Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

Невід'ємною частиною проекту землеустрою є акт погодження меж земельної ділянки. Ця документація оформляється в разі приватизації, оренди, зміни цільового призначення землі, відведення територій під будівництво тощо. Документ підписує суб'єкт, який оформляє право на землю, а також власники та користувачі сусідніх територій.

Що таке акт погодження меж земельної ділянки

Акт погодження меж земельної ділянки – документ, що підтверджує відсутність претензій з боку правовласників сусідніх земель на встановлення меж території, яка відводиться. Підписання акту власниками та землекористувачами прилеглих ділянок означає, що вони згодні з розташуванням і контурами відведеної території.

Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

Актом підтверджується узгодження межових знаків щодо сформованої ділянки між суб'єктами земельних відносин. Без цього документа ані приватна особа, ані забудовник не зможе законно оформити права на землю, що є одним з ключових моментів в будівництві. Тому під час оформлення прав на землю під новобудову без отримання згоди третіх осіб не обійтися.

Ділянка під будівництво будинку: оренда або власність забудовника

Узгодження меж проводиться в рамках кадастрової зйомки – вивчення ділянки зі встановленням її границь, розмірів, розташування тощо. Підписаний акт прикладається до технічної документації землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості).

Коли оформляють акт погодження меж земельної ділянки

Погодження меж земельної ділянки проводиться в разі кадастрової зйомки, яка необхідна в наступних випадках:

  • приватизації земель або передача в користування;
  • відведення земельної ділянки під будівництво;
  • зміна цільового призначення територій;
  • поділ землі на дві чи декілька ділянок тощо.

Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

Комплекс робіт з кадастрової зйомки проводиться як за необхідності встановити межі нової ділянки, так і в разі їх відновлення на території, яка раніше мала межові знаки. Питанням погодження меж із сусідами, як правило, займається компанія, яка розробляє землевпорядну документацію. Вона організовує зустріч з особами, які мають поставити підписи на акті.

Як отримати акт погодження меж земельної ділянки

Акт погодження меж земельної ділянки оформляється ліцензованою організацією в ході розробки землевпорядної документації.

Сертифіковані інженери-геодезисти, які в обов'язковому порядку повинні бути в компанії, що займається розробкою проекту землеустрою, визначають межі, розміри, конфігурацію, площу, місце розташування та інші параметри земельної ділянки. Процедура виконується безпосередньо на території за допомогою спеціального обладнання.

За фактом проведення геодезичних робіт складається акт, який підписують власники і землекористувачі суміжних ділянок. Виконавець робіт закріплює межі ділянки межовими знаками, які встановлюються в натурі в присутності сторін, що підписують акт.

Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

Особливості кадастрового обліку в Україні

Ці роботи є частиною створення документації щодо відведення земельної ділянки. Без них неможливо узгодити проект в Держгеокадастрі, органах архітектури та містобудування тощо. Відповідно далі не вийде зареєструвати право на користування або володіння ділянкою.

Якщо сусід відмовляється підписувати акт узгодження меж

Нерідко під час оформлення акту погодження меж земельної ділянки доводиться зустрічатися з труднощами, коли немає можливості отримати підпис власника або користувача суміжної території. Поширені ситуації:

  • власник або орендар землі не дає згоду з особистих мотивів;
  • немає можливості отримати підпис суб'єкта з причини відсутності останнього.

В будь-якому з цих випадків існує два шляхи вирішення проблеми: за допомогою органів місцевого самоврядування або за допомогою суду.

Звернутися до органів місцевого самоврядування

Згідно зі статтею 158 Земельного кодексу конфлікти щодо земельних питань вправі вирішувати органи місцевого самоврядування.

Тому, якщо власник або орендар сусідньої території відмовляється підписувати акт, можна звернутися з відповідною заявою в міськ- або сільраду.

Влада призначать комісію, яка обстежить ділянку, після чого проведе засідання за участю осіб, що виступають сторонами в суперечці.

Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

Довівши безпідставну відмову від підписання акта, комісія рекомендує сторонам залагодити конфлікт мирним шляхом. Протокол засідання прикладається до землевпорядної документації.

Якщо підписання документа неможливе з причини відсутності суб'єкта земельних правовідносин, комісія приймає рішення про погодження меж без участі цієї сторони.

Якщо ж за рекомендацією органів місцевої влади власник або землекористувач сусідньої ділянки відмовляється підписувати акт узгодження меж, доведеться переходити до другого способу врегулювання конфлікту – за допомогою суду.

Звернутися до суду

Відповідно до Земельного кодексу суб'єкти земельних правовідносин повинні дотримуватися добросусідства і не порушувати права власників та землекористувачів сусідніх земельних ділянок.

Безпідставна відмова від підписання акта погодження меж кваліфікується судом як протиправна дія, що перешкоджає особі вільно розпоряджатися належною йому землею.

Тому в разі вирішення спору на користь позивача акт змусять підписати примусово або підтвердять узгодження меж без підпису відповідної сторони.

Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

Дарування земельної ділянки

Таким чином, спочатку вам варто спробувати вирішити конфлікт мирно, домовившись з сусідом без сторонньої допомоги.

Якщо перемовини безуспішні, зверніться до міськради, але в цьому випадку навіть прийнявши рішення на вашу користь, підписати акт ніхто нікого не змусить. Органи місцевого самоврядування лише рекомендують сторонам оптимальний шлях вирішення проблеми.

Якщо ж землекористувач або власник все одно наполягає на своєму і не підписує документ, доведеться відстоювати свої права в суді.

Источник: https://dom.ria.com/uk/articles/akt-soglasovaniya-granic-zemelnogo-uchastka-179790.html

Порядок користування земельною ділянкою

Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

Порядок користування земельною ділянкою — на теперішній час актуальною залишається проблема визначення порядку користування земельною ділянкою, що не є приватизованою та знаходиться у комунальній власності. Ukrjurist.com.

ua цій проблемі сьогодні присвячує статтю на сайті. Така проблема найчастіше виникає між співвласниками житлового будинку. Через виникнення таких суперечок неможливою є приватизація земельної ділянки, оскільки сторони не погоджують межі земельної ділянки.

Яким чином вирішується така проблема?

Право на земельну ділянку

Для вирішення спору сторони звертаються до суду з позовними вимогами про визначення порядку користування земельною ділянкою та вважають, що за винесеними судовими рішеннями вони отримують право користування земельною ділянкою, з усіма правами землекористувачів в розумінні, визначеному Земельним кодексом України.

Згідно нормам чинного законодавства, а саме: Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Також слід зауважити, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки виникають з моменту здійснення державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Так, право власності на земельну ділянку може посвідчуватися наступними документами: державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою згідно норм діючого законодавства посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, який зареєстрований відповідно до законодавства.
Таким чином, вбачається, що право користування земельною ділянкою може бути підтверджено виключно тільки наступними документами — державним актом про право постійного користування земельною ділянкою або договором оренди.

Також варто пам’ятати, що документи, підтверджуючі право користування земельною ділянкою, підлягають обов’язковій реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку.

Источник: http://ukrjurist.com.ua/yuridicheskie-konsultatsii/poryadok-koristuvannya-zemelnoyu-dilyankoyu.html

Земельні ділянки та будинки, власники яких померли, можуть перейти у власність місцевої ради

Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

У селах нині побільшало будинків, у яких уже роками ніхто не проживає

Фото автора

Органи місцевого самоврядування звільнятимуть від сплати судового збору при поданні заяв про визнання спадщини відумерлою

Чомусь в уяві більшості людей село, особливо коли йдеться про глибинку, часом асоціюється далеко не з оспіваним Шевченком, де у кожному дворі росли черешні, над вишнями хрущі, а всі городи рясно засаджені.

А – з порослими густим бур`яном паями, які уже давно ніхто не обробляє, покинутими обійстями та спорожнілими вулицями. Дедалі частіше люди із сіл виїжджають, адже роботи нема, а щоб тримати худобу чи обробляти землю, також потрібні кошти.

Тому зараз фактично у кожному селі є добрий десяток занедбаних маєтків. Власники одних – померли, інших – подалися на заробітки, або просто кудись переїхали.

Сільський голова Старих Бросківців Сторожинецького району Ілля Прунь розповідає, що з села люди виїжджають, бо нема роботи. Через це багато є порожніх хат – більше ста. Проблема в тому, що з ними сільська рада нічого не може зробити, адже хати не приватизовані, або власники виїхали за кордон, залишилися там проживати, і навіть не повідомили про це сільську раду.

See also:  Закон о среднем образовании 2020 - учебный процесс в украинских школах изменили

Юридична консультація

Так каже закон

Відповідно до статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкові відносини регулюються правом  держави,  у  якій  спадкодавець  мав останнє  місце проживання,  якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде  недійсним,  якщо  після складання заповіту його громадянство змінилося.

  • Тобто хоч спадкоємець і був українцем, але жив, мав квартиру та помер, до прикладу, в Америці, тоді діють американські закони.
  • Стаття 71 цього ж закону визначає, що спадкування  нерухомого  майна регулюється правом держави, на території якої перебуває це  майно, а  майно, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.
  • Виходить, що спадкування нерухомого майна, яке є за межами України, у будь-якому разі, у тому числі й тоді, коли місце відкриття спадщини в Україні, здійснюється за матеріальним правом держави, на території якої знаходиться це майно.

Таким чином нотаріус працює із кількома нормами законів і застосовує норми іноземного права. Він визначає, за спадковим правом якої країни здійснюється спадкування; перевіряє наявність міжнародного договору про правову допомогу (міжнародної конвенції) з цією країною; відповідно до вимог цього міжнародного договору (конвенції) готує запит до компетентних органів цієї країни.

Інколи ж власники просто помирають, не залишивши по собі ані заповіту, ані спадкоємців. Таке майно називають відумерлою спадщиною, на яку цілком може претендувати і місцева рада.

Процедура триватиме більше року

Відумерла спадщина –  це майно, в тому числі й земельні ділянки, які належали особі, котра померла, не залишивши по собі ані заповіту, ані спадщини.

– Якщо протягом півроку після смерті власника майна не було подано спадкоємцями заяву щодо успадкування цього майна, тобто перша, друга чи тертя черги спадкоємців не звернулися щодо визнання прав на майно померлого, тоді є процедура переведення майна у власність територіальної громади, – розповідає адвокат Олексій Редько.

Якщо ніхто на майно не претендував упродовж півроку і немає заповіту на конкретну людину, місцева рада має право звернутися до суду про визнання майна відумерлим. Тому заява про визнання спадщини відумерлою може бути подана тільки через рік після смерті її власника.

Після звернення до суду в установленому чинним законодавством порядку приймають рішення про визнання такого майна відумерлим, й оформляють право власності на територіальну громаду.

За словами О. Редька, якщо спадкоємці є, але вони не проживають на місцях, чи перебувають за кордоном і не знають, що потрібно узаконити спадщину, то місцеві ради не можуть просто привласнити їхні ділянки чи маєтки. Вони мають право звертатися до суду, і хіба що визначати у встановленому порядку хто є власником, але відібрати не можуть.

В Україні півтора мільйона нічийних ділянок

Сама процедура визнання спадщини відумерлою, попри нинішні зміни, зашилася складною. Якщо раніше орган місцевого самоврядування подавав до суду заяву про визнання спадщини відумерлою за місцем відкриття спадщини, то нині він подає заяву за місцем знаходження майна.

Юристи пояснюють, що через те, що паї роздавали ще наприкінці 1990-х років, у нинішніх електронних базах може і не бути відомостей про їхніх власників. Тому багато ділянок залишаються у «підвішеному» стані.

Нині в Україні із 30,8 мільйона гектарів земельних наділів (паїв) близько півтора мільйона можна вважати нічийними. Адже багато спадкоємців відмовляються від прийняття спадщини в селі, оскільки треба сплатити певну суму за оцінку майна.

В такому випадку місцева рада може брати ініціативу у свої руки.

Однак, окрім органу місцевого самоврядування, із заявою про визнання спадщини відумерлою можуть також звернутись кредитори спадкодавця або власники (користувачі) суміжних земельних ділянок (зі збереженням положень щодо передачі майна у складі відумерлої спадщини у комунальну власність).

Беруть під контроль маєток чоловіка, котрий загинув

У селах не надто активно розбираються з покинутими будинками.

Заступник голови Рукшинської об`єднаної територіальної громади Валерій Мариняк розповідає, що громада бере такі маєтки під свій контроль. Хоча їх у селах не так уже й багато.

Є будинки, в яких ніхто не проживає, хоча спадкоємці є. Тобто людина, котра померла, раніше оформила спадщину чи заповіт, чи ще щось, але люди, на яких це все оформлено, проживають в інших населених пунктах чи за кордоном, – зазначає В. Мариняк.

– Приїжджають рідко, до родичів на свята. З такими господарствами нічого не вдієш, адже у них є власник. Як водиться, у таких маєтках хата зачинена, до неї час від часу дивляться сусіди. А якщо біля хати є присадибна ділянка, то сусіди її й обробляють.

Тому городи фактично не пустують.

З словами чоловіка, у селі є господарство, власник котрого загинув. Буквально нещодавно до сільської ради надійшов документ із суду про його смерть. До того часу він вважався безвісти зниклим три роки.

– Наш юрист підготував запити у РАЦС, щоб підтвердити факт смерті, адже у нас навіть довідки про його смерть немає, – каже В.

Мариняк, – до нотаріусів, аби вони надали офіційну відповідь, чи ця людина не робила жодних заповітів, чи є спадкоємці. І лише після того, як ми отримаємо всі відповіді, можна буде оформити право власності на цей маєток.

Якщо людина не має спадкоємців, то земельна ділянка під будинком і будинок переходять у власність сільської ради.

Втім, аби не виникло потім проблем зі спадщиною, все ж краще нажиті за роки статки, в тому числі й землі, офіційно оформити. Тоді, після смерті власника, будинок чи землю отримає новий господар.

Яна МАРІЯНЧУК

Источник: https://pogliad.ua/news/bukovina/zemelni-dilyanki-ta-budinki-vlasniki-yakih-pomerli-mozhut-pereyti-u-vlasnist-miscevoyi-radi-314208

Спори за участі земельних комісій

Що таке земельні спори, якими є процедура їх розгляду, якими законами слід керуватися у їх вирішенні.

Яких типових помилок, що порушують права та законні інтереси громадян, припускаються органи місцевого самоврядування в особі земельних комісій при вирішенні земельних спорів.

Про все це – у консультації юристки Першого громадського центру правосуддя на Харківщині* Маргарити Лихачової (на фото). Матеріал** цінний зокрема тим, що містить реальні приклади з правової практики та коментарі до наведених справ.

Як власникам і користувачам земельних ділянок захиститися від незаконних дій органів реєстрації

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо:

  • меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;
  • додержання громадянами правил добросусідства;
  • спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Чинним Земельним кодексом України процедура розгляду земельних спорів регламентована недостатньо. Зокрема, таку процедуру визначають декілька положень ст. 159 Земельного кодексу України.

Зазначена стаття встановлює такий порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

Земельні спори розглядаються за участі зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.

У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься.Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

  • У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання.
  • Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.
  • Але ці положення в сукупності не дають змоги уявити порядок розгляду земельного спору навіть в загальних рисах. Проте, незважаючи на відсутність чіткої регламентації розгляду земельних спорів, на практиці, зазвичай земельні спори розглядаються за процедурою, яка складається з п’яти стадій:
  1. Порушення земельного спору;
  2. Підготовка до його розгляду;
  3. Розгляд та розв’язання земельного спору;
  4. Виконання рішення;
  5. Оскарження рішення щодо земельного спору.
See also:  Как будут работать медиа при президенте зеленском. проект закона опубликован. 10 удивительных пунктов

У статті 160 Земельного кодексу України зазначені права і обов’язки сторін при розгляді земельних спорів.

Так сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і в разі незгоди з цим рішенням оскаржувати його.

Щодо виконання рішень органів місцевого самоврядування, у статті 161 Земельного кодексу України зазначається, що  виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення. Рішення вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження рішень у суді призупиняє їх виконання.

При виконанні своїх повноважень органи місцевого самоврядування в особі земельних комісій допускають багато помилок, що порушують права та законні інтереси громадян. Зазначмо  деякі типові порушення.

Розгляд земельного спору без присутності осіб

З огляду на судову практику, розгляд земельного спору земельними комісіями без присутності осіб є дуже поширеним порушенням. Хоча земельним законодавством чітко визначено, що земельні спори розглядаються за участі зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.

У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься.

Земельні комісії дуже часто нехтують своїм обов’язком щодо повідомлення зацікавлених сторін про розгляд земельного спору, що унеможливлює здійснення сторонами спору своїх прав та обов’язків, що надані їм статтею 160 Земельного кодексу України.

При оскарженні рішення комісії до суду, суд зазвичай становлю порушення статей  159 та 160 Земельного кодексу України та визнає рішення протиправним та скасовує його.

Як приклад можна розглянути рішення Луганського окружного адміністративного суду за справою № 1240/2050/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76267048).

Позивачка звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Кремінської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням виконавчого комітету Кремінської міської ради № 169 «Про встановлення межі між присадибними ділянками громадянки», затверджено межу між присадибними ділянками «за фактичним користуванням присадибних ділянок існуючої огорожі» для проведення робіт із землеустрою та оформлення права власності на земельні ділянки. Позивачка не згодна з прийнятим рішенням відповідача з огляду на те, що в порушення вимог ст. 159 Земельного кодексу України її як заінтересовану особу не було проінформовано про дату та час розгляду питання щодо встановлення межі між її присадибною ділянкою та суміжною присадибною ділянкою, що призвело до порушення її права на участь у прийнятті рішення.

При розгляді цієї справи судом було встановлено, що доказів того, що про дату та час розгляду її заяви щодо вирішення земельного спору повідомлялося, відповідачем не надано. Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що такі докази у виконавчого комітету Кремінської міської ради відсутні.

Судом встановлено, що на адресу позивачки відповідачем було направлено листа, яким заявницю повідомлено про те, що на черговому засіданні виконавчого комітету міської ради буде розглянуто її звернення та буде затверджена межа між присадибними ділянками з урахуванням пропозицій, наданих комісією. Про прийняте рішення виконавчого комітету міської ради буде додатково повідомлено.

  1. З аналізу змісту вказаного повідомлення суд дійшов висновку, що відповідач взагалі не мав наміру запрошувати позивачку для участі у розгляді її заяви, оскільки, зазначив, що її буде повідомлено лише про прийняте рішення.
  2. З огляду на наведене, суд встановив факт порушення  статей 159 та 160 Земельного кодексу України, та прийняв рішення визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кремінської міської ради № 169 «Про встановлення межі між присадибними ділянками громадянки».
  3. Необґрунтована відмова у вирішенні спору

Як свідчить судова практика, дуже поширеним порушенням з боку органів місцевого самоврядування є неправомірна відмова у вирішені  земельного спору в порядку, що передбачений статтями 158, 159 Земельного кодексу України.

Така відмова зазвичай є необґрунтованою та такою, що порушує права осіб на вирішення такого спору земельною комісією, а не в судовому порядку.

  Зазвичай при оскарженні такої відмови, суд якщо встановлює що відмова була необґрунтованою та незаконною, приймає рішення про зобов’язання органів місцевого самоврядування в особі земельних комісій вирішити земельний спір.

Для підтвердження цієї позиції можна навести рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області по справі № 130/2823/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71808791)

Источник: https://ldn.org.ua/consultations/spory-za-uchasti-zemelnyh-komisij/

Як отримати земельну ділянку і куди скаржитись якщо відмовили?

Менше ніж половина українців скористалися можливістю стати власниками сільськогосподарських угідь. Зокрема, через відмову в дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки. Що необхідно знати для звернення із заявою про отримання такого дозволу і як складається практика судового оскарження відмов?

Публічна карта на допомогу

У ст.121 Земельного кодексу встановлено норми безоплатної передачі ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більше ніж 2 га.

Однак у разі відсутності вільних угідь чи їх обмеженої кількості ділянка, на яку видається дозвіл, може мати меншу площу.

Право на отримання ділянки може бути використане лише один раз у межах кожного виду цільового призначення.

Для практичної реалізації задекларованих прав громадянину потрібно пройти такі умовні етапи. Насамперед необхідно визначити наявність вільної ділянки в бажаній місцевості. На виконання вимог стст.

35 та 36 закону «Про Державний земельний кадастр» доступ до основних даних кадастру реалізований через публічну кадастрову карту, розміщену на офіційному сайті Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Щоправда, не всі масиви вільних земель відображені на ній, тому в більшості випадків знайти такий наділ виявляється неможливим.

Що ж робити, якщо карта не містить даних про вільні ділянки в бажаному місці? За законом, виконавчі органи місцевої влади зобов’язані надавати за запитами письмову інформацію про наявність ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Тому можна звернутися до таких органів і Держгеокадастру із запитом про наявність вільних земель, які ще не передані у власність чи користування та можуть бути використані для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядник інформації має дати відповідь не пізніше ніж через 5 робочих днів з дня отримання запиту (максимум через 20 — якщо йдеться про обробку великого обсягу інформації).

Саме вказаний етап є найбільш проблематичним, оскільки органи державної влади, до яких надходить запит, у 90% випадків стверджують, що він поданий не за належністю, а такий орган не є розпорядником інформації.

Частими є формальні відписки про відсутність вільних земель або відмова в наданні інформації через відсутність детальних планів території, іншої містобудівної документації, а також про першочерговість виділення ділянок громадянам зі спеціальним статусом.

У разі одержання безпідставної відмови в наданні відповіді такі дії можна оскаржити, звернувшись до уповноваженого Верховної Ради з прав людини чи до суду. 

До якого органу звертатися?

Виходячи з положень ст.2 ЗК та Класифікації видів цільового призначення, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, ділянки для ведення особистого селянського господарства є землями сільськогосподарського призначення. Встановлення цільового призначення є важливим з огляду на таке.

У ст.122 ЗК передбачено, що ділянками сільськогосподарського призначення державної власності розпоряджається Держгеокадастр і його територіальні органи.

Якщо йдеться про землі комунальної власності, то вони перебувають у віданні сільських, селищних, міських рад, а площі спільної власності територіальних громад для всіх потреб передають обласні, районні ради.

Тож подавати клопотання про одержання безплатно у власність ділянки слід або до органу Держгеокадастру, або до ради.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування ґрунту та погодження землекористувача (у разі вилучення ділянки, що перебуває в користуванні інших осіб).

See also:  Данилюк заявляет о незаконных действиях гпу

Форма графічних матеріалів не затверджена жодним нормативним актом. Цим часто користуються органи влади задля відмови в наданні дозволу. Водночас такий критерій, як невідповідність графічних матеріалів, відсутній у ч.7 ст.188 ЗК, де зазначені підстави для відмови.

Дозвіл, розроблення та погодження проекту

Згідно з ч.7 ст.118 ЗК територіальний орган Держгеокадастру чи рада розглядає клопотання в місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки або мотивовано відмовляє в цьому. Підставою для відмови може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, нормативно-правових актів, генеральних планів та іншої містобудівної документації.

Якщо у відведений строк не дано ні дозволу, ні відповіді про відмову, громадянин має право замовити розроблення проекту через місяць після закінчення цього строку, про що письмово повідомляє відповідний орган.

Додатковим етапом є погодження з об’єднаними територіальними громадами передання ділянки із земель державної власності (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно зі ст.26 закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

З аналізу практики прийняття рішень об’єднаними громадами випливає, що таке погодження здійснюється як на етапі надання Держгеокадастром дозволу на розроблення проекту, так і на етапі його затвердження та прийняття рішення про передання ділянки у власність.

Додаткового погодження потребує проект відведення із земель певної категорії, що захищаються спеціальним законодавством.

Органи, від яких необхідно отримати погодження проекту, протягом 10 робочих днів із дня одержання проекту або його копії зобов’язані безоплатно дати або надіслати свої висновки. Підставою для відмови в погодженні може бути тільки невідповідність проекту вимогам законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У висновку про відмову має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту та розумний строк для їх усунення. У ЗК передбачено також, що в подальшому відмова в погодженні проекту можлива лише в разі, якщо не були усунуті вказані недоліки. Не дозволяється відмовити з інших причин чи вказати ще якісь недоліки.

Водночас повторна відмова не позбавляє права розробника проекту усунути недоліки проекту та знову подати його на погодження.

Юрисдикція спорів

Судова практика оскарження неправомірних відмов у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення ділянок є доволі поширеною. І суди переважно стають на бік позивача, якщо відмова була дійсно безпідставною.

Досить поширеною є практика судів, які в таких спорах утручаються в дискреційні повноваження органів і зобов’язують дати дозвіл на розроблення проекту. Водночас відкритим залишається питання юрисдикції судів у подібних спорах у силу різних позицій, що висловлювалися судами касаційної інстанції.

Источник: https://porady.org.ua/yak-otrimati-zemelnu-dilyanku-i-kudi-skarzhitis-yakscho-vidmovili

Юридична допомога по земельних питаннях – адвокат, земельний юрист по земельному праву, суперечки Київ, Харків, Львів, Херсон

ЗАМОВИТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК

Земельні суперечки – дуже поширене явище, яке для досягнення необхідних результатів вимагає втручання висококваліфікованих, а головне професіоналів, що мають досвід.

Без землевпорядників і фахівців земельного права добитися своєї правоти в кадастровій області скрутно, треба звернути увагу на велике число законодавчих актів із земельних питань (53 закони і понад 500 підзаконних актів) і випадки їх вживання, що залежать навіть від регіону вашої області.

Фахівці нашої компанії мають колосальний результативний досвід у врегулюванні земельних розбіжностей будь-якої складності. Ми постійно взаємодіємо з держ.

органами і установами (Державна служба України з питань геодезії, картографії і кадастру і її територіальні підрозділи, Державна інспекція сільського господарства України, департаменти земельних ресурсів державних адміністрацій та ін.

), органами місцевого самоврядування без кого не можна вирішити навіть найлегше питання кадастрового характеру.

Список послуг, що надаються співробітниками нашої компанії:

  • Розбіжності про межі ділянок землі;
  • Розбіжності про визначення права власності на землю, прийнятті права постійного користування ділянкою землі;
  • Розбіжності про спростування відхиленні безкоштовної приватизації земельної ділянки;
  • Розбіжності про визнання неправомірними угоди, предметом яких є земельна ділянка;
  • Розбіжності про спростування дій (бездіяльності) державних органів;
  • Розбіжності про відвертання обмежень у використанні ділянкою землі;
  • Розбіжності про вилучення земельної ділянки із стороннього неправомірного володіння;

Перелік послуг, пропонованих нами не остаточний.

Чому ми?

У числі наших працівників полягають тільки досвідчені адвокати і юристи, професіонали в регулюванні будь-якого виду правовідносин, що мають відношення до землі. Фахівці нашої компанії постійно взаємодіють з органами державної влади і установами, а також виконавчими органами місцевого самоврядування, що дозволяє в 99итуаций отримати позитивний результат.

Ми зможемо детально проаналізувати Вашу конкретну ситуацію і надати Вам практичні поради стосовно подальших дій. На стадії судового розгляду земельних суперечок обійтися без адвоката із земельних питань неможливо, оскільки ця частина справ найскладніша і їй необхідно приділяти підвищену увагу.

Головною основою для земельних розглядів вважаються:

  • Тільки приблизно 4% земель, розташованих під промисловими підприємствами, зареєстровані по нормах Українського закону;
  • Державний земельний кадастр в Україні тільки почав формуватися, за рахунок цього частенько утворюються перетини меж земельних володінь і потім – межові спори.
  • Часті ситуації, коли відбувається захоплення земельної ділянки рейдерами;
  • Державні органи знімають свої постанови, що дає привід сумніватися в правах володіння землею;
  • Без причини формуються великі суми за оплату земельної ділянки, штрафні санкції і інші суми.
  • Незаконне використання ділянки землі;
  • Вилучення із стороннього неправомірного володіння;          
  • Оформлення;
  • Купівля або відчуження земельних ділянок;
  • Оренда або суборенда земельних ділянок;
  • Постанова про незаконність вердикту органів державної влади земельних ресурсів і інше.
  • суди;
  • органи місцевого самоврядування;
  • центральний орган виконавчої влади, що виконує державну політику у сфері земельних стосунків.
  • Тільки суд має право на врегулювання розбіжностей з кадастрових питань, стосовно власності, розпорядження, використання ділянок землі, що числяться у власності у фізичних, або юридичних осіб, а також суперечки про розділення меж селищ, регіонів і районів.
  • Органи місцевого самоврядування займаються земельними питаннями на території населених пунктів, стосовно меж ділянок землі, які знаходяться у власності і використанні фізичних осіб, виконання громадянами добросусідства, разом із спорами по розділенню меж районів в містах.
  • Центральний орган виконавчої влади, що виконує політику держави в сегменті земельних стосунків, займається земельними спорами щодо меж ділянок землі, які знаходяться за межами населеного пункту, місцезнаходження заборон у використанні землі.

Якщо власники земельних ділянок невдоволені вердиктом органу місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що виконує державну політику, стосовно земельних стосунків, то подібні спори вирішуються за допомогою суду. З цього можна дійти висновку, що суд завідує усіма спорами, стосовно земельних ресурсів, а органи місцевого самоврядування і органи виконавчої влади мають право на виконання тільки окремі їх видів.

Які документи і відомості знадобляться від клієнта:

Перший крок для вирішення Вашої проблеми – це візит по допомогу до нас і виклад усіх обставин справи разом з усією наявною документацією (свідчення, заяви, рішення, розпорядження, договори, виписки та ін. документи).

Алгоритм роботи:

  • Юридичний аналіз земельного питання;
  • Визначення можливих варіантів вирішення земельної суперечки;
  • Представлення сторони клієнта на досудовій стадії вирішення земельної суперечки;
  • Підготовка скарг, клопотань, різного роду запитів;
  • Написання позовних заяв і інших процесуальних документів для звернення до суду;
  • Представлення сторони клієнта в судах будь-яких інстанцій при усуненні земельних суперечок.

 Ми проводимо детальне дослідження ситуації і пропонуємо варіанти, які допоможуть у вирішенні проблеми : усунення розбіжностей в досудовому порядку, подання документів до суду, візит в спеціалізовані органи або інші варіанти виходячи від конкретної ситуації. Чим повніше пакет документів Ви надаєте, тим більше оперативно вирішується Ваша проблема. Професіонали нашої компанії допоможуть Вам вирішити суперечку як в договірному порядку так і в абсолютно усіх перерахованих органах і установах максимально оперативно і без зайвих проблем. 

  1. ЗАМОВИТИ ПОСЛУГУ
  2. Залиште нам заявку і минезабаром
  3. зв'яжемося з Вами!
  • НерухомістьНерухомість знаходиться на фундаментальному місці серед національних коштовностей країни, вона пов'язана з повсякденністю і напрямою …
  • БудівництвоОднією з найбільш складних в правовому відношенні галузей на сьогоднішній день є будівництво. У повсякденному житті ми можемо спостерігати …

Источник: https://legal.ua/ua/neruhomist-i-budivnictvo/zemelne-pravo.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*