Нарешті! вр ухвалила закон про забезпечення функціонування української мови як державної

За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Після ухвалення мовного закону депутати заспівали Гімн України.

Цим законом створюється Національна комісія зі стандартів державної мови та запроваджується посада уповноваженого із захисту державної мови.

Нацкомісія складатиметься з дев'яти членів, яких призначатиме Кабінет міністрів. Серед повноважень цього органу – затвердження вимог до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України. Нацкомісія уповноважена організовувати та проводити іспит на рівень володіння державною мовою, а за його результатами видавати відповідні сертифікати.

Читайте також: Під Радою зібрався мітинг на підтримку “мовного” закону Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Рада ухвалила “мовний” закон / Володимир Тарасов, Укрінформ Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної

Уповноваженого із захисту державної мови також призначатиме на посаду та звільнятиме уряд. Уповноважений розглядатиме скарги та зможе штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

ВР проголосувала за мовний закон / Геннадій Мінченко, Укрінформ

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державною мовою громадянам України, які не мали такої змоги.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України.

Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат.

Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Разом з тим іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Водночас закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор повинен забезпечити переклад такого виступу державною мовою.

Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.

Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Водночас у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.

Як повідомляв Укрінформ, у першому читанні Рада ухвалила законопроект 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної” 4 жовтня 2018 року.

Підготовка «мовного» законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців. За цей час комітет ВР з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок до цього документу.

До другого читання проекту закону парламентарії приступили 28 лютого.

Ухвалено новий закон про мову. Перелік основних положень

Верховна Рада України 25 квітня ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Закон, що зміцнює позиції державної мови в Україні, називають «історичним рішенням» і депутати, й посадовці, які підтримали його, і прості українці у соцмережах.

Водночас в опозиційному таборі звинуватили парламентську більшість у тому, що цей закон нібито «розколює країну».

Радіо Свобода перечитало «мовний» закон і виділило ті основні зміни, які він несе українським громадянам та державі в цілому.

25 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який деталізує державний статус та вживання української мови. Навколо кожної з понад 2 тисяч правок точилися запеклі баталії між проукраїнськими та проросійськими силами у парламенті.

Президент Петро Порошенко та спікер Андрій Парубій неодноразово говорили про те, що ухвалити мовний закон до завершення їхніх повноважень – для них було питанням принципу.

Чому мовний закон важливий?

Державний статус української мови гарантує Конституція. Але деталі використання мов у різних сферах життя має визначати закон. Щоправда, до 2012 року цю функцію виконував ще радянський закон «Про мови в УРСР».

У 2012 році Верховна Рада ухвалила так званий «мовний закон Ківалова-Колесніченка», який давав змогу використовувати замість державної мови регіональну – ту мову, якою володіє понад 10% населення регіону.

Тому він обмежував вживання української мови навіть у порівнянні з радянським законом, і сприяв подальшій русифікації, наголошують експерти і ціла низка українських політиків. Його ухвалення викликало масові протести.

Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і нагороджений медаллю Пушкіна народний депутат України Сергій Ківалов, один зі співавторів «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року

Після кількох спроб скасувати закон «Ківалова-Колесніченка» Конституційний суд в лютому 2018 року зрештою визнав його неконституційним. Відтоді Україна не мала жодного закону про мовну політики держави.

Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)

  • Ухвалений 25 квітня закон про «Про забезпечення функціонування української мови як державної» закрив більшість «білих плям» щодо статусу української мови, але при цьому не обмежив права національних меншин, запевняє співавтор закону, голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький.
  • При цьому новий закон відчутно зміцнює статус української мови та багато в чому змінює стан справ у державі.
  • Де домінуватиме українська мова?
  • У державному секторі та в органах місцевого самоврядування
  • В комунальному секторі та на підприємствах всіх форм власності
  • В громадських та інших організаціях
  • В освіті та науці
  • В медицині
  • У сфері послуг
  • В енергетиці та промисловості
  • В кіно та театрі
  • В медіа та на інтернет-сайтах
  • У діяльності війська та силових структур

Іноземні мови та мови національних меншин використовуються вільно:

  • У приватному спілкуванні
  • У релігійних обрядах
  • У сфері вивчення іноземних мов
  • У наукових виданнях (якщо ідеться про мови Ради Європи)
  • У назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок.
  • У культурному житті національних меншин: їхні потреби захищає окремий закон «Про національні меншини».
  • У роботі прикордонників, правоохоронців, медиків тощо, які мають справу з людьми, які не знають української.​

Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної

Українською мають вільно володіти:

  • Посадовці та кандидати на посади: зокрема, президент, прем’єр, спікер та віце-спікери, міністри, керівники всіх центральних органів влади та органів Автономної республіки Крим.
  • Особи, які хочуть отримати громадянство
  • Адвокати і нотаріуси
  • Працівники патронатних служб і освітяни
  • Медики
  • Менеджмент державних та комунальних підприємств
  • Простих громадян та приватне спілкування не чіпатимуть, а посадовці – засядуть вчити мову

Громадяни України також зобов’язані володіти українською мовою на базовому рівні, однак за незнання мови для них немає жодних санкцій. Інша річ, що без іспиту з української на базовому рівні жоден іноземець чи особа без громадянства не зможе стати громадянином України.

Що ж до посадовців та представників бізнесу, освіти, медицини чи сфери послуг – то їх перевірятимуть на дотримання мовного закону. В Україні діятимуть безкоштовні мовні курси для всіх охочих.

Але відтепер українська мова вважається одним із символів державності (разом із гербом, гімном України і прапором), а відтак за знущання над мовою доведеться відповідати перед законом.

Закон передбачає штрафи або кримінальну відповідальність:

  • За наругу та паплюження державної мови, яка вважається одним із символів державності
  • За спроби запровадження офіційної багатомовності
  • За незнання державної мови посадовцями та суддями
  • За порушення чинних мовних квот у кіно та в медіа
  • За відсутність базової україномовної версії будь-якого сайту
  • За порушення мовних вимог щодо робочого спілкування та документообігу органів влади, підприємств та організацій

Закон про державну мову гарантує:

  • Безкоштовні мовні курси для посадовців та всіх охочих
  • Захист та розвиток всіх діалектів української мови
  • Вживання мов Ради Європи та ЄС в різних сферах
  • Вживання та вивчення мов національних меншин, відповідно до закону «Про національні меншини».

Кіно: окремі правила

Мовний закон вимагає, щоб фільми, які транслюються в Україні (онлайн та на телеканалах) мали український дубляж. У фільмах може використовуватися також іноземна мова без дубляжу (до 15% тривалості), якщо на неї є субтитри. Тоді як кінотеатрам дозволяють показувати фільми іноземними мовами без дубляжу (з субтитрами), за умови, що в конкретному кінотеатрі таких фільмів – не більше від 10%.

See also:  Суд надав особі додатковий строк для подачі нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини, застосувавши аналогію закону

Частина експертів не виключає, що згодом у закон внесуть винятки для тих кінотеатрів, які спеціалізуються на іноземних фільмах.

Верховна Рада України 25 квітня 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перед тим депутати кілька тижнів розглядали понад дві тисячі правок, внесених до закону. Представники проросійських опозиційних сил у кожній із правок вимагали збільшити сфери вжитку мов національних меншин.

Під час голосування за мовний закон під стінами Верховної Ради тривав багатотисячний мітинг з вимогою ухвалити його без зволікань.

Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної

ФОТОГАЛЕРЕЯ:

Близько тисячі людей зібралося під стінами українського парламенту, де проходила акція на підтримку закону про державну мову. Учасники тримали в руках плакати із закликами говорити українською і підтримати мовний закон

Президент України Петро Порошенко заявив, що підпише закон про забезпечення функціонування української мови як державної, щойно він надійде йому на підпис.

Володимир Зеленський, який, за даними ЦВК, переміг на виборах президента України, заявляє, що нині йому важко спрогнозувати наслідки ухвалення закону про мову. В заяві, поширеній командою Зеленського, мовиться, що він планує зробити «ретельний аналіз» документа після своєї інавгурації.

ТАКОЖ НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної

  1. Війна на мовно-культурному полі: соціологія, Maruv і Зеленський
  2. Мова – чинник національної безпеки України
  3. Оборона України і мова. Верховна Рада голосуватиме за універсальну зброю
  4. Мовне питання у контексті війни України з Росією: Путін не втрачає надії
  5. Українська мова завойовує серця і розум відомих спортсменів

Закон про мову ухвалили. Як тепер розмовлятимемо?

Артем Данильченко, Віталій Червоненко BBC News Україна

Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Копирайт изображения UNIAN Image caption Напередодні розгляду закону у парламенті активісти проводили акції на його підтримку

Верховна Рада ухвалила законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної.

Від самого початку він викликав безліч дискусій. Одні казали, що це закріплення статусу української мови сприятиме її розвитку, інші – заявляли, що це обмеження для тих, хто говорить іншими мовами.

Ще під час розгляду проекту в першому читанні багато хто з депутатів вказував на необхідність доопрацювати документ.

І політики не поскупились на пропозиції – перед другим читанням вони запропонували понад дві тисячі правок.

Його розгляд розпочався ще до першого туру виборів. Після майже двох місяців поправок Верховна Рада таки змогла ухвалити законопроект. 278 депутатів підтримали його.

Проти законопроекту голосувала фракція “Опозиційний блок”, майже не дала голосів на підтримку й група “Відродження”.

Image caption Законопроект парламент розглядав більше двох місяців

Тепер справа за президентом, який має підписати документ. У ніч другого туру виборів чинний президент Петро Порошенко заявляв, що готовий підписати його, поки Володимир Зеленський не зайняв посаду.

Цей закон набуде чинності через два місяці після публікації.

У день розгляду законопроекту під стінами Ради зібрався мітинг на його підтримку.

Співрозмовники BBC News Україна ще зранку запевняли, що є 100% домовленість про схвалення закону, проте деталі компромісів, на які пішли депутати, аби отримати необхідну підтримку, ще не були відомі.

Голова комітету Ради з питань культури Микола Княжицький розповів, що “проект не дуже відрізняється від того, який був до другого читання. Хіба що більше приділили уваги стимулам вивчення української мови і створенню безкоштовних центрів з вивчення мови в усіх регіонах”.

  • “Ми відтермінували введення адміністративних покарань на три роки, а кримінального покарання і не планувалось”, – сказав депутат.
  • Він зазначив, що в ході розгляду правок депутати подовжили строки впровадження деяких норм законопроекту, внісши правки вже перед самим голосуванням.
  • “Мова об'єднує, де мова – там перемога”, – сказав перед голосуванням голова Верховної Ради Андрій Парубій.
  • В останній момент перед схваленням закону депутати одним голосуванням внесли в нього низку поправок, в нюансах яких ми спробували розібратись.

Українська — єдина офіційна

Копирайт изображения UNIAN Image caption Українська – єдина офіційна і державна

  1. Закон визначає українську мову єдиною державною та офіційною мовою країни.
  2. Місцевій владі заборонено втручатись у порядок застосування української мови.

  3. Дія закону не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та релігії, але він зобов'язує кожного громадянина володіти державною мовою.
  4. Усі претенденти на отримання українського паспорта складатимуть окремий іспит.
  5. Складати його не потрібно тільки тим людям, які служать в армії, або надання громадянства яким становить державний інтерес.

  6. Щоправда, і у такому випадку новим громадянам треба буде вивчити державну мову протягом року.
  7. Держава планує створити центри з безкоштовного вивчення української мови.

  8. Вільно володіти мовою зобов'язане широке коло осіб: від президента, членів уряду, до прокурорів, офіцерів-контрактників, педагогів та медиків комунальних закладів, але не депутати Верховної Ради.

  9. Закон передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови у складі дев'яти людей, яка затверджуватиме стандарти мови, перевірятиме рівень володіння нею при набутті громадянства чи зайнятті державних посад.
  10. Ця ж комісія має сприяти використанню українських слів замість іншомовних, затверджуватиме правопис, стандарти термінології, вимоги знання мови та стандарти сертифікації знання мови за рівнями (від А1 до С2).

Без мовних інспекторів, але зі штрафами

Копирайт изображения UNIAN Image caption За дотриманням закону буде слідкувати уповноважений із захисту державної мови

Багато політиків критикували ранні версії законопроекту за “мовних інспекторів”, які мали з'явитись в Україні для контролю обов'язкового використання державної мови.

Дану норму виключили, проте контролювати виконання закону все ж будуть. Цим займеться уповноважений із захисту мови.

  • Підсилений секретаріатом та штатом представників, він буде розглядати випадки порушень мовних прав громадян та бездіяльності органів влади.
  • До уповноваженого може звернутись кожен громадянин.
  • Якщо він встановлює порушення закону про мову з боку компанії, то складає відповідний протокол.
  • Після цього у суб'єкту господарювання є 30 днів на усунення порушення, якщо цього не зробили, або ж переступили закон знову, то уповноважений може сам оштрафувати “мовного” порушника.
  • Сума штрафу від 5 100 до 6 800 гривень.
  • Компанія може оскаржити рішення у суді, або ж має сплатити стягнення протягом 15 днів.
  • Невиконання вимог уповноваженого про отримання інформації призведе до штрафу у 1 700 – 3 400 гривень.
  • Норма про штрафи почне діяти за шість місяців після призначення уповноваженого.

Мова в освіті

Копирайт изображения UNIAN

  1. Новий закон встановлює, що мовою освіти і науки є українська, але представники національних меншин мають право здобувати дошкільну і початкову освіту ще й своєю рідною мовою у державних та комунальних навчальних закладах – у спецкласах і групах.

  2. Окремо вказано, що мовою національних меншин можуть навчатись у національних культурних товариствах.
  3. У державних закладах одну або декілька дисциплін можна викладати двома чи більше мовами — державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Мовою ЗНО також має бути державна, крім іспитів з іноземних мов. Ця норма почне діяти з 1 січня 2030 року.

У вищих навчальних закладах мовою викладання буде тільки українська.

Окремі університети за бажання можуть перевести частину дисциплін на англійську або іншу офіційну мову ЄС. Для російської мови у проекті закону такої можливості немає.

Прихована хитрість

  • У грудні Верховна Рада відмовилася продовжувати до 2023 року перехідний період мовної статті закону про освіту, яка передбачає отримання освіти у середній та старшій школі тільки державною мовою.
  • Проти цієї норми активно виступає уряд Угорщини, який наразі намагається блокувати співпрацю України й НАТО.
  • Продовжити перехідний період рекомендувала і Венеційська комісія, яка проводила аналіз українського закону про освіту.
  • Відповідну норму вдалося включили до закону про мову.

Театри, концерти, музеї та кіно

Копирайт изображения UNIAN Image caption Театральні й культурні заходи мають йти українською, а інші мови можуть використовувати тільки за художньої необхідності

Супровід усіх концертів, театральних вистав, публічних заходів (організованих за участі держави) в Україні мають проводити державною мовою. Якщо ведучий не знає української, то його виступ мають перекладати.

  1. При цьому за художньої необхідності можна використовувати й інші мови.
  2. Усі афіші та квитки мають виготовляти українською мовою, а іншу, якщо й використовувати, то її шрифт має бути не більшим за український.
  3. Назви та імена виконавців можна писати й іншими мовами за умови дублювання українською.
  4. Мовою музейної справи та виставок також визначають виключно українську, але інформація про музейні предмети може дублюватись іншими мовами.
  5. Іноземні фільми в Україні необхідно демонструвати з озвученням або дубляжем українською мовою, ця практика вже існує.
  6. Закон дозволяє використання у фільмі непродубльованих реплік іноземною мовою, але обов'язково з українськими субтитрами.
  7. Кількість таких реплік у фільмі не має перевищувати 10%, щоправда, це діятиме тільки для тих фільмів, які вийдуть у прокат через два роки після початку дії закону.
See also:  Новый закон о сплите и инициатива ввести автоматизированный арест счетов всех должников – адвокат москаленко

Копирайт изображения UNIAN Image caption Вперше обов'язковий дубляж фільмів українською ввели у 2008 році

  • У рамках фестивалів можна демонструвати фільми мовою оригіналу, але із субтитрами й за погодженням із Держкіно.
  • У кінотеатрах же кількість сеансів фільмів іноземною мовою не може бути понад 10%.
  • Театральну виставу іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжуватимуть субтитрами українською.
  • Також сервіси, які надають онлайн доступ до відео в Україні, мають за замовчуванням надавати його українською, але якщо така аудіодоріжка у них є.
  • Навіть більше, держава має сприяти їм у створенні чи отриманні прав на таку аудіодоріжку.
  • Усі ці норми почнуть діяти через два роки після вступу у силу самого закону.

Мова у ЗМІ

Копирайт изображения UNIAN Image caption 13 жовтня мовна квота на українську на телебаченні зросла до 75%

Квота на український продукт на телебаченні наразі складає 75% на загальнонаціональних каналах і 60% на регіональних. Закон передбачає в 2024 році зростання цих цифр до 90% на загальнонаціональних каналах і 80% – регіональних.

Видавців газет та журналів України збентежило те, що їх тепер зобов'яжуть перевести всі друковані видання на українську мову.

Закон дозволяє видавати друковані ЗМІ у кількох мовних версіях, одна з яких обов'язково буде українською.

Усі мовні версії мають бути однакові за змістом та обсягом. Така новація може суттєво збільшити вартість видання газет та журналів, якщо власники таки вирішать друкуватись двома мовами.

Окремо прописано, що у кожному місці продажу друкованих ЗМІ назви видань українською мають становити не менше половини.

На ЗМІ кримськотатарською, англійською і мовами ЄС ці норми не поширюються. Для російської виключення не роблять.

Інтернет-ЗМІ також мусять мати головну сторінку українською мовою.

Щоправда, новації щодо національних і регіональних друкованих ЗМІ почнуть діяти через 30 місяців після ухвалення закону, а для місцевих – через 60 місяців.

Мова книжок

Копирайт изображения UNIAN Image caption 50% книг мають виходити українською мовою

  1. Закон може суттєво посилити видавництво україномовних книжок, хоча дані норми й почнуть діяти за два роки.
  2. Кожне видавництво планують зобов'язати щорічно видавати не менше половини назв книжок українською.

  3. Схожа норма стосуватиметься книгарень — там мають продавати не менше 50% українських назв.
  4. Для спеціалізованих книжкових магазинів (книгарні іноземної літератури, підручників іноземних мов) дана норма не діятиме.
  5. Книговидавці та продавці матимуть дворічний перехідний період на підготовку до цієї норми.

Програми та сайти

Комп'ютерні програми, які продають в Україні, повинні мати інтерфейс українською, англійською, або мовами ЄС. Російська мова не підходить.

Частково це може вплинути на відеоігри, де основною мовою товарів для України є російська, вочевидь, відтепер її замінить англійська.

Державні органи мають право використовувати програми виключно українською, або якщо це неможливо — англійською.

Сайти та сторінки компаній і ЗМІ в соцмережах повинні мати українську версію, яка має ту ж інформацію, що й версії іншими мовами. На це вони мають 36 місяців.

Українська в обслуговуванні

Копирайт изображения UNIAN

  • Мовою обслуговування у всіх закладах має також стати українська, як і в інтернет-магазинах.
  • Персональне обслуговування на прохання клієнта може надаватись й іншою мовою.
  • Закон передбачає перехідний період у 18 місяців для підготовки для впровадження такої практики.
  • Мовою реклами буде виключно українська мова, а винятки мають прописати в законі про національні меншини.
  • Дана норма набирає чинності через шість місяців після самого закону.

Назви не перекладати, а транслітерувати

Копирайт изображения UNIAN Image caption Нещодавно МЗС запустило кампанію #KyivnotKiew для промоції використання в англійській мові української транслітерації назви столиці

  1. Багато суперечок у соціальних мережах викликала норма, за якою у ЗМІ та всіх документах іноземною мовою українські назви потрібно буде подавати без перекладу, а просто транслітерувати українське звучання.
  2. Деякі користувачі вважають, що це може викликати недоречності, адже зобов'яже усі іншомовні видання в Україні та у різноманітних документах писати невластиві, наприклад, для російської мови українські назви, як от “Харкив” чи “Била Церква”.
  3. Микола Княжицький пояснив BBC News Україна, що географічні назви перекладати не потрібно, а лише топоніми.
  4. “Назви вулиць мають бути в українській транслітерації, а назви міст кожна мова сама вирішує як писати”, – сказав депутат.

Покарання за порушення

За невиконання норм закону передбачена не тільки відповідальність перед спеціальним уповноваженим, але й загальна адміністративна, яка почне діяти через три роки.

За порушення застосування мови у діловодстві та правоохоронцями можна отримати штраф від 3 400 до 6 800 гривень, у сфері культури, освіти, реклами – 3 400 – 5 100 гривень, а у друкованих ЗМІ – 6 800-8 500 гривень.

У інших випадках – 3 400-5 100 гривень. Проте якщо порушення відбулося вперше, то можна відбутись й попередженням.

Якщо хтось порушить закон вдруге за рік, то штраф складе вже 8 500-11 900 гривень.

Попередня версія законопроекту передбачала кримінальну відповідальність. До статті 338 Кримінального кодексу — покарання за наругу над державним прапором, гербом чи гімном планували додати “публічне приниження чи зневажання мови”.

За цією статтею можливий арешт до шести місяців.

Але в ході розгляду правок депутати відмовились від цієї норми.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Закон про мову прийнято: відтепер в Україні єдина державна мова – українська

25 квітня депутати Верховної Ради України нарешті ухвалили законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Цей законопроект підтримали 278 депутатів. Зокрема на підтримку законопроекту висловилися лідери фракцій Блоку Петра Порошенка, «Радикальної партії Ляшка», «Самопомічі», «Батьківщини», «Народного фронту» і групи «Воля народу». Проти були «Опозиційний блок» і група «Відродження», які оголосили, що звернуться до суду через порушення регламенту.

Перед голосування у залі Верховної Ради продемонстрували відеозвернення, де до депутатів звернулися письменники, поети, громадські активісти, вчені, актори, церковні діячі, які розповіли про важливість ухвалення закону.

Український парламент розпочав розгляд документа 28 лютого. За цей час було схвалено або відхилено понад 2- тисяч поправок. Сьогодні під стінами Верховної Ради тривав мітинг, учасники якого вимагали ухвалення мовного законопроекту.

Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної

Зазначимо, що 28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав закон «Про засади державної мовної політики» (закон «Колесніченка-Ківалова») неконституційним.

Новий ухвалений закон гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті та медіа. Передбачена відповідальність посадовців за незнання мови, яка почне діяти через три роки від дати ухвалення закону.

При цьому закон не обмежує приватного спілкування будь-якими мовами та вільного вживання мов національних меншин.

Тепер документ має підписати Президент України Петро Порошенко. Спікер парламенту Андрій Парубій зазначив, що Президент пообіцяв підписати цей документ.

Згідно з офіційним сайтом В� України завданнями цього Закону є:

  • 1) захист державного статусу української мови;
  • 2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;
  • 3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;
  • 4) забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;
  • 5) забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;
  • 6) підтримка української мови шляхом сприяння:
  • а) володінню українською мовою громадянами України;
  • б) розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;
  • в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;
  • г) вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;
  • ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;
  • д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;
  • е) популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;
  • є) вивченню української мови в Україні та за кордоном;
  • 7) поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.
See also:  Мы не создаем аналог роскомнадзора: дмитрий тымчук о скандальном законопроекте по блокировке сайтов

Законом встановлено, що кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства.

  1. Держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для опанування державної мови через систему закладів дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, а також через підтримку неформальної та інформальної освіти, спрямованої на вивчення державної мови.
  2. Закон визначає осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.
  3. Володіти державною мовою згідно із Законом та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані:
  • – вищі посадові особи держави, народні депутати,
  • – державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування;
  • – голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники;
  • – службовці Національного банку України;
  • особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;
  • – особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
  • – особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
  • – прокурори;
  • – судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя та інші посадові та службові особи.
  • Володіти державною мовою зобов’язані особи, які претендують на обрання чи призначення на посади, визначені частиною першою цієї статті.
  • Законом встановлено вимоги щодо відповідного рівня володіння державною мовою, які встановлює Національна комісія зі стандартів державної мови; рівні володіння державною мовою.
  • Законом встановлено застосування державної мови в роботі органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної власності.

Верховна Рада України ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”

Нарешті! ВР ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної

  • На ранковому засіданні в четвер, 25 квітня, законопроект №5670-д в другому читанні та в цілому підтримали 278 народних депутатів.
  • Перед голосуванням на моніторах у ВР було показано відеоролик із закликами визначних громадських діячів, митців, літераторів підтримати закон №5670-д.

 “Мова – це перемога!” – вигукнув голова Ради Андрій Парубій після успішного голосування.

 Народні депутати заспівали Державний Гімн України.

 Ухвалення закону вітали президент 2005—2010 років Віктор Ющенко, почесний патріарх Філарет та українські військовослужбовці, запрошені до сесійної зали ВР в день голосування.

 – Це визначальна історична подія, яку чекали покоління українців. Адже у всіх визвольних змаганнях саме Мова і Воля були на знаменах борців за незалежність України, — наголосив співавтор закону народний депутат України Олександр Кодола.

– Робота, яку ми провели, щоб сьогодні прийняти цей закон була справді титанічною, нам довелося розглянути і внести понад 2 тисячі поправок. Цього дня чотири роки тому, саме в Чистий четвер, ми прийняли закон про декомунізацію.

А сьогодні, також у Чистий четвер, ми ухвалили ще один ключовий закон для відновлення історичної справедливості, утвердження української ідентичності – це закон про українську мову як державну», — підкреслив народний депутат.

  1. З сайту Верховної Ради України:
  2. Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
  3. Згідно із Законом, «Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації.
  4. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави».
  5. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування.
  6. Законом визначено статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
  7.  Згідно із Законом, «Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України».
  8. Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.
  9. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
  10. Завданнями цього Закону є:
  11. 1) захист державного статусу української мови;
  12. 2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;
  13. 3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;
  14. 4) забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;
  15. 5) забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;
  16. 6) підтримка української мови шляхом сприяння:
  17. а) володінню українською мовою громадянами України;
  18. б) розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;
  19. в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;
  20. г) вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;
  21. ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;
  22. д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;
  23. е) популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;
  24. є) вивченню української мови в Україні та за кордоном;
  25. 7) поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.
  26. Проект Закону зареєстровано за №5670-д.

Рада ухвалила закон про українську мову: що він передбачає?

Так, за проект закону №5670-д у другому читанні та в цілому проголосували 278 народних депутатів.

Наразі тексту закону з внесеними до нього правками немає.

Однак згідно із попереднім текстом законопроекту, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».

Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо.

Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.

Українську мають використовувати також у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг. Так, якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане.

Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії.

Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50%.

Передбачене й створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону.

У тексті законопроекту від 2017 року також йшлося про кримінальну відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Утім у кінцевому варіанті закону цей пункт прибрали, розповів ініціатор законопроекту Микола Княжицький виданню «theБабель».

Штрафи закон усе ж передбачає: 5 100-6 800 гривень за ненадання інформації про товари та послуги українською, 3 400-6 800 за порушення закону під час засідань, робочого спілкування, мови документів у держорганах, 3 400-5 100 за порушення у сфері науки, у публічних оголошеннях, на сайтах, 6 800-8 500 за порушення у друкованих ЗМІ, вказує «theБабель».

Додамо, що на голосуванні були присутні колишній президент України Віктор Ющенко та колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*