Чим займатиметься антикорупційний суд після декриміналізації незаконного збагачення?

12.03.2019 – 23:52Чим займатиметься антикорупційний суд після декриміналізації незаконного збагачення?

26 лютого майданний «Конституційний суд України» («КСУ») визнав неконституційною статтю N368-2 Кримінального кодексу, яка дозволяла притягати державних чиновників до відповідальності у випадку, коли їхні активи та витрати явно перевищують офіційні доходи. Декриміналізація незаконного збагачення означає повну амністію для абсолютно всіх посадовців із сумнівними статками, а отже, практично нівелює розпіарену на весь світ «антикорупційну реформу» — одне з головних «революційних» надбань постмайданної п’ятирічки.

Наразі «Національне антикорупційне бюро України» («НАБУ») розслідує епізоди незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації у понад 100 кримінальних провадженнях.

Найтяжче передбачене покарання за статтею 368-2 — позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Серед осіб, статки яких викликають питання на предмет законності джерел походження, — чимало суддів, прокурорів, народних депутатів, колишніх та чинних керівників органів державної влади.

Підозри за статтею про незаконне збагачення, зокрема, були повідомлені колишньому «виконувачу обов’язків голови Державної фіскальної служби» Мирославу Продану, «першому заступнику голови Служби безпеки» Павлу Демчині, «міністру інфраструктури» Володимиру Омеляну, колишньому чиновнику «Генпрокуратури» Дмитру Сусу.

Згідно українського законодавства рішення «Конституційний суду» не може бути оскаржене та відмінене. Тому «НАБУ» повинне закрити всі кримінальні справи, порушені стосовно корупціонерів з вищіх ешелонів влади.

За словами «директора НАБУ» Артема Ситника, вкотре включилися політичні механізми протидії антикорупційній реформі.

«Це не перше рішення, яке було скеровано проти антикорупційної реформи, але це перша спроба, яка має незворотній характер.

Тобто зараз ми маємо легалізацію капіталів, здобутих незаконним шляхом, і виправити цю ситуацію на сьогоднішній день неможливо, тому що це діяння декриміналізовано», — наголосив він.

  • Подання, на підставі якого «Конституційний суд» скасував статтю про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення підписали 59 депутатів «Верховної Ради України» — 23 депутати з «Народного фронту», 11 депутатів з «Блоку Петра Порошенка», 11 з «Відродження», 10 із «Опоблоку», 3 з «Волі народу» і 1 з «Радикальної партії».
  • Для тих, хто збирається приймати участь у цьогорічних виборах, наводимо поіменний список:
  • Руслан Сольвар
    Андрій Шинкович
    Олександр Кірш
    Геннадій Чекіта
    Дмитро Святаш
    Геннадій Бобов
    Артем Ільюк
    Василь Гуляєв
    Олег Кулініч
    Федір Негой
    Павло Пинзеник
    Ярослав Єдаков
    Дмитро Стеценко
    Костянтин Павлов
    Дмитро Колесніков
    Андрій Гальченко
    Іван Мирний
    Євген Балицький
    Сергій Сажко
    Максим Поляков
    Наталія Королевська
    Тетяна Бахтєєва
    Віктор Бондар
    Василь Німченко
    Ігор Шурма
    Станіслав Березкін
    Антон Кіссе
    Валерій Лунченко
    Ігор Бриченко
    Тарас Кремінь
    Федір Бендюженко
    Олександр Горбунов
    Микола Княжицький
    Владислав Данілін
    Олег Кришин
    Борис Козир
    Дмитро Андрієвський
    Олена Масоріна
    Віталій Корчик
    Євген Дейдей
    Володимир Шкварилюк
    Анатолій Дирів
    Сергій Фаєрмарк
    Роман Заставний
    Юрій Вознюк
    Дмитро Лубинець
    Вадим Підберезняк
    Віктор Развадовський
    Юрій Шаповалов
    Валерій Писаренко
    Сергій Мельничук
    Олена Бойко
    Сергій Мартиняк
    Геннадій Ткачук
    Артур Палатний
    Валерій Іщенко
    Олег Велікін
    Андрій Шипко
  • Ігор Молоток

Так як кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації (так званого «безвізу»), а також одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом, що є головним кредитором майданної влади — то, ймовірніше за все, найближчим часом влада ініціює повернення «оновленої» скасованої статті через відповідне рішення «Верховної Ради».

Формальне прийняття аналогу статті про незаконне збагачення (тобто «статті N368-2 у новій редакції») дозволить правлячому режиму зняти потенційну проблему у відносинах з ЄС та МВФ, і одночасно — назавжди закрити питання про притягнення до кримінальної відповідальності корумпованих представників майданного топ-менеджменту. Адже закон не має зворотньої сили і амністовані корупціонери не зможуть повторно притягатися до відповідальності за одним й тим самим звинуваченням.

Чи є декриміналізація статті щодо незаконного збагачення кроком до демократичної та правової держави?

Чи є декриміналізація статті щодо незаконного збагачення кроком до демократичної та правової держави?

27 лютого 2019 року Конституційний Суд ухвалив рішення щодо відповідності Конституції статті 368-2 Кримінального кодексу, яким визнав дану статтю неконституційною.

Стаття 368-2 КК, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на термін до двох років за набуття чиновником активів, не підтверджених офіційними доходами.

Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем – позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

На думку Суду, стаття суперечить Конституції, оскільки передбачає обов'язок громадянина пояснювати законність своїх статків, тобто “доводити невинуватість”. У той час, як в Україні діє презумпція невинуватості й доведення провини в суді є завданням обвинувачення.

Подання про неконституційність вищезазначеної статті КК направили ще у грудні 2017 року 59 депутатів з різних фракцій.

Депутати скаржилися, що виписаний механізм відповідальності за незаконне збагачення порушує одразу кілька принципів конституції – від верховенства права до рівності усіх перед законом, а також дає змогу “обґрунтовувати обвинувачення на припущеннях” і змушує фігурантів свідчити проти себе і родичів.

  • Та головною претензією було те, що стаття, на думку депутатів, порушує презумпцію невинуватості, за якою особа вважається невинуватою, поки її вину не доведе суд.
  • “Натомість, зі статті 368-2 КК вбачається, що обвинувачена у незаконному збагаченні особа вважається винною, поки не доведе свою невинуватість доказами законності підстав набуття активів у значному розмірі у власність”, – йдеться у поданні депутатів.
  • І дійсно, саме суперечність щодо презумпції невинуватості стала одним із головних мотивів КС для скасування норми про незаконне збагачення.

Презумпція невинуватості визнається однією з основоположних засад кримінального судочинства в правовій державі.

Водночас вона є важливим елементом права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства в силу статті 9 Конституції ‑ як міжнародний договір, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 конвенції, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

А в національному законодавстві презумпцію невинуватості, як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції, ч. 1 ст.

17 КПК, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Однак, нагадаємо, що кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році, як одну з обов’язкових вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.

See also:  На подоле арестовали незаконный новострой - protocol

Закріплення даної статті у Кримінальному кодексі було одним із головних антикорупційних здобутків. Дана стаття повинна була стати найпотужнішим інструментом для нищення корупції та олігархії.

Вона дозволяла при роботі НАЗК і НАБУ і при появі Вищого антикорупційного суду дуже швидко притягнути до відповідальності будь-якого багатія у владі. Система електронних декларацій чиновників, яка теж була спрямована на боротьбу з корупцією,  тепер ризикує втратити будь-який сенс.

Адже е-декларування працює на виявлення та випередження корупції, тільки якщо чиновник може постати перед судом як за брехню в декларації, так і за невідповідність статків доходам.

В свою чергу, Президент заявив, що внесе до Верховної Ради законопроект про покарання посадових осіб за незаконне збагачення відразу після того, як відповідне рішення суду буде оприлюднено. Відповідний документ було зареєстровано 28 лютого 2019 року.

Президентський проект пропонує наступний механізм для притягнення винних до відповідальності ‑ «Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі».

Простіше кажучи, прокурор буде зобов’язаний надати суду окремі докази, які підтверджують невинуватість чиновника у двох злочинах (зловживання та хабар), а вже потім мова може йти про незаконне збагачення.

За даними НАБУ, на сьогодні, детективи розслідують епізоди з незаконного збагачення у 65 кримінальних провадженнях за статтею 368-2.

Найтяжче передбачене покарання ‑ позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Підозри за цією статтею повідомили екс-виконувачу обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирославу Продану, першому заступнику голови Служби безпеки Павлу Демчині, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, екс-чиновнику Генпрокуратури Дмитру Сусу та іншим.

Усі справи, незалежно від того, чи вони знаходяться у суді, чи ще перебувають на стадії досудового розгляду, з прийняттям рішення КС повинні бути закриті, бо не містять тепер складу кримінального правопорушення. Відновити ж відповідні розслідування в подальшому буде неможливо.

Можливо, декриміналізація такої статті, як незаконне збагачення ‑ це сумнівне і  передчасне рішення, але більш за все, воно свідчить, що законодавцем не знайдено ідеальної конструкції даного складу злочину. Лише належне наукове обґрунтування кримінально-правової норми може зробити її дієвою й ефективною.

Загальновідомим фактом є тотальна корумпованість України. Характер та ступінь суспільної небезпеки злочину, передбаченого ст. 368 -2 КК, є цілком достатнім для існування відповідної кримінально-правової заборони.

Шкода, яка заподіюється у результаті вчинення такого діяння, проявляється практично у всіх сферах суспільного життя.

Виявлено, що низка системно-правових принципів криміналізації не повною мірою врахована законодавцем під час криміналізації відповідного діяння, зокрема: принцип процесуальної здійснюваності доказування, принцип визначеності та єдності термінології, повноти складу діяння, принцип презумпції невинуватості.

Науковці зазначають, що будь-який принцип, в тому числі принцип презумпції невинуватості може містити певні винятки, коли на обвинуваченому в певних категоріях справ лежить обов’язок доводити свою невинуватість. Такі винятки, зустрічаються й у міжнародній практиці, в тому числі практиці Європейського суду з прав людини, так і передбачені законодавством багатьох країн світу.

Багато уваги співвідношенню принципу презумпції невинуватості та норми, яка регламентує кримінальну відповідальність за незаконне збагачення приділив у своїх дослідженнях Д.Г. Михайленко. Науковець використав науково розроблену технологію розгорнутого тесту на пропорційність обмеження принципу презумпції невинуватості нормою про незаконне збагачення.

Відповідно, в результаті його (тесту) застосування, Д.Г.

Михайленко зазначає, що «обмеження принципу презумпції невинуватості шляхом перенесення тягаря доказування щодо такої обставини, як законність примноження активів, із сторони обвинувачення на сторону захисту… за умови попереднього доведення державою значного збільшення активів суб’єкта і невідповідності такого збільшення задекларованим законним доходам при встановленні кримінальної відповідальності за незаконне збагачення є пропорційним з огляду на мету, яка досягається дією цього заходу». Тому, як підкреслює науковець, перенесення тягаря доказування нормою про незаконне збагачення з метою протидії корупції, не суперечить п. 2 ст. 6 конвенції та узгоджується із приписами ст. 62 Конституції і ст. 17 КПК.

Дослідивши позицію Л.В. Астафьева, М.І.

Мельник зазначає, що «корупція, спотворюючи суспільні відносини, порушує нормальний порядок речей у суспільстві, починаючи із порушення службового обов’язку, і тягне за собою порушення інших суспільних відносин».

Так, в результаті незаконного збагачення заподіюється шкода не лише відносинам у сфері здійснення публічної влади, але і відносинам щодо «справедливого розподілу матеріальних благ у суспільстві»

Діяння, передбачене ст. 368-2 КК, формує схильність до незаконного способу життя одних громадян та веде до зубожіння інших. Таке зубожіння обумовлене наявністю корупційної складової практично у всіх сферах суспільного життя, внаслідок чого підвищується соціальна напруга в суспільстві та поглиблюється соціальна нерівність.

Отже, наскільки б небезпечним було те чи інше діяння, його криміналізація не може розглядатися як абсолютне благо, а як необхідність пожертвувати одними інтересами суспільства заради інших, більш значимих.

Тому, існування та збереження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення є необхідним і беззаперечним, оскільки ті суспільні відносини, які поставленні під охорону даної кримінально правової норми, є безумовно важливою складовою демократичної та правової держави, за умови віднайдення нею дієвого механізму застосування відповідальності до особи без порушення основоположних прав людини, передбачених Конституцією та законодавства України, а також міжнародними нормами права.

Після декриміналізації незаконного збагачення чиновники можуть писати в деклараціях все, що хочуть — Ситник

Після скасування Конституційним судом кримінальної статті щодо незаконного збагачення чиновники можуть записати в своїх деклараціях все, що хочуть, бо за невідповідність майна законним доходам вже немає відповідальності.

Про це в ефірі програми «Нині вже» на Громадському заявив директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник.

За його словами, зараз чиновникам немає сенсу брехати в деклараціях.

«Раніше в чиновників був вибір: або приховати щось і уникнути незручних питань де взяв (майно — ред.), і тоді був ризик, що якщо виявлять те, що приховав, то брехня в деклараціях — це менш тяжка стаття (ніж незаконне збагачення — ред.).

Або задекларувати і уникнути відповідальності за брехню в деклараціях, але пояснювати де взяв. Зараз цієї проблеми в чиновників немає.

Зараз можна вписувати в декларацію все, сенсу брехати немає, бо пояснювати де взяв зараз не потрібно, навіть якщо колосальна різниця між доходами із законних джерел і тим, що чиновник декларує насправді», — пояснив Ситник.

Раніше Світовий банк та G7 закликали Україну повернути кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Нагадаємо, що 26 лютого стало відомо, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Зі скаргою на цю статтю КК до Конституційного суду 12 грудня 2017 року звернулися 59 народних депутатів. Їхні інтереси в суді представляє депутат від «Народного фронту» Павло Пензеник.

  • Сам глава Конституційного суду, коментуючи скасування кримінальної статті щодо незаконного збагачення, заявив, що у США також немає цієї статті.
  • Громадські організації попередили, що скасування відповідальності за незаконне збагачення призведе до припинення співпраці з МВФ.
  • Національне антикорупційне бюро оголосило, що рішення КСУ означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті.
See also:  Цензура и сбор данных. нацполиция подготовила новый закон о блокировании сайтов

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели в 2015 році в рамках виконання Плану дій з візової лібералізації ЄС. Ця вимога також було включена в меморандум співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Більше про:У світі від коронавірусу одужали понад 4 млн людей, натомість 3,3 млн ще лікуютьсяВід обстрілів на Донбасі загинув український військовий, ще двоє отримали поранення — штабУ депутата від «Слуги народу» виявили коронавірусВ Іраку обстріляли «Катюшами» базу з військовими СШАУ Пекіні через спалах COVID-19 на гуртовому ринку в одному з районів ввели режим «воєнного часу»Бойовики влучили міною у житловий будинок у Широкиному — штабУкраїнську делегацію, яка повернулась з Франції, перевірили на коронавірус, результати негативніНімецькі вчені склали портрет типового «скупника» туалетного паперу на початку пандеміїМАУ хоче закрити продаж квитків до 1 серпняСправа Гандзюк: підозрюваний Мангер у реанімації, на думку активістів, пробує сховатись від суду

Конституційний Суд декриміналізував статтю про незаконне збагачення посадовців

Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 368-2 Кримінального кодексу України. Про це йдеться на сайті КСУ. Зазначена стаття передбачала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення посадовців.

Рішення КСУ спричинить закриття понад півсотні справ, які нині розслідує Національне антикорупційне бюро, – кажуть у НАБУ. Понад те, декриміналізація цієї статті порушує міжнародні зобов’язання України, – додають громадські антикорупційні організації.

Тим часом уже сьогодні Президент України Петро Порошенко вніс як невідкладний на розгляд Верховної Ради новий законопроект про відповідальність за незаконне збагачення.

  • У рішенні в справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України КСУ наголосив, що протидія корупції «має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції України».
  • Натомість «Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 368-2 ККУ не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України», – йдеться в рішенні Суду.
  • Окрім того, судді КСУ зазначили, що ця стаття «не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості» та «з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів».
  • Конституційний Суд України також зауважив, мовляв, положення статті 368-2 ККУ “сформульовано так, що сумніви стосовно законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі можуть тлумачитися не на користь цієї особи та можуть розглядатися як підтвердження її незаконного збагачення, хоча відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь»”.

Суттєвим недоліком законодавчого визначення незаконного збагачення як злочину КСУ назвав і те, що «в його основу покладено непідтвердження доказами законності підстав набуття у власність активів у значному розмірі».

Згідно з висновками КСУ, така законодавча конструкція статті «уможливлює притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення особи, яка на законних підставах набула активи у власність, але не має підтвердження законності підстав такого набуття».

Стаття 368-2 ККУ, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення рішення КСУ, яке є остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Національне антикорупційне бюро України вважає, що позбавлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке є наслідком рішення КСУ, «відкриває посадовцям можливості для зловживань і надає індульгенцію на вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень. Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються карним злочином». Про це йдеться на сайті НАБУ.

Окрім того, на думку НАБУ, це рішення є політично вмотивованим і суперечить зобов’язанням України за ратифікованою Конвенцією ООН проти корупції, домовленостям із Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.

У бюро розповіли, що детективи НАБУ розслідують факти незаконного збагачення на загальну суму понад півмільярда гривень у межах 65 кримінальних проваджень.

Серед фігурантів справ – судді, прокурори, народні депутати, колишні й нинішні керівники органів державної влади.

Проте рішення КСУ означає, що всі ці кримінальні провадженні в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, буде закрито. Як і справи, які вже слухають у суді.

«Поновити розслідування стосовно фігурантів всіх 65 кримінальних проваджень, а також підозрюваних та обвинувачених за вже викритими фактами незаконного збагачення (в разі повернення відповідної статті до ККУ) буде неможливим, адже закон не має зворотної сили.

Тому набуте майно за замовчуванням вважатиметься законним, безвідносно до джерел його походження», – наголосили в НАБУ, додавши, що такий перебіг подій «не відповідає суспільним інтересам та вимогам очищення влади від корупції», а рішення КСУ – «це крок назад в антикорупційній боротьбі України та крок назустріч реваншу старої системи».

  1. «Декриміналізація незаконного збагачення фактично означатиме забезпечення безкарності чиновників ціною значних фінансових проблем для всіх українців», – йдеться в заяві антикорупційних громадських організацій, опублікованій на сайті «Чесно».
  2. У заяві йдеться також про те, що всі суб’єкти е-декларування «отримають індульгенцію на сумнівні статки, набуті протягом останніх двох із половиною років, після введення в дію відповідальності за незаконне збагачення у новій редакції», а концепція електронного декларування посадовців буде зруйнована.
  3. «Система декларування перетвориться із механізму викриття корупційних статків та ініціювання притягнення до відповідальності на систему інформування населення про збагачення чиновників», – наголосили підписанти заяви.

Президент Петро Порошенко заявив, що планує подати до Верховної Ради України новий проект закону щодо відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Про це він повідомив під час засідання Ради регіонального розвитку Запорізької області, говорячи про рішення КСУ.

«Я хочу заспокоїти всіх і сказати: щойно рішення буде оприлюднено, щойно ми з ним ознайомимося, негайно дам доручення терміново, з урахуванням висновків Конституційного Суду, підготувати та внести до Верховної Ради, а я визначу його як невідкладний, законопроект про передбачене покарання для чиновників за незаконне збагачення», – пообіцяв Порошенко. – Нова редакція статті буде виписана так, що і «комар носа не підточить».

See also:  Щодо роз’яснень норм податкового законодавства при укладенні договору довічного утримання та/або спадкового договору між членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення

Сьогодні ж Петро Порошенко підписав проект закону про внесення змін до законодавчих актів щодо відповідальності за незаконне збагачення і вніс його як невідкладний на розгляд Верховної Ради, – інформує офіційний сайт глави України.

«Сьогодні зранку я підписав і зараз даю доручення зареєструвати президентський законопроект, в якому враховані ті зауваження, але принциповою залишається позиція – невідворотність кримінального покарання за незаконне збагачення,  – повідомив Порошенко під час виступу на засіданні Ради регіонального розвитку Кіровоградської області. – Дуже сподіваюсь, що у народних депутатів вистачить політичної волі і мужності підтримати  законопроект Президента. Надаю йому статус невідкладного».

Джерела: ccu.gov.ua, nabu.gov.ua, chesno.org, president.gov.ua

Скасування статті про незаконне збагачення – крок назад в антикорупційній реформі України

Національне бюро вважає, що позбавлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке є наслідком рішення Конституційного Суду, відкриває посадовцям можливості для зловживань та надає індульгенцію на вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень. Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються карним злочином.

Такий крок, на думку Національного бюро, є політично вмотивованим і протирічить зобов’язанням України за ратифікованою Конвенцією ООН проти корупції, домовленостям із Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.

Україна — не перша держава, яка проходить на випробування конституційності норми про переслідування за незаконне збагачення.

Подібні суперечки щодо нібито неконституційності редакції статті мали місце і у Литві. Однак, розглянувши це питання, литовський Конституційний Суд визнав норму «Незаконного збагачення» такою, що відповідає Основному Закону держави. Зазначимо, що ця норма у Литві набагато жорсткіша за українську редакцію. Її дія поширюється не лише на фізичних, а й на юридичних осіб.

Зокрема, стаття передбачає, що особа, яка на основі речового права володіє майном вартістю понад 500 мінімальних розмірів прожиткового мінімуму (понад 19,5 тис.

євро) і знала або повинна була знати, що дане майно не могло бути придбане за рахунок законних доходів, підлягає покаранню у формі штрафу або арешту, або тюремного ув’язнення на строк до 4 років з обов’язковою конфіскацією власності.

Національне бюро переконане, що страх відповідальності напередодні початку роботи новоствореного Вищого антикорупційного суду України, який розглядатиме справи від НАБУ і САП в тому числі і з цією кваліфікацією, включив своєрідні політичні механізми регуляції.

Наразі детективи НАБУ розслідують факти незаконного збагачення на загальну суму понад півмільярда гривень в межах 65 кримінальних проваджень. Серед осіб, походження статків яких викликає питання на предмет законності джерел походження, — чимало суддів, прокурорів, народних депутатів, колишніх та чинних керівників органів державної влади.

Рішення КС означає, що всі кримінальні провадженні в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті. Так само як і справи, які вже слухаються в суді.

Йдеться про голову Державної аудиторської служби (обвинувачується у незаконному збагаченні на майже 10 млн грн), військового прокурора сил АТО (майже 3 млн грн незаконного збагачення), судді з Луганщини (понад 13 млн грн), міністра інфраструктури (понад 4 млн грн).

Поновити розслідування стосовно фігурантів всіх 65 кримінальних проваджень, а також підозрюваних та обвинувачених за вже викритими фактами незаконного збагачення (в разі повернення відповідної статті до ККУ) буде неможливим, адже закон не має зворотної сили. Тому набуте майно за замовчуванням вважатиметься законним, безвідносно до джерел його походження.

Переконані, що такий перебіг подій не відповідає суспільним інтересам та вимогам очищення влади від корупції. Прийняте рішення Конституційного Суду – це крок назад у антикорупційній боротьбі України та крок назустріч реваншу старої системи.

Скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення загрожує припиненням співпраці з МВФ – громадські організації

Декриміналізація в українському законодавстві незаконного збагачення порушує міжнародні зобов'язання України, руйнує концепцію електронного декларування та нівелює всю антикорупційну реформу, заявляє низка громадських антикорупційних організацій.

“Декриміналізація незаконного збагачення порушує міжнародні зобов'язання України та може призвести до припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Правила МВФ передбачають відмову у фінансуванні програми з країною, яка порушила будь-яке з важливих зобов'язань попередніх років, навіть у разі повного виконання поточних зобов'язань”, – йдеться в спільній заяві 11 громадських організацій, оприлюдненій у середу.

  • Серед підписантів – Transparency International Ukraine, ВО “Автомайдан”, Центр політико-правових реформ, Центр протидії корупції, Центр UA, рух “ЧЕСНО”.
  • Громадські організації наголошують, що скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення означатиме повну амністію для чиновників із сумнівним майном, а тому практично нівелює всю антикорупційну реформу в Україні.
  • За даними представників громадянського суспільства, відповідне рішення Конституційного Суду призведе до закриття щонайменше 50 кримінальних проваджень щодо ймовірного незаконного збагачення топ-чиновників, які наразі розслідує Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
  • Як зазначають ініціатори заяви, рішення про неконституційність цієї статті матиме зворотну силу.
  • “Цілком законними можуть виявитися статки чиновників, вартість яких на мільйони гривень перевищує офіційні доходи цих державних службовців”, – йдеться в заяві.

Зазначено також, що в разі декриміналізації незаконного збагачення буде зруйнована концепція е-декларування для посадовців. “Система декларування перетвориться з механізму викриття корупційного статки та ініціювання притягнення до відповідальності на систему інформування населення про збагачення чиновників”, – заявляють громадські організації.

Крім того, вони наголошують, що немає юридичних підстав вважати злочин незаконного збагачення неконституційним і таким, що порушує презумпцію невинуватості.

Вони пояснюють, що не відповідає дійсності твердження про те, що стаття про незаконне збагачення змушує особу доводити свою невинуватість.

“Водночас, навіть якби положення статті 368-2 Кримінального кодексу України обмежувало дію принципу презумпції невинуватості, це не повинно було б перешкоджати криміналізації незаконного збагачення та притягненню до кримінальної відповідальності осіб, які збагатилися незаконно”, – йдеться в заяві.

Антикорупційні організації наголошують, що практика Європейського суду з прав людини (рішення у справі Салабіаку проти Франції) доводить, що у випадку, якщо йдеться про важливі суспільні інтереси, а право особи на захист є забезпеченим, кримінальне право допускає розумне та пропорційне припущення щодо певного факту чи права.

Громадські організації також нагадують, що редакція ст.368-2 КК про незаконне збагачення відповідає Конвенції ООН проти корупції, яку Україна ратифікувала в 2006 році.

“Ключові антикорупційні організації закликають Конституційний Суд не ставити майбутнє України під загрозу заради бажання політичної еліти безкарно грабувати країну”, – наголошують представники громадянського сектора.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*