Польський сейм прийняв скандальний закон про верховний суд

Судебная система польского государства имеет много общего с аналогичными системами других демократических государств, но в то же время обладает интересными особенностями.

Законодательной базой данной системы является восьмой раздел Конституции. Обеспечением правосудия занимаются Верховный суд, общие, административные и военные суды.

На случай войны предусмотрен сбор исключительного суда и ускоренные процедуры.

Судей назначает президент Польши, основываясь на кандидатурах, которые предлагают члены Всепольского судебного совета. По закону такие специалисты считаются несменяемыми, так как в законодательстве не определены временные рамки для таких должностей. Причиной для увольнения может стать серьезное заболевание или утрата сил, мешающая судье выполнять возложенные на него обязанности.

О каждой инстанции следует поговорить отдельно:

Данный судебный орган был основан в 1917 году и считается судом высшей инстанции. На сегодняшний день в составе польского Верховного суда насчитывается 86 служащих.

По закону «Об устройстве судов общей юрисдикции», действующему с 27 июля 2001 года, именно Верховный суд отвечает за контроль над работой инстанций общей юрисдикции, а также военных и административных судов.

Его главной функцией считается детальное рассмотрение кассаций, а также гарантия правильной и целостной интерпретации законов.

Верховный судья имеет право рассматривать жалобы на проведенные выборы в сенат или сейм, президентские выборы и референдумы. Он также обязан контролировать деятельность нотариальных и адвокатских палат. Не менее важной сферой ответственности является оценка законопроектов.

Польские суды общей юрисдикции занимаются рассмотрением дел, которые не имеют отношения к учреждениям специальной юрисдикции.

Они подчиняются непосредственно Верховному суду и занимаются решением вопросов, связанных с семейными делами, социальными и трудовыми вопросами.

Также в их компетенцию входит работа с инстанциями, занимающимися исполнением наказаний, регистрационными палатами и торговыми судами.

Данные органы работают на основе соответствующего закона «Об устройстве военных судов», действующего с 21 августа 1997 года. В центре внимания военных судов находятся уголовные дела, касающиеся вооруженных сил. Сами суды находятся в подчинении военной коллегии, состоящей из 9 экспертов.

  1. Административный суд и Высший административный суд

Административные суды республики занимаются решением вопросов, касающихся контроля над деятельностью публичной администрации. Они отвечают за вступление в силу различных постановлений и нормативных актов, изданных органами местного управления.

Именно Высший административный суд является главным контролирующим органом в таких делах.

Инстанция была основана в 1980 году, но известно, что такая система юстиции существовала еще в довоенное время в годы второй Польской республики, но её упразднили в советское время.

Коммерческая палата отвечает за рассмотрение вопросов ведения бизнеса, функционирования таможни и торговли. Проблемными ситуациями с налогообложением и прочими финансовыми вливаниями в государственный бюджет занимается финансовая палата. Другие дела остаются на попечении палаты по общим вопросам административного права.

Польский арбитражный суд существует с 1950 года. С 1990 он работает на базе Польской торговой палаты в Варшаве и пользуется особой популярностью в Европе. Пятая часть дел, которые рассматривает арбитражный суд, носит международный характер. Такой суд не бесплатный и регламентируется специальными тарифами. Только за 50 лет работы организации было успешно разрешено больше 10 тысяч споров.

Согласно полномочиям арбитражного суда, он рассматривает обращения фирм из разных уголков планеты на основе заключенных ранее договоров, приведших к судебным спорам. Стороны могут самостоятельно выбирать арбитров из установленного перечня. Пользоваться услугами арбитражного суда могут не только польские граждане, но и любое заинтересованное лицо.

  1. Реформы в судебной системе

Судебная реформа польской республики 2017 года стала поводом для серьезных разногласий в правительстве. Законопроект, принятый Сенатом в июле 2017 года, автоматически переводит Верховный суд страны под контроль министерства юстиции.

Его глава получает право единолично назначать судей окружных и апелляционных инстанций. Подбором членов совета будет заниматься парламент вместо судейского сообщества.

Представители оппозиции критически отнеслись к таким изменениям, рассматривая их как попытку установления диктатуры.

Это повлекло за собой затяжное политическое напряжение на всей территории государства и повышенное внимание к действиям властей Польши со стороны европейского сообщества. Недавно побывавшая с визитом в Варшаве Венецианская комиссия планирует представить рекомендации по реформированию системы судопроизводства в декабре 2017 года.

Польський Сейм прийняв скандальний закон про Верховний суд

Национальный судебный реестр

KRS, он же общепольский государственный судебный реестр, представляет собой централизованную компьютеризированную базу данных, которая включает в состав три отдельных реестра:

  • для предпринимателей;
  • для ассоциаций, организаций профессионального или социального типа, а также фондов и учреждений здравоохранения;
  • для неплатежеспособных должников.

Электронная база действует с января 2001 года согласно закона «О национальном судебном реестре», который был принят еще в августе 1997 года.

Его главная задача заключается в получении быстрого и надежного доступа к информации о правовом статусе зарегистрированного лица, способе его представительства и о ключевых элементах его финансового положения.

Кроме того, Национальный судебный реестр предоставляет важные данные о трейдере, включая наличие кредиторов и неоплаченных требованиях, сведения о задолженностях налогового и таможенного типа, о задолженностях перед ZUS (управление социального страхования) и тому подобное.

Все компании, которые планируют работать в соответствии с польским законодательством, обязаны пройти процедуру регистрации в KRS. Получить информацию из национального судебного реестра можно совершенно бесплатно, так как он является общедоступным. Выписки, полученные таким образом, имеют полноценную юридическую силу.

Электронная версия данного реестра представлена на портале польского Министерства Юстиции. Она существенно упрощает процесс регистрации новой фирмы. Номера KRS, NIP и REGON присваиваются новой компании в автоматическом режиме. Если же делать это не через реестр, а традиционным способом, сбор и подача соответствующих бланков в районный суд займет гораздо больше времени.

Использование такого реестра также может быть полезным для иностранных граждан, занимающихся поиском официального трудоустройства в Польше. Для проверки информации о любой фирме достаточно просто знать её название.

See also:  Мінфін розробив законопроект про внесення змін до податкового кодексу україни щодо реєстрації податкових накладних, щоб спростити процедуру для бізнесу

Польський Сейм прийняв скандальний закон про Верховний суд

Конституционный суд

Польский конституционный трибунал проверяет, соответствуют ли действующие нормативные акты Конституции страны. Судьи, работающие в этом органе правосудия, назначаются Сеймом по рекомендации депутатов. Служащие имеют право занимать такую должность на протяжении одного срока продолжительностью в 9 лет. Всего насчитывается 15 судей Конституционного суда польского государства.

История создания такой инстанции национального уровня началась еще до Второй мировой войны. Однако в тот период полякам не удалось организовать собственный конституционный суд.

Судебная власть долгое время работала по аналогу французской доктрины государственного права, но она не предусматривала формирование такого отдельного органа.

В послевоенные годы была распространена советская модель государства.

Только в 1985 году появился современный трибунал, управление которым осуществлял Сейм. Однако обновление польской конституции в 1997 позволило ему обрести полную независимость. Пост председателя с 2016 года принадлежит Юлии Пшеуэбска.

Помимо проверки нормативных актов и законов на соответствие Конституции данный суд располагает следующими полномочиями:

  • улаживание конфликтов, имеющих отношение к компетенции центральных конституционных органов страны;
  • соответствие профессиональной деятельности и целей политических партий главному документу республики;
  • устранение проблем с препятствием исполнения прямых обязанностей президента.

Спорные моменты между административными единицами и государственной властью, а также действительность референдумов или выборов не входит в перечень полномочий Конституционного суда.

Тот факт, что польская судебная система переживает кризис, свидетельствует о наличии в республике серьезных проблем с независимым органом контроля.

Если Польша не справится с ним самостоятельно, представители ЕС будут вынуждены вмешаться.

Сейм Польщі попри протести прийняв суперечливий закон про судоустрій

Польський Сейм прийняв скандальний закон про Верховний суд

Сейм Польши / REUTERS

Сейм Польщі у третьому остаточному читанні попри протести прийняв закон про Верховний суд. Про це повідомляє Європейська правда з посиланням RMF24.

За прийняття закону проголосували 235 депутатів, проти – 192, ще 23 утрималися. Наступним етапом прийняття документа стане голосування в Сенаті, потім – підписання президентом.

Читайте такожЕкс-президенти Польщі попередили про початок диктатури в країні

Повідомляється, що документ вже сьогодні розгляне комісія Сенату з прав людини, верховенства права і петицій, а вже завтра може бути голосування. Опозиція обіцяє, що спробує заблокувати закон у Сенаті.

Бурхливе обговорення законопроекту тривало в Сеймі кілька днів до глибокої ночі. Опозиція вважає документ “замахом на демократію” в країні. Його прийняття супроджувалося масовими протестами. Документ зустрів критику і за кордоном.

Згідно з ним, Верховний суд країни підпорядковуватиметься міністерству юстиції. Глава мін’юсту зможе самостійно призначати голів апеляційних та окружних судів, без консультацій з представниками органів правосуддя. Також закон надає депутатам роль у виборі членів Національної судової ради – органу, який призначає суддів.

Як повідомляв УНІАН, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що не підпише ухвалений закон у його теперішньому вигляді й має намір відправити його на доопрацювання.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка новин

  • 22:13 В Одеській області підстрелили 14-річного підлітка
  • 21:51 Шмигаль розповів, куди підуть гроші від МВФ
  • 21:45 Українська Прем'єр-ліга: де дивитися матчі 26-го туру
  • 21:41 У МОЗ розповіли, чи посилюватимуть карантинні заходи в Україні
  • 21:12 Один з лідерів Шахтаря може пропустити півроку через травму – ЗМІ
  • 20:58 Хотів возз'єднатися з родиною: на КПВВ в Мар'їнці помер чоловік
  • 20:53 Суд відмовив адвокатам Стерненка у відводі прокурора Бозовуляка
  • 20:46 Аваков пропонує “віджимати” організовану злочинність із Запоріжжя
  • 20:31 Акція на підтримку Стерненка: у одного з учасників виявили травмат
  • 20:29 Зеленський йде на самоізоляцію через хворобу дружини
  • 20:23 Вчені знайшли всередині Землі велетенську невідому структуру
  • 20:18 Проблема води у Криму: окупанти будуть постачати артезіанську воду
  • 20:04 Михайло Поплавський став головою Аграрної партії України
  • 20:01 Спецпризначенці не пускають поручителів Стерненка до приміщення суду
  • 19:54 Шутер Call of Duty: Modern Warfare став тимчасово безкоштовним
  • 19:52 В уряді пояснили, що дасть Україні новий статус в НАТО
  • 19:44 У США розробили тест, який показує рівень імунітету до COVID-19
  • 19:20 На французькому атомному підводному човні стався вибух
  • 18:53 Європарламент запропонує судитися з Китаєм у Гаазі через Гонконг
  • 18:45 СБУ затримала екс-міліціонера, який працював на ЛНР
  • 18:42 Буславець хоче заборонити спалювати газ на ТЕС заради вугільних шахт
  • 18:40 Лайт Не впізнати: Кончіта Вурст здивувала новим образом (фото)
  • 18:33 У Харкові пройшли масові обшуки в аптеках (фото)
  • 18:08 У поліції нагадали, що загрожує водіям за приховування номерів авто
  • 18:00 Тактичні халепи на Дикому Заході. Рецензія на Desperados III
  • 17:57 Після вихідних в Україні дорожчає валюта: скільки коштує долар
  • 17:42 Гру Hitman: Absolution можна отримати безкоштовно в GOG
  • 17:39 Кава спалює жир – вчені підтверджують її вплив на схуднення
  • 17:32 У Росії зловили маніяка, який 7 років ґвалтував та вбивав жінок
  • 17:22 МВФ назвав терміни відновлення економіки України після карантину
  • 17:09 Бужанський вирвався в лідери мерських перегонів у Дніпрі – опитування
  • 17:03 Віце-прем'єр розповів, коли Україна втратила довіру до РФ
  • 16:55 З 15 червня поновлюють курсування Boryspil Express (графік)
  • 16:52 Посварилися через дітей: на Київщині підстрелили депутата
  • 16:51 Лайт Ольга Фреймут похвалилася стрункими ніжками в міні-шортах
  • 16:32 Лайт Екс-наречена Кличка Хейден Панеттьєрі показала дитяче фото
  • 16:30 Топ-5 секс-поз, які жінки ненавидять (18+)
  • 16:29 Аваков заявив, що не займається справою Шеремета

Польський Сейм прийняв скандальний закон про Верховний суд

  • Новий закон, окрім звільнення наявних членів Верховного суду, передбачає створення трьох нових палат суду і зміну у процедурі призначення суддів.
  • Сейм Польщі у четвер більшістю голосів правлячої партії «Право і Справедливість» (PiS), попри протести опозиції, прийняв нову редакцію закону про Верховний суд Польщі.
  • Закон передбачає, зокрема, звільнення нинішніх суддів Верховного суду і призначення на їхнє місце нових.
See also:  Кримінальна відповідальність керівника підприємства за законодавством україни

За прийняття закону голосувало 235 депутатів PiS та декілька депутатів з інших сил, а проти – опозиційні партії «Громадянська платформа», Польська селянська партія та партія «Сучасна». Депутати від руху Kukiz'15 голосували або проти закону, або утрималися.

Згадайте новину: Список кандидатів що вибули з конкурсу до Верховного Суду. У грі залишилось 521!

Перед голосуванням враховано усі поправки до закону депутатів PiS, а також президента Анджея Дуди. Натомість, відкинуто понад тисячу поправок депутатів від опозиційних партій.

Новий закон, окрім звільнення наявних членів Верховного суду, передбачає створення трьох нових палат суду і зміну у процедурі призначення суддів.

У законі враховано також поправки президента РП: Сейм обиратиме суддів більшістю 3/5 голосів, глава держави вирішуватиме, хто з нинішніх суддів залишиться у наступному складі Верховного суду і він визначатиме регламент цього суду шляхом прийняття відповідного розпорядження.

Лідери опозиції назвали цей день «чорним» для Польщі і нищенням демократії у країні.

Як інформувало агентство, польська правляча партія «Право і Справедливість» (PiS) змінила три закони – про Верховний суд, Національну суддівську раду і суди загальної юрисдикції. Таким чином, влада хоче позбутися патологій у судовій системі країни. Опозиція і більшість суддівського корпусу наполягають, що це є спробою підпорядкувати судову владу виконавчій.

Згадайте новину: Як стати суддею Верховного Суду: 7 простих кроків

Упродовж останніх кількох днів у різних містах Польщі тривають протести проти запропонованих змін, зокрема під парламентом країни у Варшаві. У Єврокомісії закликали владу Польщі утриматися від змін у судовій системі. Натомість, у Варшаві відповіли, що такі заяви Брюсселя є безпідставним втручанням у внутрішні справи країни.

  1. Тисячі поляків мітингували проти судової реформи
  2. Загалом у протестах в польських містах взяли участь понад 100 тисяч осіб
  3. Десятки тисяч людей у четвер вийшли на акції протесту у Польщі після ухвалення Сеймом країни суперечливого закону про Верховний суд в рамках проведення судової реформи.

Найбільша демонстрація проходила у Варшаві, мерія повідомила, що на вулицях зібралися близько 50 тисяч осіб. Поліція навела значно менші цифри – 14 тисяч.

Акції протесту відбувалися також у Познані, Вроцлаві, Лодзі, Кракові, Щецині і в десятках інших міст по всій країні. Загалом у протестах взяли участь понад 100 тисяч осіб.

  • Згадайте новину: Верховний суд опублікував збірку важливих рішень ЕСПЛ
  • Учасники демонстрацій вимагали від президента країни Анджея Дуди ветувати ухвалений Сеймом законопроект, який передбачає звільнення усіх нинішніх суддів Верховного суду та призначення міністром юстиції виконувачів обов'язків на їхнє місце.
  • Законопроект ще має ухвалити Сенат (верхня палата парламенту), не виключено, що голосування відбудеться вже сьогодні.

Згідно з пропонованою реформою, Верховний суд країни підпорядковуватиметься Міністерству юстиції. Глава Мін’юсту зможе самостійно призначати голів апеляційних та окружних судів, без консультацій з представниками органів правосуддя.

Також закон надає депутатам роль у виборі членів Національної судової ради – органу, який призначає суддів.

Джерело: Укрінформ

Сейм Польщі прийняв зміни до скандального закону про Верховний суд

Відповідно до змін, суддям Верховного та Вищого адміністративного судів Польщі, яких відправлено на пенсію після досягнення 65-річного віку, знову дозволено працювати до 70-ти років, інформує власний кореспондент Укрінформу.

За відповідне рішення проголосували 215 депутатів, 161 був проти, а 24 законодавці утрималися.

Доповідач цього законопроекту від партії “Право і Справедливість” (PiS) Лукаш Шрайбер переконував, що зміни потрібно прийнято у зв’язку з відповідним рішенням суду ЄС у Люксембурзі, який зобов’язав Польщу до призупинення дії закону до прийняття судом остаточного рішення. Він підкреслив, що 87% поляків виступає за членством країни в ЄС. Відтак, офіційна Варшава зобов’язана дотримуватися рішень суду ЄС.

Водночас політики опозиції наголошували, що ця зміна до закону не потрібна, адже рішення суду ЄС вже вступило в силу і судді, які раніше були відправлені на пенсію, вже могли повернутися до виконання своїх обов’язків.

Зміни до закону стосуються лише суддів Верховного та Вищого адміністративного судів, які на момент прийняття закону вже досягли 65-річного віку. Натомість під їх дію не підпадатимуть новопризначені судді, якы будуть змушені йти на пенсію після досягнення 65-річного віку.

Закон вже передано на розгляд Сенату країни.

Читайте також: Польща підтверджує, що не підпише міграційний пакт ООН

Як інформувало агентство, 19 жовтня Суд ЄС розглянув звернення Єврокомісії і ухвалив рішення, яким зобов’язав польську владу тимчасово призупинити виконання зміненого закону про Верховний суд Польщі. Зокрема, відновити на посадах суддів, яких було звільнено відповідно до зміненого закону, а також не призначати на їхнє місце нових.

Таким чином, суд ЄС, приймаючи проміжне рішення, став на бік Єврокомісії, яка виступає за відновлення дії закону про Верховний суд РП у редакції, яка діяла до 3 квітня цього року, тобто до введення в дію нових положень про зниження пенсійного віку суддів цього суду з 70-ти до 65-ти років.

Відповідно до цих змін, 27 суддів Верховного суду РП, включно з головою суду Малгожатою Герсдорф, мали піти на пенсію.

16 листопада у суді ЄС в Люксембурзі відбулося перше слухання у справі польського закону про Верховний суд, де сторони представили свої позиції.

Наприкінці вересня Єврокомісія подала на Польщу до Суду ЄС. На переконання Брюсселя, закон про Верховний суд РП не відповідає законодавству Євросоюзу, порушує Договір про ЄС та підриває принципи незалежності судочинства.

Відповідно до положень цього закону, президент Польщі Анджей Дуда у липні звільнив із займаної посади голову суду Герсдорф, оскільки вона за новим законом досягнула пенсійного віку і не звернулася до президента з проханням щодо продовження перебування на посаді.

Герсдорф не визнала це рішення, наголошуючи, що її шестирічна каденція, відповідно до конституції країни, завершується лише в 2020 році.

10 жовтня Дуда також призначив 27 нових суддів до складу Верховного суду країни.

See also:  Сколько лет стажа нужно иметь для пенсии, по новым законам

Сейм Польщі ухвалив скандальні закони про судочинство

фото PAP

Сейм прийняв президентський закон про Верховний Суд

Сейм Польщі на засіданні у п'ятницю схвалив президентські законопроекти про Національну раду судочинства (KRS) та Верховний суд, попри протести опозиції. Обидва документи підтримала більшість у складі депутатів провладної партії «Право і Справедливість» (PiS), повідомляє TVN24.

За закон про Верховний суд проголосували 239 депутатів правлячої PiS. У процесі розгляду прийняли всі поправки правлячої партії і майже усі поправки опозиційних сил відкинули. Крім того, депутати PiS не підтримали подання опозиції про відхилення цього законопроекту.

Законом, зокрема, передбачається можливість подання до Верховного суду скарг на вироки польських судів за останні 20 років.

У суді буде створено дві нові палати – надзвичайного контролю і публічних справ та дисциплінарну.

Закон також передбачає вихід суддів Верховного суду у відставку після досягнення ними 65-ти років, утім, передбачена можливість продовження терміну їх роботи до досягнення віку 70-ти років – за згодою президента РП.

Водночас зміни до чинного закону про KRS підтримало 237 депутатів. Зміни до закону передбачають, що 15 членів KRS на чотирирічну каденцію віднині обиратимуть не суддівські організації, а Сейм. Кожна з політичних партій пропонуватиме своїх кандидатів, які обиратимуться 3/5 голосів у Сеймі.

Представники опозиції закликали не ухвалювати ці закони, оскільки вони підпорядковують судову гілку партії влади.

Лідер найбільшої опозиційної партії «Громадянська платфора» (РО) Гжегож Схетина закликав президента Анджея Дуду накласти вето на ці закони. «Сьогоднішнє засідання Сейму — це чорний день для польської демократії. Сталася ганебна річ, що викликає сором. Більшість PiS порушила рівноправ’я трьох гілок влади і незалежність судів і зробила це у змові з чиновниками президента», – заявив Схетина.

Він наголосив, що президент як гарант Конституції не повинен її порушувати і позбавляти суди незалежності, тому має накласти вето на ці закони.

Як повідомляв ZAXID.NET, критики реформи судової системи, зокрема представники опозиційної партії «Громадянська платформа», переконані, що вона знищить принцип поділу влади і підірве демократію в Польщі. Голова «Громадянської платформим» Ґжегож Схетина назвав день голосування у Сеймі «чорним днем для Польщі».

Напередодні ухвалення реформи Європейська Комісія пригрозила Польщі серйозними наслідками в разі вступу в силу законів про судову реформу в їхньому нинішньому вигляді.

Зокрема, віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс заявив, що Брюссель може розпочати проти Варшави процедуру за статтею 7 Лісабонського договору ЄУ, яка передбачає санкції аж до позбавлення країни-порушниці права голосу в Європейській Раді.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть
Ctrl+Enter

Сенат Польщі ухваливв два скандальні закони про судочинство

Сенат Польщі без змін ухвалив два скандальні закони про зміни в судовій системі країни — про Верховний суд і Національну раду судочинства (KRS)

  • Головна
  • 16 грудня 2017 11:51

Обидва закони має ще підписати президент Польщі Анджей Дуда, повідомляє Depo.ua з посиланням на Укрінформ.

За закон про Національну раду судочинства проголосували 60 сенаторів, 26 — проти, один утримався. Натомість, за закон про Верховний суд проголосували 58 сенаторів, 26 були проти, а троє сенаторів утрималися.

Закони про KRS і Верховний суд були прийняті без поправок, які пропонувала опозиція.

Представники опозиційної партії “Громадянська платформа” (РО) під час обговорення наголошували, що обидва ці закони суперечать Конституції країни і мають на меті підпорядкувати судову гілку влади чинній партії влади — “Право і Справедливість” (PiS).

Голосування за закони відбувалося під крики “Ганьба!” від протестувальників під парламентом.

Маршалок Сенату Станіслав Карчевський у коментарі місцевим ЗМІ зазначив, що протестують проти цих законів лише 20% суспільства, а 80% їх підтримують. На його думку, ці протести мають “політичний характер” і скликані опозицією.

Сенатор РО Богдан Кліх зазначив, що прийняті закони не сильно відрізняються від тих, на які Дуда наклав вето у липні. Відтак, за його словами, “знищуються вільні суди” за планом Ярослава Качинського.

Після голосування до протестувальників уночі вийшли декілька сенаторів опозиції, які заявили, що вони не здадуться й далі боротимуться проти узурпації влади партією PiS.

“Ми не погодимося на те, що робить PiS, на порушення верховенства права, знищення KRS, Верховного суду, на знищення у Польщі демократії”, – заявив віце-маршалок, колишній відомий діяч “Солідарності” в Польщі Богдан Борусевич. Депутати опозиції закликали президента Дуду накласти вето на закон.

  • Сейм Польщі прийняв ці два закони тиждень тому.
  • Що ж до того, чи підпише їх Дуда, то міністри канцелярії президента РП наголошували, що президента влаштовують закони у нинішній формі, і він не накладатимемо на них вето.
  • Нагадаємо, в середині листопада Європарламент схвалив критичну резолюцію щодо Польщі, яка рекомендує запустити процедуру застосування санкцій проти країни.
  • Документ закликав уряд Польщі поважати верховенство права і основоположні права, закріплені в договорах, та різко критикував погіршення дотримання норм ЄС.
  • Критику, зокрема, викликала судова реформа у Польщі, вирубка лісу у Біловезькій пущі, расистський марш у Варшаві.
  • Єврокомісія найближчим часом планує ввести санкції проти Польщі

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*