Останні зміни в трудове законодавство, які вступили в дію – protocol

  • Кінець депутатської недоторканності
  • Верховна Рада внесла зміни до статті 80 Конституції, позбавивши з 2020 року народних депутатів недоторканності.
  • З Основного закону виключено положення, згідно з яким народні депутати не могли бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані без згоди Верховної Ради.

Недоторканність народних депутатів була встановлена для того, щоб виключити тиск допомогою правоохоронних органів на парламентаріїв і прийняті ними рішення і таким чином забезпечити для депутатів максимальну незалежність.

Однак дуже скоро в суспільстві були сформовані подання про те, що депутатська недоторканність служить лише механізмом відходу від відповідальності для злочинців і корупціонерів.

Вибори по-новому

Набирає чинності новий Виборчий кодекс.

Мажоритарка, якій створили репутацію одного з найбільш корупційних політичних механізмів, скасовується. Вибори народних депутатів проводитимуться на основі пропорційної системи з так званими відкритими списками. Потрібно буде вибрати партію з кількох десятків партій, а потім ще кандидата від обраної партії зі списку кандидатів.

Тепер прохідна межа буде складати 3% а не 5 як було.

Закон розрахований на тих, хто здатний оцінити нюанси. А для виборця, участь якого в політичному житті країни обмежується лише появою на виборчій дільниці раз на кілька років, розуміння сутності процесу зникає чи не повністю. Споживач політичних та адміністративних послуг тяжіє до простоти, і не факт, що прагне до глибокого занурення в деталі.

  1. Депутатів змусять ходити на роботу
  2. Прийняті зміни в законодавстві, які дозволять вдарити гривнею по депутатам-прогульникам.
  3. Якщо депутат без поважних причин пропустить більше половини засідань Ради або профільного комітету, то йому не будуть видаватися кошти на виконання депутатських повноважень. 
  4. Отримати субсидії стане важче
  5. Один з нормативних актів, прийнятий, що називається, під ялинку, і, судячи за датою голосування-19 грудня, – в якості подарунка від Святого Миколая, – це закон “про верифікацію і моніторинг державних виплат”.

Активно користуватися законодавчою новацією громадяни зможуть з 1 січня. Закон є спробою вдосконалити правила перевірки громадян на отримання ними соціальної допомоги. У прийнятому законі прописані три етапи перевірок:

  • перший – коли людина тільки подає документи;
  • другий – в процесі отримання грошей, тобто будуть досліджувати правильність їх отримання;
  • третій – після отримання коштів. Йдеться про правильність використання виданих грошей (загальновідомі випадки, коли люди витрачали монетизовану субсидію не на оплату комунальних послуг, а на інші цілі).

Підвищення мінімальної зарплати

З 1 січня мінімальна заробітна плата зросла на 550 грн. і досягла рівня 4 723 грн.

Останні зміни в трудове законодавство, які вступили в дію - Protocol

Відповідно зросли і податки!!!! Тож скільки реально будемо отримувати на руких – подивимось…

Також набули чинності нові нормативи прожиткового мінімуму:

  • діти до 6 років – 1779 грн.,
  • віком від 6 до 18 років-2218 грн.,
  • працездатні особи – 2102 грн.,
  • особи, які втратили працездатність – 1638 грн.
  • Протягом року обіцяють підвищення прожиткового мінімуму ще двічі: з 1 липня і з 1 грудня.
  • Передбачається, що середній прожитковий мінімум протягом року зросте з 2027 до 2189 грн.  
  • Штрафи для власників “євроблях”
  • З 1 січня 2020 року в Україні вводяться в дію штрафи для власників так званих “евроблях”.
  • за водіння машини на єврономерах — 8 500 грн;
  • повторне за рік водіння “евробляхи” — 17 000 грн. і заборона на водіння протягом року;
  • якщо затримав розмитнення на строк до 1 доби — 170 грн;
  • від 1 до 10 діб — 340 грн;
  • від 10 до 20 діб — 8 500 грн;
  • від 20 до 30 діб — 85 000 грн;
  • від 30 діб — 170 000 грн.

Паралельно з цим планується, що 14 січня, на першому засіданні в новому році, уряд має розглянути два законопроекти: про спрощення процедури розмитнення та відстрочення штрафів ще на 180 днів. Далі ці закони можуть бути прийняті парламентом.

 Премії за викриття корупціонерів

з 1 січня 2020 року набув чинності закон, згідно з яким викривачів корупціонерів заохочуватимуть преміями. На будь-якого чиновника, який розпоряджається бюджетними коштами, можна буде поскаржитися, а правоохоронці зобов’язані перевірити інформацію.

Премії будуть виплачуватися, тільки якщо розмір завданих збитків перевищить 10 млн.грн. і після відповідного рішення суду.

Розмір премії становитиме 10% обсягу завданих корупціонером збитків. Але премія не може перевищувати 3000 мінімальних зарплат, тобто в 2020 році-це не більше 14,169 млн грн.

Покарання для п’яних водіїв стане жорсткішим

Посилюються санкції проти водіїв за керування автомобілем у нетверезому стані.

За перше порушення передбачено штраф у розмірі від 17 тис. до 34 тис. грн та обов’язкове позбавлення права керувати автомобілем на строк до 3 років.

При повторному порушенні-до 51 тис. грн із забороною водити від 2 до 3 років.

Управління в стані сп’яніння юридично вважатиметься кримінальним проступком зі спрощеним досудовим розслідуванням. Підозрюваного можуть затримати на 72 години, якщо він чинить опір і намагається втекти. Затримання на 24 години передбачено, якщо в нетверезому стані людина може заподіяти шкоду собі або оточуючим.

Малі школи припинять фінансувати

З 1 січня 2020 року планують припинити фінансування шкіл (крім початкових) з кількістю учнів менше 40, а також фінансування освітнього процесу в 10-11-х класах, де менше 20 учнів.

Навчальне навантаження на вчителя має зрости з 18 до 20 годин (так звана Вчительська ставка). За розрахунками профспілки працівників освіти і науки України, нововведення призведуть до скорочення 44 тисяч педагогів.

Абонплата за газ

Споживачам газу доведеться платити, навіть якщо вони не витратили жодного кубометра: вводиться абонплата.

Розмір абонентської плати буде вважатися індивідуально. Для цього середньомісячне споживання газу в кубометрах помножать на базовий коефіцієнт. Наприклад, для сім’ї з плитою і колонкою, яка використовує 170 кубометрів газу на рік або 14-15 кубометрів на місяць, щомісячний платіж за доставку не перевищуватиме 16 грн.

За доставку пенсії доведеться заплатити

“Укрпошта” підніме ціни на свої послуги. За доставку пенсій та грошової допомоги листоноші тепер братимуть у селах 1,15% суми відповідної виплати,а селищах міського типу — 2,3% виплати.

За даними “Укрпошти”, більше 4 мільйонів українців користуються послугою з доставки пенсій.

Підвищать вартість доставки посилок

Змінюється вартість доставки дрібних пакетів за кордон. Для відправлення вагою до 250 грамів тариф зростає на 0,25 долара, а від 250 грамів до 2 кілограмів – на 0,5 долара.

Фінальний тариф до оплати без знижок складе:

  • на дрібні пакети вагою 0-250 грамів — від 6 до 6,3 доларів,
  • вагою 250-500 грамів – від 11,4 до 12 доларів.

Подорожчає телефонний зв’язок

Підвищує свої тарифи і “Укртелеком”. Для населення максимальна абонентська плата за дротяний телефон без погодинної оплати місцевих дзвінків, підключений по окремій лінії, збільшиться з 55,92 до 61,51 грн. Розмір максимальної абонплати за аналогічну послугу для підприємств, установ, організацій та фізосіб-підприємців зросте з 61 до 67,10 гривень.

З 1 лютого 2020-го ліквідують таксофони.

Палити стане дорожче

В Україні подорожчали сигарети. З 1 січня 2020 року за пачку доведеться заплатити на 20% більше. В середньому пачка сигарет тепер коштуватиме 45 гривень.

Підвищилися ціни і на стіки (в середньому до 63 гривень). Передбачається, що табаконагревающие пристрої типу IQOS і GLO також подорожчають, так як акциз на них з 1 січня становить 1213 гривень.

Підвищення акцизної ставки на тютюнові вироби в Україні пов’язано з вирівнюванням її до норм ЄС, де вона становить 90 євро за 1000 сигарет. За попередніми прогнозами експертів, до 2025 року ціна за одну пачку сигарет досягне 90 гривень, а різниця в ціні між звичайними сигаретами і стиками складе близько 150 гривень.

Стати пенсіонером буде важче

Для того щоб вийти на заслужений відпочинок в 60 років, потрібно буде мати мінімум 27 років страхового стажу. Іншим доведеться працювати довше.

  1. Так, якщо у людини від 17 до 27 років страхового стажу, то на пенсію він зможе вийти не раніше 63 років, а при стажі від 15 до 17 років — не раніше 65 років.
  2. За розрахунками Мінсоцполітики, такими темпами до 2028 року в Україні лише 45% 60-річних людей зможуть вийти на пенсію вчасно.
  3. З кожним роком вимога до обов’язкової тривалості трудового стажу буде збільшуватися.
  4. У 60 років зможуть вийти на пенсію ті, хто матимуть:
    • у 2020 році — від 27 років стажу;
    • в 2021 році — від 28 років стажу;
    • в 2022 році — від 29 років стажу;
    • 2023 році — від 30 років стажу;
    • 2024 році — від 31 року стажу; 
    • 2025 році — від 32 років стажу;
    • в 2026 році — від 33 років стажу;
    • 2027 році — від 34 років стажу;
    • в 2028 році — від 35 років стажу.
    • у 63 роки зможуть вийти на пенсію ті, хто матимуть:
    • у 2020 році — від 17 до 27 років стажу;
    • 2021 році — від 18 до 28 років стажу;
    • в 2022 році — від 19 до 29 років стажу;
    • в 2023 році — від 20 до 30 років стажу;
    • в 2024 році — від 21 до 31 року стажу;
    • в 2025 році — від 22 до 32 років стажу;
    • в 2026 році — від 23 до 33 років стажу;
    • в 2027 році — від 24 до 34 років стажу;
    • в 2028 році — від 25 до 35 років стажу.
See also:  Податкове законодавство порушують 60% роботодавців, які перевірялися дфс

Закон Про”особливий статус” Донбасу

Термін дії закону “про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”, прийнятого ще в 2015 році, закінчувався 31 грудня 2019-го.

Парламентарії прийняли рішення продовжити його дію з 1 січня 2020-го. Цей закон варто віднести до розряду мертвих (за аналогією з мертвими мовами). Він як не діяв раніше, так і не буде діяти надалі. Але усвідомлення того, що він є, очевидно має становити деяку цінність.

Джерело: Lemberg-News.Info

Источник: https://porady.org.ua/zakoni-yaki-vstupili-v-diyu-z-1-sichnya-2020-roku-v-ukraini

Рада змінила трудове законодавство та закон про зайнятість

08:53, 31 марта 2020

Гнучкий графік робочого часу, дистанційна робота та нові правила допомоги по безробіттю.

Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (законопроект реєстр № 3275 від 29.03.2020).

Документ опрацьовувався Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Законом внесені зміни в Кодекс законів про працю України. Зокрема, додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу

  • Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.
  • Гнучкий режим робочого часу може передбачати:
  • 1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;
  • 2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
  • 3) час перерви для відпочинку і харчування.
  • Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту, інше) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.
  • У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи.
  • У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.
  • Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Дистанційна (надомна) робота

  1. Дистанційна (надомна) робота — це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

  2. При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.

  3. Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
  4. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

  5. Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

  6. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки звернення до суду за вирішенням трудового спору продовжуються на строк дії такого карантину.

Також внесені суттєві зміни в Закон України «Про зайнятість населення»

  • Допомога по частковому безробіттю тепер може надаватися у тому разі, коли зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, якщо роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації.
  • У разі, коли роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, право на допомогу по частковому безробіттю мають усі застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини.
  • Період виплати допомоги по частковому безробіттю у разі, коли роботодавцем вживалися заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю з причин виробничого характеру.
  • Виходячи із змін до прикінцевих та перехідних положень, Кабмін, скоріше за все, призупинить видачу дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності.
  • Служба зайнятості має право визначати особливості реєстрації, перереєстрації, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, без дотримання встановленого порядку.
  • Статус безробітного будуть надавати особам з першого дня реєстрації їх у центрах зайнятості за їх особистою заявою без вимог до наявності підходящої роботи.
  • «Судово-юридична газета» також розповідала про зміни, що вносяться цим законом до всіх процесуальних кодексів, які діють в України.
  • Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: https://sud.ua/ru/news/publication/164969-zmini-v-trudove-zakonodavstvo-scho-ukhvalila-rada

Новий Трудовий кодекс: яких змін чекати в 2020 році?

Трудове законодавство України дочекалося оновлення: Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт «Про працю». Пояснюємо, які зміни чекатимуть на нас, якщо Верховна Рада прийме цей документ.

Законопроєкт «Про працю» був затверджений 27 грудня 2019 року. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов:

«Уряд затвердив законопроект “Про працю”. Як ви знаєте, останніми тижнями Мінекономіки працює над новим законодавством про трудові відносини. Сьогодні Уряд схвалив відповідний законопроект».

У разі прийняття цей закон набере чинності через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування. Його положення будуть застосовуватися як до трудових відносин, що виникнуть після дня набрання ним чинності, так і до тих прав і обов’язків, що продовжать існувати після дня набрання ним чинності.

За словами Тимофія Милованова, цей законопроєкт дозволить збалансувати ринок робочої сили, вивести із тіні заробітні платні та пришвидшити економічне зростання. Так це чи ні, спробуємо розібратися.

Передісторія

Кодекс законів про працю України (КЗпП) був прийнятий у 1971 році. Він складається з 398 статей, які поєднані в 9 книг, а також прикінцевих та перехідних положень. За 49 років своєї роботи він має вже 95 редакцій. Цей документ катастрофічно застарів і не відповідає сучасним реаліям. Тому в сучасних умовах є термінова необхідність адаптувати трудове законодавство до потреб економіки.

See also:  Фриланс в законе: с какими трудностями сталкиваются приверженцы

У 2014 році для врегулювання проблем був розроблений проєкт Трудового кодексу. У 2015 році його прийняли і відправили на доопрацювання, яке тривало аж до травня 2017 року, але в дію він так і не ввійшов.

27 грудня 2019 року Уряд зареєстрував на сайті ВРУ законопроєкт №2708 «Про працю», який фактично прийде на заміну КЗпП, Закону «Про оплату праці», Закону «Про відпустки», Закону «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» та кільком постанов ВРУ.

Законопроєкт містить 10 розділів, які поділені на 98 статей:

  • Загальні положення
  • Трудові відносини і трудовий договір
  • Робочий час
  • Відпочинок
  • Оплата праці
  • Гарантії та компенсації
  • Матеріальна відповідальність працівника
  • Індивідуальні трудові спори
  • Державний нагляд (контроль) за дотриманням трудового законодавства
  • Прикінцеві положення.

Пропонуємо коротко розглянути головні зміни, які несе в собі законопроєкт.

Трудові книжки

Паперові трудові книжки ідуть у минуле …і водночас залишаються. Іншими словами, вони не скасовуються повністю, тому той, хто бажає користуватися ними, може робити це й надалі.

Проте з’явиться й електронний аналог трудової книжки, оскільки законопроєкт пропонує вести облік трудової діяльності працівників в електронному реєстрі застрахованих осіб.

Таким чином, на кожного працівника буде відкрита персональна електронна облікова карта, де й відображатиметься загальний трудовий стаж особи. Це значно спростить підтвердження стажу та соціальних відрахувань із зарплати, коли працівник збереться на пенсію.

Трудовий договір

Законопроєкт «Про працю» пропонує вести всі трудові відносини за договором, який укладається тільки в письмовій, а не усній формі. Договір можна укласти і в електронному вигляді, проте обов’язково з цифровим підписом.

Зараз Кодекс виділяє три види трудових договорів:

  • строковий;
  • безстроковий;
  • на час виконання певної роботи.

У новому законопроєкті представлено 7 видів трудових договорів:

  • безстроковий договір;
  • строковий трудовий договір (до 5 років);
  • короткостроковий трудовий договір (до 2 місяців);
  • сезонний трудовий договір (максимальний строк не перевищує 8 місяців підряд);
  • трудовий договір з нефіксованим робочим часом (кількість таких трудових договорів в одного роботодавця не повинна перевищувати 1/10 від загальної кількості);
  • учнівський трудовий договір (до 6 місяців);
  • трудовий договір з домашнім працівником (для оформлення людей, які обслуговують дім або членів сім'ї).

Зміни в трудовий договір можуть вноситися виключно за згодою сторін. У такому випадку сторони укладають новий договір або підписують додаткову угоду.

Підписання трудового договору є обов’язковою умовою трудових відносин. Інакше можна позбутися пільг, зокрема субсидії, та права на матеріальну допомогу на випадок безробіття. Підставою для цього є рішення суду.

Таким чином, якщо суд встановить, що особа виконувала роботу без підписання трудового договору і сплати єдиного внеску та інших обов’язкових платежів, то така особа втрачає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття протягом двох років з дня набрання законної сили рішенням суду. Так само на два роки втрачається право на пільги або використання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Розрив трудового договору

Розрив трудового договору можливий як за ініціативою працівника, так і за ініціативою роботодавця. Проте умови розриву договору є різними.

Якщо розірвати трудовий договір хоче роботодавець, то він повинен попередити працівника про це в чітко визначений термін:

  • не менше ніж за 15 днів, якщо сумарно період роботи працівника становить не більше 6 місяців;
  • не менше ніж за 30 днів, якщо сумарно період роботи становить понад 6 місяців;
  • не менше ніж за 60 днів, якщо сумарно період роботи становить понад п’ять років;
  • не менше ніж за 90 днів, якщо сумарно період роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.

Також роботодавець має право без згоди працівника попередити його про звільнення за коротший термін або не попередити взагалі. Однак у такому випадку він мусить виплатити працівнику компенсацію, сума якої не повинна бути нижчою за подвійний середньоденний оклад за кожен робочий день, на який зменшується термін попередження.

Працівник у свою чергу може розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця не менш ніж за два тижні. Крім того, працівник може вимагати з роботодавця компенсацію. Це можливо, якщо умови договору зі сторони роботодавця було порушені і ці порушення були доведені.

Тривалість робочого тижня

Тривалість робочого тижня відповідно до законопроєкту залишиться незмінною – 40 годин на тиждень. Передбачена й менша тривалість робочого тижня – 36 годин – для працівників віком 16–18 років, вагітних жінок та працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.

Також є можливість працювати за гнучким графіком і є варіант працювати менше 40 годин на тиждень. У такому випадку оплата праці здійснюється пропорційно.

Цей законопроєкт вводить поняття нефіксованого робочого часу: працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої на підприємстві, в установі чи організації норми тривалості робочого часу. Отже, працівник зможе поєднувати роботу на декількох підприємствах. 

Що стосується фрилансу та дистанційної роботи, то вони будуть регулюватимуться законом.

Вихідні й відпустки

У законопроекті зазначено, що відпочинок між робочими змінами не повинен бути меншим, ніж 12 годин. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) має становити не менше 24 годин протягом кожного тижня, що є меншим, ніж зараз. У чинному Кодексі ця норма становить не менше, ніж 48 годин.

Перелік святкових днів залишається незмінним, як і тривалість мінімальної щорічної основної оплачуваної відпустки – 24 календарних дні. Відпустка ж за власний рахунок збільшиться з 15 до 30 календарних днів.

Що стосується відпустки для догляду за дитиною, то тут урівняли права жінок і чоловіків: право на таку відпустку тепер мають і чоловіки. Отже, кожен з батьків дитини віком до 3-х років зобов'язаний використати частину відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тривалістю не менше 1 місяця.

Врегулювання індивідуальних трудових спорів

Відповідно до законопроєкту «Про працю» передбачається запровадити медіацію у сфері трудових відносин. Що це? Досудова та позасудова процедура врегулювання трудового спору шляхом переговорів сторін трудових відносин за допомогою одного або декількох медіаторів або посередників.

Проведення процедури медіації здійснюється за взаємною згодою сторін трудових відносин. Для цього сторони укладають з медіатором (медіаторами) договір про проведення медіації.

За результатами медіації, у разі, якщо учасники медіації дійшли згоди, укладається мирова угода у письмовій формі. Її підписують учасники медіації. Якщо мирова угода за результатами проведення медіації не була укладена, медіатор складає акт про відмову сторін трудових відносин від укладення мирової угоди. Такий акт підписується сторонами трудових відносин та медіатором.

У разі відмови сторін/однієї сторони трудових відносин від підписання акту він підписується медіатором одноособово. Після складення та підписання такого акту сторони медіації можуть звернутися до суду із заявою про розгляд трудового спору у встановленому законодавством порядку у строки.

Заборона проведення страйків

Законопроєкт «Про працю» планує унормувати процедури організації та проведення страйків.

Він забороняє проведення страйку за умов, якщо припинення роботи або служби створює загрозу національній безпеці, життю і здоров'ю людей, правам і свободам інших.

Страйки можуть заборонятись у разі введення надзвичайного стану, а в разі оголошення воєнного стану автоматично настає заборона проведення страйків.

Отже, страйки дозволяються, якщо група чергових працівників, визначена на час страйку, забезпечить сталу роботу підприємств електроенергетики, тепло-, водопостачання, телефонного зв’язку, гірничої промисловості, атомної енергетики та промисловості, управління повітряним рухом, закладів охорони здоров’я, зокрема надання екстреної медичної допомоги закладом охорони здоров’я.

Законопроєкт визначає категорії службовців, яким страйкувати заборонено.

Це прокурори, судді, державні службовці категорії «А», поліцейські, військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, особи рядового і начальницького складу та військовослужбовці служби цивільного захисту, Національного антикорупційного бюро, персонал Державної кримінально-виконавчої служби України.

Підсумки

Україна давно потребує нового трудового законодавства. Оскільки, КЗпП давно вже не виконує функції, які на нього покладені. Також перехід на нові трудові відносини – це обов’язкова умова відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Запропонований законопроєкт «Про працю» не регулює всі аспекти трудових відносин, тому повністю замінити Кодекс законів про працю він не може. Проте він є першим вагомим кроком до змін у трудовому законодавстві, зумовлених новими формами трудових відносин.

Обкладинка Тетяни Фальковської

See also:  Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Источник: https://zmist.pl.ua/news/novii-trudovii-kodeks-yakih-zmin-chekati-v-2020-roci

Трудовий кодекс на зміну КЗпП: плановані зміни

Днями до Верховної Ради було подано два проєкти Трудового кодексу (далі – ТК): та . Які зміни нас чекають? Давайте розбиратися.

Цей проєкт складається з 9 книг (385 статей), а також прикінцевих і перехідних положень. Що стосується проєкту № 2410-1, то його можна назвати клоном проєкту № 2410 за структурою та змістом. Тому немає сенсу розглядати його окремо.

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/55567-0

№ п/п Проєкт № 2410
1 2
1 Впроваджується презумпція правомірності (пріоритет) правової позиції працівника. Мабуть, це означає, що в разі судового розгляду доводити свою правоту доведеться не працівнику, а роботодавцю
2 Названі випадки, які розцінюються як дискримінація праці
3 Вказані випадки, коли трудове законодавство не застосовується (наприклад, якщо фізособа виконує функції члена наглядової ради, виконавчого органу юрособи та т. Д., Виконує роботи за договором цивільно-правового характеру (далі – ЦПХ), за умови, що такі відносини в судовому порядку не визнані трудовими).
4 Врегульовані відносини громадян України, які працюють за кордоном, а також відносини українських роботодавців з працівниками-нерезидентами і особами без громадянства тощо
5 Передбачено, що при виконанні робіт за договорами ЦПХ на виконавців будуть поширюватися норми ТК в частині охорони праці
6 Уточнено порядок обчислення строків, пов'язаних з трудовими відносинами
7 Визначено, що основним нормативно-правовим актом, що регулює трудові відносини, є ТК
8 Передбачено порядок видання роботодавцем локальних нормативних актів в сфері праці, що не суперечать ТК
9 Визначено основні права і обов'язки як працівника, так і роботодавця
10 Дано визначення трудових відносин. Також зазначено, що як би не називалися спочатку відносини (наприклад, робота за договором ЦПХ і ін.), але якщо вони відповідають як мінімум трьом вичерпним критеріям трудових відносин, названим в ТК, то такі відносини є трудовими і на них поширюється трудове законодавство
11 Встановлено порядок укладання трудових договорів в письмовій формі, а також визначено зміст трудового договору
12 Скасовано форму трудового контракту, а для тих фізосіб, які укладали трудовий контракт до вступу в силу ТК, контракт буде вважатися трудовим договором, укладеним на невизначений час
13 Наведено виключний перелік випадків, коли допустимо укладати строковий трудовий договір
14 Наведено виключний перелік документів, які необхідно подавати при прийомі на роботу
15 Визначено дії роботодавця по відношенню до фізособи до початку її роботи за трудовим договором
16 Передбачена дистанційна (надомна) робота з гнучким графіком робочого часу
17 У разі зміни власника підприємства працівників заздалегідь повідомляють, що при новому власнику вони залишаться працювати на умовах, не гірше, ніж були. (А зараз в КЗпП сказано, що зміна власника не призводить до звільнення працівників.) Таким чином, вводиться поняття правонаступництва в трудовому праві, яке означає продовження трудових відносин з уже новим роботодавцем. Для прозорості дій роботодавця передбачена певна процедура повідомлення про правонаступництва
18 Передбачено, що якщо роботодавець не надає новоприйнятого співробітнику роботу після укладення з ним трудового договору, такий співробітник має право на визнання таких відносин трудовими з дня, зазначеного в трудовому договорі, і на стягнення з роботодавця зарплати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку фактичної роботи
19 Вводиться поняття «припинення дії трудового договору», яке не означає його припинення. Крім того, названі причини призуп-лення трудового договору (наприклад, пошук працівником іншої роботи за домовленістю з роботодавцем; відсторонення від роботи в разі алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння; відсутність працівника на робочому місці з невідомих причин до двох місяців; законні страйки, в яких бере участь працівник; традиційні для нашого законодавства інші випадки і т. д.). Також зазначено, що на період призупинення дії трудового договору за працівником повністю або частково зберігається зарплата і виплачується компенсація (швидше за все, мова йде про те, що за такий період також слід надавати дні щорічної відпустки!). Однак чи справедлива така норма по відношенню до інших працівників?!
Примітка. Ми привели тут не всі причини відсторонення від роботи. Деякі з них дійсно введені для захисту життя і здоров'я працівника. Однак є й такі, які спрямовані на зниження рівня безробіття за рахунок роботодавця!
20 Передбачено не пізніше ніж за три дні до закінчення строкового трудового договору повідомляти працівника про майбутнє звільнення
21 У разі розірвання трудового договору з ініціативи працівника роботодавець зобов'язаний внести зміни в робочий графік, щоб робочий час такого працівника в останній день роботи закінчувалося не пізніше закінчення робочого часу працівників, які проводять розрахунки і ведуть трудові книжки. Це передбачено для того, щоб бухгалтерія та відділ персоналу встигли зробити остаточний розрахунок з працівником і віддати йому трудову книжку в день його звільнення, як це і годиться
22 Встановлено, що в разі скорочення штату термін попередження про скорочення може бути менше двох місяців або його можна замінити грошовою компенсацією в розмірі не нижче двох середньомісячних зарплат
23 Звільнення працівника з ініціативи роботодавця через невідповідність працівника займаній посаді (виконуваній роботі) допускається тільки тоді, коли працівник відмовився від переведення на іншу роботу, відповідну його кваліфікації або стану здоров'я. При цьому роботодавець зобов'язаний організувати навчання працівника новій професії (!)
24 Забороняється звільняти працівника за його ж ініціативою в період знаходження такого працівника у відпустці або на лікарняному
25 Зазначено, що прогулом вважається відсутність працівника на робочому місці протягом усього робочого дня (а не відсутність більше 3 годин без поважної причини, як зараз)
26 Введено обмеження для сумісників. Передбачено, що тривалість робочого часу за сумісництвом не повинна перевищувати чотирьох годин на день, а за робочий місяць – половини місячної норми робочого часу, встановленої для відповідної категорії працівників
27 Дано визначення робочого часу та його складу
28 Введено поняття вахтового методу, польових умов праці, роз'їзного характеру праці тощо
29 Вводиться поняття гнучкого режиму робочого часу, який може вводитися за погодженням працівника з роботодавцем
30 Передбачені такі варіанти оплати роботи в надурочний час: якщо працівник відпрацював понаднормово до 120 годин за рік, то йому належить подвійна оплата, а понад 120 годин – потрійна оплата. Крім такої оплати встановлена також обов'язок роботодавця надати «сверхурочнікам» додатковий час для відпочинку
31 Зазначено, що складати і затверджувати графік відпусток слід не пізніше 15 січня поточного року
32 Встановлено мінімальну тривалість щорічної оплачуваної відпустки – 28 к. д. з можливістю поділу (неподільна частина – 14 к. д.)
33 У разі скорочення працівників передбачений диференційований розмір вихідної допомоги в залежності від стажу роботи у даного роботодавця (до 5 років – у розмірі середньомісячної зарплати; до 10 років – у двократному розмірі середньої зарплати, більше 10 років – у трикратному розмірі середньої зарплати)
34 Встановлено відповідальність за порушення термінів виплати зарплати у вигляді штрафу в розмірі річної облікової ставки НБУ за кожен день затримки виплати на всю суму заборгованості із зарплати з урахуванням індексу інфляції
35 Введено поняття одинокої матері і самотнього батька
36 Визначено особливості праці у роботодавців-фізосіб
37 Передбачені особливості праці: неповнолітніх працівників, жінок, працівників із сімейними обов'язками (це поняття не конкретизовано)
38 Визначено умови та порядок проведення атестації працівників
39 Встановлено порядок стажування працівників
40 Дано визначення кадрового резерву і встановлений порядок його формування і роботи з ним
41 Дано визначення таких понять, як колективна угода, колективний договір, соціальний діалог
42 Визначено порядок контролю за дотриманням трудового законодавства
43 Названі повноваження, права, обов'язки інспекторів з праці
44 Передбачено, що держінспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність надання суб'єктам трудових відносин консультації щодо застосування норм трудового законодавства; винесення посадовим особам письмової вимоги про усунення порушень трудового законодавства; накладення штрафу за порушення трудового законодавства і т. д.
45 Зазначено, що інспектори праці забезпечуються транспортними засобами спецпризначення
46 Визначено порядок інспекційних відвідувань, ідентичний із затвердженим постановою КМУ від 26.04.17 р № 295, який був скасований в судовому порядку
47 У цілому норми цієї книги ТК запозичені з КЗпП, за невеликими винятками, які настільки незначні, що на них не варто зупинятися
48 Передбачає різні строки для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у різних ситуаціях

Источник: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-trudovoj-kodeks-na-smenu-kzotu-planiruemye-izmeneniya

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*