Чому потрібно приймати законопроект №9055 «про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Інна Рафальська,голова Ради адвокатів міста Києва, заслужений юриcт України

Розгорнута останніми тижнями «протестна» кампанія щодо законопроекту No 9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», внесеного в парламент Президентом України набуває дивних публічних форм — від середньовічного клікушества до коміксів-страшилок на рівні тих, хто не вміє читати.

Наразі дивно спостерігати такі прийоми при обговоренні комплексного базового для юридичної спільноти документу. Проте пояснити такі акції можна.

По-перше, чинник. Активний спротив законопроекту чинять керівники центрального та деяких регіональних органів адвокатського самоврядування.

Причина цього проста — бюджет адвокатської організації за рахунок членських внесків адвокатів складає понад 400 мільйонів гривень, які витрачаються непрозоро й вибірково.

Наприклад, у секретаріаті Національної асоціації адвокатів України створено понад 30 департаментів, результати роботи яких пересічним адвокатам невідомі, проте працівники цих структур, отримуючи досить непогану зарплатню, не хочуть втрачати хлібне й тепле місце, яке не примушує до реальної роботи. Вони й організовують та виконують флешмоби типу «Ми проти». Дійсно, ну хто ж віддасть стабільний дохід у вигляді внесків в обмін на підвищення рівня захисту клієнтів та гарантій адвокатської діяльності? Люди, як люди.

Середня зарплатня «протестних» керманичів складає приблизно 50 000 гривень на місяць. Просто за те, що вони керманичі. Одночасно середній дохід адвокатів у регіонах становить 5—7 тисяч гривень.

І це при дуже немилостивому дискримінаційному оподаткуванні, найвищому з усіх професій в Україні.

Змінити за діючим законом таких «керманичів» адвокати в регіонах не можуть — їх просто не допускають до виборів, а з невдоволеними буквально за п’ять хвилин розбираються дисциплінарні органи, спеціально сформовані для цієї мети.

Ну як можна дозволити всім, а не спеціально відібраним, адвокатам голосувати на виборах керівництва самоврядування, а якщо вони оберуть того, для кого адвокатура не порожній звук? Як можна відпустити віжки та вуздечку дисциплінарок протиь незгодних, дозволити їм оскаржувати рішення про позбавлення їх права на професію? Ні — це є неприйнятним! Тому запропонований проект ЇМ не підходить.

На сумні думки наводять і публікації колег у соціальних мережах на тему «Скільки коштує адвокатське свідоцтво»? Як можна допустити анонімне тестування при складанні іспиту? Хіба можна так позбавити влади й оперативного простору деяких керівників кваліфікаційних комісій? Ні — це є неприйнятним. Тому запропонований проект ЇМ не підходить.

Тому ті, хто двома руками тримається за свої крісла, не розраховуючи на власну популярність і розуміння електорату, будуть чинити супротив до останнього.

По-друге, методи.

Оскільки правові аргументи для критики відсутні, бо законопроект дійсно не лише прогресивний, демократичний, корисний і для адвокатів, і для їхніх клієнтів, він є таким, що викликає захоплення в західних колег за рівнем імплементації міжнародних стандартів професії, а краще або вчиняти істерики, або протестні флешмоби.

Аргументи не потрібні, а картинка створюється яскрава. Треба просто голосно кричати, що все погано. Погано, бо певні політичні зв’язки діючих нині  керівників української адвокатури просто не дозволяють визнати, що нинішня влада більше піклується про незалежність адвокатури ніж попередня.

Адвокати — це електорат і на наступних виборах вони мають бути невдоволеними й злими. Погодьтеся, достатньо дієвий прийом у передвиборчий рік. Емісари НААУ тим часом на міжнародній арені створюють негативний імідж діючій владі, — від Президента і народних депутатів до керівника найнижчої ланки. І це не дивно після активної підтримки керівництвом адвокатури сумнозвісних законів 16 січня 2014 року.

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Якщо незалежна Україна втратить незалежну українську адвокатуру, буде біда. Відтак важливо, щоб про це замислилися в першу чергу народні депутати перед голосуванням законопроектів «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Необхідно, щоб вони оцінювали виважено і професійно саме правові аргументи, а не малюночки в коміксах.

Це потрібно для того, аби народні депутати України не стали провідниками запоребрикових політиків і жадібних до легких за рахунок 40 тисяч адвокатів грошей бюрократів від адвокатури.

У професійних адвокатських колах, усупереч протидіям керівництва адвокатури, проводяться предметні обговорення законопроекту No 9055.

І саме працюючі адвокати висловлюють думку, що проект є корисним, з правильним комплексним підходом до вирішення накопичених протягом останніх 6 років проблем в адвокатському середовищі.

Саме працюючі адвокати погоджуються, що проектом суттєво посилюються позиції сторони захисту, а значить, і можливість відстоювання права кожного громадянина.

Доречним підтвердженням цьому є занепокоєнність речників від сторони обвинувачення, висловлена з приводу розширення прав адвокатів президентським проектом. Вони вважають, що адвокати будуть перешкоджати роботі прокурорів, проте визнають, що всі ці зміни спрямовані виключно на досягнення реальної змагальності сторін у судових процесах. Адвокати потребують належних процесуальних інструментів для ефективного захисту клієнта.

І нарешті, саме в цьому законопроекті адвокатура повернулася до втраченого шість років тому цивілізованого основного принципу адвокатської професії — принципу лояльності (пріоритетності) інтересів клієнтів, можливості використовувати для їх захисту всі не заборонені законом засоби, а також необхідні правові інструменти для впровадження в судочинстві принципів верховенства права.

Таким чином, цей закон потрібен у першу чергу працюючим адвокатам, тим, хто дійсно захищає права людей, а не створює шоу в коміксах. Можливо, це й стане тим визначальним чинником, який спонукатиме український парламент проголосувати ЗА законопроект No 9055, бо це стосується кожного — сьогодні, завтра і в осяжному майбутньому. А загалом цей закон потрібен усім.

Джерело: Юридичний вісник України

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 7-р/2020 у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ст. 375 Кримінального кодексу України.

Статтею 375 Кримінального кодексу встановлено кримінальну відповідальність суддів за постановлення «завідомо неправосудного» вироку, рішення, ухвали або постанови.

Автори клопотання наголошували, що сполучення слів «завідомо неправосудного» є оцінним, його зміст законодавчо не визначений, що не забезпечує передбачуваності застосування оспорюваної норми Кодексу. На думку народних депутатів України, ст. 375 КК суперечить принципу верховенства права, що порушує вимоги низки статей Основного Закону України.

Вирішуючи порушене у конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходив, зокрема, із того, що в ст.

375 КК не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є «неправосудними», а також не розкрито змісту сполучення слів «завідомо неправосудний», що може призвести до неоднозначного розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

У Рішенні наголошується, що кримінальний закон (ст. 375 КК) має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачуваності. Це є гарантією здійснення суддею правосуддя на засадах верховенства права та ефективної реалізації кожним конституційного права на судовий захист.

Встановлення кримінальної відповідальності за постановлення «завідомо неправосудного» судового рішення створює ризики та можливості для впливу на суддів. На думку Суду, конституційні приписи щодо незалежності суддів нівелюються внаслідок юридичної невизначеності ст. 375 КК.

З огляду на викладене, Конституційний Суд України встановив, що ст. 375 Кодексу суперечить принципові верховенства права, а саме такому його елементові, як юридична визначеність, та не узгоджується з принципами незалежності суддів, обов’язковості судового рішення, а отже, суперечить ч. 1 ст. 8, ч.ч. 1, 2 ст. 126, ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

Встановивши невідповідність Основному Закону України ст.

375 Кримінального кодексу України, Конституційний Суд України визнав за доцільне відтермінувати втрату чинності цієї статті на шість місяців з дня ухвалення Судом рішення про її неконституційність, у зв’язку з чим Верховна Рада України має привести нормативне регулювання, встановлене цією статтею у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Ознайомитись з повним текстом Рішення № 7-р/2020 можна за посиланням.

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України «Про внесення змін до Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства» від 13 травня 2020 р. № 383/125.

Пункт 8 розд. I Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 р.

№ 353/271/150, доповнено абзацом 8, відповідно до якого, іноземці, які отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до ч. 20 ст.

4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», не можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, яка вчинила акт агресії проти України, або в країну, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262.

Пункт 5 розд. II Інструкції доповнено абзацом 3, згідно з яким, витрати, пов’язані із супроводом іноземця під час виконання рішення про примусове повернення, здійснюються за рахунок та в межах кошторису органів ДМС та органів охорони державного кордону, в яких проходять службу (працюють) такі посадові особи.

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про внесення змін до Інструкції про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду» від 14 травня 2020 р. № 388.

Змінами до п. 2 розд.

II Інструкції про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 травня 2016 р. № 385, встановлено, що винагорода виплачується особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду із розрахунку на місяць в таких розмірах:

  • на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони – 17000 грн (раніше – 10000 грн);
  • в інших місцях дислокації в межах визначених районів проведення заходів ЗНБО чи АТО, інших заходів в умовах особливого періоду – 6500 грн (раніше – 4500 грн).
See also:  Учасник може звернутися до суду в інтересах тов лише в разі наявності підстав, прямо передбачених відповідними законодавчими нормами

Наказ застосовується з 1 січня 2020 р.

Источник: https://lexinform.com.ua/zakonodavstvo/zakonoproekt-pro-advokaturu-ta-advokatsku-diyalnist-hto-proty-i-chomu/

Правники обговорили ризики законопроекту №9055 про адвокатуру та адвокатську діяльність

8 листопада відбулась науково-практична дискусія “Законопроект №9055. За та проти”. Організатором заходу стала Національна асоціація адвокатів України (НААУ).

Мета заходу полягала в обговоренні нової редакції Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, внесеного на розгляд Верховної Ради України Президентом України у вересні 2018.

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

У зустрічі взяли участь представники адвокатської спільноти. Мережу правового розвитку під час дискусії представляв керівник Черкаського офісу МПР при ГО “Центр права” Петро Бурлаченко.

Законопроект був неоднозначно сприйнятий юристами, викликавши критику.

Мережа правового розвитку також висловила з цього приводу свою позицію, направивши відповідне звернення Голові Верховної Ради України Андрію Парубію.

З нею ознайомились народні депутати України – члени підкомітету з питань діяльності адвокатури та регулювання надання правової допомоги громадянам Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Інформацію про позицію МПР щодо проекту Закону N9055 можна отримати за посиланням http://ow.ly/5t8J30mliAP.

Дискусія складалась з 3 блоків:

  • Структура органів адвокатського самоврядування. Що чекає реформовану адвокатуру ?
  • Право на професію юристів та адвокатська діяльність та інші види діяльності в контексті монополії адвокатури.
  • Права адвокатів та гарантії адвокатської діяльності. Теорія та практика.

Учасники зустрічі висловили побоювання щодо того, що законопроект несе загрози для адвокатської діяльності. Так, у разі його прийняття, слідчі та прокурори матимуть змогу вручати адвокатам підозру у вчиненні злочину, що може використовуватись для тиску на адвокатів; на сьогодні підозру може вручати лише генпрокурор. З’являється більше підстав не відповідати на адвокатські запити.

Законопроект також може становити ризики для отримувачів адвокатських послуг. Наприклад, клієнт втрачає право обирати собі адвоката: його призначатимуть слідчі органи, обираючи кандидата з системи безоплатної правової допомоги. Адвоката можуть покарати за “зловживання процесуальними повноваженнями”, що може стати інструментом переслідування.

Існують побоювання щодо того, що впровадження законопроекту сприятиме поширенню корупційних схем. Зокрема, це може призвести до поширення практики укладання фіктивних договорів на стажування у адвокатів, оскільки таке стажування розглядатиметься у якості передумови для отримання кандидатом статусу адвоката.

Крім того, адвокат не зможе суміщати адвокатську діяльність із роботою за трудовим договором (крім наукової, викладацької чи творчої діяльності). Таким чином, серед іншого, ускладнюється співпраця адвокатів з громадськими організаціями. Впровадження цього положення також може мати негативні наслідки щодо фінансової стабільності та незалежності адвокатів.

Учасники зустрічі наголосили на потребі суттєво доробити зазначений законопроект. Крім того, існують альтернативні законопроекти, підготовлені у адвокатському середовищі: №9055-1 та №9055-2. Вони, на думку присутніх, виключають вказані вище ризики і можуть стати основною для вдосконалення законодавства.

Володимир Клочков, член Комітету захисту прав адвокатів НААУ: “Реформи докотились до адвокатури, і після того, як була знищена судова влада, знищені правоохоронні органи, намагаються так само знищити адвокатуру, зробити кишеньковою, підпорядкувати її зацікавленим людям.”

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»На фото: Володимир Клочков, член Комітету захисту прав адвокатів НААУ

Петро Бурлаченко, керівник Черкаського офісу МПР при ГО “Центр Права”: “Законопроектом передбачено створення 27 регіональних палат; також кваліфікаційно-дисциплінарну комісію планується розподілити на кваліфікаційну, дисциплінарну та ревізійні комісії. Таким чином, у кожному регіоні можливо створити 5-6 палат, які будуть приймати іспити і видавати свідоцтва на право займатись адвокатською діяльністю. Це може призвести до зловживань і сприяти несанкціонованому доступу до Єдиного реєстру адвокатів України.

Представники органів державної влади полюбляють порушувати закон, і адвокат-практик, маючи стаж, завжди оскаржує їхні дії чи бездіяльність в судових органах, що завжди не до вподоби чиновникам. Я думаю, влада прагне керувати і контролювати, навіть таку незалежну структуру як адвокатура.

Впровадження окремих положень законопроекту може призвести до того, що почнеться правовий колапс, хаос. Може також мати місце активізація переслідувань адвокатів, збільшення кількості обшуків, які будуть використовуватись як засіб тиску на адвокатів”.

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»На фото: Петро Бурлаченко, керівник Черкаського офісу МПР при ГО “Центр Права”

Вадим Красник, керівник Секретаріату НААУ: “Я вважаю, що потрібно посилити діючий закон в частині прав і діяльності адвокатської діяльності. Свого часу такі зміни були напрацьовані і внесені народним депутатом Купрієнком на розгляд Верховної Ради як зміни до Закону “Про адвокатську діяльність”. На жаль, до сьогоднішнього дня вони прийняті не були”.

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»На фото: Вадим Красник, керівник Секретаріату НААУ

Олексій Фазекош, голова Ради адвокатів Закарпатської області: “Говорячи про законопроект, ми як адвокати зупиняємось на речах, які начебто є домінуючими,- права адвокатів, роль адвокатури, захищеність адвокатів, адвокатська таємниця. Але в даному випадку ці питання є другорядними, як це не дивно. Тому що якщо буде реалізована ця модель законопроекту, то української адвокатури не буде взагалі.”

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»На фото: Олексій Фазекош, голова Ради адвокатів Закарпатської області

Олександр Дроздов, голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: “У випадку прийняття законопроекту мова іде про ліквідацію органів адвокатського самоврядування. Там багато суттєвих питань і проблем, які хочуть завуальовано нав’язати для адвокатури України”.

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»На фото: Олександр Дроздов, голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Сергій Рибак, менеджер з комунікацій МПР

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Источник: https://ldn.org.ua/event/pravnyky-obhovoryly-ryzyky-zakonoproektu-9055-pro-advokaturu-ta-advokatsku-diyalnist/

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» » ANTIRAID

З великою повагою до українських парламентарів Адвокати вирішили спростувати міфи у малюнках, які розповсюджені чиновниками адвокатури

Надаємо порівняння законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі – Законопроект 9055, або Проект 9055) та міжнародних актах, які регулюють діяльність адвокатури з посиланням на конкретні норми міжнародного права. Якщо Україна дійсно обрала Європейський курс, законодавство про адвокатуру має відповідати цим високим стандартам.

Допуск до професії

Франція Німеччина Італія Великобританія
Освітній рівень Магістр права 8 семестрів з права у ВУЗі та скласти кваліфікаційний іспит на суддю Магістр/вчений ступінь з юриспруденції Диплом за юридичною спеціальністю
Додаткова спеціальна освіта для набуття статусу 3 (три) вступні іспити у Центр професійної підготовки, навчання 1 рік,4 (чотири) випускних іспити -3 (три) роки обов’язкового стажування послідовно (обов’язково) у суді, нотаріаті, адвокатурі. Заробітна плата стажисту виплачується державою — другий кваліфікаційний іспит за результатами трирічної практики з обранням спеціалізації — дозвіл управління юстиції на практику у конкретному суді Спеціальне навчання у Адвокатському ордені (18 місяців) з поєднанням роботи практикантом у адвоката 18 місяців 12 навчальних сесій протягом 12(24) місяців у спеціалізованому об’єднанні адвокатів Кваліфікаційний іспит
Стажування 2 роки у адвоката після закінчення навчання у Центрі професійної підготовки 3(три) роки між першим і другим державними кваліфікаційними іспитами Робота практикантом адвоката 18 місяців 12 календарних місяців практики у адвокатській палаті, іспит
Кваліфікаційний іспит Після стажування Після стажування Після стажування Після стажування
Підстава Декрет 1972 г (з наступними змінами), Закон №130 от 11.02.2004, в редакції 211 (статті 12-13-2) Федеральний закон про адвокатуру Закон про адвокатуру та адвокатську діяльність в Італії від 31 грудня 2012 Courts and Legal Services Act 1 990 Legal Services Act 2007

Україна

Діючий закон Проект НД Писаренка Проект 9055
Кваліфікація — магістр Кваліфікація — магістр Кваліфікація — магістр
Стаж — 2 роки на будь-якій роботі Стаж — 2 роки на будь-якій роботі Стаж — помічником-стажистом адвоката, суддею, прокурором
Кваліфікаційний іспит – усний письмовий до стажування (тільки теоретичні базові знання) Кваліфікаційний іспит – усний письмовий до стажування (тільки теоретичні базові знання) Анонімне тестування (з питань теорії права та практики)
Суб’єктивна складова при оцінці результатів наявна Суб’єктивна складова при оцінці результатів наявна Суб’єктивна складова при оцінці результатів відсутня
Стажування до 6 міс заочно/очно після іспиту. Тобто кандидат спочатку здає іспит, а потім вчиться Стажування до 6 міс очно/заочно після іспиту Тобто кандидат спочатку здає іспит, а потім вчиться Стажування( навчання професії) завершене до складання іспиту
Уніфікація професії 9 розділ – не вирішена Уніфікація професії – не вирішена Уніфікація професії вирішена
Не наближений до європейських стандартів Не наближений до європейських стандартів Наближений до європейських стандартів
Не наближений до концепції реформування юридичної освіти Не наближений до концепції реформування юридичної освіти Наближений до концепції реформування юридичної освіти
Стажування (навчання) після складання кваліфікаційного іспиту без права відмовити у видачі свідоцтва на практику не залежно від результатів стажування. Стажування (навчання) після складання кваліфікаційного іспиту без права відмовити у видачі свідоцтва на практику не залежно від результатів стажування. Перехідний період 4 роки з моменту набуття чинності. За цей час усі юристи, які бажають мають право скласти анонімне тестування без проходження стажування. Правила входження у професію запрацює тільки для сьогоднішніх першокурсників юридичних факультетів.

Довідково. За 2014-2018 рік усі люстровані прокурори /слідчі набули статус адвокатів (дані ЄРАУ). Причини: діючий закон не має жодного запобіжника проти цього.

See also:  Как закончить догострой силами инвесторов - 2 варианта выхода

Висновок. Законопроект встановлює найбільш м’які правила доступу до професії у Європі.

Присяга адвоката України

Опоненти законопроекту 9055 закидають, що текст присяги не відображає принцип конфіденційності і вимагає від адвокатів поваги до суду. Проект 9055 приводить текст присяги до міжнародних стандартів.

Діючий Проект 9055 Міжнародні акти
Я, (ім’я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірним присязі Чесно і сумлінно забезпечувати право на захист й надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, бути відданим принципу верховенства права, сприяти здійсненню незалежного і безстороннього правосуддя, підтримувати повагу до суду, дотримуватися правил і засад адвокатської діяльності та адвокатської етики». -Рекомендації (2000) Комітету міністрів Ради Європи» Про свободу здійснення професії адвоката» ( 25 жовтня 2000 року) розділ 3-Генеральні принципи етики адвокатів , схвалені Міжнародною асоціацією юристів (1995)Загальний кодекс правил адвокатів Європейського співтовариства, схвалений 28.10.1988
Принцип конфіденційної не розкривається у визначені (розуміється, що це адвокатська таємниця), але введення двох понять, які відображають один принцип приводить до юридичної невизначеності Стаття 4 проекту розширила засади адвокатської діяльності . п.п.8 ч.1 ст.4 ( введено поняття адвокатська таємниця) Принцип конфіденційності полягає у збереженні адвокатської таємниці
Усунений термінологічний дефект діючого закону

Висновок. Текст присяги , приведений до міжнародних стандартів

Адвокатський запит

Діючий закон Проект НД Писаренка Проект 9055
Адвокату може бути відмовлено у наданні інформації на адвокатський запит, якщо ця інформація є інформацією з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом є будь-яка інформація, крім тієї, яка визнається публічною по Закону про публічну інформацію. Якщо інформація є публічною адвокат не має права її запитувати по адвокатському запиту Без змін у порівнянні з діючим законом Адвокат має право отримати будь-яку інформацію , крім такої, що становить державну таємницю.Адвокат повинен використати отриману інформацію тільки для захисту клієнта. Адвокат не має права використати отриману інформацію на свою користь.
Законом не передбачено притягнення адвоката до відповідальності, проте зараз дисциплінарні органи адвокатури це роблять.Фактично адвокатський запит зараз не працює. Оскільки, розширений обсяг інформації , яку має право отримати адвокат, встановлена відповідальність за використання отриманої інформації не для цілей захисту клієнта ( наприклад за продаж іншим зацікавленим особам, або публікацію у пресі) Більше прав — більше відповідальності.

Розширення права на інформацію покладає додаткову відповідальність від зловживань

Зміни до Кримінального процесуального кодексу

У проекті народного депутата В. Писаренко імплементація прав та гарантій адвокатської діяльності у норми процесуального закону відсутні.

За проектом 9055 усі пропозиції щодо посилення гарантій адвокатської діяльності кореспондуються зі змінами у КПК.

Стаття 53 КПК

Діюча Проект 9055
Зараз суд на власний розсуд має право призначити підзахисному адвоката, не зважаючи на наявність захисника по угоді.Суди так і роблять, навіть , якщо захисник запізнився у судове засідання на 10 хвилин, суд фіксує неявку і призначає безоплатного захисника. Жодних обмежень не встановлено. Підзахисний не має права відмовитись від такого захисника. Встановлено спеціальна процедура з дотриманням якої суд має право призначити безоплатного захисника:

  1. Такий захисник може бути призначений тільки якщо процесуальна дія є невідкладною , тобто час ї виконання не може перевищувати 72 години.
  2. Захисник по угоді повинен бути належним чином повідомлений (саме так як визначено КПК).
  3. Суд зобов’язаний пересвідчитись, що захисник не може з’явитись на невідкладну дію протягом 24 годин.
  4. Суд повинен отримати згоду підзахисного.
Процедура і підстави не врегульовані. Не визнається порушенням права на захист Врегулювання процедури призначення. Будь-яке порушення з перелічених буде вважатись порушенням права на захист.

Стаття 22-1

Зловживання процесуальними правами

Стаття 22-1 Кримінальний процесуальний кодекс (проект)Неприпустимість зловживання процесуальним правами

Источник: https://antiraid.com.ua/news/chomu-potribno-prijmati-zakonoproekt-9055-pro-advokaturu-ta-advokatsku-diyalnist/

Для розвитку української адвокатури необхідно ухвалити законопроект № 9055 – експерт

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

“Адвокатурі потрібен новий закон. Він не буде ідеальним, але він буде децентралізувати владу та надаватиме набагато більше прав та способів захисту гарантій адвокатської діяльності. Тим більше, за висновками експертів Ради Європи, законопроект №9055 є прогресивним та відповідає європейським стандартам”, – написав Костін.

Він нагадав, що закон України від 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” “був певним кроком у розбудові адвокатури – він дав право відстоювати права адвокатів, хоча перші кроки були складними”.

“Ми відчули зміни на своєму досвіді 6 років тому, коли разом з колегами створили Комітет захисту професійних прав та гарантій адвокатів Ради адвокатів Київської області. Наразі це зразковий комітет для всієї країни, який очолює Віталій Наум, та, до розбудови якого доклали зусиль Петро Бойко, Андрій Грубський, Марія Островська та ще 83 адвокати”, – повідомив адвокат.

Читайте також: Експерти зі США дали позитивну оцінку українському законопроекту про адвокатуру

Водночас адвокат зазначає, що закон 2012 року “був лише кроком, зовсім не стрибком”.

Костін наголосив, що “цей закон створювався у часи Портновсько-Януковицького режиму, і на іншому боці ми отримали “Міністерство адвокатури” та міністра, обраного з порушеннями”.

“Загалом, як зазначають активісти та адвокати: органи адвокатського самоврядування, які згідно до закону мають захищати інтереси та права адвокатів, просто почали свою війну за розподіл посад та адвокатських грошей.

Зараз НААУ (Національна асоціація адвокатів України – ред.

), чіпляючись за владу, не створюють прогресу, а, навпаки, цементують стосунки підпорядкованості та впроваджують репресивні відносини, коли побоюються своїх опонентів”, – додав Костін.

  • Як повідомлялося, Президент України Петро Порошенко у вересні 2018 року вніс на розгляд Верховної Ради законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№9055), у якому пропонується розширити професійні права адвокатів та закріпити додаткові гарантії адвокатської діяльності.
  • Комітет ВР з питань правової політики та правосуддя схвалив цей законопроект та рекомендував парламенту ухвалити його в першому читанні.
  • Спецпредставник генерального секретаря Ради Європи в Україні Режі Брійя 14 грудня заявив, що президентський законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№9055) відповідає вимогам Європейського Союзу.

Источник: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2616842-zakonoproekt-pro-advokaturu-dae-bilse-prav-ta-sposobiv-zahistu-garantij-ekspert.html

Гарантії адвокатської діяльності за проектом Закону України №9055

6 вересня 2018 року на сайті Верховної Ради України оприлюднено текст законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за доданням Президента Петра Порошенка, новели якого за досить короткий час викликали шквал критики.

Серед значної кількості неприйнятних положень, слід відзначити й нововведення, якими пропонується нібито розширити професійні права адвокатів та закріпити додаткові гарантії адвокатської діяльності. Також проект закону №9055 містить численні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які навпаки – звужують гарантії адвокатської діяльності.

Думки правників розділилися. Що насправді приховує новий закон у розрізі гарантій адвокатської діяльності та з чим їх, як-то кажуть, їсти?

Правова доктрина вказує, що юридичні гарантії – законодавчо закріплені засоби охорони суб'єктивних прав, способи їх реалізації, а також засоби забезпечення законності і охорони правопорядку.

За основу статті 24 «Гарантії адвокатської діяльності» законопроекту №9055 у загальному взято статтю 23 діючого Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року.

Варто зазначити, що міжнародними стандартами адвокатської діяльності, зокрема, Рекомендація №R(2000)21 Комітету Міністрів державам-членам про свободу професійної діяльності адвокатів, що ухвалено Комітетом Міністрів Ради Європи 25 жовтня 2000 року, до принципів формування адвокатури відносить право на свободу переконань та можливість впливу на законотворчу діяльність. Із змісту європейського законодавства саме адвокатура повинна ініціювати свій профільний закон, а не влада. У діяльності адвокатури держава лише забезпечує ефективний доступ до правосуддя, та доступ усіх верств суспільства до ефективної правової допомоги.

Серед новел запропонованого проекту можна виокремити наступне.

По-перше, будь-які заходи забезпечення кримінального провадження, оперативно-розшукові заходи та слідчі (розшукові) дії, в тому числі негласні, стосовно адвоката, застосування до нього запобіжного заходу, затримання або будь-яке обмеження свободи пересування адвоката здійснюються лише на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду за клопотанням Генерального прокурора, його заступника, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя і виключно у зв'язку із кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких підозрюється адвокат.

Чинний закон надає право здійснювати вищезазначені дії «з дозволу суду на підставі судового рішення».

Таким чином, законопроект №9055 конкретизує й ніби розширює гарантію адвокатської діяльності, що існувала раніше.

Стосовно цього проект вводить наступні положення: адвокат, права якого були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій має бути письмово повідомлений прокурором про таке

обмеження прав. Відповідне повідомлення адвоката має здійснюватися прокурором, за клопотанням якого апеляційний суд ухвалив рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Повідомлення адвоката про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

У випадку неповідомлення адвоката про тимчасове обмеження його прав, результати негласних слідчих (розшукових) дій не можуть бути використані для доведення вини адвоката.

По-друге, забороняється проникнення в житло або інше володіння адвоката, приміщення, в якому знаходиться робоче місце адвоката, проведення в них огляду, обшуку чи інших слідчих (розшукових) дій, а також проведення особистого обшуку адвоката, огляду, витребування чи вилучення речей та документів адвоката, крім випадків, коли такі дії здійснюються у межах кримінального провадження, в якому адвокату вручена підозра у вчиненні злочину.

See also:  Закон передбачає обов’язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів на всіх стадіях кримінального провадження, в тому числі і в касаційній інстанції (справа № 5-224кс(15)17, 23.11.17)

Суперечливим є додання статті 237-1 до КПК України «Особливості проведення обшуку та огляду житла чи іншого володіння адвоката». З цього приводу Європейським судом з прав людини напрацьований значний пласт матеріалу.

Як приклад можна привести позицію суду у таких справах, як «Niemietz проти Німеччини» (1992), «Петрі Саллінен (Petri Sallinen) та інші проти Фінляндії» (2005), «Смірнов проти Росії» та «Wieser and Bicos Beteiligungen GmbH проти Австрії» (2007), «Ілля Стефанов (Iliya Stefanov) проти Болгарії» та «Андре та інший проти Франції» (2008) тощо.

У всіх цих справах ЄСПЛ вказує на порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Будь-яке втручання в приватне життя особи повинно бути пропорційним законній меті переслідування – запобігання злочинності та захист прав інших осіб, що не можна вважати необхідним у демократичному суспільстві.

Обшук, проведений в житлі чи офісах адвокатів, і вилучення предметів представляють собою замах на їх право на повагу до житла. Обшуки і виїмки, безсумнівно, зачіпають професійну таємницю довірчих відносин між адвокатом і його клієнтом, яка витікала з права клієнта не свідчити проти себе.

Таким чином, якщо законодавство країни передбачає можливість обшуку адвокатських приміщень, така можливість повинна супроводжуватися спеціальними гарантіями.

Законопроект №9055 вносить такі положення щодо спеціальних гарантій: суддя, суд у своєму рішенні в обов'язковому порядку зазначає вичерпний конкретизований перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2–5 частини першої статті 24; під час проведення обшуку має бути присутній представник ради адвокатів регіону, якому надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

Прийняття цієї норми фактично узаконює можливість нехтування адвокатською таємницею, адже прибуття представника ради адвокатів регіону на обшук до адвоката жодним чином не рятує зберігання адвокатської таємниці та взагалі гарантій права на здійснення незалежної адвокатської діяльності щодо захисту інтересів клієнтів.

А частина 5 статті 24 законопроекту містить положення, яке перекреслює доводи та рекомендації у практиці ЄСПЛ й суперечить вищевказаним положенням законопроекту: неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

Законодавець також не приділив жодної уваги механізму захисту інформації, яка отримана адвокатом у ході законної професійної діяльності, а тому, при винесенні ухвал про обшуки судді не переймаються такою забороною, та не несуть за це жодної відповідальності, бо немає органу або структури, які б встановлювали факти втручання.

Усі пропозиції щодо жорсткої заборони свавілля правоохоронних органів при проведенні слідчих дій фактично відхилені, та замість цього цьому свавіллю надане правове визначення та регламент його проведення.

По-третє, про повідомлення адвокату про підозру у вчиненні злочину та змін, які вводяться до КПК ст. 481.

Проект закону пропонує «спростити» процедуру повідомлення про підозру особі зі статусом спеціального суб’єкта, що відкриває можливості для посилення кримінального переслідування адвокатів за їхню правову позицію, в яку, до речі, заборонено втручатися. На сьогодні така практика підтверджується офіційною статистикою порушень в Україні прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Запропонована Президентом України редакція ст. 481 КПК передбачає, що не лише адвокатам, але всім визначеним у ч. 1 ст.

481 КПК спеціальним суб’єктам, підозра може бути вручена Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень або за їх дорученням слідчим, прокурором у порядку, визначеному частинами першою та другою статті 278 цього КПК. Тобто, статус спеціального суб’єкта взагалі позбавлено початкового сенсу.

Цікавою залишається теза й про те, що чинним КПК не передбачено права прокурору як процесуального керівника досудовим розслідуванням передоручати свої повноваження іншому прокурору, не те що слідчому.

А загалом процесуальний обов’язок, який віднесений до державних гарантій, не може бути передоручений, інакше це є пряме його не виконання.

Впровадивши цю норму, український законодавець легалізує свавільну практику сьогодення: щоб уже на законних підставах слідчі тощо мали змогу вручати підозру суддям, адвокатам й іншим особам зі статусом спеціального суб’єкта.

По-четверте, забороняється збирання інформації в будь-якій формі та у будь-який спосіб щодо спілкування, листування, інших комунікацій (у тому числі з використанням засобів зв'язку) адвоката, помічника адвоката з клієнтом або особою, яка звернулася за правничою допомогою, адвоката з

помічником адвоката, а також втручання у такі комунікації. У випадку, якщо таке спілкування було зафіксовано, відповідні записи та інші форми фіксації такого спілкування повинні бути негайно знищені, а будь-яке їх використання є незаконним.

Варто зазначити те, що законопроект №9055 вводить у правове поле такий термін як «стажер».

Стаття 16 законопроекту передбачає, що стажером адвоката є помічник адвоката, який має вищу юридичну освіту не нижче ступеня магістра та здійснює діяльність під керівництвом адвоката з метою отримання професійних знань, умінь і навичок, необхідних для отримання статусу адвоката та самостійного здійснення адвокатської діяльності.

Отже, повертаючись до пункту 10 ч. 1 ст.

24 законопроекту, жодної вказівки про заборону збору інформації щодо спілкування зі стажером адвоката, який за новим законом повинен буде два роки працювати із адвокатом пліч-о-пліч та саме ця посада даватиме можливість набуття статусу адвоката, немає. Таким чином, фіксація цього виду спілкування не є забороненою, а використання отриманих матеріалів є законним, що тягне порушення інших гарантій адвокатської діяльності.

Закон жодним чином не вирішує нагальну проблему доступу до речей та документів адвоката по критеріям процесуальної необхідності та обов’язкового посилання на те, чому на ці речі та документи не розповсюджується презумпція захисту адвокатської таємниці.

По-п’яте, адвокату гарантується право на забезпечення безпеки під час здійснення адвокатської діяльності в порядку, встановленому законом. Чинний Закон №1798-VIII містить дещо інше формулювання – «під час участі у кримінальному судочинстві».

Проект закону №9055 містить визначення, що адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю адвоката щодо надання клієнту правничої допомоги та інші види діяльності, передбачених законом.

Тоді як кримінальне судочинство являє собою врегульовану кримінально-процесуальними нормами діяльність суду з відправлення правосуддя у кримінальних справах, у якій адвокат виступає учасником зі сторони захисту.

Тобто, можна зробити висновок про те, що це положення законопроекту №9055 покликане розширити поле для реалізації гарантії адвокатської діяльності у сфері забезпечення безпеки адвоката, оскільки за своєю суттю поняття «адвокатська діяльність» є ширшим, ніж «кримінальне судочинство», та включає останнє.

По-шосте, законодавець ввів термін «зловживання правом» як підставу притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Пропонується включити до КПК України ст. 22-1 про зловживання стороною захисту процесуальними правами.

До категорії зловживання суд може віднести і подання скарги на певне судове рішення, і подання клопотання (заяви) для вирішення окремого важливого для захисту питання, і заявлення відводу суду тощо. У викладеній редакції ст.

21-1 КПК законопроекту №9055 прямо суперечить положенням Конституції України, профільним Рішенням Конституційного Суду України та численним рішенням Європейського Суду

з прав людини. Вирішувати питання про дії адвоката як про зловживання з усіма негативними наслідками для такого «процесуально активного захисника» буде сам суд на свій власний суб’єктивний погляд. Очевидно, такий законодавчий поступ має на меті ніщо інше як «приструнити» захисників.

Це надає можливість суду та стороні обвинувачення у кримінальних справах «блокувати» будь-які дії адвокатів, спрямовані на захист інтересів клієнта, які можуть бути розцінені як зловживання з суто суб’єктивної точки зору. Окрім цього, частина 2 цієї статті визначає зловживанням неявку захисника у судове засідання без поважних причин.

Це є неприпустимим обмеженням засад рівності перед законом і судом, оскільки неявка прокурора у судове засідання чомусь не вважається зловживанням.

По-сьоме, законопроект № 9055 пропонує зміни до ст. 53 КПК України, відповідно до яких має відбутися легалізація «добровільних помічників» слідчого (прокурора).

Навіть за наявності в підозрюваного (обвинуваченого) у справі адвоката, суд та сторона обвинувачення матимуть можливість залучити (зараз, мають право запропонувати) іншого захисника для здійснення певних необхідних процесуальних дій у разі якщо офіційний адвокат не прибув для здійснення такої дії впродовж 24 годин з моменту повідомлення. Найбільш спірним є питання визначення часу початку відрахування цих 24 годин. Яке повідомлення буде здійснювати суд/сторона обвинувачення? Чи не буде інших зловживань для затягнення встановлених 24 годин та для залучення «свого» адвоката для проведення окремої процесуальної дії, як часто відбувається і зараз? Про якість такого захисту і відстоювання законних інтересів людини і громадянина, вважаємо, говорити зайве.

Уряди країн мають забезпечити адвокатам можливість здійснювати їх професійні обов’язки без залякування, перешкод, завдання турботи й недоречного втручання.

Ґрунтовний аналіз положень законопроекту №9055 в розрізі гарантій адвокатської діяльності свідчить про наявність реальної загрози втрати адвокатами незалежності, і, як результат, позбавлення громадян України на роки вперед їхнього права на ефективний захист.

Варто зазначити, що 14 та 20 вересня зареєстровано ще два альтернативних законопроекти №9055-1 та №9055-2 за поданням народних депутатів України.

Гарантії адвокатської діяльності передбачені цими актами у статтях під номером 23, що є ідентичними за буквальним тлумаченням між собою.

Законодавці не пропонують такого великого та нищівного для адвокатури України переліку змін до КПК, а положення закону стосовно гарантій більш схожі на чинний Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року.

Источник: https://blog.liga.net/user/dgolovin/article/31574

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*