Як потрібно карати за крадіжки ? ініціатива внесення змін до законодавства !

01.01.2019 | 12:34ЮрФактПрактика4 commentsЯк потрібно карати за крадіжки ? Ініціатива внесення змін до законодавства !

  • Дану суму визначають, встановлюючи межу між адміністративним і кримінальним правопорушеннями.
  • Відповідно до частини 3 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
  • Щоб встановити межу між дрібним викраденням чужого майна та таємним викраденням чужого майна (крадіжкою), необхідно розрахувати неоподаткований мінімум доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік” з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2 102 гривні.

На підставі вищевказаного розраховуємо податкову соціальну пільгу, яка дорівнює 1 051 грн (50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи).

Тому, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 210 грн 20 коп. (0,2 від 50% 2 102 грн). Якщо вартість викраденого майна перевищує 210 грн 20 коп., за таке правопорушення настає кримінальна відповідальність.

Источник: https://www.yurfact.com.ua/praktyka/vyznachennia-minimalnoi-sumy-kradizhky

Сідати п’яним за кермо — відтепер кримінально каране діяння: що варто знати про новий закон | УКРАИНА КРИМИНАЛЬНАЯ

Як потрібно карати за крадіжки ? Ініціатива внесення змін до законодавства !

Злочини невеликої тяжкості треба перевести в розряд кримінальних проступків зі спрощеною схемою розслідування, розвантажити слідчих поліції, забрати дрібні справи, аби вони могли сумлінно розслідувати більш суттєві злочини.

Наприкінці 2018 року парламент ухвалив Закон про кримінальні проступки — законопроект №7279-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Один з розробників закону Денис Монастирський повідомив на своїй сторінці у соцмережі, що днями цей закон підписав Президент.

Навіщо розробляли такі зміни

Ініціатори Закону аргументують необхідність прийняття такого документу наступним: мовляв, злочини невеликої тяжкості, тобто ті, які не завдають значної фізичної або матеріальної шкоди, становлять майже половину від усіх розслідуваних в Україні.

При цьому за чинним законодавством вони потребують проведення великої кількості слідчих дій, таких як допит свідків, експертизи, оголошення підозри, забезпечення захисту. Усе це призводить до необґрунтованої паперової тяганини і займає місяці роботи слідчого.

Як наслідок, затягується розслідування дійсно тяжких і особливо тяжких злочинів — вбивств, зґвалтувань, контрабанди тощо.

Отже, злочини невеликої тяжкості треба перевести в розряд кримінальних проступків зі спрощеною схемою розслідування, розвантажити слідчих поліції, забрати дрібні справи, аби вони могли сумлінно розслідувати більш суттєві злочини.

Також існує думка, ніби, якщо простити процедуру розслідування проступків, у поліції нарешті з’явиться час на дрібні злочини. Тобто тим, хто звернеться до правоохоронців з приводу крадіжки телефону чи велосипеду не скажуть: «У нас є справи важливіші. Приходьте, коли Вас уб’ють».

Ще однією передумовою прийняття такого закону є необхідність на законодавчому рівні врегулювати застосування Кримінального процесуального кодексу України, де йдеться про досудове розслідування кримінальних проступків та їх судовий розгляд. Адже раніше такого документа не було.

Що саме назвали кримінальним проступком?

Відмінність кримінальних проступків від злочинів у тому, що вони мають значно менший рівень суспільної небезпеки. Логічно припустити, що і відповідальність за них має обмежуватись штрафом чи суспільно-корисними роботами, а вже ніяк не позбавленням волі.

Також до осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального проступку, не повинні застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (перебування у СІЗО). Стосовно них неможливо проводити негласні слідчі дії (спостереження за особою, прослуховування тощо).

Особливо цікавим є те, що після відбуття покарання така особа не матиме судимості.

Отже, кримінальним проступком Закон визначає діяння, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу не більше 51 тис. гривень або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Тобто некваліфіковані крадіжки, шахрайства, хуліганства, легкі тілесні ушкодження (усього 126 кримінальних правопорушень з Кримінального кодексу України) мають стати проступками.

Ще однією істотною зміною стане те, що за підготовку до вчинення кримінального проступку особа не притягатиметься до відповідальності. У випадку із злочином це передбачено.

Хто і як буде розслідувати?

За новим Законом проводити розслідування кримінальних проступків будуть не слідчі, а дізнавачі. До того ж значно скорочуються строки розслідування — не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках у строк до одного місяця.

Зазначається також, що до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань дізнавач матиме право невідкладно провести огляд місця події, відібрати пояснення, провести медичне освідування, зняти показання технічних пристроїв, вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи.

Передбачене затримання особи

Через значно меншу ступінь суспільної небезпеки такий радикальний захід, як затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку, застосовуватиметься у виключних випадках.

Так, на добу особа може бути затримана, якщо перебуває в нетверезому стані і своїми діями створює небезпеку для себе чи оточуючих. А на 3 доби, якщо порушник у відповідь на вимогу правоохоронця припинити протиправну поведінку чинить опір, продовжує вчинення проступку або намагається втекти.

У разі затримання особи суд має розглядати провадження невідкладно.

Зміни для прокурорів і суддів

Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного — протягом 24 годин) визначитися з долею кримінального провадження: закрити його, повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, звернутися до суду з обвинувальним актом або при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

Суд, отримавши обвинувальний акт від прокурора, має протягом 5 днів призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений визнає свою вину та згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає справу без виклику учасників до зали судових засідань.

Сідати п’яним за кермо — відтепер кримінально каране діяння

Окремо хочеться відмітити, що новий закон трансформує таке адміністративне правопорушення, як керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння в кримінальний проступок.

Так, у Кримінальний кодекс України включили нову статтю 286-1, санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу від 17 до 34 тис. гривень з позбавленням  права керувати транспортними засобами на строк до 3 років. А при повторному вчиненні такого проступку максимальний штраф сягатиме 51 тис. гривень із забороною сідати за кермо від 2 до 3 років.

Зазначимо, що на сьогодні поліцейські не мають права затримувати водіїв напідпитку і вилучати у них автомобілі. Усе, що можуть правоохоронці, — це скласти адмінпротокол. Зі вступом у дію Закону ситуація істотно зміниться.

Проблемні моменти

Правова спільнота розділилася на два табори. Одні святкують підписання Закону, інші ж налаштовані песимістично.

Мінусом називають те, що для спрощеного порядку розслідування тепер достатньо буде визнання своєї вини особою, якій навіть не надали адвокатську правову допомогу. А це дає можливість правоохоронцям для зловживань.

Залишається невідомим, і хто саме виступить органом дізнання, покликаним розслідувати кримінальні проступки. Буде створено спеціальний підрозділ, чи це ляже на плечі дільничним офіцерам?

Народний депутат України Олена Сотник дуже категорично відгукується про нововведення: «Цей закон не для людей, він для правоохоронців, і він спрощує життя тільки правоохоронцям.

У той же час порушує ключове право громадян — не свідчити проти себе, порушує право на особисту свободу, порушує право на справедливий суд.

Я вважаю, що цей закон не вирішить ані ті задачі, які ставлять перед собою зараз правоохоронні органи, — розвантаження, ані ті задачі, які ставимо перед собою ми, як законодавці, — захистити громадян від порушення прав людини.

Тому що людину можуть затримати на 72 години, примусити її давати пояснення, визнавати вину, можуть не дати належним чином ознайомитися з матеріалами і ще й потім відмовитися від справедливого суду.

Адже не передбачено навіть можливості оскарження у суді, якщо, наприклад, у когось відібрали пояснення і використали їх як докази в цьому провадженні.

Таким чином, на людей буде здійснюватися тиск, і це є жорстке порушення Конвенції з прав людини».

Нагадаємо, Закон набере чинності з 01.01.2020 року, до того часу потрібно внести зміни у велику кількість нормативно-правових актів.

Tweet

Источник: https://cripo.com.ua/likbez/sidati-p-yanim-za-kermo-vidteper-kriminalno-karane-diyannya-shho-varto-znati-pro-novij-zakon/

Отримання та заміна посвідчення водія 2020: процедура і ціна

В Україні, згідно із законодавством, керувати транспортними засобами можна лише за наявності національного посвідчення водія (водійських прав) відповідної категорії (Постанова Кабміну № 340 від 08.05.1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»).

Як отримати водійське посвідчення? Які документи потрібні для видачі прав? Як відновити або замінити водійське посвідчення? Що робити, якщо позбавили прав? На ці та багато інших питань про новий порядок і правила отримання посвідчення водія в Україні в 2020 році і особливості його використання відповість «Юридичний портал України».

Отримання водійських прав

На сьогоднішній день видача прав є однією з найбільш затребуваних послуг, що надаються сервісними центрами Міністерства внутрішніх справ. Щорічно в країні видається кілька сотень тисяч водійських посвідчень. Так, за даними МВС, у 2019 році вперше водійські права отримали 360 256 українців.

Як отримати водійське посвідчення вперше (покрокова інструкція)?

Процедура отримання прав у 2020 році передбачає проходження чотирьох обов’язкових етапів. Першим кроком є навчання на курсах з водіння та складання теоретичного і практичного іспиту. Варто знати, що починаючи з 2020 року підготовка до іспитів для отримання водійських прав дозволяється в індивідуальному порядку.

See also:  Ухвали нового гпк та їх законна сила

Перепідготовка водіїв та підвищення кваліфікації для отримання посвідчення іншої категорії також можливі через індивідуальне навчання.

Обов’язковою умовою для проходження індивідуальної підготовки в автошколах є виконання робочих програм і планів з вивчення ПДД (задати питання щодо індивідуального навчання на права можна далі).

Крок 1. Навчання в автошколі

Від вибору навчального закладу буде залежати якість отриманих вами теоретичних знань і практичних навичок водіння. Тому до вибору автошколи варто підходити серйозно. Обов’язково уточніть наявність ліцензії МОН та атестата акредитації МВС.

Терміни та вартість навчання на курсах водіння залежать від обраної категорії транспортних засобів. Для запису в автошколу необхідно подати наступний пакет документів:

  • заява із зазначенням місця проживання та категорії ТЗ
  • паспорт (пред’являється особисто) + копія ІПН
  • 4 фотографії розміром 3,5х4,5
  • медична довідка

Після закінчення курсу навчання здаються внутрішні іспити з Правил дорожнього руху та водіння. Підтвердженням проходження підготовки водіїв є Свідоцтво про завершення навчання в автошколі, термін дії якого становить 2 роки з дня закінчення курсів.

Згідно нового порядку отримання та заміни прав, який регламентований Постановою Кабінету Міністрів України № 320, з 2020 року паперове свідоцтво про закінчення курсів водіння по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації водіїв для отримання прав більше не потрібно і не видається при закінченні автошколи. Замість цього, при успішному завершенні курсу з водіння, навчальний заклад має внести електронні відомості про це до Єдиного державного онлайн-реєстр МВС (для допуску до іспиту).

Крок 2. Проходження медичного огляду

Основною метою медогляду є отримання довідки про придатність до керування транспортним засобом. Без неї отримати права неможливо.

Медичний огляд включає в себе: загальне обстеження спеціалістами медичної комісії, лабораторне і функціональне обстеження (загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові на цукор, ЕКГ, обстеження гостроти й полів зору, обстеження вестибулярного апарату, визначення групи крові і резус фактора).

Медична довідка, видана із зазначенням хвороби згідно з «Переліком захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами», є підставою для відмови в отриманні посвідчення водія.

Крок 3. Складання іспитів в сервісному центрі МВС

Прив’язку до прописки (реєстрації) скасували, тому скласти іспит на права в 2020 році можна в будь-якому СЦ МВС. Однак слід враховувати, що здавати теорію на знання ПДД і практичний іспит дозволено тільки в одному територіальному сервісцентрі.

При проходженні перевірочного контролю в складі навчальної групи автошколи, тестування проводиться в територіальному сервісному центрі МВС за місцезнаходженням навчального закладу. Всі необхідні документи подаються представниками автокурсів, від вас вимагається тільки наявність паспорта.

Індивідуальне складання іспитів (окремо від своєї групи з автошколи) передбачає самостійну подачу повного пакета документів:

  • заява (заповнюється в ТСЦ)
  • копія ідентифікаційного коду
  • документ, що засвідчує особу
  • медична довідка встановленого зразка
  • квитанція про сплату державної послуги
  • оригінал і ксерокопія документів про зміну особистих даних (у разі їх зміни)

Екзаменаційний блок для отримання водійського посвідчення складається з двох частин: теоретичної (20 хвилинне комп’ютерне тестування з 20 питань) і практичної частини іспиту (екзамен з водіння).

Якщо ви не вклалися у відведений для тестів час або зробили більше двох помилок — іспит провалено і допуск до практики не був отриманий. Перездати теорію можна не раніше, ніж через 5 днів, але кількість спроб необмежена.

На здачу практичного іспиту з водіння відводиться лише 3 спроби.

На сайті Головного сервісного центру МВС з’явилася можливість безкоштовно підготуватися до здачі теоретичного іспиту з ПДР для отримання водійського посвідчення. Нові питання тестів з варіантами відповідей можна скачати або пройти в онлайн режимі. Кількість спроб пройти тест — необмежена.

З 2020 року під час складання практичних (водіння) і теоретичних (ПДР) іспитів може здійснюватися фото- і відеофіксація. Інструкція з використання технічних засобів контролю, збереження отриманої інформації і доступу до неї затверджується Наказом МВС.

Крок 4. Отримання водійського посвідчення

Права видаються через 5 робочих днів з моменту успішної здачі іспитів. Посвідчення видається особисто водію під розпис, за умови пред’явлення паспорта. Крім того, співробітники ТСЦ повинні повернути вам екзаменаційну картку і медичну довідку.

Після отримання посвідчення водія нового зразка, у вигляді пластикової картки, водійські права будуть автоматично додані у мобільний додаток «Дія» в смартфоні (подробиці — далі).

Категорії водійських прав

Згідно пункту 3 «Порядка видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності водійських прав, в залежності від їх типів і призначення поділяються на категорії: А1, А, В1, В, С1, С, D1, D, ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE і Т (докладніше в таблиці).

Як потрібно карати за крадіжки ? Ініціатива внесення змін до законодавства !

Який строк дії водійських прав в Україні?

Термін дії національного посвідчення водія становить 30 років і обчислюється з дня його оформлення. Інвалідам та особам, які мають медичні обмеження, права видаються із зазначенням відповідної піктограми в графі «Обмеження».

Водіям-початківцям після проходження медогляду і складання іспитів видається тимчасове посвідчення з обмеженим правом керування транспортним засобом — забороняється перевищувати швидкість 70 кілометрів на годину. Термін дії перших водійських прав становить 2 роки, після чого проводиться їх заміна.

Видача постійного посвідчення водія відбувається без складання іспитів за умови здійснення водієм протягом двох років з дня отримання перших прав не більше 2 адміністративних правопорушень. Якщо за цей період відбулося 3 і більше порушень, обміняти права на постійні можна тільки після здачі практичного і теоретичного іспитів в сервісному центрі МВС.

Заміна водійського посвідчення

Відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», заміна водійських прав проводиться в таких випадках:

  • посвідчення непридатне для використання (зіпсовано, не читаються записи)
  • змінені особисті дані власника (прізвище, ім’я та по батькові)
  • відкриття іншої категорії водійських прав
  • через 2 роки з моменту першої видачі
  • отримання посвідчення нового зразка
  • права були втрачені або вкрадені

Відповідно до законодавства України порядок обміну водійського посвідчення не передбачає повторну здачу іспитів. Процедура заміни діючих прав проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування водія. Обмін посвідчення проводиться протягом 5 робочих днів з моменту подачі повного пакету документів.

Для заміни українських прав по закінченню терміну їх дії потрібно зайти в Електронний кабінет водія і вибрати послугу «Відновлення та обмін посвідчення водія».

Далі необхідно перевірити свої контактні дані та вказати причину подачі онлайн-заявки на заміну прав (втрата, крадіжка чи обмін у зв’язку із завершенням строку дії). Зверніть увагу, що для обміну водійського посвідчення в обов’язковому порядку знадобиться меддовідка водія.

Протягом 24 годин з моменту обробки заявки цифрові права автоматично з’являться в додатку «Дія», а пластикове посвідчення можна буде забрати в найближчому сервісцентрі Міністерства внутрішніх справ.

Що робити, якщо права були зіпсовані?

У випадку непридатності посвідчення водія до використання, в тому числі з причини пошкодження або неможливості прочитати написи, проводиться заміна на нове посвідчення. При отриманні нових водійських прав старе посвідчення вилучається, тому незалежно від зовнішнього вигляду зіпсованого документа його необхідно мати при собі.

Що потрібно для обміну водійських прав?

  • паспорт або інший документ, що засвідчує особу
  • водійське посвідчення
  • ідентифікаційний код
  • медична довідка

Ціна обміну зіпсованих прав у 2020 році становить 201 грн.

Як поміняти водійське посвідчення при зміні особистих даних?

Відповідно до п. 2.26 «Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», обмін водійських прав у зв’язку зі зміною П.І.Б. власника, в т.ч. після заміжжя, проводиться на підставі документа, що підтверджує таку зміну.

Список документів, необхідних для заміни водійського посвідчення після зміни особистих даних (прізвище, ім’я та по батькові):

  • паспорт та ІПН
  • медична довідка + права
  • свідоцтво про зміну П.І.Б.
  • свідоцтво про реєстрацію шлюбу

Вартість заміни водійських прав після зміни прізвища, імені, по батькові, а також після реєстрації шлюбу — 201 гривня.

Як відкрити нову категорію прав в 2020 році: порядок заміни посвідчення водія

Кожна категорія надає право на керування певним типом автотранспорту, тому відкриття нової категорії в посвідченні водія — можливість законно водити черговий транспортний засіб. При цьому, старі права вилучаються і замість них видається посвідчення водія із зазначенням всіх нових категорій.

Відповідно до Правил, щоб відкрити іншу категорію необхідно пройти курс навчання з управління відповідним транспортним засобом. При цьому, для видачі посвідчення водія з відкриттям нижчих категорій достатньо довідки з автошколи про проходження 20-годинної підготовки з водіння.

Для отримання прав з новою категорією досить скласти іспит з водіння ТЗ відповідної нижчої категорії. Але це лише за умови, що останні 12 місяців ви їздили за кермом. Якщо факт керування транспортним засобом (за однією з діючих категорій) підтвердити не можливо — доведеться додатково скласти іспит на знання Правил дорожнього руху.

Оформлення та видача посвідчення водія з отриманням права на керування транспортними засобами іншої категорії здійснюється при подачі наступного пакета документів:

  • заява встановленого зразка (заповнюється в ТСЦ)
  • український паспорт або документ, що засвідчує особу і громадянство
  • копія довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків
  • документ, що підтверджує керування транспортними засобами (при необхідності)
  • медична довідка про придатність до керування транспортним засобом
  • оригінал і ксерокопії документів про зміну П.І.Б. (в разі їх заміни)
  • довідка про проходження 20-годинного курсу навчання
  • квитанції про оплату збору
  • водійське посвідчення
See also:  Почему не всё можно снимать на видео? о законе и ответственности

Вартість заміни водійського посвідчення в Україні у 2020 році становить 227 гривень (при отриманні іншої категорії) або 214 грн. (в разі відкриття нижчої категорії).

Як відновити втрачені або викрадені водійські права?

Перше, що слід зробити при втраті прав — повідомити сервісний центр МВС, а в разі крадіжки посвідчення — управління Нацполіції. Після вашого звернення співробітниками ТСЦ буде проведена перевірка факту видачі вам раніше водійських прав. Якщо ніяких порушень виявлено не буде, протягом п’яти робочих днів буде оформлено і видано нове посвідчення водія.

Для відновлення водійських прав в Україні в 2020 році необхідний наступний набір документів:

  • паспорт та ідентифікаційний код
  • довідка з поліції (в разі крадіжки)
  • медична довідка

Який розмір штрафу за втрату водійських прав в 2020 році?

Українське законодавство не передбачає штрафних санкцій за втрату посвідчення водія. Однак, за отримання дубліката прав доведеться заплатити близько 200 гривень. Крім того, автовласникам слід пам’ятати, що їзда без водійського посвідчення є правопорушенням і карається штрафом в розмірі 30 неоподатковуваних податком мінімумів (510 грн.).

Електронне посвідчення водія

З 2020 року в Україні запроваджено мобільний застосунок «Дія», який дозволяє використовувати електронні водійські права. Порядок користування електронним посвідченням водія в телефоні затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 23.

10.2019. Згідно Постанови КМУ, електронне посвідчення водія являє собою цифрове відображення національних водійських прав з унікальним ідентифікатором (QR-кодом), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний запис в Єдиній інформаційній системі МВС.

Щоб отримати е-посвідчення водію потрібно завантажити на свій смартфон мобільний додаток «Дія» від Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та пройти ідентифікацію за допомогою BankID.

Якщо цифрові водійські права відсутні у додатку «Дія» на телефоні або ж посвідчення відображається без фото чи з помилками, необхідно провести верифікацію прав, яку можна пройти в Електронному кабінеті водія.

Зверніть увагу, що при виїзді на автомобілі за кордон електронні водійські права є недійсними, тому для керування авто за межами України необхідно мати посвідчення нового зразка, або міжнародні права. Якщо в національному водійському посвідченні не заповнений рядок «4b», для поїздки в країни Європи, Росію і Білорусь потрібно отримати міжнародне посвідчення водія.

Міжнародні водійські права

Міжнародне посвідчення водія оформляється у вигляді невеликої картонної книжечки, яка є офіційним перекладом національних прав на іноземну мову (англійську, німецьку, французьку, іспанську тощо).

Як поміняти водійські права на міжнародні?

Отримати водійські права міжнародного зразка можна в будь-якому зручному для вас сервісному центрі МВС протягом 5 днів з дня надання повного пакета необхідних документів:

  • посвідчення водія (оригінал)
  • український і закордонний паспорт
  • фотографія 3,5х4,5 см

Водійське посвідчення міжнародного зразка видається на 3 роки та діє за кордоном тільки в поєднанні з українськими правами. При цьому, для оформлення європейського посвідчення водія не потрібно проходити ПДР-тести і здавати водіння.

Повернення водійських прав після позбавлення

Позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства.

Вилучення посвідчення водія проводиться поліцейським при наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення прав. При цьому, термін позбавлення водійського посвідчення відраховується з моменту його вилучення.

Як повернути водійські права після позбавлення судом?

Відновлення прав після позбавлення здійснюється згідно «Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб і його повернення». Покроково процедура повернення водійських прав після позбавлення виглядає наступним чином:

  • пройти медичний огляд (якщо водійське посвідчення вилучалося через керування авто в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння)
  • звернутися із заявою в сервісний центр МВС за місцем проживання (права зберігаються там)
  • скласти теоретичний і практичний іспити (водіння приймається на ТЗ тієї категорії, яка вказана в рішенні суду)

Зверніть увагу! Щоб забрати права після закінчення терміну їх позбавлення при зверненні в ТСЦ при собі необхідно мати паспорт та постанову суду про позбавлення водійського посвідчення.

Источник: https://LawPortal.com.ua/otrimannja-zamina-posvidchennja-vodija.html

Розділ 13. ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

У розділі XIII Конституції України визначається порядок внесення змін до Конституції, перегляду її окремих положень. Конституція може бути змінена лише в особливому, закріпленому нею порядку, що значно відрізняється від внесення змін до поточного законодавства. Такий порядок запроваджений з метою забезпечення стабільності Конституції як Основного Закону України.

Водночас він спрямований і на поєднання стабільності та гнучкості Конституції, що дає можливість своєчасного реагування на конституційному рівні на об'єктивні потреби розвитку суспільства і вдосконалення державного управління.

Саме сталий процесуальний порядок внесення змін до Конституції забезпечує стабільність правового змісту і можливість часткової змін окремих конституційних положень у разі необхідності.

Характерними рисами конституційного порядку внесення змін до Конституції України є такі. Конституція визначає обмежене коло суб'єктів законодавчої ініціативи щодо внесення змін до Конституції.

Причому це суб'єкти, які безпосередньо представляють Український народ – всенародно обраний Президент України та не менш третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Конституція встановлює не однаковий порядок внесення змін до різних розділів.

З метою забезпечення стабільності і непорушності основних конституції} них засад державного і суспільного ладу України, гарантування людських прав і свобод, реального народовладдя Конституція регламентує досить складний і відповідальний процес внесення змін до р. І, III і XIII, який закінчується всенародним референдумом – найвищою формою установчої влади народу.

Щодо інших розділів Конституції, якими визначено порядок організації, повноваження і взаємовідносини гілок державної влади, всіх державних органів і органів місцевого самоврядування, прикінцевих і перехідних положень, то їх зміна також провадиться досить 1 складним шляхом, але вже на рівні тільки Верховної і Ради України.

У Конституції визначено, в яких конкретних випадках взагалі неможливо внести зміни в Конституцію.

Причому вказується не тільки на конкретні і незмінні конституційні положення, а й на стан державного і суспільного життя, за якого ці зміни неможливі.

Конституцією гарантовано такий порядок, і за яким внесення змін до неї не може відбуватися повсякчасно, встановлена певна періодичність в роботі Верховної Ради над відповідними законопроектами.

Конституція гарантує конституційність законопроектів про внесення змін до Конституції шляхом вимоги обов'язкового висновку щодо них Конституційного Суду України.

Таким чином, уся система процесуальних конституційних норм, за якими можливо внесення змін до Конституції України, спрямована на захист Конституції як такої, що є історичним надбанням Ук-раїнського народу і відповідає його прагненням до 1 збереження і розвитку держави, зміцнення громадян-ської злагоди і забезпечення гідних умов життя.

Конституція в розділі ХІІІ не передбачає порядку прийняття нової Конституції України. Діюча нині Конституція розрахована на невизначений термін і не є і не може бути тимчасовим Основним Законом. Однак можливість створення іншої Конституції не заперечується. Так, за ст.

72 Конституції може бути проголошено всеукраїнський референдум за народною ініціативою з питання введення нової Конституції. Заборона на проведення референдуму стосується лише законопроектів з питань податків, бюджету та амністії (ст. 74 Конституції).

Щодо інших питань, які можуть виноситися на референдум, то їх коло не об-межується.

Источник: https://juristoff.com/resyrsi/kz/konstitutsiya-ukrajini/rozdil-13-vnesennya-zmin-do-konstitutsiji-ukrajini

Поліція пропонує карати за автомобільні крадіжки так само, як за квартирні

В Україні необхідно посилити покарання за викрадення автомобілів і крадіжки з них, зокрема, прирівняти останні до квартирних крадіжок, інакше їхню кількість знизити буде дуже складно, переконаний перший заступник голови Національної поліції України Вадим Троян.

«Треба міняти законодавство і посилювати покарання за викрадення. Інакше кількість так і буде вимірюватися тисячами… Як і, до речі, крадіжки з автомобілів. За них реально дають адмінштраф, ст.185, ч.1 КК.

У нас же є ідея, яку ми проговорювали в комітетах ВР, прирівняти автомобільну крадіжку до квартирної, зробити це злочин тяжким, розглядати його за ст. 185, ч.

3», – розповів Троян в інтерв'ю газеті «Сегодня», опублікованому у вівторок.

Він висловив сподівання, що законодавець підтримає таку ініціативу, «адже і деякі депутати постраждали від такого злочину».

За словами першого заступника голови Нацполіції, в Україні зараз фіксується тенденція до зниження кількості викрадень автомобілів, але їхня кількість все одно залишається досить високою.

«Багато викрадень в Україні було скоєно в 2005 році, відразу після Помаранчевої революції – 6200 епізодів. Потім кількість знизилася і різко зросла в 2014 році – 8900 епізодів. У минулому році було приблизно 7 тисяч викрадень, в цьому – менше, тобто тенденція до зниження кількості є», – розповів він.

Троян також зазначив, що великою проблемою при розкритті такого виду злочинів є те, що вони часто є міжтериторіальними. «Бандити з Києва їдуть в область, викрадають там машину і повертаються в столицю. І навпаки. А розслідуються вони за місцем вчинення.

Це при відсутності взаємодії дуже складно. Тоді ми з керівником столичної поліції домовилися і створили, переконавши в цьому (голову Нацполіції) Хатію Деканоідзе, спільні групи з розслідувань викраденнь.

І результат не забарився: з листопада 2015 року ми затримали вже 15 злочинних груп», – розповів перший заступник голови Нацполіції.

Він також виступив за інші зміни в законодавство, зокрема, збільшення розміру застави.

«При викраденні машини вартістю 100 тисяч доларів застава може становити 30 тисяч гривень. Понад те, якщо викрасти, а потім повернути машину, то потерпілі взагалі відмовляються від своїх претензій, і викрадач відбувається адмінштрафом або взагалі залишається безкарним. Тому кількість викрадень і почала рости», – зазначив Вадим Троян.

Раніше він заявляв, що кількість незаконних заволодінь транспортними засобами в першому кварталі 2016 року зросла майже на 20% в порівнянні з таким же періодом минулого року – з 2154 до 2576 злочинів.

See also:  Зарегистрирован законопроект о возможности разрывать договор аренды земли (инфографика)

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть
Ctrl+Enter

Источник: https://zaxid.net/politsiya_proponuye_karati_za_avtomobilni_kradizhki_tak_samo_yak_za_kvartirni_n1395404

Чи можуть громадяни України ініціювати зміни до законодавства?

Чи існують у громадян України можливості ініціювати внесення змін до законодавства, наприклад, шляхом збирання підписів за прийняття в подальшому якогось закону чи навіть Конституції, чи це можливо тільки шляхом подання петиції на сайті Президента України?

Сервісом Bitlex було розглянуто Ваше звернення та повідомляється таке.

Насамперед слід зазначити, що, згідно з Конституцією України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент.

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України, тобто можливість вносити на розгляд депутатів проекти законодавчих актів, належить Президентові України, народним депутатам та Кабміну.

Таким чином, громадяни прямо не наділені правом законодавчої ініціативи, хоча на розгляд парламентарів впродовж останніх років було подано чималу кількість відповідних законопроектів, наприклад, проект від 30.12.2013р. «Про правотворчу народну ініціативу».

Однак, поряд з іншими формами, способами управління державними справами, громадяни на підставі ст.

40 Конституції наділені правом направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особистого звернення до органів держави, місцевого самоврядування, посадових осіб цих органів, котрі зобов'язані розглянути звернення і дати відповідь у встановлений законом строк. Деталізований порядок подання звернень регулюється ЗУ «Про звернення громадян».

Так, відповідно до ст.5 зазначеного закону звернення адресуються органам державної влади, місцевого самоврядування, підприємствам незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення поставлених у зверненнях питань.

Крім того, у громадян існує також право звертатися до Президента, ВРУ, Кабміну, органів самоврядування із електронними петиціями.

Електронна петиція розглядається за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше 3-х місяців з дня оприлюднення петиції.

Проте, як бачимо, факт досягнення необхідної кількості голосів під електронною петицією з того чи іншого питання не гарантує прийняття відповідних рішень уповноваженими суб’єктами.

Крім того, деякими законодавчими актами передбачено спеціальний порядок вияву народної ініціативи. Так, відповідно до ч. 6 ст. 15 ЗУ «Про всеукраїнський референдум» референдум проголошується за народною ініціативою:

  • якщо є вимога не менш як трьох мільйонів українців з правом голосу;
  • якщо підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у 2/3 від загальної кількості областей;
  • у кожній області зібрано не менш як по сто тисяч підписів.

Шляхом збору підписів з відповідних питань громадяни мають можливість реалізувати своє конституційне право участі в управлінні державними справами. Згідно з ч. 2 ст.

16 ЗУ «Про всеукраїнський референдум» референдум щодо схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до неї, скасування закону про внесення змін до Конституції тощо проголошується Президентом за народною ініціативою.

Також слід зазначити стосовно частини Вашого питання про прийняття Конституції України таке: механізму прийняття Конституції в Україні не визначено.

Таким чином, прийнята на 5-й сесії ВРУ 28 червня 1996 року чинна Конституція України не передбачає порядку її скасування та прийняття нового Основного Закону. В той же час, статтями 154-159 Конституції визначено порядок внесення змін до неї.

Зазначені вище способи, зокрема, організація референдуму за народною ініціативою, подання звернень, електронна петиція є способами ініціювання внесення змін до Конституції України.

Источник: https://www.bitlex.ua/uk/blog/consultation/chy_mojut_gromadyany_ukrayiny_initsiyuvaty_zminy_do_zakonodavstva_

Внесення змін до установчих документів || LegalAid Україна

Внесення змін до установчих документів – поширена процедура, потреба у якій досить часто виникає в процесі здійснення юридичною особою господарської діяльності. Зокрема, у випадку зміни найменування, видів діяльності, складу учасників, розподілу часток у статутному капіталі та будь-яких інших відомостей, які передбачені у статуті.

Однією з найпоширеніших форм господарювання в Україні є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Зважаючи на це, пропонуємо більш детально розглянути процедуру внесення змін до установчих документів юридичної особи саме на прикладі ТОВ.

За загальним правилом, установчим документом юридичних осіб є статут. Умовно процедуру внесення змін до статуту ТОВ можна поділити на два етапи:

  1. Прийняття рішення про внесення змін до статуту;
  2. Державна реєстрація змін до статуту.

Внесення змін до статуту ТОВ належить до виключної компетенції вищого органу управління товариством – Загальних зборів учасників. Відтак, питання щодо внесення змін до статуту завжди вирішується на Загальних зборах учасників ТОВ.

При цьому, при скликанні та проведенні загальних зборів слід дотримуватися процедури, передбаченої законодавством та статутом.

Загальні збори учасників наділені правом приймати рішення, якщо на них присутні учасники (або ж їхні представники), які в сукупності володіють більшістю голосів, що пропорційно дорівнюють розміру частки кожного із учасників у статутному капіталі товариства.

Слід зауважити, що статут ТОВ може встановлювати іншу мінімальну кількість голосів (не менше, ніж 50%), яка необхідна для прийняття того чи іншого рішення.

В той же час, рішення з питань щодо перерозподілу часток між учасниками, створення органів товариства, придбання товариством частки учасника, затвердження грошової оцінки негрошового вкладу до статутного капіталу завжди приймаються одностайно усіма учасниками ТОВ.

Таким чином, рішення про внесення змін до статуту ТОВ приймається більшістю голосів учасників, якщо інше  не передбачено статутом, а також якщо підставою для внесення змін не є рішення, яке потребує одностайного голосування (наприклад, перерозподіл часток у статутному капіталі між учасниками ТОВ).

Відсутність на Загальних зборах деяких учасників ТОВ не буде перешкодою для вирішення питання щодо внесення змін до статуту, за умови, що кількість голосів присутніх учасників є достатньою для прийняття рішення.

Нова редакція статуту підписується учасниками, які були присутні на зборах та голосували за таке рішення. Справжність підписів засвідчується нотаріально.

Зміни до статуту ТОВ підлягають обов’язковій державній реєстрації, з моменту якої вони набирають чинності.

Для вчинення реєстраційної дії державному реєстратору потрібно подати наступні документи:

  • заява про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (Форма 3, затверджена Наказом Міністерства юстиції №3238/5 від 06.01.2016).  Заяву можна заповнити як машинодруком, так і власноручно, друкованими літерами.  Кожна сторінка заяви підписується керівником товариства або особою, яка уповноважена на вчинення дій для державної реєстрації, за довіреністю.
  • оригінал або нотаріально посвідчена копія протоколу Загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника), в якому зафіксовано прийняття рішення про внесення змін до установчих документів ТОВ.
  • статут ТОВ у новій редакції ;
  • квитанція про оплату адміністративного збору за проведення реєстраційної дії (0,3 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; якщо потрібна виписка з ЄДРПОУ вказана сума збільшується на добуток 0,1 від прожиткового мінімуму та кількості осіб, що отримають виписку).
  • довіреність, якщо документи подаються уповноваженою особою.

Зазначений перелік документів можна подавати до центру надання адміністративних послуг або ж нотаріусу. Послуги нотаріуса оплачуються окремо.

Реєстрація змін до установчих документів ТОВ відбувається протягом 24 годин з моменту отримання документів реєстратором.

Источник: https://legalaid.ua/ua/article/vnesennya-zmin-do-ustanovchykh-dokumentiv/

Законодавча ініціатива народу: рефлексії на законопроект № 1015 – Права Людини в Україні

   

29 серпня 2019 р. Президент України Володимир Зеленський подав у Верховну Раду України законопроект (№ 1015) про внесення змін до статті 93 Конституції (щодо законодавчої ініціативи народу).

Позитивно ставлячись до інституту народної законодавчої ініціативи та перспектив його впровадження в українське законотворення загалом, маємо висловити певні застереження щодо запропонованих змін до Основного Закону України.

Так, у законопроекті № 1015 пропонується внести зміни до статті 93 Конституції України та викласти її в такій редакції:

«Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народу, Президентові України, Кабінету Міністрів України, народним депутатам України та реалізується ними у випадках і порядку, визначених Конституцією України і законами України.

  • Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.
  • Закон приймається відповідно до вимог законодавчої процедури, визначеної Конституцією України та законами України».
  • Для порівняння нагадаємо чинну статтю Конституції:

«Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

  1. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово».
  2. Спробуємо розібратися, що ж представляє собою цей інститут прямої демократії, які механізми його реалізації існують в світі та які перспективи відкриває його запровадження для українського законотворення.
     
  3. Здійснення інституту законодавчої народної ініціативи у світі

Інститут народної законодавчої ініціативи є поширеним у багатьох європейських державах та полягає в можливості громадян, у визначеній Конституцією кількості, ініціювати конституційні або законодавчі зміни через внесення законопроекту до законодавчого органу або винесення на референдум.

Історичним попередником народної ініціативи було право петицій, визнане за підданими ще у Біллі про права 1689 р. (Англія) [1], а народну законодавчу ініціативу вперше було запроваджено у Союзній Конституції Швейцарської конфедерації 1874 р. та в Конституціях окремих її кантонів.

Конституція республіки та кантону Женева містила окремий Закон про ініціативу, більшою мірою присвячений саме праву народної ініціативи [2].

Варто зауважити, що доктрина розрізняє різні історичні та сучасні конституційні форми народної ініціативи: народну законодавчу ініціативу, народну конституційну ініціативу, народну референдну (референдарну) ініціативу, а також народне вето.

У президентському проекті йдеться саме про народну законодавчу ініціативу як форму безпосередньої демократії, що реалізується через звернення народу до парламенту із законодавчими ініціативами.

Інститут народної законодавчої ініціативи відомий і українській конституційній традиції. Так, у Конституції Української Народної Республіки від 29 квітня 1918 р. суб’єктом подання було визначено виборців-громадян Республіки, кількістю не менше 100 тисяч.

Конституція передбачала і спеціальний порядок подання таких законопроектів – у вигляді письмових заяв, підтверджених громадами і поданих до Генерального суду.

Після перевірки їх відповідності суд мав передати законопроект та пов’язані з ним документи Голові Всенародних Зборів (парламенту).

Источник: http://khpg.org/index.php?id=1567700288

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*