Які зміни у використанні земель колективної власності відбудуться у новому році: аналіз закону

Які зміни у використанні земель колективної власності відбудуться у новому році: аналіз закону

Вже більше двадцяти п’яти років минуло з часу припинення ведення колгоспного та радгоспного господарства, проте відлуння «перехідного» етапу земельної реформи (1990-2002 роки), коли існувала колективна власність на землю, ще й досі створює проблеми та спори стосовно права власності на землі колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств та кооперативів, які залишилися після розпаювання.

Юрій Колос, старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

Як відомо, до 2002 року Земельний кодекс України передбачав, що земля може належати юридичним особам, у тому числі, на праві колективної власності. Проте після прийняття у 2001 році нового Земельного кодексу вказана форма власності була скасована. Натомість, Кодекс 2001 року передбачає лише приватну, комунальну та державну форми власності.

Олександра Бортман, юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

Тим не менш, станом на сьогодні державні акти на право колективної власності продовжують бути чинними, оскільки деякі сільськогосподарські підприємства досі не переоформили своє право на землю, яка залишилася після розпаювання, за «новим» законодавством. У зв’язку з цим на практиці виникають спори та проблеми стосовно наявності або відсутності права приватної власності у таких підприємств.

«Перехідна» прогалина

Колективна власність виникла як перехідний етап реформування аграрного сектору економіки для забезпечення передачі земель з державної власності (власності колгоспів та радгоспів) у приватну.

Зокрема, передбачалось, що у колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств — за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств (стаття 5 Земельного кодексу 1990 року).

Згідно з Указом Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, підлягали паюванню, тобто кожний член сільськогосподарського підприємства мав право на визначення розміру його земельної частки (паю) у колективній власності на землю, без виділення такої земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Членам сільськогосподарських підприємств гарантувалось право вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб’єктів господарювання, заснованих на приватній власності (Указ Президента України від 03.12.1999 року № 1529/99).

Проте не всі члени сільськогосподарських підприємств цим правом скористались, а тому частина переданих в колективну власність земель, які не були передані місцевим радам або місцевим державним адміністраціям, так і лишилась у колективній власності сільськогосподарських підприємств, не дивлячись на те, що така форма власності згідно законодавства припинила існування з 01.01.2002 року.

Водночас, державний акт на право колективної власності надавався сільськогосподарським підприємствам на всю земельну ділянку (а часто і на весь майновий комплекс), що належала колгоспу або радгоспу.

Тобто, такий державний акт посвідчував право підприємства, в тому числі, на землі сільськогосподарського призначення, що підлягали паюванню, тобто підлягали передачі у приватну власність громадянам.

Таким чином, виникла ситуація, коли частина земельної ділянки, право колективної власності на яку посвідчувалось державним актом, була передана у власність фізичним особам. Як наслідок, виникало питання, чи залишається чинним такий державний акт на право колективної власності на земельну ділянку, межі якої змінилися внаслідок розпаювання земель на користь фізичних осіб?

Частково відповідь на це питання дає пункт 7 Прикінцевих положень чинного Земельного кодексу України, який передбачає, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

З наведених норм випливає, що державні акти на право колективної власності не втратили чинності.

Однак, законодавець ані передбачив автоматичного переходу права колективної власності до приватної у зв’язку з виключенням цієї форми власності з Земельного кодексу, ані прирівняв колективну власність до жодної з передбачених чинним законодавством форм власності.

Відтак, на практиці виникає наступне питання: чи виникло у підприємства право приватної власності на майно на підставі державного акта на право колективної власності?

Є чи немає?

Спори щодо права власності на земельні ділянки, на які був оформлений державний акт на право колективної власності, розглядаються у порядку і цивільного, і господарського, і адміністративного судочинства. У зв’язку з цим, недивно, що єдиної позиції щодо вказаної проблеми немає.

У більшості спорів суди займають позицію, що юридична особа, якій видано державний акт на право колективної власності на землю, є власником (приватним власником) такої землі. Вказана позиція ґрунтується на пункті 7 Перехідних положень Земельного кодексу України та статті 140 Земельного кодексу України.

Як вказано вище, пункт 7 Перехідних положень гарантує чинність прав, які виникли на підставі закону, що діяв до набрання чинності Земельним кодексом.

Водночас, у статті 140 Земельного кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав для припинення права власності на землю: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк.

Источник: https://agroportal.ua/ua/publishing/lichnyi-vzglyad/kollektivnaya-sobstvennost-vs-chastnaya-sobstvennost/

Рада схвалила колективну власність на землю

Які зміни у використанні земель колективної власності відбудуться у новому році: аналіз закону

Сьогодні, 10 липня, Верховна Рада схвалила у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками законопроект №6049-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в країні

  • Головна
  • 10 липня 2018 13:40

За відповідне рішення проголосували 236 народних депутатів, передає Depo.ua.

  • Метою та основними завданнями проекту закону №6049-д є створення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання рейдерству та стимулювання зрошення, а також вирішення проблеми використання земель колективної власності на землю.
  • Згідно з пояснювальною запискою, реалізація запропонованого проекту закону не потребує додаткових видатків із Державного та місцевих бюджетів України.
  • Водночас реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування завдяки передачі до комунальної власності земельних ділянок невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок та земель несільськогосподарського призначення колективної власності та визначення їх у якості об'єкта оподаткування.
  • Так, законопроект пропонує визнати комунальною власністю тергромад землі колективної власності ліквідованих с/г підприємств; дозволити загальним зборам членів колективних с/г підприємств, паювання яких завершилось, допаювати залишок угідь та передати несільськогосподарські землі до комунальної власності.
  • Органам місцевого самоврядування пропонують надати право розпоряджатися землями колективної власності, зокрема передавати їх в оренду – до моменту державної реєстрації права на них; право з 2020 року звертатися до суду щодо передачу до комунальної власності “безхазяйних” ділянок.

Визначається порядок інвентаризації масиву земель Держземкадастру. В процесі мають намір виправити помилки кадастру щодо розташованих в межах масиву земель; сформувати земельні ділянки “невитребуваних паїв” та ділянок під польовими дорогами; внести до кадастру відомості про межі масиву земель с/г призначення.

  1. Законопроект передбачає визначити масив земель сільськогосподарського призначення як об'єкту Державного земельного кадастру.
  2. Земельні ділянки під проектними польовими дорогами пропонують передати тому, хто використовує понад 75% площі масиву, а якщо такого немає – особам, які використовують більше чверті масиву.
  3. Того, хто користується від 75% масиву земель с/г призначення, хочуть зобов'язати відшкодовувати витрати на зрошення масиву.
  4. Без торгів можна буде орендувати землі під лісосмугами та іншими захисними насадженнями.

Довіда: Під час доопрацювання у законопроекті прописали також, що при укладанні договорів суборенди при обміні земельними ділянками, умови мають бути не гірші ніж при оренді.

Встановили, що обов'язково оновлювати нормативну грошову оцінку землі при проведенні інвентаризації масиву земель с/г призначення з передачею повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам.

Розмежували статус земель під польовими дорогами всередині масиву земель та тих, які обмежують масиви (тільки перші можна передавати в оренду). Виключили можливість зміни площі ділянок при проведенні інвентаризації масиву земель с/г призначення.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Источник: https://www.depo.ua/ukr/politics/rada-dozvolila-zmini-do-zemelnogo-zakonodavstva-20180710803514

Коментар Земельної спілки України до законопроекту щодо режиму земель колективної власності

Деталі Категорія: Події Асоціації Створено: 21 березня 2013

Законопроектом «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо режиму земель колективної власності» (р.№2493 від 07.03.2013), внесеного н.д. Кириленком І.Г., Кравчуком В.П. пропонується доповнити Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України абзацами такого змісту:

«Земельні ділянки, які до введення в дію цього Кодексу були надані у колективну власність, і у відповідності до положень чинного законодавства не підлягають розподілу (паюванню), залишаються у власності суб'єкта права колективної власності, якому були надані.

У разі реорганізації такого суб‘єкта право власності на вказані земельні ділянки переходить до правонаступника(ів), якщо інше не передбачено установчими документами чи рішенням суб'єкта права колективної власності.

Переоформлення права власності та розпорядження вказаними у даному пункті земельними ділянками здійснюється з урахуванням положень абзаців 5 та 6 даного пункту.

Земельні ділянки, які до введення в дію цього Кодексу були надані у колективну власність і знаходяться під будівлями та спорудами (майно пайового фонду колишніх сільськогосподарських підприємств), підлягають передачі правонаступникам відповідно до положень законодавства України разом з цими об'єктами. При передачі вказаних об'єктів іншим особам внаслідок виділення майна пайового фонду, передачі майна до комунальної власності, право власності на вказані земельні ділянки переходить разом з цими об'єктами їх власникам.

  • Земельні ділянки загального користування, що перебувають у колективній власності садівницьких товариств, підлягають переоформленню в спільну сумісну власність цих товариств.
  • Земельні ділянки, які до введення в дію цього Кодексу були надані у колективну власність і знаходяться під пасовищами, сіножатями, землями загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші ґрунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо), іншими землями та угіддями, використання яких визначено для товарного сільськогосподарського виробництва або колективного садівництва відповідною документацією із землеустрою, підлягають передачі правонаступникам у спільну власність – в разі його реорганізації, а випадку їх відсутності до комунальної чи державної власності відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України».
  • Окреслення проблеми
See also:  Мы не создаем аналог роскомнадзора: дмитрий тымчук о скандальном законопроекте по блокировке сайтов

Стаття 5 Земельного кодексу України 1990 року, яка регулювала питання статусу колективної власності на землю, не визначала однозначно її суб`єкта. Так, частина перша вказаної статті визначала, що: «земля може належати громадянам на праві колективної власності» .

Друга частина вказаної статті визначала, що: «суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств». Згідно з третьою частиною цієї статті: «розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників».

Такі ж суперечливі положення наявні і у статті 7 чинного сьогодні Законі України «Про колективні сільськогосподарські підприємства». Зокрема, яка регулює питання майна колективної власності КСП.

Так, частина перша вказаної статті говорить про те, що: «об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах.

Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам» (тобто, знову ж таки невідомо, чи це є власністю підприємства, чи спільною власністю його власників).

Частина друга ж цієї статті визначає, що: «суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени – в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства».

Подібна ситуація мала місце і у питаннях оформлення права власності. Так, право колективної власності на землю посвідчувалось державними актами за формою, затвердженою постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2201-XII.

При цьому у самому акті було зазначено, що земля належить на праві колективної власності підприємству, а до кожного державного акту додавався «список громадян – членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства».

Після прийняття зазначених нормативно-правових актів на підставі Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність» від 08.08.

95 №720/95, а потім – Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» було проведено розпаювання земель колективної власності.

Проте паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя.

Конституцією України (1996 рік), а також новим Земельним кодексом України (2002 рік) існування колективної власності на землю передбачене не було.

Усі перелічені нормативно-правові акти залишали відкритим питання про долю земель, які не підлягали паюванню. Тому правовий статус земель колективної власності, залишився невизначеним.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до цього часу існує певна кількість колективних сільськогосподарських підприємств.

Значна частина вказаних підприємств була реорганізована у приватні підприємства, господарські товариства.

Частина КСП у процесі проведення розпаювання рішеннями загальних зборах передала землі, які не паювались, до державної чи комунальної власності (хоча право власності держави чи територіальних громад на такі землі не реєструвалось).

Внаслідок вказаної невизначеності і плутанини у вказаних законодавчих актах, дуже важко визначити напрями вирішення проблеми правового статусу земель колективної власності. Для цього необхідно стати на бік однієї з трьох існуючих точок зору:

Слід розглянути вказані варіанти окремо.

 Проти першої точки зору говорить частина п’ята статті 41 Конституції України, згідно з якою: «примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості». Формально колективна форма власності не є приватною. Проте із трьох форм власності, передбачених Конституцією України (державна, комунальна, приватна), за своїми ознаками вона не може бути кваліфікована інакше, ніж приватна. Зважаючи на це, примусове відчуження земель колективної власності у власність держави чи територіальних громад має відбуватись на платній основі. При цьому, по-перше, це пов’язано із значними витратами бюджету, що у сучасних умовах є нереальним, а по друге, є невідомим, хто саме має отримувати вказану компенсацію – колишні члени КСП, або підприємство чи його правонаступник.

На користь другої точки зору говорить частина друга статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», яка визначає, що: «суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени – в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства». Проте вказаний шлях суперечить «духу» Земельного кодексу України 1990 року, який, хоч і за допомогою неякісно викладених норм, але визначав колективну власність як аналог спільної часткової власності громадян. На практиці підприємства – правонаступники колишніх КСП у переважній більшості мають одного – трьох учасників, при чому не обов’язково тих, які були членами товариства у часи розпаювання. Передавати таким підприємствам землі колективної власності не є вірним з моральної точки зору і буде негативно сприйнято суспільством.

Хоча, слід все ж таки зауважити, що механізм реалізації цього варіанту є найпростішим з усіх варіантів (правонаступництво просто довести, державні акти видано на ім'я підприємств).

Третя точки зору, хоч і є вірною із вищевказаних причин, і з моральної сторони, але має дуже складний механізм реалізації.

По-перше, важко визначити суб’єктний склад осіб, між якими мають бути розподілені вказані землі. Виходячи із принципів паювання, яке відбувалось у державі, частку має отримати кожен колишній член товариства.

Проте сьогодні, значна кількість колишніх членів КСП померла, і їх спадщина перейшла спадкоємцям.

Значна частина померлих не має спадкоємців і спадщина, в порядку визнання її відумерлою, має (з усіма правами та обов’язками) перейти до територіальних громад (при чому не за місцезнаходженням землі, а за місцем останнього проживання померлого).

  1. Крім того, серед земель колективної власності, є землі, які за земельним законодавством не передаються до приватної власності.
  2. Аналіз законопроекту
  3. З тексту поданого законопроекту не можна зрозуміти, на якій саме точці зору стоять її автори.

Виходячи із пояснювальної записки, автори законопроекту вважають, що ті особи, які вийшли зі складу колективних сільськогосподарських підприємств і отримали земельну частку та майновий пай, внаслідок цього втратили право на частку на право власності на землі, які залишились у колективній власності, і їх власником залишилось саме підприємство. Проте текст самого законопроекту продовжує практику законодавчої плутанини у питаннях сутності колективної власності. У законопроекті, знову ж таки, плутаються поняття власності юридичної особи і спільної власності власників (учасників, членів) цієї юридичної особи. В одному випадку зазначається, що земельні ділянки залишаються у власності суб'єкта права колективної власності (під яким мається на увазі юридична особа), у інших йде мова про передачу певних земель в спільну сумісну власність садівницьких товариств, а також у спільну власність правонаступників юридичних осіб.

Слід зазначити, що цілком прийнятною нормою законопроекту (хоч і з необхідністю редакційного доопрацювання тексту відповідних норм) є положення щодо передачі земельних ділянок під об’єктами нерухомості їх власникам.

Вказана положення реалізовує закладений у статті 120 Земельного кодексу України принцип єдності правової долі будівлі, споруди та земельної ділянки, на якій вона розташована.

В той же час у законопроекті не визначено:

  • умови (платність або безоплатність) передачі,
  • особа, що має здійснити передачу,
  • документ, що буде посвідчувати передачу,
  • розмір земельної ділянки, що передається (зазвичай вказані землі в окремі земельні ділянки не сформовані).
  • Все ці зауваження в повному обсязі стосуються і норм законопроекту щодо передачі інших земель.
  • Враховуючи викладене, шлях розв’язання проблеми колективної власності на землю запропоновано у законопроекті неповно і незрозуміло, з відсутністю механізму реалізації.
  • Сергій Біленко
  • член Ради Земельної спілки України

Источник: https://zsu.org.ua/novini/podiji-asotsiatsiji/7919-komentar-zemelnoji-spilki-ukrajini-do-zakonoproektu-shchodo-rezhimu-zemel-kolektivnoji-vlasnosti

У голосі україни опублікували закон про колективну власність на землю

Документ набуде чинності з 1 січня 2019 року

Фото з відкритих джерел

Закон № 2498-VIII про колективну власність на землю опублікували в офіційному парламентському виданні “Голос України”. Він набуде чинності 1 січня 2019 року.

Документ передбачає, що від початку 2019 року землі припинених колективних с/г підприємств (крім тих, які в той час перебувають у приватній власності) вважаються власністю тергромад, на території яких вони розташовані. На підставі цього закону можна зареєструвати право комунальної власності на такі землі.

Крім того, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваного паю або його спадкоємець не оформив право власності, то вважається, що він відмовився від одержання земельної ділянки. Але якщо спадкоємець не зміг оформити документи з поважних причин, суд може надати йому додатковий час на це.

Якщо цього не відбулося, пай передається у комунальну власність тергромади як безхазяйний. Протягом семи років його не можна буде передавати у приватну власність.

У разі якщо власники паїв після розподілу земель, що підлягали паюванню, до початку 2019 року не ухвалили рішення стосовно розподілу інших земель, що залишилися в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, не припиненого як юридична особа, то розподіл таких земель проводять за згодою більшості відповідно до закону. Організувати розподіл таких земель має сільська, селищна чи міська рада. Завершити процес треба до початку 2025 року.

У Земельному кодексі передбачено, що земельні ділянки с/г призначення можна використовувати для товарного с/г виробництва без зміни цільового призначення земель.

Крім того, власники земельних ділянок можуть обмінюватися ними. Основна умова – вартість земель має бути приблизно рівною із допустимою різницею 10%.

Обмінюватися можна навіть орендованими ділянками, і не завжди потрібна згода власника. Так, власники та орендарі земель у межах масиву земель можуть укласти договори про оренду або суборенду зі збереженням відповідних строків. При цьому орендар залишається відповідальним за виконання договору оренди. Власника земель треба повідомити про таке рішення.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила цей закон 10 липня 236 голосами народних депутатів. Президент України Петро Порошенко підписав документ у серпні.

See also:  Польський сейм прийняв скандальний закон про верховний суд

Источник: https://ua.112.ua/polityka/v-holosi-ukrainy-opublikuvaly-zakon-pro-kolektyvnu-vlasnist-na-zemliu-460109.html

8 головних змін у земельному законодавстві

З початку року земля перейшла у власність територіальних громад. Ключові зміни, які дозволять громадам ефективніше використовувати земельні ресурси, внесено в Земельний кодекс, в Закони України «Про землеустрій», «Про оцінку землі», «Про Державний земельний кадастр».

Про 8 найважливіших змін у земельному законодавстві України повідомляє ресурс decentralization.gov.ua.

  • З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон №2498-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розв'язання питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», в якому законодавці внесли зміни до 10 нормативно-правових актів:
  1. Земельний кодекс України
  2. Лісовий Коодекс України
  3. ЗУ “Про колективне сільськогосподарське підприємство”
  4. ЗУ “Про меліорацію земель”
  5. ЗУ «Про землеустрій»,
  6. ЗУ “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”
  7. ЗУ “Про оренду землі”
  8. ЗУ “Про оцінку земель”
  9. ЗУ “Про Державний земельний кадастр”
  10. ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”

Огляд змін що вніс цей Закон підготував Олександр Гнітецький, радник з просторового планування та управління ресурсами Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування.

1. Оренда польових доріг

  • Земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільгосппризначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду (на 7 років) без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами.
  • Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників до належних їм ділянок.

2. Оренда лісосмуг

Земельні ділянки під полезахисними лісосмугами, які обмежують масив земель сільгосппризначення, передаються у постійне користування державним або комунальним  підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо отримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

3. Невитребувані та нерозподілені паї

  • Якщо до 1 січня 2025 р. власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
  • Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права на таку земельну ділянку, про що зазначаєтьсяу договорі орендиземельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкодавці, які не взяли участі в розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомлення про вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
  • Протягом 7 років з дня держреєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється її передача у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

4. Інвентаризація масиву земель

При інвентаризації масиву земель сільгосппризначення здійснюються такі заходи:

  • внесення відомостей до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки;
  • формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;
  • формування земельних ділянок сільгосппризначення під польовими дорогами;
  • формування земельних ділянок сільгосппризначення під лісосмугами;
  • виправлення помилок Державного земельного кадастру щодо об’єктів, розташованих в межах масиву.

5. Обмін

Обмін земельних ділянок здійснюється лише в разі, якщо обидві ділянки мають однакову грошову оцінку, або якщо різниця між оцінками становить не більше 10%.

Власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок.

Укладання договору суборенди у такому разі не потребує згоди орендодавця, при цьому орендар залишається відповідальним перед орендодавцем за виконання договору оренди.

Припинення дії одного з договорів оренди, суборенди земельної ділянки, укладених у порядку обміну правами користування, припиняє дію іншого договору оренди, суборенди, укладеного взамін, про що обов'язково зазначається у таких договорах.

6. Істотна частина

Особою, якій належить право користування істотною частиною земель сільгосппризначення, є землекористувач, якому належить право користування земельними ділянками загальною площею не менше 75% усіх земель масиву.

Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, – на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи.

7. Обмежений емфітевзис та суперфіцій

Строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності: емфітевзис (право користування чужою земельною ділянкою для сільгосппотреб) та суперфіцій (право користування чужою земельною ділянкою для забудови) не можуть перевищувати 50 років.

Емфітевзис – право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Суперфіцій – право користування чужою земельною ділянкою для забудови

З 1 січня 2019 р. землі колективних сільгосппідприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Зазначений закон є підставою для держреєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного закону переходять до комунальної власності.

«Цей закон є логічним продовженням земельної децентралізації та надає нові можливості громадам ефективно управляти земельними ресурсами та наповнювати власні бюджети» – сказав Гнітецький.

Також читайте:

Источник: https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/8-golovnih-zmin-u-zemelnomu-zakonodavstvi

11-12 квітня семінар "Земельні відносини – 2019. Оренда землі. Ключові зміни для аграріїв. Землі спецпризначення. Нові зміни в земельному законодавстві та практика їх застосування"

ТОВ “Кортекс” запрошує 11-12 квітня в м Києві на конференцію “ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ в 2019р. ОРЕНДА ЗЕМЛІ. Ключові зміни для аграріїв. Землі спецпризначення. Захист права власності та користування землею. Нові зміни в земельному законодавстві та практика їх застосування”.

Реєстрація триває. Залишайте заявку >>>

Спікери:

Мартинюк О. А. – заступник Директора Департаменту приватного права Міністерства юстиції, екс-керівник підрозділу Держгеокадастру, експерт проекту Світового банку Doing Business 2015 з питань реєстрації прав власності та ДЗК, експерт-тренер курсу для суддів Національної школи суддів.

Лівіцька А. І.

– радник ЮФ “Астерс”, юрист року в Україні у сфері видобування корисних копалин – Finance Monthly Global Awards 2017, рекомендацій експерт з сільського господарства та земельного права, дослідження “Вибір клієнта” Юридична газета 2017, рекомендацій експерт з нерухомості, будівництва, земельного права – Юридична Практика 2015, рекомендацій експерт з нерухомості та будівництва – The Legal 500: EMEA 2011-2014.

Кобилянський В. А. – адвокат, партнер Crowe LF Ukraine, один з найкращих фахівців – практиків України в галузі земельних правовідносин, один з авторів Земельного кодексу.

Шевченко Ю. М. – адвокат, ст. юрист МЮФ “ALEXANDROV&PARTNERS”.

Близнюк П. М. – експерт в сфері землеустрою та земельного права ДУ “Інститут охорони грунтів України”. Екс-заступник керівника обласного Держземагенства.

Гривнак К. Би. – Державний радник податкової служби ІІІ рангу, екс-керівник підрозділу ДФСУ.

Програма:

ЗМІНИ в ЗЕМЕЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ В 2019 р.

– Землі колективної власності. Розширення повноважень громад в земельних питаннях. Які землі переходять у комунальну власність. Порядок оформлення та реєстрація.

– Землі спільного користування – правовий статус.

– Право на оренду польових доріг, полезахисні лісосмуги, “шахматка”. Хто є власником та як отримати в оренду ці землі. Як трактувати положення щодо рядок оренди (min 7 років, max. 7 років, чи тільки 7 років?). Можливості використання польових доріг для вирощування сільськогосподарської продукції. Вирішення проблеми “шахматки” : як законно оформити обмін земельними ділянками.

– Масив земель з/г призначення – нові правила роботи в 2019р. Обмін правами користування землею без згоди власника земельної ділянки!! Процедура обміну : істотні умови, рядків, нормативна грошова оцінка (НГО), врахування переважного права.

Міна приватних земель на державні/комунальні. Обмін правами суборенди з 1.01.2019. Внесення в ДЗК відомостей про масив земельних ділянок з/г призначення.

Обмін земельними ділянками, виділеними в натурі власникам земельних часток (паїв) – нові законодавчі вимоги.

– Переважне право оренди решти земель земельного масиву. Як його реалізувати.

– Механізми проведення інвентаризації масиву земель з/г призначення. Мета та завдання.

– Невитребувані паї та нерозподілені земельні ділянки. Кардинальні зміни, нові поняття та порядок оформлення, перехідний період для оформлення землі.

– Відумерла спадщина. Хто має право орендувати землі померлих та на яких умовах. Робота із спадкоємцями : що робити з орендною платою, внесення змін в договір. Якщо у складі спадщини є земельна ділянка що не перебуває в оренді – на який рядків її можна передати в оренду.

– Нові преференції для сімейних фермерських господарств.

– Меліоративні землі. Нові законодавчі зміни щодо встановлення сервітуту для здійснення заходів з меліорації.

– Новий порядок НГО в 2019р. НГО земельної ділянки як база оподаткування. Зміни порядку проведення НГО. Чи потрібно замовляти НГО самостійно. Отримання витягу про розмір НГО. Колі потрібно отримувати новий витяг з НГО? Колі його подавати в податкову? Земельний податок та орендна плата за земельні ділянки без НГО.

– Земля під пайовим майном в 2019р. Нові зміни.

– Земля під господарськими будівлями та дворами: хто є її власником.

See also:  Порядок дій під час інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю

– Зміни щодо виправлення помилок в ДЗК та інвентаризації земельних масивів

– Договір оренди земельної ділянки в 2019р – нові вимоги. Умови договору оренди землі – кількість скорочено: об' єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки, рядків договору оренди землі), орендна плата із зазначенням розміру, індексації, способи та умови розрахунків, порядок внесення, порядок перегляданню орендної плати, відповідальність за несплату.

– Землеустрій в 2019 р. Нові законодавчі зміни та їх застосування.

– Децентралізація у сфері земельних відносин. Розподіл повноважень щодо розпорядження, встановлення плати та контролю. Алгоритм передачі земельних ділянок з/г призначення у комунальну власність ОТГ.

ОРЕНДА (СУБОРЕНДА) ЗЕМЛІ в 2019р:

– Оренда земельної ділянки: можливості, боронуй, обмеження. Хто і що може передавати в оренду і як це оформити. Технічне формування земельної ділянки, юридичний аспект (певні проблеми із землями державної/комунальної власності та землями з г призначення).

– Суборенда землі. Умови та вимоги до договору суборенди земельної ділянки.

– Процедура реєстрації права, договору оренди землі : довіреність, особливості оформлення копій документів, наявність повного переліку документів, здійснення сплати до подачі документів.

– Наслідки перевищення орендних обмежень встановлених ПКУ.

– Оренда земель різного цільового призначення. Проблемні питання. Оренда земельних ділянок держпідприємств.

– Надання земельних ділянок у спільну оренду.

– Обмеження на земельну ділянку: встановлення, зняття, реєстрація обмежень на земельну ділянку. Реєстрація обтяжень.

– Перехід права оренди при переході права власності при будівництві. Яким чином це реалізується на практиці.

– Оренда паїв та невитребуваних паїв. Обов'язкова умови договору. Реєстрація. Хто може розпоряджатися такими землями.

– Право продаж оренди земель з/г призначення і його реалізація на практиці. Обмеження. Моделі, які можна використовувати.

– Орендна плата в 2019р.: встановлення та зміна (в т.ч. в односторонньому порядку). Розмір та форми орендної плати. Особливості сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності. Індексація НГО і індексація орендної плати за землю – як уникнути подвійної індексації. Зміна розмірів орендної плати: умови та порядок. Відповідальність за несплату орендної плати за землю.

– Правовий статус земельної ділянки яка знаходиться в постійному користуванні в результаті реорганізації юридичної особини.

ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ. Вимоги до договорів оренди. Ризики невідповідності та шляхи захисту.

– Типовий договір оренди землі – чи є він обов'язковим.

– Основні умови договору оренди : що варто залишити, а що виключити.

– Як діяти в зв'язку з відміною істотних умів та обов'язкових додатків. Виключені обов' язкові додатки але обмеження/обтяження вказати обов'язково чи можна не підписувати акт приймання-передачі.

– Укладення, особливості реєстрації договору оренди землі.

– Рядків дії договору оренди землі. Рядків договору чи термін дії – в чому різниця. Як обійти мінімальний рядків оренди для земель сільськогосподарського призначення. Визначення рядок дії договору: з моменту укладання чи державної реєстрації.

– Встановлення та порядок зміни орендної плати за землю в т.ч. в односторонньому порядку. Як правильно зазначити торбу в договорі(торба, відсоток від нормативної грошової оцінки, торба + відсоток від нормативної грошової оцінки).

– Внесення змін до договору. Заміна сторони договору.

– Як уникнути дострокового припинення договору оренди.

– Реалізація права на поновлення договору оренди. Алгоритм дії для реалізації переважного права. Як захистити права орендаря.

– Додаткові умови. Форми і порядок виплати орендної плати. Можливість зібрати урожай.

– Акт приймання-передачі земельної ділянки. Ризики його відсутності.

– Розірвання договору оренди, в т.ч. в односторонньому порядку.

– Надання земельних ділянок у спільну оренду.

– Зміна власника орендованих земельних ділянок та вплив цього факту на договір оренди землі та його реєстрацію.

РЕЄСТРАЦІЯ ДІЛЯНОК в ДЗК в 2019р. Зміни з 19 березня 2019р.

  • – Нові вимоги до рішення про відмову у внесенні даних про земельну ділянку в ДЗК.
  • – Внесення даних в ДЗК про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського (з/г) призначення.
  • – Як можна оновити інформацію про власників і користувачів земельних ділянок в ДЗК, яка надійшла некоректно з Державного реєстру речових прав.
  • – Скасування (поновлення) записів в Поземельній книзі на підставі рішення суду.
  • – Взаємодія із заявником через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
  • – Реєстрація земельної ділянки онлайн – заява про реєстрацію земельної ділянки в ДЗК в електронній формі.
  • – Можливість податі документи та отримати інформацію з ДЗК в електронній формі через інженера – землевпорядника.

– Поділ земельної ділянки та об' єднання земельних ділянок. Внесення відомостей до ДЗК у разі поділу чи об' єднання ділянок.

– Внесення інформації про обмеження використання земельної ділянки в ДЗК.

– Скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК. Підстави. Механізм скасування реєстрації земельної ділянки, у разі якщо не зареєстровано право власності в Державному реєстрі прав протягом року. Чи можливо поновити дані про скасовану земельну ділянку?

– Виправлення помилок в ДЗК. Як внести зміни в ДЗК. Накладки земельних ділянок в кадастрі. Невідповідність площі. Помилки в документах на земельну ділянку. Що робити? Наслідки невідповідності інформації в правовстановлюючому документі інформації в ДЗК.

Яка інформація має пріоритет під година реєстрації? Технічні помилки у відомостях про ділянку. Помилки місця розташування, в координатах.

Що означає “Архівна земельна ділянка”? Чи можливо дістати земельну ділянку з архіву? Помилки в кадастровому номері та їх виправлення.

– Державна реєстрація земельної ділянки. Перенесення інформації з Державного реєстру земель, який вівся до 2013 року. Які проблеми? Внесення та реєстрація земельної ділянки. Документи, на підставі яких вноситися чи реєструється земельна ділянка в ДЗК. Присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ РЕЧОВИХ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ в 2019 р.

– Підстави державної реєстрації прав на землю. Ретроспективний аналіз відомостей, які вносилися в Державний реєстр прав. Що змінилося?

– Автоматизація обміну між ДЗК та Державним реєстром прав. Проблеми та шляхи їх вирішення.

– Автоматичний обмін даними між Державним реєстром прав та Реєстром судових рішень.

– Проблеми підтвердження права власності та користування земельними ділянками. Які права визнаються дійсними?

– Заподій виникнення подвійної оренди земельної ділянки. Що робити?

– Реєстрація права оренди на земельні ділянки державної та комунальної власності: пролонгація договорів оренди, внесення змін у договір оренди.

– Чи можливо передати земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні в оренду чи на умовах сервітуту? Питання спадкування постійного користування.

– Проблемні питання визначення качану спливу рядок договорів оренди, укладених до 2013 року. Правові механізми.

– Реєстрація емфітевзиса та суперфіцію. Відчуження таких прав.

– Які правові наслідки оренди земельної ділянки, після її поділу? Чи зберігається право користування (оренда) після поділу земельної ділянки?

– Припинення права власності на землю та користування земельною ділянкою.

– Процедурні та проблемні питання реєстрації прав в контексті нового ЗУ № 2498 – VIII. Чи потрібно приймати окреме рішення заради щодо оформлення права власності. Що робити якщо землі колективної власності перебувають на території кількох рад. Як реєструвати право власності якщо землі колективної власності перебувають за межами населеного пункту.

ДОГОВІРНІ АЛЬТЕРНАТИВИ ОРЕНДІ ЗЕМЛІ. Можливість і доцільність укладення інших договорів користування землею

– Сервітут. Порядок набуття прав земельного сервітуту. Типовий договір сервітуту. Істотні умови. Особливості передбачені ЗУ “Про землі енергетики”. Зразки договорів сервітуту. Чому потрібно використовувати два Кодекси, маневри та можливості сервітуту.

– Суперфіцій. Договір суперфіцію. Зразки договору суперфіцію. Важливо: сторони, рядків договору суперфіцію, П+О, оплата, реєстрація. Як не втратити суперфіцій, доказова база(локальна практика). Припинення суперфіцію.

– Емфітевзис. Договір емфітевзису: його можливості для структурування догод з “агрогравцями”.

– Догода щодо користування землею (ст. 97 Земельного кодексу України). Проведення розвідувальних робіт. Вимоги до попади. Проблемні питання, розмір сплати, включаючи збитки та нецільове використання земель.

  1. – Інвестиційний договір.
  2. – Договір про спільну діяльність.
  3. – Договір компенсації за користування земельною ділянкою – коли їм користуватись, можливості уникнути відповідальності: варіанти договірних конструкцій.

АГРАРНЕ РЕЙДЕРСТВО. БЕЗПЕКА ВОЛОДІННЯ АГРАРНИМ БІЗНЕСОМ : реалії 2019р.

ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ЗМІНА ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ. Особливості по деяких категоріях земель.

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ЗЕМЛІ. ОПЕРАЦІЇ Із ЗЕМЕЛЬНИМИ ПАЯМИ.

– Доручення, довіреність – законність застосовування.

– Фермерські господарства – нюанси правового статусу. Нові зміни. Набір землі на фермера: порядок, рядки, кількість земельних ділянок (скільки можна, обмеження в т.ч. в межах району, області, України).

Особливості оформлення та переоформлення земельних ділянок, наданих для ведення фермерського господарства. Надання земельних ділянок для фермерських господарств (ФГ) із земель державної та комунальної власності. Нові зміни та обмеження.

Розпаювання землі між членами фермерського господарства.

– Операції із земельними паями. Нерозподілені, неоформлені. Невитребувані паї.

– Дарування, спадкування, відумерла спадщина: проблемні питання.

– Обмін земельними ділянками. Міна чи обмін мораторних земель – визначаємось з термінами для практичної реалізації. Ризики “Обмінних операцій”.

  • – Добровільна відмова від права власності.
  • – Використання з/г земель для інших цілей.
  • – Інфраструктура на землях сільськогосподарського призначення.
  • – Будівництво на землях з/г призначення.

ЗЕМЕЛЬНІ ТОРГИ(АУКЦІОНИ). Продажів та оренда земель державної та комунальної власності. Електронні земельні торги.

ЗЕМЛІ СПЕЦПРИЗНАЧЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ НАБУТТЯ ПРАВ НА ЗЕМЛІ ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ЕНЕРГЕТИКИ, ПРОМИСЛОВОСТІ.

  1. – Використання земель спецпризначення.
  2. – Проблемні питання реєстрації прав на землі спецпризначення.
  3. – Встановлення сервітуту, право постійного користування.
  4. – Особливості будівництва на землях промисловості.

– Відведення нових земельних ділянок, в т.ч. для промислових цілей. Відшкодування збитків власникам та землекористувачам та втрат з/г та л/г-виробництва.

  • – Розміщення промислових об' єктів на землях з/г призначення.
  • – Інвентаризація земель промислових підприємств.
  • – Порядок відводу земель в межах прибережно-захистних смуг.

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ. ПОДАТОК НА ЗЕМЛЮ. Нові законодавчі зміни. Новий порядок НГО.

ЗЕМЕЛЬНІ СПОРИ. НОВА СУДОВА ПРАКТИКА ВЕРХОВНОГО СУДУ.

  1. Приєднуйтесь та реєструйтесь тут >>>
  2. Телефонуйте: (044) 451-88-12 (067) 403-45-46
  3. Ми відповімо на будь-яке Ваше запитання.

Більше інформації щодо професійних заходів тут desyatka.com.uaабо на FB

Источник: https://jurliga.ligazakon.net/ua/events/184978_11-12-kvtnya-semnar-zemeln-vdnosini---2019-orenda-zeml-klyuchov-zmni-dlya-agrarv-zeml-spetspriznachennya-nov-zmni-v-zemelnomu-zakonodavstv-ta-praktika-kh-zastosuvannya

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*