Транспортний податок: суд встановив наявність неоднозначного трактування законів та задовільнив позов платника податку

У минулому  році внесено низку змін до податкової декларації з транспортного податку (далі — декларація), і з 01.01.2018 р. звітувати потрібно за оновленою формою.

Платники та база оподаткування

Згідно з пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 вищезазначеної статті є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу) (у 2018 р. вартість автомобілів, які підлягають оподаткуванню, становить понад 1 396 125 грн).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, тобто Мінекономрозвитку України, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Змінено визначення середньоринкової вартості

Транспортний податок: суд встановив наявність неоднозначного трактування законів та задовільнив позов платника податку

Відповідно до зазначеної Методики Мін­економрозвитку України розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (п. 13 постанови № 428).

Якщо на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку України інформація про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, відсутня, то це відомство за зверненням контролюючого органу та/або власника легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому вищенаведеного пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Таким чином, порядок розрахунку вартості транспортних засобів, що застосовувався до 2017 р. («калькулятор»),  втратив чинність, і платники, які визначали об’єкт оподаткування на 2017 р.,  використовуючи стару методику, повинні уточнити свої податкові зобов’язання.

Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, затвердженою наказом № 415, і у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).

Що змінилося в декларації

Для наочності основні зміни, які слід врахувати при складанні декларації, наведено у таблиці.

Зміна Пояснення
У загальній частині декларації:
Назву рядка 6 «Місцезнаходження платника» замінено на «Податкова адреса»
Додано рядок 8 «Код органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації транспортного засобу(ів) за КОАТУУ» Код за КОАТУУ — код згідно з КОАТУУ, який розміщено за ад­ресою: http://www.ukrstat.gov.ua/work/klass200n.htm
У розрахунковій частині декларації:
Номерний знак транспортного засобу (кол. 3) замінено на міжнародний ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN-код) (кол. 2) VIN-код визначається виробниками ТЗ за міжнародним стандартом ISO 3779-1983
Рік випуску транспортного засобу  (ТЗ) визначається як дата його виготовлення у форматі (мм.рррр) Дата виготовлення транспортного засобу зазначається згідно з реєстраційними і технічними документами на транспортний засіб (далі — документи). У разі відсутності в документах календарної дати виготовлення ТЗ такою датою вважається 1 січня року, зазначеного в документах. У разі необхідності визначення дати виготовлення ТЗ (мм. рррр) здійснюється експертами, суб’єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, суб’єктами оціночної діяльності згідно з Методикою № 142. За рік виготовлення ТЗ береться календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік), яка зазначається в документах підприємства-виробника. Якщо календарну дату виготовлення визначити неможливо, то за основу береться модельний рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ (день, місяць, рік). Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні (зокрема, який ввозиться на митну територію України), є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, у паспорті німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію). У разі відсутності даних про календарну дату першої реєстрації або виникнення сумнівів щодо її достовірності, коли встановлений модельний рік виготовлення ТЗ збігається з роком початку його експлуатації, під час оцінки за дату виготовлення береться 1 січня встановленого модельного року. Якщо встановлений модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, зазначеного в реєстраційному документі, і перевищує його, під час оцінки за дату виготовлення береться 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року. Визначення року виготовлення ТЗ за датою виготовлення його окремих складових частин неприпустимо у зв’язку з можливістю їхньої заміни під час експлуатації або можливого значного проміжку в часі з моменту їх виготовлення до моменту складання з них ТЗ. Зазначені дати можуть мати інформативний характер тільки в усій своїй сукупності
  • Додано колонку «Тип пального»
  • (кол.6)
Для спрощення заповнення у декларації запроваджено кодування типів пального: 1 — бензин; 2 — дизельне пальне; 3 — електрика; 4 — бензин/електрика; 5 — газ; 6 — дизельне пальне/електрика; 7 — бензин/газ; 8 — дизельне пальне/газ

Слід бути уважними до всіх коментарів, наданих у декларації у вигляді виносок. Так, зокрема, у коментарі до колонок 11 — 14 (виноска 12) зазначено, що у разі володіння ТЗ неповний квартал розрахунок здійснюється пропорційно кількості місяців володіння ТЗ у кварталі за формулою:

ставка/12 × n,

де n — кількість місяців володіння ТЗ у кварталі.

Особливості звітування

  1. Якщо платник вперше подає декларацію за новопридбаний об’єкт оподаткування та звітує за рік, у полі «Тип декларації» він зазначає «Звітна».

  2. Якщо автомобіль придбано або продано до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну потрібно подати декларацію з типом «Звітна нова».

  3. У разі переходу права власності на автомобіль після закінчення граничного терміну подання платник має протягом місяця з дня виникнення права власності на такий автомобіль подати уточнюючу декларацію.

Сплата

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

⏰ Граничні терміни сплати у 2018 р.:     

► за І квартал — 27 квітня

► за ІІ квартал — 27 липня

► за ІІІ квартал — 29 жовтня

► за ІV квартал — 29 січня 2019 р. 

Зазначимо, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу).

Водночас у разі придбання автомобіля протягом року декларація платником податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на цей автомобіль, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на нього (пп. 267.6.4 п. 267.6 вищезазначеної статті).

  • При цьому Кодексом передбачено, що податок сплачується з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
  • Як розрахувати транспортний податок у разі придбання автомобіля протягом року, розглянемо на умовному прикладі.
  • Приклад

Підприємство у вересні придбало автомобіль 2017 р. випуску вартістю 1 405 000 грн і в той самий місяць зареєструвало на нього право власності.

Тобто протягом року кількість місяців володіння автомобілем — чотири місяці. Отже, податок потрібно сплачувати починаючи з вересня. Розрахунок річної суми податку такий: 25 000 грн / 12 × 4 = 8 333,33 грн.

  1. За І та ІІ квартали податок сплачувати не потрібно.
  2. Сума, належна до сплати за ІІІ квартал, розраховується так: 25 000 грн / 12 × 1 = 2083,33 грн.
  3. Сума за ІV квартал: 25 000 грн / 12 × 3 = 6 250 грн.
  4. Як відобразити податкові зобов'язання, наведено у фрагменті декларації.
  5. Транспортний податок: суд встановив наявність неоднозначного трактування законів та задовільнив позов платника податку

Бюджетний кодекс — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  Постанова №  66 —  постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р.

№ 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів». Постанова №  428

Источник: http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100006930-transportniy-podatok-3

Презумпція правомірності платника податку

В Україні не часто застосовуються загальні принципи права. Можливо, це пов’язано з позитивізмом, що домінував у праві  Радянського Союзу та неправильною думкою про те, що кожний аспект відносин повинен бути чітко врегульований нормами закону.

Розглянемо поодинокі випадки, коли суди все ж таки застосували як мінімум один принцип податкового законодавства при вирішені спорів з податковою.

Транспортний податок: суд встановив наявність неоднозначного трактування законів та задовільнив позов платника податку

Якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то діє презумпція правомірності рішень платника податку (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).

У разі коли норми ПКУ суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ст. 56 ПКУ).

Різні ставки податку .

В 2014 році був період, коли в ПКУ діяли одночасно різні ставки податку за користування надрами.

Підприємство застосувала нижчі ставки та сплатила меншу суму податку. ДФС, ясна річ, поправила підприємство та застосувала вищі ставки податку.

ВАСУ в ухвалі від 12.07.

2017 , з посиланням на презумпцію правомірності рішень платника податку, зазначив: «Таким чином, при одночасному регулюванні спірних правовідносин положеннями підрозділу 9-1 розділ ХХ «Перехідні положення» та ст.

See also:  Мон: венецианская комиссия не поддержала претензии венгрии к языковой статье украинского закона об образовании

263 ПК України, які по різному встановлюють ставку податку за користування надрами, застосуванню підлягають положення ст. 263 ПК України , які є більш сприятливими для платника податків ».

  • Транспортний податок  VS in dubio pro tributario .
  • З однієї сторони, з 2015 року в Україні запроваджено транспортний податок, який потрібно платити.
  • З іншої сторони, транспортний податок – це місцевий податок, рішення про встановлення якого віднесено до компетенції місцевої влади.
  • У відповідності до приписів ПКУ, якщо місцева влада в цьому році прийняла рішення про встановлення податку (і обов’язково до 15 липня цього року, а не будь-коли протягом року), то починати платити такий податок потрібно лише з наступного року.
  • Оскільки транспортний податок з’явився в ПКУ лише в 2015 році, і рішення органів місцевої влади, відповідно, також почали з’являтися в 2015, то обов’язку платити транспортний податок саме у 2015 році не повинно було виникнути, якщо застосовувати норми ПКУ про «наступний рік» після прийняття рішення місцевою владою.

Проте, в ПКУ є й інші норми. Так, в пп. 12.3.5 ПКУ вказано: у разі якщо міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків, такі податки справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок .

ВАСУ в ухвалі від 21.06.

2017 з цього приводу зазначив наступне: «Враховуючи значний об'єм законодавчої бази, яка регулює питання встановлення розміру, порядку адміністрування та сплати транспортного податку, зважаючи на суперечність, непослідовність та неузгодженість зазначених вище норм нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку про наявність неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків у спірному випадку.

Принципи , проголошені у  статті 4 Податкового кодексу України, повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.

Крім того, положеннями податкового законодавства закріплений і принцип in dubio pro tributario, тобто презумпції правомірності рішень платника податку…

Отже, з урахуванням наведеної практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника,  колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції  про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2015 рік ».

Анулювання банком боргу та нечіткість правової норми .

Аваль банк анулював фізичній особі частину боргу по кредиту (пеню по кредиту, а не сам кредит) та повідомив про це ДФС, котра вирішила, що особа отримала додаткове благо, а ПДФО забула нарахувати. Тому ДФС винесла ППР на 405 тисяч грн.

З однієї сторони, особа тепер не повинна платити пеню по кредиту, що їй економічно вигідно, тобто особа отримала додаткове благо.

З іншої сторони, до оподаткованого доходу включається сума прощеного банком боргу, а чи входить пеня у поняття «борг» не було визначено нормами ПКУ на той момент (до 2015).

Источник: http://chp.com.ua/all-news/item/51106-prezumptsiya-pravomirnosti-platnika-podatku

Права платника податків при оскарженні податкових повідомлень – рішень в адміністративному та судовому порядку

Кількість переглядів: 199

У разі незгоди платника податків з податковими зобов'язаннями, донарахованими йому податковим органом, або незгоди з іншим рішенням податкового органу, такий платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному або судовому порядку.

Звертаємо увагу на те, що адміністративному або судовому оскарженню підлягають саме податкові повідомлення-рішення, а не акти перевірки, які не містять сум податкових зобов'язань і штрафних санкцій, нарахованих суб'єктові господарювання і самі по собі не створюють правових наслідків у вигляді обов'язку платника податків сплатити податки і штрафи до бюджету.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня, тобто до ДФС України у письмовій формі (у разі потреби з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПК) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 ст. 56 ПК, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 ст. 56 ПК.

Рішення ДФС України, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржено в судовому порядку.

Під час судового оскарження, особливу увагу необхідно звертати на процесуальні строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року №2747-IV, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 122, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.

           Частиною 2 ст. 122 КАСУ передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, ч.

4 цієї статті Кодексу визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Транспортний податок: суд встановив наявність неоднозначного трактування законів та задовільнив позов платника податку

Сектор комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській області

« повернутися

Источник: http://desnyanska.gromada.org.ua/news/1543932731/

Транспортний податок за 2015 рік: Вищий адміністративний суд України проти

Вищий адміністративний суд України у своєму рішенні від 30 серпня 2016 року у справі № 826/22028/15 висловив позицію з питання необхідності сплати транспортного податку у 2015 році, повідомляє UBR. Колегія суддів дійшла висновку про протиправність визначення платнику податкового зобов'язання з транспортного податку на 2015 рік.

Суд касаційної інстанції, задовольняючи позов платника про скасування податкового повідомлення-рішення з обчисленою сумою транспортного податку за 2015 рік, виходив з наступних міркувань:

1. Визначальна роль місцевого статусу транспортного податку:

«Транспортний податок згідно з ПК України є місцевим податком.

Водночас, особливість місцевих податків полягає в тому, що вони за законом не можуть бути встановлені безпосередньо рішенням Верховної Ради України… Безпосереднє встановлення місцевих податків (а, отже, і транспортного податку) віднесено Податковим кодексом до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень».

2. Чітко закріплені правила встановлення місцевих податків та зборів:

«Місцеві ради за ПК України мають обов'язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок (і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки.

Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період).

В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим».

  • «Отже, 2015 – це плановий період, а 2016 рік – вже бюджетний період».
  • 3. Порушення строків встановлення місцевих податків та зборів тягне за собою передбачені законом наслідки:
  • «Тобто, виходячи з наведених вище норм Кодексу, нові податки практично не можуть бути визнані обов'язковими до сплати принаймні в 2015 році, адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 року рішення про встановлення таких податків і зборів»
  • 4. Значний масив законодавчої бази, що регулює дане питання неоднозначно, та динамізм правовідносин зумовлюють безпосереднє застосування принципів податкового законодавства – презумпції правомірності рішень платника та принципу стабільності податкового законодавства:
See also:  Демонтаж кіосків можливий лише на підставі закону або рішення суду!

«Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Принципи, проголошені у статті 4 Податкового кодексу України повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку».

  1. 5. Практика ЄСПЛ проти тлумачення неоднозначних приписів законодавства не на користь платників податків:
  2. «З урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, колегія суддів дійшла висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2015 рік».
  3. *За посиланням у Вас є змога ознайомитися із україномовним перекладом рішення ЄСПЛ по даній справі
    *Питання щодо необхідності сплати транспортного податку аналізувалось на нашому ресурсі за посиланням

Источник: https://taxlink.ua/ua/news/transportnij-podatok-za-2015-rik-vishhij-administrativnij-sud-ukraini-proti.htm

Розблокування податкових накладних у 2020 році за Порядком 1165

Почнемо з логіки нового Порядку № 1165 щодо блокування податкових накладних.

Процес перевірки податкових накладних (ПН) на ознаки ризикованості можна поділити на два етапу.

Перший етап. Порядком № 1165 встановлено критерії для безумовної реєстрації податкових накладних. Такі ПН отримують «зелене світло» та не перевіряються на предмет ризикованості.

Якщо все спростити, то це наступні випадки:

  • податкова накладна складена за операцією, яку звільнено від оподаткування;
  • обсяг продажу товарів/послуг, по яким реєструвалися ПН в поточному місяці, становить менше 500 тис. гривень.

(Але: не більше 50 тис. грн. з одним покупцем; сума ПДВ сплаченого у попередньому місяці повинна бути більше 20 тис. грн; керівник платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у 3-х підприємствах)

  • загальна сума сплаченого ПДВ за останні 12 календарних місяців становить більше 1 млн. гривень;
  • Платник ПДВ проводить операції з товаром за кодом УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), які погодженні оподатковую (як це відбувається – тема для окремої статті).

Нами приведено дуже скорочений опис даних випадках. До кожного з них Порядком № 1165 передбачені окремі «АЛЕ». В будь-якому разі необхідно уважно вивчити ці положення або звернутися до спеціалізованих податкових адвокатів або бухгалтерів.

Другий етап. Якщо Ви (платник податків) не відповідаєте критеріям безумовної реєстрації (тобто «зелене світло» вам не світіть), то Вас та Вашу ПН податкова починає перевіряти на предмет ризикованості.

Яким чином податківці перевіряю ризикованість з метою блокування ПН.

Відповідно до Порядку № 1165 перевірка здійснюється за наступними критеріями ризикованості.

  1. Критерії ризикованості самого платника податків.

Підприємство (ФОП) є ризикованим якщо:

  • зареєстровано на підставі підроблених (втрачених) документів;
  • створено особою, яка не мала наміру вести господарську діяльність;
  • здійснюю діяльність без відома засновників та законно призначеного керівника;
  • не має відкритих рахунків у банку;
  • не подало звітність з ПДВ за два останніх звітних періоду;
  • не подало фінансову звітність з податку на прибуток за останній звітний період.
  1. Наявність у платника податків позитивної податкової історії. Якщо немає – значить ризикований!

Ознаки позитивної податкової історії:

  • операції за ПДВ на суму не більше 500 тис. грн. на місяць (не більше 50 тис.грн. з одним замовником);
  • протягом 4 місяців підряд здійснює постачання товарів/послуг за одним УКТЗЕД/ДКПП;
  • залишкова вартість основних засобів більше 5 млн. грн.;
  • площа наявних земельних ділянок (власність/оренда) більше 200 га.;
  • сума ЄСВ на 1 працюючого у двічі більше ніж з мінімальної зарплати (за останні 12 мес, за умов постійної наявності у штаті не менш 5 осіб);
  • загальна сума сплаченого ЄСВ та інших податків і зборів у попередньому звітному році більше 10 млн. грн.
  1. Критерії ризикованості операції відносно якої складно ПН.  
  • (обсяг постачання товару/послуги перевищую величину залишку, відсутність ліцензії на операції з підакцизними товарами тощо. Їх багато. Це тема для окремої статті)

Як бачимо, перши два пункти стосуються самого платника податків, а тільки останній – ризикованості операції, за якою складено податкову накладну.

Таким чином, для того щоб у Вас не було проблем з реєстрацією податкових накладних не достатньо тільки того, щоб Ваша операція не викликала підозр у податківців. Необхідно щоб Ваше підприємство не потрапило під «бан», як ризиковане.

Як розблокувати податкову накладну за новим порядком № 1165.

Опишемо всю процедури від початку (відправлення ПН) до кінця (розблокування).

  1. Ви відправляєте на реєстрацію податкову накладну до Єдиного реєстру податкових накладних.
  2. Якщо ПН є ризикованою (відповідає критеріям ризикованості) реєстрація такої податкової накладної зупиняється.
  3. Ви отримуєте рішення щодо заблокування податкової накладної через електронний кабінет платника податків (податкова повинна зазначити усі критерії, зазначені у попередньому питанні, які стали підставою для блокування ПН).
  4. Після цього необхідно подати документи з метою розблокування ПН (пояснення, договори, акти тощо).
  5. Комісія регіонального рівня (обласна податкова, податкова м. Києва, офіс ВПП) розглядає ці документи та протягом 7 днів повинна надати відповідь платнику податків щодо розблокування/нерозблокування ПН.
  6. Якщо комісія не прийме рішення протягом 7 днів, то платника податків виключають з переліку ризикованих (виводять із під «бану»).

Увага! Порядком 1165 не прописана процедура автоматичне виключення підприємства з переліку ризикованих, тому, на наш погляд, із застосування цього пункту (автоматичне виключення із під “бану”) будуть великі складнощі.

Порядок дій з метою розблокування податкової накладної (ПН).

Перше.

Визначаємося з тим, що стало підставою для блокування. Якщо блокування відбулося через те, що само підприємство попало в «бан» (визнано ризикованим), то спочатку необхідно вивести підприємство з переліку ризикованих.

Для цього подаємо відповідну інформацію та документи до податкової (зміст повідомлення та склад документів залежить від конкретного підприємства та ситуації, універсального переліку не існує.)

Друге.

Якщо податкову накладну заблоковано за ознаками ризикованості конкретної господарської операції, то подаємо до податкової пояснення та документи стосовно цієї операції.

Увага! Якщо ПН заблоковано у зв’язку ризикованістю самого підприємства, радимо одночасно подати інформацію щодо виключення підприємства з переліку ризикованих та звернутися із пояснення щодо розблокування конкретної податкової накладної.

Як показує практика, податкову накладну можуть розблокувати навіть якщо підприємство перебуває під «баном» (у переліку ризикованих).

Всі документі щодо розблокування податкових накладних та виведення підприємства з переліку ризикованих подаються до комісій регіонального рівня (обласні податкові, податкова м. Києва, офіс ВПП). Вказані Комісія уповноважені приймати відповідні рішення щодо розблокування.

Що робити якщо комісія регіонального рівня (обласна податкова, м. Києва, Офіс ВПП) не розблокувала податкову накладну. 

У даному випадку необхідно звертатися зі скаргою до ДПС України.

Строк подачі скарги – 10 робочих днів з дня ухвалення рішення комісією регіонального рівня.

Строк розгляду скарги ДПС України – 10 календарних днів з дня її отримання.

Важливо! Якщо рішення за наслідками розгляду скарги не надіслано ДПС України платнику податків, така скарга автоматично є задоволеною.

Яким чином поступати якщо КРР (обласною податковою, м. Києва, Офісом ВПП) та ДПС України не задоволені скарги.

Останній вихід – звертатися до суду з адміністративним позовом.

Важливо! У зазначеної статті, з метою зрозумілого викладення матеріалу, узагальнено положення нормативних актів.

Для отримання точної юридичної консультації розблокування ПН/РК, виключення підприємства з переліку ризикованих Ви можете звернутися до наших податкових адвокатів.

Залишилися питання? Будь ласка, заповніть форму нижче і Ви отримаєте відповідь протягом 30 хвилин.

Источник: https://ks-cl.com.ua/uk/praktiki-2/podatkove-pravo/rozblokuvannya-podatkovih-nakladnih-u-2020-rotsi-za-poryadkom-1165/

Як оскаржити податкове повідомлення рішення, кроки та судова практика – ЗКГ

контакти Адвокатського бюро “Яновський і партнери”

  • +38 (032) 247-01-00; +38 (067) 000-13-27
  • е-mail: yp@zkg.ua Viber Messenger Telegram
  • За результатами податкової перевірки на підставі складеного Акту владним органом може бути прийняте рішення про застосування відповідальності платника податків внаслідок виявлених порушень законодавства, про що суб’єкт господарювання отримує Податкове повідомлення-рішення.

ПКУ передбачено адміністративний, або т.зв. досудовий, та судовий порядок вирішення спорів між платником податків та органом ДФС.  

Крок 1. Аналіз порушень у Акті перевірки.

Нормативні вимоги до Акту встановлено Порядком № 727 (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1300-15), отже господарюючому суб’єкту необхідно перевірити, чи наявна у ньому кваліфікація виявлених правопорушень відповідно до конкретних статей та норм чинного законодавства; які зміни були внесені до фінансового результату, бухобліку, податкової звітності внаслідок допущенних порушень; перелік документів, які не були надані для перевірки або зазначення відсутніх первинних документів, які могли б підтвердити розрахунки платника податків; перелік документів та їх копій, отриманих від платника податків та підстави такого витребування. Як правило, всі ці аспекти фіскалами неправомірно не відображуються, а висновки формуються на припущеннях посадових осіб.

See also:  Законодавством не встановлена залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентами платника податку в ланцюгах постачання, (справа № к/800/42834/15, 14.11.17)

Судовою практикою вироблено позицію, що Акт не є правовстановлюючим чи зобов’язуючим документом та не підлягає оскарженню. Саме тому потрібно відображати такі порушення в зауваженнях та запереченнях щодо Акту, які подаються протягом 5 днів до податкового органу, який проводив перевірку.

Платник має право брати безпосередню участь при розгляді заперечень, і до речі, цим правом часто нехтує, на шкоду собі ж. Крім того, у 2014 році було створено Раду бізнес-омбудсмана, до якої можна подати звернення в он-лайн режимі та отримати поради та навіть безпосередньо фізично підтримку під час розгляду.

Якщо надані платником податків доводи не дали бажаних результатів, на основі Акту уповноваженим органом приймається ППР.

Надання заперечень або зауважень ще не вважається оскарженням перевірки, проте ці способи захисту суб’єкта господарювання матимуть важливе значення на подальших етапах оскарження податкової перевірки.

Крок 2. Адміністративне оскарження

Оскарження відбувається шляхом звернення платника податків до фіскального органу вищого рівня зі скаргою про перегляд протиправного рішення. Важливим у цьому питанні є дотримання ієрархії владних органів, оскільки помилково направлена скарга до суб’єкта невідповідного рівня не підлягає розгляду.

ПКУ встановлено строки звернення зі скаргою:

  • 10 днів з дня отримання платником рішення, що оскаржується;
  •  30 днів з дня надходження ППР, якщо держорган визначив грошове зобов’язання на підставах, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства.
  • Також за поважних причин цей строк може бути продовжено, із передбачених підстав (п. 102.6 ПКУ) та підтверджених документально, тільки за письмовим запитом платника податків.

Тягар доведення правомірності своїх дій покладається на податковий орган.

Разом із тим, не слід вважати що скарга може подаватись без її обґрунтування. Обов’язковими вимогами її змісту є:

  • реквізити господарюючого суб’єкта та органу, яким було прийнято рішення;
  • підстави оскарження, обставини, які помилково встановлені органом;
  • нормативне обґрунтування;
  • суть вимог та клопотань; документи, що підтверджують доводи скаржника;
  • відомості, чи було оскаржено податкове рішення до іншого органу або до суду;
  • адреса, на яку органом має бути направлено прийняте рішення; та підписана особисто або представником скаржника.

Відправляти скаргу необхідно тільки з описом вкладення, або подавати наручно до канцелярії податкової і також із описом поданого, за підписом її працівника.

Строк розгляду скарги встановлено 20 днів, але він може бути збільшений до 60 за рішенням керівника органу ДФС, про що повідомляють платника податків. У цей період виконання податкових зобов’язань зупиняється до дня закінчення адміноскарження.

Якщо протягом встановлених строків контролюючим органом не було направлено жодного рішення (ні про скасування рішення, ні про залишення його в силі), вважається, що скаргу задоволено повністю (п. 56.9 ПКУ).

Проте, якщо суб’єкт господарювання не отримав рішення, ще немає 100% гарантії успішності оскарження.

У подальшому може виявитись, що податкова вважає грошове зобов’язання узгодженим, але платник податків не отримав рішення, тому в процесі оскарження «автоматичність прийнятого рішення» доводиться тільки відсутністю у податківців доказів направлення поштою на вказану платником у скарзі адресу або його вручення під розписку.

Одним із «побічних наслідків» оскарження ППР може бути призначення позапланової податкової перевірки, якщо у своїх скарзі платник зазначає про обставини, які не були досліджені та не взяті до уваги податковим органом, а їх об’єктивна оцінка не можлива без проведення перевірки. Крім того, за результатами розгляду скарги ППР може бути не тільки залишена в силі, а й прийняте додаткове рішення про збільшення грошового зобов’язання, про що суб’єкту господарювання надсилається окреме повідомлення на суму збільшення.

Днем закінчення адміноскарження вважається день узгодження грошового зобов’язання, тобто – прийнятого рішення.

Прийняте за результатами розгляду скарги рішення може знову бути оскаржене до органу вищого рівня, крім звісно випадків, якщо ППР прийнято за результатами перевірки, скарга на яке подавалась безпосередньо до ДФСУ (її рішення остаточним). Разом із тим, особа не позбавлена права звернутись до суду.

Крок 3. Судові баталії.

Спори щодо оскарження рішень, прийнятих органом ДФС підлягають розгляду в порядку адмінсудочинства. При зверненні з позовом і до набрання законної сили рішенням суду податкове зобов’язання вважається неузгодженим.

Строки давності щодо оскаржень податкових рішень встановлено у 1095 днів (п. 102.1 ПКУ) з моменту отримання такого рішення. У юридичних виданнях трапляються думки щодо колізійності норм ПКУ щодо строків оскарження: і 10 днів, і 1095 одночасно.

Проте, назвати такі строки (= правовідносини) колізійними неможливо, оскільки насправді це різний предмет регулювання та різна спрямованість.

Так, слід памя’тати що у платника податків виникає обов’язок сплатити нарахованне грошове зобов’язання протягом 10 днів, після спливу якого починається нарахування пені.

Але це жодним чином не заперечує і не виключає можливість суб’єкта господарювання звернутись до суду протягом будь-якого з 1095 днів. Треба розуміти, що обрана поведінка по-різному впливає на правовий результат, оскільки внаслідок спливу строків як юридиних фактів виникають відмінні зобов’язання.

  1. Тому, отримавши ППР, платник податків може обрати один з варіантів дій:
  2. 1) протягом 10 днів нічого не платити, та в цей же час оскаржити ПРР;
  3. 2) протягом 10 днів нічого не платити, а потім у будь-який час після закінчення цих 10 днів оскаржити ПРР, та вимагати скасування боргу та звільнення від сплати нарахованої пені;
  4. 3) протягом 10 днів сплатити ППР, проте в подальшому вимагати скасування ППР та повернення сплаченого з бюджету/ або його зарахування в рахунок майбутніх / інших податкових платежів.
  5. Спеціальний строк позовної давності встановлено для платників податків, які спершу в адміністративному порядку оскаржували рішення – протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміноскарження; цей строк не є присічним, проте після його спливу можуть наставати факультативні негативні наслідки, як-то наявність податкового боргу та «примусовий» перехід на загальну систему оподаткування зі спрощеної.

За результатами розгляду судом може бути ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову; скасування ППР та суми податкового боргу; або зменшення сум грошового зобов’язання.

Рішення, оскаржене в судовому порядку, не може бути потім розглянуто в адміністративному порядку в разі негативного результату.

Тому суб’єкту господарювання слід докласти максимальних зусиль для захисту своїх інтересів в суді.

Щодо варіанту дій № 3) – надамо додаткові пояснення.В першу чергу такий варіант оскарження стосується ситуацій, коли платник податків сплатив суму нарахованого грошового зобов’язання, проте згодом виявилося, що нарахування є незаконним (у зв’язку з відсутністю правової підстави взагалі) і така сплата була необгрунтованою.

Такий приклад знаходимо у справі 825/1474/16 http://reyestr.court.gov.ua/Review/80168957, фабула якої полягає у тому, що платник податків сплатив донараховане зобов’язання по транспортному податку. Разом із тим, виявилось, що правила справляння транспортного податку було змінено рішенням Чернігівської міської ради у 2015 році, тому вони не мали застосовуватись раніше початку наступного бюджетного періоду. Таким чином, у ДПІ були відсутні правові підстави для нарахування податку та винесення оскаржуваного ППР. Судом першої інстанції ухвалено рішення, яким ППР визнати протиправними та скасувати ППР; стягнути з ДПІ неправомірно стягнуті кошти; та яке було підтримано апеляційною інстанцією. Постановою Верховного Суду від 28.02.2019 р. рішення в частині визнання ППР протиправними – залишено без змін, щодо вимог повернення коштів рішення змінено – суд вказав, що вимога передчасна, з відповідною вимогою позивачеві слід звернутись до органів казначейства.

Таким чином, вважаємо, що описаний нами в публікації варіант дій з порядку оскарження ППР – “3) протягом 10 днів сплатити ППР, проте в подальшому вимагати скасування ППР та повернення сплаченого з бюджету) –  має право на існування, якщо рішення про сплату ППР платником податків було прийнято самостійно без належного юридичного аналізу.Також, вважаємо, що такий варіант є можливим (і навіть не позбавленим здорового глузду і корисним) у складних чи неоднозначних податкових правовідносинах, коли з різних причин немає можливості у 10-денний строк здійснити всі необхідні дії з аудиту, немає впевненості у позитивному результаті справи, разом із тим, сума нарахованої при простроченні сплати пені, може призвести до більш значних втрат в майбутньому, ніж судові витрати і юридичні послуги з супроводу податкових спорів.

Верховний суд на практиці продемонстрував, що визнає право позивача звернутися за оскарженням ППР до суду навіть після добровільної сплати “сумнівного” зобов’язання.

Источник: https://zkg.ua/yak-oskarzhyty-podatkove-povidomlennya-rishennya-kroky-ta-sudova-praktyka/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*