Суд визнав законним встановлення плати за розгляд скарг адвокатів

  • Скарги на адвокатів більше не приймають без грошей.
  • Пожалітися можна тільки, сплативши суму, рівну прожитковому мінімуму.
  • У когось це – вся пенсія чи півзарплати.
  • Чим викликане таке нововведення Ради адвокатів і чи подобається воно самим захисникам?

Під час судового розгляду кримінального провадження захисник підсудного сказав на адресу потерпілої слова, які остання вважає образливими. Жінка, як годиться за законом, вирішила оскаржити неетичну поведінку адвоката і написала скаргу в колегію адвокатів.

Вона отримала записи судових засідань після винесення вироку, прослухала їх і вказала часовий проміжок, де звучали образливі репліки. Виклала цю інформацію в листі, вказавши також контактні дані свідка, яка була на засіданні і чула образу. Усі зібрані документи вінничанка понесла в адвокатський орган самоврядування, що на Соборній, 53.

Але там, замість прийняти матеріли в скаржниці, послали її в банк, вручивши реквізити і роздруковане рішення асоціації адвокатів про встановлення плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду скарг кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.

Без сплати 1763 гривень, сказали, скаргу не реєструватимуть та не розглядатимуть. Мовляв, такі тепер правила. Вони, як дізналася редакція, стали чинними з початку цього року.    

– Якби подання скарги коштувало гривень 500, я б заплатила, а 1700 гривень – це занадто, – розказала журналістам вінничанка. – Те, що вони беруть гроші за розгляд, ще не означає покарання неетичного адвоката. Засідає комісія з його колег, щось там собі вирішує, а мене потім має тільки повідомити постфактум про результат…

Встановлення плати за подачу скарги змусило ображену адвокатом жінку відмовитися від скарги. Наскільки етично захиснику злочинця було давати оцінку емоційності потерпілої жінки? Це питання залишиться без відповіді.

Скільком ще вінничанам не дали добитися справедливості запровадженим 1700-гривневим внеском на розгляд скарги? Редакція запитала в голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області Кароліни Хоменчук.  

– Немає такого, що приходять люди: «хочемо поскаржитися, а раз платно – то не маємо можливості» і пішли, – говорить вона. – Не ажіотажна ситуація. І тут ніхто не хоче ні на кому заробити. Рішення про платне подання скарг викликано тим, що ми не фінансуємося ніякими бюджетами.

Живемо виключно за кошти, які отримуємо за проведення кваліфікаційних іспитів для людей, які мають намір стати адвокатами. Оплачують фактично розгляд скарг на діючих адвокатів ті особи, які адвокатами ще не стали.

За їх кошти здійснюється вся робота Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Не для того ввели оплату за розгляд скарги, аби зменшити потік звернень невдоволених? Кароліна Хоменчук каже, що потоку й не було, на місяць може бути 2-3 платні скарги, всі решта – з категорії безплатних (подані судами або засудженими).

А куди ж діваються внески діючих адвокатів, які щороку платять за роботу органу свого самоврядування той самий один прожитковий мінімум (зараз це 1762 гривні)? І Кароліна Хоменчук пояснює: щорічні внески фінансують Раду адвокатів України та регіональні ради (30 на 70%). Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії досі жили виключно за гроші майбутніх захисників, сплачені за кваліфікаційні іспити. Розмір такої сплати – три прожиткових мінімуми, тобто тричі по 1762 гривні.

– Нових адвокатів не так і багато. Це, по-перше, – говорить Кароліна Хоменчук. – Другий момент: технічний. Папір, техніка, кодекси, зарплати працівникам в штаті, плюс податки, утримання приміщення.

Для прикладу скажу, що відправити одне поштове відправлення коштує 42 гривні, а треба зробити по кілька відправлень в кожному випадку розгляду скарги. На сьогодні, це суттєві кошти.

І про вартість комунальних платежів зараз нікому розповідати не потрібно. Усі знають, як життя дорожчає…

Регіональні органи, як каже Кароліна Хоменчук, з 2012 року зверталися до центрального органу адвокатського самоврядування, що коштів не вистачає. До запровадження платності скарг, за її словами, вінницька комісія «виходила в нуль» й не могли собі дозволили, наприклад, оновлення техніки.

– Положенням Ради адвокатів України передбачено, якщо скарга обґрунтована, то адвокат повинен повернути затрачені скаржником гроші. Система така ж, як з судовим збором,– пояснює також Кароліна Хоменчук.

– Крім того, останніми змінами нам дали право, враховуючи матеріальних стан скаржника, зменшувати розмір плати за організаційно-технічне забезпечення або звільняти від плати взагалі. Досі таких прикладів не було.

Будемо приймати рішення по аналогії звільнення від сплати судового збору.

Що думають адвокати про платність скарг?

Олександр Сарафанюк:

– Обмежувати людину в праві поскаржитися на будь-кого неправильно. Давайте тоді будемо вже платити за скарги на працівників поліції. Чи он у Генпрокуратурі також створили кваліфікаційно-дисциплінарну комісію, то, може, і звернення туди зробимо платними? Це просто маразм якийсь. Правосуддя практично немає, якщо скаргу на адвоката не можна подати, не заплативши грошей.    

Віталій Шиманський:

– Це обмежує право так само, як і судовий збір. Але з іншого боку: є такі скаржники, які постійно пишуть і пишуть, бо їм постійно щось не подобається. Тепер, перш ніж написати скаргу, мабуть, більшість задумається, чи дійсно для цього є підстави. Тільки суттєва оплата може зупинити від писанини направо-наліво.  

Олександр Білошкурський:

– Не подобається мені це так само, і збільшення ставок судового збору. Це питання доступу людини до правосуддя. Адвокати заробляють гроші і мають самі утримувати свої ради і комісії. Я проти того, щоб це питання перекладали на  простих людей. Платність скарг – перепона на шляху добитися хоч якоїсь правди в цій державі.  

Наталія Костик:

– Знаю,  у зв’язку з чим прийняли таке рішення. Ми на самоокупності. Коли подається скарга, то мова йде про те, що потрібно вислухати цих людей, що треба перевірити всі матеріали по справі. Через затрати на перевірку прийняла таке рішення Вища КДКА. Ми обговорювали з колегами, що воно позбавляє людей можливості звернутися.

Читайте також:

Скандального адвоката викупили з СІЗО. Хто вніс 140 тисяч гривень застави?

  • Зарплата зросла втричі. Наскільки збагатіли за рік ректори вінницьких вишів
  • По Вінниці ходять фальшиві гроші. Поліція провела серію обшуків у валютників
  • Головні цифри 2018 року і нові розцінки судових зборів у одній таблиці

Одне питання. Якщо потрібна допомога юриста, то де знайти безплатного?

 

Змінено порядок розгляду скарг на адвоката | ЮРЛІГА

Рада адвокатів України рішенням від 15 листопада 2019 року № 149 внесла зміни до Порядку прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Повідомлення про розгляд

Адвокат та скаржник повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за 5 днів до дня його проведення.

Вони мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

  • Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
  • Належним повідомленням скаржника є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою, зазначеною в заяві (скарзі).
  • Засідання КДКА
  • У розгляді справи, що має великий обсяг матеріалів, або за неможливістю її розгляду за один день з поважних причин, за протокольним рішенням палати може бути оголошено перерву, але не більше ніж на три робочих дні.
  • Рішення про зупинення розгляду справи приймається простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та заноситься до протоколу засідання палати.

Дисциплінарна справа розглядається на засадах змагальності. Дисциплінарна палата заслуховує повідомлення про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.

Розгляд є гласним і відкритим.

Закрите засідання

Для запобігання розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи, або, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської чи іншої конфіденційної інформації, та з інших причин, визнаних поважними, проводиться закрите засідання. Рішення про засідання у такому форматі приймається простою більшістю голосів членів палати, які беруть участь у засіданні.

  1. На закритому засіданні перебувати у приміщенні можуть лише: склад дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, який бере участь у засіданні палати, секретар КДКА, працівники Секретаріату КДКА, члени Ради адвокатів України, члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, які беруть участь у засіданні палати, адвокат, стосовно якого розглядається дисциплінарна справа, особа, що ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
  2. Особа, якій відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи, запрошується для опитування, після чого видаляється з приміщення.
  3. Рішення

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені у рішенні палати описки чи арифметичні помилки, про що приймається відповідне рішення. Питання про внесення виправлень вирішується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Знайти адвоката, що спеціалізується саме на вашій справі, можна у Національному юридичному каталозі Liga:BOOK. Якщо ви є адвокатом, то можете створити на Liga:BOOK свій сайт-візитівку.

Стаття 223. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги

  • Стаття 223. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
  • 1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
  • 1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін;
  • 2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;
  • 3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;
  • 4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції;
  • 5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;
  • 6) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду;
  • 7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження;
  • 8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження;
  • 9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
  • Коментар:
  • Предмет регулювання та цілі статті
See also:  Плохие новости, друзья-стартаперы. президент подписал законопроект 1210 о налоговой реформе

1. Стаття визначає можливі рішення суду касаційної інстанції щодо оскаржених судових рішень за результатами касаційного розгляду скарги.

2. Стаття вичерпно встановлює повноваження суду касаційної інстанції, за межі яких він не може виходити, якщо для цього немає вагомих підстав (наприклад, прогалина у законі). Підстави для застосування кожного з цих повноважень конкретизовані у статтях 224 – 229 КАСУ.

Результат реалізації зазначених повноважень утілюється у висновку суду щодо вимог касаційної скарги, який наводиться у резолютивній частині рішення суду касаційної інстанції.

Одночасно стаття виконує функцію орієнтира для особи щодо вимог, які вона може заявити в касаційній скарзі.

Спрямованість повноважень суду касаційної інстанції

3.

Якщо суд касаційної інстанції встановив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, адміністративна справа спрямовується на новий розгляд до відповідного суду нижчої інстанції. Підставою для направлення справи на новий розгляд, як правило, є порушення норм права, пов'язані з процедурою дослідження доказів, їх оцінкою доказів та встановленням обставин у справі. Саме такі порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції, задовольняючи касаційну скаргу на кінцеве рішення у справі, зазвичай повинен вирішити справу по суті, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Залишення касаційної скарги без задоволення

4.

Суд касаційної інстанції своєю ухвалою залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення – без змін, якщо дійде висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили справу, тобто без порушень норм матеріального і процесуального права, або навіть з незначними порушеннями норм процесуального права в процесі розгляду справи, якщо вони не позначилися на результатах розгляду справи (див. статтю 224 КАСУ і коментар до неї).

Зміна судових рішень

5. Суд касаційної інстанції своєю ухвалою або постановою змінює судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині (див. статтю 225 КАСУ і коментар до неї).

6. Предметом перегляду у касаційному порядку зазвичай є рішення як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, тому суд касаційної інстанції, вирішивши змінити одне з них, повинен одночасно вирішити питання про долю й іншого судового рішення. Так, у разі зміни рішення суду першої інстанції він скасовує рішення суду апеляційної інстанції, оскільки воно є незаконним.

  1. Якщо суд касаційної інстанції змінює рішення суду апеляційної інстанції, то рішення суду першої інстанції він може:
  2. 1) скасувати, якщо воно є незаконним;
  3. 2) залишити без змін, якщо воно є правильним.

На наш погляд, у цьому випадку суд касаційної інстанції може й не вирішувати питання про рішення суду першої інстанції, якщо суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення щодо рішення суду першої інстанції, але помилився у мотивах. Також суд касаційної інстанції не вирішує питання про рішення суду першої інстанції, якщо предметом перегляду є лише рішення суду апеляційної інстанції (наприклад, ухвала про повернення апеляційної скарги).

Скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі судового рішення суду першої інстанції

7. Суд касаційної інстанції своєю ухвалою скасовує незаконне судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване, визнане нечинним або змінене помилково (див. статтю 226 КАСУ і коментар до неї).

  • Скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд або для продовження розгляду
  • 8. Суд касаційної інстанції обов'язково скасовує своєю ухвалою рішення судів першої й апеляційної інстанції (рішення суду апеляційної інстанції) за однією з таких підстав:
  • 1) розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду;
  • 2) участь в ухваленні судового рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді (у разі якщо заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою);
  • 3) ухвалення чи підписання судового рішення не тим суддею, який розглядав справу;
  • 4) розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання;
  • 5) вирішення судом питань, що стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу;
  • 6) розгляд і вирішення судом не всіх вимог (за умови, що цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення, тобто якщо суд не досліджував доказів і не встановлював обставин стосовно цих вимог).
  • Перші чотири підстави ставлять під сумнів законність усього судового розгляду, а дві останні – не дають можливість суду касаційної інстанції виправити помилки, оскільки він не уповноважений досліджувати докази і встановлювати нові обставини у справі.

9.

Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направити справу для продовження розгляду чи направлення справи на новий судовий розгляд і в інших випадках, якщо встановлено порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи (питання) і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції (наприклад, докази досліджено з порушенням встановленого законом порядку).

Детальніше про це див. статтю 227 КАСУ.

Скасування судових рішень і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі

10.

Якщо в суді касаційної інстанції виявиться, що рішення судів першої і (або) апеляційної інстанцій ухвалені помилково, оскільки були підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі, встановлені відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу, тоді суд касаційної інстанції скасовує їх і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі. Якщо ж підстави для закриття провадження у справі виникли в касаційному провадженні, тоді суд касаційної інстанції скасовує рішення судів попередніх інстанцій у разі їх незаконності, і закриває провадження у справі (див. частину першу статті 228 КАСУ і коментар до неї). Про це суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Визнання судових рішень такими, що втратили законну силу, і закриття провадження у справі

11.

Якщо обставини, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до статті 157 КАСУ, виникли після ухвалення законних рішень судів першої і (або) апеляційної інстанцій, тоді суд касаційної інстанції визнає такі рішення такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі (див. частину другу статті 228 КАСУ і коментар до неї). Про це суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Тут йдеться про визнання рішень такими, що втратили законну силу, а не їх скасування, оскільки скасування завжди пов'язане з допущеною судом нижчої інстанції помилкою. У цьому ж випадку суд нижчої інстанції помилки не допустив.

Скасування судових рішень з ухваленням нового рішення

12.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалює нове рішення (постанову чи ухвалу), якщо законність встановлення обставин у справі не викликає сумнівів, але суди першої та апеляційної інстанцій при правовій кваліфікації встановлених обставин та вирішенні справи порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень (див. статтю 229 КАСУ і коментар до неї).

Зарубіжний досвід

13. У різних країнах по-різному вирішено питання про повноваження касаційної інстанції за наслідками розгляду касації. Наприклад, у Франції касаційна інстанція не має права ухвалювати нове рішення по суті справи. Вона лише констатує порушення, скасовує судове рішення і направляє справу до суду нижчої інстанції.

Суть німецької ревізії у тому, що у разі, якщо нема необхідності досліджувати докази, суд ревізійної інстанції може ухвалити нове рішення, якщо для цього суд касаційної інстанції має достатньо інформації. Німецький варіант з процесуального погляду є економнішим.

Повноваження української касаційної інстанції більше подібні до повноважень німецької ревізійної інстанції.

Оскарження рішень суду. Апеляція і касація в рамках кримінального провадження – допомога адвоката необхідна! – стаття від Слинько та партнери

Кожному громадянину України гарантується право оскаржити рішення суду, що є, на його думку, неправомірним, необґрунтованим і таким, що порушує його права і діючий закон.

Відповідне положення є в Конституції нашої держави, а його юридичний механізм розписаний в іншому законодавчому акті – Кримінальному процесуальному кодексі. У той же час, є винятки і не всі рішення суду вийде оскаржити.

Наприклад, оскарження ухвал слідчого судді можливе в апеляційному суді і шляхом подачі заперечень безпосередньо під час підготовчого провадження при розгляді справи в суді по суті.

До оскаржуваних в апеляції відносяться:

  • вироки, що стосуються притягнення або звільнення особи від кримінальної відповідальності або покарання (крім тих варіантів, коли в основі претензій скаржника лежать, не оспорювані ніким в ході розгляду справи по суті, обставини, а їх дослідження не проводилося так як суд визнав таке дослідження недоцільним, не оскаржуються вироки щодо доведеності вини підсудного, якщо винесені вони були за підсумками спрощеної процедури розгляду);
  • ухвали щодо обрання запобіжного заходу;
  • ухвали, що стосуються накладення арешту на майно або відмови в такому;
  • ухвали про надання тимчасового доступу до речей і документів, які дозволяють вилучення документів, техніки та інших предметів;
  • ухвали, що стосуються відсторонення від виконання посадових обов’язків.
See also:  Угон автомобиля (незаконное завладение транспортным средством) в украине: признаки, ответственность, наказание

Слід додати, що ухвали, винесені судом або суддею в ході розгляду, до прийняття кінцевого рішення (іншими словами до винесення вироку), оскарженню не підлягають зовсім (існують лише поодинокі винятки).

Особи, наділені правом апеляційного оскарження

Можливість оскаржити судове рішення відповідно до закону отримує обмежений список осіб:

  • підозрюваний, обвинувачений або засуджений, їхні адвокати;
  • потерпілий і представники;
  • цивільні позивачі та представники;
  • прокурор;
  • представник юридичної особи, якщо кримінальне провадження ведеться в її відношенні ;
  • треті особи (і фізичні, і юридичні), чиї інтереси можливо зачіпає проведене вилучення документації та окремих предметів.

Апеляція: що до чого?

Одним з найбільш значущих чинників в апеляційному оскарженні рішень суду має термін, наданий для підготовки і подачі самої скарги. Для кожного з документів він різний.

Вироки оскаржуються в період до 30 днів з дати їх оприлюднення, судові ухвали – 7 днів, ухвали слідчого судді – 5 днів. Є свої особливості.

Наприклад, строк оскарження для осіб, яких тримають під вартою, буде відраховуватися з дня реального одержання копії документа.

Якщо у відведений термін скаргу подати не вдалося, можна підняти питання про поновлення строків, однак для суду дуже важлива причина такого пропуску. Поважність причин – поняття оціночне, тому обґрунтування, що пред’являється суду, має бути настільки переконливим, щоб суд не зміг не прийняти його до уваги, наприклад хвороба чи перебування за кордоном.

Важливий також процесуальний порядок оскарження. Неправильне обрання суду для надсилання скарги (не по підсудності) загрожує обернутися її поверненням і втратою дорогоцінного часу, відведеного на оскарження.

Наприклад, скарга на вирок суду має бути подана до місцевого (районного) суду, який виніс оскаржуване рішення. Документ приймається і реєструється. Потім місцевий суд перенаправляє справу, оформлену згідно правил діловодства, разом зі скаргою (або скаргами) до суду апеляційного.

А ось ухвали слідчого судді оскаржуються інакше – безпосередньо в апеляційний суд.

Під час терміну відведеного для оскарження, суд повинен на прохання осіб, наділених правом на оскарження, надати їм всі матеріали справи, вже, як правило, підшиті, разом з протоколом засідання, для ознайомлення. Однак часто це право сторін порушується.

Мотивації бувають різні, як і пояснення: або не підшита справа, або немає на місці працівника канцелярії і т.д.

На жаль, в цьому випадку збільшується ризик пропуску строків оскарження, або складання такої скарги, яка буде малоефективна, оскільки не буде містити конкретних фактів, встановлених у справі. Допомогти Вам зможе досвідчений адвокат.

Він знає, як саме вплинути на суд за допомогою закону так, щоб Ваші вимоги були виконані. Адвокат зможе оцінити складену і вже подану скаргу, виявити недоліки і прогалини, підготувати уточнення до апеляції.

Апеляція в кримінальному процесі: якою вона має бути?

Форма складеної скарги також дуже важлива. Вона повинна бути складена в суворій відповідності з процесуальним законом. Довільне викладення думок тут не підходить. Але вимоги пред’являються не тільки до змісту.

Якщо виявиться, що одна з обов’язкових вимог не виконана, скарга залишається без руху і повертається на доопрацювання. Часу для роботи над недоліками вкрай мало, тому краще вже спочатку виконати все вірно.

Для прикладу вкажемо, що підставою для залишення апеляції без руху може стати відсутність будь-яких контактних даних заявника; невірно вказана назва суду; невірно викладена суть скарги, без обґрунтування незаконності або необґрунтованості прийнятого рішення (це питання також суворо регулюється законом); відсутність документів, які відповідно до процесуального законодавства, повинні додаватися до скарги.

Касація: що, як і коли можна оскаржити?

Що стосується касаційного оскарження – тут також не все так просто і є свої особливості і відмінності від апеляції.

Оскаржити в суд касаційної інстанції (мається на увазі Вищий спеціалізований суд у цивільних і кримінальних справах) можна вироки і ухвали, але вже після перегляду їх в апеляції. Туди ж оскаржуються рішення, винесені апеляційним судом.

Оскаржити можна і ухвалу апеляційного суду, але лише якщо є підстави вважати, що вона перешкоджає кримінальному провадженню. На інші ухвали право оскарження не поширюється, можуть бути подані лише заперечення. Надалі вони будуть враховуватися при розгляді касації.

А ось ухвали слідчого судді в касаційний суд оскаржуватися не можуть зовсім.

Касація подається безпосередньо до канцелярії суду касаційної інстанції.

Опротестувати рішення в касації можна протягом 3 місяців з дати його оприлюднення або фактичного отримання.

Для засудженого, що утримується під вартою, обчислення строку подачі касації проводиться з дати вручення копії рішення суду. Однак це єдиний виняток, в інших випадках термін подачі починає обчислюватися з моменту оголошення судового рішення в апеляційному суді.

Адвокат в апеляції і касації: чи потрібні його послуги?

Тепер пояснимо, чому так важлива допомога адвоката при оскарженні рішень суду в апеляції і касації. Справа в тому, що сама по собі участь в суді і побудова позиції захисту – дуже непросте завдання, вирішення якого самостійно рідко призводить до бажаного результату, бо зазвичай заважають емоції і власні переконання, а також відсутність достатніх знань в сфері права .

Перед учасником судового розгляду, як в апеляційній, так і в касаційній інстанції стоїть нелегке завдання, що вимагає знань і досвіду участі в судах.

Якщо до питань, що стосуються ознак і складу злочину ще можна підготуватися заздалегідь і більш-менш в них орієнтуватися, то ось питання процесуального характеру виникають, як правило, в судовому засіданні раптово і вимагають швидкого прийняття рішення. Часу і шансу на виправлення допущеної помилки вже не буде.

Тому важливо, щоб професійний адвокат, з багатим досвідом роботи в сфері кримінального права, спочатку готував апеляційну або касаційну скаргу, а в подальшому відстоював викладені в ній доводи, безпосередньо в судовому засіданні.

Важливо розуміти, що захист власної позиції в касаційному суді та апеляції необхідний не тільки в тому випадку, коли місцевий суд не погодився з Вашою позицією, а й тоді, коли з прийнятим в Вашу користь рішенням не погодився опонент, оскарживши його в вищестоящий суд.

Тоді Вам потрібна надійна правова підтримка, щоб захистити свою позицію і запобігти скасуванню прийнятого судом першої інстанції рішення. Можливий і інший варіант: суд першої інстанції Вас не підтримав, апеляційний потримав, але опонент оскаржує це рішення в касації.

Бувають і інші випадки, в тому числі і часткове задоволення тих чи інших вимог, а відповідно і часткове оскарження рішень суду.

Як би там не було, намагаєтеся Ви переконати суд в тому, що рішення попередньої інстанції було постановлено не на Вашу користь неправомірно або намагаєтеся переконати суд у своїй правоті і правильності прийнятого судом попередньої інстанції рішення, Вам доведеться задіяти всі можливі сили для відстоювання своєї позиції. Краще, ніж професійний адвокат, з цим завданням не впорається ніхто.

➤  Нововведення в ПКУ 2018 стосуються всіх

Компанія «Слинько та партнери» надає весь спектр юридичних послуг у кримінальному провадженні. Ви можете звернутися до нас за захистом Ваших прав та законних інтересів на будь-якій стадії процесу: від моменту реєстрації заяви про злочин до розгляду справи судом, на стадії апеляції і касації.

Досвідчений адвокат нашої Компанії вивчить обставини і матеріали справи, складе для Вас грамотну і аргументовану апеляційну або касаційну скаргу, а також, при необхідності, подасть її за підсудністю і надасть Вам правову допомогу в майбутніх судових слуханнях.

Великий досвід роботи наших адвокатів в правоохоронній системі України дозволяє нам здійснювати ефективний захист наших клієнтів в рамках кримінального провадження, прогнозуючи наперед підсумок розгляду справи.

Чому Вам слід звернутися за допомогою до Компанії «Слинько та партнери»?

Наша команда – не просто юристи і адвокати, а фахівці високого рівня, які мають стаж роботи в галузі права понад 25 років, а також досконалі знання в галузі права та економіки, відмінно володіють тактикою і стратегією здійснення захисту в рамках кримінального провадження, мають власний арсенал перевірених юридичних механізмів захисту. Ми завжди готові приступити до захисту прав та інтересів клієнта негайно, ми не затягуємо і не відкладаємо рішення проблем «у довгу шухляду», завжди перебуваємо на зв’язку і готові надати підтримку в екстреній ситуації. Приходячи до нас, клієнти завжди можуть розраховувати на:

  • • професіоналізм;
  • • якість послуг і сервісу;
  • • надійність.

Якщо Вам потрібен адвокат для правової допомоги в рамках розгляду кримінальної справи в апеляції або касації, адвокат, який знає, як правильно скласти скаргу і захистити Ваші права і інтереси таким чином, щоб рішення було прийнято на Вашу користь – Ви зайшли за адресою! Компанія «Слинько та партнери» завжди надасть Вам професійну допомогу в справі будь-якої складності!

Не витрачайте часу даремно телефонуйте нам прямо зараз.

З Компанією «Слинько та партнери» Ваші права під надійним захистом!

Процедура оскарження: строки, вимоги, порядок подання скарги

«Вісник. Офіційно про податки»

Строки оскарження

Право на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів має бути реалізоване платником податків або уповноваженим ним представником у межах передбачених Податковим кодексом строків. Дотримання платниками податків строків є однією з умов дисциплінування учасників відносин у сфері нарахування та сплати податків у випадку, якщо вони стали спірними.

Податковий кодекс диференціює строки на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів залежно від підстав їх винесення (при­йняття).

Загальний 10-денний строк на подання скарги, який починає свій перебіг із моменту отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Такий строк стосується оскарження всіх рішень контролюючих органів, крім тих, на які поширюється спеціальний строк, а також оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (п. 56.

3 ПКУ) (особливості процедури оскарження таких рішень буде наведено далі).

Спеціальний 30-денний строк, що починає свій перебіг за днем надходження відповідного рішення, поширюється на випадки, коли контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства (п. 56.12 ПКУ). Зазначений 30-денний строк для оскарження рішень поширюється у тому числі на:

  • суми грошових зобов’язань з плати за землю чи з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованих органами доходів і зборів фізичним особам;
  • рішення про:
    • розподіл суми грошових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають у результаті реорганізації;
    • погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;
    • встановлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов’язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави щодо всього майна таких осіб;
    • поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об’єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов’язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.
See also:  Про особливості спадкування земельної ділянки за законом та заповітом

Пропущення передбаченого Податковим кодексом строку на подання скарги є підставою для залишення останньої без розгляду, як того вимагає п. 56.7 ст. 56 Кодексу.

Водночас за наявності поважних причин, тобто обставин, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій щодо подання скарги та підтверджені належними доказами, Податковий кодекс передбачає можливість продовження строків адміністративного оскарження за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 цього Кодексу, до яких віднесено обставини, коли платник податків:

  • перебував за межами України;
  • перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
  • перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
  • мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
  • був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Довідково

Дія п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу поширюється на:

  • платників податків — фізичних осіб;
  • посадових осіб юридичної особи у разі якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

 

Органи ДФС, уповноважені розглядати скарги

Як зазначалося вище, процедура адміністративного оскарження є інстанційною, тобто скарга подається до контролюючого органу вищого рівня.

Законодавчі зміни, які були запроваджені з 01.01.2017 р., позбавили державні податкові інспекції повноважень на прийняття рішень, які можуть бути оскаржені в адміністративному порядку, обмеживши останні функціями із сервісного обслуговування (ст. 19-3 Податкового кодексу). Натомість такі повноваження стали належати головним управлінням ДФС у відповідних областях (м. Києві).

Відповідно, незважаючи на передбачені у ст. 56 Податкового кодексу можливості, оскарження рішень ДПІ в адміністративному порядку, система адміністративного оскарження наразі є однорівневою — рішення головних управлінь ДФС в областях та м. Києві оскаржуються до ДФС України.

Рішення ДФС України, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржено в судовому порядку.

 

Вимоги до скарги

Центральним та основоположним елементом процедури адміністративного оскарження є скарга платника податків, яка за своїм змістом є матеріально-правовою вимогою, що випливає зі спірних податкових правовідносин, звернена до органу ДФС вищого рівня, до повноважень якого належить скасування відповідного рішення контролюючого органу та, як наслідок, усунення порушень прав та законних вимог платників податків.

Відповідно до норм п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі та повинна містити такі передбачені Порядком № 916 елементи.

Прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу.

У скарзі обов’язково має вказуватися повне ім’я (на­йменування) скаржника, його місце проживання або місце­знаходження (податкова адреса). Найменування юридичної особи включає в себе організаційно-правову форму та назву.

Приклад 1

Скаржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Море», податкова адреса: 04655 м. Київ, Львівська пл. 1, офіс 1.

  • Найменування контролюючого органу, реквізити оскаржуваного рішення.
  • Обов’язковим реквізитом скарги є найменування органу ДФС, який виніс оскаржуване рішення та реквізити такого рішення (дата, номер, сума грошового зобов’язання).
  • Приклад 2
СКАРГА на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.01.2018 р. № 00000001, яким визначено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 1 грн.

Підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі

Під підставами скарги слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються її вимоги. Підстави залежать від конкретних обставин проведення перевірки (за наявності) та винесення оскаржуваного рішення.

Зокрема, на думку платника податків, може мати місце неправильне застосування норм податкового, валютного або іншого законодавства, відсутність підстав для проведення перевірки або винесення (прийняття) рішення тощо.

Обґрунтування незгоди платника податків із рішенням органу ДФС з посиланням на норми законодавства

У скарзі повинні бути вказані конкретні обставини на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку або відсутності випадків вчинення податкових правопорушень із посиланням на норми законодавства.

Зміст обґрунтування незгоди в кожному випадку залежить від конкретних обставин (підстав) прийняття рішення.

Зокрема, у разі встановлення під час проведення перевірки фактів відсутності реальної господарських операцій із контрагентами платник може обґрунтувати факт передачі відповідного активу (товару, послуги) від контрагента та його використання у власній господарській діяльності.

Вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу

Невід’ємним атрибутом скарги платника податків є вимоги останнього, які ставляться перед органом ДФС вищого рівня. Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, платник податків має право заявити вимогу про його скасування в цілому чи в частині.

Приклад 3

ПРОШУ:

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.01.2018 р. № 00000001, яким визначено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 1 грн.

  1. На відміну від вимоги, клопотання є необов’язковим (факультативним) елементом скарги, заявляючи яке платник податків має намір скористатися певним, передбаченим Податковим кодексом та Порядком № 916, правом.
  2. Так, розділом VI цього Порядку передбачено, що особа, яка подала скаргу на рішення контролю­ючого органу, має право, зокрема, брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через його уповноважених представників (у тому числі адвокатів), під час розгляду матеріалів скарги висловлювати свою думку з питань, які виникають під час такого розгляду.
  3. Приклад 4
  4. ПРОШУ:
  5. Скаргу розглянути за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Море».
  6. Заявлення платником податків клопотань вказаного змісту буде підставою для їх реалізації, зокрема, шляхом запрошення платника податків для розгляду скарги останнього.
  7. Відомості про повідомлення чи неповідомлення відповідного контролюючого органу про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня

Така вимога до скарги випливає зі змісту п. 56.5 ст. 56 Податкового кодексу, яким передбачено, що платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

У скарзі може бути або зазначено про факт повідомлення відповідного органу ДФС про подання скарги або додана до скарги копія такого повідомлення.

Відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду 

Як зазначалося вище, процедура адміністративного оскарження є досудовим порядком вирішення спорів. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

  • Адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги
  • Зазначена вимога до оформлення скарги є факультативною, яка дає змогу платнику податків самостійно обрати адресу отримання рішення про результати розгляду скарги.
  • Рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі — платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи — платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі — на податкову адресу платника податків.
  • Фізичній особі — платнику податків рішення вважається надісланим (наданим), якщо його вручено особисто фізичній особі або її представникові під розписку чи надіслано поштою з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі — на податкову адресу платника податків.
  • Це означає, що адресу, на яку потрібно надіслати рішення про результати розгляду повторної скарги, слід зазначити окремо.
  • Приклад 5

Рішення про результати розгляду скарги надіслати на адресу: 04655 м. Київ, Львівська пл. 1, офіс 1.

Перелік документів, які додаються до скарги

Платник податків може додавати до скарги розрахунки та докази, які він вважає за необхідне надати. Копії документів, які додаються до скарги, повинні бути належним чином засвідчені.

Слід зазначити, що відповідно до п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу засвідчені копії документів, розрахунків та докази мають надаватися платником податків з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 цього Кодексу.

Так, цим пунктом передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 ст.

 44 Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7 ст. 44 Кодексу), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Таким чином, правове значення для про­цедури адміністративного оскарження з урахуванням п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу матимуть ті документи, які було надано до закінчення перевірки або у терміни, передбачені п. 44.7 ст. 44 Кодексу (п’ять робочих днів з дня отримання акта перевірки), але не враховані контролю­ючим органом при винесенні оскаржуваного рішення.

Довідково: Як документи, які додаються до скарги, так і копія документа, який засвідчує повноваження представника відповідно до законодавства, мають бути засвідчені належним чином.

Зверніть увагу! Посвідчення документа керівником підприємства, установи, організації здійснюється відповідно до вимог Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом № 55. Завіряти документи слід із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища з відміткою «Згідно з оригіналом», засвідченою печаткою, датою засвідчення копії.

Порядок подання скарги

Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 916 скарга подається платником податків особисто або через свого представника безпосередньо до уповноваженого контролюючого органу або поштовим відправленням з повідомленням про вручення та описом вкладення.

  1. Платник податків одночасно з поданням скарги до контролюючого органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомити про це контролю­ючий орган, який прийняв оскаржуване рішення.
  2. Тобто існують альтернативні варіанти подання скарг до органу ДФС вищого рівня — безпосередньо до контролюючого органу або засобами поштового зв’язку.
  3. При цьому днем подання платником податків скарги є:
  • при безпосередньому поданні скарги — день фактичного отримання скарги органом ДФС;
  • при надсиланні скарги поштою — дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з’ясування дати отримання відділенням поштового зв’язку скарги, днем подання скарги вважається день надходження скарги до органу ДФС.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*