Голова конституційного суду станіслав шевчук: чим більше змін основного закону, тим більше абсурду

Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук:«Конституція – це не лише текст, а й цінності та дух»

10.05.2018

Голова КСУ Станіслав Шевчук 7 травня провів відкриту зустріч з  громадськістю та журналістами  м. Одеса.

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурду

Зустріч в такому форматі відбувається вже вдруге. Цього разу ініціаторами виступили Громадянський центр правових ініціатив та Одеське відділення Асоціації правників України.

Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук продовжив діалог із суспільством про те, як людині захистити свої права, гарантовані Конституцією України. «Людина в демократичному суспільстві є вільною, а призначення Конституції – гарантування свободи. Тільки так можна побудувати конституційну демократію», – наголосив він.

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурдуОчільник Суду зазначив, що права людини належать їй від народження, є фундаментальними та захищеними Основним Законом держави. «Конституція відображає не лише текст, а й цінності та дух. Це сакральний документ, і настав час кожному навчитися його поважати», – переконаний Станіслав Шевчук.

За словами Голови КСУ, ключовим завданням Конституційного Суду України як гаранта законності та справедливості є захист Основного Закону держави, який є основоположною цінністю українського суспільства, а не механізмом в руках влади. «Конституційний Суд  України – це суд над законами, тому ми готові захищати Конституцію України від можливих посягань з боку держави», – підкреслив він.

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурдуНа підтвердження своїх слів Станіслав Шевчук навів низку рішень Суду, ухвалених у цьому році. Так, рішенням щодо неконституційності частини шостої статті 216 КПК України Конституційний Суд України заборонив Міністерству юстиції України розслідувати злочини, скоєні всередині системи. «У місцях позбавлення волі перебувають люди, які так само, як усі інші, мають конституційні права. Обмеження таких абсолютних прав, як право на життя та на повагу до людської гідності неприпустимо в демократичній державі», – зазначив він.

На переконання Станіслава Шевчука, цим рішенням КСУ доводить, що, крім негативного обов’язку держави – не порушувати права людини, треба пам’ятати і про позитивний її обов’язок – забезпечувати захист конституційних прав людини, зокрема, шляхом створення ефективної системи захисту її життя, здоров’я та гідності, у тому числі забезпечення незалежного розслідування  злочинів всередині ДКВС.

Стосовно рішень Конституційного Суду України щодо неконституційності мовного закону та закону про референдум, очільник КСУ зазначив, що вперше в історії Суду закони було визнано неконституційними в цілому через порушення процедури їх розгляду та ухвалення. Він наголосив, що неприпустимо у правовій державі так грубо порушувати конституційну процедуру розгляду та ухвалення законів.

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурдуУ цьому контексті Станіслав Шевчук підкреслив, що завданням Конституційного Суду України є захист людини від свавілля держави, і пояснив, що зв’язку з цим він звернувся до керівників парламентських фракцій і груп задля запровадження відкритого діалогу з метою підвищення стандартів законотворчості. Промовець закликав Парламент узгоджувати закони, що ухвалюються, з нормами Конституції України та рішеннями Конституційного Суду України. «Адже лише Основний Закон може гарантувати стабільність суспільних відносин у державі», – наполягає Голова КСУ.

Жваву дискусію викликало питання визнання неконституційним закону про референдум.

«Референдум – це форма безпосереднього народовладдя, що здійснюється на основі конституційних норм та принципів, а закон, прийнятий у 2012 році, загрожував використанням цього механізму для маніпулювання та узурпації влади», – зауважив Станіслав Шевчук. Він пояснив, що на сьогодні у законодавстві країни утворилася «прогалина» в цьому питанні, а тому законодавець має найближчим часом ухвалити новий закон.

Станіслав Шевчук зазначив, що люди мають довіряти владі, але влада повинна працювати на людей, і для цього її необхідно обмежити. «Обмежена влада набагато сильніша, ніж необмежена, що доведено історичним досвідом», – додав він. Обмеження державної влади, на його думку, і є основною метою Конституції України та Конституційного Суду України.

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурдуПояснюючи специфіку роботи органу конституційної юрисдикції, Станіслав Шевчук навів слова Ганса Кельзена про те, що конституційні суди виконують роль «негативного законодавця», який захищає конституцію і є невід’ємним від неї. «Ми – судді Конституційного Суду України – стоїмо на сторожі конституційних прав людини», – додав він.

«Із запровадженням інституту конституційної скарги, – зазначив очільник Суду, людина отримала змогу безпосередньо звернутися до Конституційного Суду України з метою захисту своїх конституційних прав, порушених законом».

Розповідаючи про порядок звернення громадян до органу конституційної юрисдикції з конституційною скаргою, Голова КСУ зосередив увагу присутніх на вимогах до неї.

Він звернув увагу, що конституційна скарга має містити, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності конкретного закону (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини зазнало порушення внаслідок застосування цього закону.

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурдуАналогією конституційної скарги, за словами Станіслава Шевчука, є звернення до Європейського суду з прав людини. Він пояснив, що Конвенція з прав людини та Конституція України мають спільну юридичну природу, тому інститут конституційної скарги покликаний, певною мірою, перенести вирішення питань відновлення порушених прав людини з міжнародного на національний рівень. Станіслав Шевчук також зауважив, що усталена практика ЄСПЛ поступово стає джерелом конституційного права.

Голова КСУ підкреслив, що рішення у справах за конституційними скаргами матимуть загальний ефект. Крім того, на його думку, людина повинна мати можливість отримати моральну та матеріальну компенсацію.

Станіслав Шевчук також зупинився на проблемі недовіри до судової влади. Рівень довіри суспільства, на його переконання, за останні роки певною мірою зменшився.

Вкрай необхідно цю довіру повернути, і досягти цього можна шляхом ухвалення аргументованих рішень, зрозумілих для громадян, та активної комунікації з громадськістю.

Голова Суду навів слова Александера Гамільтона про те, що, суди – це найменш небезпечна влада серед гілок влади, тому що суддя не має ні шаблі (виконавча влада), ні гаманця (бюджетні повноваження парламенту щодо ухвалення законів); суддя має тільки авторитет своїх рішень.

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурдуНа завершення зустрічі учасники заходу подякували Станіславу Шевчуку за відкритість, рішучість, послідовну державницьку позицію та запросили його частіше відвідувати гостинне місто.

Зауважимо, що зазначений захід відбувся у форматі Town Hall, що передбачає обговорення проблем, які становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі кожного в цьому обговоренні.

На думку Голови КСУ, такий формат спілкування, що проходить у дружній, невимушеній атмосфері, сприяє не лише підвищенню рівня обізнаності про діяльність органу конституційного контролю, розвитку громадянського суспільства, а й повертає довіру до судової влади.

Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу

Станіслав Шевчук: “Поки я голова Конституційного Суду, я завжди опиратимусь узурпаторам влади”

Українські правозахисники втішені квітневими рішеннями Конституційного Суду. Адже цього місяця КСУ визнав неконституційним розслідування злочинів у місцях несвободи слідчими із системи Мін’юсту та скасував закон про референдум часів Віктора Януковича, який містив ризики узурпації влади. 

Наразі Конституційний Суд переживає етап реформ. У лютому його суддям таки вдалось обрати голову суду. Ним став Станіслав Шевчук, професор та доктор юридичних наук.

Про свій життєвий шлях, про те, чому пішов у Конституційний Суд та чого хоче досягти на цій посаді, Станіслав Шевчук розповів на відкритій зустрічі зі студентами юридичних факультетів та журналістами у Києві. 

Станіслав Шевчук народився 11 червня 1969 року в Харкові. Із відзнакою закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, аспірантуру цього вишу за спеціальністю “теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень”.

З 2009-го – професор кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Києво-Могилянської академії. 2010 року обраний членом-кореспондентом Національної Академії правових наук.

З 2009 по 2012 роки – суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) ad hoc. З середини березня 2014 року – суддя Конституційного Суду, а 21 лютого 2018 року 11 суддів з восьми необхідних обрали його головою інституції.
Працював експертом з правових питань ООН, Всесвітнього банку, був координатором проектів ОБСЄ в Україні. Автор наукових праць з конституційного права, захисту прав людини та практики ЄСПЛ. 

“СПОЧАТКУ ХОТІВ БУТИ ФІЗИКОМ-ТЕОРЕТИКОМ”

Я сам з Харкова, хотів бути фізиком-теоретиком. Але мене щось надихнуло стати юристом. У Харкові я вступив до Української державної юридичної академії.

Спочатку, коли я навчався, моє завдання було підтримувати державне обвинувачення у суді, але потім я зрозумів, що це достатньо негативне завдання. Врешті-решт я обрав собі більш філософське спрямування конституційного права.

Я весь час відчував, що мені чогось не вистачає, що треба їхати вчитися за кордон.

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурду

Так я як професор за обміном потрапив до Дюкського університету (медична, юридична та бізнесова школи університету перебувають у списку 15-ти найкращих університетів США – ред.). Моє завдання було вивчити міжнародне та конституційне право США.

Там я вперше зрозумів, що конституційне право – це не те, чого нас вчать в Україні.

Я так зачитався Джоном Локом, Джеймсом Медісоном, федералістами, рішеннями Федерального суду Німеччини, американських судів, що зрозумів: чому б не запроваджувати зміни в Україні? Тож після повернення до України я почав викладати, а потім пішов до Конституційного Суду науковим консультантом судді.

Коли почалася Революція гідності, мені поставили питання: “Якщо ти такий розумний, то чого не йдеш у судді Конституційного Суду? Бери свої роботи, теорії і застосовуй їх на практиці”.

Це був виклик, і я на нього відповів. Я розумів, що не можна було відмовлятись від цього в таких умовах. Я відчував, що на мені лежить відповідальність.

Було зрозуміло, що потрібно будувати суд, зміцнювати та йти далі.

Це було 13 березня 2014 року, коли Верховна Рада призначила мене суддею Конституційного Суду. Наступного дня ми прийняли рішення про неконституційність референдуму в Криму.

РІШЕННЯ НАВКОЛО АНЕКСІЇ КРИМУ

Ми вирішили не мовчати, бо у нас анексували Крим за допомогою фейкового референдуму. 14 березня ми ухвалили відповідне рішення. У ньому ми чітко визначили, що за нашою Конституцією зміна території – це винятково прерогатива загальноукраїнського референдуму, але аж ніяк не місцевого. Референдум був фейковий. Це була анексія Криму Російською Федерацією. 

Потім за місяць ми розірвали меморандум про співробітництво з Конституційним судом Російської Федерації. Це було моє перше рішення, де я був головою комісії та доповідачем.

See also:  Закон про підтримку бізнесу в умовах карантину: податкові зміни

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурду

Через 5 днів після нашого рішення, тобто 19 березня, росіяни ухвалили закон про порядок прийняття нових суб’єктів федерації. Ми цей закон між колегами назвали “Закон про анексію”.

Якби не було цього їхнього рішення, не було б юридично зафіксованої анексії Криму, не було б смертей на Донбасі та величезної кількості біженців.

Тут був безпрецедентний випадок: уперше в історії після Другої світової війни Конституційний суд використали для механізму анексії.

“НАМ ПОТРІБНЕ СОНЦЕ, ЯКЕ ГРІЄ” 

Верховний суд США видає не просто рішення. Вони насичені політичною філософією, яка розкриває, навіщо потрібна судова влада та конституція. Я чітко усвідомив, що Конституція – сакральний документ для кожного американця. Вона захищає людей від влади. Політикам ніколи не буває мало влади. У них завжди є інстинкт узурпування влади, бо вона – від диявола. Хм, хоча я теж представник влади…

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурду

Конституція – це акт установчої влади народу, який спрямований на демократію. У цьому документі він фіксує основні цінності, принципи, основні права й свободи, які треба захищати і які є фактором обмеження державної влади.

Нас Верховний Суд назвав політичним органом. Це спровокувало дискусії серед колег. Але ми не можемо бути політиками. Ми – судді. Ми виносимо рішення в межах Конституції. Основний закон містить філософсько-доктринальні концепції. Це як для Європейського суду з прав людини – Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод.  

Засновник європейської моделі Конституційного Суду як окремого судового органу Ганс Кельзен казав, що Конституція без Конституційного Суду схожа на сонце, яке світить, але не гріє. У нас в Україні було приблизно так само. 

ТРЕБА МАТИ СМІЛИВІСТЬ ВИЙТИ ІЗ СТРОЮ

Я не можу сказати, що хтось із влади тисне на мене як на голову суду. Поки всі мовчать. Ніхто не впливав на процес обрання голови суду.  

Я не прихильник частих змін Конституції. Кожна нова політична влада починає змінювати Конституцію. Як спеціаліста мене це завжди бентежить. Чим більше змін, тим більше абсурду і зменшення легітимності Основного закону.

Якщо будуть кампанії проти демократичних інституцій, у тому числі Конституційного Суду, то до влади можуть прийти узурпатори. Я цьому буду завжди опиратись, поки я голова цього суду. Я зроблю все для того, аби Конституційний Суд став Конституційним Судом. 

Треба повернути довіру людей до цієї інституції. А це можна зробити належним виконанням своїх функцій, у тому числі через розгляд конституційних скарг та подань. У нас немає іншого механізму повернення авторитету, аніж рішення суду.

Я можу з вами хоч сто разів зустрітись, але якщо у нас знову не буде рішень або вони будуть ухвалюватись під впливом інших сил чи будуть блокування, то мені краще подати у відставку та піти знову читати лекції в Києво-Могилянській академії.

 

В армії ходять строєм. Судді повинні мати сміливість, аби вийти зі строю. Судді не можуть ходити строєм. Це мають усвідомити політики.  

“КОНСТИТУЦІЙНА СКАРГА ВІД ГРОМАДЯН – ЦЕ РЕВОЛЮЦІЯ”

Революція полягає в тому, що людина, чиї права порушились, може поскаржитись на будь-який неконституційний закон. До того ж скаржитись можуть не лише українці, а й іноземці, які проживають в Україні. 

Законодавець визначив, аби подати конституційну скаргу, треба пройти судові інстанції, які не захистили права людини. Це прямий доступ до Конституційного Суду. Не треба більше ставати в чергу до народних депутатів, до президента України чи Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурду

Попередні механізми – конституційні подання від президента, парламенту – лишились. Такі скарги потрапляють відразу у Велику палату. А по конституційних скаргах діють два сенати. Кворум – шість суддів. Для того щоб визнати неконституційність закону чи норми, вистачить п’ять суддів. Якщо є суперечність практики, справа передається у Велику палату. 

Через введення конституційних скарг ми можемо розвантажити Страсбург (ЄСПЛ – ред.), щоб нашим людям непотрібно було їздити туди і якщо вони визнаватимуть нас як ефективний засіб захисту. Венеційська комісія (дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права – ред.) наполягає на тому, що слід користуватися перш за все національними юридичними механізмами.

Ми отримали близько 550 конституційних скарг. У 77% випадках справи не потрапили до суддів через типові помилки скаржників. Перш за все у скарзі має бути аргументовано зазначено, яке записане в Конституції право є порушеним. Скаржаться на все: і на сусіда, і на Верховний Суд. Ми суд, який судить закони, а не людей. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як написати конституційну скаргу та змінити закони – інструкція для громадян

Я сподіваюсь, що суд не буде заблокований через велику кількість скарг. Зрештою 550 скарг за півтора року – це мало. Половина скарг стосуються соціальних питань.

Це знову ж таки пов’язано із народними обранцями, які приймають популістські соціальні закони, які не забезпечуються бюджетом. Звертаються у Мінфін, щоб той знайшов гроші. А їх немає. Потім люди звертаються в Європейський суд з прав людини.

Конституційний Суд має доктринально визначитись із соціальними правами. 

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурду

Мене непокоїть неможливість поновлення права громадянина після того, як судові рішення виконали за неконституційною нормою чи законом.

Законодавець прописав у кодексах, що рішення суду після рішення Конституційного Суду на користь громадянина переглядається, якщо його не виконали.

Тут потрібно розпочинати кампанію задля законодавчої зміни. Людина має отримати компенсацію за порушене право.  

Якщо суд останньої інстанції застосував закон, який скаржник вважає таким, що суперечить Конституції, він може подавати скаргу і в Конституційний Суд, і в ЄСПЛ. Поки немає практики. ЄСПЛ має ще визнати наш розгляд ефективним засобом правового захисту.  

СИНХРОНІЗАЦІЯ ЗІ СТРАСБУРГОМ

У тлумаченні наших конституційних положень ми маємо брати за основу усталену практику ЄСПЛ.

Так, Конституція України має найвищу юридичну силу. Це означає, що акти міжнародного права під Конституцією. Але практика ЄСПЛ виходить на рівень Конституції як джерела інтерпретації, як я бачу.

Таким чином, дуже важливо уникнути суперечок зі Страсбургом, щоб ЄСПЛ не казав, що ми, приймаючи рішення по конституційних скаргах, порушуємо Конвенцію про права людини та основоположні свободи.

Моє завдання полягає в тому, аби так скоординувати роботу, щоб не допустити таких порушень.

Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук: «Неконституційний закон — піщаний замок, конструкції якого хиткі й недовговічні»

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук: Чим більше змін Основного закону, тим більше абсурдуПісля рішення про визнання неконституційною статті Кримінального кодексу щодо незаконного збагачення Конституційний Суд опинився під вогнем критики. Загальний рефрен був негативний. Говорили, що це фактично ставить хрест на боротьбі з корупцією. Паралельно в самому КС виникає конфлікт між суддями. «Страна» вирішила поставити запитання про ці події Голові КС Станіславу ШЕВЧУКУ.

«Боротьбу з корупцією слід вести законами, що не суперечать Конституції, інакше вона перетвориться на полювання на відьом»

— КС недавно опинився в центрі скандалу з приводу скасування статті КК про незаконне збагачення. Суд звинуватили в тому, що цим рішенням він торпедував боротьбу з корупцією, вивів з-під удару високопоставлених корупціонерів. Яка ваша позиція з приводу цих звинувачень?

— Як сказано в Євангеліє від Луки, «дім, зведений на піску, приречений, і руйнування його буде великим». Фундаментом правової системи нашої країни є Конституція.

Ми ж хочемо жити в правовій державі, в якій захищаються права людини? Якщо провести аналогію між Конституцією та Біблією (Євангелієм від Луки), то в разі нашої відмови захищати і виконувати Конституцію, ми побудуємо дім не на камені, а на піску, який одразу ж буде зруйнований під дією неприборканої стихії. Неконституційний закон — піщаний замок, конструкції якого хиткі та недовговічні.

Вердикт виявився дуже резонансним, але так вирішив Суд. Головна теза: конструкція «законність придбання яких (активів) не підтверджена доказами», що міститься у ст.

3682 КК, перекладає обов’язок доведення на обвинуваченого, що суперечить фундаментальному конституційному принципу презумпції невинуватості.

У правовій демократичній державі закони не можуть прийматися всупереч нормам Конституції.

КС ніколи не виступав проти криміналізації незаконного збагачення і тим більше — проти боротьби з корупцією. Суд вважає за необхідне протистояти цьому явищу в тому числі й за допомогою норми про незаконне збагачення, але при цьому не повинні порушуватися базові конституційні положення й принципи.

Ми маємо розуміти, що саме Основний Закон є тим орієнтиром, який береже країну від розпаду і руїни. Інакше ми ризикуємо знову втратити правосуб’єктність. Боротьба з корупцією повинна вестися дієвою зброєю, а саме — законами, що не суперечать Конституції, інакше вона перетвориться на полювання на відьом, знаряддя політичної розправи або олігархічних протистоянь.

Пункт 20 Конвенції ООН проти корупції містить застереження, що норма про незаконне збагачення може бути імплементована в національне законодавство за умови, якщо вона не суперечить конституції держави. Попри це застереження, формулювання ст.

3682 КК складене так, що суперечить базовому елементу принципу презумпції невинуватості «іn dubio pro reo» (всі сумніви у винуватості особи інтерпретуються на її користь), закріпленому в ст.62 Конституції. Не можна людину притягати до кримінальної відповідальності за відсутності доказів скоєння злочину.

Невипадково, мені здається, за 4 роки дії норми суди не ухвалили жодного вироку за цією статтею в такій редакції.

— Наші західні партнери дуже жорстко відреагували на скасування цієї статті. Як ви оцінюєте їхні позицію та аргументи?

— Західні партнери, безумовно, доклали багато зусиль до того, щоб провести в нашій країні реформи. Водночас деякі з пропонованих ними реформ показали свою неефективність, а деякі — не відповідають Конституції, що суперечить їхнім же принципам.

Я довгий час жив і навчався в США, вивчав конституційне право в Дюкському університеті (Duke University). Саме у США я став конституціоналістом і вирішив присвятити себе цьому напряму. Американці навчили мене ставитися до Конституції як до священного документа, який треба захищати від влади і політиків.

Після винесення Судом рішення про неконституційність статті КК щодо незаконного збагачення посли ЄС і США звернулися до українського парламенту з вимогою прийняти нову редакцію цієї статті відповідно до Основного Закону. І саме на це КС указав у своєму рішенні. Тому я був розчарований заявами американського посла, яка назвала рішення Суду кроком назад у боротьбі з корупцією.

Не може бути захист Конституції кроком назад. Завдання Суду полягає в тому, щоб виявити проблему неконституційності, закладену в законах, викоренити її, не дати їй можливості, як раковій пухлині, розвинутися і зробити норму мертвою.

See also:  Рада узаконила термины самоизоляция и обсервация и разрешила обработку персональных данных больных covid-19 без их согласия

«Президент запропонував мені стати членом його команди»

— Яка роль глави держави в ухваленні рішення КС щодо незаконного збагачення? Яке його ставлення до цього рішення? Ви спілкувалися з ним із цього приводу?

— До мого обрання Головою КС ми не були знайомі з Петром Порошенком. Банкова не сприяла моєму обранню. Мене судді обрали самостійно, без зовнішнього впливу.

Оскільки Президент є гарантом додержання Конституції, цілком природно, що після мого обрання ми зустрілися й обмінялися думками про конституційну реформу й ситуацію в країні загалом.

Президент запропонував мені «стати членом його команди». Я відповів, що мої відносини з ним можуть будуватися тільки на принципах служіння Конституції.

Ймовірно, така відповідь йому не сподобалася і більше ми до цієї теми не поверталися.

Після цього ми зустрічалися тільки на офіційних церемоніях і протокольних заходах. Згодом люди, які, за інформацією ЗМІ, належать до найближчого оточення Президента, організували цькування мого брата.

Проти нього почали агресивну дискредитаційну кампанію в пресі, побудовану на фейках і замовних статтях, а на його компанію наклали санкції.

Проти нього спробували відкрити якісь кримінальні справи, але через абсурдність останніх пред’явити щось кримінальне йому не змогли.

Але такі дії проти членів моєї сім’ї ніяк не впливають і не вплинуть на мою позицію служити Конституції, які плани не виношували б організатори цієї провокації.

«Те, що відбувається зараз у КС, є гіпертрофованим відображенням того, що відбувається в державі загалом»

— 15 березня в ЗМІ були обнародувані цитати з листа трьох суддів КС — Миколи Мельника, Сергія Саса та Ігоря Сліденка, які звинуватили вас у низці гріхів, зокрема в політизації Суду, в тому, що кладете під сукно багато важливих справ, що не прийнято жодного рішення за конституційними скаргами. Вони закликали вас піти у відставку. Що можете відповісти на ці звинувачення та з чим пов’язуєте появу цього листа?

— Покласти під сукно справи я не можу, оскільки Суд — колегіальний орган і судді-доповідачі самі пропонують унести їхні справи до порядку денного. І на кожному засіданні судді голосують за цей порядок. Кожен суддя незалежний при ухваленні рішень, у тому числі від мене. Я такий же суддя, як і всі інші. Вважаю порушенням суддівської етики обговорювати справи, що перебувають у провадженні.

Є об’єктивний конституційний процес, і в тому, що стосується тимчасових рамок, він приблизно однаковий у всіх провадженнях. Те, чому в «трійки» викликали підвищений інтерес справи, про які вони написали, наштовхує на думку про їхню зацікавленість у результатах розгляду.

Конституційні скарги — відносно новий інститут. Вони розглядаються в сенатах. Я як Голова не можу адміністративно впливати на доповідачів або суддів, підганяти їх або змушувати виносити рішення. Існує певна процедура. Попри це, анонсую, що найближчим часом будуть рішення за конституційними скаргами.

Що стосується секретаріату КС, то відповідні зміни назріли давно, адже його ефективність низька. Необхідні і кадрові, і організаційні рішення. А сам «лист» пов’язаний з бажанням цієї групи чинити тиск на мене і решту суддів, не давати мені змоги повноцінно виконувати свої обов’язки, зокрема щодо реформування секретаріату. Це класичний спосіб політичної боротьби.

Фактично те, що відбувається зараз у КС, є гіпертрофованим відображенням того, що відбувається в державі загалом. Активна і мотивована група, яка прагне конфлікту, наполегливо намагається нав’язати свою волю решті. Переконаний, що жодних добрих намірів «трійка» не мала, їхні дії деструктивні й спрямовані на блокування позитивних змін.

— У пресі обговорюється теза про те, що спроби змусити вас піти у відставку мають на меті зірвати приведення вами до присяги новообраного Президента, без чого, за Конституцією, він не зможе вступити на посаду. Наскільки взагалі реально, що таким чином намагаються зірвати інавгурацію?

— Я не виключав би такої версії. Згідно зі ст.104 Основного Закону Голова КС приводить новообраного Президента до присяги у разі відсутності обставин, що перешкоджають цьому. Але хочу сказати: я ніколи не приведу до присяги Президента, якщо вибори будуть сфальсифіковані.

«Впливати на Конституційний Суд намагалися завжди»

— Які партії, групи та клани впливають на суддів КС при ухваленні рішень? Що могло б зробити Суд більш незалежним?

— Впливати на Конституційний Суд намагалися завжди в той чи інший спосіб. Моя каденція не виняток.

Квотний порядок призначення з’їздом суддів, парламентом і главою держави закріплений у Конституції та законі «Про Конституційний Суд України», що саме по собі створює передумови для кланової структури.

Але першим моїм меседжем як Голови КС стало те, що я попросив суддів залишити «всі прапори за дверима» Суду, керуватися тільки юридичними аргументами. Майже всі судді підтримали цю концепцію, тому кланові інтереси не відіграють істотної ролі при ухваленні рішень.

Що стосується моєї позиції щодо незалежності КС, то я не раз висловлювався із цього приводу. Суддів, які мають високий моральний авторитет у суспільстві й професіоналізм, повинні призначати довічно. Такий статус забезпечує справжню незалежність і захищає суддів від політичного впливу.

— Є три довгоочікувані рішення КС. Перше — з приводу конституційності зниження соціальних стандартів у 2014 — 2016 роках. Друге — щодо закону про люстрацію. Третє — про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, яким мають бути відрегульовані на користь вкладників деякі спірні норми. Коли будуть ці рішення?

— Минулого року ми прийняли низку важливих рішень у сфері соціальних прав наших громадян. Зокрема, захистили права ліквідаторів Чорнобильської катастрофи і ветеранів війни. Ще кілька подань перебувають на стадії обговорення концепцій.

За конституційним поданням щодо люстраційного закону відбувається робоча дискусія. З приводу захисту прав вкладників можу повідомити, що подання, яке надійшло з Верховного Суду України, перебуває в моєму провадженні. Я підготував відповідні процесуальні документи, які обговорюються на засіданнях Великої палати.

Рішення ж КС ухвалюються в тому випадку, коли більшість суддів готова проголосувати за певний проект, певну концепцію.

Закон і Бізнес

"Іноді одне рішення КСУ на вагу та значення важить більше, ніж тисяча рішень судів загальної юрисдикції", – Станіслав Шевчук – Юридична Газета

Коментар Голови Конституційного Суду України

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

щодо перспективного плану розвитку Суду

Для реалізації судової реформи в країні зроблено вже чимало. А саме – внесені зміни до Конституції України щодо правосуддя та ухвалено Закон України «Про Конституційний Суд України», що дало старт для розвитку конституційного права і суттєво вплинуло на зміцнення авторитету органу конституційного контролю країни.

Безумовно, Конституційний Суд України вже зазнав суттєвих змін як у порядку його організації, так і в діяльності.

Було запроваджено інститут конституційної скарги як одну з форм звернення до органу конституційної юрисдикції, новим предметом розгляду Суду стали також питання, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Водночас у Конституційного Суду України тепер відсутнє повноваження офіційного тлумачення законів.

Конституційної скарга – не четверта інстанція судового процесу

Одним з важливих здобутків конституційної реформи є конституційна скарга. Цей механізм є «революцією», адже тепер людина отримала змогу безпосередньо звернутися до Конституційного Суду України з метою захисту своїх конституційних прав, порушених законом.

Порушником конституційних прав людини завжди є держава, в даному випадку – через закон.

Конституційна скарга – не четверта інстанція судового процесу, тому вона має містити, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності конкретного закону (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини зазнало порушення внаслідок застосування цього закону.

Таким чином, конституційна скарга дає можливість громадянам захиститися від свавілля законів через орган конституційного контролю, а тому важливо, щоб люди розуміли, як правильно скористатися цим правом.

Необхідно пояснити громадськості, як за допомогою конституційної скарги захистити себе в Конституційному Суді України, і це потрібно робити через комунікацію із суспільством, оскільки саме комунікація є елементом демократії, яку ми захищаємо.

Рішення за конституційними скаргами має подвійний ефект – по-перше, ми визнаємо неконституційним закон і для всіх інших він просто перестає існувати. По-друге, далі людині потрібно дуже ретельно пройти процедуру поновлення свого конституційного права та держава повинна їй відшкодувати моральну та матеріальну шкоду.

Люди мають зрозуміти, що ми стоїмо на захисті їх прав, а не політиків

Завдання Конституційного Суду України – гарантувати верховенство Конституції у правовій системі країни. Водночас майже всі питання, які розглядає орган конституційного контролю країни, мають публічний інтерес. Тобто вони впливають на основи нормативного врегулювання суспільних відносин (особливо в контексті нещодавно запровадженої конституційної скарги).

Рішення Конституційного Суду України мають особливу природу, це ж не суд загальної юрисдикції. Кожне наше рішення має колосальний вплив на правову систему, а деякі рішення – і на фінансову систему також (наприклад, щодо соціальних виплат), вони мають ознаки нормативності. Тому ми повинні дуже зважено підходити до результатів нашої діяльності.

Орган конституційної юрисдикції має приймати рішення на захист Конституції, і громадськість повинна це розуміти. Потрібно детально пояснювати причини ухвалення саме такого, а не іншого рішення, чітко його виписувати, аби не залишати двозначності. Люди мають зрозуміти, що ми стоїмо на захисті їх прав, а не політиків.

Справедливість рішень – це головний критерій діяльності Суду

See also:  Чому потрібно приймати законопроект №9055 «про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Питання суспільної недовіри до держави багато років формувалося у свідомості українців. Сьогодні нам критично необхідна ефективна держава, зокрема, в силу того, що в країні йде війна. Втім, ефективною державна влада може бути тільки тоді, коли є обмеженою, це моє переконання як судді. І її обмеження – це Конституція.

Активна комунікація з громадськістю має на меті повернути довіру до органу конституційної юрисдикції країни, і досягти цього можна шляхом ухвалення аргументованих рішень, зрозумілих для громадян. Української державності не існує без ефективної конституційної юстиції, якій довіряють люди. Справедливість рішень – це головний критерій нашої діяльності.

Ми можемо та зобов’язані відправляти правосуддя, але для цього потрібна кваліфікована та ефективна команда

Наше завдання полягає в ефективному захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина, а результатом нашої роботи мають бути справедливі та аргументовані Акти Суду. Сьогодні я, як Голова Суду, та судді Конституційного Суду України свідомі того, яка відповідальність лежить на нас, зокрема і в контексті запровадження інституту конституційної скарги.

Хочу зауважити, що іноді одне наше рішення на вагу та значення важить більше ніж тисяча рішень судів загальної юрисдикції. Не треба також забувати і про нашу превентивну функцію.

Якщо інші гілки влади знають, що ми працюємо ефективно та справедливо, вони будуть утримуватися від прийняття антиконституційних актів, у тому числі і законів. Звичайно, основна відповідальність покладена на суддів Конституційного Суду України, які ухвалюють Акти Суду.

Але величезна відповідальність лежить і на працівниках Секретаріату Суду, і про це не можна забувати.

  • Ми можемо та зобов’язані відправляти правосуддя, але для цього потрібна кваліфікована та ефективна команда, що забезпечить життєдіяльність Суду як єдиного, здорового, сильного та непоборного організму.
  • Однак, сьогодні я бачу прогалини у роботі апарату Суду, і, як Голова Суду, відчуваю свою відповідальність за їх усунення задля ефективного здійснення конституційного судочинства.
  • Головне – це результат

Наразі питання виникають навіть до самої структури Секретаріату Суду. Назви деяких структурних підрозділів є не зрозумілими та не відображають функції та завдання що поставлені перед ними,  а у три величезні департаменти умовно втиснуті часом абсолютно неспоріднені функціонально структурні підрозділи.

Важливим питанням є також розподіл обов’язків між структурними підрозділами та уникнення їх дублювання. Крім того, об’єднання підрозділів у Управління виключно на підставі повноважень зробить роботу скоординованою та збалансованою. Для кожного з нас головним має бути якісний результат.

Також актуальним є відсутність чіткого практичного обґрунтування кількості співробітників у структурних підрозділах Секретаріату, зокрема у розрізі виконуваних функцій та навантаження на окремо взятого працівника. Вимога якісно виконувати свої посадові обов’язки має бути однакова для всіх без виключення.

Прийшов час сучасних стандартів в роботі Апарату Суду

Сьогодні відсутність сучасних стандартів в роботі Секретаріату, пов’язаних з розвитком новітніх інформаційно-комунікаційних технологій недопустима. Конституційний Суд має деякі проблеми і у цій сфері. У нас лише тестовий електронний документообіг.

Виникають питання у роботі офіційного веб-сайту Конституційного Суду України, зокрема, на сайті наразі відсутня зручна та швидка система пошуку юридичних позицій Суду, що містяться у його актах.

Крім того, варто звернути увагу на низьке інформаційне забезпечення роботи Секретаріату Суду, в тому числі щодо імплементації практики конституційних судів європейських держав.

Співпраця Секретаріату та служби суддів має бути орієнтована на досягнення результату

Також хотілося б акцентувати увагу на необхідності інноваційних методів і сучасних правових підходів в організації роботи Секретаріату. Ми маємо налагодити якісну співпрацю між суддями та Секретаріатом, орієнтовану на досягнення результату – утвердження в правозастосовній та організаційній діяльності Суду верховенства Конституції України.

Так, сьогодні не забезпечено належної співпраці працівників Секретаріату, які готують аналітичні матеріали до конституційного провадження, із суддею-доповідачем у справі та його службою.

Як результат,  це призводить до того, що підготовлені Секретаріатом матеріали не несуть практичної користі для подальшого конституційного провадження, методологічне та наукове забезпечення якого в повному обсязі покладається на службу судді Суду.

При підготовці проектів рішень працівниками Секретаріату застосовуються відмінні від закладених в концепцію майбутнього рішення Суду підходів до проблем конституційного провадження.

Часто в аналітичних матеріалах використовується застарілий підхід застосування правових позицій за умови нового правового регулювання, посилання на правові позиції Суду, які були прийняті до набрання чинності новою реакцією Закону «Про Конституційний Суд України» або навіть за часів дії старої редакції Конституції України.

Проблемою також є застаріла формалізована методологія написання працівниками Секретаріату аналітичних матеріалів «під копірку» з абсолютно однаковими методологічними пропозиціями, схоластичним та формально-юридичним характером, що не враховує суті ідей верховенства права і правової держави та низький відсоток використання у аналітичних матеріалах Секретаріату Суду рішень європейських інституцій та органів конституційного контролю інших європейських держав. При цьому навіть за умови використання таких документів працівники Секретаріату Суду в більшості випадків працюють не з першоджерелом, а з перекладом, що ставить під сумнів можливість використання цих матеріалів при підготовці тексту рішень Суду.

Виникає питання кваліфікації працівників Секретаріату

З огляду на все вищезазначене логічним є питання про рівень кваліфікації та професійної підготовки працівників Секретаріату Суду.

Так, наприклад, Звичайно, існує проблема у володінні деякими працівниками Секретаріату мовами Ради Європи (англійська та французька) на достатньому рівні. Це значно ускладнює опрацювання Секретаріатом Суду документів інституцій ЄС та рішень зарубіжних конституційних судів.

Іншим прикладом є відсутність теоретичних та практичних знань у працівників Секретаріату Суду, які здійснюють методичне та науково-аналітичне забезпечення конституційного провадження, щодо законодавчої процедури, зокрема порядку прийняття законів Верховною Радою України, адже це є необхідним для розуміння суті положення того чи іншого закону, закладеної законодавцем, а також того, чи була порушена процедура прийняття конкретного закону.

Патронатні служби

Крім того, як свідчить практика роботи суддів, є об’єктивна необхідність у чіткому визначенні функціональних обов’язків працівників, які відносяться до посад патронатної служби.

Статтею 92 Закону України «Про державну службу» передбачено можливість створення інших посад патронатної служби окрім посад наукових консультантів та помічника. Тому патронатна служба Голови Суду імперативно не обмежується лише вище згаданими посадами.

Наведене підтверджується Постановою Уряду «Питання оплати праці працівників державних органів», (додаток 6 «Розміри посадових окладів працівників патронатних служб у системі правосуддя»), який визначає розмір оплати праці працівників патронатних служб, зокрема, Конституційного Суду України,  та передбачає посади, зокрема, керівника патронатної служби, його заступника, прес-секретаря, референта, радника та інших посад, які прямо не вказані в Законі України «Про державну службу».

Так, коли мене обрали Головою Суду, мої повноваження як судді не зменшилися, а до повноважень судді додалися обов’язки Голови Суду. Окрім повноважень Голови я ще є суддею-доповідачем у справах, і їх кількість не менша ніж у інших суддів. Наукові консультанти і помічник виконують доручення судді зі справ конституційного провадження і підпорядковані йому безпосередньо.

Станом на сьогоднішній день методичне та організаційне забезпечення виконання Головою Суду наданих йому повноважень здійснює Департамент організаційної роботи у складі Секретаріату Суду.

Проте робота Департаменту є малоефективною, адже не забезпечується належний рівень комунікацій між Головою Суду та структурними підрозділами Секретаріату КСУ.

Це призводить до того, що наукові, методичні, аналітичні та інші матеріали, які готуються співробітниками Секретаріату, досить часто належним чином не відображають інформацію, необхідну Голові Суду для здійснення його повноважень.

Слід підкреслити, що наразі відсутні посадові особи патронатної служби, які б забезпечували організаційне, інформаційне, методичне та технічне забезпечення Голови Конституційного Суду України. Зазначені вище функції не можуть бути покладені на наукових консультантів та помічника Голови Суду, адже вони є працівниками його патронатної служби як судді, а не як особи, яка очолює Суд.

Кожному з нас потрібно працювати задля єдиної мети – захисту прав людини, і тоді люди нам повірять

Таким чином, на часі перехід до ефективної структури роботи Секретаріату Суду. Це наш фундамент, основа нашої діяльності, від якої залежить різновекторне забезпечення діяльності Суду.

Зробити потрібно немало: оптимізувати структуру Секретаріату Суду, впровадити міжнародні та європейські стандарти в роботі Секретаріату, забезпечити застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в організації роботи Секретаріату зокрема та Суду загалом.

Я є прихильником впровадження європейських засад конституційного судочинства та відходу від старих забюрократизованих догм. Саме тому діяльність Суду під час мого керівництва спрямована на впровадження європейського досвіду.

Я і надалі робитиму все для того, аби покращити систему захисту прав людини та доступу до правосуддя відповідно до європейських та міжнародних стандартів.

Однак для цього вкрай необхідно щоб в Секретаріаті Суду працювали висококваліфіковані професіонали, які мали б можливість та бажання забезпечити організаційно-аналітичний, юридичний та матеріально-технічний супровід діяльності Суду.

Моєю метою є авторитетний, відкритий та демократичний Суд, і я буду робити все залежне від мене, щоб Конституційний Суд України став саме таким. Попереду ще багато роботи, але я готовий до тих викликів, які постануть переді мною. Кожному з нас потрібно працювати задля єдиної мети – захисту прав людини, і тоді люди нам повірять.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*