Огляд закону україни №540-іх від 30.03.2020 року в частині продовження строків позовної давності

Огляд Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року в частині продовження строків позовної давності

Судовапалата у цивільних справах Верховного Суду України 8 червня розглянула справу за позовом про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок.

Зокрема, Верховний Суд України висловив таку правову позицію.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У справі, яка є предметом перегляду, відповідачами заявлено про застосування позовної давності.

Положеннями статті 268 ЦК України передбачені винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначені вимоги, на які позовна давність не поширюється.

Зокрема, у пункті 4 частини першої цієї статті зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону № 4176-VI пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено. Цей Закон набрав чинності 15 січня 2012 року.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4176-VI  протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Згідно із частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом утратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, які виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який утратив чинність, але права й обов’язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

  •  Положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України за своєю суттю направлене на захист прав власників та інших осіб від держави.
  • Оскільки держава зобов’язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.
  • Отже, з огляду на статус держави та її органів як суб’єктів владних повноважень положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред’являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.
  • На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
  • Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення  від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

З постановою Верховного Суду України можна ознайомитись за посиланням.

Источник: https://www.ukrainepravo.com/law-practice/practice_court/vsu-vislovivsya-shchodo-strok-v-pozovno-davnost/?month=03&year=2020

До уваги учасників судових справ: внесено зміни щодо продовження процесуальних строків

  • 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)» (далі – Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3.
  • Відповідно до змін, внесених до Розділу ХІІ “Прикінцеві положення” передбачено, що під час дії карантину????, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), СТРОКИ визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки ????❗️ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ НА СТРОК ДІЇ ТАКОГО КАРАНТИНУ щодо:
  • ▪️ зміни предмета або підстави позову;
    ▪️ збільшення або зменшення розміру позовних вимог;
    ▪️ подання доказів;
    ▪️ витребування доказів;
    ▪️ забезпечення доказів, а також строки звернення до суду;
    ▪️ подання відзиву та відповіді на відзив;
    ▪️ заперечення;
    ▪️ пояснень третьої особи щодо позову або відзиву;
    ▪️ залишення позовної заяви без руху;
    ▪️ подання заяви про перегляд заочного рішення;
    ▪️ повернення позовної заяви;
    ▪️ пред’явлення зустрічного позову;
    ▪️ заяви про скасування судового наказу;
    ▪️ розгляду справи;
    ▪️ апеляційного оскарження;
    ▪️ розгляду апеляційної скарги;
    ▪️ касаційного оскарження;
    ▪️ розгляду касаційної скарги;
  • ▪️ подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
  1. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
  2. Якщо процесуальний строк почав перебіг до 12 березня 2020 року, то його тривалість буде дорівнювати: кількість днів строку, визначеного законом, які пройшли до 12 березня 2020 року + період карантину + кількість днів строку, які залишись від визначеного законом строку.

Приклад: строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів. До початку карантину пройшло 15 днів із визначеного законом 30-денного строку. Загальний строк на апеляційне оскарження з урахуванням положень Закону 540-ІХ становитиме: 15 + період карантину + 15.

  • Якщо процесуальний строк почав перебіг під час дії карантину, то його тривалість буде складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк.
  • Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.
  • Приклад: перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 10 квітня 2020 року, тоді з урахуванням дії Закону 540-ІХ після закінчення карантину з наступного дня потрібно буде обчислювати строк на апеляційне оскарження, визначений законом, тобто 30 днів.
  • Це означає, що судові рішення, строк апеляційного оскарження яких НЕ закінчився до 02 квітня 2020 року, НЕ набиратимуть чинності до закінчення карантину.

Наприклад, обидві сторони погоджуються зі змістом рішення. Ніхто не планує йти в апеляцію. Тим не менше, їм доведеться чекати значний період часу, який можна описати як «строк оскарження + весь строк дії карантину», для того, щоб це рішення набрало законної сили.

Виконавчі листи на виконання рішення суду можуть бути видані лише в разі набрання рішенням суду законної сили, крім судових рішень, які підлягають негайному виконанню. Тому виконавчі листи за такими рішеннями не видаватимуться до припинення зазначених обставин.

Аналогічні зміни щодо продовження всіх процесуальних строків були внесені:
▪️ до Кодексу адміністративного судочинства України 

▪️ до Господарського процесуального кодексу України

22 квітня 2020 року Верховний Суд надав роз'яснення щодо застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину, зі змістом якого можна ознайомитися за посиланням https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/928802/

Адвокат Кулик Юлія Василівна

Источник: https://porady.org.ua/do-uvagi-uchasnikiv-sudovikh-sprav-vneseno-zmini-schodo-prodovzhennya-procesualnikh-strokiv

Податкова революція — 2020: продовження тематичного огляду роз’яснень за мотивами Закону № 466

Огляд підготувала Маріна ШЕМЯТКІНА, адвокат

Уже третій номер поспіль «Вісник» аналізує новації Закону України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Зрозуміло, що територіальні підрозділи ДПС також не стоять осторонь процесу роз’яснення ключових його положень. Тому пропонуємо читачам продовження огляду цих роз’яснень (з посиланням на першоджерело). Як і в першій частині, податківці досить ґрунтовно підійшли до аналізу Закону № 466.

Контрольовані іноземні компанії

Закон № 466 поповнює законодавство новим поняттям «контрольовані іноземні компанії» (КІК), дає визначення таким компаніям та визначає порядок їх оподаткування. Йдеться, зокрема, про:

  • запровадження концепції оподаткування прибутку КІК на рівні контролюючої особи — фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії;
  • обов’язок подання контролюючими особами Звіту про КІК до контролюючого органу;
  • обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами.
See also:  Планирование строительства: разметка по закону

КІК — компанія, зареєстрована за кордоном і знаходиться під контролем резидента України. У категорію КІК потрапляють не тільки юридичні особи, а й партнерства, трасти, фонди та благодійні організації.

Резидент України, який володіє офшором або іншою компанією за кордоном, має подати звіти про свої іноземні компанії, якщо:

  • його частка в іноземній компанії становить 50 % і більше;
  • його частка в іноземній компанії спільно з іншими резидентами України становить не менше 10 % (спільно 50 % і більше);
  • здійснює фактичний контроль над іноземною компанією.

Звіт про КІК повинен містити дані про компанію: країну реєстрації, структуру власності, інформацію про доходи, співробітників і рух коштів.

До Звіту додаються копії фінансової звітності КІК. Ці копії підтверджують розмір прибутку компанії за звітний рік. Перший Звіт про КІК доведеться подати за період 2021 — 2022 роки. Першим звітним роком стане 2021 рік.

Більш докладно про цю новацію — у матеріалі ГУ ДПС у Київській області.

Оподаткування доходів фізосіб 

ГУ ДПС у Миколаївській області не залишило без уваги передбачені Законом № 466 зміни щодо оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб — підприємців:

  • запроваджується оподаткування прибутку КІК;
  • оподатковується за основною ставкою 18 % дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів рухомого майна (транспортних засобів) (перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий — за ставкою 5 %);
  • виключаються з переліку об’єктів, які не підлягають амортизації, вантажні авто фізичних осіб — підприємців на загальній системі оподаткування;
  • уточнюється перелік витрат для фізичних осіб — підприємців в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;
  • скасовується сплата податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;
  • звільняється від сплати 5 % ПДФО під час продажу об’єкта незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.

Податкова інформація від нотаріусів та ріелтерів

Порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії віднині тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн за кожне таке порушення. Про це інформують в ГУ ДПС в Івано-Франківській області. Аналогічний штраф застосовуватиметься і до ріелторів за порушення ними порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори про оренду нерухомості.

При цьому у разі вчинення нотаріусом чи ріелтором повторного аналогічного порушення, до них буде засновано штраф в розмірі 1 360 грн за кожне таке порушення.

Податкова знижка

ГУ ДПС у Тернопільській області звернуло увагу на уточнення переліку документів, які підтверджують витрати, що включають до податкової знижки.

Йдеться про платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою, а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари.

Законом № 466 установлено, що копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів підлягають зберіганню платником податку.

Таким чином, фізичні особи — платники ПДФО, які подаватимуть документи для отримання податкової знижки після 23.05.2020 р., зобов’язані разом з декларацією подавати копії документів, що підтверджують витрати, які включаються до податкової знижки.

При цьому у разі якщо платник податку зазначає при поданні податкової декларації лише реквізити електронного розрахункового документа, для підтвердження права такого платника на податкову знижку слід керуватися Державним сервісом перевірки квитанцій (check.gov.ua), який дає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції. Станом на кінець травня до сервісу підключено «ПриватБанк», «Монобанк», «А-Банк», Банк «Восток» тощо.

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації

Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання

Источник: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100018472-podatkova-revolyutsiya-2020-prodovzhennya-tematichnogo-oglyadu-rozyasnen-za-motivami-zakonu-no-466

Карантин: процесуальні строки і позовна давність продовжені

У «Голосі України» від  2 квітня 2020 року було опубліковано Закон № 540-IX  про додаткові соціальні та економічні гарантії у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)

Закон ухвалили на першому позачерговому засіданні  Верховної Ради України 30 березня 2020 року. Він набрав чинності з дня опублікування.  Отже, з 2 квітня чинні нові редакції низки законів, КЗпП і процесуальних кодексів.

Строки позовної давності продовжено на період карантину

Продовжуються на строк дії  карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (до 24 квітня), строки, визначені:

  • статтями 232 (порядок застосування штрафних санкцій), 269 (претензії у зв’язку з недоліками поставлених товарів), 322, 324 Господарського кодексу;
  • статтями 72 (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя), 128 (визнання батьківства за рішенням суду), 129 (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини), 139 (спір про материнство) Сімейного кодексу;
  • статтями 257 (загальна позовна давність), 258 (спеціальна позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу;
  •  статтею 233 (строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів) КЗоТ.

Процесуальні строки продовжено на період карантину

Продовжуються на строк дії  карантину строки, визначені:

  • статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАСУ, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину;
  •  статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 Господарського процесуального кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину;
  • статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 Цивільного процесуального кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Судовий розгляд під час карантину

Під час карантину учасники справ можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом  «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.

Господарський, цивільний суди можуть видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов’язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду. Суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину,  якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.

Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Під час карантину слідчий суддя, суд може  обмежити доступ осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання, якщо участь в засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.

Закрите засідання може бути призначене  лише у разі:
1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;
2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження в період карантину

Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових), дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням визначених особливостей.

See also:  Суд закрив справу щодо нетверезого кермування: поліцейські порушили законодавчі вимоги огляду водія на стан сп’яніння

У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Зупиняється перебіг строків  адміністративного оскарження

Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 Податкового кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України, статтями 52 — 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, статтями 73 та 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків до 31 травня 2020 року. З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Источник: https://pravo.ua/karantin-procesualni-stroki-i-pozovna-davnist-prodovzheni/

17 березня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX

Законом передбачено:

Юридична відповідальність

  • Запроваджено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями.

Санкція:  Статтею 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 – 34000 грн), на посадових осіб – у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000 – 170000 грн).

(клікніть на заголовок, щоб читати далі)

  • Посилено кримінальну відповідальність за порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань.

Санкція: Статтею 325 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за такі дії, а саме штраф від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 – 51000 грн) або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Медицина

  • спрощено процедуру закупівлі товарів та послуг необхідних для боротьби з коронавірусною хворобою, звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів для цієї мети;
  • встановлено стовідсоткову попередню оплату за такі товари, роботи та послуги;
  • встановлюється контроль з боку Уряду за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари.

Трудові відносини, державна служба, зайнятість

На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):

  • роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку;
  • власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів;
  • термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний строк, встановлений частиною другою встановлений частиною другою  статті 84 Кодексу законів про працю України та частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки»;
  • Урядом буде забезпечено прийняття нормативно-правових актів для реєстрації безробітного та призначення допомоги по безробіттю з першого дня після подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

Деклараційна компанія 2020

  • Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб’єкти декларування подають до 1 червня. Суб’єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.

Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб

На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється:

  • прийняття рішення про скасування дії довідки про взяття на облік ВПО на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання;
  • зупинення ПАТ “Державний ощадний банк України” видаткових операцій за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації;
  • здійснення контролю за проведенням соціальних виплат ВПО за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Адміністративні послуги

  • З дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Житлово-комунальні послуги

На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється:

  • нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
  • припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
  • примусове виселення із житла та примусове стягнення житла, що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
  • примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення;
  • Урядом буде забезпечено прийняття нормативно-правових актів та подання на розгляд Верховної Ради України законопроектів, необхідних для врегулювання суспільних відносин, пов’язаних із встановленням карантину, у тому числі щодо недопущення припинення надання житлових субсидій на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), розширення кола отримувачів житлових субсидій, а також призначення житлової субсидії на наступний період для всіх без виключення домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому періоді, без їх звернення,

Іноземці та особи без громадянства

На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):

  • до іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів ДМС України із заявою про продовження строку перебування на території України та/або про обмін посвідки на тимчасове/постійне проживання у зв’язку із введенням карантину, не застосовується адміністративна відповідальність за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, якщо такі порушення настали в період чи внаслідок встановлення карантину. Оформлення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у період введення карантину здійснюється за місцем звернення особи;
  • Кабінетом Міністрів України встановлюється перелік відповідних місць розміщення іноземців та осіб без громадянства, яким надано статус біженця, додатковий захист або які перебувають у процедурі отримання цих статусів, а також іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України і відносно яких винесено рішення суду про їх поміщення до пунктів тимчасового перебування іноземців, у разі якщо такі пункти знаходяться в межах території, на якій введено карантин.

Державний нагляд та виконання зобов’язань

  • На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
  • Урядом буде забезпечено прийняття нормативно-правових актів та подання на розгляд Верховної Ради України законопроектів, необхідних призупинення обов’язку виконання основного зобов’язання, виконання якого забезпечене іпотекою, та недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки на період встановлення карантину.

“Що важливо знати кримчанам під час карантину. Відповіді на найпоширеніші запитання”

Источник: http://www.ppu.gov.ua/17-bereznya-2020-roku-nabuv-chynnosti-zakon-ukrayiny-pro-vnesennya-zmin-do-deyakyh-zakonodavchyh-aktiv-ukrayiny-spryamovanyh-na-zapobigannya-vynyknennya-i-poshyrennya-koronavirusnoyi-hvoroby-covid-19/

Термін позовної давності по кредиту 2020

Що таке термін позовної давності (далі – термін ПД) за кредитом, що слід враховувати при його визначенні, деякі особливості трактування цього юридичного терміну і їхнє практичне застосування ви знайдете в цій статті.

Позовна давність за кредитом: визначення та основні відомості

Позовна давність (исковая давность – рос.) – це часовий період, в межах якого можна заявляти про свої права і звертатися в судові інстанції для захисту цих прав.

See also:  Почему «сухой закон» губителен для украины

Якщо мова йде про позовну давність по кредиту, то слід розглядати інтереси кредитора і позичальника.

З одного боку – кредитор протягом усього терміну ПД може вимагати виконання договірних зобов'язань, відповідно, позичальник по закінченню цього терміну може скористатися умовами, щоб борг не віддавати.

Позовна давність (искоая давность – рос.) властива всім видам кредитів, а саме:

  • Банківським – видаються банківськими установами у вигляді грошових сум;
  • Комерційним – у вигляді продажу товару з відстроченням платежу;
  • Іпотечною – кредит на купівлю житла під заставу нерухомості (в тому числі земельних ділянок)
  • Споживчим – продаж/купівля товару за участю банківського кредиту.

Наведений вище поділ досить умовний, оскільки той же банківський кредит має кілька форм:

  • Споживчий, для купівлі товарів або послуг.
  • Картковий, у вигляді кредитної картки клієнтам банку.
  • Заставний (в тому числі й іпотечний).
  • Короткостроковий.

Разом із банками кредити можуть надавати інші фінансові установи або компанії, що мають право надавати послуги кредитування, в тому числі в товарній формі. Така різноманітність не повинна спантеличити грамотного клієнта, оскільки термін позовної давності можна використовувати для всіх форм і видів кредиту.

Який термін позовної давності за кредитом в Україні?

Приклад 1

Термін позовної давності (срок исковой давности) кредиту, відповідно до законодавства України, це трирічний період з моменту завершення кредитного договору. Цей період розраховується від дати, наступної після дня закінчення договору.

Термін кредитної угоди закінчиться 31 серпня 2020 року, відповідно, останній день строку позовної давності по кредиту 31 серпня 2023 року.

Це означає, що вже 1 вересня 2023 року клієнт у відповідь на претензії кредитора може посилатися на закінчення строку ПД.

У кредитора, навіть після закінчення терміну ПД залишається право звернутися до суду, але шанси на успішне стягнення боргу будуть мінімальні.

У ряді випадків термін позовної давності за кредитом в Україні розраховується від дати останнього платежу по позиці.

Приклад 2

Останній день кредитного договору – 31 серпень 2020 року. Клієнт/позичальник заплатив по кредиту 15 січня 2020 року, таким чином, термін ПД триватиме по 15 січня 2023 року.

Досвідчені юристи наводять приклади з практики, коли термін ПД визначався від дати виникнення простроченої заборгованості.

Приклад 3

Дата останнього платежу по кредиту 15 січня 2020 року. Прострочена заборгованість виникла 31 березня 2020 року, відповідно, термін позовної давності за кредитом закінчується 31 березня 2023 року.

Щоб точно знати, з якої дати починається відлік позовної давності кредиту (позики) в Україні, клієнт повинен уважно ознайомитися з умовами кредитного договору в тій частині, де мова йде про термін позики, його пролонгації і терміні ПД, якщо це прописано окремим пунктом.

Варто звернути увагу на договори за заставними кредитами, термін дії яких триває багато років, іноді десятки років. За такими кредитами розрахунок ПД також буде визначатися тільки після закінчення їхнього терміну, неважливо, наскільки він тривалий.

Неофіційна статистика судових рішень по визначенню терміну позовної давності за кредитом в Україні свідчить про те, що в більшості випадків він рахується від дати закінчення кредитного договору. Але не можна бути точно впевненим в цьому, оскільки самі юристи не можуть прийти до спільної думки з цього питання.

Правові підстави визначення терміну позовної давності

Правові норми з позовної давності в Україні прописані в ЦКУ (Цивільному Кодексі України, Гражданском Кодексе Украины – рос.) у статтях 256-268. Так, стаття 257 однозначно визначає трирічний термін ПД, а стаття 259 визначає умови, за яких можлива зміна терміну цього пункту.

Термін позовної давності, який визначений законодавством, не може бути скорочений. Однак, сторони можуть досягти домовленості щодо продовження цього терміну. У цьому випадку складається письмова угода про продовження терміну позовної давності з підписами сторін.

Важливо: передача прав вимоги третій стороні або інші варіанти зміни сторін не впливають на тривалість терміну давності і залишають незмінною дату його відліку. Наприклад, банк (кредитна установа) передав права вимоги за кредитом іншій організації або позичальник переоформив кредит на іншу особу. Ці та інші варіанти заміни сторін не впливають на позовну давність кредиту.

Чи правомірні вимоги кредитора після закінчення терміну позовної давності?

Одне з найбільш частих питань полягає в тому, чи може кредитор вимагати повернення кредиту після закінчення терміну позовної давності?

Відповідь: так, може. Це його право звертатися до суду з вимогою притягнути до відповідальності позичальника. Інша справа, що позичальник в якості аргументу захисту може посилатися на закінчення строку позовної давності. Якщо виникла спірна ситуація, то суд може вимагати від сторін укласти угоду про продовження терміну ПД.

Кредитор або організація, яким були передані права вимоги, незалежно від рішення суду можуть продовжувати нагадувати позичальникові про наявність боргу за кредитом, – телефонні дзвінки, смс або поштові повідомлення, можливо, ще довго будуть турбувати боржника. Цю малоприємну обставину також повинен врахувати позичальник навіть при минулому терміні ПД.

Кредитна карта – це такий же споживчий кредит, але з істотною відмінністю: ліміт на овердрафт надається безстроково. Таким чином, термін позовної давності за картковими кредитами банк може не визначати. Це означає, що, одного разу скориставшись грошима з кредитки, клієнт не може сподіватися на закінчення строку ПД.

Але є й інше трактування, коли термін за щомісячними платежами має визначатися від дати виникнення простроченої заборгованості, а термін ПД по поверненню всієї суми кредиту в повному обсязі – не по завершенні терміну дії договору, а після закінчення кінцевого терміну повного погашення кредиту (ст . 261 ЦКУ).

Розрахунок терміну для карткового кредиту показує, наскільки неоднозначне трактування цього терміна в кожному окремому випадку.

Кредитний договір і термін позовної давності

Клієнт при отриманні кредиту, у кращому випадку, мигцем переглядає суму позики та відсотки, гортаючи без уваги інші сторінки кредитного договору, де може бути прописаний термін позовної давності.

Якщо клієнт, навіть не читаючи цю умову, поставив підпис під кредитним договором, він дав згоду виконувати умови кредитування.

І якщо відповідно до ЦКУ, термін позовної давності триває три роки, то в тому ж ЦКУ говориться, що сторони можуть скласти угоду про продовження терміну позовної давності.

Цим правилом можуть скористатися банки, виставляючи умову про більш тривалий термін позовної давності за кредитом (5-7 років і більше). Якщо таке сталося, то посилатися на трирічний термін згідно з ЦКУ марно.

Коли термін позовної давності може бути припинений?

ЦКУ (стаття 263) містить перелік умов, за яких термін позовної давності «стає на паузу»:

  • клієнт/позичальник перебуває на службі в частинах, переведених на воєнний стан. Призов на строкову військову службу в мирний час не є підставою для припинення терміну.
  • неможливість подачі позову через дії непереборної сили (форс-мажору) стихійні лиха, страйки, громадські заворушення, порушення роботи транспорту, зв'язку тощо.).
  • оголошений кредитором мораторій (moratorium, лат) на термін ПД внаслідок будь-яких надзвичайних обставин.

Призупинення терміну позовної давності означає, що цей період не йде в залік при розрахунку закінчення терміну. Як тільки обставини змінюються, наприклад, позичальник завершив військову службу, припинення терміну завершується.

На практиці зустрічаються ситуації, коли позичальник погашає борг вже після закінчення терміну давності.

Якщо таке сталося (навмисно або через незнання), то позичальник не може вимагати повернення зроблених платежів, якщо ті були здійснені після останньої дати терміну давності.

Зрозуміло, це може сприйматися клієнтом як прикра помилка, але з точки зору закону і умов кредитного договору це оптимальне вирішення ситуації, що склалася.

Детальніше про умови припинення терміну ПД – у ЦКУ (стаття 263).

Термін позовної давності при реструктуризації кредиту

Якщо сторони дійшли згоди провести боргову реструктуризацію, то дата подачі заяви про реструктуризацію може стати початковою точкою відліку для терміну позовної давності, який є незмінним – три роки. Якщо банк (кредитор) прийняв рішення про реструктуризацію кредиту, то дата прийняття рішення точно може стати початком для відліку терміну.

Важливо підкреслити: при подачі заяви виникає можливість почати новий відлік терміну давності, при прийнятті рішення, такий відлік відбувається вже остаточно.   Яку з цих двох дат обрати, – підкаже досвідчений адвокат, що представляє інтереси позичальника.

Якщо за кредитним договором виникли будь-які штрафи або аналогічні платежі (стягнення), то за такими вимогами термін такий же, як в основного кредитного договору (стаття 266 ЦКУ).

Прикінцеві тези

  • Термін позовної давності за кредитом в Україні розраховується, виходячи з умов і обставин по кожному випадку окремо. Для цього потрібен комплексний підхід при прийнятті правильного рішення, з огляду на безліч супутніх чинників.
  • Закінчення строку ПД не рятує боржника від зобов'язання повернути кредит, але дає підстави спростовувати вимоги кредитора.
  • Суд не встановлює позовну давність за кредитом і не робить його розрахунок. Він виносить рішення з урахуванням клопотання, в якому позичальник за участю адвоката вказує обставини для розрахунку позовної давності за кредитом.
  • Термін продовжується тільки за згодою сторін. Скорочення строку не допускається.
  • Термін давності «стає на паузу» з подальшим відновленням відліку.

Скористатися знаннями про термін позовної давності з тим, щоб уникнути повернення боргу, – справа не тільки неетична, а й ризикована.

Якщо банк або інший кредитор за допомогою суду встановить або самостійно доведе, що клієнт із самого початку будував плани про неповернення боргу і не планував виконувати умови угоди, то такого клієнта можуть притягнути до відповідальності за шахрайство.

Источник: https://maanimo.com/ua/helpful/142827-strok-pozovnoyi-davnosti-za-kreditom

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*