Як по-новому планують карати за незаконне збагачення: за і проти

28.11.2019

Як по-новому планують карати за незаконне збагачення: за і проти

В Україні у четвер, 28 листопада, набув чинності закон, яким було відновлено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Нагадаємо, що запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення було важливою передумовою отримання Україною безвізового режиму з ЄС та співпраці з МВФ, тож у 2014 році відповідна стаття з’явилась у кримінальному законодавстві України.

Однак у 2017-му група народних депутатів, частина з яких були фігурантами кримінальних справ за цією статтею, звернулись до Конституційного суду України, який у лютому 2019 року визнав відповідну норму Кримінального кодексу неконституційною.

У підсумку Національне антикорупційне бюро (НАБУ) було змушене закрити понад 60 проваджень щодо незаконного збагачення на півмільярд гривень. Цю ситуацію гостро критикували на Заході, а українські політики до цього часу змагалися за кращий варіант для повернення втраченої статті до КК.

Кримінальне покарання та конфіскація активів

У результаті після кількох місяців доопрацювань Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт. Новий документ не лише відновив кримінальну відповідальність, а і запровадив механізм цивільної конфіскації незаконно здобутого майна.

На вечірньому засіданні у четвер, 31 жовтня, народні депутати доволі швидко “пройшли” понад 300 правок до другого читання. Примітно, що першою на розгляді була правка від Ярослава Дубневича, з якого раніше у цей день парламентарі зняли недоторканність і який сам фігурував у справі НАБУ щодо незаконного збагачення.

“Гарний жарт”, – іронізував депутат від “Батьківщини” Сергій Власенко. Сам він застерігав, що закон може стосуватися будь-якого громадянина України, і що нібито майно можна буде арештувати без відома людини та її присутності на суді.

Голова антикорупційного комітету Анастасія Красносільська (“Слуга народу”) натомість переконувала, що до другого читання запропонували формулу, яка дозволяє збалансувати захист прав третіх осіб, а запроваджені механізми будуть доступні лише НАБУ, антикорупційній прокуратурі та антикорупційному суду, тому про жодні зловживання з боку не реформованих органів не може йтися.

Відповідно до нового закону чиновники підлягатимуть кримінальній відповідальності, якщо їх активи перевищують законні доходи на понад на 6,5 тисяч неоподаткованих мінімумів (близько 6,2 мільйона гривень). За це передбачається ув’язнення від 5 до 10 років з позбавленням права займати певні посади.

Також може бути застосована спеціальна конфіскація активів. Якщо таке майно оцінюється від одного до шести мільйонів гривень – його конфісковуватимуть у цивільному процесі, а посадовця звільнять.

“Ці два механізми працюватимуть разом”, – наголосила Красносільська й уточнила, що цивільна конфіскація є цивілізованою європейською практикою.

У порівняні зі скасованою статтею, у новій редакції значно підвищили порогову суму для кримінальної відповідальності. Раніше вона передбачала близько одного мільйона гривень.

Кінцеве рішення про 6,2 мільйона і експерти, і самі депутати називають компромісним для різних сторін.

Мовляв, такий люфт необхідний для того, аби швидше забрати необґрунтовані активи через цивільну конфіскацію, оминаючи складні кримінальні процеси.

“Старі гріхи списалися”

Водночас криміналізація незаконного збагачення не має зворотної дії в часі. Тобто покарати чиновників, які набули незаконне майно до вступу в дію закону, неможливо, кажуть фахівці. Відповідно, жодного з посадовців, щодо якого НАБУ раніше проводило розслідування, але змушене було закрити провадження, до кримінальної відповідальності притягнути уже не зможуть.

“Закриті справи треба відкривати по-новому, за новими обставинами… Тобто старі гріхи списалися Конституційним судом”, – коментує для DW експерт з кримінального права і проблем корупції Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

Певну частину цих активів можна було б спробувати повернути державі через механізм цивільної конфіскації.

Однак, як зауважує юридичний радник міжнародної правозахисної організації Transparency International Україна Марія Лисенко, враховані до другого читання правки нівелювали ці шанси.

“Зворотна дія, яку пропонували в цивільній частині (спочатку на чотири, потім на три роки) мала високий ризик бути визнаною неконституційною, за нею можна було б отримати велику кількість звернень до Європейського суду з прав людини. Її справедливо виключили”, – резюмує юристка.

Формальні перемоги

Загалом фахівці позитивно оцінюють відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

“Без нього неможливо покарати чиновника, який на зарплату в тисячу доларів купує елітні будинки та автівки за значно більші кошти.

Тепер чиновникам не вийде прикриватися родичами-роботягами, на яких все незаконно набуте можна записати і сказати, що це заробили вони”, – прокоментував голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

У Transparency International зазначають, що формально відновлена криміналізація відповідає вимогам західних партнерів. “А от як вона діятиме і чи буде ефективною, залежатиме насамперед від українських органів правопорядку”, – говорить Марія Лисенко.

Вона зауважує, що нинішня редакція статті про кримінальну відповідальність сформульована набагато чіткіше, у ній не порушена презумпція невинуватості. Відповідно, у Конституційного суду не має виникнути сумнівів щодо законності положення. Однак експертка переймається не до кінця виписаним механізмом цивільної конфіскації.

Зокрема, чи зможе держава гарантувати повноцінний захист права власності особи на майно, рівність сторін в межах цивільного процесу.

Хиткі моменти для прокурорів

Юристка Transparency International говорить про те, що існують ризики в обрахуванні вартості та розподілу суми незаконних активів. Тобто у прокурорів будуть важелі, аби розв’язати питання на чиюсь користь.

“Цивільний процес може стати способом уникнення кримінальної відповідальності. І тут все залежатиме від того, наскільки доброчесно функціонуватиме прокуратура”, – каже Лисенко.

Вона прогнозує значний ризик, коли спершу реєструватимуть безліч кримінальних проваджень, а потім доказова база з них “перетягуватиметься” в цивільні.

Микола Хавронюк із Центру політико-правових реформ також застерігає, що жоден із механізмів не є простим для втілення, а тому блискавичних результатів чекати не варто. “Має пройти певний період.

Щоб спочатку ця стаття почала діяти, люди почали розуміти, що їм не можна робити, що суперечить закону, і після того вже можна ставити питання про їхню кримінальну відповідальність”, – пояснює співрозмовник.

Нагадаємо, що в Генеральній прокуратурі привітали ухвалення закону. Генпрокурор Руслан Рябошапка вважає, що він сприятиме якнайшвидшому відновленню справедливості та дасть змогу притягнути до відповідальності осіб, “які нажилися, обіймаючи державні посади”.

Ольга Журавльова

Джерело

Про участь громадян в охороні громадського порядку

Амністія чи тюремна безвихідь?

Адвокати, які звикли обстоювати в суді геть інші інтереси

Як по-новому планують карати за незаконне збагачення: за і проти Як по-новому планують карати за незаконне збагачення: за і проти

Источник: https://antydot.info/publicistics/yak-v-ukrajini-znovu-karatymut-za-nezakonne-zbahachennya/

Конституційний суд скасував статтю про незаконне збагачення. До чого це призведе?

В'ячеслав Шрамович BBC News Ukrainian

Як по-новому планують карати за незаконне збагачення: за і проти Копирайт изображения УНІАН

  • Рішення Конституційного суду, яким він фактично скасував відповідальність за незаконне збагачення чиновників, знищить всі справи проти людей, чиї декларації викликали питання, кажуть експерти.
  • Більше того, це може призвести і до проблем у стосунках з МВФ.
  • Водночас прихильники перегляду статті Кримінального кодексу (КК) про незаконне збагачення, наполягають: ця норма справді суперечить Конституції й у нинішньому вигляді лише дозволяє корупціонерам отримувати виправдальні вироки в судах.
  • Увечері 27 лютого Конституційний суд опублікував текст свого рішення, у якому визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про покарання за незаконне збагачення.
  • Таким чином, вона втрачає чинність з дня ухвалення рішення суду.

На думку суду, стаття суперечить Конституції, оскільки передбачає обов'язок громадянина пояснювати законність своїх статків, тобто “доводити невинуватість”. У той час, як в Україні діє презумпція невинуватості й доведення провини в суді є завданням обвинувачення.

  1. Статтю 368-2 про незаконне збагачення ввели до Кримінального кодексу після Євромайдану – у 2015 році.
  2. За нею, чиновники, які мають значні статки чи майно, “законність підстав набуття яких не підтверджено доказами”, можуть опинитися у в'язниці на строк від двох до десяти років.
  3. Крім того, засудити їх можна і за передачу таких статків – наприклад, своїм родичам.
See also:  Понад 5 тисяч справ про незаконний обіг зброї передані в суди з початку року

Під “значними” маються на увазі активи, що перевищують тисячу неоподатковуваних мінімумів – зараз це близько 960 тис. грн.

Тобто якщо чиновник не може пояснити, звідки у нього взялося у декларації 960 тис. грн (чи майно на таку суму), – це підстава для кримінального розслідування.

Саме ця стаття є інструментом системи електронних декларації, який використовує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) для проваджень проти чиновників з сумнівними статками.

Рішення Конституційного суду

  • У вівторок одразу кілька медіа з посиланням на власні джерела написали, що Конституційний суд на закритому засіданні визнав неконституційною статтю про незаконне збагачення – тобто, фактично скасував її.
  • Пізніше депутат Мустафа Найєм навіть повідомив, хто з суддів голосував за і проти такого рішення.
  • Подання ж про неконституційність статті направили ще у грудні 2017 року 59 депутатів з різних фракцій (частина з яких самі були фігурантами проваджень саме по ній).
  • Депутати скаржилися, що виписаний механізм відповідальності за незаконне збагачення порушує одразу кілька принципів конституції – від верховенства права до рівності усіх перед законом, а також дає змогу “обґрунтовувати обвинувачення на припущеннях” і змушує фігурантів свідчити проти себе і родичів.
  • Та головною претензією було те, що стаття, на думку депутатів, порушує презумпцію невинуватості, за якою особа вважається невинуватою, поки її вину не доведе суд.
  • “Натомість, зі статті 368-2 КК України вбачається, що обвинувачена у незаконному збагаченні особа вважається винною, поки не доведе свою невинуватість доказами законності підстав набуття активів у значному розмірі у власність”, – йдеться у поданні депутатів.
  • І справді, саме суперечність щодо презумпції невинуватості стала одним із головних мотивів Конституційного суду для скасування норми про незаконне збагачення.

Стаття для виправдання корупціонерів?

Копирайт изображения УНІАН Image caption Павло Пинзеник вважає статтю про незаконне збагачення неефективною від самого початку – погано сформульована

“Для мене ще у 2015 році, коли ця правова конструкція вводилася в особливу частину КК, було очевидно, що це положення є неконституційним і там має місце порушення принципу презумпції невинуватості”, – розповідав у коментарі каналу 112 один з авторів подання, депутатів Павло Пинзеник.

За його словами, насправді правники вже давно сперечаються про те, як саме має діяти механізм проти незаконного збагачення чиновників.

“Ви вважаєте за доцільне притягнення до відповідальності за незаконне збагачення будь-якими засобами. Я також вважаю доцільним притягнення до відповідальності за незаконне збагачення, але не будь-якими засобами. Засобами, які порушують базові принципи української конституції і верховенства права, я вважаю, боротися з корупцією не можна”, – пояснював Пинзеник свою позицію журналістам.

Депутат додав, що сама конструкція статті не дозволяє притягати до відповідальності корупціонерів: “Всі справи, передані НАБУ до суду для розгляду по суті, мали б закінчитися виправдальними вироками. Адже сама конструкція статті не передбачає можливості доведення вини – неможливо довести вину по цій статті, не порушивши презумпцію невинуватості”.

“Людина не зобов'язана доводити, звідки у неї те чи інше майно. Як би неприємно нам не було про це чути. Ми можемо здогадуватися, що людина – корупціонер. Але обов'язок доведення має покладатися на органи розслідування”, – наголосив Павло Пинзеник.

Схожі аргументи навів пізніше і генпрокурор Юрій Луценко: “За всі ці роки НАБУ не змогло притягнути по цій статті жодну особу – малого чи великого посадового розміру”.

А всю відповідальність за недосконалий закон він поклав на його творців: “Спеціалісти в галузі права знають, що наш “фантастичний” комітет з антикорупційної діяльності ВРУ підготував проект закону, який не відповідає практиці юридичного застосування”.

Наслідки

Копирайт изображения УНІАН Image caption Шабунін: Стаття працювала, саме тому її і вирішили знищити

  1. Після визнання статті про незаконне збагачення неконституційною всі кримінальні розслідування по ній мають бути закриті – незалежно від того, на якій стадії вони перебувають.

  2. Наразі лише у віданні НАБУ та Спеціальної антикорупційної прокуратури таких справ понад 60 (за даними експертів Центру політико-правових реформ, вісім з них – проти депутатів).

  3. Після того, як стало відомо про подання депутатів до Конституційного суду, прокурори та судді вирішили не поспішати з просуванням справ і вироками, адже вони все одно можуть бути скасовані (й більше того, стати причиною для зустрічних позовів від фігурантів).

  4. Наприклад, справу про сумнівні статки екс-прокурора сил АТО Костянтина Кулика розглядають вже більше двох років.
  5. Рішення Конституційного суду може назавжди припинити всі ці розслудвання.

“Перший наслідок – всі прощені.

Навіть якщо закон ще раз проголосують, то всі 60 справ у НАБУ по високопосадовцям будуть закриті і їх неможливо буде продовжити. Бо предметом незаконного збагачення стане майно чи кошти, які будуть набуті вже після початку дії нового закону”, – нарікає керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

“Чи буде новий закон – дуже сумнівно. Адже його треба буде виписати таким чином, щоб він не порушував рішення Конституційного суду. Що в статті буде майже неможливо”, – додає він.

Зрештою, Шабунін також не погоджується з аргументами Пинзеника про порушення презумпції невинуватості:

“Це маніпуляція. У процесі сторона обвинувачення має довести, що статки обвинуваченого не співпадають з його легальними заробітками. Ніхто не говорить одразу, що людина винувата. А сторона захисту має всі права, щоб довести законність майна”.

“Стаття працювала, саме тому її і вирішили знищити”, – вважає керівник Центру протидії корупції.

Електронні декларації

Копирайт изображения УНІАН

Експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк застерігає, що без статті про незаконне збагачення втрачає сенс і система електронні декларації: “Адже вона розроблена не просто для того, щоб люди побачили, які є статки у можновладців, а для стримування їхньої жадібності. Тепер система буде просто нікому не потрібна”.

За його словами, скасування норми про незаконне збагачення автоматично нівелює і статтю КК про декларування неправдивої інформації, – адже можна буде вказувати будь-які статки, все одно це вже не наражатиме на ризик якихось офіційних розслідувань.

А Віталій Шабунін пояснює: “У сучасному світі дуже важко зловити момент злочину, хабара. Вже мало передають саме готівку – лише на нижніх рівнях. А коли говоримо про топ політичної корупції, то це давно не готівка. І тому набагато легше побачити, як людина починає хабарем розпоряджатися: купує будинки, машини, предмети розкоші, навчає дітей у Лондоні”.

“Тому логіка статті – зловити на моменті використання незаконних статків. Це був найефективніший інструмент, який ми здобули після Революції гідності”, – нарікає експерт.

Зрештою, додає Микола Хавронюк, схожі статті діють у багатьох країнах:

“У Румунії та Литві конституційні суди розглядали аналогічні статті про незаконне збагачення. Так само там були претензії через презумпцію невинуватості. Але суди визнали, що такі статті презумпції не суперечать, тому можуть спокійно застосовуватися”.

“Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються карним злочином”, – заявили у прес-службі НАБУ одразу після офіційного опублікування висновку КС.

Безвіз і МВФ

Копирайт изображения УНІАН Image caption Через проблеми з Кримінальним кодексом безвіз в українців навряд чи заберуть

  • Після оприлюднення інформації про рішення Конституційного суду по незаконному збагаченню заговорили і про економічні та зовнішньополітичні наслідки для України.
  • Наприклад, скасування безвізу з ЄС.
  • Утім, експерти сумніваються, що до цього справді дійде.

“У формальних вимогах плану по візовій лібералізації з ЄС статті про незаконне збагачення не було. Але була історія з ефективністю системи електронного декларування. Тому підрив ефективності такої системи призведе до того, що питання все одно постане.

See also:  Косметологія в законі

Але тут більше фінансових ризиків”, – розповідає Віталій Шабунін.

Фінансові ризики у даному випадку пов'язані з МВФ – кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була одним з предметів переговорів між фондом та Україною щодо отримання траншів.

“Внесення статті про незаконне збагачення у Кримінальний кодекс – це одна з вимог надання перших траншів МВФ після Революції гідності. МВФ не даватиме гроші, якщо попередні умови були порушені. Це означає, що Україна не отримає грошей МВФ, що буде смертельним для економіки у рік, який є піковим по зовнішніх запозиченнях”, – застерігає Віталій Шабунін.

Чи реальний такий ризик насправді, уряд поки що не коментував.

Нова стаття

Копирайт изображения УНІАН Image caption “Нова редакція статті буде виписана так, що комар носа не підточить”, – обіцяє Порошенко

  1. “Сподіваюся, що у своєму рішенні Конституційний суд зобов'яже парламент ухвалити аналогічну статтю в іншій редакції – щоб вона вже не здавалася комусь неконституційною”, – говорить Микола Хавронюк.
  2. І плани про оновлену статтю справді є.
  3. Про них говорив генпрокурор Юрій Луценко, а також президент Петро Порошенко.
  4. “Я хочу заспокоїти всіх і сказати – щойно рішення буде оприлюднене, щойно ми з ним ознайомимося, негайно дам доручення, з урахуванням висновків КС, підготувати та внести до Верховної Ради – а я визначу його як невідкладний – законопроект про передбачене покарання для чиновників за незаконне збагачення”, – наголосив Петро Порошенко.
  5. “Нова редакція статті буде виписана так, що комар носа не підточить”, – пообіцяв президент.

Хочете отримувати найважливіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Источник: https://www.bbc.com/ukrainian/features-47385331

На Україні скасовано кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

12.03.2019 – 23:52Як по-новому планують карати за незаконне збагачення: за і проти

26 лютого майданний «Конституційний суд України» («КСУ») визнав неконституційною статтю N368-2 Кримінального кодексу, яка дозволяла притягати державних чиновників до відповідальності у випадку, коли їхні активи та витрати явно перевищують офіційні доходи. Декриміналізація незаконного збагачення означає повну амністію для абсолютно всіх посадовців із сумнівними статками, а отже, практично нівелює розпіарену на весь світ «антикорупційну реформу» — одне з головних «революційних» надбань постмайданної п’ятирічки.

Наразі «Національне антикорупційне бюро України» («НАБУ») розслідує епізоди незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації у понад 100 кримінальних провадженнях.

Найтяжче передбачене покарання за статтею 368-2 — позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Серед осіб, статки яких викликають питання на предмет законності джерел походження, — чимало суддів, прокурорів, народних депутатів, колишніх та чинних керівників органів державної влади.

Підозри за статтею про незаконне збагачення, зокрема, були повідомлені колишньому «виконувачу обов’язків голови Державної фіскальної служби» Мирославу Продану, «першому заступнику голови Служби безпеки» Павлу Демчині, «міністру інфраструктури» Володимиру Омеляну, колишньому чиновнику «Генпрокуратури» Дмитру Сусу.

Згідно українського законодавства рішення «Конституційний суду» не може бути оскаржене та відмінене. Тому «НАБУ» повинне закрити всі кримінальні справи, порушені стосовно корупціонерів з вищіх ешелонів влади.

За словами «директора НАБУ» Артема Ситника, вкотре включилися політичні механізми протидії антикорупційній реформі.

«Це не перше рішення, яке було скеровано проти антикорупційної реформи, але це перша спроба, яка має незворотній характер.

Тобто зараз ми маємо легалізацію капіталів, здобутих незаконним шляхом, і виправити цю ситуацію на сьогоднішній день неможливо, тому що це діяння декриміналізовано», — наголосив він.

  • Подання, на підставі якого «Конституційний суд» скасував статтю про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення підписали 59 депутатів «Верховної Ради України» — 23 депутати з «Народного фронту», 11 депутатів з «Блоку Петра Порошенка», 11 з «Відродження», 10 із «Опоблоку», 3 з «Волі народу» і 1 з «Радикальної партії».
  • Для тих, хто збирається приймати участь у цьогорічних виборах, наводимо поіменний список:
  • Руслан Сольвар
    Андрій Шинкович
    Олександр Кірш
    Геннадій Чекіта
    Дмитро Святаш
    Геннадій Бобов
    Артем Ільюк
    Василь Гуляєв
    Олег Кулініч
    Федір Негой
    Павло Пинзеник
    Ярослав Єдаков
    Дмитро Стеценко
    Костянтин Павлов
    Дмитро Колесніков
    Андрій Гальченко
    Іван Мирний
    Євген Балицький
    Сергій Сажко
    Максим Поляков
    Наталія Королевська
    Тетяна Бахтєєва
    Віктор Бондар
    Василь Німченко
    Ігор Шурма
    Станіслав Березкін
    Антон Кіссе
    Валерій Лунченко
    Ігор Бриченко
    Тарас Кремінь
    Федір Бендюженко
    Олександр Горбунов
    Микола Княжицький
    Владислав Данілін
    Олег Кришин
    Борис Козир
    Дмитро Андрієвський
    Олена Масоріна
    Віталій Корчик
    Євген Дейдей
    Володимир Шкварилюк
    Анатолій Дирів
    Сергій Фаєрмарк
    Роман Заставний
    Юрій Вознюк
    Дмитро Лубинець
    Вадим Підберезняк
    Віктор Развадовський
    Юрій Шаповалов
    Валерій Писаренко
    Сергій Мельничук
    Олена Бойко
    Сергій Мартиняк
    Геннадій Ткачук
    Артур Палатний
    Валерій Іщенко
    Олег Велікін
    Андрій Шипко
  • Ігор Молоток

Так як кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації (так званого «безвізу»), а також одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом, що є головним кредитором майданної влади — то, ймовірніше за все, найближчим часом влада ініціює повернення «оновленої» скасованої статті через відповідне рішення «Верховної Ради».

Формальне прийняття аналогу статті про незаконне збагачення (тобто «статті N368-2 у новій редакції») дозволить правлячому режиму зняти потенційну проблему у відносинах з ЄС та МВФ, і одночасно — назавжди закрити питання про притягнення до кримінальної відповідальності корумпованих представників майданного топ-менеджменту. Адже закон не має зворотньої сили і амністовані корупціонери не зможуть повторно притягатися до відповідальності за одним й тим самим звинуваченням.

Источник: https://rusvesna.su/node/154008

Текст «нового» законопроєкту президента про незаконне збагачення

  • Як по-новому планують карати за незаконне збагачення: за і проти
  • Президент України вніс до Верховної Ради і визначив як невідкладний проєкт Закону України № 10461 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».
  • Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття «особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи».
  • Крім того, пропонується забезпечити створення інституту стягнення необґрунтованих активів.
  • У Цивільному кодексі України пропонується визначити окрему підставу для припинення права власності, визначити види активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів (вартість, яка у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Також уточнюється обов’язок доказування у справах такої категорії. Зокрема, визначається предмет доказування для позивача, що є гарантією захисту прав осіб, проти яких можуть бути подані відповідні позови. Положеннями законопроекту в частині запровадження процедури визнання активів необґрунтованими та їх стягнення пропонується закріпити класичний стандарт доказування – «перевага доказів» (preponderance of the evidence), який закріплює принцип рівності сторін.

Звільнення осіб, активи яких визнано необґрунтованими, пропонується у Законах України «Про запобігання корупції», «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування» та Кодексі законів про працю України.

Розгляд таких справ пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.

Право на звернення до суду з відповідним позовом пропонується надати Національному антикорупційному бюро України за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (крім справ, де відповідачем є посадові особи НАБУ та прокурори САП. У таких випадках право на звернення з відповідним позовом пропонується надати прокурорам Генеральної прокуратури України за дорученням Генпрокурора).

Варто зазначити, цей проєкт дублює попередній законопроєкт Президента Зеленського про незаконне збагачення № 10358, який народні депутати відхилили.

See also:  Перевірка держпраці: види порушень трудового законодавства

Нагадаємо, 27 лютого 2019 року Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. 

Додамо, Зеленський просить скликати 18 липня 2019 року позачергове засідання. У порядок денний він пропонує внести три законопроєкти – щодо роботи Антикорупційного суду, відповідальності про незаконне збагачення та відтермінування штрафів для власників «євроблях». 

Источник: https://www.ukrainepravo.com/news/ukraine/oprylyudneno-tekst-novogo-zakonoproyektu-prezydenta-pro-nezakonne-zbagachennya/

Новий закон. Як в Україні каратимуть чиновників за незаконне збагачення

Президентський закон оприлюднено у парламентському виданні Голос України.

Гроші, нерухомість та інше майно, яке більше ніж на 6 мільйонів 200 тис гривень не збігається з офіційними доходами чиновника, конфіскують. А сам посадовець може опинитись за ґратами на 10 років.

Цей документ нарешті дозволить відновити справедливість після скасування Конституційним судом попередньої статті закону про незаконне збагачення, зауважила Голова антикорупційного комітету Верховної Ради, народна депутатка від Слуги народу Анастасія Красносільська.

У інтерв'ю Радіо НВ вона додала, що закон встановлює адекватне покарання для чиновників, які володіють майном, вартість якого перевищує їхні статки. Депутатка також повідомила, наскільки їй відомо, негативних відгуків щодо чинної версії закону з боку західних партнерів не було.

Закон встановлює адекватне покарання для чиновників

«Це закон, який повертає справедливість, яким знову можна буде карати чиновників, якщо їхні нескромні статки не можна буде пояснити їх скромними доходами. Це можливість і покарати, і що найбільш важливо, повернути вкрадені в українців статки назад у бюджет», — наголосила Красносільська.

Нагадаємо, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення для представників влади запровадила Верховна Рада попереднього скликання ще три роки тому.

Це було однією з умов для отримання Україною безвізового режиму з ЄС та подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Однак у лютому 2019 року Конституційний суд визнав норми цього закону неконституційними і такими, що суперечать принципу презумпції невинуватості. У Національному антикорупційному бюро закрили усі відповідні справи.

Що передбачає новий закон

Новий закон доповнює Кримінальний кодекс положеннями, які встановлюють кримінальну відповідальність за придбання активів, вартість яких на 6 млн грн перевищують офіційні доходи. Придбання таких активів карається позбавленням волі на строк до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади строком до трьох років.

Згідно з законом, кримінальна відповідальність загрожує представнику влади, якщо різниця між його придбаними активами і законними доходами перевищує 6,5 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У разі викриття у незаконному збагаченні чиновника чи депутата можуть позбавити волі на термін від п’яти до десяти років і права займати певні посади на строк до трьох років.

Незаконні активи підлягають конфіскації за рішенням суду. Під активами маються на увазі грошові кошти, нерухомість, інше майно, майнові права, нематеріальні активи, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи або послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Готуючи законопроєкт до другого читання, комітет розширив поняття законних доходів.

Відповідно до першої редакції, представнику влади загрожувала відповідальність, якщо вартість його майна перевищувала його річний дохід — зарплату, пенсію, відсотки тощо. Не враховувалося, що він міг придбати це майно на власні заощадження.

В остаточній версії до законних доходів також віднесли грошові заощадження, кошти на рахунках у банку, дорогоцінні метали та кошти, позичені третім особам.

Справа про визнання активів наобґрунтованими та їхнє стягнення на користь держави розглядатиме Вищій антикорупційний суд. Документ також вводить ще одну санкцію за незаконне збагачення — цивільну конфіскацію.

Якщо вартість необґрунтованих активів чиновника, депутата або представника місцевої влади складає від 1 до 6,5 млн гривень, тоді вони конфіскують у цивільному порядку — кримінального покарання не буде, але держслужбу доведеться залишити.

Не можна виключати, що Конституційний суд з певних міркувань оскаржить чинну версію закону, адже і попередній документ він визнав незаконним необгрунтовано. Таку думку в інтерв'ю Радіо НВ висловила Виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.

Водночас вона зауважила, що усі зауваження Конституційного суду були враховані. Виконавчий директор Центру протидії корупції наголосила, на жаль покарати чиновників вдасться лише за ті злочини, які будуть скоєні відсьогодні. Результати розслідувань від 2015-го року будуть втрачені, адже кримінальне законодавство не має зворотньої сили.

«Наш Конституційний суд може скасувати що завгодно. У мене є великі застереження стосовно роботи Конституційного суду. Тому що попередній виклад статті про незаконне збагачення, як на мене, повністю відповідав Конституції.

Водночас у новій редакції закону враховані коментарі, застереження, які були викладені у рішення Конституційного суду про декриміналізацію незаконного збагачення і тепер буде складніше ще раз скасувати статтю про незаконне збагачення», — наголосила Каленюк.

Не новий велосипед

Чинна версія закону більш досконала за попередню і до неї немає істотних зауважень. Таку думку в інтерв'ю Радіо НВ висловив засновник громадської організації State Watch Олександр Лємєнов.

Чинна версія закону більш досконала за попередню

Він зауважив, що хіба що можна було би знизити поріг, аби посадовців карали навіть за більш дрібні порушення. Експерт наголосив, що інститут цивільної конфіскації ефективно функціонує в розвинених країнах. В Україні в цьому плані не вигадали нічого нового, а радше імплементували напрацювання інших держав в українське законодавство.

«Все те, що ми імплементуємо, ми беремо звідкись. Просто інтегруємо безпосередньо на ту політичну площадку, соціополітичні відносини, які склалися у нашій державі. Ми ж не придумали велосипед, ми запозичили ідею, просто перекрутили її безпосередньо для українських реалій», — наголосив Лємєнов.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підписав цей проєкт закону в понеділок, 25 листопада. Глава парламенту Дмитро Разумков схвалив документ на початку листопада.

Источник: https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/nezakonne-zbagachennya-yak-bude-diyati-zakon-zelenskogo-novini-ukrajini-50055997.html

Зеленський подав до ВРУ новий законопроект про покарання за незаконне збагачення

фото з відкритих джерел

Парламент вже зареєстрував проект президента Володимира Зеленського

Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проект закону про конфіскацію незаконних активів чиновників і покарання за придбання таких активів. Законопроект «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» 3 червня зареєстрували на сайті Верховної Ради.

Документ пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю, Кримінального, Цивільного кодексів, законів про державну службу, про запобігання корупції, а також закону про місцеве самоврядування.

Проект, зокрема, передбачає доповнення Кримінального Кодексу статтею 368-5, згідно з якою незаконне збагачення карається «позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Голова держави пропонує карати держслужбовців за активи, вартість яких перевищує дохід на більш як 12 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі – 204 тис. грн).

Як інформує «Українська правда», попередня стаття, що її скасував Конституційний суд, передбачала покарання для тих, у кого різниця між доходами і статками становила тисячу неоподатковуваних мінімумів (17 тис. грн).

Крім того, у скасованій версії незаконними вважались активи, «законність підстав набуття яких не підтверджено доказами». На думку Конституційного суду, це суперечило презумпції невинуватості.

У проекті, який подав Зеленський, такої фрази немає.

Теперішня пропозиція президента відрізняється від попередньої норми тим, що передбачає єдиний ступінь тяжкості цього злочину. Раніше покарання було різним: до 2 років для службовців, від 2 до 5 для тих, хто обіймає відповідальну посаду, і від 5 до 10 – особливо відповідальну посаду. У всіх випадках також була передбачена конфіскація майна.

Також у проекті запропонували запровадити поняття необґрунтованих активів. Це — активи або гроші, необхідні для придбання активів, законність набуття яких чиновник не зміг довести в суді. Такі активи підлягатимуть стягненню в дохід держави.

Нагадаємо, наприкінці лютого Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала покарання для чиновників за незаконне збагачення.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть
Ctrl+Enter

Источник: https://zaxid.net/zelenskiy_podav_do_vru_noviy_zakonoproekt_pro_pokarannya_za_nezakonne_zbagachennya_n1482734

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*