Закон україни «про публічні закупівлі» 2020 – огляд змін

19 вересня Парламент прийняв Закон України № 114 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення пуб­лічних закупівель», яким затверджено нову редакцію Закону України від 25.12.2015 р. № 922 «Про публічні закупівлі» (далі — закон № 922).

Обговорити нововведення та очікування найближчого майбутнього завдяки юридичній компанії (ЮК) «Правовий Альянс» 22 жовтня зібралися експерти у сфері закупівель та інші зацікавлені особи.

Спікерами семінару-практикуму «Зміни у закупівлях лікарських засобів та медичних виробів» виступили Олександр Бондар, радник ЮК «Правовий Альянс», Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий Альянс», та Тетяна Колісник, експерт у сфері закупівель.
Закон України «Про публічні закупівлі» 2020 - огляд змінЗакон України «Про публічні закупівлі» 2020 - огляд змін

Про нововведення розповів Олександр Бондар, який зауважив, що закон № 114 набув чинності 20 жовтня 2019 р. та вводиться в дію 19 квітня 2020 р., за винятком розділу VI, яким вводиться процедура закупівлі з обмеженою кількістю, положення якого вводяться в дію 19 жовтня 2020 р.

Закон України «Про публічні закупівлі» 2020 - огляд змінЗакон України «Про публічні закупівлі» 2020 - огляд змін

Як і в попередній редакції закону № 922, закупівля лікарських засобів та медичних виробів повинна здійснюватися обов’язково через електронну систему закупівель у разі, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн. Водночас вводиться новий механізм, так звана спрощена закупівля, яка фактично знижує ціновий поріг закупівель для обов’язкового проведення їх через електронну систему закупівель.

Відповідно до закону № 114, якщо вартість предмета закупівель дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою ніж 200 тис. грн., замовники повинні проводити спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель за винятком випадків, які прямо передбачені законом.

Якщо вартість предмета закупівлі не перевищує 50 тис. грн., закупівлі можуть проводитися без застосування електронної системи закупівель, але з обов’язковим розміщенням у ній звіту про договір про закупівлю, укладений без її використання.

Уповноважена особа

Зміни торкнулися й положень про Уповноважену особу, яка є відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Так, якщо в попередній редакції закону у замовника є вибір: формувати тендерний комітет чи уповноважувати особу на проведення закупівлі, то у новій редакції фактично забезпечується плавний відхід від інституту тендерних комітетів.

Лише в розділі Х (Прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що до 1 січня 2022 р. замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.

Крім того, уточнено, що Уповноваженою особою є саме працівник замовника, який визначається або призначається замовником одним з наступних способів:

  • шляхом покладення на працівника (працівників) зі штатної чисельності вказаної функції як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
  • шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад);
  • шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.

Уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі вказаної угоди (контракту) або розпорядчого рішення замовника і керується відповідним положенням, примірну форму якого має затвердити Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі — Мінекономіки).

Новою редакцією встановлено й вимоги до Уповноваженої особи: вища освіта (як правило, юридична або економічна) та проходження тестування на веб-порталі Мінекономіки для підтвердження базових знань з питань закупівель.

Замовнику дозволяється призначити декілька уповноважених осіб, розмежувавши їх функції, щоб кожна з них відповідала за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Уповноваженій особі за рішенням замовника дозволяється залучати до формування тендерної документації або оголошення про проведення спрощеної закупівлі інших працівників замовника.

Крім того, замовник має право створити робочу групу, яка здійснюватиме розгляд пропозицій учасників. У разі її створення Упов­новажена особа очолюватиме робочу групу та організовуватиме її діяльність.

Централізована закупівельна організація

Новою редакцією закону визначено, що замовник також може здійс­нити закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) через цент­ралізовані закупівельні організації (ЦЗО), що є юридичними особами державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою Міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників.

На виконання закону 27 грудня 2018 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1216, якою визначено особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.

Відповідно до зазначеної постанови в рішенні про визначення статусу ЦЗО може бути передбачено перелік товарів/послуг, які закуповуються в обов’язковому порядку через ЦЗО, та/або встановлено обов’язковість закупівлі через ЦЗО для певного переліку замовників.

При цьому для замовників вибір ЦЗО не є закупівлею в розумінні закону № 922. Тобто не треба проводити для цього окрему процедуру закупівлі.

Однією з основних функцій ЦЗО є адмініст­рування електронних каталогів, що являють собою систематизовану базу актуальних пропозицій, які формуються та супроводжуються ЦЗО в електронній системі закупівель та використовуються замовником з метою відбору постачальника товару (товарів). Іншими словами, каталоги працюють на кшталт інтернет-магазину, у якому замовник обирає серед наявних товарів.

Наразі на підставі Меморандуму від 1 березня 2019 р.

, підписаного між ДП «Прозорро», ДУ «Професійні закупівлі», ДП «Медичні закупівлі України» та представниками електрон­них майданчиків із закупівель, реалізується пілотний проект «Електронні каталоги».

З метою реалізації зазначеного пілотного проекту наказом ДП «Прозорро» від 22.04.2019 р. № 16 затверджено Інструкцію з використання е-каталогу ProZorro Market.

ЦЗО здійснює кваліфікаційний відбір постачальників, аналізує їх документи та пропозиції, формує каталог. Наразі до пілотного проекту вже залучено до 5 електронних майданчиків, у тому числі Держзакупівлі онлайн; E-Tender; Zakupki.prom.ua; SmartTender.biz.

Для придбання товарів з е-каталогу замовники повинні бути зареєстровані на одному з таких майданчиків та здійснювати закупівлю через електронний кабінет.

Процедури закупівлі

Законом визначені 3 конкурентні процедури закупівлі: відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог, а також додатково — переговорна і спрощена процедура.

Оголошення про проведення відкритих торгів та конкурентного діалогу оприлюднюється не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, за винятком так званих міжнародних або євроторгів, вартість предмета закупівлі яких становить для товарів і послуг 133 тис. євро.

У випадку проведення міжнародних або євроторгів оголошення має оприлюднюватися не пізніше ніж за 30 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю оприлюднюються не пізніше ніж за 6 робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.

Торги з обмеженою участю застосовуються в разі необхідності попереднього здійснення кваліфікаційного відбору учасників та якщо вартість предмета закупівель відповідає рівню так званих міжнародних або євроторгів. При використанні даної процедури застосовуються всі кваліфікаційні критерії, визначені в ч. 2 ст. 16 нової редакції закону.

Як і конкурентний діалог, ця процедура закупівлі проводиться у два етапи. При цьому кваліфікаційний відбір учасників проводиться за умови, що подано пропозиції не менше ніж 4 учасників. В іншому разі процедура автоматично відміняється.

Спрощені закупівлі є новим механізмом закупівлі, який проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону зі скороченими строками проведення:

  • строк для подання пропозицій становить не менше ніж 5 робочих днів з дня оприлюднення оголошення. За необхідності учасник має право звернутися до замовника за роз’ясненнями, які останній зобов’язаний надати протягом 1 робочого дня. У разі звернення учасника з вимогою щодо усунення порушення та внесення змін в оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі, а замовник з цим погоджується, то строк для подання пропозицій має бути подовжено замовником в електронній системі закупівель не менше ніж на 2 робочі дні;
  • строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції — не більше 5 робочих днів з дня завершення електронного аукціону;
  • укладення договору про закупівлю — не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір його укласти.

Під час застосування спрощеної процедури закупівлі пропозиції учасників відхиляються, якщо:

  • пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
  • учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
  • учасник-переможець спрощеної закупівлі відмовився від укладення договору;
  • учасник протягом 1 року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше 2 разів із замовником, який її проводить.

Новою редакцією закону визначено перелік випадків, коли закупівлі здійснюються без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у тому числі у разі закупівлі із застосуванням елект­ронного каталогу.

Новою редакцією доповнено перелік кваліфікаційних критеріїв, які встановлює замовник до учасників торгів. Новим критерієм є наявність фінансової спроможності учасників, що підтверджується фінансовою звітністю.

Якщо встановлюється критерій «наявність фінансової спроможності», замовник не має права вимагати підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості лота в разі поділу предмета закупівель на частини).

Источник: https://www.apteka.ua/article/520283

ProZorro 2.0. Як зміниться закон про публічні закупівлі?

Замовники часто відхиляють пропозиції учасників, якщо там є незначні помилки. Новий законопроєкт дає учасникам закупівель 24 години на виправлення неточностей.

В законі запроваджується поняття «аномально низька ціна» — це коли один із учасників дає ціну, яка на 30% і більше нижча за середню пропозицію решти учасників торгів.

На етапі розкриття пропозицій відхилення складає 40% плюс. Чому це робиться? Бо зараз учасники дуже часто встановлюють низьку ціну на аукціоні, а потім через додаткові угоди піднімають її.

See also:  Решение кс о декриминализации незаконного обогащения закрывает 70 дел против чиновников, - холодницкий

Часто до рівня вищого, аніж пропонували інші учасники. 

Що буде зараз? Той учасник, що запропонував аномальну ціну, має впродовж одного робочого дня надати її обґрунтування. Якщо він цього не зробить — його пропозицію замовник може відхилити.

Ще законопроєктом пропонується вивести з тіні допорогові закупівлі — від 50 до 200 тисяч гривень. Дотепер закупівлі на ці суми необов’язково було проводити на конкурсній процедурі, чим і користувалася більшість замовників, аби освоїти бюджетні гроші.

Найкращий приклад — будівництво дороги в Тернопільській області шматками по 40 метрів, кожен з яких коштував 199 тисяч гривень. Тепер всі закупівлі в межах 50-200 тисяч гривень ітимуть через ProZorro по спрощеній процедурі, яка займатиме тиждень.

Зміни до закону мають зупинити «тролів», які зривають закупівлі через процедури оскарження. По-перше, очікується, що ціна за оскарження суттєво зросте. Її має встановити уряд. По-друге, гроші за оскарження повертатимуть тим, хто довів свою правоту.

Змінюється підхід і до критеріїв оцінки. Раніше це була тільки ціна. У разі ухвалення законопроєкту до уваги братимуться умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування та інші. Окремо вводиться поняття вартості життєвого циклу — це скільки коштуватиме не лише об’єкт закупівлі, але й його використання, обслуговування та припинення використання.

Із закупівель планують прибрати колективну відповідальність. Ними з боку замовника займатимуться професійні уповноважені. Вони повинні мати необхідний рівень компетенції і працюватимуть або за трудовим контрактом, або ж це може бути людина зі штату підприємства.

Уповноважені повинні мати необхідний рівень знань в сфері публічних закупівель і підтвердити його, пройшовши безкоштовний тест на сайті прозорих закупівель. Саме уповноважені складають план закупівель, проводять їх, зберігають документацію.

В законопроєкті передбачено перехідний період — до кінця 2021 року закупівлі можуть проводити і тендерні комітети.

Источник: https://hromadske.ua/posts/prozorro-20-yak-zminitsya-zakon-pro-publichni-zakupivli

Закон України “Про публічні закупівлі”

На сьогодні актуальним є Закон України “Про публічні закупівлі”, редакція якого вступила в дію 19 квітня 2020 року.

Що регулює законодавство?

Закон регулює питання закупівлі товарів або послуг  державними організаціями на суму понад 200 тисяч гривень. Що стосується вартості замовлених робіт, то вони мають перевищувати загальну вартість 1,5 мільйони гривень. Потреби замовників у товарах і послугах на менші суми можуть здійснюватися шляхом спрощеної закупівлі або Prozorro Market. 

Також передбачаються випадки, на які не можуть поширюється дія Закону. Це стосується закупівлі: 

  • товарів, робіт і послуг, які становлять державну таємницю або потребують спеціальних заходів безпеки
  • яка здійснюється закордонними дипломатичними установами України
  • фінансових послуг, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів

та інших видів діяльності, які передбачаються частиною 5 (окрім 21 пункту) і 6 статті.

Державою передбачається перелік установ, які повинні здійснювати зазначені вище послуги, пов’язаних із фінансовою стабільністю країни, тому сторонні організації не можуть залучатися до даного процесу.

Принципи відкритих торгів

Закон “Про публічні закупівлі” створений для забезпечення максимальної відкритості державних закупівель. Завдяки ньому приймати участь в торгах можуть як вітчизняні, так і іноземні учасники на рівних, відкритих умовах.

Усі учасники отримують відкритий доступ до документації та запитів замовника. Якщо вони подають свої пропозиції відповідно до вимог, то замовник обирає найбільш вигідну цінову пропозицію.

Ця умова дозволяє максимально ефективно використовувати державні кошти і спрямовувати їх виключно за призначенням.

Хто відповідає за дотримання законодавства під час процедури закупівель?

Даний Закон встановлює перелік установ та інституцій, які відповідають за те, щоб державні закупівлі проводилися відкрито. Таким органами є Рахункова палата України, центральні органи виконавчої влади, Антимонопольний комітет України. Моніторинг за проведенням торгів може проводити як громадськість, так і інші зацікавлені органи.

Які умови для здійснення закупівель передбачаються чинним законодавством?

Пошук постачальників продукції замовником здійснюється шляхом публікації оголошення про закупівлю на електронному майданчику  системи “Prozorro”.  Оголошення потрібно подавати заздалегідь, залишаючи підприємцям та юридичним особам достатньо часу на збір та подання тендерної документації. Також оголошення можна дублювати в засобах масової інформації та інших ресурсах.

Замовник має передбачити можливість зміни тендерної пропозиції учасниками, при формальних помилках, та проведення роз’яснень. Головна умова співпраці – тендерна документація замовника повинна бути чіткою, зрозумілою, доступною. А визначення переможця повинно здійснюватися прозоро.

Уся інформація, яка оприлюднюється на веб–порталі Prozorro надається користувачам безкоштовно.

Процедури закупівлі

Існує сім процедур закупівлі:

  1. відкриті торги / відкриті торги з публікацією англійською мовою – основна процедура закупівлі, яка передбачає можливість участі усіх зацікавлених осіб. Для того, щоб процедура відбулася, необхідно, щоб до замовника послуг надійшло щонайменше дві тендерні пропозиції.
  2. конкурентний діалог – процедура, яка обирається тоді, коли замовник не може встановити чітких запитів з обсягу чи виду робіт. Предметом закупівлі за допомогою даної процедури можуть бути консалтингові послуги, розробка програмного забезпечення та інформаційних продуктів, виконання науково–дослідних, будівельних та інших робіт, що потребують попередніх переговорів із потенційними постачальниками.
  3. переговорна процедура закупівлі – неконкурентна процедура закупівлі товарів і послуг від 200 тис. грн. і робіт вартістю понад 1,5 млн. грн., яку замовник може застосувати виключно за наявності підстав для цього. Новою редакцією Закону в переговорній процедурі передбачено підстави для відмови в участі в закупівлі постачальникам. Також у замовників з’явилася можливість відмінити переговорну процедуру за одним лотом.
  4. торги з обмеженою участю – нова конкурентна процедура закупівель, що передбачає попередній кваліфікаційний відбір учасників і проходить у два етапи. Використовувати торги з обмеженою участю можна при закупівлі товарів і послуг від 133 тис. євро, або робіт від 5 млн. 150 тис. євро. Даною процедурою замовники та постачальники системи Prozorro зможуть користуватися з 19 жовтня 2020 року.
  5. переговорна процедура для потреб оборони – заснована для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо очікувана вартість рівна, чи перевищує 200 тис. грн для товарів і послуг, для робіт – 1,5 млн. грн. У разі вартості закупівлі понад 35 тис. євро для товарів і послуг і 1,5 млн. євро – для робіт, Замовник має продублювати оголошення англійською мовою.
  6. ЕСКО-процедура – зосереджена на скорочення витрат і використання житлово-комунальних та паливно-енергетичних ресурсів. Постачальник фінансує закупівлю, а кошти йому повертаються з часом, завдяки щорічній оплаті певного відсотку з коштів, які зекономив замовник.
  7. Рамкова угода – дозволяє Замовникам і Постачальникам отримати надійних партнерів для довготривалої співпраці. Замовник. ЦЗО обирає трьох і більше потенційних Постачальників за наданням товарів і послуг, робіт терміном до 4-ох років. Рамкова угода укладається виключно за допомогою Відкритих торгів з публікацією англійською мовою.

Також закупівлю можна провести шляхом спрощеної закупівлі, використання Prozorro Market або укладання “прямого договору”.

Договір про закупівлю

Після проведення закупівлі між переможцем торгів і замовником укладається договір про закупівлю. Здійснюється це відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. 

Текст договору складається на основі тендерної пропозиції, яка виграла конкурентну боротьбу з урахуванням відповідних умов постачання товарів (надання послуг), їх вартості та кількості. Але передбачаються й винятки, які дозволяють незначні відхилення між тендерною пропозицією та договором про закупівлю, вони перераховані в частині 5-ій статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі”.

Источник: https://zakupki.com.ua/zakon-ukraini-pro-elektronni-derzhavn.html

Закон про публічні закупівлі з 19 квітня оновлює роботу ProZorro: що зміниться

Деталі змін пояснила пресслужба державного підприємства.

“Це величезний спектр змін, справді велике оновлення Prozorro. Зміна тендерного законодавства зробить закупівлі державних структур більш ефективними, справедливими та відкритими для бізнесу”, – повідомив гендиректор ProZorro Василь Задворний.

Зокрема, поріг для обов’язкового проведення закупівель через Prozorro знизиться з 200 до 50 тисяч гривень. 

“Для бізнесу це відкриє додатковий ринок на 30 млрд грн. При цьому кошти держави витрачатимуться ефективніше завдяки конкуренції. Крім того, з 19 квітня державні замовники звітуватимуть про всі свої закупівлі від 1 копійки”, – йдеться у повідомленні.

Також посилиться відповідальність за грубі порушення тендерного законодавства. 

“Наприклад, якщо замовник безпідставно відхилив тендерну пропозицію, і це підтвердить Держаудитслужба – його очікує штраф від 25 до 51 тисячі гривень.

See also:  Про актуальні зміни в законі україни «про судовий збір»

Якщо ж державна структура уклала договір без використання передбачених законом тендерних процедур, то штрафувати будуть її директора – на суму від 34 до 85 тисяч гривень. У той же час за несуттєві процедурні порушення розмір покарання для замовників зменшується – з 11700 до 1700 грн”, – пояснили у ProZorro.

Бізнес, що переміг у тендері, відтепер зможе виправляти несуттєві помилки у тендерній пропозиції – на це в нього буде 24 години.

Також вдосконалюється механізм оскарження тендерних процедур в АМКУ – зокрема плата за скаргу буде повертатися бізнесу в повному обсязі, якщо її задовольнить Антимонопольний комітет.

При цьому, до розгляду будуть прийматися лише оплачені скарги, а відкликати їх буде неможливо. Крім того, вартість за подачу скарги зміниться з фіксованої (5 тисяч грн для товарів і послуг, 15 – для робіт) на гнучку, що буде залежати від очікуваної вартості закупівлі. 

А ще замовники зможуть захищатися від цінового демпінгу. 

“Завдяки механізму “аномальна низька ціна” електронна система буде підсвічувати пропозиції учасників, що будуть на 30-40% нижчими за найближчі пропозиції конкурентів. У такому випадку замовник може попросити учасника обґрунтувати таку ціну, а в разі відсутності пояснень – відхилити пропозицію”, – додали в ProZorro.

“Також розпочнеться поступова, але тектонічна трансформація організації самого процесу закупівель –  від тендерних комітетів до уповноважених осіб. 

Так на зміну колективному прийняттю рішень прийде персональне, а проведення закупівель з додаткового навантаження стане оплачуваною роботою. У ніч на 19 квітня відбудеться велике оновлення системи Prozorro”, – додали в ДП.

Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb

Источник: https://espreso.tv/news/2020/04/17/zakon_pro_publichni_zakupivli_z_19_kvitnya_onovlyuye_robotu_prozorro_scho_zminytsya

Публічні закупівлІ – 2020. Нові законодавчі зміни. Нові підзаконні акти щодо реалізації положень ЗУ "Про публічні закупівлі". Закупівлі товарів, робіт і послуг за новими правилами (з 19 квітня). Як проводити тендери в 2020р

Проведення тендерів в 2020р згідно нового Закону України “Про публічні закупівлі” (діє вже з 19 квітня). Як реалізувати механізми передбачені Законом. 

  • Процедура закупівлі що оголошена до введення в дію нового Закону (до 19 квітня). Що доводить що ви почали закупівлю до 19 квітня. Оголошення? Договір? 
  • Допорогові закупівлі. Що робити якщо Замовник почав допорогову закупівлю до 19 квітня.
  • PROZORRO: нові правила функціонування.
  • Нові терміни: аномально низька ціна тендерної пропозиції; вартість життєвого циклу; електронний каталог; спрощена закупівля тощо.
  • Аномально низька демпінгова ціна. Хто її визначає. Як буде здійснюватись повідомлення? Обгрунтування аномально низької ціни. Коли виникає питання демпінгової ціни? Якщо всі учасники будуть понижувати ціну: чи буде аномально низька ціна?
  • Обов’язковість використання Prozorro при закупівлях від 50 тисяч (нова спрощена процедура); «онлайн-магазин» для бюджетних установ: електронні каталоги поширених товарів.
  • Можливість консультацій з бізнесом з боку бюджетних установ; виправлення помилок у тендерних пропозиціях протягом 24 годин; нецінові критерії оцінки пропозиції.
  • Як перейти від тендерних комтетів до Уповноважених осіб.
  • Як вимагати підтвердження кваліфікаційних критеріїв.
  • Як застосовувати нові механізми в допорогових та спрощених закупівлях.
  • Відхилення аномально низьких цінових пропозицій (які на понад 40% відрізняються від середньої ціни пропозиції); можливість відхилення пропозиції постачальників, які раніше не виконали умови договору.
  • Оскарження тендеру. Впровадження диференційованої плати за оскарження тендеру в АМКУ; неможливість відкликати скаргу.
  • Запровадження персональної відповідальності посадових осіб. Критично змінені умови проведення моніторингу. Штраф зразу до 170 000 грн. на посадову особу або уповноважену особу. 

Особливості проведення  закупівель  для боротьби з COVID-19.

  • Порядок, організація та проведення закупівель Уповноваженою особою замовника.
  • Складання протоколів закупівель, обгрунтування закупівель, проведення переговорів при здійсненні закупівель та оприлюднення звітних документів. 
  • Особливості укладання договорів.
  • Як опублікувати звіт про укладений договір  до 19 квітня 2020 року та після 19 квітня 2020  Строки оприлюднення інформації та звітних документів на майданчику.

Визначення предмета закупівлі товарів, робіт і послуг.

  • Можливості ділення та об’єднання предмету закупівлі: порушення або правомірне рішення.
  • Закупівля робіт та послуг: як застосовувати показники Національного Класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник». Визначення виду предмета закупівлі як роботи, під час капітального ремонту рухомого майна (у т. ч. транспортних засобів).
  • Особливості визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту, капітального ремонту, проектування, експертизи та технагляду у будівництві, авторського нагляду, технічного нагляду. Послуги чи роботи?
  • Поточний ремонт обладнання — 4-й знак Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 чи окремий об’єкт?
  • Особливості визначення предмета закупівлі при закупівлі робот та послуг в одній закупівлі з товарами.
  • Визначення предмета закупівлі товарів, що належать до різних четвертих знаків ДК 021:2015.
  • Як визначити предмет закупівлі якщо в договорі кілька кодів ДК. 

Очікувана вартість предмета закупівлі. 

Порядок оприлюднення інформації про закупівлю на веб-порталі уповноваженого органу.

  • Строки проведення процедур закупівель. Як правильно розрахувати строки проведення процедур закупівель.
  • Оприлюднення інформації про внесення змін до договорів про закупівлю у випадках, не передбачених Законом про публічні закупівлі.
  • Чи повинен Замовник надавати відповіді на публікації в різних електронних ресурсах, окрім DOZORRO та PROZORRO (зокрема «Наші гроші» тощо). Наслідки для Замовника у випадку ігнорування публікацій.
  • Хто підписує документи ЕЦП?
  • Розміщення інформації англійською мовою.
  • Рекомендації щодо роботи з Веб-порталом публічних закупівель щодо оприлюднення інформації.
  • Рекомендації щодо роботи у Веб-сервісі Замовника.

Кваліфікаційні критерії до учасників та спосіб їх документального підтвердження. Як вимагати підтведження кваліфікаційних критеріїв за новим Законом. 

  • Наявність обладнання та матеріально-технічної бази.
  • Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
  • Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
  • Виконання аналогічних договорів — правомірна вимога чи дискримінація?
  • Коли потрібно застосовувати всі кваліфікаційні критерії під час відкритих торгів?

Процедури закупівель: практика та особливості проведення. Переговорна процедура та її застосування: зовсім по-новому. Нові підстави. Коли можна застосовувати. Особливості обгрунтування. Відмова участі в торгах.Участь нерезидентів. Валюта тендерної пропозиції. Як привести тендерні пропозиції, подані в різних валютах, до однієї валюти.

Спрощені(допорогові) закупівлі. Як застосовувати механізми Закону в спрощених (допорогових) закупівлях. 

  • Чи є обов’язковим їх проведення. В яких випадках є сенс їх проводити.
  • Повноваження державних адміністрацій щодо надання рекомендацій щодо допорогових закупівель. Як Замовник може захистити свої інтереси. Алгоритм обґрунтування відмови від «адмінрекомендації».
  • Які дії під час проведення допорогових закупівель вважаються порушенням принципів закупівель. Наслідки для замовників та учасників торгів.
  • Умови «допорогових» договорів
  • Умови та особливості укладання спрощених (допорогових) договорів.

Закупівлі в сфері охорони здоров’я. Закупівля лікарських засобів.

  • Як правильно визначити предмет закупівлі. Одне найменування — один лот? Що рекомендує МЕРТ та МОЗ.
  • Новий класифікатор медичних виробів НК 024:2019 та його застосування.
  • На що звернути увагу, щоб уникнути оскарження при закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення: визначення технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі; терміни придатності; строки поставки; гарантійні листи від виробників, тощо.

Вимоги до предмета закупівлі та їх документальне підтвердження у складі тендерної пропозиції

  • Конкуренція учасників чи виробників: враховуємо позицію АМКУ.
  • Кількість товару та місце його поставки.
  • Місце поставки робіт чи надання послуг, їх обсяги. Строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
  • Поглиблені технічні специфікації згідно вимог нового Закону.
  • Як правильно прописати технічне завдання, якщо неможливо спланувати обсяги предмета закупівлі – на прикладі закупівлі послуг з технічного обслуговування автомобілів та запчастин.
  • Чи можна змінювати термін постачання під час оголошення повторної процедури закупівлі або проведення переговорної процедури за умови, що закупівля двічі не відбулася?
  • Чи має право Учасник пропонувати в торгах одночасно продукцію двох виробників? Чи є це підставою для відхилення?

Критерії та методика оцінки тендерних пропозицій. Розширення переліку критеріїв оцінки: ціна або вартість життєвого циклу згідно нового Закону.

  • Що повинен включати опис методики оцінки за критерієм «ціна» або ціна/вартість життєвого циклу? Враховуємо чи не враховуємо ПДВ, коли  оцінюємо тендерну пропозицію. Як правильно прописати механізм в тендерній документації? Хто може скористатися?

Забезпечення тендерної пропозиції та договору про закупівлю. Рекомендації щодо вибору оптимального способу та розміру забезпечень.

Договір про закупівлю: особливості укладання, внесення змін, розірвання, виконання.

  • Внесення змін та коригування істотних умов договору. Чи вважається істотними умовами зміна керівництва або реквізитів у постачальника. Як укласти додаткову угоду.
  • Як запобігти демпінгу.
  • Що робити з договором про закупівлю, якщо договір укладено без ПДВ, а потім Виконавець отримує статус платника ПДВ.
  • Практика застосовування оперативно-господарських санкцій.
  • Попередня оплата. Розірвання договору в т.ч. в односторонньому порядку.
  • Строки укладання договорів. Максимальні строки. Як обґрунтувати подовження строків їх укладання згідно нового Закону.
See also:  Новые правила новой эпохи. законопроект о медиа: чего не стоит бояться ни журналистам, ни пользователям facebook

Закупівля природного газу, електроенергії та інших комунальних послуг. Тендери чи прямі договори з постачальниками електроенергії. Особливості укладання договорів з постачальникам універсальних послуг та постачальниками «останньої надії». Чм встановлюються кваліфікаційні критерії по статті 16 ЗУ “Про публічні закупівлі” при закупівлі електроенергії.  

  • Можливості проведення переговорної процедури закупівлі природного газу.
  • Ризики відкритих торгів.
  • Демпінг на торгах: як можна запобігти.
  • Особливості укладання договорів з постачання універсальних послуг та постачальниками «останньої надії».

Тендерний комітет та його діяльність. Уповноважені особи згідно нового Закону “Про публічні закупівлі”.

  • Хто і які рішення приймає. Повноваження. Відповідальність. Корупційні ризики.
  • Чи несуть відповідальність голова та секретар тендерного комітету за несвоєчасне оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про зміни до договору, звіту про виконання договору, якщо вони не виконують договірну роботу?
  • Робота тендерного комітету з персональними даними. Коли можна/неможна їх вимагати від Учасника. Кому, в яких випадках та за якою процедурою можна надавати персональні дані в т.ч. правоохоронним та контролюючим органам.
  • Доплати УО. Чи буде це “іншою оплаченою діяльністю” для держслужбовців згідно  ЗУ “Про подолання корупції”
  • Особливості використання ЕЦП.

Участь у закупівлях згідно нового Закону України «Про публічні закупівлі» – все що потрібно знати Учасникам. Переформатування вимог до учасників.

  • Джерела інформації про торги;
  • Запити на отримання роз’яснень щодо тендерної документації, порядок внесення змін до тендерної документації та проекту договору про закупівлю. Необхідність подовження строку подання пропозицій (перенесення торгів на пізнішу дату);
  • Підготовка пропозиції.
  • Участь у допорогових закупівлях. Порядок проведення, правомірність встановлення з боку замовників окремих вимог, механізми оскарження дій та рішень замовників.
  • Виконання окремих вимог тендерної документації: Виписка/Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в електронному вигляді; інформація з ЄДРПОУ; інформація про платника податків; можливість отримання інформації про відсутність банкрутства юридичної особи та фізичної особи-підприємця через Інтернет. Використання даних відкритих баз та реєстрів при підготовці пропозиції;
  • Можливість забезпечувати собі «конкурента» на торгах в рамках Закону України «Про публічні закупівлі»;
  • Тендерне забезпечення та забезпечення виконання умов договору
  • Відмова в участі у процедурі закупівлі, у разі не виконання вимог статті 17 Закону України;
  • Подання тендерної пропозиції;
  • Процедура розкриття пропозицій: аукціон, оцінка тендерних пропозицій;
  • Розгляд пропозицій та визначення переможця;
  • Строки та способи надання документів, після наміру замовника укласти договір з переможцем.

Новели щодо оскарження публічних закупівель в АМКУ. 

  • Встановлення розміру плати за скаргу через систему PROZORRO в порядку визначеному КМУ. 
  • Можливість оскарження багатолотових тендерів.
  • Оскарження відхилення всіх пропозицій та відміни тендерів.
  • Неможливість відкликати скаргу, відхилити закупівля в період оскарження.
  • Строки подання та зміст скарги; порядок розгляду скарги. Деталі, які впливають на прийняття та розгляд скарги. Портал DoZorro як інструмент оскарження допорогових закупівель та інструмент впливу на замовників і результати торгів.
  • Коригування умов договору: зміна ціни, номенклатури, обсягу.
  • Здійснення закупівель за рамковими угодами.
  • Типові помилки в закупівлях та їх виправлення.
  • Як вносити зміни до оголошення про проведення процедури відкритих торгів, при виявленні технічних помилок під час оприлюднення?
  • Як виправити помилку, у випадку якщо постачальник допустив помилку в розрахунках а сума в результаті аукціону не змінилася.

Контроль у сфері публічних закупівель:

  • Моніторинг закупівель. За якими ризик-індикаторами. Порядок моніторингу аудиторами Держаудитслужбою. Як оскаржити висновок Держаудитслужби з моніторингу.
  • Що перевіряє Держказначейство;
  • Чи має право АМКУ виходити за межі скарги;
  • Алгоритм захисту під час моніторингу, перевірок, ревізій, зустрічних звірок.

Источник: https://www.trn.ua/trainings/80671/

Головні нововведення Закону України "Про публічні закупівлі", які варто знати – Юридична Газета

Розглянемо Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 29.08.2019 р. та його основні моменти, які стосуються кардинальних змін в публічних закупівлях.

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

У статті 11 розділу 3 зазначено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі є уповноважена особа, яка планує закупівлі, формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі та проводить закупівлі, зберігає документацію. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу, а рішення робочої групи має лише дорадчий характер. Тобто відповідальність з тендерних комітетів переноситься на уповноважених осіб. Уповноважені особи повинні мати необхідний рівень знань в галузі публічних закупівель і підтвердити його, склавши безкоштовний тест на сайті прозорих закупівель. Але до кінця 2021 року, згідно із цим законом, триватиме перехідний період: закупівлі можуть проводити і тендерні комітети.

Ще одна новація – інструменти для підвищення ефективності закупівель: електронні каталоги, які працюють за принципом онлайн-магазину. Постачальники розміщують там свої товари, а державні замовники вибирають з наявних та купують, що значно спрощує процес закупівлі для бюджетної установи.

За новим Законом стає обов’язковим використання електронної системи ProZorro для державних закупівель вартістю від 50 тис.грн, тобто знижено поріг безтендерних закупівель з 200 тис.грн до 50 тис.грн. Крім того, звітувати у системі ProZorro потрібно буде за всі закупівлі (навіть від 1 копійки). Раніше ж замовники надавали звіт у систему ProZorro від 50 тис.грн.

  • Змінено й підстави для відмови в  участі у процедурі закупівлі. Зокрема, відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі  можливо за таких умов:
  • – учасник процедури закупівлі має заборгованість зі сплати податків і зборів, тобто обов’язкових платежів. Винятком є ситуація, коли учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника;
  • – замовник мав негативний досвід співпраці з учасником протягом останніх трьох років.
  • У статті 17 зазначено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
  • Учасник, який переміг у тендері, буде мати 24 години на виправлення незначних помилок у тендерній пропозиції, що дозволить продавцю не втратити тендер, а держзамовнику забезпечить збереження найбільш економічно вигідної пропозиції.
  • У статті 33 збільшено строк укладання договору – до 60 днів.

Введенню нової процедури – торгів з обмеженою відповідальністю для тендерів складних предметів закупівель присвячено шостий розділ цього Закону. Тут детально описано умови застосування торгів з обмеженною відповідальністю, етапи їхнього проведення та кваліфікаційний відбір учасників.

В останньому розділі зазначено про внесені зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема передбачено низку значних штрафів замовнику.

Так, штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян накладається на службових (посадових) та уповноважену особу замовника у разі порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасного надання або ненадання роз’яснень щодо змісту тендерної документації; невідповідності тендерної документації вимогам законом; перевищення межі розміру забезпечення тендерної пропозиції згідно із закону; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції, невідповідності тендерної документації до вимог законодавства, а у разі повторного виникнення правопорушення протягом року штраф – двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  1. Також штраф у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачається керівнику замовника за укладання договорів купівлі товарів, надання послуг до/без проведення процедур закупівель.
  2. Крім того, передбачена відповідальність за невиконання рішення Антимонопольного комітету України, який є органом оскарження, у вигляді штрафу керівнику замовника у розмірі від 2 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  3. Отже, новий закон передбачає посилення відповідальності у галузі закупівель, перехід від тендерного комітету до одноособовості, впровадження нових електронних інструментів, введення нової процедури – торги з обмеженою участю, нові штрафи на керівників замовників та збільшення розмірів штрафу за порушення законодавства у сфері закупівель.

Источник: https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/golovni-novovvedennya-zakonu-ukrayini-pro-publichni-zakupivli-yaki-varto-znati.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*