Верховна рада прийняла закон про житлово-комунальні послуги

20.11.2017, 07:52 Переглядів: 21 089 Коментарів: 6

Верховна Рада прийняла закон про житлово-комунальні послуги

Перестаньте сподіватись на «дядю», який прийде і зробить усе за вас. Те, чого так довго уникали українці, їх таки спіткає з новим законом про ЖКП: доведеться дбати про стан свого будинку. Бо тепер труби, дахи, горища, підвали – клопіт самих мешканців. Це остаточно закріплює новий закон. Вчіться керувати самі або шукайте надійного управителя!

  • 9 листопада Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про житлово-комунальні послуги» (законопроект №1581-д).
  • «Прийнятий закон у комплексі із 417 Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спрямований на зміцнення в Україні інституту «ефективного власника», – зазначив, виступаючи в парламенті, Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку та ЖКГ.

Наразі новий Закон очікує на підпис Президента. Передбачено, що він набуде чинності через півроку після публікації, а деякі його положення – з 1 січня 2019 року.

Що ж революційного приготував українцям ухвалений Закон про ЖКП? «ТелеграфЪ» з’ясовував, порівнюючи старий та новий закони, і виділив 15 новацій.

1. Ремонти – за рахунок співвласників будинку

Забувайте про «шару» і про те, що «ЖЕК чи УЖКГ мають зробити капремонт» – такий сенс нового Закону «Про житлово-комунальні послуги». Закон передбачає, що усі капітальні ремонти проводяться за рахунок співвласників (тобто власників квартир у будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна — даху, підвалу, мереж тощо).

Мешканці можуть доручити управителю накопичувати на окремому банківському рахунку кошти на капремонти, реконструкцію, реставрацію спільного майна будинку.

Себто тепер у мешканців багатоквартирних будинків немає сенсу опиратися створенню ОСББ (об’єднанню співвласників багатоквартирних будинків), сподіваючись на міфічні ремонти за рахунок бюджету. Для когось це виявиться шоком. Але давайте подумаємо: у будинку приватизовано 99% або навіть 100% квартир.

То чому дах чи горище має вважатися міфічною «комунальною власністю»? Чому на ці витрати міська рада має виділяти гроші за рахунок усіх платників податків – у тому числі тих, хто мешкає в індивідуальному житлі чи ОСББ? Утискаючи інші потреби: медицину, ремонт доріг? Варто просто замислитися над цим.

Доволі часто доводилося чути аргументи мешканців багатоповерхівок, що багато років, ще з радянських часів, гроші за утримання будинків платили «в нікуди». Тому й житло нині в такому жалюгідному стані.

Законодавці й це врахували: закон не забороняє спрямовувати кошти бюджету на капремонти багатоквартирних будинків – у межах бюджетних програм, за рішенням міськради.

Питання – у справедливих програмах та критеріях, на які саме будинки спрямовувати гроші, щоб уникнути корупції при їх розподілі.

2. Ліквідація «балансоутримувача»

У старому законі про ЖКП було поняття «балансоутримувач», яке залишилося у спадок ще від тих часів, коли квартири у будинках були неприватизовані. А відтак будинок був комунальною власністю.

Проте чинний закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» уже «зламав» це уявлення, визначивши, що майно будинку (допоміжні приміщення, горище, мережі тощо) – спільна сумісна власність мешканців. Відтак чинний Закон «Про житлово-комунальні послуги» ще містив поняття балансоутримувач.

Але якщо будинок не належить ні ЖЕПу, ні міській раді, то що ж тоді утримує міфічний «балансоутримувач»? На якій підставі?

У Кременчуці «балансоутримувачем» виконком визначив житлово-експлуатаційне підприємство «Автозаводське». Це остання структура, яка залишилася від ліквідованих ще у 2008 році житлово-експлуатаційних підприємств.

ЖЕП «Автозаводське» тримає в себе документацію на будинки, передані в управління приватним керуючим компаніям. За новим законом про ЖКП, технічна документація має бути в управителя.

Поняття «балансоутримувач» у новому законі відсутнє.

3. Вводиться послуга з управління будинком

Закон вводить послугу з управління багатоквартирним будинком і плату за неї.

Якщо співвласники не створили ОСББ і не визначилися, як управляти своїм будинком, орган місцевого самоврядування проводить конкурс, а ціна на послугу з управління визначається в результаті конкурсу.

Кабмін має встановити граничну норму витрат на управління житлом, відповідно до якої нараховується субсидія на цю послугу.

Поняття «управитель» було і в старому законі «Про житлово-комунальні послуги». Однак новий закон вводить нові вимоги. Так, управитель має бути або фізичною особою-підприємцем або юрособою – суб’єктом підприємницької діяльності. На управителя покладається поточне утримання будинку та поточний ремонт.

Якщо управитель керує кількома будинками, він зобов’язаний за кожним з них вести окремий облік доходів і витрат та інформувати про них співвласників. Тобто не можна «перетягувати» гроші з одного будинку на інший, як це зараз роблять кременчуцькі керуючі компанії.

Управитель має затверджувати зі співвласниками кошторис витрат на будинок, який є невід’ємною частиною договору.

Таким чином, має відпасти споконвічне питання мешканців багатоповерхівок: «А за що ми платимо комусь гроші?» Тепер усе в ваших руках – вирішуйте самі, за що платити, і контролюйте послуги.

Схема стосунків наближена до тієї, що нині діє в ОСББ. В одному багатоквартирному будинку може бути лише один управитель.

Управителі мають проходити атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії «менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)».

НА ЗАМІТКУ

Що входить у послугу управління багатоквартирним будинком

  • утримання спільного майна: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо;
  • купівля електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
  • поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Разом із тим, передбачено, що обслуговувати внутрішньобудинкові системи можуть виконавці послуг за індивідуальними договорами. Важливо розуміти: Послуга з управління будинком не є обов’язковою. ОСББ може бути на самозабезпеченні – тобто самостійно, без управителя, забезпечувати власні потреби, обравши правління та голову правління ОСББ.

4. Тарифи – за домовленістю сторін

Тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону вони є регулюються державними органами або органами місцевого самоврядування.

Це означає, що виконком не повинен встановлювати тариф на утримання будинків (навіть у тих будинках, де не створене ОСББ). Проте, як сказано вище, якщо мешканці самі не домовилися з управителем – за них домовиться виконком. І визначить, зокрема, також розмір винагороди управителю, яку мають сплатити співвласники.

Про які ще тарифи можна буде домовлятися з виконавцями послуг – поки що не зовсім зрозуміло. Хоча закон договірними тарифами декларує розвиток ринку житлово-комунальних послуг.

5. Колективний договір та колективний споживач

Закон передбачає різні моделі договірних відносин у багатоквартирному будинку: споживач комунальних послуг може бути як індивідуальним, так і колективним (ОСББ або юрособа, яка об’єднує співвласників). Так само і договір на послуги теж може бути як індивідуальним, так і колективним (у цьому випадку уповноважена особа, наприклад, голова правління ОСББ, укладає його від імені співвласників).

Модель договірних відносин мають вибрати самі споживачі. Якщо вони самостійно не обрали одну з моделей, укладаються індивідуальні договори.

  1. Комунальні послуги з постачання та розподілу газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
  2. Відмова споживача підписати договір не звільняє його від обов’язку платити за спожиту компослугу.

6. Вводиться плата за абонентське обслуговування

Нове поняття – плата за абонентське обслуговування. Законом визначено, що це – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії, які регулюються окремими законами).

За рахунок абонплати покриваються витрати виконавців послуг, пов’язані з укладенням договорів, розподілом обсягу спожитих послуг між споживачами (так, комерційний облік води та тепла здійснюється за показниками будинкових лічильників) і стягненням плати за спожиті послуги. Тобто і зараз у тарифи закладена робота абонслужб комунальних підприємств, тепер це буде окремим рядком. Проте у ЗМІ критикують дану норму за те, що абонплата стягуватиметься незалежно від обсягу спожитих послуг.

7. Співвласники житла зможуть заробляти на спільному майні

«ТелеграфЪ» у попередній публікації розповідав про ОСББ в Харкові, яке заробляє, завдяки оренді частини підвалу. Новий закон про ЖКП передбачає, що співвласники (навіть якщо не створене ОСББ) можуть заробляти на спільному майні та спрямовувати кошти на капремонти.

Питання в іншому: чи не встигла міська рада хутко оформити право власності на ваш підвал? Або приміщення в підвалі? Так, на сесію міської ради 16 листопада виноситься проект рішення про оформлення права власності на приміщення в багатоквартирних будинках, які насправді можуть заробляти гроші самим співвласникам. Адже міська рада тепер не зобов’язана виділяти гроші на капремонти.

8. Комунальники платитимуть штрафи споживачам

За неякісні компослуги, або послуги, надані в неповному обсязі, передбачене зниження оплати і відповідальність комунальників та управителя. Вони навіть мусять платити штраф на користь споживача за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт. Розмір штрафу визначається договором.

See also:  Скандал с законом об образовании: гройсман поручил растолковать его евросоюзу

Запроваджується перевірка якості житлово-комунальних послуг. Але порядок перевірки (підзаконний акт) ще має розробити Кабмін.

9. Акт-претензія по-новому

Якщо послуги неякісні, споживач має право оформити акт-претензію. Таку практику передбачав і старий закон про ЖКП. Строки прибуття виконавців послуг на виклик визначалися договорами.

Проте в новому законі передбачено, що виконавець компослуги або управитель зобов’язаний прибути на виклик не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення від споживача.

Інакше акт підписує споживач та ще двоє споживачів із сусідніх приміщень.

Виконавцю компослуги (або управителю) дається п’ять робочих днів, щоб відреагувати на скаргу (у старому законі було три дні). Та якщо протягом 5 днів виконавець не надав відповідь на претензію, вважається, що він її визнав.

10. Споживачів «рахуватимуть»

Індивідуальних споживачів зобов’язали інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у квартирі. Порядок інформування визначається договором.

Така практика вводиться для того, щоб забезпечити справедливий розподіл спожитих компослуг. Наприклад, є показники будинкового лічильника води, який виконистовується для комерційного обліку.

Відповідно до Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», від показників будинкового лічильника віднімаються показники індивідуальних лічильників, вираховуються витрати на спільні потреби будинку (полив клумб тощо), а потім решта кубів води розподіляється поміж мешканцями, які не мають лічильників.

І якщо офіційно в житлі зареєстровано дві особи, а фактично мешкає п’ять – така квартира автоматично «вішає» свої витрати на сусідів, які теж не мають лічильників.

11. Договір на вивіз сміття буде обов’язковим

Виводиться в окрему послугу поводження з відходами. Встановлюється, що власники або наймачі, користувачі (у тому числі орендарі) джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок повинні укладати договори з виконавцем послуг на вивезення цих відходів. А також платити за послугу з поводження з ними та забезпечувати роздільне збирання побутових відходів.

12. Сортувати сміття стане вигідним

Закон передбачає: при роздільному збиранні побутових відходів при встановленні тарифів на послугу не враховується вартість «операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів». Тобто при роздільному зборі сміття тариф має бути меншим.

13. Субсидія – живими грошима з 2019 року

Новий закон про ЖКП дає зелене світло монетизації субсидій.

«Передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», – говориться в Законі. Ця норма почне діяти з 1 січня 2019 року.

14. Газ – за індивідуальними лічильниками

Рахунки за газ виставлятимуться на підставі індивідуальних (квартирних) лічильників – так само, як і рахунки за електроенергію. У новому Законі про ЖКП чітко сказано, що комерційний облік цих послуг здійснюється за показниками індивідуальних лічильників.

Раніше, втсановлюючи будинкові лічлльники, газовики посилалися на те, що в чинному законі «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» нічого не сказано про індивідуальні лічильники. Передбачувано, облгази та міськгази, які «з боєм» встановлювали будинкові лічильники, у тому числі й у Кременчуці, опиратимуться новій нормі.

Водночас зауважимо: ні новий закон, ні попередні закони не містять обов’язку для міськгазів встановлювати індивідуальні лічильники в кожну квартиру. Отже, облік газу – це клопіт самих мешканців, як і капремонти в будинку.

Натомість комерційними приладами для обліку в багатоквартирному будинку тепла, гарячої та холодної води залишаються будинкові прилади. Але показники індивідуальних лічильників (у кого вони є) теж мають враховуватися при розподілі.

15. За прострочені виплати – пеня

Передбачається встановлення пені у розмірі 0,01% за кожний день прострочення виплат. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

«Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги», – сказано в Законі. Граничні строки мають бути вказані в договорах.

  • Положення про пеню почне діяти з 1 січня 2019 року.
  • Матеріал було опубліковано у тижневику «Кременчуцький ТелеграфЪ» №46 від 16 листопада 2017 року.

Верховна Рада ухвалила нову редакцію закону про житлово-комунальні послуги

Верховна Рада прийняла закон про житлово-комунальні послуги

9 Листопада 2017, 16:41

Закон передбачає наступне:

  • запровадження типового договору на управління будинком, у якому будуть виділені плата за комунальні послуги і управління,
    можливість вибору колективного чи прямого договору у багатоквартирних будинках,
  • виокремлення з квартплати послуги вивезення сміття,
  • запровадження перевірки якості послуг,
  • можливість зменшення розміру плати за комунальні послуги у разі, якщо їх не було надано або надано у поганій якості,
  • право не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів,
  • пеню у 0,01% за кожен день прострочення оплати комунальних послуг після дати, коли вичерпаний термін платні. Цю норму запровадять з 1 січня 2019 року. Якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, крім деяких пунктів, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

У юридичному управлінні Верховної Ради звернули увагу, що закон передбачає багато посилань на інші законодавчі акти. Відтак, на думку експертів, у ньому не дотримується принцип правової визначеності, який дозволяє трактувати його однозначно.

Народний депутат від «Батьківщини» Олександра Кужель в коментарі парламентським журналістам хачвида, що ухвалений Верховною Радою закон про житлово-комунальні послуги є лобістським для великих монополістів і повністю нехтує інтересами та правами споживачів послуг.

«Нас із вами як споживачів у цьому законі немає. Наші права виписані захмарно. Наприклад, написано: споживач має вимагати якості, але як вимагати – не написано.

Також написано, що  споживач має вимагати якості, згідно із законодавством.

Згідно з яким законодавством я можу сьогодні озвучити скаргу про холодні батареї, про відключення газу в селі, про неякісну питну воду? До кого я можу звернутись зі своїми скаргами та актами ?» – запитала політик.

Як зауважила Кужель, маючи проблему з монополістом, споживач послуг повинен до нього ж і йти.

«Нам нав’язують уповноважених (управляючі компанії), яким без нашої згоди назначатимуть заробітну плату, яких протягом року ми не можемо звільнити без рішення суду та які зароблятимуть на нас з вами», – сказала вона.

Окрім того, за словами депутата від «Батьківщини», відповідно до нового закону з кишень українців витягнуть останні копійки для сплати абонентської плати за користування послугами.

«Тепер ми з вами зобов’язані або самі, або через управляючі компанії укладати договір з монополістом на кожну комунальну послугу. Ми тепер сплачуватимемо додатково абонентську плату, а також плату за обслуговування», – повідомила парламентарій.

До того ж законом не передбачено надання інформації та звітів користувачам за надання послуг, додала Олександра Кужель.

«60% людей наразі в Україні перебувають за межею бідності. Вони не зможуть оплачувати зі своїх кишень капітальний ремонт житлових будинків, як це пропонується новим законом для створення ОСББ», – переконана політик.

Насамкінець Кужель застерегла: у новому законі прописано, що споживачі послуг не є суб’єктами відношень при отриманні житлово-комунальних послуг.

«Залишилась формула: монополіст-управляюча компанія – споживач. Зараз половина Києва не підключена до тепла і що нам з вами робити? Нам кажуть, що немає тарифу на тепло, але всі прекрасно розуміють, що ми гріємось обігрівачами та платимо монополісту в кишеню», – зауважила народний депутат.

Фракція «Батьківщина» голосувала проти ухвалення закону про житлово-комунальні послуги (1581-д).

Верховна Рада прийняла закон про житлово-комунальні послуги

Верховна Рада в четвер, 9 листопада, прийняла у другому повторному читанні нову редакцію закону “Про житлово-комунальні послуги” №1581-д, яким передбачена схема врегулювання правових відносин між виконавцями та споживачами послуг у сфері житлово-комунального господарства в Україні. Відповідне рішення на пленарному засіданні парламенту підтримали 262 народних депутата.

Зокрема, законопроект пропонує виділити з квартирної плати за послуги з поводження з твердими відходами. Також впроваджується типовий договір на управління будинком, який передбачає прозорий розподіл тарифу із зазначенням розміру плати за комунальні послуги та плати за послуги з управління.

Користуйтеся консультацією: Відмовляєтесь платити за житлово-комунальні послуги? Маєте знати, що на Вас чекає!

“Людині треба дати право порахувати, скільки коштує прямий договір, а скільки колективний. Тому законопроект відкриває можливості вибору для людей у багатоквартирних будинках…

See also:  Всу: якщо хабародавець зацікавлений у незаконній поведінці службової особи, прагне обійти закон, то вимагання хабара виключається

Послуги будуть продаватися тільки за лічильниками”, – зазначила під час презентації законопроекту заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олена Бабак, пише УНІАН.

Окрема частина законопроекту присвячена перевірці якості комунальних послуг. Як зазначається у пояснювальній записці, законопроект регулює відносини між споживачами та постачальниками комунальних послуг, у тому числі питання встановлення лічильників та оцінки якості надання комунальних послуг.

Законопроект також позбавляє місцеві органи влади права встановлювати тарифи на низку послуг, які виділяються з комплексу послуг ЖКГ і плата за які формує загальний тариф на обслуговування багатоквартирних будинків.

У числі таких послуг: переробка та захоронення побутових відходів, централізоване опалення та постачання холодною водою і інші. Зокрема, законопроект наділяє Кабінет міністрів правом встановлювати лише порядок формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами.

А конкретні тарифи встановлюють компанії, які за місцевим конкурсу отримують право на надання населенню послуг із збирання, переробки та захоронення відходів.

За словами Олени Бабак, документ спрямований на реалізацію раніше прийнятого закону про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку. Згідно йому, Жеки повинні позбутися монополії на ринку надання комунальних послуг. Але домогтися цього, на думку депутата, не вдасться без прийняття законопроекту “Про житлово-комунальні послуги”.

Користуйтеся консультацією: Як захистити свої права споживача житлово-комунальних послуг?

“Уцьому законопроекті про житлово-комунальні послуги ми пропонуємо процедури, як жителі і споживачі будуть укладати договори на отримання всього комплексу послуг ЖКГ: на послуги з управління, водопостачання, теплопостачання, поводження з відходами, газу і електрики”, – додала вона.

Верховна Рада прийняла законопроект№1581-ду першому читанні в лютому 2016 року. Директор “Інституту міста” Олександр Сергієнко у своїй статті для ZN.

UA писав, що нова редакція закону “Про житлово-комунальні послуги” переповнена нездійсненними обіцянками, загальними деклараціями і мертвонародженими нормами.

У травні парламентарії намагалися прийняти закон у другому читанні, але відправили його на доопрацювання.

Згадайте новину: Павло Розенко: Наявність боргу за житлово-комунальні послуги не впливає на рішення про призначення субсидії

Джерело: ZN.UA

Новий закон “Про житлово-комунальні послуги”: навіщо він потрібен та що змінюється

  • Протягом останніх років в Україні послідовно приймаються законодавчі акти, що  покликані привести ринок житлово-комунальних послуг в Україні у цивілізований стан, сприяти енергозбереженню, а відтак – і енергетичній незалежності нашої країни.
  • 14 травня 2015 року прийнятий Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, який удосконалив законодавче регулювання діяльності ОСББ і стимулював їх створення, ввів сучасне поняття про управління багатоквартирним будинком та спростив прийняття спільних рішень співвласниками багатоквартирних будинків, які не об’єдналися в ОСББ.
  • 22 червня 2017 року прийнятий Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”, який має на меті забезпечити 100% обладнання будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої та холодної (питної) води і стимулювати споживачів до ощадливого використання цих ресурсів.

І, нарешті, 9 листопада 2017 року в повторному другому читанні Верховна Рада України прийняла, а 5 грудня Президент України підписав, новий Закон України “Про житлово-комунальні послуги”. Якщо перші два згадані закони є абсолютно новими, то Закон України “Про житлово-комунальні послуги” ми вже мали – з 2004 року.

Для чого ж тоді потрібен новий закон? Що він передбачає? Що зміниться після набрання ним чинності?

  1. Мета нового Закону України “Про житлово-комунальні послуги”
  2. Загальна логіка реформування відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг передбачає:
  3. •демонополізацію пропозиції – відкриття ринку для нових суб’єктів, які готові якісно надавати житлово-комунальні послуги на конкурентних засадах;
  4. •демонополізацію попиту – надання споживачам дієвих механізмів самостійного вибору та зміни виконавців житлово-комунальних послуг, обрання моделей договірних відносин;
  5. •відмову від державного регулювання тарифів там, де ціна на послугу може бути договірною;
  6. •прозорість тарифоутворення там, де ціна лишається регульованою – у тому числі шляхом “виведення” з тарифу на послугу окремих складових;
  7. •прозорість і справедливість нарахування плати за послуги – у тому числі шляхом забезпечення 100% обліку послуг та доступу споживачів до облікової інформації.
  8. У підсумку, споживачі повинні отримати якісні послуги за справедливою ціною, а також мати стимули й можливості до енергозбереження  і зменшення своїх витрат.
  9. Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” значною мірою вирішив завдання демонополізації попиту, а також частково – демонополізації пропозиції та відмови від державного регулювання тарифів (у частині послуг з управління та утримання багатоквартирних будинків).
  10. Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” значною мірою вирішує завдання прозорого і справедливого нарахування плати за послуги.

Однак  повною мірою застосовуватися положення зазначених законів не можуть без змін  до чинного Закону України “Про житлово-комунальні послуги” – адже саме він визначає права і обов’язки споживача і виконавця житлово-комунальної послуги, сам перелік послуг, порядок їх оплати. Тому і  реальна демонополізація пропозиції та прозорість тарифоутворення не могли бути забезпечені без зміни цього закону.

Отже, якщо говорити коротко, назріла необхідність “оновити” Закон України “Про житлово-комунальні послуги”, щоб він враховував нові підходи та був узгоджений із раніше прийнятими новими законодавчими актами.

Що нового: нова класифікація житлово-комунальних послуг

Перша і очевидна зміна нового закону – це новий перелік житлово-комунальних послуг. Змінилися і назви, і структура.
 

ПОРІВНЯЙМО:

Перелік послуг згідно з Законом України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004р.

Нововведення у ЖКГ: Рада схвалила впровадження публічних договорів

Рада схвалила впровадження публічних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Серед іншого, законопроектом пропонується передбачити можливість доступу до житла без згоди його власника для обмеження надання комунальної послуги.

Ілюстрація REUTERS

  • Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект, який передбачає запровадження публічних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
  • Читайте такожУ Києві подорожчає вода: на скільки і коли
  • За ухвалення законопроекту №2458 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» в першому читанні проголосували 239 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.
  • Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус повідомив, доповідаючи щодо законопроекту, що розробка цього законопроекту зумовлена необхідністю удосконалення норм чинного законодавства, яке регулює процес надання та споживання житлово-комунальних послуг, їх оплату, формування цін і тарифів.

«Законопроектом передбачено запровадження публічних договорів про надання житлово-комунальних послуг, що значно спрощує укладання таких договорів як для виконавців, так і для споживачів. Це дозволяє уникнути додаткових фінансових витрат, пов'язаних з укладанням договорів у письмовій формі. Хоча за бажанням споживача договір може бути укладений у письмовій формі», – сказав він.

  1. Герус зазначив, що законопроект є соціально значущим, оскільки стосується кожного споживача у країні та спрямований на захист прав споживачів.
  2. «Він врегулює діяльність виконавців комунальних послуг, управителів багатоквартирних будинків», – сказав він.
  3. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, він передбачає одночасний перехід на нові договори про надання комунальних послуг.
  4. «Послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, поводження з побутовими відходами (стосується споживачів комунальних послуг у приватному секторі та споживачів комунальних послуг у багатоквартирних будинках, які не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин), що дозволить уникнути хаосу в процесі надання та оплати комунальних послуг», – йдеться в документі.
  5. Також передбачається введення обов'язкового інформування виконавцями комунальних послуг споживачів, з якими будуть укладені публічні договори про надання послуг, у частині вимог до якості цих послуг та іншої необхідної інформації за кожним будинком окремо з допомогою офіційного сайту органу місцевого самоврядування або на веб-сайті постачальника послуги.
  6. Крім того, надається право співвласникам багатоквартирного будинку в будь-який час змінювати вид договору у разі прийняття ними рішення про обрання моделі договірних відносин в будинку.

Серед іншого, законопроектом пропонувалось внести зміни до ч. 4 ст. 29 закону “Про житлово-комунальні послуги”, передбачивши можливість доступу до житла чи іншого об'єкта нерухомого майна без отримання згоди її власника (користувача) (несанкціонований доступ) для обмеження (припинення) надання комунальної послуги.

  • Також встановити, що “несанкціонований доступ до житла, іншого об'єкта нерухомого майна для обмеження (припинення) надання комунальної послуги здійснюється без отримання згоди її власника (користувача), якщо такий власник (користувач) відмовляється допустити в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна) представника виконавця”.
  • Але перед голосуванням у своїй доповіді Андрій Герус заявив, що комітет на засіданні 29 листопада та 13 грудня розглянув законопроект 2458 та вилучив з тексту положення щодо можливого несанкціонованого доступу до житла чи іншого об'єкта нерухомого майна.
  • Як повідомляв УНІАН, заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг на кінець березня 2020 року скоротилася на 1,2% у порівнянні з лютим 2020 року – до 65,9 млрд грн.
  • Згідно з повідомленням, станом на кінець березня заборгованість населення з оплати за природний газ становила 27,3 млрд грн, за централізоване опалення та гарячу воду – 22,3 млрд грн, за управління багатоквартирними будинками – 4,7 млрд грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 5,0 млрд грн, за вивезення побутових відходів – 0,9 млрд грн, за постачання електроенергії – 5,7 млрд грн.
  • Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram
See also:  Законопроект о дезинформации: за фейки и ботофермы предлагают штрафовать и сажать в тюрьму

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Парламент ухвалив закон про житлово-комунальні послуги

“За” проголосували 262 народних депутатів

З відкритих джерел

Верховна Рада України ухвалила законопроект 1581-д про житлово-комунальні послуги. Таке рішення підтримали 262 народних депутатів.

  • “Законопроект сьогодні має вирішальне значення для того, щоб не гальмувався процес реформування сфери житлово-комунальних  послуг, і щоб в кінці кінців ті ЖЕКи, яких люди вже хочуть замінити на своїх управителів, з якими вони зможуть домовлятися по вартості надання  житлово-комунальних послуг, щоб  в кінці кінців цей процес розпочався”, – зазначила заступник голови комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олена Бабак.
  • За її словами, даний законопроект запроваджує договірні засади взаємодії споживача з управителями і з усіма надавачами комунальних послуг, водоканалами, теплоенерго, компаніями з поводження з відходами, електроенергетиками, газовиками.
  • Фінальним голосуванням депутати повернули три поправки у формулювання профільного комітету:
  • про те, що дія законопроекту розповсюджується не тільки на багатоквартирні будинки, а й на надання послуг з постачання і розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових і дачних будинках,
  • стаття щодо повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг,
  • про права і обов'язки споживача.

В ході обговорення, зокрема, критикували відсутність у документі норм про якість житлово-комунальних послуг. Представник комітету у відповідь зазначала, що ці питання регулюють інші підзаконні акти.

Питання формування тарифів окремо описала Олена Бабак: “Ми пропонуємо виділити з діючого тарифу на воду і тепло, які діють у відношенні до споживача у багатоквартирному будинку, витрати на утримання абонентських служб і визначити їх у розрахунку на зрозумілу для людей одиницю виміру, а саме, у гривнях на одну квартиру в місяць. Це замість незрозумілих, наприклад, “30 гривень за гігакалорію”, щоб людина побачила, скільки їй коштує”.

Вона підкреслила, що згідно документу, у багатоквартирних будинках електрика і газ подаються по індивідуальних лічильниках.

“Я дуже сподіваюсь, що весь парламент дасть право українським споживачам самостійно, на підставі виваженого економічного рішення приймати свої рішення по вибору моделі відносин між монополістами “Водоканалами” та “Теплоенерго”.

Щоб у вас ні в кого не було страхів щодо будинкових лічильників газу, законопроект раз і назавжди чітко зазначає, що у багатоквартирних будинках електрика і газ продаються по індивідуальних лічильниках, квартирних, газу і електрики, і по прямих індивідуальних договорах з квартирами.

Виключення становитимуть лише лічильники електрики у місцях загального користування, – освітлення, ліфти”, – уточнила нардеп.

Законопроект стверджує, що споживач у разі заборгованості за комунальні послуги має платити пеню, однак “пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином”. Таку поправку прийняли з голосу.

Нагадаємо, даний документ Рада ухвалила в першому читанні ще у лютому 2016 року, а у травні поточного року депутати відправили документ на повторне друге читання.

За основу прийнято законопроект про житлово-комунальні послуги

02.02.2016 17:45

Сьогодні Верховна Рада України прийняла рішення стосовно законопроекту про житлово-комунальні послуги. Депутати схвалили проект в першому читанні.

Відповідний законопроект №1581-д “Про житлово-комунальні послуги” тепер готуватимуть до другого читання. У разі його схвалення в цілому діючий Закон про ЖК-послуги буде визнано таким, що втратив чинність.

  • До житлово-комунальних послуг відповідно до проекту належать:
  • 1) житлова послуга – послуга з управління багатоквартирним будинком;
  • 2) комунальні послуги – послуги з: постачання природного газу, електричної енергії, теплової енергії, гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами.
  • Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
  • 1) споживач
  • 2) управитель багатоквартирного будинку (управитель)
  • 3) виконавці комунальних послуг.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

  1. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
  2. Управителем багатоквартирного будинку є фізична особа-підприємець або юридична особа-суб’єкт підприємницької діяльності, визначена за спільним рішенням співвласниками відповідного будинку, а в передбачених законом випадках – органом місцевого самоврядування, яка надає послугу з управління багатоквартирним будинком.
  3. Ціна на послугу з управління багатоквартирним будинком, у випадку визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором на надання послуг з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором та включає:
  4. 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;
  5. 2) винагороду управителеві.
  6. Договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, вважаються припиненими з 1 січня 2017 року, якщо законом або договором не передбачено більш ранній термін їх припинення.
  7. Закон і Бізнес

Рада ухвалила закон про житлово-комунальні послуги

  • Відповідний законопроект у цілому підтримали 262 депутата при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.
  • При цьому парламент включив у законопроект положення, зачитане заступником голови Комітету ВР з питань будівництва,  містобудування і житлово-комунальних послуг Оленою Бабак, що доповнює частину 1 статті 26 новим абзацом.
  • «Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином», – зачитала Бабак уточнення статті.

Разом із тим в цій статті зазначається, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Також парламент одночасно врахував у тексті законопроекту 3 поправки, які були відхилені парламентом 8 листопада.

Першою з них передбачається, що предметом регулювання цього закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Разом із тим не є предметом регулювання цього закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». 

Інша поправка визначає повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг. Третя поправка визначає права і обов’язки споживачів.

Читайте також: Рада розгляне зміни до держбюджету-2017 щодо субсидій

Як повідомлялось, законопроект «Про житлово-комунальні послуги» був зареєстрований у грудні 2014 року Кабінетом міністрів, але в листопаді 2015 року його було повернуто комітету на доопрацювання для підготовки до повторного першого читання. У лютому 2016 року вже доопрацьований законопроект №1581-д був ухвалений у першому читанні, а в травні 2017 року парламент направив його на повторне друге читання.

Потреба у його ухваленні виникла після того, як 1 липня 2015 року набрав чинності закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Він зафіксував, що у багатоквартирному будинку може бути лише три форми управління: безпосередньо співвласники, об'єднання співвласників та управитель.

Водночас питання відносин між управителем та співвласниками багатоквартирних будинків досі не врегульоване.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*