Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Звернення працівника до суду

Відповідно до статті 233 КЗпП України у справах про звільнення працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний термін із дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.  Звертаючись до суду, незаконно звільнений працівник подає позовну заяву.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Декрету Кабінету Мінстрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 р. № 7-93 позивачі за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, звільняються від сплати державного мита.

Під час розгляду спорів, пов’язаних із незаконними звільненнями працівників, суди керуються рекомендаціями, наданими Пленумом Верховного Суду України в постанові «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 0611.92 р. № 9.

Зокрема, розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням у випадку змін в організації виробництва і праці, у т. ч.

ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації (далі — підприємство), скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України), суди зобов’язані з’ясувати:

  • §  чи справді у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці та якими доказами вони підтверджуються;
  • §  чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників (ст. 492 КЗпП України):
  • — які є докази того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що роботодавець не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві;
  • — чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі (ст. 42 КЗпП України);
  • — чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення;

§  чи було дотримано прав працівників у випадку реорганізації (під час реорганізації або перепрофілювання підприємства звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України можна застосовувати, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями). Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі на тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

         Крім цього, вирішуючи спори, суди мають врахувати, що роботодавець має право в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї на цих підставах менш кваліфікованого працівника.

В усіх випадках звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП  України провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП України. Чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне вивільнення (не менш ніж за два місяці), часу перебування його у відпустці або тимчасової непрацездатності.

Якщо не дотримано строк попередження працівника про вивільнення і він не підлягає поновленню на роботі на інших підставах, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.

Суд може визнати правильним припинення трудового договору у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації чи стану здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи, а також у разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає такого доступу (п. 2 ст. 40 КЗпП України). Суд може визнати правильним припинення трудового договору на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки чи їх виконання протипоказано йому за станом здоров’я або є небезпечним для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і працівника неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

         На підставах, передбачених пунктом 3 статті 40 КЗпП України систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення), працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

         Розглядаючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за прогул без поважних причин (п. 4 ст.

40 КЗпП України), суди мають виходити з того, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і понад три години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Невихід працівника на роботу у зв’язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин.

Працівник, який відмовився від переведення на легшу роботу, якої він потребував за станом здоров’я відповідно до медичного висновку, не може бути звільнений за пунктом 3 чи 4 статті 40 КЗпП України. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з таким працівником за пунктом 2 статті 40 КЗпП України, якщо наявні передбачені умови.

         Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано через появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п. 7 ст.

40 КЗпП України), судам рекомендовано мати на увазі, що на цих підставах можуть бути звільнені працівники за появу в такому стані в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов’язки.

         Відповідно до пункту 8 статті 40 КЗпП України роботодавець має право розірвати трудовий договір у випадку вчинення працівником за місцем роботи розкрадання (у т. ч.

дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, незалежно від того, чи застосовувалися до працівника раніше заходи дисциплінарного або громадського стягнення, у робочий чи неробочий час вчинене розкрадання.

Згідно зі статтею 148 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано на цій підставі не пізніше ніж через місяць із дня набрання законної сили вироком суду, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

         За одноразове грубе порушення трудових обов’язків (п. 1 ст.

41 КЗпП України) трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, його заступниками, а також зі службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби й органів контролю за цінами. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, судам рекомендовано виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, шкоди, яку ним завдано (могло бути завдано).

         Звільнення у зв’язку із втратою довіри (п. 2 ст.

41 КЗпП України) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (приймає, зберігає, транспортує, розподіляє їх тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати довіри до нього (наприклад, якщо працівник порушив правила проведення операцій з матеріальними цінностями). У випадку встановлення в передбаченому законом порядку факту вчинення працівником розкрадання, хабарництва й інших корисливих правопорушень він може бути звільнений за пунктом 2 статті 40 КЗпП України, навіть якщо ці дії не пов’язані з його роботою.

         За вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи (п. 3 ст.

41 КЗпП України) можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів.

Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку під час виконання трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (у громадських місцях або в побуті). Звільнення не може бути визнане правильним, якщо воно проведено лише на підставі загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

         Розглядаючи справи про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП України, суди враховують, що розірвання трудового договору на цих підставах не є заходом дисциплінарного стягнення, і тому вимоги статей 148, 149 КЗпП України на ці випадки не поширюються. Разом із тим, вирішуючи справи про звільнення на цих підставах, суди мають брати до уваги час, що минув з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, подальшу поведінку працівника та інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

See also:  Гражданское партнерство vs законный брак

Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Зміст судових постанов про поновлення

  1. У випадку вирішення спору на користь незаконно звільненого працівника суд приймає такі рішення:
  2. — скасувати наказ про звільнення;
  3. — поновити на роботі;
  4. — стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу;
  5. — стягнути моральну шкоду;
  6. — стягнути з відповідача судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення;
  7. — про термін виконання рішення.
  8. Згідно зі статтею 235 КЗпП України рішення про поновлення незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

         Виконання рішення про поновлення на роботі відбувається в порядку, передбаченому Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5. Виконавчий документ про поновлення незаконно звільненого працівника виконується негайно.

Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного наказу органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Якщо роботодавець (посадова особа) без поважних причин не виконує рішення про поновлення незаконно звільненого працівника, державний виконавець застосовує штрафні санкції, передбачені статтею 87 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV, а саме:

Читати по темі:  Щодо ведення трудових книжок

— на посадових осіб накладається штраф у розмірі від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн.);

— на боржника — юридичну особу — від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 510 грн.). Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду в 10-денний строк.

         Окрім цього, державний виконавець призначає новий строк для виконання рішення суду.

У разі повторного невиконання рішення без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника в подвійному розмірі.

Якщо рішення і далі не виконується боржником, державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

         Зокрема, відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання рішення суду карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн) або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Источник: https://www.buh24.com.ua/ponovlennya-na-roboti-nezakonno-zvilnenogo-pratsivnika/

Поновлення на роботі за рішенням суду

Суд виніс рішення про поновлення незаконно звільненого працівника на роботі. Який алгоритм дій роботодавця при оформленні поновлення на роботі такого працівника? Чи подавати повідомлення про прийняття на роботу? Як оплатити час вимушеного прогулу? Чи має право такий працівник на відпустку? Відповіді на ці запитання розглянемо далі.

Як оформити поновлення

Згідно з вимогами частини сьомої ст. 235 КЗпП прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ст. 65 Закону № 1404).

Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Крім того, за наявності у трудовій книжці запису про звільнення, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним. При цьому у правому верхньому куті першої сторінки нової трудової книжки має бути здійснено напис «Дублікат».

Якщо на посаді вже працює інший працівник

Досить часто трапляються ситуації, коли на посаді незаконно звільненого працівника вже працює інший працівник. Насамперед зазначимо, що навіть у такому разі судове рішення про поновлення працівника на роботі підлягає обов’язковому виконанню.

Відповідно до п. 6 частини першої ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Отже, якщо на посаді, на якій необхідно поновити працівника за рішенням суду, вже працює інший працівник, то цей інший працівник підлягає звільненню на підставі п. 6 частини першої ст. 40 КЗпП.

Проте таке звільнення допускається лише якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина друга вищезазначеної статті). 

Чи подавати повідомлення про прийняття на роботу

Працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу (частина четверта ст. 24 КЗпП).

У разі поновлення на роботі працівника за рішенням суду новий трудовий договір з ним не укладається, а тільки скасовується факт звільнення.

Таким чином, повідомлення про прийняття працівника на роботу подавати не потрібно.

Оплата за час вимушеного прогулу

При винесенні рішення про поновлення на роботі суд відповідно до частини другої ст.

 235 КЗпП одночасно приймає рішення про виплату незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, що розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

  • У разi винесення рiшення про виплату працiвнику середнього заробiтку за час вимушеного прогулу середня заробiтна плата йому нараховується з урахуванням положень Порядку № 100.
  • Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що обчислення середньої заробiтної плати для оплати вимушеного прогулу провадиться виходячи з виплат за останнi два календарні мiсяцi роботи, що передують мiсяцю незаконного звiльнення.
  • Працівникам, які пропрацювали менше ніж два календарні місяці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Нарахування виплат, що обчислюються iз середньої заробiтної плати за останні два місяці роботи, провадяться множенням середньоденного заробiтку на число робочих днiв, якi мають бути оплаченi за середнiм заробiтком. Середньоденна заробiтна плата визначається дiленням заробiтної плати за фактично вiдпрацьованi впродовж двох мiсяцiв робочi днi на число вiдпрацьованих робочих днiв (п. 8 Порядку № 100).

Якщо протягом періоду вимушеного прогулу на підприємстві було підвищено посадові оклади й тарифні ставки (у тому числі за посадою працівника, якого було незаконно звільнено), то згідно з п.

 10 Порядку № 100 проводиться коригування заробітної плати, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок.

Чи є право на відпустку

  1. Згідно зі ст.

     9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується також час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу)

  2. Як зазначалося, за час вимушеного прогулу працівнику виплачується середній заробіток.
  3. Враховуючи те, що час оплаченого вимушеного прогулу зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, робочий рік (період), за який працівнику має надаватися щорічна основна відпустка, повинен відлічуватися з дня поновлення його на роботі.

Якщо до незаконного звільнення працівник мав право окрім щорічної основної відпустки на щорічну додаткову відпустку, наприклад за особливий характер праці, то слід звернути увагу на те, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість установлюються колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону про відпустки).

Відповідно до частини другої ст. 9 цього Закону до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 Закону), зараховуються:

  • час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників виробництва, цеху, професії або посади;
  • час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
  • час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Таким чином, час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, не зараховується. Тому за період вимушеного прогулу працівник має право лише на щорічну основну відпустку.

Зверніть увагу Поновлення на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка відповідно до цього рішення визнається недійсною.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки». Закон № 1404 — Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.

Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці України, Мін’юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58

Источник: http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100006265-ponovlennya-na-roboti-za-rishennyam-sudu

Запитайте юриста: як поновитися на роботі внаслідок незаконного звільнення?

У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?

Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.

«Які виплати передбачені працівникові внаслідок незаконного звільнення за час вимушеного прогулу після поновлення на роботі? Чи можуть поновити працівника на роботі, якщо на його посаді працює вже інший працівник? Який порядок дій працівника, якого поновили на роботі, але повертатися він не хоче?» – дані запитання розглядаємо разом з експертом.

Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Богдан Зварун, юрист SDM Partners

Щодо окремих питань поновлення на роботі працівника внаслідок незаконного звільнення

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, в тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII іншою особою, працівник має бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Станом на сьогодні в судах України нараховується велика кількість справ, пов’язаних із порушенням трудових прав працівників. Більшість з них складають спори про стягнення заробітної плати, на другому місці – справи про поновлення на роботі.

Законодавством, а саме статтями 232, 233 Кодексу законів про працю, визначається, що спори, пов’язані зі звільненням, мають обов’язково розглядатися судом.

Працівники, які подають позови про їхнє незаконне звільнення, водночас звільнені від сплати судового збору.

Строк для звернення до суду з позовом про звільнення – один місяць з дня вручення працівникові копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судове рішення про поновлення на роботі працівника внаслідок незаконного звільнення підлягає негайному виконанню, відповідно до ч. 7 статті 235 КЗпП України.

У випадку, якщо поновити працівника на посаді неможливо внаслідок ліквідації підприємства, на якому працівник виконував трудові функції, суд зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (а у відповідних випадках – правонаступника) виплатити працівникові належні йому кошти (стаття 240-1  КЗпП).

Якщо посадові особи підприємства будуть затягувати виконання рішення суду про поновлення працівника, законодавство України, а саме стаття 236 Кодексу законів про працю, передбачає видачу судом додаткового рішення про стягнення середнього заробітку в період такої затримки.

Окрім того, статті 237 КЗпП України та 382 Кримінального кодексу України визначають, що невиконання рішення суду може бути підставою для накладення на підприємство значних штрафів із подальшим можливим притягненням посадових осіб підприємства до кримінальної відповідальності.

Виплати, передбачені працівникові внаслідок незаконного звільнення

Статті 237-1 та 238 Кодексу законів про працю України визначають, що окрім виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, передбачаються також інші можливі види компенсації, що можуть бути зафіксовані в рішенні суду, зокрема: моральна шкода, а також будь-які інші належні працівнику виплати, пов’язані із незаконним звільненням.

Сам же середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи (Розділ II п. 2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100).

Компенсація за всі невикористані дні відпустки

Розрахунок за невикористані дні відпустки має здійснюватися підприємством при звільненні працівника, однак, у випадку, якщо такі розрахунки не були проведені, то їх можливо компенсувати в судовому порядку.

Відповідно до статті 83 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Отже, скільки б працівник не працював, він має право на грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки.

Поновлення працівника, посада якого вже зайнята

Якщо посаду поновленого судом працівника вже обіймає інша особа, то в даному випадку у підприємства є два варіанти можливих дій:

  • викласти штатний розпис у новій редакції (додати кількість працівників за посадою поновленого працівника);
  • звільнити особу, що обіймає посаду поновленого судом працівника на підставі статті 43-1 КЗпП України.

Якщо на посаді поновлюваного працівника працює особа, яка не може бути звільнена з ініціативи роботодавця, вона підлягає обов’язковому працевлаштуванню.

Наприклад, у статті 198 Кодексу законів про працю вказується, що звільнення працівників молодше вісімнадцяти років у зв’язку із поновленням на його посаді працівника, який раніше виконував його роботу, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

В будь-якому випадку рішення суду про поновлення працівника має бути виконано.

Дії працівника, якого поновили на роботі, але повертатися він не хоче

Непоодинокими є випадки, коли незаконно звільнені працівники не мають бажання повертатися на роботу, з якої їх було звільнено. Якщо поновлений працівник не має бажання далі працювати на підприємстві, необхідно вирішити питання мирним шляхом.

Наприклад, працівник, який не хоче працювати після поновлення, може подати заяву про звільнення за власним бажанням.

Інакше, якщо працівник був належно повідомлений про поновлення на роботі, але не приступив до виконання трудових обов’язків, буде існувати ризик виникнення нових трудових спорів із підприємством, що невигідно жодній зі сторін.

  • Інші статті по темі: 
  • Запитайте юриста: як закон захищає неповнолітніх працівників?
  • Запитайте юриста: хто може відпочити за рахунок роботодавця?
  • Запитайте юриста: правила надання щорічних відпусток

Источник: https://thepoint.rabota.ua/yak-ponovytysya-na-roboti-vnaslidok-nezakonnoho-zvilnennya/

Поновлення на роботі в разі незаконного звільнення – Українська Гельсінська спілка з прав людини

Крок перший

Звернутися до особи, яка порушила Ваші права, з вимогою добровільно поновити Вас на попередньому місці роботи.

Одночасно можна звернутися до Прокуратури зі скаргою щодо порушення ваших трудових прав та до відповідної територіальної державної інспекції праці для проведення перевірки додержання законодавства про працю на вашому підприємстві.

У випадку виявлення порушень законодавства про працю, інспектор виносить роботодавцю припис про усунення відповідних порушень, а щодо посадової особи-порушника, складається та передається на розгляд суду протокол про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Крок другий

Якщо це не допомогло, протягом одного місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки на основі статей 232 та 235 Кодексу законів про працю (КЗпП), звертайтеся до суду з позовом про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. У разі пропуску цього строку з поважних причин, суд може ці строки поновити (стаття 234 КЗпП).

  • Також у судовому порядку ви можете вимагати відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення ваших законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від Вас додаткових зусиль для організації свого життя (стаття 2371 КЗпП).
  • Пам’ятайте!
  • Суд не може змінити підстави розірвання трудового договору чи скасувати накази роботодавця, проте може визнати звільнення незаконним і зобов’язати керівника підприємства поновити вас на роботі.
  • Знайте!

У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, суд зобов’язаний змінити формулювання у відповідності до закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, суд одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

  1. Пам’ятайте!
  2. У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові також виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, оскільки це перешкоджає подальшому працевлаштуванню.
  3. Знайте!

Згідно зі ст. 157 Цивільного процесуального кодексу суд розглядає справи про поновлення на роботі протягом розумного строку, але не більше одного місяця. У виняткових випадках, за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може продовжити термін її розгляду, але не більше як на один місяць.

Якщо суд прийме рішення про поновлення Вас на роботі й оплату вимушеного прогулу, то воно підлягає негайному виконанню.

Копія цього рішення повинна видатись Вам одразу, після прийняття судом рішення для пред’явлення його роботодавцю, який зобов’язаний видати наказ про Ваше поновлення на роботі й оплатити вимушений прогул.

Якщо роботодавець відмовляється видати відповідний наказ і допустити Вас до роботи з наступного дня після винесення рішення, то, зазвичай, проводиться примусове виконання рішення суду за допомогою державного виконавця.

Поновлення на роботі за рішенням суду супроводжується прийняттям наказу про Ваше поновлення на роботі та внесенням змін до трудової книжки.

При цьому, моментом, з якого Вас слід уважати поновленим на роботі, є день видання наказу про звільнення, а не день винесення судом рішення. А це означає, що весь час вимушеного прогулу зараховується до трудового стажу і за весь цей час на Вашу користь стягується заробітна плата.

Знайте!

Середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю Вашого звільнення з роботи.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів або годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – календарних днів, що мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, – на число календарних днів за цей період.

  • У разі підвищення відповідно до актів законодавства чи за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві в розрахунковому періоді, за який зберігається середня зарплата, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за проміжок часу до підвищення, коригується на коефіцієнт їх підвищення.
  • У випадку зміни тарифної ставки (посадового окладу) у зв’язку з Вашим переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду), присвоєнням вищого розряду тощо таке корегування середньої заробітної плати не проводиться.
  • Цікаво!

На практиці часто трапляється, що в день розгляду справи в суді роботодавець або уповноважений ним орган приймає наказ про Ваше поновлення на роботі. У такій ситуації, подальший розгляд справи залежить тільки від Ваших наступних дій.

А Ви маєте право заявити клопотання про закриття провадження по справі або відкладення її слухання до з’ясування дійсних намірів власника. Якщо ж не приймете жодних дій, то суд буде змушений розглянути Ваш позов по суті і в разі визнання дійсного поновлення на роботі, відмовити у задоволені позову.

Адже, сам по собі факт скасування наказу про звільнення не може слугувати підставою для припинення провадження по справі.

Пам’ятайте!

При розгляді справи про поновлення на роботі сторони мають право укласти мирову угоду.

Але при її затвердженні суд повинен перевірити, чи не суперечить ця угода закону і чи не порушуються нею інтереси держави, права і охоронювані законом інтереси сторін.

Зокрема, чи не позбавляєтеся Ви мировою угодою заробітної плати за час вимушеного прогулу, чи не звільняє ця угода винну особу від обов’язку відшкодувати заподіяну підприємству незаконним звільненням шкоду.

Навіть, затверджуючи мирову угоду, суд має право винести окрему ухвалу про виявлені при розгляді справи порушення закону й про усунення причин, що породжують ці порушення.

Знайте!

У разі визнання вашого звільнення законним, роботодавець повинен провести з вами повний розрахунок і видати належно оформлену трудову книжку в день звільнення. Якщо в день звільнення ви не працювали, то кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення Вами вимоги про розрахунок.

У разі невиплати з вини роботодавця належних Вам сум при відсутності спору про їхній розмір, роботодавець повинен виплатити Вам ваш середній заробіток за весь час затримки або різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи по день фактичного розрахунку (Статті 47, 116 та 117 КЗпП).

Источник: https://helsinki.org.ua/advices/ponovlennya-na-roboti-v-razi-nezakonnoho-zvilnennya/

Про порядок поновлення незаконно звільненого працівника

За статтею 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, в тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»  іншою особою, працівник має бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Під час винесення рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно ухвалює рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більш як один рік не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, ухвалює рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі визнання формулювання причин звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, якщо це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язаний змінити формулювання і зазначити в рішенні причину звільнення відповідно до формулювання чинного законодавства та з посиленням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно ухвалює рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених ч. 2 цієї статті.

  • За наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, ухвалює рішення про виплату йому компенсації в розмірі шестимісячного середнього заробітку.
  • У разі затримання видавання трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
  • Під час винесення рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладання трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, в разі фактичного виконання роботи на умовах неповного робочого часу, в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно ухвалює рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати в розмірі, не нижчому від середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності в регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
  • Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, ухвалене органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
  • Також відповідно до ст. 236 КЗпП у разі затримання власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримання

Крім того, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов’язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснене з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі (ст. 237 КЗпП).

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від нього додаткових зусиль лдя організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Разом з тим ст. 238 КЗпП передбачено, що під час розглядання трудових спорів з питань про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (ст. 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Також згідно зі ст.

240-1 КЗпП, якщо працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає спір, зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідаційного підприємства, установи організації, а у відповідних випадках – правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП.

Источник: https://buhgalter911.com/news/news-1033769.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*