Висновок щодо відтермінування дня набрання чинності закону «про державне бюро розслідувань»

Висновок щодо відтермінування дня набрання чинності Закону «Про Державне бюро розслідувань»

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» (законопроект № 2116).

Законом, зокрема, змінено правовий статус Державного бюро розслідувань з центрального органу виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність, на державний правоохоронний орган, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

  • Також уточнено організаційну структуру ДБР, порядок її затвердження, утворення територіальних управлінь та обрання місця розташування регіональних підрозділів Державного бюро розслідувань, встановлено принцип єдиноначальності у реалізації повноважень ДБР.
  • Передбачено, що граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань визначатиме Кабінет Міністрів України за поданням Директора Державного бюро розслідувань.
  • Уточнено порядок призначення Директора Державного бюро розслідувань, якому надано додаткові повноваження, а саме:
  • самостійно визначати систему та організаційну структуру ДБР, граничну чисельність центрального апарату та порядок утворення територіальних управлінь ДБР, обирати місце розташування регіональних підрозділів;
  • одноособово призначати осіб на посади першого заступника і заступників Директора ДБР (при цьому кількість заступників збільшується до трьох), визначати їх обов’язки поза конкурсом, а також в одноособовому порядку їх звільняти;
  • утворювати апарат Директора Державного бюро розслідувань, працівникам якого встановлювати посадовий оклад у розмірі, що дорівнює трьом розмірам відповідного посадового окладу для працівників патронатних служб у державних органах;
  • безпосередньо підпорядковувати собі всі підрозділи внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь, а також бути поінформованим управлінням внутрішнього контролю про всі корупційні злочини, виявлені в структурі Державного бюро розслідувань, про які раніше ставили до відома лише Генеральну прокуратуру України;
  • приймати рішення про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку Дисциплінарної комісії.

Також зазначено, що Директор ДБР буде звітувати перед Верховною Радою. Визнання роботи Директора ВР незадовільною за результати звіту може стати підставою для його звільнення.

У зв’язку із суттєвою зміною обсягу повноважень Директора ДБР та зміною статусу цього органу, з дня набрання чинності цим Законом повноваження Директора ДБР та його заступників припиняються достроково і розпочинається процес перезавантаження Державного бюро розслідування.

Висновок щодо відтермінування дня набрання чинності Закону «Про Державне бюро розслідувань»

Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 7-р/2020 у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ст. 375 Кримінального кодексу України.

Статтею 375 Кримінального кодексу встановлено кримінальну відповідальність суддів за постановлення «завідомо неправосудного» вироку, рішення, ухвали або постанови.

Автори клопотання наголошували, що сполучення слів «завідомо неправосудного» є оцінним, його зміст законодавчо не визначений, що не забезпечує передбачуваності застосування оспорюваної норми Кодексу. На думку народних депутатів України, ст. 375 КК суперечить принципу верховенства права, що порушує вимоги низки статей Основного Закону України.

Вирішуючи порушене у конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходив, зокрема, із того, що в ст.

375 КК не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є «неправосудними», а також не розкрито змісту сполучення слів «завідомо неправосудний», що може призвести до неоднозначного розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

У Рішенні наголошується, що кримінальний закон (ст. 375 КК) має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачуваності. Це є гарантією здійснення суддею правосуддя на засадах верховенства права та ефективної реалізації кожним конституційного права на судовий захист.

Встановлення кримінальної відповідальності за постановлення «завідомо неправосудного» судового рішення створює ризики та можливості для впливу на суддів. На думку Суду, конституційні приписи щодо незалежності суддів нівелюються внаслідок юридичної невизначеності ст. 375 КК.

З огляду на викладене, Конституційний Суд України встановив, що ст. 375 Кодексу суперечить принципові верховенства права, а саме такому його елементові, як юридична визначеність, та не узгоджується з принципами незалежності суддів, обов’язковості судового рішення, а отже, суперечить ч. 1 ст. 8, ч.ч. 1, 2 ст. 126, ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

Встановивши невідповідність Основному Закону України ст.

375 Кримінального кодексу України, Конституційний Суд України визнав за доцільне відтермінувати втрату чинності цієї статті на шість місяців з дня ухвалення Судом рішення про її неконституційність, у зв’язку з чим Верховна Рада України має привести нормативне регулювання, встановлене цією статтею у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Ознайомитись з повним текстом Рішення № 7-р/2020 можна за посиланням.

Висновок щодо відтермінування дня набрання чинності Закону «Про Державне бюро розслідувань»

Набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України «Про внесення змін до Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства» від 13 травня 2020 р. № 383/125.

Пункт 8 розд. I Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 р.

№ 353/271/150, доповнено абзацом 8, відповідно до якого, іноземці, які отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до ч. 20 ст.

4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», не можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, яка вчинила акт агресії проти України, або в країну, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262.

Пункт 5 розд. II Інструкції доповнено абзацом 3, згідно з яким, витрати, пов’язані із супроводом іноземця під час виконання рішення про примусове повернення, здійснюються за рахунок та в межах кошторису органів ДМС та органів охорони державного кордону, в яких проходять службу (працюють) такі посадові особи.

Висновок щодо відтермінування дня набрання чинності Закону «Про Державне бюро розслідувань»

Набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про внесення змін до Інструкції про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду» від 14 травня 2020 р. № 388.

Змінами до п. 2 розд.

II Інструкції про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 травня 2016 р. № 385, встановлено, що винагорода виплачується особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду із розрахунку на місяць в таких розмірах:

  • на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони – 17000 грн (раніше – 10000 грн);
  • в інших місцях дислокації в межах визначених районів проведення заходів ЗНБО чи АТО, інших заходів в умовах особливого періоду – 6500 грн (раніше – 4500 грн).

Наказ застосовується з 1 січня 2020 р.

Источник: https://lexinform.com.ua/zakonodavstvo/rozpochynayetsya-perezavantazhennya-dbr/

Висновок щодо відтермінування дня набрання чинності Закону «Про Державне бюро розслідувань»

Висновок щодо відтермінування дня набрання чинності Закону «Про Державне бюро розслідувань»

Останнім часом в засобах масової інформації поширюється інформація, ніби у зв’язку зі вступом у дію Закону «Про Державне бюро розслідувань» прокуратура втрачає повноваження щодо проведення досудового розслідування, і з першого березня розслідування справ про злочини проти Майдану буде зупинено.

У коментарі УНІАН заявили, що «через невнесення парламентом змін до зазначеного Закону Генпрокуратура де-юре не має права продовжувати розслідування справ про злочини проти Майдану, при цьому де-факто їх нікуди передавати, і тому вони залишаться у Генпрокуратурі до моменту початку повноцінного функціонування Державного бюро розслідувань. При цьому до ухвалення змін парламентом продовжувати розслідування таких справ фактично можна, але з юридичної точки зору ці розслідування пізніше можуть визнати незаконними».

Водночас Прем’єр-міністр України А. Яценюк висловив переконання, що Державне бюро розслідувань не запрацює з 1 березня 2016 року.

У зв’язку із цією інформацією вважаю за необхідне висловити позицію Центру політико-правових реформ з правовою оцінкою ситуації, яка склалася.

1. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), досудове слідство здійснюється органами досудового розслідування. У ст. 38 КПК визначено перелік таких органів, серед яких слідчих підрозділів органів прокуратури дійсно немає.

  • З цього приводу у пункті 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК визначено:
  • «До дня введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, – щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу.
  • Після введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчими цих органів відповідному органу досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної цим Кодексом».
  • Таким чином, передачу відповідних кримінальних проваджень КПК пов’язує із днем введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу.
See also:  После принятия закона «об оружии» украинцы могут купить до 3 млн пистолетов

2. Частина четверта статті 216 КПК наразі діє в редакції Закону №771-VIII від 10 листопада 2015 року.

Згідно із його пунктом 1 Розділу II «Прикінцеві положення» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Оскільки його вперше опубліковано в газеті «Голос України» 25 листопада 2015 року, то він набрав чинності 26 листопада 2015 року.

Пункт 2 Розділу II «Прикінцеві положення» цього Закону визначає: «Кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів внутрішніх справ, безпеки та прокуратури до дня набрання чинності цим Законом, у тримісячний строк передаються слідчими цих органіввідповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної Кримінальним процесуальним кодексом України».

Таким чином, відповідно до цього Закону, кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури до 26 листопада 2015 року, у строк до 26 лютого 2016 року мали би бути передані слідчими органів прокуратури слідчим органів державного бюро розслідувань, якби цей орган існував.

Якщо ж кримінальні провадження немає кому передавати (немає «відповідних органів досудового розслідування»), то провадження не передаються. І такий підхід абсолютно не суперечить Закону.

Крім того, нагадаю, що у пункті 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК йдеться про день введення в дію положень частини четвертої статті 216 КПК, а в пункті 1 Розділу II «Прикінцеві положення» – про набрання чинності Законом, який містить нову редакцію статті 216 КПК.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів від 6 жовтня 2010 року №21-рп/2010, «закони чи окремі їх положення можуть вводитися в дію після дня набрання ними чинності». При цьому Конституційний Суд України нагадав, що відповідно до пункту 9 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України прокуратура продовжує виконувати функцію попереднього слідства до введення в дію відповідних законів.

Отже, Закон, яким визначено нову редакцію статті 216 КПК, набрав чинності, але в дію його не введено, – і не може бути введено, доки не розпочне свою діяльність Державне бюро розслідувань (далі – ДБР).

3. 12 листопада 2015 року прийнято Закон «Про Державне бюро розслідувань».

  1. Відповідно до пункту 1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цей Закон набирає чинності з дня утворення Кабінетом Міністрів України Державного бюро розслідувань, але не пізніше 1 березня 2016 року, крім положень частин другої та третьої статті 11 цього Закону (щодо формування Конкурсної комісії), які набирають чинності раніше – з 1 січня 2016 року.
  2. Пунктом 4 цього ж Розділу визначено, що «матеріали кримінального провадження, які на день набрання чинності цим Законом перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування, але відповідно до цього Закону підслідні Державному бюро розслідувань, у тримісячний строк після початку здійснення Державним бюро розслідувань функції досудового розслідування передаються до відповідного підрозділу (органу) Державного бюро розслідувань для продовження провадження».
  3. Таким чином, сам Закон «Про Державне бюро розслідувань» набирає чинності «не пізніше 1 березня 2016 року» (міг набрати чинності і раніше, але лише у разі, якби Кабінет Міністрів України утворив ДБР раніше 1 березня 2016 року).
  4. Проте, згідно з цим же Законом день набрання ним чинності і день передачі матеріалів кримінального провадження від слідчих органів прокуратури слідчим органів ДБР не збігаються: якщо Закон набере чинності 1 березня 2016 року, то матеріали кримінального провадження повинні бути передані до ДБР у тримісячний строк після початку здійснення Державним бюро розслідувань функції досудового розслідування.

4. Ключовим моментом для визначення дати передачі матеріалів кримінального провадження стає момент початку здійснення Державним бюро розслідувань функції досудового розслідування.

Очевидно, що зазначену функцію ДБР може почати виконувати лише після того, як будуть виконані дії, які уможливлять виконання цим органом вказаної функції: 1) призначення на посади Директора ДБР – Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до подання комісії з проведення конкурсу (Конкурсна комісія) на зайняття посади Директора ДБР, а також його першого заступника та заступника (ст. 11 Закону); 2) утворення ДБР – згідно з рішенням Кабінету Міністрів України (п. 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»); 3) призначення на посади директорів територіальних органів і керівників підрозділів центрального апарату ДБР та їхніх заступників (ст. 13 Закону); 4) призначення на посади осіб рядового і начальницького складу, державних службовців, інших працівників ДБР (ст. 14 Закону); 5) одночасне матеріальне, організаційне та інше забезпечення діяльності ДБР.

5. Відомо, що схожа ситуація утворилась в законодавстві у зв’язку із початком діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Роботу НАБУ розпочато 4 грудня 2015 року, коли детективи Національного антикорупційного бюро України внесли до ЄРДР першу справу, про що у той же день оголосив директор НАБУ А. Ситник. Це і є початок здійснення функції досудового розслідування.

Проте, оскільки новий орган досудового розслідування ще не був здатний вести усі розслідування, віднесені законом до його підслідності, згідно із Законом №916-VIII від 24 грудня 2015 року було встановлено, що після введення в дію частини п’ятої статті 216 КПК розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження «продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років».

Отже, навіть початок здійснення ДБР функції досудового розслідування не означає передачу йому відразу усіх кримінальних проваджень, які на той час будуть розслідувати слідчі органів прокуратури. Ці питання мають бути згодом додатково врегульовані в законодавстві.

  • Таким чином, після 1 березня 2016 року слідчі прокуратури мають юридичне повноваження та обов’язок продовжувати здійснювати розслідування у кримінальних провадженнях, які відповідно до закону підслідні ДБР, але на сьогодні ще перебувають в органах прокуратури на стадії досудового розслідування.
  • Матеріали зазначених кримінальних проваджень повинні бути передані до підрозділів (органів) ДБР для продовження провадження лише після початку здійснення ДБР функції досудового розслідування (і протягом трьох місяців з дня, коли ДБР розпочне здійснення цієї функції).
  • Вносити зміни до Закону «Про Державне бюро розслідувань» з метою відтермінування дня набрання ним чинності немає потреби.

доктор юридичних наук, професор М.І. Хавронюк

Источник: https://protocol.ua/ua/visnovok_shchodo_vidterminuvannya_dnya_nabrannya_chinnosti_zakonu_pro_dergavne_byuro_rozsliduvan/

Парламент ухвалив зміни до Закону про Державне бюро розслідувань / 05.12.2019

3 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань. Метою законодавчих змін є зміна правового статусу Державного бюро розслідувань, удосконалення законодавчого регулювання питань, пов'язаних із діяльністю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, проходженням служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, конкурсними відборами та переведенням працівників Державного бюро розслідувань, притягненням працівників Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності тощо. // 05.12.2019

Висновок щодо відтермінування дня набрання чинності Закону «Про Державне бюро розслідувань»

Пропонованими законопроектом змінами до Закону України “Про Державне бюро розслідувань”, зокрема, змінюється правовий статус Державного бюро розслідувань – Державне бюро розслідувань стає державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції                     (за чинною редакцією Закону України “Про Державне бюро розслідувань” Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції).

Систему Державного бюро розслідувань складатимуть центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.

  • Організаційна структура Державного бюро розслідувань визначається Президентом України.
  • Керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснює його Директор, який має першого заступника та двох заступників.
  • У разі відсутності Директора Державного бюро розслідувань його повноваження здійснює перший заступник Директора Державного бюро розслідувань, а в разі його відсутності – один із заступників Директора Державного бюро розслідувань згідно із розподілом обов'язків.

Директор Державного бюро розслідувань, перший заступник Директора Державного бюро розслідувань і заступники Директора Державного бюро розслідувань призначаються строком на п'ять років. Одна і та сама особа не може обіймати одну і ту саму посаду або іншу із зазначених більше двох строків поспіль.

Не може бути призначена на посаду Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань і заступника Директора Державного бюро розслідувань особа, яка:

  1. за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності;
  2. має судимість за вчинення злочину, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або протягом останнього року притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією;
  3. у разі призначення матиме у прямому підпорядкуванні близьких їй осіб або буде прямо підпорядкована у зв’язку з виконанням повноважень близьким їй особам;
  4. не пройшла спеціальну перевірку.
  5. має заборгованість із сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання
See also:  Каким будет рынок земли: новый законопроект

Директор Державного бюро розслідувань призначається на посаду Президентом України за поданням комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань (Конкурсна комісія).

Директор Державного бюро розслідувань звільняється з посади Президентом України у разі:

  1. подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
  2. призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
  3. досягнення 65 років;
  4. неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії, що утворюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
  5. набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або про обмеження його цивільної дієздатності, про визнання його безвісно відсутнім чи про оголошення його померлим;
  6. набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього у зв’язку із вчиненням злочину чи кримінального проступку (крім необережного кримінального проступку) або притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, а так само набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
  7. припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;
  8. смерті;
  9. встановлення за результатами перевірки його декларації уповноваженою особою недостовірних відомостей щодо майнового стану та доходів;
  10. набуття громадянства іншої держави;
  11. наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання
  1. Верховна Рада України за результатами розгляду звіту Директора Державного бюро розслідувань про результати діяльності цього органу за календарний рік, стан виконання покладених на нього завдань, додержання законодавства, прав і свобод людини і громадянина, а також напрями та шляхи підвищення ефективності діяльності Державного бюро розслідувань може визнати роботу Директора Державного бюро розслідувань задовільною чи незадовільною.
  2. Визнання роботи Директора Державного бюро розслідувань незадовільною Верховною Радою України є ще однією підставою для звільнення зазначеної особи із займаної посади.
  3. До складу Конкурсної комісії для призначення Директора ДБР входять:
  1. три особи, визначені Президентом України;
  2. три особи, визначені Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать організація та діяльність органів досудового розслідування;
  3. три особи, визначені Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання і протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.

До повноважень Директора Державного бюро розслідувань додались:

  • організація роботи Державного бюро розслідувань, призначення та звільнення першого заступника і заступників Директора Державного бюро розслідувань у порядку, визначеному Законом, а також визначення їхніх обов'язків
  • повідомлення Конкурсній комісії про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань у десятиденний строк з дня вивільнення посади
  • бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також на засіданнях Кабінету Міністрів України з питань, що стосуються забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань”;
  • накладення стягнення на працівників центрального апарату Державного бюро розслідувань на підставі рішення Дисциплінарної комісії.

До працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.

Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.

Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

  • На службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки.
  • Прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених Законом.
  • Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.
  • Підставами для притягнення працівника Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності є:
  1. невиконання чи неналежне виконання обов'язків;
  2. незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала відомою працівнику у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень;
  3. перевищення своїх повноважень, якщо таке перевищення не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
  4. публічне висловлювання, що є порушенням презумпції невинуватості;
  5. негативні результати перевірки на доброчесність або моніторингу способу життя працівника;
  6. порушення правил професійної етики;
  7. використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних особистих інтересах інших осіб;
  8. інші підстави, передбачені Законом України “Про державну службу” для працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, Дисциплінарним статутом Національної поліції України для працівників Державного бюро розслідувань, які є особами рядового і начальницького складу, та Кодексом законів про працю України.

Закон набере чинності з дня наступного за днем його опублікування.

З дня набрання чинності Законом повноваження Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань і заступника Директора Державного бюро розслідувань припиняються достроково.

Президент України упродовж п’яти робочих днів з дня набрання чинності цим Законом призначає тимчасово виконуючого обов’язки Директора Державного бюро розслідувань, який має повноваження Директора Державного бюро розслідувань, передбачені Законом України «Про Державне бюро розслідувань».

Для забезпечення безперервності та ефективності досудових розслідувань слідчі органів прокуратури, прокурори можуть бути переведені за їхньою згодою до Державного бюро розслідувань без обов’язкового проведення конкурсу, якщо вони на день набрання чинності цим Законом проводять досудове розслідування або здійснюють процесуальне керівництво (не менше чотирьох місяців поспіль входили до складу груп слідчих або прокурорів) у кримінальних провадженнях щодо подій, які мали місце під час мирних акцій протесту у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, які підлягають передачі за підслідністю до Державного бюро розслідувань, але не пізніше 11 січня 2020 року.

Источник: https://ua.prostopravo.com.ua/klub_yuristiv/yuridichniy_rinok_ukrayini/statti/parlament_uhvaliv_zmini_do_zakonu_pro_derzhavne_byuro_rozsliduvan

Рада прийняла закон про зміни щодо удосконалення діяльності ДБР – Юридична Газета

Верховна Рада України прийняла Закон №2116 від 10.09.2019 р. “Про внесення змін до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань”. 250 голосами “за” закон було прийнято в цілому.

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Читайте також: “Перший рік роботи ДБР: понад 30 тис. кримінальних проваджень”.

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату ВРУ.

Законом удосконалено правові основи організації та діяльності ДБР, усунуто проблемні аспекти правового, структурно-організаційного, процедурного та кадрового характеру, виявлених за час діяльності Державного бюро розслідувань.

Також змінено правовий статус ДБР та законодавчо врегульовано питання, пов'язані з діяльністю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, проходженням служби особами рядового та начальницького складу ДБР, конкурсними відборами та переведенням працівників Державного бюро розслідувань, притягненням працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності тощо.

Законом також:

  • змінено правовий статус ДБР з центрального органу виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність, на державний правоохоронний орган, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції;
  • уточнено систему Державного бюро розслідувань, порядок затвердження організаційної структури ДБР, порядок утворення територіальних управлінь та обрання місця розташування регіональних підрозділів ДБР;
  • змінено підхід до визначення граничної чисельності центрального апарату та територіальних управлінь ДБР – передбачено, що граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань визначатиме КМУ за поданням Директора ДБР;
  • уточнено порядок призначення Директора Державного бюро розслідувань та його повноваження, а також встановлюється принцип єдиноначальності у реалізації повноважень ДБР;
  • унормовано підстави притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності.

Водночас Директору Державного бюро розслідувань надано додаткові повноваження, а саме:

  • самостійно визначати систему та організаційну структуру ДБР, граничну чисельність центрального апарату та порядок утворення територіальних управлінь ДБР, обирати місцерозташування регіональних підрозділів;
  • одноособово призначати осіб на посади першого заступника і заступників Директора ДБР (при цьому кількість заступників збільшується до трьох), визначати їх обов'язки поза конкурсом, а також в одноособовому порядку їх звільняти;
  • утворювати апарат Директора ДБР, працівникам якого встановлювати посадовий оклад у розмірі, що дорівнює трьом розмірам відповідного посадового окладу для працівників патронатних служб у державних органах;
  • безпосередньо підпорядковувати собі всі підрозділи внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь, а також бути поінформованим управлінням внутрішнього контролю про всі корупційні злочини, виявлені в структурі ДБР, про які раніше ставили до відома лише Генеральну прокуратуру України;
  • приймати рішення про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку Дисциплінарної комісії.

Водночас законом посилено контрольну функцію Верховної Ради, зокрема, Директор ДБР буде звітувати перед ВРУ. За результатами звіту ВРУ може визнати його роботу незадовільною, що може стати підставою для його звільнення з цієї посади.

See also:  Притягнути законника до дисциплінарної відповідальності стане простіше, також скоротяться строки розгляду

У зв’язку із з суттєвою зміною обсягу повноважень Директора ДБР та зміною статусу цього органу з дня набрання чинності цього Закону повноваження Директора ДБР та його заступників припиняються достроково і розпочинається процес перезавантаження Державного бюро розслідування.

  • Прикінцевими та перехідними положеннями Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом:
  • Читайте також: “КСУ розгляне справу щодо відповідності Конституції окремих положень закону про ДБР”.
  • “5) для забезпечення безперервності та ефективності досудових розслідувань слідчі органів прокуратури, прокурори можуть бути переведені за їхньою згодою до Державного бюро розслідувань без обов’язкового проведення конкурсу, якщо вони до спливу строку, передбаченого абзацом другим пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” Кримінального процесуального кодексу України, проводили досудове розслідування або здійснювали процесуальне керівництво (не менше чотирьох місяців поспіль входили до складу груп слідчих або прокурорів) у кримінальних провадженнях щодо подій, які мали місце під час мирних акцій протесту у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, що підлягають передачі за підслідністю до Державного бюро розслідувань, але не пізніше 11 січня 2020 року”.
  • Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Источник: https://yur-gazeta.com/golovna/rada-priynyala-zakon-pro-zmini-shchodo-udoskonalennya-diyalnosti-dbr.html

Рада ухвалила закон про перезавантаження ДБР – Трубу відправлять у відставку

Відповідне рішення підтримали 252 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Закон, зокрема, передбачає змінити правовий статус Державного бюро розслідувань.

Так, ДБР визначено державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції (за чинною редакцією закону “Про Державне бюро розслідувань” ДБР є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції).

“Директору ДБР надаються повноваження одноосібно приймати рішення та нести всю повноту відповідальності за результати дільності бюро. Посилюється контрольна функція парламенту: Верховна Рада, зокрема, за результатами розгляду звіту директора ДБР за календарний рік може визнати роботу органу незадовільною, що може стати підставою для його звільнення з цієї посади.

З метою забезпечення безперервності розслідування справ Майдану передбачається можливість переведення слідчих органів прокуратури та прокурорів, які розслідували ці справи, до ДБР без обов'язкового проведення конкурсу”, — прокоментував у своєму виступі голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, презентуючи з трибуни парламенту підготовлений до другого читання законопроєкт №2116.

Таким чином, за його словами, у зв'язку із суттєвою зміною повноважень директора ДБР і зміною статусу цього органу з дня набрання чинності нового закону повноваження директора ДБР і його заступників припиняються достроково та розпочинається процес перезавантаження бюро.

Закон також уточнює систему ДБР, порядок затвердження організаційної структури органу, порядок утворення його територіальних управлінь.

Читайте також: Зеленський наполягає на оновленні керівництва ДБР

Згідно із документом, змінюється підхід до визначення граничної чисельності центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань – передбачається, що їх визначатиме Кабінет міністрів за поданням директора ДБР (на сьогодні гранична чисельність центрального апарату та територіальних управлінь ДБР визначена безпосередньо законом “Про Державне бюро розслідувань” і становить 1500 осіб).

Окрім того, законом уточнюються порядок призначення директора Державного бюро розслідувань та його повноваження; унормовуються підстави притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності.

Читайте також: Записи у Telegram-каналі “Трубу прорвало” перевірити складно – ГПУ

Передбачено, що цей закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування в парламентській газеті “Голос України”.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 17 жовтня ухвалила в першому читанні законопроєкт №2116 “Про внесення змін до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань”. Документ у Раду вніс Президент України Володимир Зеленський.

Читайте також: Труба: Я впевнений у діях своїх слідчих

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 13 листопада підтримав поправку до законопроєкту №2116, якою передбачено, зокрема, що повноваження директора ДБР і його заступників припиняються достроково.

Источник: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2829857-rada-uhvalila-zakon-pro-perezavantazenna-dbr.html

Оголошення про проведення конкурсу для призначення на посади у центральному апараті Державного бюро розслідувань | Державне бюро розслідувань

З урахуванням набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» оголошується конкурс на зайняття вакантних посад.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» на службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров’я ефективно виконувати відповідні службові обов’язки.

Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад Директора Державного бюро розслідувань, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань. Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань.

  • Правові та організаційні засади проведення відкритого конкурсу визначені у «Порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань».
  • Кваліфікаційні вимоги для зайняття посад у центральному апараті Державного бюро розслідувань затверджено Наказом Державного бюро розслідувань.
  • Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» не може бути призначена на посаду в Державному бюро розслідувань особа, яка:
  • 1) за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності;
  • 2) має судимість за вчинення злочину, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або протягом останнього року притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією;
  • 3) у разі призначення матиме у прямому підпорядкуванні близьких їй осіб або буде прямо підпорядкована у зв’язку з виконанням повноважень близьким їй особам;
  • 4) не пройшла спеціальну перевірку.
  • ПЕРЕЛІК ВАКАНТНИХ ПОСАД 
  • у центральному апараті Державного бюро розслідувань, на зайняття яких оголошується конкурс:
  1. Перший заступник Директора Державного бюро розслідувань – 1 посада.  
  2. Заступник Директора Державного бюро розслідувань – 2 посади.
  1. Перелік документів для участі в конкурсі та строки проведення конкурсу:
  2. Відповідно до «Порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань» особи, які бажають взяти участь у конкурсі, особисто подають:
  3. 1) заяву про участь у конкурсі в Бюро за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку;
  4. 2) автобіографію (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (на виборних посадах, членство в політичних партіях, у тому числі в минулому), наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією протягом року, що передує поданню заяви (незалежно від тривалості), а також відомості про наявність чи відсутність судимості.
  5. 3) копію паспорта громадянина України;
  6. 4) копію документа про вищу освіту з додатками;
  7. 5) копію трудової книжки з відомостями про трудову діяльність станом на момент оголошення конкурсу та/або копію послужного списку (за наявності);
  8. 6) копію реєстраційної картки платника податків;
  9. 7) фотокартку розміром 4 х 6 см;
  10. 8) письмову заяву, в якій особа повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», і надає згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до Закону України «Про очищення влади», за формою, визначеною у додатку 4 до цього Порядку. У разі, якщо кандидат на посаду в Бюро проходив перевірку, передбачену Законом України «Про очищення влади», така особа подає копію висновку про результати перевірки;
  11. 9) заяву, якою кандидат надає згоду на проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», як кандидата на посаду за формою, встановленою у додатку 5 до цього Порядку;
  12. 10) медичну довідку про проходження обов’язкового попереднього та періодичних психіатричних оглядів за формою № 122-2/о, сертифікат про проходження профілактичного наркологічного обліку за формою № 140/о, довідку про відсутність (наявність) судимості (крім осіб, які на день оголошення конкурсу перебувають на службі у правоохоронних органах України, або мають допуск до державної таємниці);
  13. 11) копію військового квитка (за наявності);
  14. 12) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, у якому було оприлюднено оголошення про конкурс;
  15. 13) інші документи, які характеризують фаховий рівень особи (за бажанням такої особи).

Документи від кандидатів, які бажають взяти участь у конкурсі, приймаються з 9 год. 00 хв. 30 грудня 2019 року до 18 год. 00 хв. 03 січня 2020 року включно.

Документи можна подавати особисто за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, (Державне бюро розслідувань, Конкурсна комісія) тел. +38 (068) 309-07-53.

Источник: https://dbr.gov.ua/node/1919

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*