Порядок дій під час інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю

26 квітня на засіданні Уряду і попри зауваження Держрегуляторної служби прийнято Постанову КМУ від 26.04.2017 р.

№ 295 „Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

 Цією постановою затверджено два порядки —  Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Розглянемо їх докладніше.

  • Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю
  • Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) та фізсобами, які використовують найману працю.
  • Хто та як контролюватиме дотримання трудового законодавства?
  • Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюватиметься у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:
  • Держпраці та її територіальних органів;
  • виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі — виконавчі органи рад).
  1. Як проводитимуться інспекційні відвідування?
  2. Інспекційні відвідування будуть проводитися:
  3. 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
  4. 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
  5. 3)  за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4—7 цього пункту;
  6. 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
  7. 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
  8. 6) за інформацією:
  9. — Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
  10. ДФС та її територіальних органів про:
  • невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
  • факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
  • факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
  • роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду та його територіальних органів про:

  • роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
  • роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
  • роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20% і більше;
  • працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
  • роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування зарплати у звітному місяці (відпустка без збереження зарплати без дотримання вимог КЗпП та Закону України “Про відпустки”);
  • роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
  • роботодавців, у яких 30% і більше працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
  • роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці має повідомити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити своє службове посвідчення.

Читати по темі:  Кабмін ліквідував ДержГірПромНагляд. Розпорядження

  • Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — 2-х робочих днів.
  • Інспектори праці за наявності службового посвідчення, безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:
  • 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
  • 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
  • 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
  • 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
  • 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
  • 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
  • 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
  • Вимога інспектора праці про надання для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, винесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.
  • Своєю чергою, об’єкт відвідування має право не допустити до проведення інспекційного відвідування у разі:
  • відсутності службового посвідчення;
  • якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;
  • якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує вищезазначені строки.

Читати по темі:  Як проводитимуться перевірки заставного майна

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю — припис про їх усунення. Припис або вимога можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці, а у разі незгоди з їхнім рішенням — до керівника або заступника керівника Держпраці. Скарга розглядатиметься у 30-денний строк з дати її надходження.

  1. Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю
  2. Цей Порядок визначає основні завдання та процедуру здійснення Держпраці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
  3. Основною метою державного нагляду є виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади (далі — об’єкт нагляду) повноважень, визначених відповідно частиною третьою статті 34 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” та частиною другою статті 259 КЗпП.
  4. Державний нагляд здійснюватиметься шляхом витребовування, збирання та аналізу інформації, необхідної для підготовки висновків про стан додержання об’єктом нагляду законодавства про працю, або шляхом проведення перевірки об’єкта нагляду з виїздом за його місцезнаходженням.
See also:  Податкове законодавство порушують 60% роботодавців, які перевірялися дфс

Виїзні перевірки проводитимуться уповноваженими посадовими особами відповідно до індивідуального графіка. Про проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа має повідомити об’єкту нагляду не пізніше ніж за 5 робочих днів до її початку.

Строк проведення виїзної перевірки не може перевищувати5-ти робочих днів та за обґрунтованим поданням уповноваженої особи може бути продовжений керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу до 10 робочих днів.

За результатами здійснення державного нагляду складається висновок. У разі виявлення порушень законодавства про працю та/або недоліків під час здійснення контрольних повноважень також складається вимога.

Источник: https://www.buh24.com.ua/oprilyudneno-poryadki-zdiysnennya-derzhavnogo-kontrolyu-ta-naglyadu-za-doderzhannyam-zakonodavstva-pro-pratsyu/

Новий порядок проведення перевірок з питань праці: інспекційні відвідування. Що потрібно знати і як захищатися? | Юридическая компания Советник

Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю був розроблений ще в січні 2017 року, проте так і не був прийнятий Кабінетом міністрів України у зв’язку з увагою громадськості і явними протиріччями порядку цілої низки законів.

Однак, 26 квітня 2017 року цей порядок, практично без змін, був все ж прийнятий КМУ . На момент написання статті постанова Кабміну № 295 ще не опубліковано, але сумнівів, що це станеться і з середини травня 2017 року новий порядок перевірок інспекторів з праці почне діяти – вже немає.

Давайте разом розберемося, чого варто чекати і як протистояти незаконній перевірці.

Хто буде перевіряти:

Перевіряти бізнес – юридичних і фізичних осіб (не обов’язково фізосіб-підприємців, а й просто фізосіб), які використовують найману працю тепер можуть не тільки інспектора Держпраці, а й посадові особи виконавчих комітетів місцевих органів влади.

Кількість перевірок на початку 2017 роки не виросло саме через брак ресурсів інспекцій з праці, і таку нестачу уряд планує компенсувати за допомогою міських рад.

Очевидно, що найближчим часом при виконкомах міських рад будуть створені підрозділи, які будуть перевіряти тих підприємців, які підпадають під критерії, які ми вкажемо нижче. Не думаємо, що це станеться раніше кінця літа – осені 2017 року, так процес створення нового підрозділу і навчання співробітників вимагає часу, проте уникнути появи нової контролюючої структури вже не вдасться.

Кого будуть перевіряти інспектора з праці в першу чергу:

  1. Перевірка чекає тих, щодо яких надійшла скарга працівника. В цьому плані нововведень немає, як і раніше скарга фізособи практично 100% призведе до перевірки. Потрібно відзначити, що порядком конкретизовано, що приводом для перевірки є не будь-яка скарга від будь-якого фізособи, а саме пов’язана з порушенням трудових прав скаржника.

  2. Перевірка проводиться за інформацією, яка надійшла від суду, правоохоронних та інших контролюючих органів, які під час своєї діяльності виявили порушення трудового законодавства.

  3. Також перевірка можлива за рішенням керівника регіонального відділення Держпраці, якщо він отримав інформацію про порушення законодавства про праці з будь-яких відкритих джерел, наприклад новинних сайтів – як розумієте, під цей критерій можна підігнати будь-який бізнес, досить однієї статті в ЗМІ.

  4. За інформацією податкової або Держстату про наявність заборгованості із зарплати, заборгованості по оплаті ЄСВ, невідповідності кількості працівників оборотам і обсягами виробництва – також вкрай розпливчасті критерії, під які на тому чи іншому етапі може потрапити кожен підприємець.

    Досить часто стикаючись з роботою аналітичних податкових програм і знаючи якість їх роботи, нам складно припускати, що програми аналізу критеріїв порушення трудового законодавства будуть працювати ефективніше.

  5. За інформацією пенсійного фонду про нарахування зарплати на умовах неповного робочого часу, виплати за договорами ЦПХ більше 1 року або якщо 30% працівників працює за договором ЦПХ, непроведення індексації зарплати понад рік, відпустки без збереження заробітної плати.

Як бачимо, при таких умовах проведення перевірки – вона загрожує кожному. І якщо порядок буде дотримуватися, можна прогнозувати, що кожен підприємець України змушений буде пройти перевірку інспектора з праці.

Порядок проведення перевірки:

Перевірки можливі у формі інспекційних відвідувань (по суті позапланова перевірка, названа по іншому) і невиїзних інспекцій (аналог податкової камеральної перевірки).Чи не виїзна перевірка проводитиметься за місцезнаходженням інспектора на підставі наданих суб’єктом господарювання документів.

З інспекційними візитами все складніше.

Момент початку інспекційного відвідування

Згідно нового порядку інспектор з праці як Держпраці, так і виконком місцевої ради, взагалі може не повідомляти суб’єкта господарювання про те, що проводиться перевірка, якщо перевіряються питання оформлення найманих працівників та інспектор вважає, що таке повідомлення завадить перевірці. Також порядок не передбачає обов’язку пред’являти направлення на проведення перевірки.

У той же час, як ми знаємо, постанова Кабінету Міністрів України не повинно суперечити законам України, так як вони мають більшу юридичну силу.

Однак, затверджений порядок контролю грубо порушує Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Так, згідно з цього ст. 1 Закону, заходи державного нагляду (контролю) це – планові та позапланові заходи, які здійснюються в формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших формах, визначених законом. Відповідно, інспекційне відвідування також є заходом державного нагляду .

Згідно статей 4, 8, 10 Закону, плановий або позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання повинно здійснюватися в присутності керівника (підприємця) або особи, уповноваженої керівником (підприємцем).Будь-який суб’єкт господарювання має право не допустити інспектора з праці до перевірки, якщо їм порушені або не дотримані вимоги законодавства.

А саме, у випадку з інспекційним відвідуванням, такі порушення можуть полягати в наступному:• Інспектор з праці не надав копію направлення на перевірку або такий напрямок не відповідають вимогам цього Закону;• Інспектор з праці не вніс запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) у журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (при наявності такого журналу)

• Інспектор праці здійснює контроль за повторну позапланову перевірку по тому самому факту (фактів), який був (були ) підставою для проведеного позапланової перевірки.

Також закон чітко передбачає, що навіть якщо інспектор з праці прийшов до вас на позапланову перевірку, він, крім службового посвідчення, повинен мати з собою направлення на перевірку. Копія направлення повинна бути вручена керівнику (підприємцю) або представнику суб’єкта господарювання.

Однак, як ми вже вказували, знову затверджений порядок ігнорує дані положення, що однозначно приїде до судових спорів. Згідно з Конституцією України органи державної влади повинні діяти виключно способом і в межах передбачених законом.

Відповідно, якщо при перевірці не будуть дотримані вимоги закону щодо повідомлення суб’єкта господарювання про початок перевірки і не буде надано направлення із записом в журнал перевірок – будь-які результати перевірки будуть визнані судом протиправними.

Якщо підприємець не знаходиться за місцем реєстрації або відсутні документи?

Є цілий ряд бізнесів, які просто фізично не можуть перебувати за місцем реєстрації. Наприклад підприємець-фізособа займається вантажоперевезеннями. При цьому реєстрацію він все одно зобов’язаний пройти за місцем своєї прописки.

Таку ситуацію порядок контролю ставить в один ряд зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці (відмова в допуску до проведення відвідування (неподання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзних інспектування), але при цьому дозволяє уникнути відповідальності.

See also:  Мы не создаем аналог роскомнадзора: дмитрий тымчук о скандальном законопроекте по блокировке сайтов

У цих випадках складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, копія акта надсилається органам, яким підпорядкований об’єкт відвідування (при наявності), для вжиття заходів щодо усунення перешкод та забезпечення присутності об’єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Відповідно, як ми бачимо, оскільки ФОП нікому не підпорядкований, для фізичної особи-підприємця набагато вигідніше не опинитися в місці своєї реєстрації в момент відвідування інспекторами. Аналогічна ситуація для цілого ряду юридичних осіб.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, підприємцю направити прокуророві копію акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзних інспектування та письмову вимогу із зазначенням терміну відновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзних інспектування зупиняється.Як бачимо, в цьому порядок також займає ліберальну позицію, що дозволяє відновлювати документи.

Які права у інспектора з праці і у підприємців:

Повноваження інспектора з праці:

Відразу обмовимося, що цілий ряд повноважень інспекторів з праці суперечить законодавству, а деякі з повноважень вельми проблематично реалізувати на практиці. Давайте розглянемо їх окремо:

1) при проведенні перевірки з питань виявлення неоформлених працівників самостійно і в будь-який час доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці відвідувати будь-які виробничі, службові, адміністративні приміщення.

Тобто, згідно порядку контролю, інспектору з праці, на відміну від органів СБУ або поліції не потрібно рішення суду для проникнення в житло або інше володіння особи. Вважаємо, що такі положення порядку грубо порушують ст. 30 Конституції України та навряд чи будуть застосовувати на практиці.

2) знайомитися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, які містять інформацію / відомості з питань, які є предметом відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства і отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або виписки.

Такі повноваження цілком стандартні і логічні. При цьому інспекторам праці заборонено вилучати у підприємців копії фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів і їх частин.

3) самостійно або в присутності свідків допитувати керівнику та / або працівникам об’єкта відвідування питання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та / або письмові пояснення.

Потрібно звернути увагу на той нюанс, що задавати питання інспектор з праці звичайно ж може, але жоден нормативний акт не передбачає відповідальність для керівника або співробітника за відмову відповідати на питання інспектора.

У той же час, як показує практика, співробітники суб’єкта господарювання, при перевірці, не дивлячись на численні вказівки керівництва, все одно починають давати пояснення перевіряючим.

Уникнути цього можна тільки практичними тренінгами з практикою дій при перевірках.

4) при наявності ознак кримінального злочину і / або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів.

На практиці потрібно розуміти, що перевіряючі відразу будуть приходити з патрульними поліції або ж будуть викликати їх при конфлікті. Необхідно розуміти, що будь-який поліцейський має вкрай мало повноважень при такому виклику.

Він може припиняти порушення громадського порядку або вимагати документи з метою встановлення особи для фіксації адміністративного правопорушення.

Однак, якщо керівник та / або співробітники нічого не порушують, то відсутня обов’язку давати пояснення і пред’являти документи співробітникам поліції.

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування.

Також дуже логічне право. У той же час, дуже часто підприємці просто не мають можливості створити нове робоче місце в офісі або забрати його у чинного співробітника. Відповідно, надання перевіряючому місця в підвалі або на кухні офісу не буде порушенням, якщо інші місця для установки додаткового письмового столу відсутні.

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- і відеотехніки.

Дане право також не суперечить законодавству, проте необхідно звертати увагу на можливість компіляції відеофрагментів і особливості їх фіксації в матеріалах перевірки.

Права підприємця:

Права, що надаються бізнесу новим порядком контролю, набагато вже прав, наданих законом. Таким чином ми повинні враховувати їх, але керуватися все-таки законом, як юридичним актом більшої сили.Отже, права підприємця це:

  • 1) перевіряти у інспектора праці наявність службового посвідчення;2) не допускати до проведення інспекційного відвідування в разі:відсутності службового посвідчення;якщо на офіційному сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акту, довідки, приписи, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;якщо термін проведення інспекційного відвідування перевищує терміни 10 робочих днів, а для малого бізнесу 2 робочих днів;3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або з приписом;4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об’єкта відвідування (при його наявності) перед наданням акту для підпису керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником;5) перед підписанням акту бути поінформованим про свої права та обов’язки;6) вимагати від інспектора праці дотримання вимог законодавства;7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або конфіденційну інформацію об’єкта відвідування;8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;
  • 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушень при проведенні інспекційних відвідувань, невиїзних інспекцій.
  • Як бачимо, перелік прав, що надаються порядком, по суті носить декларативний загальний характер і значно звужує права, надані законом.

Оформлення результатів перевірки:

За підсумком перевірки складаються акти перевірки та, якщо виявлення порушення припис про їх усунення.

Один примірник акта залишається у суб’єкта господарювання,. Цікаво, що згідно порядку, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- і відеотехніки в ході інспекційних відвідувань долучаються до акта в паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування. Відповідно потрібно вимагати надання акту з копією таких матеріалів.

При чому, якщо ви не згодні з актом – ви можете його і не підписувати (хоча ми рекомендуємо підписати з запереченнями). У разі відмови акт буде складено в трьох примірниках.

Два примірника акта протягом наступного робочого дня направляються підприємцю поштою рекомендованим листом з описом, один з яких суб’єкт господарювання зобов’язаний повернути інспектору.

У разі неповернення акту перевірки складається акт про відмову від підпису в двох примірниках, один з яких направляється підприємцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Зауваження до акта можуть бути подані протягом 3 робочих днів з дня підписання акта і повинні бути розглянуті письмово також протягом 3 робочих днів.Зауваження до акта перевірки є важливим етапом підготовки до майбутнього судового оскарження акту та / або розпорядження, і не радимо їм нехтувати.

Висновки та рекомендації:

Отже, основною проблемою затвердженого порядку контролю за дотриманням законодавства про працю є протиріччя цього порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».Як на практиці буде відбуватися правозастосування цих двох нормативних документів покаже тільки час і перші судові процеси.

  1. Однак, як юридична компанія, захищаючи бізнес в суді більше 10 років, ми дуже оптимістично налаштовані щодо судових перспектив , якщо інспектора з праці будуть керуватися порядком, а не законом.
  2. З рекомендацій можна виділити:– обов’язково присутність професійного юридичного радника при проведенні перевірки;– проведення тренінгів з працівниками щодо поведінки під час перевірки і спілкування з перевіряючими;– перевірка даних про місцезнаходження бізнесу в державних реєстрах та прийняття рішення про відповідність його реальному місцезнаходженням;
  3. – зменшення критеріїв за якими бізнес підпадає під перевірку.
  4. Дата актуалізації статті – травень 2017р.
  5. Податкове право
See also:  Стягнення приватбанком кредитного боргу є незаконним, якщо вас обікрали інтернет-шахраї

20.05.2017

Источник: https://sovetnik.zp.ua/uk/publikacyi/podatkove-pravo/novij-poryadok-provedennya-perevirok-z-pitan-praczi-inspekczijni-vidviduvannya-shho-potribno-znati-i-yak-zahishhatisya/

Новини

  • Кабінет Міністрів України Постановою № 823 від 21 серпня 2019 року «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», затвердив новий порядок, за яким будуть здійснюватися інспекційні відвідування з питань  додержання законодавства про працю.
  • Далі наголосимо, що змінилося у Постанові №823 у порівнянні із Постановою №295, яка втратила чинність у травні 2019 року.
  • Повноваження щодо проведення інспекційних відвідувань знову отримали не тільки інспектори Державної служби з питань праці, але й інспектори праці органів місцевого самоврядування.
  • Одразу треба наголосити на тому, що деяке пом’якшення для бізнесу таки стались.
  • Наразі штрафи будуть накладатися тільки у разі, якщо суб’єкт господарювання не виконав припис та не усунув порушення, що полягали у несвоєчасній та не у повному обсязі виплаті заробітної плати чи/або недодержанні мінімальних гарантій в оплаті праці.

Проте, в частині виявлення непрацевлаштованих працівників Кабмін зберіг жорстку позицію і тут порядок накладення штрафів залишився незмінним. Також розширено підстави для проведення інспекційних відвідувань.

Водночас, об’єкт відвідування має право отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань. 

З метою реалізації законних прав громадян на працю та соціальний захист, а також консультування суб’єктів господарської діяльності з приводу дотримання законодавства про працю в травні поточного року було видано розпорядження міського голови «Про проведення аудиту робочих місць в м. Маріуполі».

На виконання зазначеного розпорядження представниками виконкому міської ради, міського центру зайнятості та Держпраці в Донецькій області, станом на 01.10.2019 року відвідано близько 6 тисяч суб’єктів господарювання. Надавалися роз’яснення з питань офіційного працевлаштування працівників, соціальних гарантій та компенсацій.

Протягом вересня проведено 2 інспекційних відвідування, за результатами яких суб’єктів господарювання буде притягнуто до відповідальності за ст.265 КЗпП України на загальну суму 250 380 грн.  Варто зауважити той факт, що зазначеним суб’єктам вже надавались консультації з приводу офіційного працевлаштування найманої праці інших осіб.

Підсумовуючи викладене, звертаємось до суб’єктів господарювання, а також до найманих ними працівників щодо неухильного дотримання вимог чинного законодавства України про працю та зайнятість населення.

Читайте також наші новини у 

Источник: https://mariupolrada.gov.ua/news/zatverdzheno-novij-porjadok-inspekcijnih-vidviduvan-z-pitan-praci

15 важливих питань роботодавців: відповідає Навчальний центр Держпраці | Охорона праці і пожежна безпека

Розмежування трудових і цивільно-пра­вових договорів, заснованих на трудовій діяльності людей, набуває на практиці ве­ликого значення, позаяк змішування цих понять може спричинити неправильне за­стосування законодавства. Укладення роботодавцем з праців­ником цивільно-правового договору замість трудового договору є гру­бим порушенням трудових прав працівника.

Відповідно до КЗпП трудовий договірє угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а також виконувати норми внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати заробітну пла­ту і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і трудовим договором.

За трудовим договоромпрацівник зобов'язаний виконувати не якусь індиві­дуально-визначену роботу, а конкретну роботу, означену однією або кількома про­фесіями, спеціальностями, посадами від­повідної кваліфікації, а також виконувати свою трудову функцію під контролем та керівництвом роботодавця. Причому по закінченні виконання визначеного завдан­ня трудова діяльність не припиняється, працівник зобов'язаний виконувати будь-яке завдання роботодавця, що належить до його трудової функції, обумовленої трудовим договором.

За трудовим договоромроботу працівників має організовувати роботодавець, створюючи працівникові потрібні умови для виконання роботи, забезпечуючи його сировиною, матеріалами та інструментами.

Під час виконання робіт за трудовим договором роботодавець зобов'язаний забезпечити працівникові належні й безпеч­ні умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним і трудовим договором.

За трудовим договорому процесі виконання трудової функції працівник має дотримуватися правил внутрішнього тру­дового розпорядку, встановлених у робо­тодавця.

Тобто дотримуватися режиму робочого часу, розпочинати роботу у вста­новлений час і закінчувати роботу не рані­ше часу, зазначеного в правилах внутріш­нього трудового розпорядку. За трудовим договором працівник зобов'язаний викона­ти певну роботу у визначений роботодав­цем відтинок часу.

Так, відрядник повинен виконати денну норму виробітку, працівник-погодинник має щодня відпрацювати встановлену норму робочого часу.

На відміну від трудового договору, цивільно-правовий договір – це угода двох або більше осіб стосовно встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Трудовий і цивільно-правовий договори по-різному укладаються, зміню­ються, розриваються та створюють відмінні один від одного правові наслідки.

За цивільно-правовими договорамипідрядник (виконавець) зобов'язується виконати на свій страх і ризик визначену роботу за завданням замовника з його або власних матеріалів.

Під час укладання цивільно-правових договорівпроцес праці виконавця не ре­гламентується.

Підрядник (виконавець) сам організовує свою роботу, визначає час початку й закінчення щоденної робо­ти, розподіляє час роботи і її тривалість на свій розсуд.

У разі виконання завдання за договором підряду та іншими договора­ми цивільного права процес праці та умови її застосування перебувають за межами зобов'язальних правовідносин. Праця слугує тут лише способом виконання зобо­в'язань.

За цивільно-правовими договорамивстановлюється лише кінцевий термін ви­конання завдання. За договором підрядуоплачується готовий результат праці підрядника.

Однак, основною відмінністю трудового договору від цивільно-правового договору, те що ЦПД на виконання робіт (надання послуг) найчастіше укладається, коли такі роботи носять РАЗОВИЙ ХАРАКТЕР

З огляду на викладені розбіжності трудового та цивільно-правового договорів, сама назва передбаченої Класифікатором посади (професії) водій або прибиральниця  свідчить  про трудові відносини.

На практиці, робота водієм або прибиральницею передбачає за своїм змістом виконання трудової функції під контролем та керівництвом роботодавця, якийвизначає працівникові  час початку й закінчення щоденної робо­ти, розподіляє час роботи і її тривалість.

Причому по закінченні виконання визначеного завдан­ня трудова діяльність не припиняється, працівник зобов'язаний виконувати будь-яке завдання роботодавця. Відсутній характер самостійності в організації роботи. Відсутні ознаки разового характеру роботи водія або прибиральниці.

З огляду на викладене, чинним законодавством не встановлено прямої заборони щодо можливості укладення з громадянами договорів цивільно-правового характеру про надання послуг з прибирання певних приміщень (території) або ж про надання послуг з перевезення вантажів.

Разом з тим,  є висока імовірність, що за результатами інспекційного відвідування Держпраці, відносини суб’єкта господарювання з громадянами щодо виконання ними роботи водія або прибиральниці, будуть визнані за своїм змістом такими, що мають ознаки трудових відносин, що може мати  своїм наслідком накладення штрафних санкцій за виконання роботи без укладення трудового договору.

Источник: http://oppb.com.ua/articles/15-vazhlyvyh-pytan-robotodavciv-vidpovidaye-navchalnyy-centr-derzhpraci

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*