Мінфін розробив законопроект про внесення змін до податкового кодексу україни щодо реєстрації податкових накладних, щоб спростити процедуру для бізнесу

Опубліковано: Ролан Бондарець | 22.08.2017 | Новини Мінфін розробив законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, щоб спростити процедуру для бізнесу Мінфін розробив законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, щоб спростити процедуру для бізнесуМіністерство фінансів України розробило законопроект «Про внесення змін до статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Пропоновані поправки, покликані спростити процедуру реєстрації ПН, будуть найближчим часом розглянуті Кабміном.
Нагадаємо, що цього літа український бізнес сколихнуло нововведення в податковому законодавстві, що стосувалося запуску системи автоматичного призупинення реєстрації ризикових накладних (пункт 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України). Починаючи від 1 липня щоденно призупиняється реєстрація близько 0,4% податкових накладних, серед яких не лише фіктивні, а й ті, що подаються підприємствами реального сектору економіки. Згідно з законом Комісія ДФС має надіслати платнику податку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН протягом 5 робочих днів після отримання його пояснень та документів. Проте чинним законодавством не передбачено жодних наслідків у випадку, якщо цього строку не буде дотримано.
Суть розробленого Мінфіном законопроекту полягає у введенні чіткого строку (5 днів) для надання рішення ДФС щодо реєстрації ПН або відмови в ній. У разі прострочення терміну податкову накладну буде зареєстровано автоматично. Такий порядок процедури стимулюватиме контролюючий орган швидко приймати відповідні рішення та захистить платників податку від втрат через його недостатню оперативність. З метою підвищення ефективності роботи Комісії ДФС до неї буде залучено додаткових фахівців, що оперативно розглядатимуть призупинені накладні. На внесенні цієї важливої норми до Закону № 1797 Мінфін наполягав ще на стадії його розробки, тобто у грудні 2016 року, проте в результаті обговорення у парламенті цей пункт було виключено. Проаналізувавши сьогоднішній стан роботи системи, Міністерство пропонує внести поправку з метою вдосконалення процедури реєстрації ПН.

Дякуємо! Ваш запит надіслано.

Найближчим часом Вам на пошту буде висланий бриф.

Дякуємо! Ваш запит надіслано.

Найближчим часом з Вами зв'яжеться консультант.

Вр внесла зміни до податкового кодексу

Мінфін розробив законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, щоб спростити процедуру для бізнесу

Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо удосконалення деяких податкових норм» проголосували 235 народних депутатів з 418, зареєстрованих в сесійній залі.

Закон спрямований на удосконалення деяких норм Податкового кодексу з метою спрощення процедур взяття на облік платників податків, покращання адміністрування податків і зборів, уникнення конфлікту інтересів між платниками податків і контролюючими органами, надання більших можливостей платникам податків застосовувати спеціальні режими, а також завершення запровадження принципу “єдиного вікна” при здійсненні державної реєстрації суб’єктів господарювання та взяття їх на облік у органах державної податкової служби.

Документом удосконалено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за результатами її запровадження з 1 січня поточного року, зокрема, спрощено процедуру взяття на облік платників єдиного податку платниками податку на додану вартість. Доопрацьовано механізм запровадження на 2012 рік мораторію щодо застосування деяких штрафних санкцій до платників єдиного податку.

Крім того, передбачається не накладати штрафні санкції у 2012 році за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платником єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку, а також запровадити мораторій на застосування адміністративних стягнень у вигляді штрафу за неправильність заповнення у 2012 році книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат.

  • Законодавчим актом встановлено комплекс змін до норм щодо податкового адміністрування, які спрямовані, насамперед, на спрощення та удосконалення адміністративних процедур.
  • Передбачається наступне:
  • – спростити процедури взяття на облік платників податків, що пов’язано із завершенням запровадження принципу “єдиного вікна” при здійсненні державної реєстрації суб’єктів господарювання, а також спростити процедури відкриття банківських рахунків суб’єктами господарювання;
  • – спростити порядок підписання податкової декларації платником у разі відсутності у такого платника особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;
  • – з метою спрощення сплати незначного податкового боргу (без залучення податкового керуючого, опису податкового майна) збільшено мінімальний розмір податкового боргу при наявності якого податкова вимога платнику податків не надсилається (з одного до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а також визначено, що при наявності такого податкового боргу право податкової застави не застосовується;
  • – з метою уникнення конфлікту інтересів приведено у відповідність процедуру взяття на облік договорів управління майном, які є платниками податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість;
  • – збільшується термін подання платником податку заперечень щодо акту фактичної перевірки його підрозділу, який знаходиться поза межі реєстрації такого платника податку, а також збільшується термін строку прийняття рішення органом ДПС за таким актом перевірки;
  • – з метою удосконалення процедури погашення податкового боргу встановлюється черговість погашення податкового боргу в залежності від терміну його виникнення (а не на розсуд податкового органу) у разі погашення боргу за рахунок продажу майна, що перебуває у податковій заставі;
  • – зобов’язати органи ДПС інформувати платника податків про поновлення видаткових операцій на його рахунках у разі усунення цим платником підстав для зупинення таких видаткових операцій;
  • – спростити процедуру зняття режиму податкової застави на придбане майно в результаті його реалізації для погашення податкового боргу;
  • – надати платнику податків можливість самостійно здійснювати продаж майна з метою погашення таким платником податкового боргу.

Законом внесено комплекс змін до норм щодо оподаткування податком на прибуток підприємств.

Так, врегульовано деякі позиції Кодексу щодо порядку врахування доходів і витрат при визначені бази оподаткування, зокрема: доповнено Кодекс положеннями, що не визнаються доходами з метою оподаткування у разі неповернення платником податку інвестицій, внесених до статутного фонду, при проведенні процедури припинення акціонерного товариства; при визначенні розміру витрат (не більше 4 відсотків від обсягу доходу (виручки) від реалізації продукції) здійснених на користь нерезидента у вигляді роялті, за надані послуги з маркетингу, консалтингу, реклами – запропонована окрема норма для банків з показником 4 відсотки доходу від операційної діяльності, оскільки у звітності банків відсутній показник “реалізація продукції”; уточнений механізм визначення доходу і нарахування амортизації на основні засоби, отримані безоплатно або придбані чи виготовлені (споруджені) за рахунок бюджетних коштів чи кредитних ресурсів, запозичених урядом чи під гарантію уряду.

Документом внесено зміни й стосовно положень Кодексу, які стосуються оподаткування податком на додану вартість.

Зокрема, скасовано обмеження щодо добровільної реєстрації платником ПДВ, що дасть можливість реєструватися платником ПДВ будь-якій особі, яка здійснює господарську діяльність незалежно від обсягів постачання; спрощено процедуру реєстрації платником ПДВ платників єдиного податку, у тому числі при добровільній зміні ставки єдиного податку з 5% на 3%, та уніфікувати строки такої реєстрації і подання заяви; скорочено строк реєстрації платників ПДВ у органах ДПС з 10 до 5 робочих днів, а також строк реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі, що надасть можливість своєчасно перевірити наявність права на декларування податкового кредиту; розширено перелік с/г підприємств, які можуть отримувати компенсацію за придбане в них молоко та м'ясо, удосконалено порядок обчислення податку на додану вартість у туристичній галузі; спрощено перерахунок податкового кредиту по необоротних активах, які використовуються одночасно в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях; визначено особливі правила, за якими платник може включити до податкового кредиту суми ПДВ, за якими раніше такий платник не мав права на податковий кредит; звільнено від оподаткування операції з передачі рухомого складу пасажирського транспорту загального користуванні.

Комплекс змін внесено й до норм щодо податку на доходи фізичних осіб.

Зокрема, усунено законодавчі колізії при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб бездомних осіб, а також дипломатичних працівників при компенсації їм витрат у відрядженні; не включено до бази оподаткування доходи у вигляді індексації пенсії; виплат з державного бюджету, що здійснюються за рішенням Європейського суду з прав людини; від здавання брухту чорних металів; спрощено порядок прийняття рішень професійними спілками щодо здійснення на користь їх членів виплат чи відшкодувань у неоподатковуваному розмірі; встановлено, що податкові агенти не утримують у джерела виплати податок з доходів, що виплачуються підприємцям; спрощено порядок проведення річних перерахунків податку на доходи фізичних осіб.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

На замітку. Доля законопроекту про спрощену систему та важливі зміни до Податкового кодексу та Закону про ЄСВ (законопроект № 8217)

Мінфін розробив законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, щоб спростити процедуру для бізнесу Власне Діло Липень, 2011/№ 14 https://i.factor.ua/ukr/journals/sb/2011/july/issue-14/article-95418.html

На замітку

Доля законопроекту про спрощену систему та важливі зміни до Податкового кодексу та Закону про ЄСВ (законопроект № 8217)

See also:  Що треба знати про зняття з реєстрації місця проживання на законних підставах

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких норм Податкового кодексу України) від 12.03.2011 р. № 8217

Депутати буквально до останнього зволікали із

законопроектом про спрощенку і таки часу на його розгляду в них не вистачило. Самий текст законопроекту, прийнятий у першому читанні, доопрацьований і готовий до прийняття. Однак тепер вирішено поставити його на розгляд уже після канікул, найімовірніше, усе це відбудеться у вересні. При цьому планується, що самий Закон набуде чинності в жовтні 2011 року.

Проте в останні дні сесії депутати прийняли дуже важливі зміни до

Податкового кодексу, Закону про ЄСВ і подарували спрощенцям мораторій на перевірки.

Так, тепер буде

звільнено від сплати ЄСВ пенсіонерів (за віком) та інвалідів, які працюють на спрощеній системі оподаткування (за себе. назалежно від наявності найманих працівників). Вони можуть стати платниками ЄСВ лише на добровільних засадах.

На загальносистемників, на жаль, це звільнення не поширилося. Більше того, їм навіть не «послабили» навантаження з ЄСВ (нагадаємо, що спочатку в

законопроекті № 8217 планувалося зменшити розмір ЄСВ для загальносистемників до 34,7 % від мінзарплати, однак ця норма не пройшла). Таким чином, при роботі на загальній системі оподаткування ЄСВ потрібно буде сплачувати, як і раніше, у розмірі 34,7 % від чистого доходу.

Далі, для

єдиноподатників і фікспатентників не лише скасували штрафи за несвоєчасне внесення пенсійної доплати за минулий рік, а й списали заборгованість за такими доплатами (зрозуміло, якщо вона все ще залишалася непогашеною). Заборгованість не стягатимуть навіть у тому разі, якщо суд уже прийняв рішення про сплату боргу до ПФ, і виконавча служба почала стягнення зазначених сум.

Крім цього, унесено ще цілу низку змін до

Податкового кодексу, які насамперед стосуватимуться загальносистемників. Ураховуючи те, що цими змінами до Податкового кодексу відкориговано перелік витрат для платників податку на прибуток, у наступному номері «ВД» ми детально розглянемо, як ці зміни зачеплять загальносистемників.

Позитивною зміною для загальносистемників стане

можливість зменшувати свої авансові внески з ПДФО протягом року (усередині року). Так, якщо підприємець установив собі авансові платежі, ґрунтуючись на чистому доході минулого року (або першого кварталу роботи на загальній системі оподаткування), а згодом виявив, що в якомусь кварталі його чистий дохід значно менше того, від якого обчислювалися авансові платежі (зменшився більш ніж на 20 %), він має право зменшити суму авансового платежу пропорційно зменшенню доходу. Для цього до настання найближчого строку сплати ПДФО слід подати до податкової заяву (довільної форми), стисло виклавши в ній причини зменшення авансового платежу з ПДФО та розрахунок нової суми авансового платежу.

Наприклад, якщо у III кварталі 2011 року підприємець отримає чистого доходу на 30 % менше, ніж очікувана сума щоквартального чистого доходу у 2011 році, то він зможе сплатити авансовий внесок з ПДФО в розмірі на 30 % меншому (строк сплати — найближчий після закінчення III кварталу — до 15.11.2011 р.).

Ще одна новина для загальносистемників стосується

пакета документів, необхідних для несправляння ПДФО. Отже, тепер уже не лише на рівні податкових роз'яснень, а й на рівні Податкового кодексу буде закріплено таке правило: суб'єкт господарювання, який виплачує дохід підприємцю, має право не утримувати ПДФО при виплаті, якщо особа, яка отримує дохід, надасть копію документа, що підтверджує факт його реєстрації підприємцем. Зрозуміло, що таким документом може бути виписка або витяг з ЄДР, а для підприємців, зареєстрованих до 07.05.2011 р., — Свідоцтво про держреєстрацію. Таким чином, остаточно стало зрозумілим, що оригінали підтвердних документів надавати не потрібно — достатньо копій.

До речі,

заборона на включення до витрат вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у підприємців-єдиноподатниквв, усе ще залишилася. Це обмеження хотіли скасувати, однак поки що вирішили не чіпати принаймні до остаточного прийняття Закону про спрощену систему. Виходить, що співробітничати з фізичними особами — єдиноподатниками, як і раніше, невигідно, і триватиме це як мінімум до жовтня поточного року.

Приємним подарунком для спрощенців став

мораторій на перевірки єдиноподатників, який продовжиться аж до прийняття Закону про спрощену систему оподаткування. Отже, до реформ заборонено будь-які перевірки єдиноподатників органами державної влади та місцевого самоврядування, за винятком:

  • — позапланових перевірок СЕС;
  • — позапланових перевірок за скаргами споживачів;
  • — планових і позапланових перевірок ПФ (однак перевірки з боку ПФ дозволено лише щодо підприємців, діяльність яких віднесено до середнього ступеня ризику).
  • Слід зазначити ще декілька цікавих моментів:
  • 1) якщо підприємець виплачує

винагороду фізичній особі за цивільно-правовим договором, то ПДФО тепер розраховуватиметься від суми винагороди за вирахуванням суми ЄСВ, утриманого з фізичної особи

Уряд схвалив законопроект, що спростить реєстрацію податкових наклад

  • 4 жовтня Уряд схвалив рішення Про внесення зміни до статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
  • З липня в Україні функціонує Система моніторингу ризиків з ПДВ, яка дозволяє попереджати махінації з податками і мільярдні втрати для бюджету та не дозволяє недоброчесним платникам отримувати неправомірні податкові кредити.
  • У вересні цього року проведений аналіз стану зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних показав, що на своєму старті Система моніторингу зупиняла 1,3% ПН/РК від загальної кількості зареєстрованих ПН/РК, наприкінці липня – 0,52%, а у жовтні 2017 даний показник зменшився з моменту старту Системи майже в п’ять разів (до 0,29%).

Як ми бачимо, Система моніторингу ПН/РК поступово зменшує кількість фактів зупинення ПН/РК, що означає позитивну динаміку роботи системи. Тобто, кількість зупинених накладних представників реального сектору економіки постійно зменшується.

  1. Мінфін розробив рішення, що суттєво спрощує процес реєстрації податкових накладних доброчесним платникам, чиї накладні було зупинено.
  2. У чому суть?
  3. Згідно з нормами Податкового кодексу, рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається контролюючим органом (Комісією ДФС) та надсилається платнику податку протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Мінфін пропонує рішення, яке дозволить автоматичну реєстрацію зупиненої накладної у випадку, якщо Комісія ДФС не надає відповідь платнику протягом 5 робочих днів. Тобто платники тепер не будуть потерпати у разі порушення контролюючими органами термінів надання відповіді та їх накладні автоматично реєструватимуться у Єдиному реєстрі.

Що це дає?

Дане рішення пропонує ввести чіткий строк (5 днів), відведений для надання рішення ДФС щодо блокування або реєстрації призупиненої податкової накладної платника.

У разі, якщо цей термін буде прострочено, податкова накладна буде автоматично зареєстрована.

Таким чином, Комісія ДФС буде більш вмотивована швидко приймати відповідні рішення, тому що платник податку не має ставати жертвою недостатньо оперативної роботи контролюючого органу.

  • Для максимальної ефективності роботи комісії ДФС до неї буде залучено додаткових фахівців, які зможуть оперативно розглядати призупинені накладні.
  • Міністерство фінансів наполягало на внесенні цього принципового пункту до Закону 1797 (яким передбачено запуск автоматичної системи припинення ризикових накладних) ще під час його розробки у грудні 2016 року, але під час обговорення в парламенті ця норма була виключена з фінальної версії Закону.
  • Тому, проаналізувавши роботу системи, Мінфін пропонує внести ці зміни задля спрощення процедур для бізнесу.

Тепер справа за Парламентом, до якого буде направлено проект змін на голосування. Розраховуємо на конструктивну співпрацю.

У раду внесли законопроект про зміни до податкового кодексу | бізнес

  • Член партії “Слуг народу” та Голова Комітету ВР України з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев зареєструвавзаконопроект №1210 “Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно удосконалення адміністрування податків, усуненні технічних і логічних непогоджень в податковому законодавстві”.
  • Стежте за оновленнями в модулі “Законопроекти” інформаційно-правових систем ЛІГА :ЗАКОН. Тестовим доступом до продуктів ІПС ЛІГА:ЗАКОН можна скористатися тут
  • Законопроект розроблений з метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю (План дій BEPS), реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків і зборів.
  • Документом запропоновані наступні зміни:

1. запровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній.

Контрольованою іноземною компанією вважатметься будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Податковим кодексом України;

See also:  Рада узаконила термины самоизоляция и обсервация и разрешила обработку персональных данных больных covid-19 без их согласия

2.

уточнення порядку врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями, а саме пропонується розповсюдити обмеження по врахуванню таких процентів щодо кредитів, позик та інших боргових зобов'язань, отриманих як від пов'язаних, так і непов'язаних осіб. Також пропонується залишити один критерій застосування зазначеного порядку – за умови того, що загальна сума нарахованих процентів перевищує 30 відсотків суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності;

3. уточнення визначення постійного представництва, зокрема, через унеможливлення уникнення вимоги щодо реєстрації постійного представництва шляхом дроблення діяльності в Україні;

4. запровадження можливості реєстрації платниками податків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність через розташоване в Україні постійне представництво без його реєстрації платником податків;

5. запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).

  1. 6. імплементація положень 8-10 кроків Плану дій BEPS щодо контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній, вдосконалення правил для операцій з сировинними товарами шляхом виключення обмеження на застосовування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості використовувати котирувальні ціни на такі товари;
  2. 7. уточнення критеріїв визнання осіб пов'язаними та запровадження штрафних санкцій, пропорційних порушенню норм законодавства;
  3. 8. визначення порядку проведення процедури взаємного узгодження, що передбачає механізм подачі заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій контролюючого органу, тощо;

9. запровадження концепції оподаткування прирівняних до дивідендів платежів, що передбачає коригування за методологією, передбаченими для контролю за трансфертним ціноутворенням, при здійсненні операцій з нерезидентами.

  • 10. запровадження в межах Податкового кодексу України принципу винної відповідальності платника податку за податкові правопорушення;
  • 11. визначення вимог щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів, а саме передбачаються в якості обов'язкових описової та мотивувальної частин податкового повідомлення-рішення;
  • 12. закріплення переліку податкових правопорушень контролюючих органів, які серед іншого, будуть включати недотримання ними процедури реєстрації платників податку чи порушення у сфері відшкодування податку на додану вартість;
  • 13. визначення в невиключного переліку збитків, яких можуть зазнавати платники податку;

14. закріплення матеріальної відповідальності органу за неправомірні діяння його посадових осіб та безвинну відповідальність контролюючих органів.

15. реформування пені: пеню пропонується розглядати не як штрафну санкцію, що при її одночасному застосуванні із штрафом призводить до подвійної фінансової відповідальності за одне правопорушення, а як засіб дисконтування грошей в часі, тобто приведення їх до реальної вартості в часі;

16. запровадження колегіального розгляду матеріалів податкової перевірки комісією з питань розгляду заперечень та встановлення чіткого переліку обставин, які підлягають встановленню під час розгляду матеріалів;

17. створення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків на рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Про перші кроки та рішення нової влади читайте тут

Академія ЛІГА:ЗАКОН запрошує представників бізнесу на заходи у вересні

Мінфін пропонує реформувати відповідальність за податкові правопорушення

Міністерство фінансів ініціює внесення змін до законодавства в частині встановлення винуватості платника податків у допущені ним порушення.

Так, Мінфіном розроблений законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства».

У чому суть законопроекту

Метою законопроекту є реформування та осучаснення відповідальності за податкові правопорушення. Першочергово документом пропонуються більш ефективні механізми врегулювання таких спорів для платників податків, у випадках, коли порушення податкового законодавства сталося не з їхньої вини.

Що саме пропонується

Серед іншого, законопроектом поруч із формальними складами правопорушень пропонується введення принципу винної відповідальності платників податку, властивого всім галузям української системи права, на противагу існуючій відповідальності платника без вини. Вказаний законопроект запропоновано реалізувати через призму концепції «розумної обачності».

Зокрема, платник податків буде вважатись винним у вчинені податкового правопорушення, якщо буде встановлено, що він мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, однак не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання. У зв’язку з цим, при розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом можуть додатково досліджуватися також документи платника податків, що свідчать про його належну обачність.

Окрім того передбачено застосування системи пом'якшуючих обставин та обставин, що звільняють від відповідальності, що дозволить не притягувати платників податків до відповідальності за порушення, наприклад, спричиненні збоями електронних систем прийняття звітності.

Крім того, законопроектом поруч із детальним механізмом відшкодування державою шкоди за неправомірні рішення контролюючих органів, також запропоновано спрощену процедуру такого відшкодування. Так, якщо особа, чиї права порушено, має певні труднощі у доведенні розміру фактично завданих збитків, вона може отримати фіксований розмір відшкодування.

Змінюється також правова природа пені: з заходу відповідальності на засіб компенсації втрати вартості грошей у часі.

Серед іншого, законопроектом також суттєво розширено вимоги до змісту податкового повідомлення-рішення. Обов'язковою складовою такого рішення має бути детальний виклад фактичних обставин справи, підтверджених належним чином, та належне обґрунтування контролюючим органом своїх мотивів застосування санкцій до платника податків.

Із документом можна ознайомитися та надати свої зауваження та пропозиції.

Законопроект №1210 прийнято в першому читанні: огляд очікуваних змін у податковому законодавстві | «Делойт» в Україні

3 грудня 2019 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (реєстр. №1210 від 30 серпня 2019 року).

Доповнення до інформаційного повідомлення щодо прийняття в першому читанні законопроекту №1210:

 

1. Адміністрування податків

  • До загальних засад оподаткування додано пункт, згідно з яким операції повинні обліковуватись, зважаючи на реальні (фактичні) умови та обставини та/або поведінку платника податків. Документи, які не відображають реальні умови та обставини та/або поведінку платника податків, не приймаються як первинні документи для цілей податкового обліку.
  • Пропонується закріпити в ПКУ право на внесення змін до плану-графіка (не частіше, ніж раз на квартал).
  • Для оскарження рішень контролюючих органів передбачається створення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків при Мінфіні, якщо сума донарахування чи зменшення бюджетного відшкодування/від’ємного значення ≥1 000 прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового року (2,102 тис. грн для 2020 року).
  • Доповнено підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме: (1) отримання інформації, що дає контролюючому органу обґрунтовані підстави вважати, що нерезидент веде господарську діяльність через постійне представництво на території України без реєстрації; (2) якщо контролюючим органом після проведення планової або позапланової перевірки отримано інформацію від іноземних державних органів чи матеріали експертиз, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

2. Зміни в застосуванні штрафних санкцій

  • Пропонується змінити порядок та розміри штрафних санкцій, які застосовуються контролюючим органом у разі визначення суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, зменшення бюджетного відшкодування та несплати/неутримання податковим агентом, і встановити залежність від умисності/неумисності вчинення порушення (неумисне – 10%; умисне: а) вперше – 25%; б) вдруге або що призвели до ненадходження податкових зобов’язань на суму, що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат – 50%; в) втретє – 75% (застосовується лише для порушень податкового агента).
  • Пропонується запровадити фіксовані штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які складені на «умовні» зобов’язання з ПДВ (складені на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання та які пов’язані з необ’єктними операціями чи операціями, звільненими від оподаткування).
  • Додатково пропонується встановити відповідальність за використання податкової пільги не за призначенням у розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг (у разі умисного діяння – в подвійному розмірі).

Зміни до правил застосування податкових різниць, що збільшують/зменшують фінансовий результат до оподаткування, серед яких:

  • змінено порядок розрахунку процентів, що збільшують фінансовий результат до оподаткування: (1) під обмеження тепер підпадають усі проценти, незалежно від того, від кого саме отримані кредитні кошти (резидент/нерезидент), та незалежно від пов’язаності з платником податків; (2) до розрахунку не беруться лише проценти, що підлягають капіталізації, відповідно до положень міжнародних та/або національних стандартів бухгалтерського обліку, до моменту запровадження відповідного активу в експлуатацію; (3) змінено формулу розрахунку ліміту; (4) виключено право на перенесення неврахованих процентних витрат на майбутні податкові періоди;
  • нові коригування на суму визнаних доходів/витрат від курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу;
  • врегульовано питання щодо права правонаступника переносити від’ємне значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується через приєднання, злиття, перетворення, поділ, виділ;
  • суми штрафів, пені, нараховані контролюючими органами за порушення податкового та іншого законодавства, не враховуються в податковому обліку;
  • витрати, понесені платником податків в операціях з нерезидентами, які не мають ділової мети, не враховуються в податковому обліку;
  • фінансовий результат до оподаткування збільшується не лише на 30% придбання, але й на 30% від реалізації товарів/робіт/послуг резидентам «низькоподаткових» юрисдикцій та спеціальних організаційно-правових форм;
  • витрати у вигляді роялті, нараховані на користь інститутів спільного інвестування, не враховуються в податковому обліку;
  • пропонується врегулювати питання щодо амортизації основних засобів у податковому обліку: на період проведення поточного або капітального ремонту, модернізації, реконструкції, добудови, дообладнання та консервації основних засобів амортизація не нараховується.
  • Впроваджується трирівнева структура звітності з ТЦУ відповідно до плану BEPS (перший звітний період – 2020 рік; вартісні критерії для подання звітності: майстер-файл (МФ) – 50 млн євро, звіт у розрізі країн (CbCR) – 750 млн євро):
See also:  Рро для фоп. новий закон про касові апарати. законопроект 1053-1

МФ – подається державною мовою протягом 90 днів з дня отримання запиту, який може надійти не раніше, ніж через 12 місяців після закінчення фінансового року групи; штраф за неподання – до 300 прожиткових мінімумів (631 тис. грн для цілей 2020 року);

CbCR – подається протягом 12 місяців після закінчення фінансового року групи; штраф за неподання – до 3 000 прожиткових мінімумів (6 306 тис. грн для 2020 року);

Повідомлення про участь – подається до 1 жовтня року, що наступає за звітним; штраф за неподання – до 100 прожиткових мінімумів (210 тис. грн для 2020 року).

  • Запроваджується оподаткування 15%-м податком на доходи нерезидентів виплат, прирівняних до дивідендів (так звані «конструктивні» дивіденди), серед яких – суми коригування за методологією ТЦУ щодо операцій з придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) та щодо доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права).
  • Впроваджуються зміни щодо сировинних товарів – встановлено поняття «котирувальні ціни», що включає не лише ціни на біржі, але й інформацію агентств з «прозорою звітністю», яка повинна включати ціни за операціями з декількома контрагентами і мати регулярний характер; визначено джерела інформації (рекомендовані).
  • Доповнені критерії пов‘язаності: (1) критерій змінюється з 20% до 25%; (2) пов’язаність встановлюється також якщо кредиторська заборгованість, а не лише кредити та поворотна фінансова допомога, перевищує власний капітал в 3,5 рази; (3) участь у спільній діяльності на 25% і більше визначається в якості додаткової ознаки пов’язаності;
  • До переліку контрольованих операцій додаються операції платників єдиного податку 4 групи з (1) пов’язаними нерезидентами, (2) через комісіонерів, (3) з резидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій та (4) з нерезидентами зі спеціальними організаційно-правовими формами (ОПФ);
  • Встановлюється, що операції з передачі функцій з ризиками та активами, в результаті яких зменшився обсяг діяльності/фінансовий результат, будуть визнаватись господарськими операціями, що підпадають під контроль з ТЦУ;
  • Під контроль з ТЦУ підпадатимуть операції КІК з пов’язаними нерезидентами, резидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій та з переліку ОПФ;
  • Впроваджуються додаткові вимоги щодо змісту документацій з ТЦУ, зокрема, потрібно вказувати інформацію про бенефіціарів, про ланцюг створення вартості, а також обґрунтовувати економічну доцільність здійснення операцій;
  • Змінами впроваджуються необхідність проведення коригувань з ТЦУ, якщо умови операцій не відповідають розумній економічній причині (діловій меті);
  • Запроваджуються можливість та деталізується відповідний механізм проведення пропорційного коригування.

5. Контрольовані іноземні компанії (КІК)

  • Запровадження правил оподаткування КІК для фізичних та юридичних осіб – резидентів України, які є власниками або контролерами іноземних компаній. Нерозподілений прибуток КІК може підлягати оподаткуванню на рівні бенефіціара бізнесу – фізичної або юридичної особи (ПДФО або податком на прибуток відповідно). Прибуток КІК може підлягати оподаткуванню за ставкою 18%/5%/9%, залежно від того, чи розподіляє КІК прибуток на користь українського контролера та від низки інших умов. Законопроект передбачає випадки, в яких прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні (залежно від розміру доходу КІК, країни реєстрації та виду діяльності КІК, а також інших умов).
  • З’явиться вимога щодо декларування резидентами-контролерами своїх часток у КІК та подання платниками податків звітності щодо доходів контрольованих ними КІК, а також відповідальність за недотримання таких вимог. Так, наприклад, за неподання (несвоєчасне подання) звіту про КІК передбачено штраф у розмірі 1 000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, за кожен такий факт порушення (4,723 тис. грн для 2020 року).
  • Розширюється визначення дивідендів. До дивідендів прирівнюються окремі види виплат на користь нерезидентів:

різниця між ціною операції і сумою, визначеною за принципом «витягнутої руки»;

повернення коштів нерезиденту у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, зворотнім викупом акцій емітентом та виходом учасника з господарського товариства, а також в аналогічних операціях – якщо зменшується нерозподілений прибуток платника податків – юридичної особи.

  • Виплати, прирівняні до дивідендів, можуть оподатковуватись авансовим внеском з податку на прибуток підприємств та 15%-м податком на доходи нерезидентів.
  • Оподаткування в Україні операцій з акціями та корпоративними правами іноземних компаній, вартість яких складається переважно з нерухомого майна в Україні, включно з орендованим. Передбачається, що податок у такому випадку повинні будуть платити нерезиденти (продавець, а якщо у продавця немає представництва в Україні, то покупець). Водночас нерезидент – покупець активу повинен буде зареєструватися для цих цілей в українських контролюючих органах.
  • Розширення та уточнення визначення постійного представництва, нові правила проведення перевірок з метою виявлення нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність без реєстрації постійного представництва.
  • Уточнення умов застосування податкових конвенцій та запровадження тесту основної мети: конвенція не застосовується, якщо основною метою операції або структури є отримання податкових переваг за конвенцією.
  • Тест бенефіціарного власника може не застосовуватись, якщо відповідну умову не передбачено податковою конвенцією.
  • Пропонується врегулювати статус тютюнових виробів для електричного нагрівання (електронних сигарет), а також визначити ставку акцизного податку для таких «стіків», зважаючи на тисячі шт., а не кг.

8. ПДВ

  • Пропонується доповнити визначення бази оподаткування. Продаж товару, у разі вивезення його за межі митної території України, для цілей ПДВ має відбуватись за ціною не нижчою, ніж вартість придбання такого товару (або за звичайну ціну для самостійно виготовлених товарів). Недотримання норми призводить до необхідності донарахування ПДВ-зобов’язань на різницю.
  • Уточнено, що сума відшкодування упущеної вигоди включається до складу бази оподаткування для цілей ПДВ.

9. Інші нововведення

  • Додано прив’язку визначення фактичної ціни реалізації товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) до рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», але лише у разі здійснення контрольованих операцій. А на ті операції, що не підпадають під «контрольовані», поширюються «звичайні ціни».
  • Внесено зміни до об’єктів нерухомості, на які не поширюється податок на майно, а саме: уточнено, що тепер податком на майно серед об’єктів нерухомості не оподатковуються лише ті, які використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються власниками в оренду, лізинг, позичку.
  • Також, суттєво розширюється база оподаткування рентною платою для виробників руди.

Звертаємо увагу, що перехідні положення законопроекту №1210 передбачають графік набуття чинності для окремих блоків змін до Податкового кодексу.

У разі ухвалення закону загалом частина змін може застосовуватись з дня наступного за днем опублікування закону, в той час як окремі правила можуть набути чинності з 1 січня або з 1 липня 2020 року.

Наразі законопроект готується до другого читання, тому його текст може змінитись. Зокрема, згідно з інформацією зі стенограми засідання Верховної Ради, до законопроекту можуть вноситись зміни в частині застосування обмежено до процентних витрат, правил КІК, застосування штрафних санкцій тощо.

Ми слідкуємо за розвитком подій та будемо повідомляти про новини в податковому законодавстві та про їхній вплив на український і міжнародний бізнес.

Повернутися до податково-юридичного інформаційного бюлетеня 2019 року

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*