Що змінюється у діяльності товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю у зв’язку з появою нового закону?

Що змінюється у діяльності товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю у зв’язку з появою нового Закону?

  • Колонка юриста Марти Сарвас.
  • Правовий статус, порядок створення, діяльності та припинення, права та обов’язки учасників ТОВ та ТДВ станом на сьогодні регулюється Законом України «Про господарські товариства», який прийнятий 1991 року.
  • Вищезгаданий Закон вже давно не відповідає сучасним реаліям господарювання, залишаючи фактично неврегульованими безліч питань здійснення господарської діяльності у формі ТОВ та ТДВ.

6 лютого 2018 року Верховна Рада України схвалила у другому читанні і в цілому довгоочікуваний Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі – Закон). Законопроект № 4666 підтримали 285 народних депутатів.

Закон містить положення суттєво відмінні та доволі прогресивні в порівнянні з тими, що закріпленні Законом України «Про господарські товариства».

Нововведення закону

Зокрема, відповідно до нового Закону, кількісний склад учасників товариства не буде обмежуватись. Законом вводяться нові поняття, такі як «корпоративний договір» та «безвідклична довіреність», а також інші положення, про які буде згадано нижче.

Відповідно до Закону, метою корпоративного договору є врегулювання відносин між учасниками товариства з питань, які виникають чи можуть виникнути під час реалізації такими учасниками своїх прав та обов’язків.

На виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасника, який є стороною корпоративного договору, може видаватись безвідклична довіреність, яка підлягає нотаріальному посвідченню.

Така довіреність є дійсною до виконання мети, для якої її було видано, і може бути скасована лише за згодою її представника або у випадках, які прямо передбачені цією довіреністю.

Ще однією новелою є договір про створення товариства. Метою цього договору є забезпечення виконання учасниками-засновниками всіх домовленостей досягнутих між ними до моменту створення товариства та його державної реєстрації.

Законом суттєво зменшується обов’язковий перелік відомостей, що зазначаються в статуті і, фактично, ці питання передаються на вирішення учасників-засновників. Більше не потрібно зазначати в статуті перелік учасників, їх персональні дані, розмір статутного капіталу, розмір часток учасників.

Відомостями, які обов’язково повинні зазначатись в статуті є лише: 1) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Також зменшується строк на внесення вкладу учасниками товариства у зв’язку із створенням товариства з 1 року до 6 місяців, з дати державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом.

Читайте також: Колонка юриста: аграрні розписки – ефективний шлях залучення коштів в агробізнес

Щодо збільшення статутного капіталу, новий Закон передбачає таке збільшення шляхом внесення додаткових вкладів та без додаткових вкладів, за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.

При збільшені статутного капіталу без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення їхніх часток у статутному капіталі не змінюється. У випадку збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, таке збільшення може здійснюватися як учасниками товариства так і третіми особами.

При чому учасники мають переважне право зробити додатковий вклад в межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до їх часток у статутному капіталі.

Лише після реалізації всіма учасниками або відмови від реалізації свого переважного права, треті особи та учасники, які бажають здійснити додаткові вклади понад суму їх часток у статутному капіталі, можуть здійснити додаткові вклади в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками вкладів, які скористалися своїм переважним правом, якщо інше не передбачене статутом. Також передбачається можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу, цей договір виконує роль певної гарантії для його сторін до моменту фактичного внесення вкладу і забезпечує виконання домовленостей між сторонами.

Важливі зміни

Варто зазначити, що положення щодо переважного права учасників товариства на придбання частки іншого учасника, в новому Законі прописані більш детально ніж в Законі України «Про господарські товариства», зокрема вказується, якщо жоден з учасників протягом 30 днів з дати отримання письмового повідомлення про намір учасника продати свою частку не повідомів письмово про свій намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник надав свою згоду на продаж такої частки на 31 день з дати отримання письмового повідомлення. Зазначається, що переважне право не застосовується у разі, якщо інший порядок визначено в статуті, якщо це передбачено корпоративним договором, а також у разі продажу частки на аукціоні.

Законом зменшено строк на звернення кредиторів до товариства у зв’язку з зменшенням статутного капіталу, цей строк тепер становить 30 днів і відраховується від моменту отримання письмового повідомлення кредитором.

Встановлюється новий порядок виходу учасника з товариства.

У будь-який час без згоди інших учасників може вийти лише учасник, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків.

Щодо учасника товариства, частка якого у статутному капіталі становить 50 або більше відсотків, то такий учасник може вийти з товариства за згодою інших  учасників товариства.

За новим Законом, як і за Законом України «Про господарські товариства», вищим органом товариства залишаються загальні збори учасників.

Передбачається можливість створення наглядової ради, вперше цей інститут було запроваджено Законом України «Про акціонерні товариства».

Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства.

Наглядовій раді можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів. Щодо виконавчого органу товариства, зазначається, що він може бути одноосібним (директор) або колегіальним (рада директорів). Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Про загальні збори

Нормами нового закону передбачається можливість скликання загальних зборів учасників  з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради та на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу.

Положеннями Закону закріплюється ряд рішень загальних зборів учасників, які мають прийматися одностайно (затвердження грошової оцінки негрошового вкладу, перерозподіл часток між учасниками товариства, створення інших органів товариства, прийняття рішення про придбання товариством частки учасника), які приймаються 3/4 (внесення змін до статуту, зміна розміру статутного капіталу, прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання), та які приймаються більшістю голосів.

Закон закріплює норми, які визначають порядок участі у загальних зборах шляхом заочного голосування та прийняття рішення загальних зборів учасників шляхом опитування. При заочному голосуванні справжність підпису учасника товариства засвідчується нотаріально.

Закон встановлює обмеження щодо рішень, які приймаються шляхом опитування, зокрема не можуть прийматись шляхом опитування рішення про внесення змін до статуту, про ліквідацію товариства, злиття, приєднання, виключення учасника з товариства та інші рішення визначені статтею 37 Закону.

Для прийняття рішення шляхом опитування згода учасника з запропонованим рішенням має бути безумовною. Рішення, отримані від учасників товариства скріплюються, зберігаються разом та набувають статусу протоколу. Прийняття рішення шляхом опитування може здійснюватись із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом.

Це положення Закону є доволі прогресивним та може допомогти оперативно прийняти рішення учасниками.

Посадові особи і конфлікт інтересів

Крім цього, Закон містить визначення посадових осіб товариства, а також визначення того, що вважається конфліктом інтересів, що вважається значним правочином, а також правочином щодо якого є заінтересованість. Ці норми закону дозволяють здійснювати більш посилений контроль за виконавчим органом товариства та наглядовою радою (у разі створення). Також слід зазначити, що Закон тепер прямо передбачає можливість укладення цивільно-правового договору з виконавчим органом товариства.

Передбачається можливість укладення договору про припинення товариства, який визначатиме умови передачі майна, прав та обов’язків правонаступникам та інші умови припинення. Вбачається, що відповідно до Закону сторонами договору можуть бути лише товариства, які беруть участь у припиненні, тобто лише юридичні особи.

Отож, на новий Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» покладаються великі сподівання, однак лише практика зможе показати чи ці сподівання є виправданими.

Що змінюється у діяльності товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю у зв’язку з появою нового Закону?

Марта САРВАС,

юрисконсульт департаменту корпоративного права та інтелектуальної власності. ІТ, ТОВ “Юридична компанія “Захист власності”.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Источник: https://dyvys.info/2018/02/20/kolonka-yurysta-shho-daye-novyj-zakon-pro-tovarystva-z-obmezhenoyu-ta-dodatkovoyu-vidpovidalnistyu/

Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю: нові правила гри

Через 3 місяці після опублікування нового закону норми Закону «Про господарські товариства» в тій частині, що стосується ТОВ та ТДВ, втратять чинність. Враховуючи, що норми старого Закону щодо акціонерних товариств не діють вже давно, можна буде перейменовувати його у Закон «Про повне та командитне товариства».

У ТОВ і ТДВ буде рік, щоб безкоштовно привести свої статути у відповідність до нового закону та провести державну реєстрацію відповідних змін (п. 5 гл. 8 нового закону). Протягом цього року положення старого статуту будуть вважатися чинними.

Але яких змін чекати?

Очевидні недоліки нового закону

Перше, що дивує у новому законі – відсутність визначень. Не лише окремої статті з визначенням понять не має в законі, але й не розкрито значення головних термінів: ТОВ та ТДВ.

Друге, що залишає неприємний осад – закон починається зі статей про відповідальність учасників товариства та самої юридичної особи. Не розкрито питання, хто саме може бути учасником товариства, порядок створення та правовий статус товариства як юридичної особи, яка володіє майном, а вже зазначається про їх відповідальність. Статті надруковані без системи та логіки.

Договір про створення товариства та корпоративний договір

Закон передбачає можливість засновників товариства перед його створенням укласти договір, в якому визначається порядок заснування товариства, розмір статутного капіталу та інші умови, пов’язані з етапом створення товариства (ст. 10). Такий договір матиме назву «договір про створення товариства» і діятиме до дня державної реєстрації юридичної особи.

Враховуючи, що всі ці умови наразі прописуються в протоколі загальних зборів про створення товариства, сумнівно, щоб такий вид договору, тим більш, укладання якого є не обов’язковим, набув значного поширення. Адже без погодження засновниками порядку заснування товариства, навряд чи вони б підписували протокол № 1.

See also:  Суд: визнання електронних торгів такими, що відбулись та визнання переможцем торгів - такі вимоги не задовольняються судом оскільки не є передбаченими законом способами

Проте існує інший вид договору, який, хоча теж не є обов’язковим, однак матиме велику популярність. Це корпоративний договір (ст. 7).

В корпоративному договорі визначаються правила, відповідно до яких учасники повинні користуватися своїми корпоративними правами. Наприклад, в такому договорі може бути передбачено обов’язок учасника купити або продати свою частку в товаристві у разі настання певних умов.

  • Зверніть увагу: зміст корпоративного договору є конфіденційним та не підлягає розкриттю.
  • Але корпоративний договір, стороною якого є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство або юридична особа, у статутному капіталі якої 25% і більше прямо або опосередковано належить державі або територіальній громаді, оприлюднюється –  протягом 10 днів з моменту його укладення шляхом розміщення на сайті відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування.
  • Із конфіденційністю корпоративних договорів виходить певний парадокс.

З одного боку, значення корпоративного договору частково нівелюється такими нормами, відповідно до яких третя особа повинна знати вимоги конфіденційного договору, зміст якого така особа знати не може. Інакше такий правочин не є нікчемним, що робить існування корпоративного договору не дуже корисним для самих засновників.

З іншого боку конфіденційність корпоративного договору певним чином захищає  контрагентів засновників.

Адже за нормами нового закону правочин, що порушує умови корпоративного договору, є нікчемним, якщо інша сторона правочину (третя особа по відношенню до товариства) знала про існування корпоративного договору та про його умови, що були порушенні під час вчинення правочину.

Те, що про це знав сам засновник, закон не згадує, а отже, таке пряме порушення корпоративного договору відбиватиметься на засновнику-порушнику лише тими санкціями, які в ньому передбачені. На третю сторону це порушення не впливатиме.  

Новий орган товариства – наглядова рада

Управління товариством здійснюватиме його виконавчий орган. Передбачається, що він буде одноосібним. Втім, називати його саме «директором» не обов’язково – це вважається базовою назвою цього органу, але в статуті може бути передбачено іншу назву (ст. 40).

Новий закон передбачає можливість створення нового органу товариства – наглядової ради, яка покликана контролювати та регулювати діяльність виконавчого органу товариства. Наразі така можливість надана ревізійній комісії.

Проте новий закон наділив наглядову раду повноваженнями, що були відсутні у ревізійної комісії. Наприклад, обрання та звільнення директора товариства – функція, яка традиційно належить саме загальним зборам, в новому законі може бути передана наглядовій раді (ст. 39).

Нотаріальне засвідчення статуту

Після набрання чинності новим законом, навіть при первинній реєстрації товариства, підписи всіх учасників на статуті повинні будуть засвідчуватися нотаріально (ст. 11). Це створить додаткові витрати для засновників.

Нагадаємо, що зараз перша реєстрація статуту не потребує обов’язкового нотаріального затвердження, на відмінну від внесення змін до нього. Зокрема, це передбачено в абз. 2 п. 9 ч. 1 ст. 15 Закону № 755.

Внесення змін до статуту

Наразі для внесення змін до статуту достатньо простої більшості голосів (ст. 59 Закону).

Але за новим законом для здійснення цієї дії буде необхідно ¾ голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Стільки ж голосів знадобиться для зміни розміру статутного капіталу товариства та його ліквідації (ст. 35).

Одностайні рішення загальних зборів

Закон передбачає ряд випадків, коли рішення загальних зборів повинно бути 100-відсотковим. Наприклад:

  • при підписанні першої редакції статуту (ст. 11),
  • при грошовій оцінці не грошового вкладу учасника товариства в статутний капітал (ст. 13),
  • при зміні відсоткового співвідношення часток учасників (ст. 12) та інше.

Розмір і порядок формування статутного капіталу

Як і раніше, законом не передбачається мінімальний розмір статутного капіталу. Проте введено норму, згідно з якою статутом товариства можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників (ч. 3 ст. 12).

Ця новація призвана захистити права учасників товариства.

По-перше, така норма надає імперативного характеру добровільному рішенню засновників встановити зазначені обмеження в статуті. Тому суд буде зобов’язаний враховувати норми статуту (якщо сторони встановили в ньому такі обмеження) і не зможе посилатися на їхню необов’язковість через незакріплення в законі.

  1. Що змінюється у діяльності товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю у зв’язку з появою нового Закону?
  2. По-друге, така норма здатна захистити учасника товариства від розмивання його частки в статутному капіталі та його фактичного виключення зі складу осіб, які впливають на діяльність товариства.
  3. У разі укладання корпоративного договору, аналогічні норми можна передбачити і в ньому.

Також закон дозволяє збільшувати розмір статутного капіталу не тільки вкладами учасників, але й за рахунок нерозподіленого прибутку товариства (ст. 17). Цього наразі немає, хоча така операція має достатній інтерес серед засновників/учасників.

Зверніть увагу: новий закон встановлює вимогу, що такий спосіб збільшення розміру статутного капіталу не може призвести до перерозподілу часток учасників (якщо не залучаються додаткові вклади).

Таким чином, чистий прибуток, на суму якого збільшується статутний капітал, ділиться пропорційно частці кожного зі засновників/учасників. І при цьому визначається нова вартість (номінальна) кожної такої збільшеної частки. Сума таких нових вартостей дасть нову суму статутного капіталу товариства (після збільшення). А розмір часток залишиться незмінним.   

Звісно, реінвестованих дивідендів такі засновники/учасники не отримають. Але це не означає, що цей прибуток буде втрачений назавжди. Адже при виході з товариства або при його ліквідації кожен з засновників/учасників матиме право на отримання майна пропорційно своїй частці (в тому числі, частці, яка виникла шляхом реінвестиції).

До речі, цікаво, як коментуватимуть таку можливість податківці. Адже на сьогодні операцію з реінвестиції чистого прибутку вони розглядають як виплату дивідендів з їх подальшим внесенням до статутного капіталу.

Строк внесення вкладів в статутний капітал

Згідно з чинним законодавством учасники повинні внести свої вклади до закінчення  першого  року  з  дня  державної реєстрації  товариства (ст. 52 Закону). Новий закон зменшує такий строк до 6 місяців (ст. 14).

В той же час, засновникам надається право змінити цей строк в положеннях статуту. При цьому мінімальні та максимальні строки внесення вкладу, що можуть передбачатися статутом, законом не встановлені.

Спадкування частки в статутному капіталі

Загальне правило нового закону встановлює, що у разі смерті учасника, частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства (ст. 23). Проте закон передбачає можливість учасників змінити цю норму у статуті товариства та, зокрема, встановити, що до спадкоємця взагалі не переходить частка учасника товариства (ст. 24).

Вихід учасника з товариства

Варто звернути увагу, що новим законом встановлені нові правила виходу зі складу учасників товариства.

Учасник, який вийшов з товариства, має право одержати від останнього вартість своєї частки протягом  року. Проте, якщо учасник має частку в товаристві у розмірі 50% і більше, то вийти з товариства він зможе лише за згодою інших учасників (ст. 25). Якщо вони будуть проти, можна продати свою частку третім особам, але інші учасники мають переважне право на її придбання (ст. 20).

Замість висновків

Загалом більшість норм нового закону містять допис, що інший порядок реалізації прав та обов’язків товариства (його учасників) може бути передбачений статутом. Це, безсумнівно, позитивний крок у розбудові незалежного підприємництва.

З іншого боку, деякі інститути нового закону, як-то корпоративний договір, врегульовані недостатньо чітко. Це може призвести до їх не ефективного використання на практиці.

А деякі норми, як-от, нотаріальне посвідчення статуту новоствореного підприємства, не несуть жодного покращення.

Источник: https://news.dtkt.ua/state/laws-and-regulations/47228

Що змінюється у діяльності товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю у зв’язку з появою нового Закону?

06 лютого 2018 року Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Закон набере чинності всього через три місяці з дня його опублікування, за винятком лише ст.23 Закону  (Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника товариства) яка набирає чинності через рік з дня набрання чинності цим Законом.

ТОВ і ТДВ протягом року з дня набрання чинності цього Закону, можуть безкоштовно привести свої Статути у відповідність до нового Закону та провести держану реєстрацію відповідних змін. Але протягом, цього року положення старого Статуту будуть вважатися чиними.

Отже, вже зовсім скоро ТОВ та ТДВ працюватимуть по-новому. Пропонуємо розглянути основні новели Закону та розібратись, наскільки він змінить життя українського бізнесу.

Основні новели прийнятого Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»:

1.  Відсутність обмеження максимальної кількості учасників Товариства.

Закон передбачає скасування ліміту учасників в Товаристві (зараз – не більше 100 осіб).

Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає. Корпоративний договір, яким встановлюється обов’язок учасників забезпечити голосування згідно з вказівками органів управління Товариства, є нікчемним.

See also:  Земля по бартеру і безхазяйні земельні ділянки – аналіз законодавчих змін

3. Запровадження інституту безвідкличної довіреності.

Для реалізації прав та інтересів сторін такого корпоративного договору законодавець передбачив можливість видачі безвідкличної довіреності. Безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню.​З мінусів – у випадку порушення інтересів однієї зі сторін договору, єдиним засобом правового захисту залишається суд.

4. Замість включення відомостей про статутний капітал, місцезнаходження та учасників до статуту Законом передбачено відображення цих відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Важливою новелою Закону є виключення інформації про розмір статутного капіталу та переліку учасників Товариства з переліку відомостей, що підлягають обов‘язковому закріпленню в статуті.

Замість включення відомостей про статутний капітал та учасників до статуту Законом передбачено відображення цих відомостей у Єдиному державному реєстрі та чіткі правила, що захищають права всіх заінтересованих осіб.

З цією метою вносяться зміни до Закону України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Також до статуту не потрібно буде включати місцезнаходження Товариства.

5.  Учасниками мають вносити вклади  не пізніше 6 місяців з дня державної реєстрації Товариства.

Тепер при створенні нового Товариства учасники будуть зобов’язані сформувати статутний капітал товариства у повному обсязі протягом 6 місяців з дати державної реєстрації, якщо інше не встановлено статутом (сьогодні цей строк – 1 рік). Важливо, що Закон також нарешті скасовує заборону на конвертацію заборгованості у частку у статутному капіталі ТОВ (debt– to–equity swap).

Крім того, Закон передбачає можливість збільшення статутного капіталу Товариства не лише за рахунок додаткових внесків учасників (як зараз), але й за рахунок нерозподіленого прибутку.

При цьому, Закон встановлює переважне право учасників на здійснення додаткових вкладів, тоді як треті особи зможуть здійснювати додаткові вклади лише після реалізації учасниками свого переважного права.

На відміну від поточної ситуації, Закон також встановлює строки для внесення учасниками свого додаткового вкладу – 1 рік для учасників та 6 місяців для третіх осіб (раніше, строки повинні були визначатись у рішенні зборів). Крім того, Закон навіть передбачає можливість укладення договору між товариством та учасником та/або третьою особою про внесення додаткового вкладу.

Щодо зменшення статутного капіталу – Закон зменшує строк, протягом якого до Товариства можуть звернутись кредитори, яких було повідомлено про зменшення капіталу.

Із набранням чинності Законом такий строк становитиме 30 днів (наразі законодавство прямо не визначає такий строк, але передбачає, що рішення про зменшення статутного капіталу набирає чинності через 3 місяці з дати державної реєстрації саме з метою захисту інтересів кредиторів).

6.  Особливий механізм внесення вкладу у негрошовій формі.

Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники Товариства. При створенні Товариства, така оцінка визначається рішенням засновників про створення Товариства.

7. Особливості виходу учасника з Товариства.

Учасник, частка якого в капіталі Товариства перевищує 50 відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників, в той час як учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства не перевищує 50 відсотків, може у будь-який час вийти з товариства;

8.   Виплата дивідентів.

Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку Товариства особам, які були учасниками Товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо Товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у Товаристві або з правонаступниками учасників Товариства, в тому числі якщо  майна Товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати. Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.

9.  Запроваджується механізм заочного голосування. 

Учасник Товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі (заочне голосування). Справжність підпису учасника Товариства на такому документі засвідчується нотаріально.

10.  Рішення загальних зборів учасників може бути прийнято шляхом опитування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники Товариства. Якщо інше не встановлено статутом Товариства, датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення.

11.  При обранні на посаду посадова особа Товариства зобов‘язана подати Товариству перелік своїх афілійованих осіб.

Посадовими особами Товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

При обранні на посаду посадова особа Товариства зобов‘язана подати Товариству перелік своїх афілійованих осіб. У разі зміни складу афілійованих осіб посадова особа у п‘ятиденний строк з дня, коли їй стало відомо про таку зміну, зобов‘язана повідомити про це Товариство.

Отримання посадовою особою або її афілійованими особами від третіх осіб виплат, винагород чи інших благ за дії (бездіяльність), пов‘язані з виконанням посадовою особою її повноважень, є конфліктом інтересів.

Афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».

12. Встановленно перелік документів які Товариство зобов’язане зберігати. 

Товариство зобов’язано зберігати такі документи (підлягають зберіганню протягом всього строку діяльності Товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства) а саме :

  • протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
  • статут товариства та зміни до статуту;
  • протоколи загальних зборів учасників;
  • документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
  • положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);
  • протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;
  • аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;
  • річну фінансову звітність;
  • документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
  • документи, пов’язані з випуском емісійних цінних паперів;
  • інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
  • документи, що підтверджують права товариства на майно;
  • документи бухгалтерського обліку.

Відповідальність за зберігання документів Товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) – щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

13.   Річні загальні збори скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року.

Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов’язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір

14. Статутом Товариства може передбачатися проведення загальних зборів учасників шляхом телеконференції, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій.

Статутом Товариства може передбачатися проведення загальних зборів учасників шляхом телеконференції, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій, за умови, що кожен з учасників може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, винесених на розгляд загальних зборів.

15.   Пропонується надати учасникам Товариства можливість передбачити в статуті створення наглядової ради.

Статутом Товариства може бути передбачено утворення наглядової ради. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом Товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства.

Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства.

Читати по темі:  Податкова реформа: перше читання пройшли…

Наглядовій раді Товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників.

З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним. Договір, що укладається з членом наглядової ради від імені товариства, підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або члени наглядової ради можуть бути тимчасово відсторонені від виконання своїх повноважень. У разі припинення повноважень члена наглядової ради за рішенням загальних зборів учасників відповідний договір із цією особою вважається автоматично припиненим.

16.  Встановлюються правила про значні правочини і правочини із заінтересованістю.

Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом Товариства.

Якщо замість кількох правочинів Товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним.

Посадові особи Товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів, солідарно відповідають за збитки, заподіяні Товариству.

17. Встановлення правила про правочини із заінтересованісю. 

Посадові особи Товариства, винні у порушенні порядку вчинення правочинів із заінтересованістю, солідарно відповідають за збитки, завдані Товариству.

18. Захист прав кредиторів під час виділу та припинення товариства

Протягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення Товариства шляхом поділу, перетворення або про виділ, а в разі припинення Товариства шляхом злиття або приєднання – з дати прийняття рішення про це останнім із товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне Товариство, що бере участь у припиненні, зобов’язані письмово повідомити про це всіх відомих їм кредиторів.

See also:  Дуже просто про революційний земельний закон - protocol

Кредитор товариства, вимоги якого до Товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом 30 днів з дня направлення йому повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення за вибором Товариства однієї з таких дій:

  • надання забезпечення виконання зобов’язання;
  • дострокового припинення або виконання зобов’язання (зобов’язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між Товариством та кредитором.

Якщо кредитор не звернувся до Товариства у встановлений строк з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від Товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язання (зобов’язань) перед ним.

Юридичний інтернет ресурс Протокол

Источник: https://www.buh24.com.ua/shho-zminyuyetsya-u-diyalnosti-tovaristva-z-obmezhenoyu-ta-dodatkovoyu-vidpovidalnistyu-u-zv-yazku-z-poyavoyu-novogo-zakonu/

Зміни у створенні та діяльності Товариств з обмеженою відповідальніс

Татьяна Смиян, руководитель юридического управления KVADRA INVEST, адвокат

З 17.06.2018 р. набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

Розглянемо основні нововведення:

 Учасники Товариства

  • Згідно нового Закону кількість учасників ТОВ не обмежується.
  • Законом встановлені лише два обов’язки учасників ТОВ: дотримуватися статуту та виконувати рішення загальних зборів учасників товариства, все інше є правом, а не обов’язком учасника. Новелою Закону є укладання корпоративного договору, за яким учасники товариства визначають спосіб реалізації своїх прав або зобов’язуються утриматися від реалізації таких прав, учасники мають право на власний розсуд врегулювати багато нюансів подальшого спільного управління товариством. Корпоративний договір укладається в письмові формі і є конфіденційним. 
  • Учасник товариства може видати безвідкличну довіреність з корпоративних прав, яка не може бути скасована без згоди представника на якого вона видана, якщо інше не передбачено у довіреності. Така довіреність може бути скасована судом у разі порушення прав та інтересів довірителя. Довіреність має бути нотаріально посвідчена і не може бути передовірена іншій особі, якщо інше не встановлено в довіреності.

Створення Товариства

Перша редакція Статуту  підписується всіма учасниками товариства, підписи підлягають нотаріальному посвідченню.

В Статуті зазначаються відомості про найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього, а також можуть зазначатися інші відомості, що не суперечать закону.

Такі дані як склад учасників Товариства, розмір статутного капіталу, місцезнаходження Товариства, в Статуті можуть не зазначатися, а вносяться до реєстру юридичних осіб. Відповідно внесення змін пов’язаних зі зміною складу учасників, розміром статутного капіталу та місцезнаходженням юридичної особи не потребуватимуть внесення змін до Статуту Товариства.

Первинне формування Статутного капіталу Товариства має бути здійснено учасниками Товариства протягом шести місяців з дати державної реєстрації, якщо інше не передбачено Статутом. В Статуті можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників.

Новелою Закону є виключення норми щодо обов’язкового формування Товариством резервного капіталу у розмірі не менше 25% статутного  (складеного)  капіталу. Згідно нового Закону Товариство формує резервний капітал у випадку придбання частки у власному статутному капіталі без його зменшення, у розмірі ціни придбання викупленої частки.

  • Збільшення Статутного капіталу Товариства
  • Статутний капітал можна збільшити без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства, в такому разі не змінюється співвідношення розмірів часток учасників.
  • У разі збільшення Статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, за аналогією до діяльності акціонерних товариств Загальними зборами учасників приймається Рішення про залучення додаткових вкладів, в якому визначається загальна сума збільшення, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника та запланований розмір статутного капіталу Товариства.

 Спочатку реалізується переважне право зробити додатковий вклад учасниками Товариства пропорційний їх часткам. Додаткові вклади учасниками вносяться не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.

Треті особи та учасники товариства (понад розмір пропорційний частці) можуть вносити вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками. Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників можуть встановлюватись інші строки для внесення додаткових вкладів.

З учасником Товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу.

Протягом одного місяця після спливу строку для внесення додаткових вкладів, учасники Товариства приймають рішення про: затвердження результатів внесення додаткових вкладів; затвердження розмірів часток та їх вкладів; затвердження збільшеного статутного капіталу.

Таким чином при збільшенні Статутного капіталу Товариства Загальні збори учасників Товариства скликатимуться два рази: один – при прийняті рішення про збільшення і другий раз – при затвердженні результатів такого збільшення. Теоретично можна спробувати об’єднати дані засідання в одне, на якому прийняти рішення про збільшення і затвердити таке збільшення. Проте в даному випадку додатковий вклад повинен бути внесений не пізніше дати проведення такого засідання.

Зменшення Статутного капіталу/ Відчуження частки/ Звернення стягнення на частку

Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.

Кредитори протягом 30 днів після отримання повідомлення, зазначеного в частині третій цієї статті, можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів одного з таких заходів за вибором товариства: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору забезпечення; дострокове припинення або виконання зобов'язань перед кредитором; укладення іншого договору з кредитором.

Учасник має право відчужити свою частку. Статутом товариства може порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права.

  1. Законом передбачена процедура звернення стягнення на частку, в тому числі обов’язок надання відомостей про частку учасника на вимогу державного виконавця.
  2. Вихід учасника з товариства
  3. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
  4. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.
  5. Управління товариством. Посилення відповідальності виконавчого органу
  6. Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Статтею 30 Закону передбачена компетенція загальних зборів. Законом передбачена процедура скликання загальних зборів.

Загальні збори можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог щодо порядку скликання якщо в таких загальних зборах взяли участь всі учасники товариства і надали згоду на розгляд таких питань.

Законом передбачені дві нові процедури голосування: заочне голосування (справжність підпису засвідчується нотаріально) та шляхом опитування (рішення викладається в письмовій формі та додаються копії відповідей учасників товариства).

Питання пов’язані зі створенням наглядової ради визначаються статутом. З членами наглядової ради укладається цивільно правовий або  трудовий контракт на оплатній чи безоплатній основі.

Виконавчий орган: директор або дирекція. Законом передбачені засідання дирекції, можливість діяти від імені товариства без довіреності як генеральному директору так і всьому складу дирекції, що має бути визначено статутом.

Новелою даного закону є виключення обов’язку Товариства створювати ревізійну комісію – орган, який здійснював контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства. З практики більшість юридичних осіб (окрім акціонерних товариств та фінансових компаній) не виконували обов’язку щодо створення даного органу.

Новий Закон для контролю за фінансовою діяльністю Товариства: 1) закріплює право учасника/учасників, якому/яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу, – проводити аудит із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов’язаного майновими інтересами з Товариством, посадовими особами Товариства, та відповідно обов’язок виконавчого органу – надати документи для аудиту; 2) посилює відповідальність виконавчого органу Товариства. Так, у випадку нескликання Загальних зборів учасників у зв’язку з погіршенням фінансового стану Товариства, що призвело до визнання Товариства банкрутом, члени виконавчого органу солідарно нестимуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями Товариства.

  • У разі призначення тимчасово виконуючого обов’язки, виконавчий орган – директор, несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною особою.
  • Член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства – без згоди загальних зборів учасників: здійснювати господарську діяльність як фізична особа – підприємець у сфері діяльності товариства; бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства; бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.
  • На директора та головного бухгалтера покладається відповідальність за зберігання документів товариства.

Статутом передбачається порядок на вчинення значних правочинів. Якщо правочини вартість майна, робіт або послуг, що є предметом правочинів, перевищує 50 відсотків чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, згода приймається виключно загальними зборами учасників.

Законом надається рік на приведення статутів товариств до відповідності і товариства звільняються від сплати адміністративного збору.

Источник: https://buhgalter911.com/news/news-1039463.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*