Як вплине новий мовний закон на діловодство та кадри: аналіз діючого законодавства

Верховна Рада України 25 квітня ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Закон, що зміцнює позиції державної мови в Україні, називають «історичним рішенням» і депутати, й посадовці, які підтримали його, і прості українці у соцмережах.

Водночас в опозиційному таборі звинуватили парламентську більшість у тому, що цей закон нібито «розколює країну».

Радіо Свобода перечитало «мовний» закон і виділило ті основні зміни, які він несе українським громадянам та державі в цілому.

25 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який деталізує державний статус та вживання української мови. Навколо кожної з понад 2 тисяч правок точилися запеклі баталії між проукраїнськими та проросійськими силами у парламенті.

Президент Петро Порошенко та спікер Андрій Парубій неодноразово говорили про те, що ухвалити мовний закон до завершення їхніх повноважень – для них було питанням принципу.

Чому мовний закон важливий?

Державний статус української мови гарантує Конституція. Але деталі використання мов у різних сферах життя має визначати закон. Щоправда, до 2012 року цю функцію виконував ще радянський закон «Про мови в УРСР».

У 2012 році Верховна Рада ухвалила так званий «мовний закон Ківалова-Колесніченка», який давав змогу використовувати замість державної мови регіональну – ту мову, якою володіє понад 10% населення регіону.

Тому він обмежував вживання української мови навіть у порівнянні з радянським законом, і сприяв подальшій русифікації, наголошують експерти і ціла низка українських політиків. Його ухвалення викликало масові протести.

Як вплине новий мовний закон на діловодство та кадри: аналіз діючого законодавства

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і нагороджений медаллю Пушкіна народний депутат України Сергій Ківалов, один зі співавторів «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року

Після кількох спроб скасувати закон «Ківалова-Колесніченка» Конституційний суд в лютому 2018 року зрештою визнав його неконституційним. Відтоді Україна не мала жодного закону про мовну політики держави.

Як вплине новий мовний закон на діловодство та кадри: аналіз діючого законодавства

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)

  • Ухвалений 25 квітня закон про «Про забезпечення функціонування української мови як державної» закрив більшість «білих плям» щодо статусу української мови, але при цьому не обмежив права національних меншин, запевняє співавтор закону, голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький.
  • При цьому новий закон відчутно зміцнює статус української мови та багато в чому змінює стан справ у державі.
  • Де домінуватиме українська мова?
  • У державному секторі та в органах місцевого самоврядування
  • В комунальному секторі та на підприємствах всіх форм власності
  • В громадських та інших організаціях
  • В освіті та науці
  • В медицині
  • У сфері послуг
  • В енергетиці та промисловості
  • В кіно та театрі
  • В медіа та на інтернет-сайтах
  • У діяльності війська та силових структур

Іноземні мови та мови національних меншин використовуються вільно:

  • У приватному спілкуванні
  • У релігійних обрядах
  • У сфері вивчення іноземних мов
  • У наукових виданнях (якщо ідеться про мови Ради Європи)
  • У назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок.
  • У культурному житті національних меншин: їхні потреби захищає окремий закон «Про національні меншини».
  • У роботі прикордонників, правоохоронців, медиків тощо, які мають справу з людьми, які не знають української.​

Як вплине новий мовний закон на діловодство та кадри: аналіз діючого законодавства

Українською мають вільно володіти:

  • Посадовці та кандидати на посади: зокрема, президент, прем’єр, спікер та віце-спікери, міністри, керівники всіх центральних органів влади та органів Автономної республіки Крим.
  • Особи, які хочуть отримати громадянство
  • Адвокати і нотаріуси
  • Працівники патронатних служб і освітяни
  • Медики
  • Менеджмент державних та комунальних підприємств
  • Простих громадян та приватне спілкування не чіпатимуть, а посадовці – засядуть вчити мову

Громадяни України також зобов’язані володіти українською мовою на базовому рівні, однак за незнання мови для них немає жодних санкцій. Інша річ, що без іспиту з української на базовому рівні жоден іноземець чи особа без громадянства не зможе стати громадянином України.

Що ж до посадовців та представників бізнесу, освіти, медицини чи сфери послуг – то їх перевірятимуть на дотримання мовного закону. В Україні діятимуть безкоштовні мовні курси для всіх охочих.

Але відтепер українська мова вважається одним із символів державності (разом із гербом, гімном України і прапором), а відтак за знущання над мовою доведеться відповідати перед законом.

Закон передбачає штрафи або кримінальну відповідальність:

  • За наругу та паплюження державної мови, яка вважається одним із символів державності
  • За спроби запровадження офіційної багатомовності
  • За незнання державної мови посадовцями та суддями
  • За порушення чинних мовних квот у кіно та в медіа
  • За відсутність базової україномовної версії будь-якого сайту
  • За порушення мовних вимог щодо робочого спілкування та документообігу органів влади, підприємств та організацій

Закон про державну мову гарантує:

  • Безкоштовні мовні курси для посадовців та всіх охочих
  • Захист та розвиток всіх діалектів української мови
  • Вживання мов Ради Європи та ЄС в різних сферах
  • Вживання та вивчення мов національних меншин, відповідно до закону «Про національні меншини».

Кіно: окремі правила

Мовний закон вимагає, щоб фільми, які транслюються в Україні (онлайн та на телеканалах) мали український дубляж. У фільмах може використовуватися також іноземна мова без дубляжу (до 15% тривалості), якщо на неї є субтитри. Тоді як кінотеатрам дозволяють показувати фільми іноземними мовами без дубляжу (з субтитрами), за умови, що в конкретному кінотеатрі таких фільмів – не більше від 10%.

Частина експертів не виключає, що згодом у закон внесуть винятки для тих кінотеатрів, які спеціалізуються на іноземних фільмах.

Верховна Рада України 25 квітня 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перед тим депутати кілька тижнів розглядали понад дві тисячі правок, внесених до закону. Представники проросійських опозиційних сил у кожній із правок вимагали збільшити сфери вжитку мов національних меншин.

Під час голосування за мовний закон під стінами Верховної Ради тривав багатотисячний мітинг з вимогою ухвалити його без зволікань.

Як вплине новий мовний закон на діловодство та кадри: аналіз діючого законодавства

ФОТОГАЛЕРЕЯ:

Близько тисячі людей зібралося під стінами українського парламенту, де проходила акція на підтримку закону про державну мову. Учасники тримали в руках плакати із закликами говорити українською і підтримати мовний закон

Президент України Петро Порошенко заявив, що підпише закон про забезпечення функціонування української мови як державної, щойно він надійде йому на підпис.

Володимир Зеленський, який, за даними ЦВК, переміг на виборах президента України, заявляє, що нині йому важко спрогнозувати наслідки ухвалення закону про мову. В заяві, поширеній командою Зеленського, мовиться, що він планує зробити «ретельний аналіз» документа після своєї інавгурації.

ТАКОЖ НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Як вплине новий мовний закон на діловодство та кадри: аналіз діючого законодавства

  1. Війна на мовно-культурному полі: соціологія, Maruv і Зеленський
  2. Мова – чинник національної безпеки України
  3. Оборона України і мова. Верховна Рада голосуватиме за універсальну зброю
  4. Мовне питання у контексті війни України з Росією: Путін не втрачає надії
  5. Українська мова завойовує серця і розум відомих спортсменів

Источник: https://www.radiosvoboda.org/a/29903678.html

Справді єдина державна

Минув понад рік з моменту, коли у Верховній Раді України зареєстрували законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної №5670-д. Увесь цей час його відкладали, ретельно вивчали, виправляли, розглянувши 2000 правок, і врешті 25 квітня ухвалили у другому остаточному читанні.

Після того, як документ підпише голова Верховної ради Андрій Парубій, для його остаточного затвердження залишиться лише підпис президента. Скоріш за все, закон підпише поки що чинний президент Петро Порошенко, адже саме українська мова була однією з основ його передвиборчої кампанії. І хоч Петро Порошенко програв вибори, підтримати цей закон для нього буде справою честі.

ZAXID.NET проаналізував новий закон, що регулює мовну політику в Україні, і вибрав головні аспекти того, як саме він вплине на спілкування українців.

***

Де українську мову застосовуватимуть обов'язково або значно ширше?

Українська мова суттєво розширить своє застосування у сфері обслуговування. Наприклад, у ресторані до клієнтів по замовчуванні повинні звертатись українською і переходити на іншу мову лише в тому разі, якщо клієнт сам попросив.

Споживачі отримують право дізнаватися інформацію про продукт також державною мовою. Проте її можна дублювати й іншими мовами. Також державна мова стає обов'язковою у сфері реклами. Ця норма набуває чинності через півтора року.

На телебаченні та у радіомовленні частка української мови буде не меншою, ніж 90% ефірного часу для загальнонаціональних телеканалів та радіостанцій та не меншою ніж 80% для регіональних. Важливо зазначити, що це не стосується запрошених гостей студій та людей, у яких беруть інтерв'ю. Ці квоти розпочнуть діяти через п'ять років.

Також закон зміцнить позиції української мови у сфері культури. Фільми, вироблені в Україні, розповсюджуватимуться та демонструватимуться в Україні державною мовою. Також фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою та мовами інших корінних народів.

Проте усі репліки іншими мовами мають бути озвучені чи субтитровані українською. У кінотеатрах допускається до 10% сеансів мовою оригіналу впродовж одного місяця. Усі державні та комунальні театри повинні робити вистави українською мовою.

See also:  Як не платити оренду, збільшення лімітів фоп - законопроект 3275

Ця норма набуде чинності через два роки.

Зареєстровані в Україні друковані періодичні видання можна буде видавати іншими мовами, проте наявність української версії стане обов'язковою.

Те саме стосується онлайн-ЗМІ та сайтів будь-яких – і приватних, і державних – організацій. Усіх їх закон зобов'яже створити україномовну версію, як повинна бути стартовою.

На виконання цієї норми закон надає також два роки.

Усі зареєстровані в Україні видавництва будуть зобов’язані видавати українською мовою не менше 50% назв книжок, виданих протягом року. На виконання цієї норми видавці мають півтора року перехідного періоду.

Використання української мови стане обов'язковим у державних структурах – зокрема у судах, війську, органах державної влади та місцевого самоврядування, освітніх та наукових закладах, лікарнях, у сфері телекомунікаційних послуг. Це поширюватиметься не лише на документообіг, а й на усне мовлення.

Тому державні службовці, працівники держструктур та органів місцевого самоврядування, судді, адвокати, нотаріуси, педагогічні працівники та науковці, медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я повинні обов'язково володіти українською мовою.

Ця норма набуде чинності через півтора року.

Це стосується і Верховної Ради, де депутати зобов'язані використовувати виключно українську мову. Допускаються виступи негромадян України у ВР іноземними мовами, проте в стенограмі засідань їхні промови також перекладатимуть українською.

Важливо зазначити, що хоч депутати Верховної Ради і повинні володіти українською, проте вони не проходитимуть процедуру сертифікації свого рівня володіння мовою. Депутатів вилучили із категорії тих, хто повинен проходити сертифікацію, під час розгляду правок до закону, оскільки їх вибирають, а не призначають.

На які сфери закон не поширюється?

Цей закон не регулює сферу приватного спілкування та мову релігійних обрядів. У побуті громадяни мають право спілкуватися будь-якою мовою без обмежень. Представникам нацменшин створюють умови для вивчення державної мови і при цьому надають право та можливість вивчати мову нацменшини поряд з українською.

Хто та як стежитиме за дотриманням цього закону?

В Україні з'явиться уповноважений із захисту державної мови, якого призначатиме Кабінет міністрів терміном на п’ять років.

Ця людина не буде держслужбовцем, але її посаду за умовами оплати праці й соціального забезпечення прирівняно до посади міністра.

Також закон передбачає створення секретаріату, який буде підпорядковуватись уповноваженому із захисту державної мови. Але те, як саме він функціонуватиме та скільки людей налічуватиме, повинен визначити Кабінет міністрів України.

Також законом передбачено створення Національної комісії зі стандартів державної мови.

Вона визначатиме рівень володіння державною мовою кандидатів на посади президента, депутатів, їхніх помічників, чиновників, суддів та їхніх помічників, адвокатів, нотаріусів, керівників навчальних закладів та інших. Також ця комісія видаватиме сертифікати про рівень володіння українською мовою.

Які санкції передбаченні за його недотримання?

Порушення цього закону регулюється адміністративним кодексом і за це передбачений штраф від 3,4 тис. грн до 10,5 тис. грн. Повторне порушення впродовж року може спричинити позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю. Ця норма вступає в дію через три роки.

Источник: https://zaxid.net/spravdi_yedina_derzhavna_n1480256

Новий закон про мову: як він вплине на бізнес?

Як повідомляє UBR, 4 тижні Верховна Рада витратила на те, щоб ухвалити закон «Про українську мову».

На засіданні 25 квітня парламент 278 голосами прийняв у другому читанні і загалом скандальний закон.

Останнє визначення до нього почали застосовувати не випадково: майже всі з виписаних у документі норм мають не стимулювальний, а каральний характер. Тим, хто не послухається, доведеться платити.

Приміром, за порушення ст. 30 закону (він набере чинності через 2 місяці після опублікування), що приписує обслуговувати клієнтів лише українською мовою, підприємця зобов'яжуть виправити недоліки.

А в разі повторного порушення протягом року – випишуть штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів (5 100 – 6 800 грн). Виняток зроблять лише у тому разі, якщо сама людина попросить перейти на іншу мову.

Цікаво, що стосується це аж ніяк не лише магазинів та ресторанів. Виробникам та імпортерам належить суворо стежити за маркіруванням товарів, що випускаються, власникам інтернет-магазинів та виробникам ПЗ – за інтерфейсом їхніх програм, сайтів та мобільних застосунків.

Інтернет-магазини і сайти

Багатосторінковий документ містить чимало норм, що регламентують використання мови в Україні. Причому багато які з них безпосередньо стосуються бізнесу. Тобто передбачають багатомільйонні витрати на неминучі роботи з приведення порядків, що діють у компанії, у відповідність до приписів.

Наприклад, через півтора року наберуть чинності норми, що зобов’язують організації всіх форм власності, державні та муніципальні підприємства перекласти свої сайти, а також мобільні застосунки й інші програмні інтерфейси українською. Інші мови не заборонені – сайт може мати скільки завгодно інших мовних версій. Але завантажуватися у нашій країні повинен неодмінно державною.

Це особливо боляче вдарить по ринку E-commerce, де нині не так уже й часто можна натрапити на повноцінну українську версію. Якісний «ручний» переклад коштуватиме підприємцям мінімум 35-45 грн за кожну тисячу знаків, як раніше підраховували UBR.

ua в одному з українських інтернет-магазинів. Але тут же додавали, що навряд чи компанії почнуть наймати для цих потреб персонал – обійдуться машинним перекладом в автоматичному режимі.

Тож якісного опису українською, найімовірніше, найближчим часом не з'явиться.

Доведеться витратити сили, гроші і час десяткам тисяч малих підприємців, які просувають свої послуги і товари в мережі інтернет. Більшість із них не мають ані навичок, ані фахівців у штаті для проведення таких робіт. Тобто доведеться розщедритися на працю позаштатних фахівців. Вартість яких, до речі, неодмінно зросте через підвищений попит.

ЗМІ та медіа

Прикметно, що закон вимагає не просто перекласти «хоч що-небудь» і тицьнути в обличчя користувачеві при першому заході.

Обсяг контенту іноземними мовами, включаючи російську, не повинен перевищувати аналогічного показника для української. До речі, те саме стосується й інтернет-ЗМІ.

Це може означати: попри те що закон не має зворотної сили і не може бути застосований до минулих періодів, перекласти застарілі записи все ж таки доведеться.

Через 2 роки туристичне обслуговування треба буде провадити лише українською (за винятком іноземців, ясна річ).

Тоді ж усі фільми треба буде демонструвати з українським дубляжем (субтитри не вважаються перекладом).

Доведеться перекласти всі афіші, а театральні вистави (у державних та муніципальних театрах) та інші культурно-масові заходи належить провадити українською. Співати, щоправда, можна буде і іншою мовою.

Через півроку буде заборонено рекламу будь-якою, крім української мови.

Через 2 роки кожна друга книга, випущена конкретним видавництвом, має бути українською. А телебачення і радіо зобов'язані будуть 90% часу вести мовлення державною мовою.

Причому обійти квоти нинішніми хитрощами, коли радіостанції крутять українські пісні вночі, вже не вийде. Регулятор контролюватиме виконання норми у двох періодах: вночі і вдень.

І в кожному україномовного контенту має бути не менше 90%.

Через рік усі вокзали, аеропорти і навіть зупинки в країні мають бути позначені українською мовою.

Інтерфейс комп'ютерних програм, щоправда, перекладати здебільшого не доведеться – закон дозволяє продавати софтвер і однією з європейських мов. Наприклад, англійською. Виняток становлять лише товари (електроніка), в яких використовується користувацький інтерфейс. Його обов’язково доведеться перекласти українською.

Мовний суддя

Додамо, що контролювати виконання норм закону, накладати штрафи та виписувати попередження буде Уповноважений із захисту української мови або його представник. «Головного» щодо української мови добиратиме Кабмін за поданням уповноваженого Ради з прав людини та кількох профільних відомств в уряді.

Щоправда, карати він почне бізнес не раніше ніж через півроку, після того як обійме посаду.

Источник: https://news.dtkt.ua/state/laws-and-regulations/54990

Новації та особливості реалізації мовного законодавства

Нещодавно прийнятий Закон від 25.04.19 р.

№ 2704-VІІІ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон № 2704) упорядковує низку питань щодо застосування та використання державної мови.

Розглянемо, що саме передбачається та які законодавчі норми мають застосовуватися. Про практичні аспекти застосування цього Закону див. матеріал «Практичні цікавинки мовних новацій».

Так звані «мовні питання» на сьогодні регулюються низкою законодавчих актів. Неабиякий резонанс чомусь викликав саме Закон № 2704. Розглянемо його детальніше.

Із часу набуття нашою державою незалежності, тобто з 1991 року, законодавчого акта, який би передбачав застосування української мови як мови громадянства України (крім ст. 10 Конституції, якою визначено українську мову державною), не було. Відтепер, із прийняттям Закону № 2704 урегульовано статус української мови як єдиної державної з посиленням її захисту.

Тобто нині усунуто суперечності між Конституцією та законодавством у частині забезпечення функціо-нування та захисту української мови як державної.

Отже, згідно із Законом № 2704 статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов‘язковість її використання на всій території України для здійснення повноважень органами держвлади та органами місцевого самоврядування (далі – ОМС), в інших публічних сферах суспільного життя.

See also:  Чи дозволяє чинне законодавство україни набувати громадянство (підданство) іншої держави (держав) та позбавляти громадянства україни

Є ще така особливість. Наша країна є багатонаціональною, в якій мешкає населення десятків національностей. Тому ст.

2 Закону № 2704 передбачено, що застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин має визначатися законодавством, яке регулює порядок реалізації прав корінних народів, нацменшин України, однак з урахуванням визначених Законом № 2704 особливостей (ідеться про пріоритетність саме державної мови).

Згідно зі ст. 6 Закону № 2704 кожен громадянин України зобов‘язаний володіти державною мовою. Звісно, нею володіють далеко всі, тому держава гарантує можливості для опанування державною мовою у відповідних закладах освіти, а також організовує безоплатні курси української мови для дорослих.

Важливим є й те, що Законом № 2704 урегульовано правила застосування його положень у різних сферах життя, зокрема:

  • нормативно-правових документах;
  • діловодстві та документообігу;
  • судочинстві;
  • ЗСУ, інших військових формуваннях, правоохоронних, розвідувальних органах;
  • освітній, науковій, культурній, медичній, спортивній діяльності;
  • на телебаченні та радіомовленні, ЗМІ;
  • книговиданні, інтерфейсах комп‘ютерних програм.

Також визначено, як має застосовуватися державна мова у сфері обслуговування споживачів (торгівля, авіакаси, надання послуг із ремонту обладнання, обслуговування населення тощо), реклами, технічної документації тощо.

Розділ VІ Закону № 2704 унормував правила застосування української мови в назвах держорганів, іменах, географічних назвах, а також написах на дорожніх знаках. Звісно, вони мають виконуватися державною мовою.

Щоправда, поряд із покажчиками цих назв, а також назв географічних об’єктів державною мовою можна розмістити її латиноалфавітний відповідник (такий відповідник має бути меншим та розміщуватись праворуч або внизу).

Виокремлено, що назви органів держвлади та ОМС, установ та організацій можуть позначатись англійською мовою. Тож вивіска або офіційний бланк, наприклад, структурного підрозділу райдержадміністрації або районної лікарні може бути виконана англійською мовою, і тоді назва подається з правого боку або внизу.

Якщо йдеться про кримськотатарську, іншу мову корінних народів, мову нацменшин, то особливості виконання ОМС та комунальними підприємствами назв мають бути встановлені законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, нацменшин України.

Стосовно регулювання трудових відносин Закон № 2704 передбачає таке.

Незалежно від того, в установі чи організації якої форми власності – державної, комунальної чи приватної – працює особа, вона за своїм вибором може застосовувати будь-яку мову. Приміром, якщо для неї є звичним використовувати російську або ж молдавську чи казахську мову, ніхто цього не заборонятиме та не примушуватиме спілкуватися лише українською.

Не обійшлось без винятків: під час перебування на роботі та виконання своїх робочих завдань щодо обслуговування іноземців чи осіб без громадянства може використовуватись інша мова (не державна).

Цей виняток стосується й випадків, коли створюватимуться юридичні, технічні, інформаційно-технічні тексти та інші повідомлення та документи, адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юрособи, органи і посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій.

Це означає, що з наведеними категоріями громадян працівникам слід спілкуватися державною мовою.

Роботодавцеві слід знати, що в нашій державі трудові договори укладаються державною мовою, що не перешкоджає сторонам цього договору використовувати його переклад. Тобто, скажімо, директором школи під час оформлення педпрацівника на відповідну посаду видається наказ українською мовою, і водночас є можливість перекласти такий наказ іншою мовою – російською, мовою ромів тощо.

Вищезгадані норми запроваджуються з 16.07.19 р.

Насамперед, за затвердженою Кабміном Держпрограмою сприяння опануванню державної мови (далі – Мовна програма) здійснюватиметься підтримка мови. У ній мають міститися конкретні заходи, що сприятимуть реалізації положень Закону № 2704.

До того ж, має бути забезпечене функціонування мережі державних та комунальних курсів із вивчення державної мови як для громадян України, так і для іноземців та осіб без громадянства.

Крім того, на Мінкультури покладено здійснення заходів, що сприятимуть опануванню української мови:

  • видання навчальних посібників;
  • створення термінологічної словникової бази;
  • забезпечення вільного доступу до книжок усім верствам населення держави.

Скажемо ще про одну норму, яка дотепер стосувалася в основному країн Європейського Союзу (далі – ЄС). Ідеться про набуття громадянства нашої держави. Для здійснення такого наміру особа має засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою.

Визначення таких вимог покладено на Національну комісію зі стандартів державної мови (ця норма Закону № 2704 набуває чинності з 16.07.21). Звісно, щоб підтвердити рівень володіння мовою, слід скласти іспит згідно із затвердженим Кабміном порядком.

  • Знання мови конче необхідне претендентам на громадянство України хоча б для того, щоб зуміти прочитати своє прізвище та ім‘я в документі, що посвідчує особу, адже ці документи складаються державною мовою.
  • У Законі № 2704 зазначено доволі широке коло осіб, до обов‘язків яких належить володіння державною мовою, її застосування під час виконання своїх повноважень.
  • Якщо стисло, то це коло включає:
  • вищих посадових осіб держави, очільників міністерств, відомств та їхніх заступників;
  • депутатів Верховної Ради АР Крим, місцевих рад, посадових осіб ОМС;
  • держслужбовців;
  • голів місцевих держадміністрацій та їхніх заступників;
  • осіб офіцерського складу, які проходять службу за контрактом;
  • осіб начальницького, рядового, сержантського та старшинського складу Нацполіції, інших правоохоронних та розвідувальних органів та посадовців, яким присвоюються спецзвання;
  • керівників закладів освіти всіх форм власності, педагогічних, наукових працівників;
  • медпрацівників державних та комунальних закладів.

Без сумніву, державна мова потребує захисту. Для цього на всій території нашої держави діятиме така посадова особа, як уповноважений із захисту державної мови (далі – уповноважений). Передбачено, що його діяльність не залежатиме від інших держорганів та посадових осіб.

Що саме здійснюватиме уповноважений та призначені ним представники, визначено у ст. 49 Закону № 2704. Посадовця (він не є держслужбовцем) має призначити Кабмін шляхом обрання одного з кандидатів на цю посаду за критеріями, установленими у ст. 50 Закону № 2704.

Отже, уповноважений контролюватиме застосування державної мови органами держвлади, ОМС, державними та комунальними підприємствами, установами та організаціями, їхніми посадовими та службовими особами. Також контролюватиметься це питання стосовно громадських об‘єднань, політичних партій, інших юросіб.

Зауважимо, що уповноважений має повноваження рекомендувати вищезгаданим структурам, як має застосовуватися в їх діяльності державна мова, а також оприлюднювати висновки про ознаки її приниження чи зневажання в публічних виступах відповідних органів влади, установ, включаючи посадових осіб іноземних держав.

Уповноважений матиме змогу за потреби залучати працівників Нацполіції, Держспоживзахисту, місцевих держадміністрацій для здійснення покладених на нього завдань.

Для прикладу: посадова особа ОМС відмовляється застосовувати державну мову у спілкуванні з особою, яка звертається зі скаргою до уповноваженого чи його представника.

Звісно, у скарзі слід викласти її суть, а також зазначити електронну адресу, на яку може бути надіслана відповідь, або інші засоби зв‘язку. Протягом 10 робочих днів із дня надходження зареєстрованої заяви здійснюється ознайомлення, потім – мовна експертиза чи вжиття попередніх заходів контролю.

Строк розгляду скарги – 30 робочих днів від дня ухвалення рішення щодо такої експертизи. Про результати повідомляється заявник.

Можливо, що уповноважений із власної ініціативи здійснюватиме державний контроль застосування державної мови, якщо надходить скарга (так передбачає ст. 56 Закону № 2704).

Тож, використовуючи надані законодавством повноваження, уповноважений має право одержувати копії документів та іншу інформацію щодо предмета контролю, безперешкодно відвідувати органи влади. Також відповідні владні органи, установи , юрособи на вимогу цього посадовця мають надати копії документів та іншу інформацію (за винятком інформації з обмеженим доступом).

Результат здійсненого контролю оформлюється актом. Якщо виявлено порушення вимог щодо обов‘язковості застосування української мови, зафіксоване актом, то уповноважений, його представник складають на підставі цього акта протокол (ч. 3 ст. 56 Закону № 2704).

Є й норма, що передбачає накладення штрафів на порушників мовного законодавства. Це відбуватиметься, якщо уповноваженим уноситься постанова про накладення штрафу, і підставами для неї є результати розгляду ним справи про порушення суб‘єктом господарювання вимог Закону № 2704. Ухилитися від штрафу не вийде, адже постанова щодо нього є обов‘язковою до виконання.

Источник: https://uteka.ua/ua/publication/budget-13-dezentralizacia-otg-74-novshestva-i-osobennosti-realizacii-yazykovogo-zakonodatelstva

Організація діловодства та сучасне діловодство в Україні

№8(2012)

На кожному підприємстві будь-якої форми власності відбувається постійний обіг документів незалежно від їх кількості. Чим більший обсяг документної інформації, тим складнішою є організація документообігу.

Правильна організація документообігу, у свою чергу, сприяє оперативному проходженню документів в апараті управління, пропорційному завантаженню підрозділів та посадових осіб, що позитивно впливає на процес управління в цілому.

Сьогодні документообіг існує на всіх підприємствах і представляє собою рух документів з моменту їх створення або отримання до надсилання або передачі їх на зберігання до архіву.

ОБ’ЄМ ДОКУМЕНТООБІГУ будь-якої організації складається зі вхідних, вихідних та внутрішніх документів, оброблених за період одного календарного року.

З метою встановлення на підприємстві єдиного порядку документування управлінської інформації і роботи з документами із застосуванням сучасних автоматизованих систем, методичного керівництва і контролю за дотриманням визначеного порядку роботи з документами, в структурних підрозділах установи створюється служба діловодства. Вона може бути представлена цілим структурним підрозділом або окремим працівником, який забезпечує документообіг службових документів.

See also:  Встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади під час розгляду справ про відшкодування шкоди – позиція вп вс

Згідно з затвердженою Постановою КМУ від 30 листопада 2011 р.

№1242 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, на службу діловодства покладаються наступні основні завдання:• розробка інструкції з діловодства та номенклатури справ підприємства;• реєстрація та облік документів;• організація документообігу, формування справ, їх зберігання та підготовка до передачі до архівного підрозділу або особі, відповідальній за ведення архіву установи;• забезпечення впровадження та контроль дотримання структурними підрозділами установи вимог інструкції, регламентів тощо;• контроль за своєчасним розглядом та проходженням документів в установі;• забезпечення дотримання єдиних вимог щодо підготовки документів та організації роботи з ними в умовах електронного документообігу;• організація збереження документаційного фонду установи та користування ним;• засвідчення гербовою печаткою документів, підписаних керівництвом тощо.Аби апарат управління будь-якої організації працював ефективно, насамперед потрібно раціонально організувати роботу служби діловодства.

Функціонування служби діловодства установи передбачає:

  • оптимальну організаційну
  • структуру служби діловодства;
  • вибір раціональної форми діловодства;
  • чіткий розподіл функцій між працівниками шляхом виконання відповідних діловодних процесів та операцій;
  • правильне визначення кількісного складу працівників служби (залежно від обсягу документообігу в установі);
  • нормування праці кожного співробітника;
  • застосування засобів сучасної комп’ютерної та організаційної техніки;
  • раціональну організацію робочих місць та умов праці;
  • нормативно-методичне забезпечення діловодства.

Основними факторами, які впливають на визначення виду і структури служби діловодства, на функції та обсяг виконуваних нею робіт, є такі:

  • розмір та територіальне розміщення установи;
  • кількісний склад працівників підприємства;
  • обсяг документообігу;
  • обрана форма організації діловодства;
  • рівень механізації та автоматизації діловодних процесів.

Вирішальним чинником для вибору оптимальної форми організації діловодства на підприємстві та визначення структури і штатного складу служби діловодства є обсяг документообігу (визначається кількістю вхідних, вихідних та внутрішніх документів за рік).

Залежно від обсягу документообігу встановлено чотири категорії установ:І категорія – з обсягом документообігу понад 100 тис. документів на рік;ІІ категорія – від 25 до 100 тис. документів на рік;ІІІ категорія – від 10 до 25 тис. документів на рік;IV категорія – до 10 тис.

документів на рік.

Враховуючи категорію підприємства, кількість та територіальне розміщення її структурних підрозділів, обирають наступну форму організації діловодства:

  • централізовану – для установ ІІІ-IV категорії з малою кількістю структурних підрозділів (всі операції з оброблення документів зосереджені в єдиному для всієї установи центрі – службі діловодства). Ця форма характерна також для невеликих підприємств з малим документообігом, в яких усі операції з документами виконує секретар/діловод;
  • децентралізовану – для установ І категорії з територіально роз’єднаними структурними підрозділами (одночасне виконання відносно однорідних діловодних операцій кількома структурними підрозділами підприємства, включаючи службу діловодства). Ця форма забезпечує оперативне і якісне виконання операцій з документами. Але вона має суттєвий недолік: передбачаючи наявність діловодного персоналу і технічних засобів у структурних підрозділах, ця форма є неекономічною;
  • змішану – для установ І-ІІ категорії зі складною структурою та значним обсягом документообігу (деякі операції (прийом кореспонденції, реєстрація, контроль, копіювання) централізовано виконує служба діловодства, а інші – децентралізовано виконують інші структурні підрозділи установи (зберігання документів, довідково-інформаційне обслуговування, формування справ тощо).

Якщо ви правильно оберете форму організації діловодства, то це надасть змогу досягти швидкого стратегічного реагування, оптимізувати використання ресурсів, у тому числі і трудових, забезпечить ефективне функціонування та координацію підрозділів служби діловодства та її працівників, правильний розподіл повноважень між персоналом, унеможливить хаос у діяльності служби діловодства.

На практиці існують такі види служб діловодства: департамент документального забезпечення і контролю (установи І категорії), управління справами (установи ІІ категорії), загальний відділ (установи ІІІ категорії), канцелярія (установи IV категорії).

На невеликих підприємствах, які у своїй структурі не мають служб діловодства, відповідальність за ведення діловодства покладена на секретаря або на іншу спеціально призначену посадову особу (наприклад, діловода).

Роботу служби діловодства регламентують положення про неї (розробляють на основі положення (статуту) про установу) та інструкції з діловодства компанії.

ОСНОВНИМ ЗАВДАННЯМ СЛУЖБИ ДІЛОВОДСТВА є встановлення єдиного порядку документування і роботи з документами з використанням сучасної комп’ютерної техніки, автоматизації технологічних процесів оброблення документів та скорочення кількості документів.

Діяльність працівників служби діловодства регламентують посадові інструкції, які розробляє керівник служби діловодства. У своїй роботі співробітники служби мають керуватися законами України, що встановлюють порядок організації діловодства й архівної справи, нормативно-правовими актами уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства тощо.

У службах діловодства залежно від обсягу робіт можуть функціонувати такі категорії працівників, як керівники, спеціалісти, технічні робітники.Керівник служби діловодства може обіймати одну з наступних посад:– начальник управління;– керуючий справами;– завідувач канцелярії.

Вирішальне значення для працівників служб діловодства має культура застосування нових інформаційних технологій в діловодстві, інших елементів інформаційної культури, тобто, крім знання комп’ютерного діловодства, необхідні також навички і вміння створення документів з електронним носієм, організації їх обігу, засобів електронного зв’язку, використання ресурсів корпоративних електронних мереж, культури користування сучасними засобами оргтехніки.

Як зазначалося вище, одним з основних завдань, яке покладається на службу діловодства, є розробка інструкції з діловодства та номенклатури справ підприємства.

У грудні 2011 року набрала чинності нова Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затверджена постановою КМУ від 30 листопада 2011 року №1242.

Якщо чинна раніше Примірна інструкція з діловодства (затверджена постановою КМУ від 17.10.1997 р.

№1153 ) мала рекомендаційний характер, то Типова – обов’язковий для всіх центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також для підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління зазначених органів влади, що, у свою чергу, не виключає можливості використання Типової інструкції всіма іншими юридичними особами незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Отже, перейдемо до безпосереднього огляду Типової інструкції, зосередивши увагу на її основних положеннях і відмінностях від Примірної інструкції №1153, що застосовувалася на підприємствах під час розроблення індивідуальних інструкцій із діловодства впродовж 1998-2011 років і, як зазначалося вище, втратила чинність.

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ складається з таких розділів:І. Загальні положення.ІІ. Документування управлінської інформації.ІІІ. Організація документо­обігу та виконання документів.IV. Систематизація та зберігання документів у діловодстві.V. Порядок підготовки справ до передачі для архівного зберігання.Згідно з п.

3 розділу I «Загальні положення», установи організовують діловодство на підставі власних інструкцій із діловодства, що розробляються, зважаючи на Типову інструкцію, а також регламенти й національні стандарти на організаційно-розпорядчу документацію.

У наступному розділі Типової інструкції (розділі II «Документування управлінської інформації») назви деяких реквізитів не відповідають назвам реквізитів, установленим чинним ДСТУ 4163–2003, а точніше, представлені в дещо іншій редакції, зокрема:– найменування установи замість «назва організації»;– відмітка про наявність копії документа в електронній формі замість «відмітка про наявність документа в електронній формі»;– відмітка про надходження документа до установи замість «відмітка про надійдення документа до організації».Утім вимоги Типової інструкції до змісту та розташування цих та інших реквізитів документів цілком відповідають вимогам ДСТУ 4163–2003.Однак, зважаючи на те що Типова інструкція як нормативно-правовий акт має обов’язковий характер, а ДСТУ 4163–2003 – лише рекомендаційний, у разі визначення назв реквізитів слід керуватися саме Типовою інструкцією.У розділі II «Документування управлінської інформації» наведено загальні вимоги до створення документів, а також вимоги до:– бланків документів;– оформлення деяких реквізитів документів.Щодо виготовлення бланків, у п. 19 ІІ розділу Типової інструкції зазначено, що бланки документів повинні мати такі поля (міліметрів):30 – ліве;10 – праве;20 – верхнє та нижнє.У Примірній інструкції були інші вимоги щодо полів бланків:ліве – 20 міліметрів;верхнє – не менше як 10 міліметрів;

праве і нижнє – не менш як 8 міліметрів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ на оформлення поштової адреси в реквізиті «Довідкові дані про установу». Згідно з п. 31 розділу II, довідкові дані про установу містять: поштову адресу, номери телефонів, телефаксів, телексів, рахунків у банку, адресу електронної пошти тощо.

Довідкові дані розміщуються нижче найменування установи або структурного підрозділу. Реквізити поштової адреси зазначаються в такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс. А п.

38 цього ж розділу містить вимоги щодо оформлення реквізиту «Адресат» з прикладами: реквізит «Адресат» може включати адресу. Порядок і форма запису відомостей про адресу установи повинні відповідати Правилам надання послуг поштового зв’язку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.03. 2009 р.

№270 (270-2009-п)(Офіційний вісник України, 2009 р., №23, ст. 750). У Примірній інструкції №1153 не було викладено вимог до оформлення поштової адреси. У п. 4.7.2 Примірної інструкції зазначено: До реквізиту «Адресат» може входити адреса.

Порядок і форма запису відомостей про адресу установи повинні відповідати правилам користування поштовим зв’язком, і тут же наведені приклади, у яких порядок і форма запису відомостей про адресу установи відповідали правилам користування послугами поштового зв’язку, чинним у 90-ті роки минулого століття.

Источник: http://n-auditor.com.ua/uk/component/na_archive/533?view=material

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*