Очікуємо перевірки на дотримання трудового законодавства

5 вересня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» (далі – «розпорядження №649»).

Відповідно до цього розпорядження міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади необхідно переглянути власні нормативно-правові акти та внести до них зміни з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками.

До 5 жовтня 2018 р. Державна служба з питань праці, Державна фіскальна служба, Пенсійний фонд України, Національна поліція, інші центральні органи виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування були зобов’язані провести інформаційно-роз’яснювальну кампанію про заплановані заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин.

А починаючи з 5 жовтня 2018 р. вищезазначені органи державної влади розпочинають проводити в установленому порядку комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

  • За результати виконання цього розпорядження Державна фіскальна служба, Пенсійний фонд України, Національна поліція, інші центральні органи виконавчої влади зобов’язані подавати щомісяця до 10 числа Державній службі з питань праці інформацію про проведену роботу для її узагальнення та подання до 15 числа Міністерством соціальної політики Кабінетові Міністрів України.
  • Як бачимо держава спробувала вдатися до радикальних заходів для налагодження ефективної співпраці органів державної влади з метою виявлення фактів порушення трудового законодавства і, насамперед, порушення норм оформлення трудових відносин з працівниками, використання нелегальної праці та приховування неофіційно сплаченої заробітної плати.
  • Але, з юридичної точки зору, чи змінилися правові підстави щодо порядку проведення перевірок вищезазначеними державними органами?
  • Ні.

Розпорядження №649 не містить встановлення спеціального механізму контроля суб’єктів підприємницької діяльності і, жодним чином, не вносить будь-які зміни до нормативно-правових актів щодо порядку проведення перевірок контролюючими державними органами.

Хіба що, на виконання доручень Кабінету Міністрів України, передбачених розпорядженням №649, перевіряючи органи можуть збільшити кількість та інтенсивність позапланових заходів інспектування.

В будь-якому випадку, здійснюватиметься вони згідно з умовами проведення перевірок відповідних нормативно-правових актів чинного законодавства із дотриманням усіх правил проведення планових та позапланових перевірок, повідомлень про їх проведення, надання відповідних документів на місці інспектування і т.д.

Отже, суб’єкти підприємницької діяльності в очікуванні комплексних перевірок державних органів. Фактично, це зовсім незайвий привід здійснити внутрішню перевірку стану ведення власної справи відповідно до вимог чинного законодавства і переконатися у відсутності причин для хвилювання.

  1. Державна фіскальна служба України повідомила, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування сьогодні серед пріоритетних напрямів роботи ДФСУ. Найбільш ризикованими сферами діяльності щодо використання неоформленого працевлаштування вона вважає наступні:
  2. – будівництво;
  3. – охоронна діяльність;
  4. – сільське господарство;
  5. – лісове господарство;
  6. – рибне господарство;
  7. – громадське харчування;
  8. – сфера послуг.
  9. Ймовірно, що обираючи суб’єкт підприємницької діяльності для проведення перевірки, контролюючі органи прийматимуть до уваги вид діяльності та її обсяг, валовий дохід, кількість працівників, наявність працівників оформлених на умовах отримання мінімальної заробітної плати, працівників, які працюють на умовах неповної зайнятості або з якими укладено цивільно-правові договори тощо.
  10. Найбільш популярні серед контролюючих органів порушення трудового законодавства, за які вдаються до накладення штрафу, носять досить однотипний характер:
  11. відмова у допуску до проведення перевірки або створення перешкод у її проведенні – 11 169 грн.;

відмова у допуску до проведення перевірки з питань виявлення таких порушень.

як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві; виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків – 372 300 грн.;

допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, виплата заробітної плати без нарахування і сплати єдиного соціального внеску та податків – 111 690 грн. за кожного працівника, щодо якого виявлено порушення;

порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, більш ніж за один місяць або виплата їх не в повному обсязі – 11 169 грн.; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, несплата за роботу в нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понаднормову роботу та ін.) – 37 230 грн. за кожного працівника.

Навіть на теперішній час, до початку масових комплексних перевірок, маємо поширену судову практику щодо накладення значних штрафних санкцій органами Держпраці за порушення трудового законодавства.

Незважаючи на наявність неоднозначних судових рішень, які є протилежними в схожих ситуаціях, у більшості випадків суди підтримують позицію Держпраці и залишають штрафні санкції в силі.

Звісно, вищеперераховані порушення є грубими і, перш за все, зашкоджують правам громадян на працю, для здійснення яких держава повинна створювати умови, відповідно до статті 43 Конституції України. Але, нерідко зустрічається і деяка формальність і з боку судів і з боку органів Держпраці у визначенні правопорушень та підстав для накладення штрафів.

Наприклад, 20 вересня 2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням у справі № 804/4080/18 відмовив в задоволенні адміністративного позову підприємства до Державної служби України з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області про скасування постанови про накладення штрафу.

Серед низки, зазначених у постанові правопорушень, зафіксовано навіть випадок застосування статті 38 КЗпП України (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк) як підстави для звільнення працівника за строковим трудовим договором замість статті 39 КЗпП України.

Суд не прийняв до уваги той факт, що така помилка жодним чином не порушила права працівника и підтвердив наявність порушення, хоч і назвав його формальним.

Источник: http://chp.com.ua/all-news/item/58508-ochikuemo-perevirki-na-dotrimannya-trudovogo-zakonodavstva

«Трудові перевірки» ДПС: хто з роботодавців у зоні ризику?

«Вісник. Офіційно про податки»

На сьогодні в Україні гостро визначена проблема легалізації трудових відносин та заробітної плати. На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства.

Практично заробітна плата виплачується в межах мінімальної, а решта — «у конверті». Таким способом роботодавці ухиляються від сплати податку.

Не поодинокими є випадки, коли працівники взагалі офіційно не оформлені на роботу.

Тому першочерговим завданням органів влади, всіх, хто має відношення до дотримання законодавства про працю, — забезпечити налагоджену результативну співпрацю щодо захисту трудових прав і гарантій працівників, легалізації зайнятості і доходів.

На запитання про так звані трудові перевірки і зону їх ризику, терміни проведення, а також про документи, які здебільшого воліють бачити податківці, що перевіряють роботодавця, відповіла в. о. першого  заступника начальника Офісу великих платників податків ДПС Катерина РИЖЕНКОВА.

 Пані Катерино, поясніть, будь ласка, як обираються підприємства для проведення перевірок, можливо, існують якісь критерії?

Наразі подібних критеріїв немає (посміхається), та зона ризику таки існує. І в цій зоні найчастіше опиняються підприємства, в яких є ознаки мінімізації кількості працівників та відповідно фонду оплати праці. Такі роботодавці зазвичай встановлюють мінімальну зарплатню та неповний робочий день для працівників.

Очевидно, що під сумнів роботи у правовому полі можна також поставити «розумників», технічне оснащення, обороти господарської діяльності яких аж ніяк не порівнюються з кількістю працівників та середньою заробітною платою на аналогічних підприємствах, котрі, до речі, дуже просто перевіряються простим зіставленням фактів.

Які види контролю мають право застосовувати органи податкової служби, зокрема Офіс великих платників податків, та чим вони керуються при здійсненні перевірок, які спрямовані на виявлення неоформлених працівників? Який період охоплюють ці перевірки?

Офіс великих платників податків, як і загалом органи податкової служби, мають право на проведення передбачених нормами ПКУ планових, позапланових та фактичних перевірок у разі наявності та/або одержання інформації про використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин і виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Під податкову перевірку підпадають останні 1095 днів, це також визначено Кодексом.

За якою адресою — юридичною чи фактичною, органи податкової служби можуть проводити перевірки щодо наявності неоформлених працівників?

Виїзна перевірка може проводиться за адресою реєстрації платників, а також за іншими адресами, які за інформацією органів податкової служби можуть бути пов’язані з об’єктами оподаткування таких платників.

Інформація щодо адрес, відмінних від юридичної та фактичної, щодо яких також можлива перевірка, може міститись у наявних у контролерів документах.

Це можуть бути, зокрема, форма № 20-ОПП щодо об’єктів оподаткування, адреси розташування точок здійснення діяльності, зазначених у ліцензіях, запити, скарги,  інші письмові документи, інформація з реєстрів та автоматизованих інформаційних систем органів податкової служби, до перегляду яких мають доступ перевіряючі.

Чи можливе проведення документальної перевірки з питань, відмінних від тих, що стали підставою для проведення такої перевірки?

Ні. Така перевірка проводиться винятково з питань, що стали підставою для її проведення.

Відповідно до пп. 78.1.

13 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у випадку отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами, як передбачено законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Які документи перевіряючі можуть запросити, проводячи фактичну перевірку, спрямовану на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення?

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства з питань укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) .

Працівники контролюючого органу мають право переглядати різного роду документи, пов’язані з об’єктом перевірки, а у зазначеному випадку це звіти, відомості про зарплату, накази (розпорядження) про прийом на роботу, трудові договори всіх найманих робітників тощо.

Скільки триває фактична перевірка виявлення неоформлених працівників та чи попереджають платника про намір її проведення податковою службою?

—Перевірка, а саме фактична, здійснюється без попередження платника податків (особи). Триває вона переважно 10 днів, протягом яких перевіряючі у режимі роботи підприємства мають право здійснювати фактичну перевірку законності трудових відносин роботодавця і найманих працівників. За необхідності працівники органів податкової служби мають право продовжити перевірку.

Які документи здебільшого хочуть бачити податківці, перевіряючи дотримання роботодавцями норм трудового законодавства?

Коло документів у частині дотримання законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками та укладення трудового договору (в тому числі з тими, для яких установлено випробувальний термін), які можуть запросити у працедавця перевіряючі, чітко визначає п. 80.6 ПКУ.

  • Контролери перевірять, зокрема, наявність належного оформлення трудових відносин — це переважно наказ, розпорядження, записи в трудових книжках та інше.
  • Також з’ясують питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці.
  • Не залишаться поза увагою і відомості про оплату праці працівників.
  • Для з’ясування факту належного оформлення трудових взаємовідносин з працівником використовуються і документи, що засвідчують особу працівника, або інші документи, які дають змогу його ідентифікувати, наприклад посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо.
See also:  Гражданское партнерство vs законный брак

До речі, податківці можуть проводити хронометраж господарських операцій. За його результатами складається довідка, яка завіряється підписами осіб, що фактично здійснюють господарські операції.

Цих документів зазвичай більше ніж достатньо, аби виявити наявні у суб’єкта господарювання порушення у сфері праці.

Чи звертають увагу контролери на договори цивільно-правового характеру та чи можуть їх перевіряти?

Так, під час перевірки особливу увагу перевіряючі приділяють договорам цивільно-правового характеру, тому що маніпуляції з не­оформленням працівників найчастіше прикривають такими договорами. І хоча закон прямо не забороняє їх укладення, часто роботодавці намагаються замінити фактично трудові відносини на цивільно-правові.

Наприклад, уявіть собі ситуацію, коли на підприємстві громадського харчування або будівництві майже третина працівників працює на умовах цивільно-правових договорів. Погодьтесь, ситуація абсурдна!

  1. Установлення перевіряючим відносини за договорами цивільно-правового характеру, які фактично були трудовими, розцінюється як допуск працівника до роботи без укладання трудового договору з усіма подальшими негативними наслідками для платника податків.
  2. Які види порушень трудового законодавства тягнуть за собою накладення штрафів у значних розмірах?
  3. На сьогодні штрафні санкції за порушення трудового законодавства дещо відкориговані, а саме зменшені, але все одно залишаються значними. 

Так, наприклад, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплату зарплати без нарахування та сплати податків та єдиного соціального внеску до порушників застосовують штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а це понад 47 тис. грн. При цьому зазначений штраф застосують за кожного працівника, щодо якого скоєно таке порушення.

«Вагомий» штраф у 16 мінімальних заробітних плат платник податків може отримати за недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю для виявлення неоформлених працівників.

 І насамкінець таке запитання: зарплата «у конвертах» — вигідна трудова пропозиція чи спосіб обкрадання працівників?

У реаліях сьогодення це запитання — риторичне. Про колосальну шкоду, яку тіньовий ринок праці завдає українській економіці, щороку позбавляючи держбюджет, а отже, і Пенсійний фонд мільйонів коштів, відомо всім. Проте чималої шкоди вона завдає і самим працівникам.

Переконати працівника у тому, що отримувати зарплату «у конвертах» вигідно як для нього, так і для самого роботодавця — не надто складно. Один — економить на податках, інший — має більшу зарплатню. Проте, насправді, така вигода — примарна.

Отримуючи «більше» коштів «у конвертах», працівник по факту отримує значно менше.

Виплата лікарняних, коштів на оздоровлення, відпуск­них, інших соціальних гарантій та, зрештою, розрахунок пенсії здійснюються відповідно до суми офіційної заробітної плати, яку отримує працівник.

Тому вкотре нагадую — відмовляйтеся від зарплати «у конвертах», адже погоджуючись на таку оплату праці, потерпаєте саме ви, залишаючись незахищеними у разі виникнення незапланованих життєвих ситуацій.

Можливо, пані Катерино, є якісь дієві поради для роботодавців, які допоможуть підготуватись до візиту податківців з «трудовою перевіркою»?

Безперечно. Роботодавці мають проаналізувати власний документообіг, що стосується працевлаштування працівників. У разі виявлення потенційних порушень за можливості максимально їх усунути або мінімізувати пов’язані з ними ризики.

Ще раз переглянути, чи правомірно встановлено неповний робочий день, а також чи відповідає кількість роботи кількості працівників, які реально зможуть її виконати.

Моніторинг ринку праці в аналогічній з діяльністю підприємства сфері, зокрема сайтів, на яких розміщуються оголошення про вакансії, сприятиме виведенню на належний рівень заробітної плати працівників.

***

Источник: https://news.dtkt.ua/law/inspections/60776

Як будуть проходити перевірки щодо дотримання законодавства про працю. Права перевіряючих, штрафи, оскарження

Продовжуємо вивчати постанову КМУ №295 від 26.04.2017 р., якою затверджено:

  • Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю;
  • Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Попередню статтю на цю тему читайте тут Нові порядки здійснення держ. нагляду / контролю за додержанням законодавства про працю

Підстави для проведення перевірок господарюючих суб’єктів

Повний і вичерпний перелік підстав для проведення перевірок у суб’єктів господарювання наведено у п. 5 Порядку здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Найнеприємнішим моментом тут є те, що законодавець фактично не робить поділу на планові і позапланові перевірки. Немає в цьому пункті і ніяких посилань на план-графік проведення такого роду перевірок. З цього всього можна зробити цілком логічний висновок про те, що такі перевірки будуть проводитися позапланово, тобто несподівано для господарюючих суб’єктів.

Що ж до самого переліку підстав, то треба визнати, що КМУ не особливо морочився з цього приводу. Тут Ви зможете знайти всі з можливих причин для проведення перевірок. Серед них, зокрема, є і звичайне звернення фізосіб, і інформація Державної служби статистики, і ДФСУ, та ПФУ, а також їх територіальних органів.

Крім того, підставою для проведення перевірки у господарюючого суб’єкта можуть стати такі випадки:

  • Один або кілька працівників робить щось за цивільно-правовим договором більше року;
  • У господарюючого суб’єкта різко (на 20 % і більше протягом місяця) кількість працівників переведено на неповний робочий час;
  • 30 % і більше осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.
  • Читайте також Коригування середньої зарплати при розрахунку відпускних у разі підвищення зарплати у розрахунковому періоді
  • Наявність будь-якого (хоча б одного) з наведених факторів у господарюючого суб’єкта є потенційним сигналом до початку перевірки у такій господарської одиниці.
  • Незважаючи на те, що Порядок проведення перевірок містить норму, згідно з якою, інспектор праці повинен попередити господарюючого суб’єкта про проведення інспекційного відвідування, до кінця не зрозуміло, як він (інспектор) повинен це зробити?

Якщо говорити про норму, яка міститься у ч. 3 ст.

6 Закону про перевірки (нагадаємо, ця норма зобов’язує завчасно оповіщати суб’єкта господарювання про намір провести в нього перевірку), то досліджуваний порядок не робить ніякого посилання на цей нормативно-правовий акт. А якщо мова йде про перевірку з питань виявлення неоформлених трудових відносин, то інспектор, взагалі, робить це вже на власний розсуд.

З тексту досліджуваного порядку можна зробити висновок про те, що, якщо раптом такому інспектору з праці захочеться провести перевірку у господарюючого суб’єкта, то для її початку (інспектору) необхідно лише пред’явити дійсне посвідчення і все перевірка почалася.

Що ж стосується підпису перевіряючого в журналі перевірок, то інспектор зобов’язаний розписатися в ньому перед передачею на підпис акту перевірки. Логічно припустити, що до фактичного початку перевірки ніхто розписуватися в журналі не буде.

Права інспектора з праці

Повний і вичерпний перелік прав інспектора з праці можна знайти в п. 10 Порядку здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю. По суті, цей пункт Порядку дає таким інспекторам досить широке коло прав і повноважень на підставі лише пред’явлення чинного службового посвідчення.

Серед усього іншого, хочеться виділити найсуттєвіші, на наш погляд, права перевіряючих:

  • наодинці або в присутності свідків ставити керівнику або співробітникам об’єкту відвідування питання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні або письмові пояснення;
  • право на відвідування робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
  • фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото — і відеотехніки.

Справедливості заради зазначимо, що фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото — і відеотехніки має право і суб’єкт що перевіряється. Така норма міститься у ч. 8 ст. 4 Закону про перевірки.

Читайте також Розрахунок відпускних 2017. Розрахунковий період, середня зарплата, приклади

Що заборонено інспектору з праці

Потрібно визнати, що перелік прав у інспекторів значно ширший, ніж перелік заборон, який, до речі, міститься у п. 13 Порядку здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

У цій частині Порядку КМУ теж не став мудрувати і продублював ті заборони, які вже до цього містилися в абз. 2 ч. 10 ст. 2 Закону про перевірки. Так, зокрема, інспекторам праці заборонено вилучати біля об’єктів відвідування оригіналів їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери чи їх частини.

Права об’єктів перевірки (господарюючих суб’єктів)

Всі наші з Вами права вмістилися в п. 14 Порядку здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю. Тут немає чогось нового або незвичайного, проте нашим читачам буде корисно знати, що вони мають право:

  • Перевіряти у інспектора праці наявність службового посвідчення;
  • Не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акти, довідки, приписи, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо термін проведення інспекційного відвідування перевищує визначені терміни.

Невиїзне інспектування

Тепер кілька слів про невиїзні інспекції у господарюючих суб’єктів. Такі заходи інспектори з праці можуть проводити, ґрунтуючись на рішенні керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об’єктом відвідування.

Підставою для проведення невиїзних інспекцій можуть послужити лише причини, які містяться в пп. 1, 4 — 7 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Проводити такі заходи інспектори з праці можуть тільки у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об’єктом відвідування.

Читайте також Все про відпустки 2017. Види відпусток, хто має право, як отримати

Оформлення результатів перевірки

Після закінчення перевірки, як правило, інспектор праці складає акт. Проте, якщо інспектор виявив порушення законодавства про працю, то до акту додаються приписи про їх усунення.

Відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю все, з чим суб’єкт перевірки не згодний, він може викласти зауваження до акта, які є його невід’ємною частиною.

Якщо зауваження до акту у суб’єкта що перевіряється виникли не відразу – не біда. На подачу зауважень до акта Порядок дає цілих 3 робочих дні з дати підписання акта.

У свою чергу інспектор з праці зобов’язаний відреагувати на всі зауваження допомогою вмотивованої відповіді. На це у інспектора є теж 3 робочих дні.

Тепер кілька слів про приписи (якщо такі складалися разом з актом). Головне, що треба знати про цей документ, так це те, що він (припис) обов’язковий для виконання у визначені в ньому терміни.

See also:  Зміни до законодавства, передбачені законом україни «про вищий антикорупційний суд» (порівняльна таблиця)

Саме припис має бути винесено не пізніше, ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від його підписання), а якщо до акту були зауваження, то на наступний день після їх розгляду.

У загальному випадку графік виконання припису не перевищує 3 місяці з дня закінчення перевірки. Однак, якщо строк виконання припису становить більше 3 місяців, то в ньому визначають графік та заплановані заходи по усуненню виявлених порушень. Інформувати інспектора з праці про боротьбу з порушеннями у такому разі доведеться відповідно до визначеної у приписі періодичності.

Текст припису має бути складений у двох примірниках. Кожен з цих примірників підписують інспектор праці і керівник об’єкту відвідування або його уповноважений представник.

Потрібно врахувати, що якщо об’єкт відвідування не дав відповідь або дав її в обсязі, недостатньому для підтвердження усунення виявлених порушень, стан виконання припису перевіряють після закінчення зазначеного в ньому строку для усунення недоліків.

Читайте також Заробітна плата за неповного робочого часу: нарахування ПДФО та ЄСВ

Як інспектора з праці можуть впливати на об’єкт перевірки?

На завершення хотілося б хоч трохи додати «меду в бочку дьогтю», тобто приємно здивувати наших читачів. Вся справа в тому, що п. 28 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю містить норму, згідно з якою якщо виконати припис у встановлений у ньому строк, заходи по залученню відвідування об’єкта та його посадових осіб до відповідальності не приймають.

Однак не поспішайте радіти, господарюючого суб’єкта оштрафують в будь-якому випадку (незалежно від того, виправився він чи ні), якщо інспектор зіткнеться з:

  • використанням праці неоформлених працівників;
  • несвоєчасної та не в повному обсязі виплати зарплати;
  • недотримання мінімальних гарантій з оплати праці.

Не стала якоюсь несподіванкою можливість оскаржити припис або на вимогу інспектора праці. Це можна зробити у довільній формі на ім’я керівника (або його заступника) відповідного територіального органу Державної інспекції з охорони праці. На це об’єкту перевірки дається 10-денний термін, з моменту отримання акту та припису.

Читайте також Зарплата за неповного робочого часу: нарахування доплати до мінімальної заробітної плати та індексації

Важливо пам’ятати, що подача скарги вже само по собі зупиняє виконання припису чи вимоги. А на розгляд скарги у контролерів є 30 календарних днів, якщо інше не встановлено іншим нормативно-правовим актом.

В результаті розгляду поданої скарги перевіряються вимоги та приписи можуть скасувати повністю чи в окремій частині.

При поддержке: Как получить гражданство? Как получить вид на жительство, временный и постоянный? На все эти вопросы вам ответит сайт http://grazhdanerf.ru. Об этом и многом другом читайте на сайте.

Источник: https://byhgalter.com/yak-budut-proxoditi-perevirki-shhodo-dotrimannya-zakonodavstva-pro-pracyu/

Дфс — перерівка платників на дотримання труового законодавства

Спеціальна норма Податкового кодексу України (а це глава 8) нам каже, що факти-чні перевірки, які здійснюються без попередження особи, проводяться за наявності та/або отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення законодавства, дотримання якого покла-дено на ДФС, у разі наявності та/або отримання в установленому порядку інформа-ції про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів/зарплати без сплати податків, а та-кож у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушень робо-тодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Перевірки по розпорядженню №649-р ДФС проводить спільно з іншими контролюючими органами, а отже ми маємо всебічну інформацію про діяльність кожного платника ще й від колег.

Кого перевірятимуть?

Ми постійно кажемо, що переважну більшість інформації про ризики ми отримуємо для доперевірочного аналізу власне від платників. Це наприклад звіт з ЄСВ, форма №1ДФ, де відображається вичерпна інформація про найманих працівників.

  • Найбільш ризиковими сферами діяльності щодо використання неоформленої зайнятості є сфера послуг (готельний, ресторанний бізнес, перевезення вантажів та пасажирів), громадське харчування, торгівля, будівництво, охоронна діяльність, сільське, лісове, рибне господарства. Прості приклади:
  • Приклад 1: Підприємство працює у сфері ресторанного бізнесу та надає послуги мобільного харчування, але офіційно використовує працю 3 найманих осіб, одним з яких є директор.
  • Приклад 2: ФОП виготовляє меблі у 3 цехах, але звітує про використання 2-3 працівників.
  • Приклад 3: ФОП – жінка має дві майстерні з ремонту та пошиття взуття, але звітує, що працює сама.
  • Приклад 4: В магазині одягу, де офіційно працює 1 працівник, надаються послуги з ремонту та пошиття одягу та у ФОП – власника магазину немає відповідного виду діяльності.
  • Ще одне джерело інформації – повідомлення громадян про неоформлені трудові відносини, про незаконну підприємницьку діяльність тощо.

Що треба знати про перевірку і перевіряючих

  1. Фактичну перевірку проводять двоє і більше посадових осіб ДФС. Одна особа не може робити фактичну перевірку.

  2. Перевіряючі зобов’язані пред’явити: копію наказу про проведення перевірки, оригінал направлення на перевірку та документи, що посвідчують особу кожного з них.

    Не пред’явлення перевіряючими будь-якого з перелічених документів, або пред’явлення документів, оформлених з порушенням є підставою для недопущення посадових (службових) осіб до проведення перевірки.

  3. Перед початком проведення фактичної перевірки перевіряючі повинні зробити відповідний запис про перевірку в Журналі відвідання суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами/Журналі реєстрації перевірок.

Які документи перевірятиме ДФС

Відповідно до п.80.

6 статті 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці.

  1. Зокрема перевіряються:
  2. – штатний розклад і наказ про його затвердження, зміни;
  3. – книги обліків наказів, руху трудових книжок;
  4. – кадрові накази й накази по основній діяльності;
  5. – табелі обліку робочого часу;
  6. – трудові договори (контракти), зміни і доповнення до них;
  7. – трудові книжки працівників і вкладиші до них;
  8. – повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, наказ (розпорядження) і заява про прийняття на роботу;
  9. – цивільно-правові договори;
  10. – документи, що підтверджують нарахування й виплату заробітної плати, авансу, індексації, відпускних і інших нарахувань працівникам;
  11. – податкова звітність та звітність з єдиного внеску;
  12. – інші документи, пов’язані з предметом перевірки.
  13. Варто враховувати, що для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин роботодавця з працівником, який здійснює трудову діяльність, у такого працівника можуть попросити пред’явити документи, що посвідчують особу або інші документи, які дозволять ідентифікувати особу (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
  14. Якщо платник має декілька об’єктів (місць фактичного провадження діяльності), вони перевірятимуться всі і одночасно.

Як правильно прийняти працівника на роботу

  • Алгоритм дуже простий: укласти договір – видати наказ – повідомити ДФС – а вже потім допустити працівника до роботи.
  • Незважаючи на дію відповідної норми понад три роки та значну роз’яснювальну роботу ДФС, допуск до роботи найманих працівників без оформлення трудових відносин залишається типовим порушенням.
  • Але ж є відповідна норма Кодексу законів про працю, є постанова Кабінету міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
  • Оскільки із перевірками ми отримуємо багато запитань з даного приводу, ще раз зупинюсь на питанні допуску працівника до роботи та поданні повідомлення.
  • Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в установленому порядку.

Повідомлення ДФС подається:

  • засобами електронного зв’язку з використанням ЕЦП відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
  • на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
  • тільки на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж з 5 особами.

Повідомлення подається:

  • за працівників – резидентів, прийнятих за трудовим договором;
  • за працівників – нерезидентів, прийнятих за трудовим договором;
  • за працівників – сумісників (зовнішніх і внутрішніх).

Не подається повідомлення:

  • за осіб, що надають послуги за ЦПД;
  • за практикантів та стажистів (без укладання трудового договору)

Звертаємо увагу підприємців – платників єдиного податку на те, що за нормами Податкового кодексу України у платників єдиного податку 1 групи не може бути найманих працівників; 2 групи – не більше 10 працівників без врахування мобілізованих та тих, хто перебуває у декретній відпустці, та 3 і 4 груп – без обмежень.

Читати по темі:  ФОП: підтвердження трудового стажу 1998-2003рр

  1. Ще одне, що роботодавці зазвичай не враховують:
  2. – ЄСВ (22%) нараховується на заробітну плату найманих працівників – пенсіонерів;
  3. – ставка ЄСВ щодо найманих працівників ФОП – осіб з інвалідністю – 22%, а не 8,41%, як це неправильно застосовують деякі підприємці.
  4. Зараз ДФС проводить низку заходів по погашенню заборгованості з ЄСВ
  5. Особа, яка не сплачує/заборгувала внесок обмежена у доступі до соціальних гарантій – позбавляється відпустки, лікарняних, страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, допомоги у разі втрати роботи, субсидій, пенсії.
  6. Тож наприкінці зверніть увагу на необхідність своєчасної сплати ЄСВ та погашення заборгованості з ЄСВ.
  7. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено накладення штрафу у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум та на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
  8. Нагадуємо!
  9. Єдиний  внесок   підлягає   сплаті   незалежно   від   фінансового   стану     платника.
  10. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено.
  11. Заборгованість   не    підлягає   списанню.     Строк   давності      щодо    нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується
  12. Дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску можна особисто звернувшись до ДФС з відповідною письмовою заявою, або через «Електронний кабінет», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом».
  13. Реквізити рахунків для перерахування єдиного внеску не змінилися!
  14. ДФС

Источник: https://www.buh24.com.ua/dfs-pererivka-platnikiv-na-dotrimannya-truovogo-zakonodavstva/

На травневі КМУ явив світу порядки трудових перевірок. Бухгалтер 911, №

трудове законодавство, перевірки

«Місцеві» помічники

Ви вже знаєте2, що згідно з ч. 3 ст. 34 Закону № 2803 виконавчі органи міських рад міст обласного значення й об’єднаних територіальних громад (далі — виконавчі органи рад) розжилися на два додаткові повноваження:

1) здійснювати на відповідних територіях контроль за дотриманням законодавства про працю і зайнятість населення;

2) накладати штрафи за порушення такого законодавства.

Стримувала їх від активних дій відсутність відповідної підзаконної нормативки. Але… зараз цей «бар’єр» упав.

Відкриваємо «свіжоспечений» Порядок — «гід» по держконтролю за дотриманням законодавства про працю.

Головна дійова особа «на передовій» — інспектор праці.

Так ось він дволикий. Це може бути посадова особа Держпраці / його територіальних органів, але може бути і посадова особа виконавчого органу ради.

При цьому «сферу інтересів» останніх обмежили питаннями своєчасної і в повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці й оформлення трудових відносин.

Мандат інспектора праці, будь він хоч «трударем», хоч «місцевим», підтверджується службовим посвідченням установленої форми, яке видає Держпраці.

Форма посвідчення повинна оприлюднитися на сайті Держпраці: http://dsp.gov.ua. Ця служба також веде реєстр таких посвідчень.

Тобто ідея така, що деякі співробітники виконавчих органів рад отримуватимуть службові посвідчення інспекторів праці і діятимуть практично на тих же правах, що і власне перевіряючі з Держпраці .

Крім того, згідно зі зміненим п. 2 Порядку № 5094, керівники виконавчих органів рад і їх заступники зможуть накладати на суб’єктів господарювання і роботодавців штрафи за порушення законодавства про працю і зайнятість населення, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 2 — 7 ст. 53 Закону № 50675.

Підставою для накладення штрафу може бути в тому числі й акт про виявлення під час перевірки ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складений посадовою особою виконавчої ради.

Так би мовити: самі виявили — самі оштрафували. У «трударів» у цьому плані свободи більше (про що трохи пізніше).

У цьому випадку не можемо промовчати про таке цікаве питання: як ці нові можливості виконавчих органів місцевих рад поєднуються з мораторієм-20176?

Виконавчі органи місцевих рад не випадають з-під дії мораторію-2017 (у списку винятків їх немає)! Вважаємо, що навіть незважаючи на те, що інспектори праці з числа таких рад діють «під крилом» (і чуйним керівництвом ) Держпраці, від мораторію це їх рятувати не повинно. Тобто заходи держнагляду такі перевіряючі проводити можуть лише при дотриманні ряду умов, наведених у ст. 3 Закону № 17287.

Нагадаємо: триватиме дія мораторію до кінця цього року (принаймні, поки передбачено саме так).

Але є й інші нововведення, внесені постановою № 295. Пропонуємо розглянути їх детальніше.

«Як до себе додому»

Визначено, що держконтроль за дотриманням трудового законодавства повинен здійснюватися у формі проведення інспекційних відвідувань і невиїзних інспекцій інспекторами праці.

Дивно, але при подальшому ознайомленні з Порядком бачимо, що КМУ, м’яко кажучи, «закрив очі» на велику частину вимог оновленого Закону про перевірки8 . Адже в ньому для дуже розумних (до яких традиційно відносила себе Держпраці) прямо прописаний мінімальний набір вимог, які виконуватися повинні в будь-якому (!) разі9.

Немає як такого ділення на планові і позапланові заходи.

Немає навіть згадки про посвідчення (направлення) на проведення контрольного заходу . Хоча все це передбачено Законом про перевірки!

По суті, все зводиться до необхідності наявності в інспектора праці дійсного службового посвідчення встановленої форми.

Як бачиться, таке «спрощення» законодавчих вимог призведе надалі до численних судових позовів.

Інспекційні відвідування і невиїзні інспекції

Підстави для проведення інспекційних відвідувань визначені в п. 5 Порядку. Знову-таки тут не простежується ділення на планові/позапланові заходи. А оскільки жодних відсилань до плану-графіка тут немає, потрібно розуміти, формально маємо справу із суцільно позаплановими заходами.

КМУ в цьому випадку не був обмежений у частині підстав для їх проведення. Чим, власне, і скористався.

Чого тут тільки немає, у тому числі звернення фізичних осіб, інформація Держстату, ДФСУ, ПФУ і їх територіальних органів.

Працівник робить щось за цивільно-правовим договором більше року, стрімкі (на 20 % і більше впродовж місяця) «перетікання» на неповний робочий час, 30 % і більше осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів і т. ін. Усе це сигнали для перевіряючих.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці зобов’язаний повідомити тому, хто перевіряється. Знову-таки про яке повідомлення йдеться? Про обов’язкову згідно із Законом про перевірки (ч. 3 ст. 6) копію посвідчення (направлення) на проведення контрольного заходу? Навряд чи .

Але якщо йдеться про відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, інспектор робить це вже на власний розсуд.

На перше місце поставлена лише необхідність пред’явлення інспектором службового посвідчення. Що стосується підпису в журналі перевірок, то інспектор зобов’язаний у ньому розписатися перед передачею на підпис тому, хто перевіряється, акта перевірки.

До початку перевірки ніхто розписуватися в ньому не буде.

Перелік прав інспекторів праці, яких їм надає службове посвідчення, знайдете в п. 10 Порядку. По суті — «заходь куди хочеш, роби що хочеш» на підставі все того ж службового посвідчення.

  • Тут впадає в око право, наприклад:
  • — наодинці або в присутності свідків ставити керівникові та/або співробітникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати з указаних питань усні та/або письмові пояснення;
  • — на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками стосовно предмета інспекційного відвідування;
  • — фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- і відеотехніки.

До речі, таке ж право Закон про перевірки (ч. 8 ст. 4) надає і тому, хто перевіряється.

А заборони, передбачені для інспекторів праці, знайдете в п. 13 Порядку. Зокрема, їм заборонено вилучати в об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів; комп’ютери і їх частини (тут КМУ вирішив не порушувати аналогічну заборону з абз. 2 ч. 10 ст. 4 Закону про перевірки).

Права об’єктів відвідування, тобто нас із вами, вмістилися в п. 14 Порядку. Корисним для вас може виявитися те, що під час проведення інспекційного відвідування ви маєте право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у випадку: (а) відсутності службового посвідчення; (б) якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспекції; (в) якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує певні строки.

Тепер що стосується невиїзної інспекції.

Її інспектори праці можуть проводити за рішенням керівника органу контролю або його заступника, узгодженим з об’єктом відвідування. Це можливо за наявності підстав, визначених пп. 1, 4 — 7 п.

5 Порядку. Проводять такі інспекції в приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів і пояснень, наданих об’єктом відвідування.

Підбиття підсумків

Зараз говоримо не про підсумки цієї статті , а про підсумки інспекційного відвідування або невиїзної інспекції. Їх оформляють актом, а в разі виявлення порушень законодавства про працю — приписом про їх усунення.

Свою незгоду з викладеною в акті інформацією можна висловити за допомогою зауважень, які є його невід’ємною частиною (згідно з п. 21 Порядку).

Подати зауваження до акта ви можете не пізніше за 3 робочі дні з дати підписання акта. Відреагувати на це інспектор праці зобов’язаний за допомогою письмової мотивованої відповіді на зауваження. Надати її інспектор зобов’язаний не більше ніж через 3 робочих дні з дати надходження таких зауважень.

Далі що стосується складеного інспектором праці припису. Він обов’язковий для виконання у визначені в ньому строки.

Припис виносять не пізніше ніж упродовж наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання). За наявності зауважень його вносять наступного дня після їх розгляду.

Якщо cтрок виконання припису складає більше 3 місяців, то в ньому визначають графік і заплановані заходи з усунення виявлених порушень. Інформувати інспектора праці про боротьбу з порушеннями у такому разі доведеться відповідно до визначеної в приписі періодичності.

Припис складають у двох екземплярах, які підписують інспектор праці і керівник об’єкта відвідування або його уповноважений представник.

Якщо об’єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження усунення виявлених порушень, стан виконання припису перевіряють після закінчення зазначеного в ньому строку для усунення недоліків.

«Заходи впливу», «слабка розрада»

Єдина радісна новина, та і то скромного масштабу, полягає в такому. Якщо виконати припис у встановлений у ньому строк, заходи з притягнення об’єкта відвідування і його посадових осіб до відповідальності не здійснюють! Це важливе правило передбачено п. 28 Порядку.

Але врахуйте: не все так райдужно, як хотілося б.

Штрафи застосують у будь-якому разі, якщо йдеться про виявлення (1) використання праці неоформлених працівників; (2) несвоєчасної і не в повному обсязі виплати зарплати; (3) недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Навіть якщо «самовиправитися» в ході інспекційного відвідування або невиїзної інспекції, від штрафів порятунку не буде.

Очікувано передбачена можливість оскаржити припис або вимогу інспектора праці керівникові (або його заступникові) відповідного територіального органу Держпраці. Для цього відведений 10-денний строк з дати їх отримання.

Не згодні і з їх рішенням ? Не зневіряйтеся! І таке рішення можна оскаржити керівникові (або заступникові керівника) Держпраці.

Важлива опція: подання скарги тимчасово призупиняє виконання припису або вимоги.

При цьому скаргу розглядають в 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлене законом.

За результатами розгляду скарг вимоги і приписи можуть скасувати повністю або ж в окремій частині.

«А я до вас… проконсультувати»

Крім того, Порядком передбачена можливість проведення інспекторами праці регулярних інформаційно-роз’яснювальних кампаній з найефективніших способів дотримання законодавства про працю, захисту і відновленню трудових прав працівників. Детальніше про неї йдеться в останньому розділі цього Порядку (пп. 31 — 33).

При цьому насторожує п. 33:

«33. Інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин».

Таке враження, що інспектор праці може зайти «з метою інформування та моніторингу» куди завгодно і до кого завгодно. І це як би і не наглядовий захід узагалі.

Єдине, такий «захід» згідно з п. 5 Порядку підлягає попередній повідомній реєстрації Держпраці / її територіальним органом.

Але звідки про це дізнається сам «об’єкт відвідування»?!

«Ти перевіряєш, я штрафую»

Ще один момент, на який варто звернути увагу.

Згідно з останніми змінами в Порядку № 509 «трудові» штрафи за ч. 2 ст. 265 КЗпП тепер можуть накладати в тому числі і на підставі «акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю».

Потрібно розуміти, йдеться про податківців.

  1. Єдине, розглядати відповідні справи можуть саме посадові особи Держпраці / її територіальних органів.
  2. З коли
  3. Постанови КМУ набувають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування (постанова № 295 ж поки що не опублікована).

Источник: https://i.Factor.ua/ukr/journals/buh911/2017/may/issue-20/article-26203.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*