Обмежено ставки судового збору при поданні апеляційних та касаційних скарг – закон вже діє

“Закон і бізнес”  19.09—25.09.2015

ЮЛІАН ДРАПАЙЛО

1 вересня набули чинності зміни до закону «Про судовий збір». Одна з основних цілей нововведень — необхідність збільшення надходжень до державного бюджету, що знайшло своє відображення в підвищенні відповідних ставок. В умовах введення новацій необхідно зупинитися на окремих спірних і потенційно проблемних положеннях закону, які підлягають удосконаленню.

Відсоток оскарження

Однією з новел закону є збільшення ставок судового збору за подання процесуальних документів про перегляд судових рішень. Крім того, ці ставки були уніфіковані в цивільному, адміністративному і господарському процесах.

За подання апеляційної скарги на рішення суду або заяви про перегляд судового рішення за обставинами, що знову відкрилися, згідно з новою редакцією ч.2 ст.4 закону, потрібно заплатити 110% ставки, яка підлягала сплаті при подачі позовної заяви.

За подання касаційної скарги на рішення суду — 120%, а за подання заяви про перегляд рішення Верховним Судом — 130% ставки.

В той же час нова редакція не обмежує ставку збору розміром оспорюваної суми при оскарженні рішення суду, позовна заява по якому мала майновий характер. Так, наприклад, пп.4 п.2 ч.2 ст.

4 колишньої редакції передбачав, що збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в господарському процесі складає «50% ставки, яка підлягає оплаті при подачі позовної заяви, а у разі подачі позовної заяви майнового характеру — 50% ставки, обчислюваної виходячи з оспорюваної суми».

Ці положення правильно тлумачив Вищий господарський суд в ухвалі Пленуму «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7. У п.2.15 ухвали справедливо відмічено, що оспорюваною є та сума, зі стягненням якої не згодна особа, яка подає скаргу.

Ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог). Наприклад, на вимогу про стягнення 1 млн грн. ухвалено рішення про стягнення 700000 грн., а при поданні апеляційної або касаційної скарги позивачем для нього оспорювана сума складатиме 300000 грн.

, тоді як для відповідача — 700000 грн. Здається, що положення нової редакції ч.2 ст.4 закону, в яких відсутні правила про необхідність обліку оспорюваної суми, є несправедливими і непропорційними. Це певним чином обмежує осіб, які беруть участь у справі, в праві на оскарження. Тепер, оскаржуючи навіть, наприклад, рішення про стягнення 50000 грн.

за мільйонним позовом, відповідач вимушений буде заплатити збір, спираючись на ціну первинного позову, а не розмір суми, з якою відповідач не згоден. Законодавцеві доцільно було б внести зміни до ч.2 ст.4 закону і забезпечити розрахунок ставки збору при оскарженні рішення суду з урахуванням оспорюваної суми.

Забули погодити

Окремі положення закону в новій редакції не узгоджуються з положеннями процесуальних кодексів. Так, наприклад, в пп.7 п.2 ч.2 ст.4 закону передбачена сплата збору за подання заяви про приєднання до апеляційної або касаційної скарги на ухвалу суду в господарському процесі.

Проте ні норми Господарського процесуального кодексу, ні норми закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» не передбачають наявність в учасників процесу права на подання заяви про приєднання до апеляційної або касаційної скарги, що робить вказану норму «мертвої». Так само «мертвим» є положення пп.6 п.3 ч.2 ст.

4 закону, яке передбачає сплату збору в розмірі 0,3 мінімальної заробітної плати за подання заяви до адміністративного суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду. Можливість подачі подібних заяв в Кодексі про адміністративне судочинство не передбачена. Виходячи із змісту стст.

254—260 КАС виконавчий лист в адміністративному процесі може бути виданий тільки на виконання рішення національного суду. Крім того, деякі положення оновленого закону не є достатньо конкретизованими, що може викликати проблеми при тлумаченні.

Так, наприклад, пп.4 і 5 п.2 ч.2 ст.4 закону передбачена сплата судового збору за подання «апеляційних скарг у справі про банкрутство» і «касаційних скарг у справі про банкрутство»: 110 і 120% ставки, яка повинна бути сплачена при подачі заяви про порушення справи про банкрутство, — 10 мінімальних зарплат.

При цьому конкретні судові акти не вказані. Але в справах про банкрутство приймаються тільки постанова і ухвала про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури. В той же час пп.7 п.2 ч.2 ст.

4 закону передбачена окрема ставка за подання апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду в господарському процесі — 1 мінімальна зарплата. Виникає питання: при оскарженні ухвали в справі про банкрутство необхідно використовувати ставки, вказані в пп.4—5 або ж пп.7 п.2 ч.2 ст.

4 закону? Здається, що тлумачення співвідношення вказаних пунктів закону повинне грунтуватися на традиційному прийомі логічного тлумачення, який полягає у встановленні пріоритету спеціальної норми над загальною. Підпункт 7 п.2 ч.2 ст.

4 закону містить спеціальну норму, яка регулює відносини, пов’язані зі сплатою збору за оскарження в апеляційному або касаційному порядку конкретних актів — ухвал суду. Тоді як пп.4 і 5 містять загальну норму, яка встановлює ставку збору за оскарження будь-яких судових актів у справі про банкрутство.

Відповідно при оскарженні ухвал у справі про банкрутство повинна застосовуватися спеціальна норма (пп.7 п.2 ч.2 ст.4 закону). Загальна норма (пп.4 і 5 п.2 ч.2 ст.4 закону) може бути застосована тільки у разі оскарження ухвали про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури.

Норми пішли врозріз

Велика Палата вирішить чи підлягає сплаті судовий збір на всіх стадіях оскарження дій державного виконавця | ЮРЛІГА

Велика Палата Верховного Суду розгляне касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду у справі № 915/955/15 про оскарження дій органу Державної виконавчої служби.

За матеріалами справи апеляційний суд повернув апеляційну скаргу позивачу у зв'язку з несплатою судового збору.

Подаючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, а також деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору в тому числі й при поданні апеляційних чи касаційних скарг. Скаржник посилається на Закон «Про судовий збір» та постанову пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Колегія суддів Касаційного господарського суду передала справу на розгляд Великої Палати, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеногоу постанові ВС від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц.

У цій постанові міститься висновок про те, що судовий збір не підлягає сплаті за подання апеляційної та касаційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби.

ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не погоджується з такою позицією, оскільки пп. 7 п. 2 ч. 2 ст.

4 Закону «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зазначена норма стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Ухвалу у справі № 915/955/15 Касаційний цивільний суд виніс 15 березня 2018 року. Велика Палата назначила касаційний розгляд на 25 квітня 2018 року.

Усі рішення судів ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо ви ще не користуєтеся системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.

Порядок сплати судового збору — Студопедия

Об'єктом справляння судового збору в судах у порядку цивільного судочинства є процесуальні документи, чіткий і повний перелік яких встановлений ст. З Закону № 3674-VI.

Основним об'єктом справляння судового збору є позовні заяви та інші заяви (наприклад заяви у справах окремого провадження, заяви про видачу судового наказу тощо), передбачені процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється також за подання до суду апеляційної та касаційної скарг на судові рішення, заяв про: перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; перегляд судових рішень ВСУ (крім заяви, поданої з підстави, визначеної у п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК); та за видачу судами документів.

  • За подання інших заяв і скарг судовий збір не сплачується. Це, зокрема:
  • 1) заяви про перегляд ВСУ судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
  • 2) заяви про скасування судового наказу;
  • 3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
  • 4) заяви про поворот виконання судового рішення;
  • 5) заяви про винесення додаткового судового рішення;
  • 6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки;
  1. 7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
  2. 8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
  3. 9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  4. 10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
  5. 11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  6. 12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
  7. 13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;
See also:  Суд визнав законним встановлення плати за розгляд скарг адвокатів

14) заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, та/або органи опіки та піклування, або служби у справах дітей (ч. 2 ст. З Закону № 3674-VI).

Судовий збір може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи. Судовий збір обчислюється у гривнях і копійках.

За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору.

  • Розміри ставок судового збору визначаються відповідно до ст. 4 Закону № 3674-УІ і встановлюються у таких розмірах:
  • за подання до суду позовної заяви майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру МЗП і не більше 3 розмірів МЗП; позовної заяви немайнового характеру – 0,1 розміру МЗП;
  • при зверненні до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу – 0,1 розміру МЗП; у разі поділу майна при розірванні шлюбу – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру МЗП і не більше 3 розмірів МЗП;
  • за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви немайнового характеру – 0,2 розміру МЗП; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди – визначається з урахуванням ціни позову, що встановлюється згідно з правилами, передбаченими для подання позовних заяв майнового характеру.
  • У справах наказного провадження встановлена спеціальна ставка судового збору: за подання заяви про видачу судового наказу – п'ятдесят відсотків ставки, що обчислюється виходячи з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження; за подання апеляційної скарги на судовий наказ 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті за подання заяви про видачу судового наказу в наказному провадженні.
  • Ставки судового збору за подання: заяви у справах окремого провадження; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду визначаються у розмірі 0,1 МЗП.
  • За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
  • Ставка судового збору при зверненні до суду з касаційною скаргою на рішення суду, заявою про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлюється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви або скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
  • Ставка за подання заяви про скасування рішення третейського суду і заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду судового збору становить 0,5 і 0,2 розміру МЗП відповідно.
  • За видачу судами документів судовий збір справляється у таких розмірах:
  • 1) за повторну видачу копії судового рішення 1 гри за кожний аркуш копії;
  • 2) за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа – З гри;
  • 3) за роздрукування технічного запису судового засідання – 5 грн за кожний аркуш тексту на папері формату А4;
  • 4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання – 15 грн;
  • 5) за виготовлення копії судового рішення у разі коли особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, звертається до апарату суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України “Про доступ до судових рішень” – 1 грн за кожний аркуш копії.
  • Ціна позову як один із критеріїв обчислення розміру ставок судового збору обумовлена заявленою матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача і визначається:
  • 1) у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується;
  • 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна;
  • 3) у позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше, ніж за шість місяців;
  • 4) у позовах про строкові платежі і видачі – сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;
  • 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі – сукупністю платежів або видач за три роки;
  • 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач – сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;
  • 7) у позовах про припинення платежів або видач – сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;
  • 8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;
  • 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, – дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, – не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог (ст. 80 ЦПК).

Особливості справлянь судового збору в окремих категоріях справ Судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі залежно від ціни позову, вказаної заявником.

Якщо визначена позивачем у позовній заяві ціна позову явно не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої або з поверненням переплаченої суми судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. У випадку звернення до суду із заявою про збільшення позовних вимог або пред'явлення нових вимог особі треба сплатити недоплачену суму судового збору (частини 2-3 ст. 80 ЦПК). У разі зменшення розміру позовних вимог частина переплаченого судового збору повертається.

З позовних заяв, що мають одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру. Так, з позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється як за розірвання шлюбу, так і за поділ майна.

У випадках вибуття із справи первісного позивача і заміни його правонаступником судовий збір сплачується правонаступником, якщо збір не був сплачений первісним позивачем.

See also:  Угон автомобиля (незаконное завладение транспортным средством) в украине: признаки, ответственность, наказание

Судовий збір за подання зустрічних позовних заяв, а також із заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними вимогами справляється на загальних підставах.

За повторно подані позови, які раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується знову на загальних підставах. При цьому, коли у зв'язку із залишенням позову без розгляду сума судового збору підлягала поверненню, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

У випадках виділення судом однієї або кількох з об'єднаних позовних вимог в окреме провадження судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок його розміру не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

За подання позову разом кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється виходячи із загальної суми позову і сплачується позивачами пропорційно частці поданих кожним із них вимог окремим платіжним документом.

Виходячи із загальної суми лозову судовий збір справляється у таких випадках: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог (ст. 6 Закону № 3674-VI).

У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову (ч. 4 ст. 82 ЦПК).

  1. Від сплати судового збору, з метою забезпечення більш повного доступу фізичних та юридичних осіб до правосуддя, звільняються:
  2. 1) позивачі – за позовами про стягнення заробітної плати і за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
  3. 2) позивачі – за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
  4. 3) позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів;
  5. 4) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники-за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
  6. 5) позивачі – за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину;
  7. 6) державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі – за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав;
  8. 7) органи прокуратури – при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді;
  9. 8) Міністерство юстиції України – за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

9) в інших випадках, передбачених ст. 5 Закону № 3674-VI.

Крім того суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо в установлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява залишається без розгляду (п. 8 ч. 1 ст.

207 ЦПК) або витрати стягуються за судовим рішенням у справі у разі коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-УІ незадовільне матеріальне становище сторони також може бути підставою для зменшення судом розміру судового збору або звільнення від його сплати.

  • Закон № 3674-УІ допускає можливість повного чи часткового повернення судового збору в таких випадках:
  • 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
  • 2) повернення заяви або скарги;
  • 3) відмови у відкритті провадження у справі;
  • 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, коли такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі (ст. 7).

  1. Повернення сплаченої суми судового збору відбувається виключно за ухвалою суду.
  2. У випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж це встановлено законом, судовий збір повертається у розмірі зайво внесеної суми; в інших випадках -повністю.
  3. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Стаття 4. Розміри ставок судового збору

Как перевести текст на русский язык?

Кликните правой кнопкой мыши по тексту, откроется панель, выберите перевести на русский язык. Такой способ работает в браузере Chrome.

1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

{Частина перша статті 4 в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016}

2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору Ставка судового збору
1. За подання до суду:
1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
фізичною особою або фізичною особою — підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
юридичною особою або фізичною особою — підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
3) позовної заяви:
про розірвання шлюбу 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
про поділ майна при розірванні шлюбу 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
юридичною особою або фізичною особою — підприємцем 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
4-1) заяви про видачу судового наказу 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
4-2) заяви про скасування судового наказу 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
{Підпункт 8 пункту 1 частини другої статті 4 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
юридичною особою або фізичною особою — підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
2. За подання до господарського суду:
1) позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
2-1) заяви про видачу судового наказу 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
2-2) заяви про скасування судового наказу 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
{Підпункт 6 пункту 2 частини другої статті 4 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
3. За подання до адміністративного суду:
1) адміністративного позову:
майнового характеру, який подано:
суб’єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
фізичною особою або фізичною особою — підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
немайнового характеру, який подано:
суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою — підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
{Підпункт 4 пункту 3 частини другої статті 4 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
4. За видачу судами документів:
1) за повторну видачу копії судового рішення 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу
{Підпункт 2 пункту 4 частини другої статті 4 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
{Підпункт 3 пункту 4 частини другої статті 4 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
6) за виготовлення копій документів, долучених до справи 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
See also:  Транспортний податок: суд встановив наявність неоднозначного трактування законів та задовільнив позов платника податку

Пленум ВАСУ висловив позицію щодо сплати судового збору | Taxlink Україна

05.02.2016 р. Пленум Вищого адміністративного суду України прийняв постанову № 2, якою суддям рекомендовано враховувати Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII. Цією постановою Пленум ВАС України:

– рекомендує визначати судовий збір у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень за ставкою, передбаченою для спорів майнового характеру. Водночас чинне законодавство вказані вимоги як майнові не кваліфікує, та завданням адміністративного судочинства відновлення порушених прав на майно не визначає.

– вказує на відсутність необхідності повторної сплати збору при пред’явленні нового позову, якщо судове провадження за первинним позовом було втрачено до закінчення судового розгляду та не підлягало відновленню у встановленому процесуальним законом порядку.

– рекомендує визначати подання органу Державної фіскальної служби України, передбаченого статтею 1833 КАС України, об’єктом справляння судового збору та застосовувати при його поданні ставки, встановлені для позовної заяви. Тим самим суд фактично встановлює нові правила, адже Закон України «Про судовий збір» не лише не визначає подання об’єктом справляння судового збору, але і взагалі не оперує вказаним поняттям.

  • – зазначає про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної, касаційної скарги чи заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України суб’єктами владних повноважень, якщо такі суб’єкти були звільнені від його сплати на час подання позовної заяви.
  • – підтверджує незалежність розміру судового збору за зверненнями до суду апеляційної чи касаційної інстанції, Верховного Суду України у справах з майновими вимогами від оспорюваної суми;
  • – стверджує про те, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та відстрочення його сплати.
  • – вказує на необов’язковість наявності на документах про сплату судового збору помітки кредитної установи: «Зараховано в дохід бюджету ___ грн (дата)» та можливість використання для сплати судового збору будь-якого засобу платежу (у тому числі ресурсу, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України»).
  • – при визначенні кількості вимог немайнового характеру рекомендує враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

– деталізує порядок здійснення суддею перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Така перевірка здійснюється за допомогою комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», у якій ведеться реєстр підтвердження оплат із Державного казначейства України для автоматичного і ручного з’ясування платіжних документів, які надійшли до Державного казначейства України із картками заведеного судового збору.

– рекомендує не повертати судовий збір у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України (у зв’язку з необґрунтованістю касаційної скарги та відсутністю необхідності перевірки матеріалів справи).

Проте такий підхід вищої судової інстанції прямо суперечить ст. 7 Закону України «Про судовий збір», що не встановлює виключень при вирішенні питання про повернення судового збору у зв’язку з відмовою у відкритті касаційного провадження.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*