Оподаткування іт-сектору: нові законодавчі пропозиції

Оподаткування ІТ-сектору: нові законодавчі пропозиціїВийшла стаття адвоката, партнера АО «Глобал Адвокат» Олени Кравченко на тему «Податкові пільги для ІТ-сектора» в «Юрист і Закон», №9 від 06.03.2014.

На сьогоднішній день ІТ-сектор в Україні є одним з тих, що найбільш інтенсивно розвиваються. За оцінками фахівців Світового банку до 2015 року Україна може вийти на шосте місце в світі за обсягом експорту програмної продукції, а оборот галузі інформаційних технологій зросте до п’яти мільярдів доларів.

Також прогнозується істотне збільшення кількості робочих місць, а саме: до 2015 року кількість нових робочих місць в даній сфері має досягти 168 500.

Для подальшого стимулювання розвитку ІТ-сектора особливо актуальними є питання оподаткування, зокрема питання надання учасникам ринку інформаційних технологій податкових пільг.

Суб’єкт індустрії програмної продукції тимчасово з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 має право застосовувати особливості оподаткування, встановлені пунктом 15 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

При цьому суб’єктом індустрії програмної продукції є підприємство, яке протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідає таким критеріям:

  •  питома вага доходів підприємства від здійснення нижчеперелічених видів економічної діяльності становить не менше 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
  • первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів підприємства перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
  • у підприємства немає податкового боргу;
  • відносно підприємства судом не прийнято постанову про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Для новоутворених суб’єктів індустрії програмної продукції, які здійснюють діяльність протягом не менше двох повних звітних (податкових) кварталів до дня подання реєстраційної заяви дозволяється застосовувати показники господарської діяльності за період фактичної діяльності суб’єкта та за умови дотримання всіх зазначених критеріїв у фактичній кількості звітних (податкових) кварталів. По закінченню двох повних звітних (податкових) кварталів з дня реєстрації новоутвореного суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, контролюючий орган проводить документальну позапланову виїзну перевірку платника щодо відповідності його діяльності встановленим критеріям. У разі невідповідності діяльності суб’єкта таким критеріям платник податків повинен провести нарахування податків, а контролюючий орган приймає рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування.

Не вважаються новоутвореними суб’єкти господарювання, утворені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» шляхом реорганізації, приватизації та корпоратизації.

У разі якщо суб’єкт (у тому числі новостворений), що застосовує особливості оподаткування, не відповідає встановленим критеріям то:

  • На такого суб’єкта не поширюються особливості оподаткування, встановлені Податковим кодексом України. Такий суб’єкт зобов’язаний визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за підсумками звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таку невідповідність, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку, а також сплатити пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на суму збільшеного податку за період, починаючи з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таке невідповідність;
  • Такий суб’єкт втрачає право застосовувати особливості оподаткування протягом чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, наступних за звітним (податковим) кварталом, в якому було допущено таку невідповідність;
  • Такий суб’єкт вважається платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таку невідповідність.

По закінченні чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, наступних за звітним (податковим) кварталом, в якому було допущено невідповідність суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, встановленим критеріям, суб’єкт індустрії програмної продукції може знову отримати свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта , який застосовує особливості оподаткування.

Видами економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції, в цілях визначення наявності права суб’єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування, є:

  • Видання програмного забезпечення, включаючи видання та реалізацію (продаж, прокат та/або надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм;
  • Публікація готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переказ або адаптація несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок (операційні системи, бізнес та інші додатки);
  • Випуск комп’ютерних ігор для всіх платформ;
  • Комп’ютерне програмування та всі види діяльності з написання, модифікуванню, тестування та забезпечення технічною підтримкою;
  • Документування програмного забезпечення (у тому числі з використанням комерційних або вільно поширених модулів), включаючи розробку структури та змісту і/або написання системи команд, необхідних для створення та виконання: системного програмного забезпечення (у тому числі відновлення), додатків (у тому числі відновлення), баз даних, веб-сайтів (у тому числі їх аудіовізуальних елементів);
  • Налаштування програмного забезпечення, тобто модифікація і конфігурація існуючих додатків, таким чином, щоб вони функціонували в рамках інформаційної системи клієнта;
  • Розробка індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптація пакетів програм до потреб користувачів;
  • Написання програмних супроводжуючих інструкцій для користувачів;
  • Консультування з питань інформатизації, включаючи планування і розробку комп’ютерних систем, що поєднують комплектуюче обладнання, програмне забезпечення та комунікаційні технології, консультування щодо типу та конфігурації комп’ютерних технічних засобів і використання технологій програмного забезпечення, аналіз інформаційних потреб користувачів і пошук оптимальних рішень, консультування з питань створення продукції програмного забезпечення та надання допомоги щодо технічних аспектів комп’ютерних систем, консультування з питань обслуговування роботи програмного забезпечення та інформатизації;
  • Діяльність з управління комп’ютерним обладнанням, включаючи надання послуг з місцевого управління та діяльності комп’ютерних систем клієнтів, а також з обробки даних та інші супутні послуги, експлуатацію на довготривалій (постійній) основі засобів обробки даних, що належать іншим користувачам;
  • Створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем і мереж з проектування і створення комплексів, систем і мереж на базі інформаційних технологій, систем передачі даних і систем зберігання даних, з монтажу і встановлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для обробки інформації;
  • Обслуговування та супровід комплексів, систем і мереж, побудованих на базі інформаційних технологій;
  • Установка програмного забезпечення за винагороду, включаючи реалізацію, установку, впровадження, інтеграцію з іншими системами, підтримку (налагодження, консультування з питань розробки та експлуатації, модифікація і доробка, виправлення помилок) розробки криптографічних засобів захисту інформації, надання права на використання програмного забезпечення, включаючи передачу майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення (комп’ютерні програми);
  • Обробка даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов’язану з базами даних: надання даних у певному порядку або послідовності шляхом їх вибору в режимі он-лайн або прямого доступу до оперативних даних, відсортованих за запитом, для широкого або обмеженого кола користувачів (комп’ютеризований менеджмент);
  • Обробка, підготовка та введення даних із застосуванням програмного забезпечення або власного програмного забезпечення.

Згідно особливостями оподаткування податок на прибуток від здійснення видів вище перелічених економічної діяльності налічується суб’єктам індустрії програмної продукції за ставкою 5 відсотків.
Платники податку ведуть окремий облік доходів і витрат. При цьому:

  • До складу витрат таких платників податків, пов’язаних з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою 5 відсотків, не включаються витрати, пов’язані з отриманням прибутку від іншої діяльності;
  • Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою 5 відсотків, не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням прибутку від іншої діяльності.

У разі якщо основні засоби використовуються одночасно для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою 5 відсотків, і доходів від іншої діяльності, витрати платника податку, пов’язані з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою 5 відсотків, підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного податкового періоду, як сума доходів від вищевказаних видів економічної діяльності відноситься до доходів від усіх видів економічної діяльності такого платника податків. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов’язані як з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою 5 відсотків, так і з отриманням доходів від іншої діяльності.

See also:  Кримінальна відповідальність керівника підприємства за законодавством україни

Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, суб’єкт індустрії програмної продукції подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву.

Реєстраційна заява про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, подається керівником або представником юридичної особи-платника податків у відповідний контролюючий орган не пізніше, ніж за 30 календарних днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого зазначений суб’єкт передбачає отримати право на використання особливостей оподаткування. У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування. Суб’єкт індустрії програмної продукції разом з реєстраційною заявою подає фінансову звітність, копії первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) або в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, якщо такі документи створюються ним в електронній формі), що підтверджують право на використання особливостей оподаткування. Для підтвердження права суб’єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків для визначення достовірності поданих платником документів. Така перевірка може бути проведена протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання реєстраційної заяви. Контролюючий орган мотивовано відмовляє суб’єкту індустрії програмної продукції в реєстрації його як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви, наданих документів або проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що зазначений суб’єкт не відповідає встановленим критеріям. Рішення про таку відмову має бути надіслано платнику податків протягом 15 робочих днів, наступних за днем отримання реєстраційної заяви. Рішення про відмову в реєстрації не обмежує можливість повторного звернення суб’єкта індустрії програмної продукції до контролюючого органу з метою реєстрації як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування. У разі відсутності підстав для відмови суб’єкту індустрії програмної продукції в реєстрації як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, контролюючий орган зобов’язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви включити такого платника до реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, і видати йому або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтво про реєстрацію такого суб’єкта як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування. Суб’єкт індустрії програмної продукції має право застосовувати особливості оподаткування з першого числа місяця календарного кварталу, наступного за місяцем, в якому такий суб’єкт був включений до реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.

Свідоцтво про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, підлягає анулюванню в разі, якщо зазначений суб’єкт:

  • Подає заяву про анулювання реєстрації як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування;
  • Не відповідає встановленим критеріям;
  • Припиняє провадження видів економічної діяльності, які надавали йому право застосовувати особливості оподаткування, у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією.

У таких випадках :

  • Суб’єкт індустрії програмної продукції як суб’єкт, що застосовує особливості оподаткування, зобов’язаний повернути контролюючому органу свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування;
  • Контролюючий орган анулює свідоцтво про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування та виключає його з реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції. Рішення контролюючого органу може бути оскаржене платником податків в порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово з 1 січня 2013 року по 1 січня 2023 звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з поставки програмної продукції.

При цьому до програмної продукції відносяться:

  • Результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної програми (її компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
  • Криптографічні способи захисту інформації.

Операції платників податку з поставки засобів криптографічного захисту інформації звільняються від обкладення податком на додану вартість за наявності ліцензій на право здійснення такої діяльності та сертифікатів відповідності на засоби криптографічного захисту інформації або позитивних експертних висновків за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Згідно з визначенням, яке міститься в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації від 26.01.2008 року №8/216, засіб криптографічного захисту інформації – це програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб, призначений для криптографічного захисту інформації. До засобів криптографічного захисту інформації належать:

Вид податкової пільги Нормативно-правовий акт Опис податкової пільги Умови застосування пільги Термін дії податкової пільги
пільги при оподаткуванні податком на прибуток п. 10 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені п.15 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ, встановлюється ставка податку на прибуток у розмірі 5 відсотків окремий облік доходів і витрат;
реєстрація як суб’єкта індустрії програмної продукції, який застосовує особливості оподаткування, передбачені п.15 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні становища ПКУ

Пропозиції бізнесу щодо оподаткування ІТ-сфери

На початку 2020 року з ініціативою щодо оподаткування для ІТ сфери виступило Міністерство цифрової трансформації. Так, в даній ініціативі головним мотивом є переведення всіх співробітників на трудові відносини.

При цьому, ПДФО для співробітників скасовується, вводиться податок з виручки (3-7%, з поступовим підвищенням впродовж 5 років). Водночас, військовий збір становитиме 1,5%, ЄСВ – 22% та сплачуватиметься з двох МЗП, а не однієї як є наразі. Водночас, всі податки сплачуватиме компанія, тобто виконуватиме роль податкового агента для своїх працівників.

Ольга Куничак, менеджер ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації.

Особливістю роботи креативних індустрій є проєктна зайнятість працівників та контрактні відносини, «гнучкі» ролі у процесі створення продукту, виконання роботи в рамках певного проєкту контракторами та можлива залученість контрактора до кількох проєктів одночасно. Тож важливо зберегти такі можливості для індустрії, аби її зростання продовжилось.

Так, проаналізувавши існуючу пропозицію Мінцифри, на думку ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації, робочим рішенням може бути взята за основу пропонована раніше ідея з 5 групою ФОП (5% єдиний податок + 1% збільшення щорічно до загальних 10%, 1,5% військовий збір, 22% ЄСВ з мінімальної заробітної плати) з доданням до неї ініціативи Мінцифри, яка стосуватиметься саме штатних працівників. З одного боку, дане рішення може допомогти отримувати більше податкових надходжень до державного бюджету. З іншого боку, бізнес-модель з використанням контрактноі форми оплати праці між  ФОП та Юридичними особами залишиться, що надасть можливість індустрії й надалі розвиватись.

Водночас, окремо хочеться звернути увагу на проєкт закону «Про працю», що мав би стати основоположним законодавчим актом в питаннях врегулювання проблеми працевлаштування на контрактній основі, в тому числі, ІТ-спеціалістів.

Проте, чіткого механізму, який би зміг повністю замінити контрактну форму співпраці ФОП-ів та юридичних  осіб, завдяки якому ІТ індустрія й стала досить розвинена в Україні – наразі законопроект «Про працю» не передбачає.

Натомість встановлюються жорсткі критерії, які лише підсилюють ризик перекваліфікації контрактних відносин у трудові.

Тому, щоб продовжувати забезпечувати розвиток індустрії та економіки в цілому, законодавством має бути забезпечено стабільність тих обставин, які стали складовими успіху згаданої індустрії.

Безумовно, ці складові успіху мають бути вивчені та поширені на інші сфери.

Тож бізнес готовий до діалогу, аби випрацювати комплексний підхід у врегулюванні ситуації та створити привабливу модель оподаткування, яка б влаштовувала більшість економічних акторів, враховуючи при цьому специфіку окремих галузей, як-от креативні індустрії.

See also:  Нарешті! вр ухвалила закон про забезпечення функціонування української мови як державної

Тенденції ІТ-оподаткування: COVID-19, ФОП та BEPS

Юрій ОЛІЙНИК, старший юрист (KPMG Law Ukraine)

На сьогодні ІТ-індустрія має особливо важливе значення для України. Лише за офіційними даними Держстату у 2019 році українські компанії експортували за кордон ІТ-послуг на загальну суму 2,43 млрд дол.

Порівняно з 2018 роком, у 2019 році обсяг експорту українських комп’ютерних послуг зріс на 15 % та на сьогодні становить16 % експорту всіх послуг з України.

При цьому за інформацією Асоціації «ІТ України» обсяг сплачених до Державного бюджету України податків тільки за перші шість місяців 2019 року,  порівняно з аналогічним періодом 2018 року, зріс на 28,9 % (до 6,1 млрд грн), а надходження ЄСВ — на 31,4 % (до 1,89 млрд грн).

Здавалося б, що за рахунок стрімкого зростання ІТ-індустрія здатна певною мірою згладити негативні явища загальної економічної кризи, призведені коронавірусною інфекцією, при цьому забезпечивши функціонування багатьох суміжних галузей.

Однак не забуваємо і про те, що у попередні роки ІТ-індустрія розвивалася у рамках більш-менш стабільної та зрозумілої фіскальної політики. Водночас 2020 рік зіштовхує галузь не лише із викликами коронавірусної інфекції, а й з податковими нововведеннями законотворців.

Сподіваємось лише, що деякі із задуманих податкових змін не завдадуть ІТ-індустрії більшої шкоди, ніж COVID-19.

Розглянемо резонансні податкові зміни, які торкнуться ІТ-індустрії у 2020 році.

Додаткові економічні гарантії у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби

Протягом березня 2020 року Верховна Рада України прийняла декілька законів з метою пом’якшення негативного впливу економічної кризи, призведеної коронавірусною хворобою, на український бізнес. Проте на першочергову увагу заслуговує саме Закон України від 30.03.2020 р.

  № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі — Закон № 540), у якому передбачено збільшення річних лімітів доходів для фізичних осіб — підприємців на спрощеній системі оподаткування.

Зокрема, для найбільш популярної серед ІТ-спеціалістів  третьої групи платників єдиного податку річний ліміт доходу було збільшено з 5 до 7 млн грн. 

Також у цьому Законі передбачено, що органи місцевого самоврядування у 2020 році матимуть право ухвалювати рішення про зменшення ставок єдиного податку.

Цікаво, що ці зміни були передбачені також у проєкті закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві № 1210 від 30.08.2019 р.

(далі — законопроєкт № 1210), який був прийнятий Верховною Радою України, однак досі не підписаний Президентом.

У свою чергу у Законі України від 02.04.2020 р.

  № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі — Закон № 533) передбачено, що фізичні особи — підприємці тимчасово звільняються від обов’язку щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, але лише за себе та винятково за період березня — квітня 2020 року. При цьому платникам податків надано право на власний розсуд вирішувати питання щодо застосування чи незастосування такого звільнення. Однак варто пам’ятати, що самостійне визначення платником податку бази нарахування ЄСВ за період березня — квітня 2020 року у звітності з ЄСВ свідчитиме про відмову такого платника від зазначеного звільнення.

Якщо платник податків сплатив ЄСВ за березень — квітень 2020 року до набрання чинності Законом № 533, то такі суми автоматично зараховуватимуться у рахунок майбутніх платежів, окрім випадків самостійного визначення таким платником бази нарахування ЄСВ за попередньо описаною схемою.

Разом з тим Законом № 540 продовжено до 31.05.2020 р.

термін звільнення від основних штрафів та пені за порушення щодо несвоєчасної сплати, перерахування та звітування з ЄСВ, здійснені з 1 березня по 31 травня поточного року.

Також продовжено до 31 травня мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, що діє з 18 березня, незавершені податкові перевірки платників податків призупиняються.

Стосовно несвоєчасної сплати ПДФО та ВЗ, то за логікою законодавця, зазначені правопорушення, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, повинні бути звільнені від штрафних санкцій. Відповідне звільнення передбачене п. 52-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ.

Також Законами № 533 та № 540 встановлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період із 18 березня по 31 травня 2020 року.

Проте все ж таки дозволено проведення документальних позапланових перевірок з питань перевірки правомірності формування бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення з ПДВ (за умови заявлення до відшкодування суми більше 100 тис.

 грн), а також фактичних перевірок у частині дотримання вимог законодавства у сфері виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Водночас враховуючи те, що економічна криза, призведена в тому числі карантинними заходами, лише набирає обертів, судити про ефективність чи неефективність цих та інших антикризових заходів — передчасно. 

Законодавчі ініціативи щодо створення п’ятої групи та ЗЕД

Переваги та недоліки моделі, за якою більшість ІТ-спеціалістів працюють у статусі ФОП третьої групи, а не звичайних найманих працівників проаналізовані вже неодноразово. Проте факт залишається фактом — зрозумілі та комфортні наявні умови для платників третьої групи єдиного податку є конкурентними перевагами української ІТ-індустрії.

Починаючи з лютого 2019 року, на громадське обговорення було винесено декілька законопроєктів, які пропонували внести зміни до регулювання діяльності представників ІТ-сектору. Здебільшого головними мотивами таких ініціатив було переведення всіх ІТ-спеціалістів на трудові відносини або ж поступове збільшення ставки єдиного податку. Однак жодних остаточних рішень не ухвалено.

На початку березня цього року з’явилася новина від заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, який зазначив: «Можу сказати, що наразі ми дійшли згоди практично з усією IT-індустрією, що комфортний режим, в якому б їм хотілося працювати, — п’ята група, яка була запропонована ще влітку, але на відміну від того проєкту, який включав два ЄСВ, військовий збір і підвищення по 1 % на рік, ми вирішили, що пропозиція, яка нас влаштує, — один ЄСВ, таке саме підвищення, але для цієї групи буде заборонена зовнішньоекономічна діяльність».

На його думку, такий підхід вигідний тим, що дасть можливість уникнути «обхідних схем» при цьому в українську економіку заходитиме новий бізнес, прибуток якого не виводитиметься за кордон.

Коментуючи наведені податкові ініціативи, деякі з представників ІТ-індустрії натякають, що реформу регулювання діяльності представників ІТ-сектору варто починати не зі зміни моделі оподаткування, а з поліпшення безпекової ситуації ведення бізнесу в Україні.

Зокрема, Дмитро Овчаренко, віцепрезидент з фінансово-правових питань IT Ukraine Association, CEO Alcor у своїй статті для Mind.ua наголошує: «Разом з тим є значна частина ринку, яка структурована через закордонні компанії, які платять командам в Україні. Їх небажання створювати юрособу пов’язано саме із безпекою ведення бізнесу в Україні, що можна зрозуміти.

Відтак різкі зміни правил гри можуть негативно вплинути на ринок та призвести до втрати частини бізнесу. То може не з того боку починаємо?».

На момент підготовки цього матеріалу на офіційному вебсайті Верховної Ради України не було опубліковано законопроєкту, який би передбачав умови, аналогічні тим, про які говорив заступник міністра, тобто запровад­ження п’ятої групи єдиного податку з одним розміром ЄСВ, військовим збором та збільшенням ставки єдиного податку на 1 % щороку. Можливо, на заваді стали комплексні соціально-економічні проблеми, призведені коронавірусною хворобою. Сподіваємось, що обіцяні умови все ж таки будуть втілені у відповідному законопроєкті, який буде висунуто для громадського обговорення.

Також відкритим залишається питання стосовно того, за якою формою будуть працювати ті ІТ-спеціалісти, які продають послуги на експорт, адже для нової п’ятої групи зовнішньоекономічна діяльність буде заборонена. Найімовірніше, останні зможуть і надалі працювати на третій групі єдиного податку.

На сьогодні пропозицій щодо заборони представникам третьої групи єдиного податку здійснювати зовнішньоекономічну діяльність не надходило. Також залишається можливим і варіант, коли ФОП п’ятої групи зможуть укладати договори не з отримувачем послуг — нерезидентом напряму, а через юридичну особу, зареєстровану на території України.

Очевидно, цього і прагнуть автори вищезгаданих законопроєктів. 

Перспективи BEPS та їх можливий вплив на ІТ-індустрію

Починаючи з 01.12.2019 р., для України набрала чинності Багатостороння конвенція щодо виконання заходів, які стосуються угод про усунення подвійного оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі — MLI).

Нагадаємо, що MLI — це Конвенція, спрямована на імплементацію кроків Плану протидії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) шляхом внесення змін до конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (далі — Конвенції), які підпадають під дію MLI. Отже, MLI істотно впливатиме на оподаткування пасивних доходів (дивіденди, проценти, роялті) з джерелом поход­ження з України, які виплачуються на користь нерезидентів, а також на оподаткування постійних представництв нерезидентів в Україні.

Зокрема, найбільший ажіотаж виник навколо включення до Конвенцій «Тесту основної мети» («Principal Purpose Test»), відповідно до якого платники податків зможуть застосовувати пільгові ставки, передбачені Конвенціями, тільки за умови, що одержання таких пільг не є однією з основних цілей будь-яких операцій, які прямо або опосередковано пов’язані із застосуванням таких пільг. Відтепер податкові органи зможуть оскаржити правомірність застосування платником податків пільгової ставки за Конвенцією з підстав ненадання останнім достатніх та аргументованих доказів, які б доводили, що основною ціллю господарської операції не є одержання пільги за Конвенцією.

Також законодавець пропонує закріпити аналогічні зміни і в ПКУ. І йдеться тут про добре відомий законопроєкт № 1210, у якому пропонується доповнити ст. 103 ПКУ положеннями, згідно із якими податковому органу буде надано право визначати ділову мету здійснення господарської операції для цілей застосування податкових вигід усіх міжнародних конвенцій, а не лише тих, які підпадають під дію MLI.

Відтак аби пройти тест основної мети, для прикладу, при виплаті пасивних доходів холдинговій компанії — нерезиденту українському бізнесу відтепер рекомендовано заздалегідь підготувати доказову базу, яка б засвідчувала:

  • достатній рівень економічної присутності холдингової компанії в іноземній юрисдикції (наявність профільних співробітників, орендованого або придбаного офісу тощо);
  • наявність економічної (ділової) мети в таких операціях. Рекомендовано зібрати корпоративні документи, що підтверджуватимуть наявність комерційного обґрунтування окремих операцій, корпоративної структури у цілому.
See also:  Демонтаж кіосків можливий лише на підставі закону або рішення суду!

Не менш важливими є нові підходи до визначення та оподаткування постійних представництв нерезидентів в Україні. Зокрема, MLI доповнює Конвенції правилами протидії штучному уникненню статусу постійного представництва за допомогою агентських угод та аналогічних стратегій.

Звідси зазнало змін формулювання так званого залежного агента, який укладає контракти від імені нерезидента або відіграє основну роль в укладанні таких контрактів.

Тепер постійне представництво, яке і є залежним агентом, може потенційно існувати, коли особа не лише фактично укладає контракти, а й відіграє важливу роль в укладанні контрактів в інтересах підприємства.

Також аналогічні зміни пропонуються і законопроєктом № 1210, який доповнює пп. 14.1.193 ст. 14 ПКУ нормами, що розширюють визначення постійного представництва нерезидента. Основним мотивом таких змін є протидія штучному уникненню статусу постійного представництва.

Так, у проєкті запропоновано визнавати постійними представництва нерезидентів осіб, що «мають та реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслі­док чого нерезидентом укладаються договори (конт­ракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь винятково одного нерезидента та/або по­в’язаних із ним осіб — нерезидентів».

Фактично в національному законодавстві намагаються закріпити згадувану концепцію так званого залежного агента, яка застосовуватиметься до усіх потенційних постійних представництв, а не лише до тих, які діють у рамках Конвенцій, на які розповсюджується MLI.

Таким чином, бізнесу в галузі ІТ та інших галузях, який провадить діяльність в Україні за допомогою агентських угод та аналогічних стратегій, потрібно провести внутрішній аналіз агентських та комісійних угод групи.

Насамперед варто переглянути повноваження представників (на укладання контрактів та ведення перемовин) з урахуванням концепції так званого залежного агента.

Ймовірно, зазначений аналіз дасть можливість своєчасно виправити спірні положення агентських та подібних до них угод, що в майбутньому унеможливить перекваліфікацію платників податків у постійні представництва нерезидентів з відповідним донарахуванням 18 % податку на прибуток та 25 % штрафних санкцій.

І на завершення — законопроєктом № 1210 пропонується на законодавчому рівні закріпити в Україні правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі — КІК).

Правила КІК є третім кроком впровадження Плану BEPS та діють уже в багатьох державах світу.

Згідно з правилами КІК, прибуток контрольованої іноземної компанії прирівнюється до особистого прибутку її контролюючої особи (як фізичної, так і юридичної), тому і обов’язок сплачувати буде покладено саме на таку особу.

У разі підписання Президентом цього законопроєкту у наявній редакцій, правила КІК наберуть чинності 01.01.2021 р. При цьому на сьогодні існує невизначеність стосовно першого звітного року, за який буде необхідно звітувати про КІК.

Звичайно, законопроєкт № 1210 пропонує безліч інших змін, як от розширення поняття «бенефіціарний власник», введення правил оподаткування так званих конструктивних дивідендів, зміна правил тонкої капіталізації тощо.

Перелічені зміни є не менш важливі, аніж ті, що аналізувалися у рамках цієї статті, а тому з легкістю зможуть стати темою для окремого аналізу.

Проте подальша доля усіх законодавчих змін, пов’язаних із законопроєктом № 1210 залишається невідомою, оскільки жодних офіційних коментарів щодо можливості підписання Президентом або ветування у наявній редакції не оприлюднювалися.

Висновки

Період економічної кризи безумовно змінить усталені моделі ведення бізнесу ряду галузей. Водночас ІТ-індустрія — одна з небагатьох в Україні, яка у період кризових явищ може демонструвати стале зростання одночасно зі збільшенням податкових розмірів платежів до бюджетів.

Тому, насамперед, важливо, аби у період кризи держава забезпечила стабільність тих умов, які стали складовими успіху ІТ-індустрії.

А поспішні законодавчі ініціативи у сфері оподаткування, прийняті без належного обговорення з представниками індустрії, можуть призвести як до погіршення умов ведення бізнесу, так і до недоотримання податкових надходжень до бюджетів.

Оподаткування послуг в ІТ сфері 2019 | БУХГАЛТЕР.UA

Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, народний депутат України, Ніна Южаніна, відреагувала на податкові ініціативи щодо ІТ-сектору. Коментарі були розміщені також на її сайті.

У лютому цього року інформаційним простором прокотилася показова хвиля, яка дала зрозуміти хто є хто в ІТ-сфері. Розпочалася вона з того, що Мінсоцполітики на своєму сайті оприлюднило для обговорення законопроект, яким пропонується прирівняти осіб, які за певним переліком ознак виконують роботу, що здійснюється в межах трудових відносин, до найманих працівників.

Ця ініціатива стосувалася всіх фізичних осіб-підприємців, яких компанії фактично використовують як робочу силу, тільки без належної сплати податків (5% від доходу і мінімальний ЄСВ сплачує сам ФОП, “звільняючи” тим самим свого роботодавця від сплати 41,5% сумарно ПДФО, ЄСВ та військового збору).

Проте на захист ФОПів стали чомусь не торговці чи ресторатори, а представники ІТ-сектору.

Пояснюється це просто: в Україні в ІТ-галузі працює майже 4000 компаній. Більше половини з них мають понад 80 працівників, але здебільшого вони оформлені не в штаті, а як ФОП.

За даними Державної фіскальної служби, сума сплачених ІТ-компаніями податків в 2014-2017 роках щороку зростала на 27 відсотків, і очікується, що така тенденція збережеться.

Щодо податкової дисципліни працівників ІТ-індустрії-спрощенців, то протягом 2013-2017 років сплата єдиного податку та ЄСВ ними зростала в середньому на 58,8 відсотка і в 2017 році становила 3,2 млрд гривень.

Заради справедливості варто зауважити: своїм розвитком українська ІТ-індустрія багато в чому зобов'язана саме спрощеній системі оподаткування. Але коментарі в соцмережах на кшталт “то, може, краще поборотися із зарплатами в конвертах, а не з фактично єдиною індустрією, яка реально допомагає Україні встати з колін?” все одно не є справедливими.

Оскільки тема ФОПів від ІТ набула доволі широкого розголосу, у Верховній Раді було зареєстровано законопроект № 10094, яким пропонується для таких фахівців створити нову, п'яту групу платників єдиного податку – з річним доходом до 7,5 млн гривень і без найманих працівників.

Надалі ж для них передбачено підвищення ставки єдиного податку на один відсоток щороку (до 10% у 2025 році), а також збільшення з 2020 року суми ЄСВ до подвійного розміру мінімального страхового внеску, або 44 відсотки від мінімальної зарплати.

Також передбачено, що ФОПи зможуть використовувати в роботі техніку та інформаційні системи, які належать юридичним особам, без оформлення трудового договору.

  • Проте запропонований механізм оподаткування ІТ-галузі навряд чи можна назвати оптимальним з кількох причин:
  • по-перше, створюються преференції для окремо взятої галузі, що не сприяє конкуренції підприємницької ініціативи в Україні;
  • по-друге, роботу на себе, але фактично на території роботодавця (використання його техніки), можна кваліфікувати як легалізацію схеми “роботодавець – ФОП” для окремо взятої галузі;
  • по-третє, податкове навантаження в цій окремо взятій галузі на одну категорію платників (ФОПів) збільшується, тоді як на іншу (юридичних осіб) залишається без змін, чим і пояснюється підтримка законопроекту провідними ІТ-асоціаціями.

14 березня Ніна Южаніна разом із колегами зареєстрували як альтернативний законопроект № 10094-1 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції”.

Проектом пропонується надати компаніям, які відповідають встановленим критеріям, право застосувати особливий порядок оподаткування доходів своїх ІТ-спеціалістів.

Але: право, а не – обов'язок! Компанії, які не матимуть бажання ним скористатись, й надалі працюватимуть за нинішньою системою оподаткування.

Альтернативний законопроект передбачає встановлення особливого порядку оподаткування, за ставкою 9% ПДФО, доходів ІТ-спеціалістів у галузі програмування (посади яких відповідають підкласу 2132 згідно з класифікатором професій (ДК 003:2010), які є найманими працівниками (перебувають у трудових відносинах з суб'єктами індустрії програмної продукції). У цей період пропонується дозволити застосовувати до зарплати таких працівників ставку ЄСВ у розмірі 5%.

“На спрощенку і назад: деякі особливості зміни системи оподаткування” – про цечитайте у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН за посиланням.Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та інших документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН – скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оцініть весь обсяг і переваги послуг, що надаються.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*