Стало відомо, які правки внесуть до законопроекту про ринок землі до другого читання

Стало відомо, які правки внесуть до законопроекту про ринок землі до другого читання Стало відомо, які правки внесуть до законопроекту про ринок землі до другого читання

Про це пише РБК-Україна.

У земельний закон внесли 4 тис. правок.

На пленарному засіданні ВР у четвер парламентарії продовжать роботу над земельною реформою. Законопроект про відкриття ринку землі № 2178-10 був прийнятий за основу в листопаді 2019 року, і до другого читання в нього внесли 4 тис. правок. Процедуру розгляду даних поправок визначать в сесійній залі.

Голосування за земельний закон може затягнутися. За словами голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії, 6 лютого у парламенті буде “земельна ніч”. Нардепи мають намір голосувати “до перемоги” і планують завершити роботу до 3-4 ранку п'ятниці.

Зміни до законопроекту про ринок землі

На початку січня 2020 на сайті Верховної ради була опублікована фінальна версія законопроекту про обіг землі. У підсумковий документ внесені наступні правки:

  • право власності на землю можуть отримати тільки фізичні особи – громадяни України, юридичні особи, які зареєстровані громадянами України, держава і місцева громада;
  • банки можуть бути власниками земельних ділянок в рамках стягнення застави. Такі ділянки повинні бути відчужені на торгах протягом 2 років;
  • допуск іноземців до купівлі землі на території України можливий тільки після прийняття відповідного рішення на референдумі;
  • юридичним особам, учасниками яких є громадяни держави-агресора, фізичним особам, щодо яких застосовані санкції, забороняється купувати землю навіть за умови проведення референдуму;
  • іноземним громадянам забороняється придбання земельних ділянок в 50-км зоні від державного кордону України, незалежно від рішення референдуму.

Придбання права власності на землю

В доопрацьованому законопроекті знижений ліміт на купівлю землі з 210 тис. га до 10 тис. га в одні руки.

  • після запуску земельної реформи буде водитися трирівневе обмеження концентрації землі в одних руках. Незалежно від кількості заснованих підприємств, жоден власник землі сукупно не зможе володіти більше 10 тис. га;
  • у разі перевищення норми, надлишкова земля буде продана на електронних торгах. Земельний закон передбачає введення системи контролю шляхом синхронізації всіх реєстрів власників;
  • розрахунок за придбання ділянок буде проходити тільки в безготівковій формі, що дозволить боротися з тіньовими схемами.Покупець має документально підтвердити джерело походження коштів.
  • ціна продажу ділянок сільськогосподарського призначення не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. Дана норма буде діяти до 1 січня 2030 року.

Варто зазначити, що прийняття закону про обіг землі є лише частиною впровадження земельної реформи. Спікер ВР Дмитро Разумков заявив, що ринок землі в Україні запрацює тільки наприкінці 2020 року. Парламент має ухвалити ще ряд законопроектів щодо погодження всіх земельних питань для функціонування ринку.

↓ Читайте також Стало відомо, які правки внесуть до законопроекту про ринок землі до другого читання

Ринок землі: що зміниться і кому це вигідно

Аналіз законопроекту "ринку землі" до другого читання

?

Игорь Бигдан (ibigdan) wrote, 2020-01-07 11:13:00 Игорь Бигдан ibigdan 2020-01-07 11:13:00 Нарешті стало зрозуміло, в якому варіанті буде винесено на друге читання 2178-10 про ринок землі. І емоції викликає цей варіант найбільш негативні. Вже до першого читання 2178-10 дуже помітно відрізнявся в гірший бік від початкового кабмінівського 2178, але там ще було не все так сумно. Тепер законопроект став ще набагато гіршим.У мережі вже з'явилося багато аналізів правок, але я ще раз коротко перелічу основні:1) Максимальну кількість землі в одного власника знижено з 200 тис. До 10 тис. га.2) Підприємства, серед кінцевих бенефіціарів яких є іноземці, можуть бути допущені до покупки землі тільки після референдуму, тобто ніколи.3) Покупці повинні будуть перед покупкою землі показати джерело коштів.4) Банки можуть володіти землею не більше двох років, після чого зобов'язані продати її на публічних торгах.5) Обмеження щодо купівлі землі в прикордонних районах.При цьому в законопроекті так і не з'явилося обмеження на продаж землі державою та територіальними громадами в перший період після відкриття ринку.Що це буде означати на практиці? Малоприємні речі. В першу чергу, схематоз і влада чиновника. Відразу обмовимося, що в магічну силу заборон ми не віримо. Навіть в більш законослухняних країнах із значно кращими правоохоронними системами, довгострокове перешкоджання прямим економічним інтересам значного прошарку гравців, не спрацьовує. Вірніше спрацьовує тільки в тому випадку, якщо є конкуруюча група гравців, співмірна за активами та можливостям. Що вже говорити про українські реалії, в яких «порішати через кума» є типовим методом ведення бізнесу. Давайте розберемо докладніше.1) На сьогоднішній день в Україні топ-500 землекористувачів обробляють більше 10 тис. га кожен навіть за офіційними даними. Це означає, що вже наявні господарства будуть позбавлені права легально викупити навіть ту землю, яку вже обробляють. Причому мова йде не про один, п'ять або двадцятя найбільших агрохолдингів, а про всі більш-менш великі господарства, на які припадає сумарно більше половини оброблюваних площ. Причому частина з них має серед кінцевих бенефіціарів іноземців або непрозорих юросіб-нерезидентів. Ці взагалі не зможуть викуповувати землю легально.

Навіть без урахування нашої ситуації з правозастосуванням, утримати від покупки землі ледь не всю галузь нереально. Особливо, якщо мова йде про найбільш зацікавлених в ній гравців, у багатьох з яких достатньо фінансових і адміністративних ресурсів. Тим більше, що схеми опосередкованого володіння нескладні. Виходить, що зі старту левова частка ринку землі заганяється в тінь. Тобто прозорості на ринку не буде.

2) Про заборону на покупку іноземцями. Зрозуміло, що втримати від покупки ті холдинги, які вже обробляють землю, не вийде. Вони скуповуватимуть землі через сірі схеми, благо, кілька варіантів таких схем намалювати можна вже зараз.

Але всі ці сірі схеми несуть додаткові ризики, окрім загальних для всієї української економіки ризиків із захистом права власності на будь-які активи. Через вимушено непрозоре володіння землею, всі ці власники будуть більш уразливі для будь-якого тиску з боку держави.

Неможливо перекрити ці механізми володіння для всіх, але завжди можна точково влаштувати неприємності неслухняним, аж до повного витискування з ринку та примусу до продажу.

Отже подовжувати горизонт планування, вибудовувати більш довгі ланцюжки переробки с/г продукції ніхто не буде, занадто ризиковано.

3) Ні про які значні припливи інвестицій при таких обмеженнях говорити не варто. Заходити на ринок з такими ризиками та сірими схемами володіння готові будуть тільки спекулянти. Але і для них мотивація досить спірна.

А значить, не варто очікувати ні припливу інвестицій, ні заходу на ринок великих технологічних гравців, ні особливих вкладень в довгі ланцюжки переробки.

Надію на високотехнологічний агросектор, як один із драйверів економіки на найближчі роки, можна забути.

4) Тепер про середніх та дрібних фермерів, під гаслами про захист яких вводяться всі ці обмеження. Їм теж буде несолодко. Ні для кого не секрет, що малий і середній агробізнес у нас досить рідко веде бізнес прозоро. Найчастіше мова йде про роботу за готівку. Відповідно, показати джерело походження коштів для середнього фермерського господарства буде проблемою. А це означає, що для покупки землі їм доведеться «вирішувати питання» з контролерами, які й будуть здійснювати перевірку джерел походження коштів. Причому не тільки разово доведеться йти на уклін до них. Але й на довгий час збережеться додатковий важіль контролю незручних для місцевої влади сільгоспвиробників. Бо ще як мінімум кілька років можна буде перевірити правильність поданих підтверджуючих документів і визнати джерела походження коштів неналежними.

5) Одне з найсерйозніших побоювань було пов'язане із можливістю скупки землі російськими гравцями з неекономічних мотивів. Частково цей ризик знімається обмеженням на можливість покупки прикордонних земель, але далеко не повністю. Причому всі інші правила гри як раз сприяють такій можливості.

Чим прозоріший та «біліший» ринок, тим сильніше в ньому кидаються в очі каламутні покупки та каламутні схеми володіння. І навпаки, чим каламутніший і схематозніший ринок, тим легше на ньому приховати свою присутність небажаним для держави гравцям. Не дарма в усьому світі з таким задоволенням працюють спецслужби з контрабандистами.

А у нас, судячи з усього, в сірій зоні виявиться мало не половина ринку землі. І відстежити активність росіян в цих умовах буде дуже непросто.

See also:  Законодавством не встановлена залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентами платника податку в ланцюгах постачання, (справа № к/800/42834/15, 14.11.17)

6) Окремі побоювання пов'язані з продажем держземель. Підігрівають ці побоювання дві обставини. По-перше, бюджет на наступний рік абсолютно не виглядає реалістичним. А значить, буде велика спокуса заткнути в ньому дірки будь-якими доступними способами, і продаж земель може здатися дуже вдалим. По-друге, є дуже серйозні побоювання, пов'язані з чистотою рук і помислів чинної влади. Разом це означає, що з високою ймовірністю землі будуть продаватися а) швидко, б) на низькому ринку, в) «своїм» за непрозорими процедурами, г) з можливим додатковим заниженням ціни, д) і виручені гроші будуть миттєво проїдені.Так що в цілому законопроект виглядає в поточній редакції дуже сумно. Можна розбирати докладніше, я перерахував далеко не всі ризики. Виходить ситуація, що ми знову готуємося бігти по тим же граблях, якими успішно пробіглися усією країною в 90-х з ваучерною приватизацією. Політичної волі на повноцінні ліберальні реформи не вистачило. І проводяться напівліберальні реформи, які несуть навіть більше ризиків, ніж повноцінні ліберальні, але при цьому дають дуже незначний у порівнянні з ними виграш. Ми отримуємо великий шанс, що результатами земельної реформи населення буде задоволене приблизно так само, як і результатами приватизації.А що можна сказати доброго про цей законопроект? На жаль, лише одне. Політичної волі для досить ліберальної земельної реформи немає. Тобто я практично впевнений, що законопроект або буде прийнятий в цьому вигляді, або не буде прийнятий ні в якому. У кардинальне поліпшення тексту в сесійній залі я не вірю. Так що реальною альтернативою цьому лайняному законопроекту є фактично продовження дії мораторію, причому швидше за все, не на один рік.У зв'язку з тим, що тема ринку землі була улюбленою темою популістів протягом десятиліть, вона стала для наших політиків токсичною – недарма за реформу земельного ринку при всьому тиску МВФ так і не взялася ні попередня, влада, ні жодна до неї. І якщо зараз навіть в такому кастрованому вигляді ринок землі не буде запущений, то ймовірність його запуску далі падатиме рік від року ще довгий час. Тому що проект непопулярний в будь-якому форматі. Тобто фактично мова йде про те, що або з усіма ризиками і з досить слабким у порівнянні з можливим макроекономічним ефектом ринок землі буде запущений в цій редакції, або ми ще на багато років залишимося без ринку землі. А значить, і без особливих надій на цивілізований та ефективний сільгоспсектор.До слова, при всіх своїх недоліках, цей проект в рази краще того викидня плоду гріховного зв'язку вінницької школи економіки із соціалістичними фантазіями про соціальну справедливість, який рік тому нам презентував Гройсман. На його тлі, цей варіант просто приголомшує польотом ліберальної економічної думки. Наприклад, якщо не помиляюся, тоді обмеження передбачалися взагалі на рівні 300 га в одні руки, чого недостатньо практично ні для якого виду товарного с/г виробництва. І саме своєю потворністю той проект підштовхував до думки, що саме він і може реалізуватися.

Таким чином, зараз потрібно зробити досить звичний вибір з двох сортів лайна. Або не зважаючи на всі значущі та численні недоліки підтримати цей проект.

Або з високою ймовірністю підвісити ситуацію без ринку землі ще на кілька років. А оскільки, за чутками, голосів під цей закон майже вистачає, то шанси вплинути на підсумкове рішення існують.

Давайте вирішувати, який із варіантів нам здається найменш неприємним.

Спікер партії з питань економіки та фінансів Никита Соловьев

Рада прийняла в першому читанні законопроект про відкриття ринку землі з 1 жовтня

«За» проголосувало 240 нардепів, з них 227 — з фракції Слуги народу, ще 13 — позафракційні.

Розгляд законопроектів про ринок землі (урядовий і 10 альтернативних) тривав кілька годин.

Законопроект 2178−10 ініціювала група депутатів від Слуги народу, в тому числі голова комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський. Проектом закону пропонується відкрити ринок землі 1 жовтня 2020 року.

Хто зможе купувати землю

Набувати права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення зможуть громадяни України, юридичні особи України, створені відповідно до українського законодавства, територіальні громади та держава.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за законом, але зобов’язані здійснити їх відчуження протягом одного року з дня набуття права власності.

До 1 січня 2024 року юридичні особи, бенефіціарними власниками яких є іноземці, а також особи без громадянства, юридичні особи, створені не за українським законодавством, і іноземні держави не зможуть купувати:

  • земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності;
  • земельні дiлянки, що перебувають у приватній власності і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені на місцевості власникам земельних паїв для ведення особистого селянського господарства, а також земельні паї.
  • «Вимоги цього пункту не розповсюджуються на випадки набуття сільськогосподарськими товаровиробниками у власність земельних ділянок, які використовують такі земельні ділянки на правах оренди, емфітевзису, за умови, якщо з часу державної реєстрації юридичної особи — набувача права власності пройшло не менше 3 років; право оренди, емфітевзису виникло до набрання чинності цим пунктом», — йдеться в законопроекті.
  • Порушення вимог цього пункту є підставою для визнання угоди недійсною або для примусового відчуження земельної ділянки.
  • Президент Володимир Зеленський заявив 11 листопада, що до другого читання в законопроект внесуть правки про те, що іноземці отримають право купувати землі сільгосппризначення в Україні тільки після референдуму з цього питання.

Пропонується передбачити, що сукупна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності громадянина або юридичної особи України, з урахуванням пов’язаних осіб: в межах однієї об'єднаної територіальної громади не повинна перевищувати 35% земель такої громади, в межах однієї області – 8% земель, в межах України — 0,5% земель, зазначено в законопроекті. Порушення вимог цієї частини є підставою для визнання угоди недійсною, а також для примусового відчуження земельної ділянки.

Хто матиме переважне право викупити землю

«Орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, якщо інше не передбачено законом, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні – якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону», — зазначено в законопроекті.

Законопроектом пропонується встановити мінімальну стартову ціну продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки.

Крім того, громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування, будуть мати право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до 5 років за ціною нормативної грошової оцінки без проведення земельних торгів.

Як зміниться закон про обіг земель до другого читання?

Земельна реформа – найгарячіша тема цього політичного сезону. Навіть після ухвалення закону про обіг земель в першому читанні навколо нього продовжує точитись гаряча дискусія.

See also:  Суд: визнання електронних торгів такими, що відбулись та визнання переможцем торгів - такі вимоги не задовольняються судом оскільки не є передбаченими законом способами

Найбільше українців турбують умови придбання української землі іноземними компаніями та концентрація паїв в одних руках. В Офісі президента запевняють, що ухвалені норми ще не остаточні і до другого читання закон буде кардинально доопрацьований. Що саме зміниться, дізнавались наші експерти. 

Продаж іноземцям – на референдум

Ще до першого читання Президент Володимир Зеленський запевнив, що іноземці та іноземні компанії отримають змогу купувати українську землю лише за результатами всеукраїнського референдуму. 

«Розумію, що це питання дуже чутливе для людей.

Тому прийнято наступне рішення: між першим і другим читанням у діючий проект закону будуть внесені правки, згідно з якими, право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами.

Іноземці і компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські земельні ділянки тільки у випадку якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі», – підкреслив глава держави. 

Тож саме референдум буде першою вагомою зміною, яка з’явиться між першим і другим читанням. Для того, щоб волевиявлення відбулось Верховна Рада розробить і ухвалить окремий закон, який чітко встановить види і механізми референдуму.

До другого читання законопроект чітко внормує перелік тих, хто може набувати права власності на землю.

Це будуть громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року. Законопроектом буде передбачено переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки.

За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тараса Висоцького, охочі придбати землю будуть проходити ретельну перевірку. Окремі обмеження стосуватимуться росіян.

«У законопроекті прописано, що компанія-покупець або громадянин повинні перевірятися при реєстрації на предмет походження бенефіціарів. Крім того, буде постійний моніторинг власників землі. Якщо в рамках моніторингу стане відомо, що якийсь росіянин або роскомпанія стала власником української землі, ділянку конфіскують», – зазначив він. 

В Офісі президента нагадують, що навіть у разі ухвалення документу у другому читанні ринок землі буде запущено тільки у жовтні 2020 року, а до січня 2024 року закон заборонятиме іноземцям купувати землю.

Тож референдум про участь іноземців може відбутися не раніше ніж через чотири роки. До цього часу вже можна буде побачити, як розвиваються фермерські господарства і наскільки справедлива ціна.

І тільки тоді можна буде ухвалювати остаточне рішення: чи дозволяти іноземцям купувати земельні ділянки.

Обмеження на продаж «в одні руки»

Відповідно до першого читання, один покупець не може купити більше 0,5% усіх сільськогосподарських земель в Україні, тобто – близько 210 тисяч га. Так само закон встановлює обмеження на рівні однієї об'єднаної територіальної громади – не більше 35%,  в межах однієї області – 8%. Проте до другого читання кількість землі, яка може продаватись «в одні руки» буде зменшена.

За словами уповноваженого президента із земельних питань Романа Лещенка, питання концентрації зараз опрацьовується з профільними асоціаціями, власниками паїв та безпосередньо з органами державної влади та місцевого самоврядування.

«Вони мають висловити свою позицію, ми це все опрацюємо, і в рамках їхніх пропозицій намагатимемося знайти компроміс. Я думаю, що з питання концентрації земель на початок грудня у нас вже буде якась проектна частина, яка має влаштувати всіх», – пояснив Лещенко.

Міністр економіки Тимофій Милованов припускає, що у другому читанні може кардинально змінитись підхід щодо концентрації земель. Зокрема, замість норми «не більше землі в одні руки» може бути пункт – «у громаді землі не менше». Йдеться про пропозицію, коли 10% чи 25% жителів громади матимуть можливість володіти таким об'ємом землі.

«Насправді ми боремось за те, щоб українець, який живе у селі чи хоче там жити, мав землю, щоб на ній працювати. Ми можемо це записати. Це може і громада вирішувати або на національному рівні. Відповідне у законі написати», – зауважив міністр.

Автори закону кажуть, що готові вислухати усіх, хто має конструктивні пропозиції щодо земельного питання. Тож всі поправки депутатів різних фракцій будуть ретельно розглянуті. Важливо пам’ятати, що земельна реформа – це не один закон, а ціла комплексна програма, яка має створити прозорі правила земельного ринку. 

Якою земельну реформу бачать аграрії: пропозиції до законопроєкту про ринок землі

Сьогодні в Україні у «турборежимі» вводиться ринок земель сільськогосподарського призначення. Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт № 2178−10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» та активно готується до другого читання.

Земельна реформа — питання не лише економічне, а й соціальне. Сільські території сьогодні розвиваються завдяки інвестиціям аграріїв. І, як показує статистика, малий та середній аграрний бізнес, який сьогодні обробляє 75% сільськогосподарських земель країни, забезпечує вдвічі більше робочих місць у порівнянні з агрохолдингами та сплачує значно більше податків до бюджетів місцевих громад.

Однак, законопроект № 2178−10 замість створення умов для розвитку малого та середнього аграрного бізнесу закріплює та зміцнює позицій олігархів в агросекторі України. Позицій, які вони зайняли в результаті політичної корупції, нечесного розподілу державних коштів і несправедливих преференцій.

ВАР наголошує: доленосний для України документ має відповідати інтересам усіх учасників аграрного сектору, а не окремим його суб'єктам. Саме тому на основі пропозицій і зауважень аграріїв фахівці ВАР підготували поправки до законопроєкту, які дадуть поштовх до розвитку малого та середнього фермерства, як основи для існування села, а не посилення становища олігархів.

Зокрема, пропонується:

1. Запровадження ринку землі у два етапи. ВАР наполягає на тому, що у перші 5 років земля с.-г. призначення може продаватися лише фізичним особам-громадянам України та не більше 500 га в одні руки. Першочергове право на придбання землі в якості фізичної особи має власник компанії, яка орендує земельну ділянку за умови сплати ціни, за якою вона продається.

2. Надання на другому етапі права купувати землі с.-г. призначення юридичним особам, власниками (учасниками, акціонерами) яких є виключно громадяни України.

Такий підхід забезпечить повне розкриття інформації про істинних власників компаній.

Ця норма не дозволить обхідними шляхами скупити землю іноземцям, підставним «фірмам-прокладкам», а власникам компаній — уникнути оподаткування при виплаті дивідендів на материнські компанії.

3. Встановлення обмеження щодо обсягу максимального земельного банку у власності однієї особи, з урахуванням пов’язаних осіб не більше 5 тис. га.

4. Введення обмежень на загальну площу с.-г. землі в користуванні та володінні — не більше 20 тисяч гектарів з виключенням для вже існуючих компаній в розмірі не більше площі землі, яка вже обробляється.

5. Надання права юридичним та фізичним особам, що займаються молочним скотарством, придбати землю с.-г. призначення вище встановленого ліміту із розрахунку 2 га на 1 корову.

6. Заборонити продаж землі особам, які не зможуть підтвердити походження своїх коштів, за які вони мають намір придбати земельний наділ.

7. Протягом року з дати прийняття законопроєкту про ринок землі прийняти законопроєкт про всенародний референдум та провести референдум щодо надання іноземцям права набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення

Це ключові пропозиії аграріїв. Ознайомитись з повним текстом правок та роздрукувати документ можна тут.

Закликаємо депутатів стати на сторону аграріїв та внести дані правки до другого читання законопроєкту.

Що змінилось в проекті про ринок землі до ІІ читання?

Економіна правда нагадує, що парламент незабаром розгляне у другому читанні законопроєкт про обіг аграрних земель, який може бути запущений з 1 жовтня 2020. Як змінився проєкт про відкриття ринку землі перед фінальним голосуванням: хто зможе купувати і продавати, що буде з іноземцями і агрохолдингами, і у кого буде пріоритетне право.

See also:  Порядок дій під час інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю

Парламент впритул підійшов до воріт з надписом «мораторій на продаж земель».

Напередодні голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що Верховна рада у четвер буде розглядати законопроєкт №2178-10, який запроваджує ринок земель.

«Цього тижня ми готові голосувати за землю… Скільки це займе часу, ніхто не знає. Але ми в четвер почнемо і голосуватимемо до перемоги. У мене є прогнози, що десь о 3-4 годині ранку закінчимо… Ми називаємо це «земельною ніччю», – сказав він в ефірі Еспресо.

Про те, який резонанс це може викликати, свідчить голосування за відповідний законопроєкт в першому читанні. Тоді дискусії у сесійній залі були палкішими за реакції футбольних уболівальників на трибунах.

Що буде цього разу, прогнозувати важко. ЕП буде слідкувати за подіями в парламенті, а поки що редакція пропонує подивитись, що саме парламентарі будуть ухвалювати, як змінився проєкт до другого читання і якими будуть правила гри майбутнього ринку.

Зауважимо, що відносини між учасниками земельного ринку будуть прописані не лише в цьому законопроекті, а також в низці інших документів.

Як усе відбувалося

Як відомо, мораторій на торгівлю аграрними землями ввели у 2001 році. У 2019 році Верховна Рада не продовжила його дію окремим законом, як робила раніше.

З юридичної точки зору такі дії парламентарів не мали сенсу: перехідні положення Земельного кодексу передбачають, що мораторій скасовується лише після набуття чинності законом «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

Цей законопроєкт був внесений до Верховної Ради восени. У першому читанні його підтримали 240 депутатів: 227 з фракції «Слуга народу» і 13 позафракційних.

Переконувати «слуг» у день голосування приїжджав президент Володимир Зеленський. За день до цього він записав відеозвернення, де пояснив, що іноземці не зможуть купувати аграрну землю, і це питання буде винесене на референдум.

Тим не менше, голосування було непростим. «Слуги» залишилися із земельним питанням наодинці. Інші партії грали «проти».

Аграрний комітет визначив основні поправки до законопроєкту про ринок землі

Голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Сольський заявив, що більшість поправок до законопроєкту про ринок землі були ідентичними, тож їх об'єднали за групами. На голосування передадуть майже десять основних.

Про це він сказав після засідання комітету, повідомляє кореспондент #Букв.

Під час засідання комітет розглядав 4 тисячі 18 попоправок до запропонованих законопроєктів про ринок землі. Сольський пояснив, що в самому законопроєкті (розглянутому на комітеті, – ред.) лише майже  десяти статей, тому до них неможливо написати тисячі поправок. Аналіз такої кількості поправок показав, що 90% з них – ідентичні “не тільки за змістом, але також і по тексту”.

За його словами, всього планується сім законопроєктів про ринок землі. Чотири з них уже проголосували в першому читанні. Один – пройшов комітет і рекомендований до розгляду Верховною Радою.

“До цих законопроєктів подали сотні ідентичних поправок, їх півтора місяця погоджували, визначали. Тому ми визначили основні поправки по 119 статті, які комітет рекомендував Верховній Раді розглянути передусім. І поставити на голосування”, – сказав він.

Коли відбудеться голосування – поки не відомо. 15 січня заплановано провести погоджувальну раду, на якій буде визначено дату.

Нагадаємо, 13 листопада Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про запуск ринку землі в Україні. #Букви розбиралися в тому, які нововведення прописані в законопроєкті.

Пізніше голови депутатських груп і фракцій вирішили, що законопроєкт про відкриття ринку землі народні депутати розглядатимуть за повною процедурою, згідно з регламентом. Спочатку комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики буде розглядати поправки до законопроєкту до 27 грудня включно.

  • Під час підготовки до другого читання до нього було подано близько 4,5 тисяч поправок. Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики протягом найближчих декількох тижнів повинен провести 9 засідань, на яких розглянуть всі ці поправки.
  • Під час одного з засідань аграрного комітету, присвяченого розгляду правок до законопроекту, між членом фракції ОПЗЖ та нардепом від “Слуги народу” сталася бійка.

16 тисяч правок: що буде з «антиколомойським законом»

Ігор Петренкоексперт МЦПД

16 тисяч правок, які подані до законопроекту, можуть заблокувати роботу Ради на тривалий час і ускладнити отримання будь-якої допомоги від МВФ. Таке припущення в коментарі «Слово і діло» зробив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.

Експерт висловив здивування з приводу поведінки позафракційного депутата Антона Полякова, який подав понад 6 тисяч правок до «антиколомойського закону» і висунув вимоги до влади.

«Вимоги нардепа виглядають безглуздо.

Замість того, щоб зосередитися на негативних моментах законопроекту, дати хоча б якесь обґрунтування, як це роблять більш досвідчені колеги нардепа, коли говорять про те, що це питання національного суверенітету та захисту банківської системи, Антон Поляков просто демонструє, що зацікавлений «валити» законопроект і затягувати його розгляд», – поділився враженнями Петренко.

На його думку, щоб забезпечити голосування за законопроект, можуть змінити Регламент. Також політолог пояснив, що через величезну кількість правок робота ВР може бути заблокована. Тому вже не монобольшість, а потрійна більшість в особі «ЄС», «Голосу» і частини «Слуги народу», яка орієнтується на ОПУ буде внесено зміни до Регламенту.

Фахівець також звернув увагу на інформацію про те, то правки зможе подавати тільки певна кількість депутатів, а не одноосібно.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко припустив, що зараз спробують внести зміни до Регламенту, щоб якомога швидше розглянути правки. Також можливо їх об'єднають за блоками, а якісь будуть розглядати пакетом.

  • Однак для цього все одно потрібен час і добре організована робота парламенту, а з цим є проблеми, підкреслив Ігор Петренко.
  • На його погляд, проблеми з парламентом і монобольшістю вже очевидні, а подібного роду законопроекти, як «антиколомойський» вносять ще більше складнощів в роботу парламенту.
  • Також експерт також висловив сумніви з приводу того, що МВФ зможе надати допомогу Україні без ухвалення даного закону.

Ігор Петренко аргументував, що законопроект про ринок землі, який також був у числі вимог МВФ, вийшов досить компромісним. Для МВФ українська земля цікава в якості застави під кредитні кошти, але для зовнішніх гравців щонайменше два роки ситуація залишається невигідною.

«МВФ вже погодився на компроміс, коли схвалив поетапну земельну реформу. Тому в питанні закону про банки кредитори будуть вже більш принципові. Тим більше вони і так пішли на поступки, дозволивши отримання компенсації.

Представники МВФ раніше наполягали на тому, що ніякої компенсації бути не повинно.

Навряд чи кредитори підуть на більш глибокі компроміси», – резюмував експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.

«Слово і діло» пропонує подивитися, наскільки активними раніше були нардепи, які подали до закону про банки понад тисячу правок (таких сім).

Нагадаємо, 31 березня ВР ухвалила в першому читанні законопроект щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Цей документ повинен виключити повернення націоналізованого ПриватБанку олігарха Ігоря Коломойського.

Станом на 7 квітня в законопроект про банки 2571-д до другого читання подали понад 16 тисяч правок.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*