На сайті президента україни розміщена петиція щодо прийняття законопроекту №9055 «про адвокатуру та адвокатську діяльність»

8 листопада відбулась науково-практична дискусія “Законопроект №9055. За та проти”. Організатором заходу стала Національна асоціація адвокатів України (НААУ).

Мета заходу полягала в обговоренні нової редакції Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, внесеного на розгляд Верховної Ради України Президентом України у вересні 2018.

На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

У зустрічі взяли участь представники адвокатської спільноти. Мережу правового розвитку під час дискусії представляв керівник Черкаського офісу МПР при ГО “Центр права” Петро Бурлаченко.

Законопроект був неоднозначно сприйнятий юристами, викликавши критику.

Мережа правового розвитку також висловила з цього приводу свою позицію, направивши відповідне звернення Голові Верховної Ради України Андрію Парубію.

З нею ознайомились народні депутати України – члени підкомітету з питань діяльності адвокатури та регулювання надання правової допомоги громадянам Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Інформацію про позицію МПР щодо проекту Закону N9055 можна отримати за посиланням http://ow.ly/5t8J30mliAP.

Дискусія складалась з 3 блоків:

  • Структура органів адвокатського самоврядування. Що чекає реформовану адвокатуру ?
  • Право на професію юристів та адвокатська діяльність та інші види діяльності в контексті монополії адвокатури.
  • Права адвокатів та гарантії адвокатської діяльності. Теорія та практика.

Учасники зустрічі висловили побоювання щодо того, що законопроект несе загрози для адвокатської діяльності. Так, у разі його прийняття, слідчі та прокурори матимуть змогу вручати адвокатам підозру у вчиненні злочину, що може використовуватись для тиску на адвокатів; на сьогодні підозру може вручати лише генпрокурор. З’являється більше підстав не відповідати на адвокатські запити.

Законопроект також може становити ризики для отримувачів адвокатських послуг. Наприклад, клієнт втрачає право обирати собі адвоката: його призначатимуть слідчі органи, обираючи кандидата з системи безоплатної правової допомоги. Адвоката можуть покарати за “зловживання процесуальними повноваженнями”, що може стати інструментом переслідування.

Існують побоювання щодо того, що впровадження законопроекту сприятиме поширенню корупційних схем. Зокрема, це може призвести до поширення практики укладання фіктивних договорів на стажування у адвокатів, оскільки таке стажування розглядатиметься у якості передумови для отримання кандидатом статусу адвоката.

Крім того, адвокат не зможе суміщати адвокатську діяльність із роботою за трудовим договором (крім наукової, викладацької чи творчої діяльності). Таким чином, серед іншого, ускладнюється співпраця адвокатів з громадськими організаціями. Впровадження цього положення також може мати негативні наслідки щодо фінансової стабільності та незалежності адвокатів.

Учасники зустрічі наголосили на потребі суттєво доробити зазначений законопроект. Крім того, існують альтернативні законопроекти, підготовлені у адвокатському середовищі: №9055-1 та №9055-2. Вони, на думку присутніх, виключають вказані вище ризики і можуть стати основною для вдосконалення законодавства.

Володимир Клочков, член Комітету захисту прав адвокатів НААУ: “Реформи докотились до адвокатури, і після того, як була знищена судова влада, знищені правоохоронні органи, намагаються так само знищити адвокатуру, зробити кишеньковою, підпорядкувати її зацікавленим людям.”

На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»На фото: Володимир Клочков, член Комітету захисту прав адвокатів НААУ

Петро Бурлаченко, керівник Черкаського офісу МПР при ГО “Центр Права”: “Законопроектом передбачено створення 27 регіональних палат; також кваліфікаційно-дисциплінарну комісію планується розподілити на кваліфікаційну, дисциплінарну та ревізійні комісії. Таким чином, у кожному регіоні можливо створити 5-6 палат, які будуть приймати іспити і видавати свідоцтва на право займатись адвокатською діяльністю. Це може призвести до зловживань і сприяти несанкціонованому доступу до Єдиного реєстру адвокатів України.

Представники органів державної влади полюбляють порушувати закон, і адвокат-практик, маючи стаж, завжди оскаржує їхні дії чи бездіяльність в судових органах, що завжди не до вподоби чиновникам. Я думаю, влада прагне керувати і контролювати, навіть таку незалежну структуру як адвокатура.

Впровадження окремих положень законопроекту може призвести до того, що почнеться правовий колапс, хаос. Може також мати місце активізація переслідувань адвокатів, збільшення кількості обшуків, які будуть використовуватись як засіб тиску на адвокатів”.

На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»На фото: Петро Бурлаченко, керівник Черкаського офісу МПР при ГО “Центр Права”

Вадим Красник, керівник Секретаріату НААУ: “Я вважаю, що потрібно посилити діючий закон в частині прав і діяльності адвокатської діяльності. Свого часу такі зміни були напрацьовані і внесені народним депутатом Купрієнком на розгляд Верховної Ради як зміни до Закону “Про адвокатську діяльність”. На жаль, до сьогоднішнього дня вони прийняті не були”.

На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»На фото: Вадим Красник, керівник Секретаріату НААУ

Олексій Фазекош, голова Ради адвокатів Закарпатської області: “Говорячи про законопроект, ми як адвокати зупиняємось на речах, які начебто є домінуючими,- права адвокатів, роль адвокатури, захищеність адвокатів, адвокатська таємниця. Але в даному випадку ці питання є другорядними, як це не дивно. Тому що якщо буде реалізована ця модель законопроекту, то української адвокатури не буде взагалі.”

На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»На фото: Олексій Фазекош, голова Ради адвокатів Закарпатської області

Олександр Дроздов, голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: “У випадку прийняття законопроекту мова іде про ліквідацію органів адвокатського самоврядування. Там багато суттєвих питань і проблем, які хочуть завуальовано нав’язати для адвокатури України”.

На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»На фото: Олександр Дроздов, голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Сергій Рибак, менеджер з комунікацій МПР

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Реформа адвокатури: зміни заради незалежності

На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Інна Рафальська,голова Ради адвокатів міста Києва,

заслужений юриcт України

Шостого вересня Президент вніс до Верховної Ради України як невідкладний законопроект No 9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Це — комплексний документ, підготований робочою групою за участі правничих асоціацій, офіційних представників Національної асоціації адвокатів України, науковців, практикуючих адвокатів.

Радою судових реформ до обговорення та надання висновку щодо концепції та основних положень законопроекту були запрошені європейські експерти, представники ССВЕ, наукових установ, Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ, судді, члени Вищої ради правосуддя.

Про законопроект загалом

Варто зазначити, що загалом робота над законопроектом тривала понад три роки — з моменту реформування системи правосуддя та закріплення в Конституції України виключного права адвокатів здійснювати захист і представництво в судах. Метою документу є підсилення ролі адвокатури як публічного правого інституту в українському суспільстві.

Інша мета — приведення законодавства, яке регулює питання виконання адвокатами публічної функції із захисту прав громадян, юридичних осіб, установ, організацій у судах, до загально визнаних стандартів європейських систем прав та гарантій адвокатської діяльності, повернення до головних принципів, які є найбільш наголошуваними в європейському адвокатському кодексі щодо непорушності адвокатської таємниці, дотримання принципу лояльності (пріоритету) інтересів клієнта та конфіденційності. Не менш суттєвим є включення до засад адвокатської діяльності положення про слідування принципу верховенства права, яке замінило обмежувальне поняття законності, виключивши заборону про вчинення адвокатом на захист клієнта дій, які прямо не визначені законом.

Крім того, держава, встановивши монополію представництва в судах адвокатами, обгрунтовано встановила, що професійна правнича допомога має надаватися якісно й на високому рівні. Засади ставлення до колег та суду з повагою є такими, що відповідають рівню високоінтелектуального адвокатського співтовариства.

Однією з визначальних засад адвокатської діяльності є її незалежність. Адже для того, аби адвокати могли діяти професійно, без тиску, перешкод та втручання, вони мають бути убезпечені широким колом гарантій, відповідно до набутого статусу та професійної діяльності.

Даний законопроект не лише декларує такі гарантії, але й безпосередньо імплементує іх у суміжні законодавчі акти, забезпечуючи практичний механізм реалізації.

В ньому наголошується, що всі зміни, які мають відбутися після його прийняття, скеровані саме для забезпечення незалежності за європейськими стандартами публічного інституту адвокатури в системі українського судочинства з метою надання якісної правничої допомоги.

Коротко про запропоновані зміни

Найбільших змін зазнали положення Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, оскільки саме особи, які перебувають під кримінальним переслідуванням, потерпілі від злочинів, інші особи, щодо яких застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження, не були належним чином захищені в ході досудового розслідування, не мали відповідного обсягу прав та механізмів реалізації задекларованих можливостей щодо належного захисту. Зазначені дефекти
кримінального процесуального закону були очевидні вже на стадії його запровадження в 2012 році. Законодавчо обмежений механізм захисту після запровадження КПК 2012 року та невідповідність його положень Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод потягнув за собою значну кількість скарг до ЄСПЛ, які й зараз перебувають у провадженні цього суду.

Запропоновані зміни наділяють захисника окремими широкими власними правами, як сторону кримінального провадження; прирівнюють у правах до захисника адвоката, який здійснює представництво інтересів потерпілих; адвокатам, які надають правову допомогу свідкам у кримінальному провадженні також надані власні права, безпосередньо пов’язані з наданням правничої допомоги, крім того, їм надано право оскарження дій та бездіяльності щодо їх клієнтів та звернення за судовим контролем дій органів досудового слідства, пов’язаних із можливим тиском на свідка. Помимо того, захисник, адвокат—представник потерпілого мають право самостійно вчиняти слідчі дії, закріплено право звернення до суду про надання дозволу на проведення обшуку, захисник, адвокат—представник потерпілого не можуть бути обмежені в обсягах ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в його ході. Розширені й підстави для оскарження дій та бездіяльності органів досудового розслідування.

Забезпечення адвокатської таємниці

Забезпечуючи непорушність адвокатської таємниці та конфіденційності спілкування з клієнтом законопроект встановлює спеціальну посилену відповідальність для службових осіб, винних у її порушенні.

Будь-які докази, добуті в офісі адвоката, внаслідок слідчих (негласних) дій апріорі визнаються недопустимими.

Обшук в адвоката може бути проведений виключно у випадках, якщо саме він набув у встановленому законом порядку статус підозрюваного в кримінальному провадженні.

Також кодекс доповнений спеціальною нормою щодо особливості проведення слідчих дій щодо адвоката. Без будь-яких посилань адвокат не може бути допитаний в якості свідка щодо справ свого клієнта.

Крім того, законопроект посилює імунітет адвоката від кримінального переслідування шляхом змін законодавчих положень у главі 37 КПК. Недопуск адвоката до захисту в законопроекті чітко визначено як злочин (перешкоджання діяльності захисника).

Запропоновані й інші цікаві зміни, які мають посилити можливості сторони захисту в змагальному процесі для захисту інтересів, прав та свобод клієнтів.

Вищезазначені зміни є імплементацією додаткових гарантій незалежності адвокатів у своїй професійній діяльності, які бере на себе держава. Відтак гарантії адвокатської діяльності перестають бути декларацією.

Саме у зв’язку з посиленням державних гарантій незалежності діяльності законопроект пропонує адвокатам визначитися з обсягом недоторканості, яка впливає на обсяг захищеності таємниці клієнта.

Усуває законопроект і будь-які перешкоди в здійсненні адвокатом підприємницької діяльності, яка не пов’язана, але не є несумісною, з адвокатською. Така діяльність не захищена спеціальними гарантіями, забезпеченими державою для адвокатів.

See also:  Защита собственности от рейдерства - законопроект № 9063

Джерело: Юридичний вісник України

На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 7-р/2020 у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ст. 375 Кримінального кодексу України.

Статтею 375 Кримінального кодексу встановлено кримінальну відповідальність суддів за постановлення «завідомо неправосудного» вироку, рішення, ухвали або постанови.

Автори клопотання наголошували, що сполучення слів «завідомо неправосудного» є оцінним, його зміст законодавчо не визначений, що не забезпечує передбачуваності застосування оспорюваної норми Кодексу. На думку народних депутатів України, ст. 375 КК суперечить принципу верховенства права, що порушує вимоги низки статей Основного Закону України.

Вирішуючи порушене у конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходив, зокрема, із того, що в ст.

375 КК не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є «неправосудними», а також не розкрито змісту сполучення слів «завідомо неправосудний», що може призвести до неоднозначного розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

У Рішенні наголошується, що кримінальний закон (ст. 375 КК) має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачуваності. Це є гарантією здійснення суддею правосуддя на засадах верховенства права та ефективної реалізації кожним конституційного права на судовий захист.

Встановлення кримінальної відповідальності за постановлення «завідомо неправосудного» судового рішення створює ризики та можливості для впливу на суддів. На думку Суду, конституційні приписи щодо незалежності суддів нівелюються внаслідок юридичної невизначеності ст. 375 КК.

З огляду на викладене, Конституційний Суд України встановив, що ст. 375 Кодексу суперечить принципові верховенства права, а саме такому його елементові, як юридична визначеність, та не узгоджується з принципами незалежності суддів, обов’язковості судового рішення, а отже, суперечить ч. 1 ст. 8, ч.ч. 1, 2 ст. 126, ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

Встановивши невідповідність Основному Закону України ст.

375 Кримінального кодексу України, Конституційний Суд України визнав за доцільне відтермінувати втрату чинності цієї статті на шість місяців з дня ухвалення Судом рішення про її неконституційність, у зв’язку з чим Верховна Рада України має привести нормативне регулювання, встановлене цією статтею у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Ознайомитись з повним текстом Рішення № 7-р/2020 можна за посиланням.

На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України «Про внесення змін до Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства» від 13 травня 2020 р. № 383/125.

Пункт 8 розд. I Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 р.

№ 353/271/150, доповнено абзацом 8, відповідно до якого, іноземці, які отримали посвідку на тимчасове проживання відповідно до ч. 20 ст.

4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», не можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, яка вчинила акт агресії проти України, або в країну, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262.

Пункт 5 розд. II Інструкції доповнено абзацом 3, згідно з яким, витрати, пов’язані із супроводом іноземця під час виконання рішення про примусове повернення, здійснюються за рахунок та в межах кошторису органів ДМС та органів охорони державного кордону, в яких проходять службу (працюють) такі посадові особи.

На сайті Президента України розміщена петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про внесення змін до Інструкції про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду» від 14 травня 2020 р. № 388.

Змінами до п. 2 розд.

II Інструкції про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 травня 2016 р. № 385, встановлено, що винагорода виплачується особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду із розрахунку на місяць в таких розмірах:

  • на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони – 17000 грн (раніше – 10000 грн);
  • в інших місцях дислокації в межах визначених районів проведення заходів ЗНБО чи АТО, інших заходів в умовах особливого періоду – 6500 грн (раніше – 4500 грн).

Наказ застосовується з 1 січня 2020 р.

Гарантії адвокатської діяльності за проектом Закону України №9055

6 вересня 2018 року на сайті Верховної Ради України оприлюднено текст законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за доданням Президента Петра Порошенка, новели якого за досить короткий час викликали шквал критики.

Серед значної кількості неприйнятних положень, слід відзначити й нововведення, якими пропонується нібито розширити професійні права адвокатів та закріпити додаткові гарантії адвокатської діяльності. Також проект закону №9055 містить численні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які навпаки – звужують гарантії адвокатської діяльності.

Думки правників розділилися. Що насправді приховує новий закон у розрізі гарантій адвокатської діяльності та з чим їх, як-то кажуть, їсти?

Правова доктрина вказує, що юридичні гарантії – законодавчо закріплені засоби охорони суб'єктивних прав, способи їх реалізації, а також засоби забезпечення законності і охорони правопорядку.

За основу статті 24 «Гарантії адвокатської діяльності» законопроекту №9055 у загальному взято статтю 23 діючого Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року.

Варто зазначити, що міжнародними стандартами адвокатської діяльності, зокрема, Рекомендація №R(2000)21 Комітету Міністрів державам-членам про свободу професійної діяльності адвокатів, що ухвалено Комітетом Міністрів Ради Європи 25 жовтня 2000 року, до принципів формування адвокатури відносить право на свободу переконань та можливість впливу на законотворчу діяльність. Із змісту європейського законодавства саме адвокатура повинна ініціювати свій профільний закон, а не влада. У діяльності адвокатури держава лише забезпечує ефективний доступ до правосуддя, та доступ усіх верств суспільства до ефективної правової допомоги.

Серед новел запропонованого проекту можна виокремити наступне.

По-перше, будь-які заходи забезпечення кримінального провадження, оперативно-розшукові заходи та слідчі (розшукові) дії, в тому числі негласні, стосовно адвоката, застосування до нього запобіжного заходу, затримання або будь-яке обмеження свободи пересування адвоката здійснюються лише на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду за клопотанням Генерального прокурора, його заступника, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя і виключно у зв'язку із кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких підозрюється адвокат.

Чинний закон надає право здійснювати вищезазначені дії «з дозволу суду на підставі судового рішення».

Таким чином, законопроект №9055 конкретизує й ніби розширює гарантію адвокатської діяльності, що існувала раніше.

Стосовно цього проект вводить наступні положення: адвокат, права якого були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій має бути письмово повідомлений прокурором про таке

обмеження прав. Відповідне повідомлення адвоката має здійснюватися прокурором, за клопотанням якого апеляційний суд ухвалив рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Повідомлення адвоката про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

У випадку неповідомлення адвоката про тимчасове обмеження його прав, результати негласних слідчих (розшукових) дій не можуть бути використані для доведення вини адвоката.

По-друге, забороняється проникнення в житло або інше володіння адвоката, приміщення, в якому знаходиться робоче місце адвоката, проведення в них огляду, обшуку чи інших слідчих (розшукових) дій, а також проведення особистого обшуку адвоката, огляду, витребування чи вилучення речей та документів адвоката, крім випадків, коли такі дії здійснюються у межах кримінального провадження, в якому адвокату вручена підозра у вчиненні злочину.

Суперечливим є додання статті 237-1 до КПК України «Особливості проведення обшуку та огляду житла чи іншого володіння адвоката». З цього приводу Європейським судом з прав людини напрацьований значний пласт матеріалу.

Як приклад можна привести позицію суду у таких справах, як «Niemietz проти Німеччини» (1992), «Петрі Саллінен (Petri Sallinen) та інші проти Фінляндії» (2005), «Смірнов проти Росії» та «Wieser and Bicos Beteiligungen GmbH проти Австрії» (2007), «Ілля Стефанов (Iliya Stefanov) проти Болгарії» та «Андре та інший проти Франції» (2008) тощо.

У всіх цих справах ЄСПЛ вказує на порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Будь-яке втручання в приватне життя особи повинно бути пропорційним законній меті переслідування – запобігання злочинності та захист прав інших осіб, що не можна вважати необхідним у демократичному суспільстві.

Обшук, проведений в житлі чи офісах адвокатів, і вилучення предметів представляють собою замах на їх право на повагу до житла. Обшуки і виїмки, безсумнівно, зачіпають професійну таємницю довірчих відносин між адвокатом і його клієнтом, яка витікала з права клієнта не свідчити проти себе.

Таким чином, якщо законодавство країни передбачає можливість обшуку адвокатських приміщень, така можливість повинна супроводжуватися спеціальними гарантіями.

Законопроект №9055 вносить такі положення щодо спеціальних гарантій: суддя, суд у своєму рішенні в обов'язковому порядку зазначає вичерпний конкретизований перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2–5 частини першої статті 24; під час проведення обшуку має бути присутній представник ради адвокатів регіону, якому надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

See also:  Транспортний податок: суд встановив наявність неоднозначного трактування законів та задовільнив позов платника податку

Прийняття цієї норми фактично узаконює можливість нехтування адвокатською таємницею, адже прибуття представника ради адвокатів регіону на обшук до адвоката жодним чином не рятує зберігання адвокатської таємниці та взагалі гарантій права на здійснення незалежної адвокатської діяльності щодо захисту інтересів клієнтів.

А частина 5 статті 24 законопроекту містить положення, яке перекреслює доводи та рекомендації у практиці ЄСПЛ й суперечить вищевказаним положенням законопроекту: неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

Законодавець також не приділив жодної уваги механізму захисту інформації, яка отримана адвокатом у ході законної професійної діяльності, а тому, при винесенні ухвал про обшуки судді не переймаються такою забороною, та не несуть за це жодної відповідальності, бо немає органу або структури, які б встановлювали факти втручання.

Усі пропозиції щодо жорсткої заборони свавілля правоохоронних органів при проведенні слідчих дій фактично відхилені, та замість цього цьому свавіллю надане правове визначення та регламент його проведення.

По-третє, про повідомлення адвокату про підозру у вчиненні злочину та змін, які вводяться до КПК ст. 481.

Проект закону пропонує «спростити» процедуру повідомлення про підозру особі зі статусом спеціального суб’єкта, що відкриває можливості для посилення кримінального переслідування адвокатів за їхню правову позицію, в яку, до речі, заборонено втручатися. На сьогодні така практика підтверджується офіційною статистикою порушень в Україні прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Запропонована Президентом України редакція ст. 481 КПК передбачає, що не лише адвокатам, але всім визначеним у ч. 1 ст.

481 КПК спеціальним суб’єктам, підозра може бути вручена Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень або за їх дорученням слідчим, прокурором у порядку, визначеному частинами першою та другою статті 278 цього КПК. Тобто, статус спеціального суб’єкта взагалі позбавлено початкового сенсу.

Цікавою залишається теза й про те, що чинним КПК не передбачено права прокурору як процесуального керівника досудовим розслідуванням передоручати свої повноваження іншому прокурору, не те що слідчому.

А загалом процесуальний обов’язок, який віднесений до державних гарантій, не може бути передоручений, інакше це є пряме його не виконання.

Впровадивши цю норму, український законодавець легалізує свавільну практику сьогодення: щоб уже на законних підставах слідчі тощо мали змогу вручати підозру суддям, адвокатам й іншим особам зі статусом спеціального суб’єкта.

По-четверте, забороняється збирання інформації в будь-якій формі та у будь-який спосіб щодо спілкування, листування, інших комунікацій (у тому числі з використанням засобів зв'язку) адвоката, помічника адвоката з клієнтом або особою, яка звернулася за правничою допомогою, адвоката з

помічником адвоката, а також втручання у такі комунікації. У випадку, якщо таке спілкування було зафіксовано, відповідні записи та інші форми фіксації такого спілкування повинні бути негайно знищені, а будь-яке їх використання є незаконним.

Варто зазначити те, що законопроект №9055 вводить у правове поле такий термін як «стажер».

Стаття 16 законопроекту передбачає, що стажером адвоката є помічник адвоката, який має вищу юридичну освіту не нижче ступеня магістра та здійснює діяльність під керівництвом адвоката з метою отримання професійних знань, умінь і навичок, необхідних для отримання статусу адвоката та самостійного здійснення адвокатської діяльності.

Отже, повертаючись до пункту 10 ч. 1 ст.

24 законопроекту, жодної вказівки про заборону збору інформації щодо спілкування зі стажером адвоката, який за новим законом повинен буде два роки працювати із адвокатом пліч-о-пліч та саме ця посада даватиме можливість набуття статусу адвоката, немає. Таким чином, фіксація цього виду спілкування не є забороненою, а використання отриманих матеріалів є законним, що тягне порушення інших гарантій адвокатської діяльності.

Закон жодним чином не вирішує нагальну проблему доступу до речей та документів адвоката по критеріям процесуальної необхідності та обов’язкового посилання на те, чому на ці речі та документи не розповсюджується презумпція захисту адвокатської таємниці.

По-п’яте, адвокату гарантується право на забезпечення безпеки під час здійснення адвокатської діяльності в порядку, встановленому законом. Чинний Закон №1798-VIII містить дещо інше формулювання – «під час участі у кримінальному судочинстві».

Проект закону №9055 містить визначення, що адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю адвоката щодо надання клієнту правничої допомоги та інші види діяльності, передбачених законом.

Тоді як кримінальне судочинство являє собою врегульовану кримінально-процесуальними нормами діяльність суду з відправлення правосуддя у кримінальних справах, у якій адвокат виступає учасником зі сторони захисту.

Тобто, можна зробити висновок про те, що це положення законопроекту №9055 покликане розширити поле для реалізації гарантії адвокатської діяльності у сфері забезпечення безпеки адвоката, оскільки за своєю суттю поняття «адвокатська діяльність» є ширшим, ніж «кримінальне судочинство», та включає останнє.

По-шосте, законодавець ввів термін «зловживання правом» як підставу притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Пропонується включити до КПК України ст. 22-1 про зловживання стороною захисту процесуальними правами.

До категорії зловживання суд може віднести і подання скарги на певне судове рішення, і подання клопотання (заяви) для вирішення окремого важливого для захисту питання, і заявлення відводу суду тощо. У викладеній редакції ст.

21-1 КПК законопроекту №9055 прямо суперечить положенням Конституції України, профільним Рішенням Конституційного Суду України та численним рішенням Європейського Суду

з прав людини. Вирішувати питання про дії адвоката як про зловживання з усіма негативними наслідками для такого «процесуально активного захисника» буде сам суд на свій власний суб’єктивний погляд. Очевидно, такий законодавчий поступ має на меті ніщо інше як «приструнити» захисників.

Це надає можливість суду та стороні обвинувачення у кримінальних справах «блокувати» будь-які дії адвокатів, спрямовані на захист інтересів клієнта, які можуть бути розцінені як зловживання з суто суб’єктивної точки зору. Окрім цього, частина 2 цієї статті визначає зловживанням неявку захисника у судове засідання без поважних причин.

Це є неприпустимим обмеженням засад рівності перед законом і судом, оскільки неявка прокурора у судове засідання чомусь не вважається зловживанням.

По-сьоме, законопроект № 9055 пропонує зміни до ст. 53 КПК України, відповідно до яких має відбутися легалізація «добровільних помічників» слідчого (прокурора).

Навіть за наявності в підозрюваного (обвинуваченого) у справі адвоката, суд та сторона обвинувачення матимуть можливість залучити (зараз, мають право запропонувати) іншого захисника для здійснення певних необхідних процесуальних дій у разі якщо офіційний адвокат не прибув для здійснення такої дії впродовж 24 годин з моменту повідомлення. Найбільш спірним є питання визначення часу початку відрахування цих 24 годин. Яке повідомлення буде здійснювати суд/сторона обвинувачення? Чи не буде інших зловживань для затягнення встановлених 24 годин та для залучення «свого» адвоката для проведення окремої процесуальної дії, як часто відбувається і зараз? Про якість такого захисту і відстоювання законних інтересів людини і громадянина, вважаємо, говорити зайве.

Уряди країн мають забезпечити адвокатам можливість здійснювати їх професійні обов’язки без залякування, перешкод, завдання турботи й недоречного втручання.

Ґрунтовний аналіз положень законопроекту №9055 в розрізі гарантій адвокатської діяльності свідчить про наявність реальної загрози втрати адвокатами незалежності, і, як результат, позбавлення громадян України на роки вперед їхнього права на ефективний захист.

Варто зазначити, що 14 та 20 вересня зареєстровано ще два альтернативних законопроекти №9055-1 та №9055-2 за поданням народних депутатів України.

Гарантії адвокатської діяльності передбачені цими актами у статтях під номером 23, що є ідентичними за буквальним тлумаченням між собою.

Законодавці не пропонують такого великого та нищівного для адвокатури України переліку змін до КПК, а положення закону стосовно гарантій більш схожі на чинний Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року.

Петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

На сайті Президента України, адвокатом, розміщена електронна петиція, основною метою якої є відновлення незалежності адвокатури та відбудова демократичної країни.

Текст петиції та посилання на неї: 

Прошу звернути Вашу увагу на ті події, що наразі відбуваються в українській адвокатурі.

У зв‘язку з недосконалістю Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» українська адвокатура фактично втратила незалежність, а органи адвокатського самоврядування стали фактично маріонетками в руках керівництва Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України (далі – НААУ).

Після внесення суттєвих змін до процесуальних кодексів, проведення судової реформи, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вже не відповідає діючому законодавству, що несе суттєві загрози, як захисту прав та свобод в Україні, так і безпосередньо незалежності конституційного інституту адвокатури.

На жаль, запропонований Вами Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі – Законопроект) при активному спротиві керівництва НААУ до тепер не прийнятий. Суспільство та депутатів вводять в оману, не розкриваючи суті запропонованої Вами прогресивної реформи адвокатури та фактичного встановлення світових стандартів адвокатської діяльності в Україні.

Сталась дивна ситуація, коли суспільство намагаються впевнити в тому, що розширення прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності зашкодить громадянам та адвокатурі. При цьому не наводиться жодного суттєвого аргументу проти прийняття запропонованого Законопроекту.

На сьогодні склалась ситуація, що будь-яка незгода з діями керівництва НААУ призводить до фактичного захоплення органів адвокатського самоврядування. Так відбулось в Києві чотири роки тому, так відбулось в Дніпрі в цьому році, коли за допомогою невідомих осіб при мовчазному не втручанні правоохоронців проводились конференції та навіть з’їзди без допуску адвокатів.

Звертаю Вашу увагу, що саме від з’їзду адвокатів обираються члени Вищої ради правосуддя, що надалі формують суддівський корпус. Наразі це знову, як і чотири роки тому, намагаються здійснити виключно в ручному режимі, що не відповідає демократичним принципам і ставить під сумнів судову реформу в цілому.

Теперішній стан речей в адвокатурі призвів вже до відкритих та масових розправ над адвокатами. Так, очільницею НААУ було направлено скарги та відкрито призначеними нею особисто членами КДКА МКИЄВА дисциплінарні справи на більше ніж 40 київських адвокатів, що не згодні з захопленням самоврядування у Києві.

See also:  Верховна рада прийняла закон про житлово-комунальні послуги

Розуміючи свою безкарність, керівництво НААУ пішло на безпрецедентний крок. Кошти від адвокатських внесків адвокатів Києва будуть в 100% розмірі повністю перераховуватись на рахунки НААУ, а не як в інших регіонах 70% залишати самоврядуванню. Все це робиться, аби зламати опір київських адвокатів та примусити їх здатись і мовчати.

  • Такі дії керівництва НААУ яскраво демонструють необхідність негайних змін в українській адвокатурі.
  • Прошу Вас від свого імені та від імені всіх, хто підпише петицію особисто втрутитись в ситуацію, що сталась та прискорити демократичні зміни для відновлення незалежності адвокатури та як наслідок якісного надання професійної правничої допомоги в Україні.
  • Адвокат, голова ГО «Правова держава», Віце-президент Світового конгресу українських юристів та Всесвітнього юридичного альянсу, старший партнер Адвокатської компанії «Кравець і партнери»
    Ростислав Кравець
  • Посилання на текст петиції для підпису

Адвокати просять МКЮ завадити прийняттю законопроекту 9055

06.03.2019 17:16

Адвокати просять представників Міжнародної комісії юристів, які перебувають в місією в Україні, зазначити у своєму звіті про загрози для незалежності адвокатури в результаті можливого прийняття законопроекту «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №9055.

Про це адвокати заявили під час круглого столу «Міжнародні механізми захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності», який НААУ проводить спільно з МКЮ у Києві, передає «Закон і Бізнес».

Як зазначили в НААУ, голова Комітету захисту прав адвокатів Ганна Боряк наголосила на тому, що законопроект перетворить адвокатів на другорядних учасників процесів, оскільки їхні професійні права будуть значно обмежені. Секретар Ради адвокатів України Ігор Колесников заявив, що законопроект містить реальний ризик втрати необхідних інструментів для захисту прав та інтересів громадян.

Секретар Комітету Юрій Григоренко нагадав, що низка положень законопроекту стали підставами для висновку про корупціогенність, який ухвалив Комітет Верховної Ради з антикорупційної політики.

Зокрема, до корупційних вікон відносяться централізація  доступу в професію  у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатуру.

Корупційною є і нова схема взаємовідносин між радами та кваліфікаційними комісіями адвокатів регіонів, які будуть підпорядковані голові регіональної палати.

Адвокати наголосили на тому, що вищий орган адвокатського самоврядування – з’їзд адвокатів – 15 лютого ухвалив резолюцію щодо неприйнятності законопроекту №9055 і закликали повернути його суб’єкту законодавчої ініціативи. У резолюції узагальнено всі зауваження до змісту законопроекту, і документ уже направлено кожному депутату Верховної Ради.

І.Колесников наголосив на тому, що процес розробки законопроекту та його зміст суперечать міжнародним принципам та  практиці ЄСПЛ.

Адвокат Володимир Богатир нагадав про лист спеціального доповідача ООН з питань незалежності суддів та адвокатів, в якому розкритиковано законопроект.

Водночас, цей документ начебто не дійшов до адресатів у Адміністрації Президента, Міністерстві юстиції та Міністерстві закордонних справ, що засвідчило ігнорування міжнародної реакції у питанні реформування адвокатури.

Голова Ради адвокатів Закарпатської області Олексій Фазекош нагадав, що усі конференції адвокатів регіонів та ради адвокатів регіонів зверталися до парламенту з приводу неприйнятності законопроекту 9055.

«Ми просимо про допомогу, про об’єктивність і європейський підхід, тому що існування адвокатури має відповідати європейським стандартам і європейському вибору», —наголосив О.Фазекош, звертаючись до представників МКЮ.

Голова ради адвокатів Києва Петро Рябенко сказав, що якщо будуть змінювати структуру адвокатського самоврядування через призму кадрової політики, то  розвалиться єдиний інститут, який діє і захищає права і інтереси громадян.

Закон і Бізнес

Рау звернулася до ап щодо організації підписів адвокатів за законопроект 9055

этот материал доступен на русском

Зазначається, що юридичні фірми звернулися до Верховної ради України з підтримкою проекту закону №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Рада адвокатів України звернулася до Глави Адміністрації президента щодо тиску на адвокатів / фото УНІАН

Рада адвокатів України звернулася до Глави Адміністрації президента щодо тиску на адвокатів з боку посадовців АП

Рішення ухвалено на засіданні РАУ 3 грудня 2018 року.

Національну асоціацію адвокатів України повідомлено, що минулого тижня заступник Глави Адміністрації президента Олексій Філатов організував збір підписів в підтримку згаданого законопроекту серед представників юридичного бізнесу. Для цього нібито було організовано зустріч в приміщенні Адміністрації президента України з деякими представниками юридичного бізнесу.

Видається, що такі дії є очевидним тиском на незалежних адвокатів, що працюють в юридичних фірмах.

Сьогодні ж засоби масової інформації з посиланням на прес-службу президента України оприлюднили ідентичне повідомлення про те, що юридичні фірми звернулися до Верховної ради України з підтримкою проекту закону №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому на офіційному сайті президента України таке повідомлення відсутнє.

«Враховуючи викладене, просимо повідомити, чи дійсно така зустріч була організована в приміщенні Адміністрації Президента, чи дійсно збиралися у представників юридичних фірм підписи у підтримку проекту закону №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та чи дійсно прес-служба президента України поширювала інформацію про звернення юридичних фірм до Верховної ради України з підтримкою проекту закону №9055», – ідеться у запиті РАУ.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка новин

  • 17:28 Ф'юрі включив Усика в п'ятірку найкращих боксерів суперважкої ваги
  • 17:27 Основна сесія ЗНО під питанням – головний санлікар України
  • 16:40 Зоря – Динамо: відео трансляція матчу УПЛ
  • 16:06 УПЛ: Маріуполь і Ворскла поділили очки
  • 16:01 SpaceX запустила ракету-носій з 58 супутниками (відео)
  • 15:52 ЗМІ: в Офісі президента зафіксували спалах коронавірусу
  • 15:31 Коронавірус не передається з молоком матері дитині – ВООЗ
  • 14:41 Коронавірус в Україні та світі: найважливіше за 13 червня
  • 14:35 У МОЗ заявили про серйозний дефіцит епідеміологів та вірусологів
  • 14:18 Пробне ЗНО можна буде пройти онлайн – Центр оцінювання якості освіти
  • 13:43 Під Львовом через негоду дуб привалив хату, загинула жінка (відео)
  • 13:24 Лише в одній області України за добу не виявили випадків COVID-19
  • 12:49 Як пережити спеку: у Центрі громадського здоров’я дали поради
  • 12:48 У Харкові з даху будинку скинули гранату
  • 12:33 В армії минулої доби зареєстровано 19 нових випадків COVID-19
  • 12:09 Лайт Астрологи назвали найкращих дружин за знаком Зодіаку
  • 11:23 В Україні офіційно скасували пробне ЗНО
  • 11:19 Думка Повернення карантину. Чому не варто залякувати людей
  • 10:10 У Києві за добу медики виявили COVID-19 у 72 людей, двоє померли
  • 09:51 У Китаї – спалах COVID-19: перевірять 10 тисяч працівників ринку
  • 09:44 В Одесі завершили розбирати завали обваленої 4-поверхівки (фото)
  • 09:10 Зоря – Динамо: де дивитися матч УПЛ
  • 09:09 Спека перейде у зливу з грозами: погода в Україні на сьогодні
  • 08:45 Екс-прем’єр Гончарук розповів, чим займається після відставки
  • 08:26 У світі уже 7,6 мільйона хворих на COVID-19
  • 08:05 Окупанти 12 разів обстрілювали ЗСУ, одного військового поранено
  • 06:49 Лайт Хрумкі малосольні огірки: рецепти приготування на будь-який смак
  • 06:30 Здорова постава: комплекс ефективних вправ для спини
  • 06:15 Кавування Зеленського у кафе: Ляшко розповів, коли відбудеться суд
  • 05:12 У Росії нову атомну субмарину назвали ім’ям київського князя
  • 02:22 На Рівненщині підтвердили 55 нових випадків коронавірусу — ОДА
  • 01:43 Lufthansa пропонуватиме пасажирам пройти тест на коронавірус

Спецдоповідач ООН закликав Порошенка переглянути законопроект №9055 про адвокатуру через невідповідність міжнародним стандартам

  • Спеціальний доповідач Організації Об'єднаних Націй (ООН) з питань незалежності суддів та адвокатів Дієго Гарсія-Саян звернувся до Президента України Петра Порошенка з листом щодо змісту внесеного ним законопроекту “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №9055.
  • Текст листа оприлюднено на офіційному сайті ООН.
  • У листі зазначено, що законопроект включає низку положень, що можуть поставити під загрозу вільне та незалежне здійснення юридичної професії і здатність національної асоціації адвокатів захищати інтереси своїх членів і незалежність адвокатської професії в цілому.

Зауваження спецдоповідача ООН до тексту законопроекту викладено на 7 сторінках. Зокрема, вони стосуються таких розділів законопроекту, як доступ до професії, дисциплінарні провадження, вимоги до несумісності та незалежність професійної організації адвокатів.

В зв’язку з цим відповідно до мандату, який доручила Рада ООН з прав людини, спецдоповідач рекомендує “переглянути законопроект “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” з метою забезпечення його відповідності існуючим міжнародним стандартам прав людини, що стосуються незалежності адвокатської професії”.

Загалом, рекомендації містять 4 пункти та окремий коментар щодо порядку розробки змін до законопроекту.

“Я також хотів би рекомендувати, щоб такий огляд проводився в тісній консультації з практикуючими юристами та їх професійними організаціями, аби забезпечити, щоб їхні законні очікування та занепокоєння були враховані і відображені в тексті закону”, – йдеться у листі.

У документі на ім”я глави держави згадано, що з моменту створення мандату декілька Спеціальних доповідачів ООН з питань незалежності адвокатів та суддів підкреслили той факт, що професійні асоціації адвокатів відіграють фундаментальну роль у сприянні та захисті незалежності та цілісності адвокатської професії. Так, “адвокатські об'єднання відіграють вирішальну роль у демократичному суспільстві, щоб забезпечити вільне та незалежне здійснення адвокатської діяльності та забезпечити доступ до правосуддя та захист прав людини, зокрема гарантій належного процесу та справедливого судового розгляду”.

Спецдоповідач також зауважує, що, в даній справі обмежена участь національної асоціації адвокатів у розробці законопроекту про адвокатську діяльність та відхилення занепокоєння представників адвокатури щодо питань, пов'язаних з доступом до адвокатської професії та дисциплінарним провадженням, може вважатися порушенням незалежності адвокатської асоціації.

Згідно з отриманою інформацією, під час розробки законопроекту, консультації з представниками адвокатури – окремо та через їх професійні асоціації – були обмежені.

Як стверджується, лише кілька представників національної асоціації адвокатів мали право брати участь у консультативному процесі, внаслідок чого їхні погляди не були враховані під час підготовки проекту.

Крім того, здається, що остаточний проект був оприлюднений офісом Президента, не надаючи національній асоціації адвокатів будь-яку можливість надати коментарі щодо її змісту.

“Відсутність належної консультації з адвокатами під час законотворчого процесу є джерелом занепокоєння”, – ідеться у листі.

Мандат Спеціального доповідача щодо незалежності суддів та адвокатів 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*