Всу: спосіб захисту прав платника податків не може суперечити встановленій законом процедурі повернення пдв з бюджету, а суд не може підміняти собою фіскальний орган та стягувати пдв напряму

13:44, 18 февраля 2019

ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду.

Такий спосіб захисту прав, як зобов’язання внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до п. 56 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до 1 лютого 2017 року, не призведе до ефективного відновлення права платника податків.

Велика Палата ВС дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на його користь заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач подав до органу державної податкової служби в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій заявив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Разом з податковою декларацією позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Контролюючий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку щодо правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, згідно з висновками якої виявилося неможливим підтвердити суму бюджетного відшкодування, що пов’язано з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгах постачання.

Під час вирішення спору Велика Палата ВС відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 2 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 7 березня 2017 року у справі № 820/19449/14. Згідно з правовим висновком ВСУ порядок відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом Державної казначейської служби і не передбачається у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями контролюючих органів, ухваленими за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Велика Палата ВС врахувала, що закон не встановлює залежність виплати платнику податків бюджетного відшкодування від сплати ПДВ його контрагентами або з підстав незавершення перевірки контрагентів платника податку, а також у зв’язку з відсутністю відповідей на запити податкового органу про проведення зустрічних перевірок по ланцюгах постачання.

При цьому неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв’язку із цим заборгованості з ПДВ не може позбавити платника податку права на отримання бюджетного відшкодування, за умови, якщо цей платник податку надав документи, передбачені Податковим кодексом України, та не позбавляє платника податку права пред’явити вимоги про стягнення пені.

Тому Велика Палата ВС дійшла висновку, що за відсутності механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість.

З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) можна буде ознайомитися в ЄДРСР. 

ВСУ: Спосіб захисту прав платника податків не може суперечити встановленій законом процедурі повернення ПДВ з бюджету, а суд не може підміняти собою фіскальний орган та стягувати ПДВ напряму

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної доповнено індивідуальним податковим номером. Зауважимо, що форма податкової накладної і до цих змін містить індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. В п. 30.4 ПКУ уточнено, що не можна відмовитись від застосування податкової пільги з ПДВ.

Крім того ми писали, чи доведеться українцям платити податок з депозиту. Відсотки від депозитів вважаються доходом. Українці за законом повинні платити податки зі своїх доходів.

Источник: https://sud.ua/ru/news/sudebnaya-praktika/135676-vidshkoduvannya-pdv-zyavivsya-visnovok-velikoyi-palati-verkhovnogo-sudu

Сплачений "пенсійний" збір з операції купівлі-продажу квартири в розмірі 1% від його вартості підлягає поверненню, якщо громадянин, якій придбав житло, перебував на черзі на одержання житла, або придбав житло вперше – Приватний нотаріус Олексій Володимирович Кравченко

15 сiчня 2018

Фабула судового акта: Для підписання договору
купівлі-продажу квартиру чи будинку окрім сплати мита чи послуг нотаріуса, останні
вимагають від покупця надати докази сплати збору до пенсійного фонду в розмірі 1% від
ціни будинку чи квартири. Разом з цим.

чинним законодавством передбачено звільнення
громадян за певних умов від сплати такого збору.

  Але, як показує практика, при
укладенні  такої угоди важко довести нотаріусу своє право на звільнення від сплати
збору, оскільки до цього часу, не визначено механізм підтвердження статусу покупця, як
того, що придбає житло вперше.

  Саме тому і, враховуючи «неналежне
урядування» з боку держави, вирішення цієї проблеми на практиці відбувається, як правило,
шляхом судового захисту порушеного права. Як правило рішення в таких справах приймаються
на користь позивачів. Судова справа, що пропонується увазі читачів, саме про
це.

Предметом адміністративного позову в цій справі стали
наступні обставини, – позивач вперше придбав нерухоме майно (квартиру) за договором
купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатив збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1%
від його вартості в сумі 10 251,25 грн, який за рішенням окружного
адміністративного суду, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, підлягає
поверненню, оскільки, відповідно до абзацу першого п. 9
ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР
, позивач не є
платником зазначеного збору.

  • Суддя Вищого адміністративного суду України відмовив у
    відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду
    України, виходячи з наступних міркувань та приписів чинного законодавства.
  • Відповідно до вказаної норми закону платниками цього
    збору є підприємства, установи та організації, які придбавають нерухоме майно, за
    винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за
    рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються
    імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на
    обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які
    придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло
    вперше.
  • Таким чином, із загального правила про
    обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено
    винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла,
    або придбавають житло вперше.
See also:  Верховна рада ухвалила закон про викривачів корупції. скільки їм платитимуть?

В якості доказу протиправності дії Управління Пенсійного
Фонду України  щодо відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна
суди використали інформаційну
довідку з Державного реєстру речових прав на
нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно
, згідно з
якими
за позивачем зареєстрована лише
квартира
, придбана на
підставі
саме цього договору купівлі-продажу.
Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження
позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві
приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про
відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Принагідно зазначити, що процедура повернення коштів,
помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, визначена Порядком,
затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787.

 Пунктами 3, 5 цього Порядку передбачено, що таке повернення здійснюється органами
Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування
надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом
оформлення розрахункових документів.

  1. Подання в довільній формі подається платником до органу
    Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією
    документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які
    підтверджують перерахування коштів до бюджету.
  2. Аналізуйте судовий акт: Спосіб
    захисту прав платника податків не може суперечити встановленій законом процедурі
    повернення ПДВ з бюджету, а суд не може підміняти собою фіскальний орган та стягувати ПДВ
    напряму (ВСУ від 28 лютого 2017р., № 21-3237а16)
  3. Транспортний податок: суд встановив наявність неоднозначного (множинного) трактування
    прав та обов’язків платника податків та скасував повідомлення –рішення про нарахування
    цього податку (Окружний адміністративний суд Києва від 27 вересня 2016р.)
  • ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
  • УХВАЛА
  •           08 грудня 2017
    року                       
                           
                           
                           
                           
             К/800/40962/17

Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф.
Загородній
,

  1. розглянувши матеріали касаційної скарги
    Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова  
  2. на постанову Львівського окружного
    адміністративного суду від 29 червня 2017 року
  3. та ухвалу Львівського апеляційного
    адміністративного суду від 22 листопада 2017 року
  4. у справі № 813/742/17
  5. за позовом ОСОБА_1
  6. до Галицького об'єднаного управління
    Пенсійного фонду України м.Львова
  7. про визнання дій протиправними та
    зобовязання до вчинення дій, –
  8. встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду
від 29 червня 2017 року  позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління
Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова щодо відмови позивачу в поверненні
помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за
придбання нерухомого майна.

Зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду
України м.

Львова звернутися із поданням до територіального органу Державної
казначейської служби України для повернення ОСОБА_1 помилково сплачених 10251,25
грн  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції
купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду
від 22 листопада 2017 року  постанову суду першої інстанції залишено без
змін.

Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України
м.Львова , не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, подало касаційну
скаргу.

  • Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з
    того, що порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне
    страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне
    страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі – Закон №400/97-ВР).
  • Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону
    №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства,
    установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають
    нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають
    нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що
    користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами
    України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян,
    які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло
    вперше.
  • Згідно з пунктом 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове
    державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого
    постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 нотаріальне
    посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна
    здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове
    державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
  • Таким чином, із загального правила про обов'язковість
    сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для
    громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або
    придбавають житло вперше.
  • Суди зазначають, що відповідно до Інформаційної довідки з
    Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме
    майно № 79833614, сформованої 08 лютого 2017 року у Державному реєстрі речових прав на
    нерухоме майно за позивачем зареєстрована лише квартира за адресою: АДРЕСА_1, придбаної
    на підставі договору купівлі-продажу від 16 червня 2016 року.
  • Водночас,
    будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про
    придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності
    за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права
    на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
  • Виходячи з вищенаведеного суди дійшли обґрунтованого
    висновку, що позивач 16 червня 2016 року вперше придбав нерухоме майно (квартиру) за
    договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатив збір на
    обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в
    розмірі 1% від його вартості в сумі 10251,25 грн, який підлягає поверненню, оскільки,
    відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР, позивач не є платником
    зазначеного збору.
  • Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу
    адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного
    провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і
    викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
  • За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити
    посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при
    вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження
    судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність
    вирішення справи).
  • Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних
    судових рішень, які відповідають судовій практиці Вищого адміністративного суду України у
    цій категорії справ, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не
    викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить
    підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно
    застосували норми матеріального або процесуального права.
  • Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного
    судочинства України, –
  • ухвалив:
See also:  Увольнение за больничные и в отпуске и отмена выплат: нюансы нового закона

Відмовити у відкритті касаційного провадження за
касаційною скаргою Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.

Львова на
постанову Львівського окружного адміністративного суду  від 29 червня 2017 року
та ухвалу  Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада
2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного
фонду України м.Львова про  визнання дій протиправними та зобовязання до
вчинення дій.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у
порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу
адміністративного судочинства України.    

Суддя

Вищого
адміністративного                                                                        
А.Ф. Загородній

суду України         

Джерело:
Юридичний інтернет-ресурс “Протокол”

Усі публікації розділу

Источник: http://kravchenko-notary.com.ua/media/news/splachenij-pensijnij-zbir-z-operacii-kvartiri-v-rozmiri-vid-jogo-vartosti-pidljagae-povernennju-1233/

Невідшкодований ПДВ можна стягнути з бюджету через суд – ВСУ

  • Велика Палата Верховного Суду узаконила право платників податків стягувати бюджетне відшкодування ПДВ у судовому порядку.
  • Відповідну постанову ухвалено 12 лютого 2019 року по справі
  • Платник податку оскаржував в суді бездіяльність податкового органу щодо неподання до органу Казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, а також просив стягнути з Держбюджету заборгованість з відшкодування та пеню, нараховану на суму такої заборгованості.
  • Велика Палата погодилась з рішенням суду апеляційної інстанції по цій справі про визнання бездіяльності ДПІ протиправною, а також підтримала позицію апеляційного суду про стягнення з держбюджету на користь позивача пені, нарахованої на суму заборгованості.

Суд виходив із положень пункту 200.

23 статті 200 ПК України, відповідно до якої суми податку, невідшкодовані платникам протягом встановленого строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Що стосується вимоги про стягнення з держбюджету через орган ДКУ заборгованості з відшкодування ПДВ, Велика Палата, проаналізувавши правові позиції ВСУ з цього питання (постанови від 16 вересня 2015 року № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року № 21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15 та ін.), вирішила від них відступити.

Так, згідно з висновком ВСУ, діючий на той час порядок не передбачав бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення. Відшкодування ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, за правовою позицією ВСУ, визнано неналежним способом захисту прав платника податків. Правильним механізмом визнано зобов'язання контролюючого органу виконати покладені на нього обов'язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

  1. Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від такого висновку ВСУ.
  2. Суд вважає, що оскільки на час розгляду ним справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачений Перехідними положеннями ПК не працює, а чинним законодавством не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру, то такі способи захисту порушеного права як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування або внести заяву підприємства до Тимчасового реєстру не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.
  3. У зв'язку з цим, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податків, є стягнення з держбюджету через управління Держказначейства на користь заявника заборгованості із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Источник: https://buhgalter.online24.net.ua/buhgalterskaya_novost/nevidshkodovaniy-pdv-mozhna-styagnuti-z-byudzhetu-cherez-sud-vsu

Бюджетне відшкодування ПДВ: зміна способу виконання судового рішення

Бюджетне відшкодування ПДВ: зміна способу виконання судового рішення, як найбільш ефективний спосіб захисту прав платника податку.

03 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/26292/15, адміністративне провадження №К/9901/28915/18, К/9901/28920/18 (ЄДРСРУ №84013876) досліджував питання щодо зміни способу виконання судового рішення, як найбільш ефективного способу захисту прав платника.

Суть справи: Опираючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі № 826/7380/15  (ЄДРСРУ № 80427413) від  12.02.2019 року Верховний суд підтвердив рішення судів нижчих інстанцій щодо зміни способу виконання судового рішення, як найбільш ефективного способу захисту прав платника.

Необхідно наголосити, що позиція Великої Палати Верховного Суду щодо ефективного способу захисту прав платника ПДВ зводиться виключно до стягнення з Державного бюджету через Казначейство на користь останнього заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Раніше , в аналогічних справах за правовідносинами, що склались протягом 2012-2015 років, Верховний Суд України напрацював правову позицію, відповідно до якої бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку (постанови Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 07 березня 2017 року у справі № 820/19449/14).

За правовою позицією Верховного Суду України цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями контролюючих органів, ухваленими за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Відтак стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за правовою позицією Верховного Суду України визнано неналежним способом захисту прав платника податків. Правильним механізмом визнано зобов'язання контролюючого органу виконати покладені на нього законом і підзаконними актами обов'язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

See also:  Наручники на камеру: яке має бути законне затримання особи та роль слідчого судді

Однак, з огляду на встановлені судами обставини щодо невиконання ДПІ судового рішення, яке набрало законної сили, у визначений ним спосіб, найбільш ефективним та таким, що унеможливлює подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень щодо порушення прав суб`єкта господарювання на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, та, відповідно, зведе до мінімуму необхідність повторного звернення до суду, у тому числі, через невиконання або неналежне виконання рішення суду, є спосіб захисту порушеного права останнього саме шляхом стягнення на його користь із Державного бюджету України заборгованості з відшкодування ПДВ .

Источник: https://porady.org.ua/index.php/byudzhetne-vidshkoduvannya-pdv-zmina-sposobu-vikonannya-sudovogo-rishennya

Що потрібно знати платникам про стягнення податкового боргу

Про нюанси процедури стягнення податкового боргу розповідає начальник управління погашення боргу Головного управління ДФС у Чернігівській області Олена Фокіна.          

Проблема наявності податкового боргу – загальнодержавна. Недонадходження податків до місцевих та державного бюджетів у запланованих обсягах з причини накопичення новоствореного податкового боргу безпосередньо впливає на формування та стабільність фінансової системи держави та на фінансування програм соціально-економічного розвитку.

На сьогодні податковий борг платників податків, що зареєстровані у Чернігівській області або є платниками окремих податків сягає  1 млрд. 808 млн. гривень. Переважна частина заборгованості  – несплачені рентні платежі ПАТ «Укрнафта», що пов’язані з видобування нафти, газу та газового конденсату на території області.

Борг до місцевого  бюджету на сьогодні складає 117,2 млн. гривень.

Серед основних, економічно-активних підприємств – боржників з плати за землю можна назвати ПАТ «Хімтестильмаш», ПАТ «ЧЕЗАРА», ДП НАК НАДРА України «Чернігівнфтагазгеологія», ПАТ «Готель Градецький», ДП «Ніжинський КХП», ПРАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», ПАТ «Чернігівське АТП -17454». Найбільші суми податку з доходів фізичних осіб заборгували ПАТ «Хімтекстильмаш», ТОВ «БУ-1 Прилуки»,  КП «Водоканал» (м.Прилуки).

Як виникає податковий борг

Податковий борг виникає з платежу за певний період як різниця між нарахованими самостійно платником податків, донарахованими у ході перевірок та   сплаченими сумами податкових зобов’язань.

Крім того, може виникати  податковий борг у вигляді штрафних санкцій за несплату сум податків.

Також бог виникає з податку з транспортних засобів, податків на землю та нерухоме майно, що визначаються органом фіскальної служби.  

Хто такий податковий керуючий і які його повноваження

З метою надання платникам податків допомоги в погашенні податкового боргу керівник органу ДФС призначає таким платникам податкового керуючого. Саме податковий керуючий здійснює всі заходи спрямовані на погашення боргу, починаючи з направлення боржнику податкової вимоги. 

Податкова вимога і податкова застава, як етапи управління боргом

Податкова вимога формується на суму боргу, що перевищує 1020 грн. та  фактично носить інформативний характер. Термін її дії становить 60 календарних днів. Це період, коли боржнику надається можливість для самостійного фінансового оздоровлення та забезпечення добровільного виконання зобов’язань перед бюджетами.

Наступним етапом у процедурі управління податковим боргом є законодавча реалізація права податкової застави. Застава накладається на майно боржника. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису та включає ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Через 60 календарних днів фіскальна служба  починає дії, пов’язані із стягненням боргу. За відповідним рішенням суду здійснюється стягнення грошових коштів з рахунків боржника без попередньої з ним згоди.

У разі не погашення боргу процедура стягнення продовжується шляхом отримання рішення суду щодо погашення боргових зобов’язань за рахунок майна боржника та починається реалізація майна на публічних торгах.

Інформацію щодо проведення торгів та майна, що виставлено на продаж, можна побачити на офіційному веб-сайті ДФС України у розділі «Переліки укладених договорів-доручень на реалізацію майна боржників з уповноваженими організаціями».

До уваги боржників, які мають борг до 1000 гривень

Олена Фокіна окремо зупинилась на питанні, що стосується тих боржників, які мають податковий борг до 1000 гривень.

Згідно ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається тільки на суму боргу, що перевищує 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На сьогодні це 1020 гривень.

Фахівець звернула увагу боржників (що мають борг до 1000 гривень): «Навіть якщо ви не отримали податкової вимоги, проте знаєте про наявність боргу та не сплачуєте.

Тим самим ви накопичуєте борг за рахунок штрафних санкцій, що застосовуються за несвоєчасну сплату податків».

Саме задля допомоги таким платникам на субсайті Територіальних органів ДФС в області у розділі «Корисні посилання» розміщена актуальна інформація по боржниках. Інформація оновлюється на початку кожного місяця.

На сьогодні у Чернігівській області з сумою боргу до 1000 гривень налічується 1200 боржників-юридичних осіб, що мають у сумі боргів на 279 тис. гривень. Значно більше боржників серед фізичних осіб – підприємців – 13 419. І вони заборгували державі загалом 3,1 млн. гривень.  

Специфіка стягнення боргу з єдиного соціального внеску

У роботі з боржниками з єдиного соціального внеску також є своя специфіка.

Адміністрування єдиного соціального внеску регламентується  спеціальним Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», податкова вимога має зовсім інший статус – вона є виконавчим документом.

Якщо борг з єдиного внеску протягом 10-денного терміну не сплачується, то вимога надсилається до органу державної виконавчої служби для вжиття заходів стягнення. Причому на такі борги не розповсюджується термін позивної давності.

По нашій області на сьогоднішній день мають борг з єдиного внеску  складає майже 70 млн. гривень.

Майнові боржники

Окремий сегмент боржників – платники, що мають борг з майнових податків: податку на землю та нерухоме майно.  Термін сплати цих податків сплинув 29 серпня 2017 року. До речі, у цьому році Головним управлінням ДФС в області нараховано до сплати понад 73 млн. гривень таких податків. Звертаюся до тієї частини громадян, які обрали позицію зволікання із сплатою.

Пояснюю, що майно особи, яка має податковий борг, передається у податкову заставу. Згідно з вимогами ст. 87 Податкового кодексу органи ДФС звертаються до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу за рахунок активів фізичної особи — боржника.

Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється тільки  державною виконавчою службою відповідно до Закону «Про виконавче провадження».

Окрім зазначених вище шляхів погашення боргу, державна виконавча служба може застосувати обмеження у праві виїзду боржника за межі України на підставі відповідного рішення суду.

Тому, шановні платники податків, з метою упередження несподіваних небажаних випадків, що призводять до вище перелічених наслідків, своєчасно піклуйтеся про порядок у сплаті податків, а у разі виникнення питань своєчасно звертайтеся до фіскальної служби. 

Источник: http://ch.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/310705.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*