Новий закон про жкг: чи вдасться вирішити проблему боргів за комуналку?

Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за комуналку?

1 травня, 21:30

У середу, 1 травня, в Україні набув чинності закон «Про житлово-комунальні послуги», який передбачає нарахування пені за несвоєчасну оплату послуг у розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Про це йдеться у тексті нового закону, передає Хвиля.

Наголошується, що загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Пеня нараховується з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну внесення плати за комуналку.

Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за комуналку?

  • Віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадій Зубко заявив, що цей закон «запускає ринок житлово-комунальних послуг, встановлює чіткі правила взаємовідносин між споживачами і постачальниками послуг, дає споживачам механізм захисту своїх прав».
  • За його словами, він складний, але необхідний, «щоб забезпечити якісні послуги споживачам, рухатися до європейських стандартів та енергоефективності».

Популярні новини зараз Показати ще

  1. Новий закон про ЖКГ також передбачає:
  2. впровадження типових видів договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам обирати модель надання комунальних послуг у їх будинках;
  3. домовлятися з компанією-управителем, яка буде надавати послуги, а також щодо ціни послуг;

Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за комуналку?

  • делегувати компанії-управителю частину функцій по управлінню спільним майном будинку;
  • монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг;
  • нормує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений.
  • Нагадаємо, що робити українцям, які подають документи для оформлення пенсії, якщо підприємства, установи, організації, де вони працювали, вже не існує.

Як повідомляв портал Знай.uа, “Нафтогаз” вирішив знизити з травня тариф на газ для населення на 30 коп. за куб. м. Кінцева роздрібна ціна газу для населення становитиме близько 8,25 грн./куб. м.

Також портал Знай.uа писав, що до боржників за комунальні послуги в Україні будуть застосовувати санкції у вигляді штрафів, пені та відключення від постачання. Подібні заходи передбачені новими нормами ЖКГ, які набули чинності в Україні 1 травня.

Пеня та абонплата. Що нам дає новий закон про комуналку? – 20 хвилин

Фото з архіву “20хвилин”

  • Закон про житлово-комунальні послуги став продовженням реформи ЖКГ, мета якої — покращити якість комуналки та запустити відкритий ринок послуг.
  • Але експерти вбачають ряд «підводних каменів», таких як запровадження додаткових платежів, нові обов’язки для споживачів та безкарність виконавців послуг.

Ще 9 листопада нардепи ухвалили законопроект «Про житлово-комунальні послуги», представлений як такий, що боротиметься з монополістами. Це має дозволити людям самим обирати, яка компанія надаватиме їм послуги. Споживачам дали право змінювати умови договорів про надання послуг, а ще — індивідуально відключитися від централізованого опалення та гарячої води.

Заразом із цим, народні обранці створили «абонплату» та встановили пеню для боржників. А тим людям, що протягом місяця не погасили борг, можуть відключити все, крім електрики та газу. Так, чим загрожує новий закон про ЖКП і на які зміни Кабмін прирік споживачів?

Нові платежі

Однією з найпомітніших новацій закону стало повернення пені. Нардепи вирішили, що прострочення сплати за комуналку буде обкладатися пенею: 0,01% на день. Тобто, за рік пеня складе 3,65%.

Припустимо, що людина один рік не платила 1000 гривень боргу. У кінці року сплатити треба буде ще й пеню 36,5 гривень. Незначна сума.

А якщо у боржника накопичилися багатотисячні борги за комуналку? Наприклад, на 10 тисяч боргу річна пеня вже буде 365 гривень. На 100 тисячах — 3 650 гривень.

З іншого боку, депутати ухвалили норму, за якою такої пені не буде. Якщо перед людьми є заборгованість по зарплаті, пенсіях, соціальних виплатах.

А нараховувати пеню виконавці послуг зможуть не раніше ніж з 1 січня 2019 року. З цієї дати має запрацювати така стаття закону.

Закон вводить «абонплату» на комунальні послуги. Нардепи виділили з тарифу плату за доставку послуги, повірку та обслуговування лічильників, тощо.

Так звану абонентську плату визначатимуть на всі послуги, крім електрики та газу. А її розміри встановлюватимуть виконавці послуг.

І щоб така ціна послуги не була зависокою — обмеження на розмір абонплати визначить Кабмін.

«Зворотною стороною медалі» є те, що всі споживачі платитимуть за комуналку щомісяця, навіть якщо на лічильниках «нулі». Плюс, абонплату не платитимуть мешканці в ОСББ — там люди самі зможуть визначати, хто має обслуговувати лічильники, займатися ремонтом інженерних мереж тощо.

Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за комуналку?

«Відріжуть» через місяць

За минулим законом про комуналку споживача могли позбавити газу, електрики, тепла, але не води. Віднині буде інакше: виконавцям дозволили «відрізати» людей від послуги, якщо непогашена заборгованість за 30 днів від моменту отримання попередження. Це не стосується електрики та газу — їх відключення передбачено іншими законами.

Для того щоб відновити постачання послуг, потрібно повністю погасити заборгованість або укласти договір про її реструктуризацію.

З іншого боку, й споживачам дозволили добровільно «відрізатися». Споживач може «відімкнутися» від опалення та гарячої води. У багатоквартирному будинку таке можливе тільки за згодою всіх мешканців (колективний споживач).

А ще споживач може розривати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця за два місяці. Це право не поширюється на опалення, якщо такий договір був індивідуальним.

Договори на всю комуналку

Відтепер між споживачами та постачальниками послуг мають укладатися договори, які будуть дійсні один рік. Їх можуть оформлювати як індивідуальні споживачі, так і колективні (ОСББ, наприклад – авт.). Але комунальні послуги з постачання природного газу, постачання електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів

У цих угодах буде прописано:

  • перелік послуг, вимоги до якості послуг,
  • права і обов’язки сторін,
  • відповідальність сторін за порушення договору,
  • ціна послуги, порядок оплати послуги,
  • порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги,
  • строк дії договору,
  • порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Протягом 30 днів після отримання проекту договору і споживач, і виконавець можуть надіслати письмово зміни до угоди. Або відмовитися укладати договір.

Посилання на закон про ЖКП

Пеня – символічна, абонплата знизить тарифи

Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за комуналку?Тетяна Бойко, експерт «Реанімаційного пакета реформ» з питань енергоефективності

— Прийнятий нещодавно закон має принести на ринок керуючі компанії, створює колективні відносини споживачів та виконавців комунальних послуг. Але основною новацією цього закону — створення ринку житлово-комунальних послуг та привернення уваги інших «гравців» цього ринку. Не тільки ЖЕКів, а й приватних керуючих компаній.

Пеня досить символічна — 3,65% на рік. Ймовірно, це стимулюватиме людей платити за комунальні послуги вчасно. Поява абонплати має сприяти зменшенню тарифів. З одного боку, це має знизити вартість комунальних послуг. З тарифу буде виведена плата за розподіл послуги, плата за лічильник тощо.

З іншого боку — розмір абонплати встановлюється органами місцевої влади, які будуть спонукати жителів «дірявих» багатоповерхівок (без утеплення, лічильників тощо – авт.) змінювати спільне житло на краще.

Тобто, чим гірший будинок, тим більша буде ця абонплата, в яку закладатимуть втрати постачальники послуг.

Але прийняття цього закону не змінить житлове господарство на краще без прийняття безлічі підзаконних актів.

Нардепи залишили безкарність постачальників

Тарас Галайда, фахівець ГО «Публічний аудит»

Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за комуналку?

До того ж, є норми, що залишилися недоопрацьованими: немає суворої відповідальності постачальника за неякісне надання послуги.

Незалежні аудитори пропонували запровадити пеню, яку виконавець зобов’язаний платити споживачу за систематичне (більше 2-х разів на рік) ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, у розмірі подвійної вартості таких послуг. Нардепи таку правку не прийняли.

Повний текст думки експерта.

Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за "комуналку"?

Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за комуналку?Українці заборгували за “комуналку” 69 мільярдів гривень. Чи допоможе новий закон “Про житлово-комунальні послуги”, який передбачає нарахування пені за прострочені платежі, боротися з боржниками?

Верховна Рада ухвалила новий закон про комунальні послуги ще у 2017 році.  Його називають ключовим для реформування житлово-комунальної галузі. Цей закон визначає та регулює значну частину взаємовідносин між споживачами та надавачами комунальних послуг. Введення в дію цього закону відбувається поступово.

Більшість положень набули чинності ще торік та на початку цього року. А 1 травня 2019 року набули чинності окремі нововведення, які передбачають, що жителі повинні укласти угоди з надавачами послуг. На боржників, що не сплачуватимуть “комуналку” вчасно, нараховуватимуть ще й пеню.

“Закон запускає ринок житлово-комунальних послуг, встановлює чіткі правила взаємовідносин між споживачами та надавачами послуг, дає споживачам механізм захисту своїх прав”, – написав на своїй сторінці віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

“Тепер у споживачів є вибір”

У законі зазначено, що відтепер існуватиме три моделі організації договірних відносин щодо надання комунальних послуг: індивідуальний договір, колективний договір, договір з колективним споживачем. Обирати, за якою моделлю укладати договори, – право самих співвласників багатоквартирного будинку.

Але відповідно до закону, електрику й газ компанії постачатимуть споживачам виключно за індивідуальними договорами. Стосовно решти послуг – опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, вивезення сміття – користувачі зможуть самі обирати, який договір укладати з постачальником – індивідуальний чи колективний.

See also:  Штрафи за порушення трудового законодавства

При цьому різні послуги можуть постачатися за різними моделями: наприклад, одна багатоповерхівка може обрати індивідуальні договори для опалення і колективний договір для водопостачання і водовідведення.

“Тепер у споживачів є вибір. Але найбільш затребуваними будуть індивідуальні договори без обслуговування внутрішньо-будинкових, оскільки вони за замовчуванням будуть застосовуватися через рік, якщо люди самі не зможуть визначитись з видом договірних відносин з постачальником”, – вважає спеціаліст з питань житлово-комунального господарства Дмитро Левицький.

Натомість поки що не вся юридична база готова для реалізації закону. “Ми зараз продовжуємо роботу над підзаконними актами, методиками та додатковими правилами, аби закон запрацював правильно і на повну силу”, – запевняє Зубко.

Однак експерти зауважують, що ця робота повинна була вже закінчитися, адже, починаючи від 1 травня 2019 року, споживачам дається рік, щоб укласти індивідуальні чи колективні договори з постачальниками послуг.

А от договорів досі немає. “Нажаль поки що для людей нічого не змінюється.

Типових договорів для укладання немає, тому все залишається, як було”, – каже керівник житлово-комунальних програм громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.

Символічне покарання за борги

За її словами, якщо немає нових договорів, то відтерміновується й введення в дію ще однієї новації – нарахування пені за прострочені платежі по комуналці.

Зокрема, у закону зазначається, що в разі несвоєчасної оплати комуналки споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Пеню не нараховуватимуть, якщо держава затримала виплату субсидій або роботодавець не платить зарплату й людина зможе це довести, а також якщо мешканець не проживав у будинку. У законі передбачено, що нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

“Але ж поки немає договору, який можна укласти з постачальником, то немає і пені”, – констатує Тетяна Бойко. Вона сумнівається, що ця норма буде дієвою, адже ця пеня є суто символічною і не застосовується до вже накопичених боргів за комунальні послуги. А їх чимало.

За даними державної служби статистики України, на кінець березня 2019 року заборгованість населення зі сплати за житлово-комунальні послуги становила 69,2 мільярда гривень.

Найбільше українці заборгували за постачання природного газу, централізоване опалення та постачання гарячої води.

Немає грошей, немає послуг

Хоча все ж таки надії на те, що споживачі сплатять заборговане є.

Адже в законі передбачено, якщо впродовж 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця не погасити у повному обсязі заборгованість за спожиті комунальні послуги, постачальник послуг (крім газу та електроенергії) має право обмежити або припинити надання послуг боржникам.

При цьому якщо мешканці будинку обрали колективний договір, то надання послуги може бути припинене лише конкретному боржнику. Виконавець повинен щонайменше за місяць попередити боржника про майбутнє відключення і тим самим дати можливість або погасити борг, або оскаржити правомірність припинення надання послуги.

Щоправда закон дозволяє виконавцям комунальних послуг припиняти їх надання тим споживачам, які відмовилися укладати договори. Тут спрацьовує принцип – “відмовляєшся від договору – значить, не потребуєш послуги”.

Дмитро Левицький переконаний, що це буде стимулом для боржників, однак не стане панацеєю. “Борги все одно будуть. Є боржники, які сидять без світла роками, і не платять.

Хоча для декого це хороший інструмент для покращення платіжної дисципліни”, – зауважує юрист.

Лілія Ржеутська

До списку новин

Пеня та абонплата за комуналку – скоро запрацюють нові норми закону про ЖКГ ➜ АКМЦ

Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за комуналку?

1 травня 2019 року набуває чинності Закон України про житлово-комунальні послуги, який передбачає введення абонплати та штрафи за борги. За аргументацією авторів закону, комунальна послуга — такий же товар, як картопля або крупа. І якщо використовував воду, газ, тепло, проте не заплатив, то повинен нести відповідальність. І навіть якщо ви виїхали на три місяці та зовсім не користувалися, скажімо, водою, платити абонплату все одно доведеться.

Штрафи. Першою чергою неплатників чекають пеня, тобто штраф за заборгованість. Нараховуватися пеня буде з першого дня заборгованості, з 20-го числа кожного місяця. Розмір пені складе 0,01% від боргу. Ось відповідна стаття Закону про ЖКГ:

Стаття 26. Відповідальність за неналежне виконання договору

  1. У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

У законі не прописано, чи будуть обкладатися штрафами борги, що існують, чи тільки ті, які з’явилися після набрання чинності закону. Юристи вважають, що оскільки закон не має зворотної сили, то пеня може бути нарахована лише на “свіжі” прострочки. Проте у законі є шпаринка – можливість зміни розміру пені в майбутньому. І навряд чи це будуть зміни в меншу сторону.

Абонплата. З вступом в дію Закону в Україні буде введена абонентська плата на деякі послуги ЖКГ, окрім послуг з постачання природного газу та розподілу електричної енергії.

“Плата за абонентське обслуговування – це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку”, – говориться у загальних положеннях Закону.  Зібрані гроші спрямують на відшкодування витрат виконавця, у тому числі – на здійснення розподілу послуг між споживачами, на стягнення плати за спожиті комунальні послуги, на обслуговування розподільчих приладів та вузлів обліку.

У Кабміні розроблена постанова, згідно з якою максимальну абонплату визначать за формулою, яка прив’язана до розміру мінімальної зарплати в Україні: мінімальна зарплата × 2,58 × коефіцієнт витрати.

Коефіцієнт витрати: гаряча вода і тепло – 0,004; холодна вода – 0,0035; вивезення сміття – 0,0015. Отже, у 2019 році максимальна абонплата на тепло, гарячу воду становитиме 43 грн., на холодну воду – 37,6 грн.

і на вивезення сміття – 6,1 грн.

Таким чином, чим більшою буде мінімальна зарплата в Україні, тим вищою буде сума абонплати.

Власне житло – вже не  фортеця. Крім перерахованих нововведень, Закон передбачає ще ряд “сюрпризів”. Наприклад, працівники комунальних служб отримують право безперешкодного доступу в житло. Це необхідно для того, щоб мати можливість відключати комунальні послуги за борги. При цьому, якщо відключення сталося без причини, то штраф заплатять вже самі комунальники.

За борги по комуналці в Україні будуть жорстоко карати

Новий закон про ЖКГ: чи вдасться вирішити проблему боргів за комуналку?

Експерти розповіли, скільки в середньому заборгувала за послуги ЖКГ кожна українська сім’я. Цифри вражають! Церемонитися з боржниками ніхто не планує, в роботу вступають колектори, суди та інші способи вибивання боргів з населення…

В Україні почали з’являтися так звані “дошки ганьби”, на яких вказують імена людей, які заборгували за комуналку підприємствам. Якщо цей крок не подіє, то порушників платіжної дисципліни чекає більш серйозна розплата.

Комунальні підприємства наділили повноваженнями використовувати цілий спектр можливостей, що дозволяють “вибивати” борги з недисциплінованих громадян. Мова йде про судові провадження, арешт і продаж будь-якого майна боржника: починаючи від холодильників і телевізорів і закінчуючи автомобілем і самої нерухомістю.

За словами експертів, якщо борг за послуги ЖКГ перевищує 20 мінімальних зарплат, затверджених в державі, що становить 94 з половиною тисячі гривень, то цілком реально позбутися житла.

Крім того, українці повинні розуміти, що навіть борги багаторічної давності ніхто прощати не буде. Їх будуть нараховувати до тих пір, поки людина не погасить все до останньої копійки.

За борги по ЖКГ постачальник подає в суд, коли сума заборгованості досягне певної позначки, щоб стягнути гроші з боржника. Судитися з усіма боржниками, які вчасно не сплатили за спожиті послуги, немає можливості, але коли “накапає” реально велика сума, з вас її стягнуть, приплюсувавши всі додаткові витрати, штрафи і пені.

Нерідко постачальники йдуть на радикальні заходи заради стягнення боргу, вони наймають колекторів. Приміром, подібна практика ведеться Київським водоканалом. Прийти в будинок до злісного неплатника “непрохані гості” можуть, якщо він не платив за споживані послуги більше року, або якщо сума боргу перевищила позначку в 1000 гривень.

Зазначимо, що в середньому по країні кожна українська родина заборгувала за комунальні послуги по 4200 гривень. При цьому тільки за газ кожна сім’я повинна заплатити постачальнику з 1718 грн. За гарячу воду і опалення борг склав 20,5 мільярда грн, за електроенергію – 5,9 мільярда, вивіз сміття – 1 мільярд грн.

See also:  Сплата судових збору не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа № 363/181/16-ц, 16.08.17)

За словами експертів, ситуація з постійно зростаючою тотальною заборгованістю може призвести до того, що постачальники послуг не зможуть розплатитися за рахунками, а це може позбавити українців багатьох благ цивілізації. Українська система ЖКГ вже стоїть на межі загального системного колапсу.

Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заспокоїв громадян, заявивши, що МВФ не вимагає підвищувати тарифи на комунальні послуги для населення. Так буде чи не буде черговий і різкий стрибок цін на комуналку?

Комуналка на карантині: чи можна не платити за спожиті послуги та що буде з субсидіями

На період карантину українці отримали пільги з оплати житлово-комунальних послуг. У Кабміні розповіли, що штрафи і пеню за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ не нараховуватимуть.

Проте українцям приходять платіжки, в яких їм погрожують відключенням і штрафами.

 

Чи можна не платити за житлово-комунальні послуги на період карантину та що буде з субсидіями боржників – відповіді на ці питання у матеріалі сайту “Сьогодні”.

  Жительці Житомирщини Юлії нещодавно прийшла платіжка з заборгованістю за доставку газу. У платіжці зазначено, що якщо заборгованість не погасять найближчим часом, газопостачання припинять, а на Юлію подадуть до суду.

 

“Заборгованість була і до цього. Але ми самі збирали гроші всією вулицею, щоб прокласти труби, заплатити за роботу і провести газ, тому не дуже зрозуміло, про який взагалі борг ідеться”, – розповідає нам Юлія.

У соціальних мережах чимало людей скаржаться, що їм приносять такі ж квитанції і загрожують відключенням. Ми розпитали юристів про те, наскільки це законно, і чи можуть українців покарати за те, що вони тимчасово не платять за комуналку під час карантину.
Людмила Куса, юрист Gracers Law Firm, нагадує, що споживач в разі несвоєчасної оплати послуг ЖКГ зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

“Однак, у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) і введенням режиму надзвичайної ситуації, Верховною Радою України були ухвалені закони для регулювання сфери житлово-комунальних послуг”, – говорить Куса.

Так, 17 березня був підписаний Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”. Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ “Горецький і Партнери”, розповідає, що нормами цього закону, зокрема, на період дії карантину та протягом 30 днів після його скасування заборонено нарахування штрафів і припинення надання послуг ЖКГ через несвоєчасну оплату.

“Постачальник послуг не має права припинити їх надання, оскільки імперативною норми закону це заборонено.

Стосовно подачі позову до суд, то це право є абсолютним, передбаченим Конституцією України, тому звертатися до суду постачальник послуг може.

Також відзначимо, що з моменту подачі позову до суду до прийняття рішення, набуття рішенням законної сили, отримання виконавчого документа – пройде час”, – каже Горецький.

Юрист додав, що, якщо постачальники послуг ЖКГ все ж подали на споживача до суду, можна звернутися з клопотанням про перенесення розгляду через карантин. Катерина Поволяєва, юрист ЮК RIYAKO & PARTNERS, пояснює, що в українському законодавстві знову виникла плутанина через два закони, які суперечать один одному. Так, згідно з нормами, прописаними в законі “Про житлово-комунальні послуги”, постачальники послуг ЖКГ можуть відключити їх українцям за несплату. А ось законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” – це заборонено.

“Виникає певна колізія між двома вищезгаданими законами. Для її подолання необхідно керуватися принципом, що наступний акт одного рівня з того ж питання скасовує дію актів попередніх.

Тобто застосовувати норму того закону, який був ухвалений пізніше.

Таким чином, комунальні служби не мають права припиняти або призупиняти житлово-комунальні послуги громадянам України в разі їх несплати на період карантину”, – каже Поволяєва.

Людмила Куса додає, що наразі споживачі ЖКП захищені від нарахування та стягнення штрафів або пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період карантину та 30 днів після його закінчення.

“Більш того, не буде припинено і саме надання житлово-комунальних послуг. Однак, сама плата за ЖКП за цей період часу нараховуватиметься”, – нагадує Куса.

Антон Ковалишин, керівник відділу зі зв'язків з громадськістю постачальника електроенергії і енергоефективних рішень YASNO, розповідає, що вони під час карантину не застосовують до побутових споживачів штрафних санкцій або відключень.

“Але карантин рано чи пізно закінчиться і за спожиту електроенергію все одно необхідно платити. Тому краще платити в повному обсязі за спожиту електроенергію і не накопичувати борги”, – каже Ковалишин.

На споживача все ж можуть подати до суду за несплату послуг ЖКГ. Рішення про стягнення боргу набуває законної сили 30 днів.

“Слід мати на увазі, що, крім боргу, боржник нестиме ще й судовий збір, а також, можливо, – витрати позивача на оплату послуг адвокатів.

Боржник має право звернутися до суду із заявою про відстрочку його виконання, або звернутися відразу до стягувача з метою укласти договір про реструктуризацію боргу. В іншому випадку стягувач має право звернутися до виконавчої служби або до приватного виконавцю для примусового стягнення боргу.

Після відкриття виконавчого провадження виконавець має право заарештувати все майно боржника, в тому числі і банківський рахунок”, – каже Олег Горецький.

Якщо до споживача все ж прийшли під час карантину, щоб відключити ту чи іншу послугу ЖКГ за несплату, громадянин можете звернутися до відповідних органів і заявити про порушення ваших прав.

“Якщо вищезгадані заборони порушуються, то споживачі комунальних послуг можуть звернутися до обласних територіальних відділень Антимонопольного комітету і повідомити про порушення норм законодавства”, – радить Катерина Поволяєва.

Плутанина виникла і з субсидіями. Так, раніше українцям обіцяли, що борги з комуналки не впливатимуть на нарахування субсидій. 1 квітня уряд опублікував постанову №247 “Про особливості надання житлових субсидій”, який має захистити українців на період карантину. Згідно з постановою, заборонялося припинення нарахування субсидій, збільшилися соціальні нормативи споживання житлово-комунальних послуг на 50%, а ось розгляд питань про нарахування субсидій проводився в автоматичному порядку. Юристка Ірина Бірюкова з ГО МАЖ “Берегиня”, розповідає, що ця постанова КМУ дає людям підстави для того, щоб не платити за послуги ЖКГ на час карантину і при цьому забороняється припиняти нарахування субсидії.

“При цьому, дійсно, не завжди ця постанова КМУ працює. Якщо з причин боргу припинено нарахування субсидії, людина має право звернутися до Міністерства соціальної політики, на урядову гарячу лінію “1545” або до суду”, – розповідає Бірюкова.

Виявилося, що не платити за послуги ЖКГ і отримати субсидію в наступному періоді все ж не можна. В Асоціації міст України роз'яснюють, що субсидію в наступному періоді споживачеві нарахують тільки в тому випадку, якщо борг не перевищує 340 грн.

Таким чином, краще не сподіватися на нові постанови і оплачувати комунальні послуги вчасно.

Новий закон про комуналку: абонплата на все і пеня за кожен день прострочення

Борги українців за комуналку зможуть подвоювати. У новому законі, який вступить у силу в травні 2019-го, передбачили пеню (штраф) за кожен день прострочення. Причому рахувати будуть, починаючи із 20-го числа, повідомляє Обозреватель.

Автори законопроекту пояснюють: комунальна послуга — такий же товар, як картопля або крупа. І якщо використовував воду, газ, тепло і т. д. проте не заплатив — повинен нести відповідальність. Нині загальна заборгованість за комуналку — приблизно 40 млрд грн.

Якщо такий борг протримається до року, заплатити доведеться на 1,5 млрд грн більше. Максимальний розмір пені, згідно з документом, не може перевищувати 100% боргу. А окрім основних тарифів з'явиться ще й абонентська плата.

Нові комунальні правила

Закон “Про житлово-комунальні послуги” прийняли ще торік, але вступає у дію він у травні 2019-го. Спочатку передбачалося, що вже з 1 січня українці житимуть за новими правилами.

Однак влітку Верховна Рада це рішення переглянула. Офіційна причина — у документі за відсутність лічильників пропонують штрафувати постачальників. Тому що лічильники встановити не встигнуть до початку наступного року, весь закон відтермінували.

Причин для прийняття нових правил є декілька. Усі їх можна пояснити двома тезами: діючі правила не враховують низку нововведень (поява ОСББ, введення ринків газу, електроенергії) і не відповідають європейським стандартам.

See also:  За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн

Що змінить новий закон:

  • доведеться платити пеню за прострочення платежів;
  • введуть абонплату на комуналку;
  • зобов'яжуть впускати в квартиру комунальників;
  • дозволять відключать комунальні послуги за борги;
  • комунальники платитимуть штрафи за відключення послуги без причини;

Тарифи на комуналку в Україні

Не пізніше, ніж через півроку після вступу закону в дію, українці повинні вибрати постачальника комунальних послуг і модель роботи. Усього існує три моделі:

  • кожен укладає договір сам;
  • один управитель підписує договір від імені всіх мешканців;
  • ОСББ укладає угоду від імені всіх мешканців.

  Пеня за борги: як і коли будуть нараховувати

Починаючи з 20 травня українці, які платять за комуналку із запізненням, платитимуть штрафи. Юрист одного із адвокатських об'єднань Юрій Смок пояснює: закон зворотної сили не має, за вже існуючі борги штрафувати не повинні. При цьому експерт пояснює, що підприємства можуть трактувати документ по-своєму.

В Україні штрафуватимуть за комуналку: що зміниться

“Закон вступає у силу з 20 травня 2019 року і ті порушення у платіжній дисципліні, які були здійснені до зазначеного терміну, не повинні потрапляти під норму щодо сплати пені”, — пояснює експерт.

Розмір пені — лише 0,01% боргу. Наприклад, якщо сім'я платить у середньому 1500 грн за комуналку в місяць і прострочила платіж на 90 днів, сума боргу збільшиться приблизно на 27 грн. Така пеня майже не відчутна. У першій редакції закону штрафи були удесятеро більші, але до другого читання суми урізали.

Популярне:Можна не платити? Газовики розповіли, що робити з вказаним в нових платіжках боргом   У майбутньому розмір пені можуть переглянути.

Одна з причин, через яку розмір пені скоротили — негативна реакція із боку українців. І щоб не нагнітати ситуацію, парламентарії пішли на поступки.

Варто також враховувати, що штрафні санкції — звичайна європейська практика.

Введуть абонплату: коли і скільки заплатимо Кабінет міністрів розробив документ, який встановить максимальний розмір абонентської плати. Він буде визначатися за формулою:

мінімальна зарплата × 2,58 × коефіцієнт витрати,

Коефіцієнт витрати: гаряча вода і тепло — 0,004; холодна вода —0,0035; вивезення сміття — 0,0015. Отже, у 2019 році максимальна абонплата на тепло, гарячу воду становитиме 43 грн, на холодну воду — 37,6 грн і на вивезення сміття — 16,1 грн.

З ростом мінімальної заробітної плати також будуть збільшуватися і максимальні розміри абонентської плати. Водночас, як і зараз, окремо потрібно буде платити за послугу як товар. Але навіть якщо зовсім не користуватися комунальною послугою, абонентську плату доведеться оплачувати у будь-якому випадку.

  • “Плата за абонентське обслуговування — платіж, який споживач платить виконавцю комунальної послуги з індивідуального договору про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку”, — йдеться у документі.
  • Зібрані гроші спрямують на витрати із укладання договорів, розподіл послуги, обслуговування лічильників.

Зміни в порядку оплати послуг ЖКГ: чи варто чекати на відключення і кому загрожує виселення?

Новий закон про житлово-комунальні послуги передбачає штрафи не лише для споживачів, але й для комунальників. Про те, хто, кому та за що повинен платити, розповіли адвокати.

Стосується кожного

З 1.05.2019 набрав чинності прийнятий ще у 2017 році закон «Про житлово-комунальні послуги», який передбачає низку новацій. Зокрема, зазнали змін права та обов’язки як споживачів послуг, так і надавачів.

Новий акт регулює надання комунальних послуг споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, без урахування форм та виду управління

такими житловими приміщеннями. Проте нововведення не стосуються тих співвласників багатоквартирних будинків, котрі вирішують комунальні питання шляхом самозабезпечення.

Споживачі комунальних послуг, які підпадають під дію цього закону, зобов’язані укласти певні договори. Так, вони мають укласти колективні договори на обслуговування, якими уповноважити управителя або представників на подальшу діяльність та управління будинком. Надалі договори щодо надання комунальних послуг укладатиме управитель.

Зайти в квартиру

Як анонсувалося перед прийняттям закону, буде вирішена проблема надання комунальних послуг неналежної якості.

Тож відтепер споживачі мають право на відшкодування збитків, завданих їхньому майну або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Окрім цього, надавачі послуг зобов’язані відшкодовувати збитки, завдані незаконним проникненням у належне споживачу житло.

Що стосується останнього, то вбачається, що законодавець хоч і намагався належно врегулювати питання проникнення до житла, проте йому це навряд чи вдалося. Зокрема, віднині громадяни зобов’язані допускати у свої помешкання управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників.

Причини «дружнього візиту» можуть бути не лише поважними, такими як ліквідація наслідків аварії. Це може бути огляд і перевірка приладів, у тому числі усунення несправностей санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміна.

Адвокати стверджують, що будь-який надуманий привід дає право вимагати від власника квартири допуску до неї.

За відсутності згоди власника такі особи можуть проникнути до житла примусово. Якщо ж проникнення відбувається без відома власника, то надавачі комунальних послуг зобов’язані полагодити двері або вікна, поламані під час примусового проникнення до житла. Проте нові двері та полагоджені — різні речі.

Знати права

Окрім прав та обов’язків споживача, чинний закон передбачає пов’язані права і для підприємств, які надають житлово-комунальні послуги. Зокрема, виконавець послуги має забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг.

А у випадку порушення цього обов’язку — проводити відповідні перерахунки. Досить цікавою є новела щодо обов’язку виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт.

Проте чи виплачуватимуться штрафи та в якому обсязі — риторичне питання.

З 1.05.2019 набувають чинності зміни щодо оренди приміщень у багатоквартирних будинках. Відтепер передання приміщень під офіси або склади у багатоповерхівках можливе лише за погодженням із власниками.

Обирати орендаря та вид діяльності, а також укладати відповідні договори може виключно управитель будинку. Крім цього, закон чітко визначає спрямування коштів, отриманих унаслідок такої оренди або сервітуту.

Вони повинні бути витрачені на капітальний ремонт будинку або внутрішніх споруд.

Зазнав трансформації і процес припинення постачання житлово-комунальних послуг. Віднині правом на припинення постачання послуг наділені не лише постачальники, але й управителі багатоквартирних будинків. Тож вирішувати, чи відключати воду, може й ОСББ або керуюча компанія, з котрою укладено договір.

Сплатити завчасно

Однак найбільше запитань виникає щодо того, коли і як сплачувати за комунальні послуги. Закон не дає однозначної відповіді, проте дещо врегульовує. Так, споживач може за власним бажанням уносити авансові платежі. Проте жодна комунальна компанія не може до цього примушувати.

Відповідно до положень закону споживачу в разі несплати за отримані послуги нараховується пеня в розмірі, встановленому в договорі, але не вищому від 0,01% боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Проте виникає запитання: що вважати граничним строком плати? Адже в законі відсутні будь-які уточнення із цього приводу. Хоча нардепи врахували реалії життя та визначили умови, коли пеня не нараховується.

До них віднесли заборгованість держави за субсидіями, а також невиплату заробітної плати, якщо це підтверджено належним чином.

Кому загрожує виселення

Насправді виселити злісного неплатника буде доволі важко. Зокрема, через відсутність визначення, який строк є граничним для сплати.

Адже після закінчення цього міфічного строку надавач послуг повинен надіслати боржнику письмове повідомлення щодо заборгованості.

У разі несплати боргу протягом 30 днів з моменту отримання такого повідомлення може бути прийнято рішення про обмеження або припинення постачання відповідних комунальних послуг.

Питання ж виселення злісних неплатників у законі не врегульовується. Вбачається, що з метою попередження накопичення боргів надавачі послуг припинятимуть їх постачання.

Проте це не стосується електроенергії та газу.

Постачання комунальної послуги відновлюється в повному обсязі наступного дня після повного погашення заборгованості за фактично спожиті послуги чи з дати укладення угоди про її реструктуризацію.

Важливою новелою закону є обов’язок виконавця комунальної послуги самостійно здійснювати перерахунок її вартості за весь період ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості.

Крім цього, новий закон покладає на нього обов’язок сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) в порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Тож нарешті права споживачів будуть захищені хоча б на папері.

Що ж стосується виселення, то закон «Про житлово-комунальні послуги» нічого не говорить про це. Втім, як зазначають правники, практика виселення із квартир за борги не є поширеною. А реальні випадки, коли помешкання було продане з метою сплати боргів за комунальні послуги, можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Закон і Бізнес

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*