Закон як дишло – куди повернеш, туди і… зняття депутатської недоторканності».

Закон про вибори, за який голосували і більшість і опозиція, може змінити своє обличчя. У всякому разі, ймовірність такого сценарію активно обговорюється і в політичних кулуарах і у пресі. Що буде, якщо правила гри змінять напередодні виборів, які саме і навіщо? З цими питанням ми звернулися до експертів. 

Віктор Мусіяка, відомий правозахисник, народний депутат IV скликання:

У ЗАКОНІ Є НЕКОНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ, ЯКІ МОЖУТЬ МАТИ ВИРІШАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИ ПІДБИТТІ ПІДСУМКІВ ВИБОРІВ

Закон як дишло – куди повернеш, туди і... зняття депутатської   недоторканності».

Одні зараз погрожують, що внесуть зміни до закону про вибори. Інші голосять – не чіпайте закон. Опозиція то заграє з владою, то починає кричати, що влада проти неї виступає. 

У законі про вибори є неконституційні речі, які можуть мати вирішальне значення при підбитті підсумків виборів.

Абсолютно ясно, що норма про подвійне балотування — антиконституційна. Якщо КС вже говорив, що ця норма є неконституційною, то від гаранта Конституції треба було як мінімум не допустити такої формули в проекті закону, який він сам ініціював. Але ні – все пройшло і депутати хором, і опозиція в тому числі, проголосували у ВР і сказали, що це прекрасний закон. 

Говорять, що ці зміни не вигідні опозиції – вона боїться, що під лозунгом зміни положення про подвійне балотування, змінять і інші положення. Вибачте, так вони можуть змінити їх як завгодно!

Законодавець може що завгодно робити з законом. Було положення ще 2005 року, що не можна чіпати закон про вибори за рік до виборів. Правила гри мають бути відомі, округи – визначені. Але взяли прибрали цю норму і тепер навіть в процесі виборів змінюється закон, і все це “заради народу”. Зрозуміло, якого “народу”.

Тут йде боротьба за те, щоб підігнати під себе ще якісь кращі положення закону. Які статті можуть бути цікавими для влади? Це може бути норма і щодо голосування комісії, і щодо можливого зняття кандидатів в депутати або відмови в реєстрації.

Коли кандидату виносять два попередження – його можна знімати з реєстрації. Це можуть бути порушення, незалежні від волі кандидата. Щось йому на окрузі можуть підсунути і використати проти нього – і він буде знятий. Ці можливості також лякають опозицію. 

Коли мова йде про нарізку округів перед кожними виборами — це взагалі жах. У США цей виборчий округ 10 років стоїть і ніхто його не чіпає.

Нарізка під якогось конкретного кандидата може бути. Але я не думаю, що це буде масштабно.

Хоча якщо влада визначилася зі “своїми”, яких вона хоче бачити на округах, то може намагатися впливати якимось чином на процес нарізання. Це доволі тонка робота: десь треба прибрати, десь – додати.

Є певні критерії, як це повинно відбуватися, але не такі, які б завадили налагодити максимально прийнятний для когось параметр цього округу.

Врешті-решт рішення буде прийматися ЦВК. А там є представники і від влади, і від опозиції. Тож в процесі прийняття рішення можливі неочікувані варіанти для тих, хто хоче отримати той чи інший округ.

Олександр Барабаш, президент Асоціації народних депутатів України, експерт з виборчого права:

ЗМІНИ БУЛИ Б СЛУШНИМИ І ВИПРАВИЛИ Б ЗАКОН

Закон як дишло – куди повернеш, туди і... зняття депутатської   недоторканності».

Наприклад, норма про подвійне балотування ( і за партійним списком, і в мажоритарному окрузі)  — однозначно неконституційна. І її вигідність чи невигідність владі чи опозиції – це не аргумент.  Подвійне балотування треба скасовувати якомога скоріше – чи рішенням Верховної Ради чи розігрувати всю ці історію з Конституційним Судом.

Щодо деяких інших зміни, про які говорять, – вони носять виключно політичний характер. Це вже не питання конституційності або неконституційності, тому вирішується воно не в конституційному полі, а з точки зору політичної доцільності.

Змінювати правила гри — тобто забороняти блоки і підвищувати прохідний бар`єр — треба було як мінімум роки 4 тому, щоби політичний процес міг під ці правила підлаштуватися. А робити це напередодні виборів — вкрай непорядно. У цьому був явно політичний умисел. І його треба виправити. Тим більше, так рекомендує Європа.

Я дуже сумніваюся, що США і їхній посол, як пишуть газети, проти внесення таких змін,  у більшості — демократичних. Я в це не вірю.

Страхи про різання округів теж явно перебільшені. Я відкидаю можливості махінацій з округами. Ці міркування роблять люди, які ніколи на власній шкурі не стикалися з виборами. Скільки вже передбачалося конфліктних ситуацій з нарізкою округів, і вони завжди вирішувалися ЦВК у відповідності до закону.

Є базова норма — середня кількість виборців по областях має дотримуватися. Можливостей для маніпулювання фактично не має. Ну не може бути, щоби середня кількість виборців у Львівській області була 180 тисяч, а в Донецькій — 140 тисяч. Я от вам зараз скажу, а ви потім перевірите, що в Донецькій області буде 22 або 23 округи, а в Дніпропетровській — 16 або 17.

Єдине, де будуть сильні зміни (але вони обумовлені законом і я вважаю, що це позитивно), — це в місті Києві.

У нас вперше повноцінно функціонує держреєстр виборців і вперше виборців, які у нас зареєстровані за кордоном, обраховуватимуть з такою ж ретельністю, як і виборців в Україні.

На сьогодні офіційно нараховується десь 400 тисяч осіб за кордоном, які мають право голосу і закон їх приписав до міста Києва. На Київ додатково припаде 3 виборчих округи. Мій прогноз — буде 16 виборчих округів.

  • Міняти або ламати будь-які системи округів навряд чи хтось наважиться, тим паче зважаючи на ретельну увагу до всього, що робиться в Україні, з боку Заходу.
  • Борис Беспалий,  народний депутат III, IV і V скликань, експерт з виборчого законодавства:
  • ПО МАЖОРИТАРЦІ БУДЕ СЕРЙОЗНИЙ ТИСК НА КАНДИДАТІВ: КОГОСЬ БУДУТЬ ВМОВЛЯТИ, КОГОСЬ – ЛЯКАТИ 

Закон як дишло – куди повернеш, туди і... зняття депутатської   недоторканності».

ПАРЄ прийняла резолюцію щодо України і там є рекомендації стосовно виборчого законодавства. Влада може під прикриттям резолюції ПАРЄ влізти в цей закон, а далі вже змінювати, що вважає за потрібне.

У позиціях, які не є для влади вирішальними, вона піде на компроміс і потім відрапортує: ми багато чого з вимог ПАРЄ виконали. А є позиції, які влада ніколи не прийме.

Для цієї влади принциповою насправді є одна позиція — вона пов`язана з виборами, але не з виборчим законом — це участь у виборах Тимошенко. Ця вимога для них неприйнятна і виконана не буде. З точки зору Президента це рівноцінно тому, щоб віддати владу Тимошенко.

Коли закон порушується, то байдуже, який він є. Раніше ця команда проводила вибори за таким принципом: законів не читати, бюлетенів не шкодувати.

Європейці застосовують подвійні стандарти. От подивіться, в яких країнах ПАРЄ є блоки і  бар`єр у 3%? В Росії — 7%, але в Росії не демократія. Але 5%, наприклад, в Німеччині. Блоки, як правило, ніде в світі не практикуються. Потім вже в парламенті об`єднуються партії. В Україні ми 4 виборів проводили з блоками, починаючи з 1998 року. Це когось згуртувало?

Дуже будуть просити Януковича Литвин і комуністи зменшити прохідний бар`єр. Думаю, для влади не принципові питання бар`єру і блоків. Вони сядуть порахують, наскільки для них це загрозливо і приймуть рішення.

Закон нічого не гарантує. Він або щось ускладнює, або чомусь сприяє. Найбільш принциповими, на мою думку, у цьому законі мають бути наступні позиції.

Перша –  це формування виборчих комісій. Комісії повинні бути політично неоднорідні. Там повинні бути якщо не “вороги”, то конкуренти, які не можуть домовитися. Якщо виборча комісія однорідна — всі грають на одну руку – то посадіть хоч тисячу спостерігачів — це буде як виступ у цирку: скільки б глядачів не було в залі, ілюзіоніст все одно їх надурить.

У тих регіонах, де сині домінують, будуть працювати таким чином, щоб там і від опозиції були лояльні до них люди.

Тож дуже важливо, щоб була прописана норма, яка дозволяє замінювати членів комісії. Якщо опозиція побачить, що з якимись членами виборчої комісії вже попрацювали і вони стали тушками, – щоб їх можна було замінити.

Ще дуже важлива норма – щоб в комісії допускали працювати будь-яких громадян України, незалежно від місця проживання. Люди залежать від місцевої влади. Влада скаже: дивись, вибори закінчаться, а тобі тут далі працювати… То хай їдуть в Галичину з Донбасу і навпаки. А голосувати члени комісії могли б на дільниці, на якій працюють.

Друга позиція — порядок зняття з виборів і визнання чи невизнання результатів. Думаю, по мажоритарці буде серйозний тиск, щоб знімати кандидатів: когось будуть вмовляти, когось – лякати. 

Нинішнє законодавство фактично дозволяє владі знімати кандидатів. Наприклад, через “неточності в законодавстві”.

Завжди знайдеться якась “шістка”, яка напише липовий донос, приміром, що такий-то кандидат мені щось пропонував — і все. Потім поки ти розбираєшся, подаєш до суду – а поїзд вже поїхав.

До речі, цікаво прописано: все, що було до дня виборів, після виборів вже не розглядається, зворотнього шляху немає. І доводь тоді, що ти не верблюд…

Тож у законі не повинно бути таких норм, які дозволяють легко знімати кандидатів з виборів. 

Нарізка округів під кандидата може бути — але хіба що одиничні випадки. Там є інша система — такий собі люфт (за законом округи створюються з приблизно рівною кількістю виборців з допустимим відхиленням 12% – Авт.) Уявіть, в Донецьку зробити округи по 120 тисяч, а в Галичині по 150 тисяч…

See also:  Домашнее или сексуальное насилие: новеллы уголовного закона

Є й інші нюанси по округах. У Києві, наприклад, весь час змінювали межі округів, хоча межі Києва не змінювалися. Навіть коли перейшли з мажоритарки до змішаної системи, коли замість  24 округів треба було зробити 12. Здавалося б, об`єднати по два округи — і діло з кінцем. А ні! Влада тоді не хотіла пропускати Юрія Оробця і робилися різні фокуси з цією нарізкою.

Дуже цікаво, куди будуть додавати закордонні округи. До яких саме столичних. Думаю, округи з Росії будуть домальовувати до тих, де є симпатичний кандидат від влади. Влада розуміє, що від американських округів їй навряд щось світить. Їх можна було б до Донецька приписати…

За кордоном сотні тисяч українців мають право голосу. Тому влада може зробити ще такий фокус. Там, де вона очікує на підтримку виборців, робиться густа мережа округів.

  Пам`ятаєте, навіть було побоїще в ЦВК 23 вересня 2004 року, коли в Росії хотіли зробити кілька сотень округів. А там, де влада очікує, що її  не дуже люблять, вона може ускладнити умови для голосування.

Наприклад, зробити у Канаді один округ у Оттаві –  і їдь собі за 3 тис км голосуй.

Опитувала Анна Ященко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Источник: https://www.unian.ua/politics/611496-zakon-yak-dishlo-kudi-povernut-ukrajinski-vibori.html

Закон як дишло – куди повернеш, туди і… зняття депутатської недоторканності»

Закон як дишло – куди повернеш, туди і... зняття депутатської   недоторканності».На офіційному сайті Верховної Ради Українирозміщений текст ПОСТАНОВИ  Верховної Ради України від 19 жовтня 2017 року за № 2171-VIII про включення до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликаннязаконопроекту (реєстр. № 7203 поданийПрезидентом України як невідкладний) про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) і про його направлення до Конституційного Суду України.

                                                                              Текст законопроекту:

«Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

  1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.».

Отже в майбутньому в діючій  статті 80 Конституції України буде відсутнє посилання на гарантування депутатської недоторканності.

                                                     Таким чином, депутатська недоторканість скасована !?

Але чому ініціатор законопроекту депутат від  партії  «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», Князевич Руслан Петрович  не запропонував внести ще  зміни до статті 27 ЗАКОНУ УКРАЇНИ  «Про статус народного депутата України», яка містить наступний зміст:

                                                     «Стаття 27. Недоторканність народного депутата України

  1. Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень.».

Тобто депутатська недоторканість залишилась в діючому Законі. До речі. Останні зміни були внесені до цього Закону 03 жовтня 2017 року, але вони не стосувались виключення недоторканності.

Не виключаю такого варіанту, що будуть висловлювання опонентів, з посиланням на частину 3 статті 8 Конституції  України, яка встановлює, що норми Основного Закону є нормами прямої дії, отже неможливо застосовувати закон, що суперечить Конституції.  Тобто, нібито не є порушенням  залишити депутатську недоторканість в статті 27 ЗАКОНУ  УКРАЇНИ  «Про статус народного депутата України».

  • Вважаю необхідним  виключити «правову лазівку», яку на час написання цієї статті залишили депутати в статті 27 Закону, та якою можливо буде скористатись  у  випадку «неприємностей».
  • Пленум Верховного Суду України  в постанові за № 9 від 01 листопада 1996 року «  Про застосування Конституції України при здійсненні   правосуддя», вказує на таке:
  • «У разі   невизначеності  в  питанні  про  те,  чи  відповідає Конституції України застосований закон або  закон,  який  підлягає застосуванню  в  конкретній  справі,  суд за клопотанням учасників процесу або  за  власною  ініціативою  зупиняє  розгляд  справи  і

звертається  з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України,  який відповідно до ст.150  Конституції  може  порушувати перед  Конституційним  Судом  України  питання  про  відповідність Конституції  законів  та  інших  нормативно-правових  актів.  Таке рішення   може  прийняти  суд  першої,  касаційної  чи  наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи».

  1. Стаття 36 ЗАКОНУ  УКРАЇНИ «Про судоустрій і статус суддів», дає право Верховному Суду України  звертатися до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України.
  2. Мова йде про те, що в випадку притягнення депутата до кримінальної відповідальності, останній  зможе апелювати на статтю 27 Закону  доказуючи за допомогою суду, що він недоторканний.
  3. Таким чином, якщо скасовувати депутатську недоторканість, необхідно уникати юридичних колізій та вносити зміни не тільки в діючу Конституцію але і в статтю 27 Закону України «Про статус народного депутата України».

Источник: http://advokat-fesenko.com.ua/articles/zakon_yak_dishlo_kudi_povernesh_tudi_i_znyattya_deputatskoyi_nedotorkannosti_.html

«Закон як дишло, куди повернеш туди і вийшло» – черговий приклад вільного трактування законодавчого акту – Новости Бердянска

Ще в липні Василь Бокоч, набувши статус депутата міської ради склав із себе повноваження голови комітету мікрорайону (принаймні так Василь Васильович повідомив нашій редакції). Наразі виконує обов’язки голови секретар Людмила Регуш. В цьому контексті виникають дві серйозні обставини, які засвідчуються вільне трактування норм Закону.

Перша обставина. Після складання повноважень голови комітету мікрорайону мерія, як орган, який зобов’язаний організовувати вибори в органах самоорганізації населення застосували норму статті 22 Закону. Про це повідомили керуюча справами виконкому Ольга Кочубей та в.о. начальника юрвідділу Роман Сорока. Так, в частині 3 ст. 22 зазначено:

 – У разі відсутності керівника органу самоорганізації населення або неможливості виконання ним своїх обов’язків з інших причин його повноваження виконує заступник керівника або секретар в порядку і межах, передбачених Положенням..

Оскільки Василь Бокоч свої повноваження склав то застосовувати норму про його «відсутність» чи «інші причини», на нашу думку, вкрай некоректно. Як можна вважати відсутнім того, хто склав свої повноваження? Натомість в статті 10 цього Закону «Про порядок обрання органу ОСН» в частині 5 прямо зазначено:

 – Переобрання органу самоорганізації населення, відкликання, обрання окремих його членів замість вибулих чи зміна кількісного складу органу самоорганізації населення здійснюється зборами (конференцією) жителів за місцем проживання в порядку, встановленому цією статтею.

Склавши свої повноваження Василь Бокоч став «вибулим» членом комітету, тому виконком був зобов’язаний провести процедуру переобрання. Однак, цього не відбулось.

Друга обставина. Навіть, якщо застосовувати норму ст. 22, то функції голови має виконувати або його заступник або секретар. Заступником голови комітету мікрорайону АКЗ є Ольга Лут. В коментарі редакції про причини складення повноважень і рішення комітету Василь Бокоч зазначив, що кандидатуру Ольги Лут не розглядали, оскільки вона пропускала засідання.

 – Коли я увійшов до складу депутатського корпусу міської ради одразу склав з себе повноваження голови комітету мікрорайону, оскільки обидві ці посади є обраними. Ольга Лут пропускала засідання комітету, тому члени прийняли рішення покласти виконання обов’язків на секретаря Людмилу Регуш, – зазначив Василь Бокоч.

Як нам повідомила Ольга Лут інформацію про складення повноваження Василем Бокочем вона дізналась від сторонніх осіб.

 – Я вважаю, що мене, як заступника голови комітету, були зобов’язані повідомити про засідання, на якому відбувалось голосування.

Більше того, я поспілкувалась ще з трьома членами комітету і вони навіть не знали, що Василь Бокоч склав свої повноваження.

А з приводу пропуску засідань зазначу, якщо я їх і не відвудувала, то лише з причини відсутності інформації про дату і час їх проведення, – прокоментувала Ольга Лут.

Таким чином, з якого боку не аналізувати ситуацію в комітеті мікрорайоні АКЗ, одразу з’являються ознаки порушень Закону.

Безумовно, в порівнянні з іншими більш кричущими порушеннями, до яких вдаються представники «корпорації», вільне трактування Закону по відношенню до комітету мікрорайону АКЗ носять локальний характер.

Але поряд із цим, не зважаючи на локальність, ситуація показова. Черговий приклад підходів в організації роботи нинішньої владної команди…

Источник: https://www.brd24.com/news/a-76471.html

Зеленський підписав другий закон про недоторканність депутатів

Зеленський підписав закон про обмеження депутатської недоторканності
/ фото: ОПУ

Володимир Зеленський підписав закон, який повинен остаточно обмежити недоторканність народних депутатів. Мовиться про узгодження відповідних змін до Конституції з Кримінальним кодексом і законом про народних депутатів.

За ухвалення закону на засіданні Верховної Ради 18 грудня проголосував 291 парламентар, проти висловились 20 нардепів, ще 59 парламентарів – утрималися.

See also:  Налоговики обошли закон и массово штрафуют бизнес во время карантина. что делать

Важливо: Зняття недоторканості: як і за що каратимуть депутатів

Увага! Напередодні комітет з питань правоохоронної діяльності готував цей законопроєкт до другого читання. Втім, у “Центрі протидії корупції” заявили, що депутати навпаки посилили імунітет.

Як заявили у ЦПК, члени комітету суттєво погіршили початкову редакцію законопроєкту, ускладнивши деякі етапи розслідування проти депутатів. Зокрема, тепер існують такі перепони у розслідуваннях злочинів парламентарів: почати розслідування проти них може лише генпрокурор, а розгляд клопотань слідчих можливе лише за присутності підозрюваного нардепа.

Обидві ці правки Верховна Рада України підтримала під час розгляду законопроєкту.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, ним пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Зокрема з КПК мають виключити норми про депутатську недоторканність.

При цьому проєктом пропонується передбачити особливості притягнення до кримінальної відповідальності нардепа, його затримання, обрання запобіжного заходу та проведення слідчих і негласних слідчих дій.

Закон передбачає, що

  • кримінальне провадження, де ймовірним фігурантом є народний депутат, зможе розпочати виключно генеральний прокурор;
  • генпрокурор повинен буде підтримувати клопотання про дозвіл на затримання нардепа, обрання запобіжного заходу, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов тощо. Вони відповідно до закону обмежують права і свободи депутата, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді;
  • розгляд таких клопотань буде здійснюватися слідчим суддею апеляційного суду, а в кримінальних провадженнях, що належать до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею ВАКС.

Також проєкт пропонує внести зміни до закону “Про статус народного депутата України” та виключити з Регламенту Ради норми про надання згоди на притягнення нардепів до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту.

Фактично, цей законопроєкт є узгодженням внесених змін до Конституції про депутатський імунітет з КПК та законом про статус народного депутата України.

Що таке депутатська недоторканність і як її скасовували?Це гарантія того, що депутата не притягуватимуть до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це парламенту. Завдяки недоторканності депутати мали захист від можливого тиску з боку виконавчої і судової гілок влади – вона убезпечувала від немотивованих кримінальних переслідувань.

Проте, 3 вересня народні депутати Верховної Ради проголосували за зняття депутатської недоторканності більшістю голосів. 11 вересня його підписав президент Володимир Зеленський.

  • Закон про скасування депутатської недоторканності набуде чинності від 1 січня 2020 року.
  • Дивіться відео 24 каналу про зняття депутатської недоторканності:

Источник: https://24tv.ua/znyattya_deputatskoyi_nedotorkannosti_2020_yaki_zmini_vnosit_rada_n1234403

Депутатська недоторканність: В яких країнах і як вона діє

Депутатська недоторканність: В яких країнах і як вона діє

Униан

Питання зняття депутатської недоторканності порушували протягом багатьох років — чи не від дня ухвалення Конституції України у 1996 році, стаття 80 якої подарувала депутатам важливу конституційну гарантію. Ця гарантія в теорії мала сприяти ефективній роботі депутатів та гарантувати їм безперешкодну реалізацію своїх прав та обов’язків.

Проте на практиці за депутатським значком багато хто з “народних” обранців банально ховався від правоохоронців. Сьогодні Верховна Рада значно обмежила депутатський імунітет, залишивши нардепам лише недоторканність за політичну позицію. Довкола цього в залі Ради вирували дискусії – варто знімати чи не варто. Більшість вирішила, що варто.

А як за кордоном? Який захист мають депутати в інших країнах?

  • Існує два механізми захисту законотворців від політичного тиску: депутатський індемнітет і депутатський імунітет, де першим член парламенту захищений від юридичної відповідальності поза парламентом за свої висловлювання і голосування в парламенті та його органах, а другий термін говорить про неможливість притягнення депутата до юридичної відповідальності за діяння, які містять ознаки злочинів та/або правопорушень, без попереднього санкціонування парламентом.
  • У різних країнах світу діють абсолютно різні механізми набуття конституційного захисту парламентарями, його дія та умови зняття.
  • Перш ніж говорити про особливості застосування найбільш дискусійного механізму недоторканності (імунітет), варто зазначити два аспекти: термін його дії та відповідальність депутатів за злочини, скоєні до його набуття.

Термін дії депутатського імунітету

Імунітет зазвичай діє протягом строку повноважень парламенту з дня обрання чи з дня складання присяги, або ж протягом сесії та в 40-денний період до та після неї.

З дня обрання депутата Австралія, Індія
З дня складання присяги або підтвердження мандату Бангладеш, Хорватія, Україна
Протягом строку повноважень парламенту Велика Британія, Бельгія, Франція, Україна
Протягом парламентської сесії Чехія, Швейцарія, США, Філіппіни, Південна Корея, Японія
З моменту оголошення результатів виборів, протягом сесії та 40 днів після її закінчення, а також протягом 40 днів після розпуску парламенту Канада

Відповідальність за злочини, скоєнні до набуття імунітету

Кримінальне переслідування, що розпочалося до набуття імунітету, не зупиняється, якщо парламент не ухвалить рішення щодо його зупинення Польща
Кримінальне переслідування, що розпочалося до набуття імунітету, не зупиняється Велика Британія, Естонія, Фінляндія, Філіппіни, Замбія
Кримінальне переслідування припиняється з моменту набуття імунітету та може бути продовжено за згодою парламенту Данія, Єгипет, Греція, Німеччина, Чехія, Угорщина
Кримінальне переслідування припиняється з моменту набуття імунітету Україна

Особливості застосування депутатського імунітету

Як вже було зазначено, депутатський імунітет означає юридичну недоторканність депутата, завдяки якій його не можна притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати без згоди парламенту.

Однак у більшості країн при затриманні народного обранця на місці здійснення злочину він автоматично позбавляється імунітету й арешт відбувається без санкцій парламенту.

До прикладу, в таких країнах, як Болгарія, Литва, Молдова, ФРН, Угорщина, Франція, Японія.

  • Чи було нічне голосування за недоторканність законним?

  1. Проте є країни, де навіть у цьому випадку необхідна згода парламенту для притягнення винуватця до кримінальної відповідальності ( Австрія, Болгарія та Угорщина).
  2. Також тоді як низка країн обмежує недоторканність кримінальними злочинами, в Бельгії, Німеччині, Франції, Італії, Литві, Латвії, Словаччині, Іспанії, Ірландії, Колумбії, Великій Британії та інших країнах розширюють її до адміністративних, цивільних чи дисциплінарних порушень.

У США, Ірландії та Норвегії депутата не можна заарештувати дорогою до парламенту або в приміщенні парламенту. Однак у тій же Ірландії за зраду чи порушення громадського порядку можна засуджувати без згоди парламенту. В Іспанії, Румунії та Нідерландах кримінальні справи, порушені проти депутатів, розглядає Верховний суд.

  • Випадки, коли не вдасться скористатися депутатським імунітетом:
  • – тяжкі кримінальні злочини, державна зрада та порушення громадського порядку: США;
  • – випадки вчинення будь-якого тяжкого злочину: Албанія, Білорусь, Болгарія, Туреччина, Хорватія;
  • – випадки вчинення злочину, покарання за який може становити 5 і більше років позбавлення волі: Сербія, Словенія, Чорногорія;
  • – випадки вчинення злочину, покарання за який може становити 3 і більше років позбавлення волі: Португалія;

У Латвії крім чітких правил позбавлення депутатської недоторканності за злочини та правопорушення є норма, яка позбавляє мандату за нехтування своїми обов’язками (пропуск більшої половини засідань поточної сесії без вагомої причини). Таку ж практику хочуть запровадити в Україні.

У низці країн депутат не може бути позбавлений імунітету через скоєння злочину без наявності вагомих доказів його винуватості (Албанія, Бельгія).

Також є випадки, коли один із законотворців позбавляється мандату через те, що злочин, в якому його звинувачують, не має жодного стосунку до його парламентської діяльності (до прикладу, в Австрії).

У Туреччині парламентське рішення щодо зняття імунітету може бути оскаржено в Конституційному суді протягом тижня будь-яким депутатом та має бути розглянуто протягом 15 днів.

Важливо зазначити, що за будь-яких умов під час розгляду справ про зняття депутатської недоторканості має бути дотримано принципу презумпції невинуватості.

Однак норми щодо скасування недоторканності діють не всюди. До прикладу, в Аргентині, Індонезії та Індії депутати за будь-яких обставин забезпечені абсолютною недоторканністю.

У країнах Європейського Союзу відповідальним за зняття недоторканності є парламент, у Андоррі  — Кримінальний суд, у Чилі – Апеляційний суд відповідної юрисдикції, а на Кіпрі скасування недоторканності відбувається за рішенням Верховного суду. Також цікавою є особливість зняття недоторканності в Німеччині, де депутати кожного нового скликання Бундестагу ухвалюють своє загальне рішення щодо порядку розгляду незаконних дій депутатів.

З огляду на те, що країни світу починають підтримувати тенденції до обмеження дії принципу недоторканості у випадках скоєння кримінальних злочинів, можна сказати, що Україна зробила правильний крок. Адже справедливо говорити про існування народовладдя в країні, де не порушується принцип рівності перед законом, як ключовий компонент верховенства права.

Ірина Шостак

Источник: https://ua.112.ua/statji/deputatska-nedotorkannist-v-iakykh-krainakh-i-iak-vona-diie-505855.html

Всі «блага» правосуддя. Що змінить для депутатів зняття недоторканності

НВ пояснює, що ж передбачає це історичне рішення.

Що важливо знати про новий закон

  • Початково законопроект № 7203 був внесений у Раду п’ятим президентом України Петром Порошенком.
  • Рік тому Конституційний суд визнав його таким, що відповідає Конституції, а у вересні 2018 року Верховна Рада восьмого скликання підтримала ідею в подальшому розглянути саме проект Порошенка про зняття недоторканності (а не альтернативний депутатський).
  • Після обрання президентом Володимир Зеленський, який також обіцяв скасувати депутатську недоторканність, наполіг на тому, щоб Рада розглянула проект закону № 7203 як невідкладний.
  • Новий законопроект вирішили не подавати, щоб не затягувати процес скасування недоторканності, пояснив раніше представник президента у ВР, нинішній перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук.

Що він змінює в Конституції

Прийнятий закон передбачає вилучення двох абзаців зі статті 80 Конституції, які досі забезпечували народним депутатам недоторканність.

Мова йде про наступні речення:

  • «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність»
  • «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».
See also:  Процедура узаконення самочинного будівництва: що потрібно знати?

Відтепер стаття 80 Конституції України матиме такий вигляд:

«Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Що відтепер зміниться для депутатів

Закон набуває чинності з 1 січня 2020 року.

Раніше для того, щоб затримати, заарештувати депутата або притягнути його до кримінальної відповідальності було потрібно три окремих рішення парламенту. Надіслати відповідні подання в Раду міг, наприклад, генеральний прокурор, після чого їх розглядав регламентний комітет парламенту. Лише після цього подання виносилися на голосування в сесійній залі.

Відтепер ця процедура скасовується. Після набуття законом чинності кожного депутата зможуть притягнути до кримінальної відповідальності за будь-які відповідні правопорушення за загальною процедурою — у тому числі в рамках антикорупційних розслідувань.

  1. «Якщо депутат збиває людину, або кришує видобуток бурштину, або робить будь-який кримінальний злочин, він повинен нести відповідальність», — заявив Володимир Зеленський, виступаючи в Раді 3 вересня.
  2. Це стосується і нардепів поточного скликання Ради.
  3. «З 1 січня 2020 року народні депутати перестануть бути недоторканними і будуть користуватися усіма „благами“ правосуддя на рівних з усіма іншими громадянами», — пояснив екс-нардеп Мустафа Найєм.
  4. Однак за депутатами зберегли депутатський індемнітет — тобто нардепи матимуть право вільно виступати і голосувати в парламенті – за це їх не можуть притягнути до відповідальності.

Источник: https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/znyali-deputatsku-nedotorkannist-shcho-ce-dast-novini-ukrajini-50040632.html

Зняття депутатської недоторканності – це не вирок

Вікторія Пташник,  Народний депутат, позафракційна  Йдучи на виступ, Євген Дейдей озирнувся в сторону Радикальної партії. Піймавши схвальний кивок від Ляшка, з посмішкою зійшов на трибуну. До цього весь ранок депутат провів в секторі Радикальної партії й, певно, був переконаний в підтримці «радикалів». 

На жаль, такі моменти залишаються поза увагою камер та ЗМІ. Їх можна розгледіти лише з сесійної зали. Дехто з колег перепитував мене: «А чому ти голосуєш “за”? А якщо тобі також знадобиться недоторканність?». І я розумію, що ті, хто ставить такі питання, ніколи не зрозуміють мене. Але відповідь у мене, звісно, є.

По-перше, нам не потрібна депутатська недоторканність, яка дозволятиме уникати відповідальності за порушення законодавства.

Навіть наші європейські колеги дивуються, що українські депутати можуть ухилятися від здійснення слідчих дій правоохоронними органами, прикриваючись депутатським імунітетом. Зрештою, зняття депутатської недоторканності – це не вирок.

Позитивне голосування не позбавляє депутата можливості й далі здійснювати свою діяльність (якщо, звісно, до нього не буде застосований запобіжний захід у вигляді арешту після того як ВРУ дасть на це свою згоду).

Друге – Парламент – законодавчий орган. Він не здійснює слідство й не приймає судові рішення. Розподіл влади на 3 гілки існує недарма. Кожен має займатися своєю справою і не перебирати повноваження інших.

Закон України “Про Регламент ВРУ” каже, що регламентний комітет ВРУ перевіряє законність та обґрунтованість подання. Саме подання, яке вносить Генеральний прокурор. Він не оцінює достатність доказів. Парламент не вивчає докази, не викликає свідків й не опитує їх.

Законність й допустимість доказів визначає саме суд.

Зняття депутатської недоторканності дає всього навсього можливість правоохоронним органам повноцінно здійснювати всі необхідні слідчі дії. Обшуки, виїмки, зняття інформації з каналів зв'язку тощо, які за наявності депутатської недоторканності просто не є можливими. Без проведення всіх слідчих дій неможливо і зібрати всю доказову базу.

ЦИТАТА: Треба нищити кругову поруку в Парламенті.

Ну і третє, ключове – треба нищити кругову поруку в Парламенті. Всі, хто не голосував за зняття депутатської недоторканності, насправді просто бояться, що подібний механізм буде застосований і до них.

Бо їм потрібен цей імунітет. І це не тільки ті, хто натискав кнопку “проти” чи “утримався”, це й ті, що побоялись навіть показати виборцям свою позицію і значаться в системі як “не голосував” чи “відсутній”.

Я не задоволена результатами. Дейдея обміняли на Лозового. Попри різну кваліфікацію діянь, відбувся досить рівноцінний обмін.

Схожі історії – є майно, на яке витрачені немаленькі кошти, а от пояснити звідки кошти – їм важко. Очевидно, що і з доказовою базою й по одному, й по іншому депутату доведеться постаратися.

І це лише верхівка айсбергу. Це те, що стало видно уважним глядачам великого шоу.

Але такі обміни та домовленості відбуваються постійно.

“Ми будемо голосувати за закон про Конституційний Суд, якщо Ви зміните процедуру призначення Уповноваженого з прав людини, бо ми хочемо поставити туди свою людину”, “Вам потрібно процесуальне законодавство, тоді давайте збільшимо повноваження для Нацагентства по управлінню арештованим майном, яке є нашим за партійною квотою” тощо. Але сторонньому глядачу завжди важко виявити, хто торгується, за що, з якою метою.

І тому голосування по поданнях є величезною можливістю для свідомого виборця. Запам'ятайте кожного депутата, який відмовився голосувати за зняття недоторканності. І більше не віддавайте свій голос за тих, хто і далі буде покривати кругову поруку в Парламенті, переживаючи за свої бізнес інтереси.

Источник: http://www.grushevskogo5.com/blog/znyattya-deputatskoi-nedotorkannosti-tse-ne-virok/

Як знімали депутатську недоторканність і чим небезпечний такий поспіх

Народні депутати внесли зміни до Конституції, прибравши з 80 статті положення про імунітет парламентарів. Тепер єдине за що не несуть юридичної відповідальності депутати — це за результати голосування та висловлювання у парламенті. Хоча і тут є виключення – за образу чи наклеп відповідальність дійсна. Конституційний суд такі зміни визнав конституційними. 

Зміни набудуть чинності з 1 січня 2020 року. 

Народного депутата без згоди Верховної Ради не могли затримати і притягти до відповідальності, навіть якщо були беззаперечні докази його причетності до злочину. 

Наразі, щоб зняти недоторканність Генпрокурор повинен спершу внести подання до парламенту на депутата. Спікер — попросити його написати пояснення у регламентний комітет. І лише після розгляду і висновків комітету депутати протягом 7 днів повинні проголосувати за чи проти позбавлення народного обранця недоторканності.

Як показала практика, депутати не завжди охоче «здавали» свої колег. 

За часи незалежності України недоторканності у такий спосіб позбавили 20 народних депутатів. Першим був Юхим Звягільський у 94-му, 20-ю стала Надія Савченко у 2018-му. 

Законопроєкт про скасування депутатської недоторканності подав 5 президент України Петро Порошенко.

Скасувати недоторканність обіцяв тоді ще кандидат в Президенти Володимир Зеленський, а на дострокових парламентських виборах цей пункт у свої політичні програми вписали партії «Слуга народу», «Голос» та «Опозиційна платформа — За життя». Останні сьогодні не дали жодного голосу за зміни до Конституції.

Петро Порошенко вніс проєкт закону про скасування депутатської недоторканності майже два роки тому — 17 жовтня 2017 року. Сім місяців документ розглядав Конституційний суд, потім ще стільки ж часу над ним працював парламентський комітет і лише наприкінці травня законопроєкт вніс до парламенту вже новообраний президент Володимир Зеленський.

В ніч на 30 серпня на І сесії парламенту 9 скликання народні депутати 363 голосами «за» попередньо схвалили зміни до Конституції. А 3 вересня, в перший день 2-ї сесії, 373 народних обранці проголосували за проєкт в цілому.

Імовірно, що так. Бо під час ухвалення були порушення.

Головна претензія — порушення процедури, що стосується висновку профільного комітету. Він був наданий в понеділок 2 вересня, а це — міжсесійний період, коли комітет не може збиратися на засідання.

Річ у тім, що спікер парламенту закрив літню сесію парламенту в ніч на 30 серпня, а осінню відкрив о 10 годині ранку 3 вересня. Жодні засідання поміж цими датами проводитися не могли.

Це дає підстави за потреби звернутися до суду щодо незаконності таких змін і отримати схвальне рішення.

Ще одна претензія до ухвалення змін — це гра з парламентськими сесіями, відзначає конституційна експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. В Конституції навмисне розвели в часі (у різні сесії) попереднє схвалення та прийняття змін до Основного закону, щоб був час на детальне обговорення та ухвалення зваженого рішення.

Депутати 9 скликання обійшли цю норму, провівши одноденну літню сесію 29 серпня, на якій попередньо схвалили законопроєкт 7203, а 4 дні потому вже під час осінньої сесії ухвалили документ у цілому. Таким чином формально вони не порушили порядок ухвалення закону, але проігнорували принцип, закладений в Конституції.

На всіх народних депутатів 9 скликання, якщо правоохоронці порушать проти них справу і вважатимуть, що є достатньо причин для арешту. Про такі ризики законопроєкту попереджала Венеціанська комісія.

А напередодні голосування громадянська мережа ОПОРА закликала народних депутатів зважено підійти до внесення змін до Конституції і враховувати міжнародний досвід.

«Повне скасування недоторканності депутатів може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту у країнах з вразливою демократією та масштабними корупційними практиками. На жаль, Україна досі належить до таких країн, а тому Верховна Рада України зобов’язана попередити ризики тиску на депутатів або їх переслідування з політичних мотивів», ― ідеться в заяві.

Це рішення може персонально зачепити 5 президента України Петра Порошенка, який зараз ходить на допити в Державне бюро розслідувань як на роботу. Щоправда, в усіх справах він поки фігурує як свідок.

Источник: https://hromadske.ua/posts/yak-znimali-deputatsku-nedotorkannist-i-chim-nebezpechnij-takij-pospih

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*