Яким бути закону про судову експертизу?



Статья 1. Поняття судової експертизи 

Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів…

Статья 2. Законодавство України про судову експертизу 

Законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів. 

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною…

  • Статья 3. Принципи судово-експертної діяльності 
  • Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження. 
  • Статья 4. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку 
  • Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: 
  • процесуальним порядком призначення судового експерта; 

забороною під загрозою передбаченої законом…

  1. Статья 5. Максимальне збереження об'єктів дослідження 
  2. Під час проведення судових експертиз об'єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження. 
  3. Статья 6. Забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об'єктів дослідження 

Якщо судову експертизу необхідно провести на місці події або за місцезнаходженням об'єкта дослідження, особа або орган, які її призначили, повинні забезпечити судовому експертові безперешкодний…

Статья 7. Суб'єкти судово-експертної діяльності 

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених…

Статья 8. Науково-методичне та організаційно-управлінське забезпечення судово-експертної діяльності

( Назва статті 8 в редакції Закону N 1992-IV ( 1992-15 ) від 09.09.2004 ) 

Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади…

Статья 9. Державний Реєстр атестованих судових експертів 

Атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. 

Особа…

Статья 10. Особи, які можуть бути судовими експертами 

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

{ Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно і Законом N 1992-IV…

Статья 11. Особи, які не можуть бути судовими експертами 

Не може залучатися до виконання обов’язків судового експерта особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною, а також та, яка має не зняту або не погашену судимість, або на яку…

  • Статья 12. Обов'язки судового експерта 
  • Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний: 
  • 1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок; 

2) на вимогу особи або органу,…

Статья 13. Права судового експерта 

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: 

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання…

Статья 14. Відповідальність судового експерта 

Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.  

Статья 15. Фінансування судово-експертної діяльності 

Проведення науково-дослідними установами судових експертиз наукових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фінансується за рахунок Державного бюджету України. 

Статья 16. Атестація судового експерта 

Метою атестації судового експерта є оцінка професійного рівня фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової…

Статья 17. Експертно-кваліфікаційні комісії 

Для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої…

Статья 18. Оплата праці та соціальний захист судових експертів 

{ Установити, що у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, достроково призначена пенсія за віком (з урахуванням підпункту “г” пункту 1 статті 26 Закону України…

Статья 19. Охорона державних спеціалізованих установ, що проводять судові експертизи

{ Назва статті 19 в редакції Закону N 1992-IV ( 1992-15 ) від 09.09.2004 } 

Охорона приміщень і територій установ судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони…

Статья 20. Інформаційне забезпечення 

Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим установам, а…

Статья 21. Кадрове забезпечення 

Підготовка фахівців для державних спеціалізованих установ, що проводять судові експертизи, здійснюється вищими навчальними закладами; спеціалізація та підвищення кваліфікації проводяться на…

Статья 22. Проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави 

У разі проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави, з якою Україна має угоду про взаємну правову допомогу і співробітництво, застосовується…

Статья 23. Залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз 

Керівники державних спеціалізованих установ, що проводять судові експертизи, у необхідних випадках мають право за згодою органу або особи, що призначили судову експертизу, включати до складу…

Статья 24. Міжнародне наукове співробітництво 

Державні спеціалізовані установи, що виконують судові експертизи, користуються правом встановлювати міжнародні наукові зв'язки з установами судових експертиз, криміналістики тощо інших держав,…

Судова експертиза: які зміни чекаємо наприкінці року?

В останній місяць напруженого 2017 року суттєвих змін у законодавчому регулюванні зазнаватиме сфера судово-експертної діяльності.   

Як очікується, частина з них набуде чинності вже 15 грудня 2017 року, що пов’язане із прийняттям Закону України 03.10.2017  №  2147-VIII (відомий законопроект № 6232, який жваво обговорювався у професійному середовищі).  

Серед найбільш суттєвих новел назвемо лише деякі, що безпосередньо зачіпають судово-експертну діяльність: 

See also:  Сколько лет стажа нужно иметь для пенсии, по новым законам

НОВЕЛА 1

У кримінальному провадженні судово-експертну діяльність здійснюватимуть саме та виключно державні спеціалізовані установи.

До таких за Законом “Про судову експертизу” належать: науково-дослідні установи  судових експертиз Мінюсту (НДУСЕ); науково-дослідні установи  судових експертиз,  судово-медичні та  судово-психіатричні установи МОЗ; експертні служби   МВС (НДЕКЦ), Міністерства оборони, Служби безпеки та Державної прикордонної служби України.

При цьому в інших випадках судові експертизи також здійснюють судові експерти, які не є працівниками зазначених установ та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.

ДУМКА

Перш за все, з дня набрання чинності змін до Закону “Про судову експертизу” у відповідній частині “приватні судові експерти” більше не зможуть проводити судові експертизи у кримінальних провадженнях.

До внесення вказаних змін судовими експертами, атестованими Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Мінюсту (ЦЕКК) та внесеними до Реєстру атестованих судових експертів здійснювалась досить значна кількість судових експертиз (переважно економічних та інженерно-технічних), як на замовлення сторони обвинувачення, так і на замовлення сторони захисту. У найближчому майбутньому така експертна робота буде здійснюватися лише державними установами, насамперед НДУСЕ Мінюсту та НДЕКЦ МВС, що суттєво збільшить їхнє навантаження. Тому виникне потреба у розширенні штатної чисельності установ, а також відпрацювання механізмів залучення до виконання судових експертиз атестованих судових експертів, що не працюють у вказаних установах.  

Відтепер до кола судових експертів належатимуть  “фахівці (експерти) з відповідних галузей знань” , перебування яких у Реєстрі атестованих судових експертів не є обов’язковою передумови їхнього залучення у якості судового експерта. Це підтверджується новою редакцією ст.

9 Закону “Про судову експертизу”, за якою судову експертизу може бути проведено експертами, яких внесено до Реєстру або ж  іншими фахівцями з відповідних галузей знань , якщо інше не встановлено законом (щодо окремих видів судових експертиз законом мають бути прямо встановлені виключення).  

Різниця у статусі таких фахівців та судових експертів полягає лише у тому, що фахівець не несе відповідальності за відмову від проведення експертизи, а також у не поширенні на фахівців тих положень Закону “Про судову експертизу”, які стосуються державних експертних установ та їхніх працівників.   

Треба зауважити, що само по собі перебування тієї чи іншої особи – “приватного експерта” у Реєстрі не є формальністю.

Цьому передує проходження судовим експертом стажування (підготовки) у досвідчених фахівців системи НДУСЕ Мінюсту, проходження підготовки з організаційних та правових питань в Інституті права та післядипломної освіти Мінюсту, складання іспиту на ЦЕКК, до складу якої входять найбільш досвідчені фахівці системи державних експертних установ (найближчим часом планується введення системи незалежного автоматизованого тестування при складанні іспитів). Це є запорукою належної підготовки таких експертів як у спеціальних знаннях, так і у організаційних та правових питаннях судової експертизи.     

НОВЕЛА 2

Окрім  судового рішення  підставою для проведення експертизи постане  рішення органу досудового розслідування або договір з експертом чи експертною установою  (якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб). В останньому випадку саме ці особи забезпечують огляд об’єкта та таке інше. 

  Клопотання про надання додаткових матеріалів судові експерти надаватимуть лише тоді, коли експертизу призначено судом або органом досудового розслідування. В інших випадках судовий експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.  

ДУМКА

Із набранням чинності вказаних змін судову експертизу можна буде призначати й за договором (замовленням) фізичних та юридичних осіб.

Пригадаємо, що раніше у такому випадку робились  експертні дослідження , де експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Питання проведення експертних досліджень переважно регламентувались на підзаконному рівні у Інструкції Мінюсту № 53/5. 

За останніми змінами проведення судової експертизи закінчуватиметься наданням висновку з питань, що є  або будуть предметом судового розгляду. Згідно з цією моделлю, вочевидь, судову експертизу можна замовити й за договором щодо питань, що лише постануть предметом судового розгляду.  

НОВЕЛА 3  

Стосується лише працівників державних спеціалізованих установ. Щодо таких осіб встановлено рівень мінімального посадового окладу та збільшено тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки. 

  • ДУМКА  
  • Вказані положення мають позитивно сказатись на судово-експертній сфері, адже дозволятимуть залучати більш широке коло талановитих молодих фахівців, а також досвідчених осіб, що залишили професію та обрали більш дохідні види зайнятості, до служби у судово-експертних установах, наповнить реальним змістом гарантії незалежності та об’єктивності судового експерта.             
  • НОВЕЛА 4    

Судові експерти обов’язково реєструватимуть офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Вказане положення почне діяти через 30 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування системи. Очікується, що це буде здійснено не раніше кінця 2018 року.             

  1. ДУМКА
  2. Дана новела поки що не коментується, власне до створення на державному рівні вказаної системи.   
  3. НОВЕЛА 5

У зв’язку з набуттям чинності новим законом, за зміненою редакцією ст. 242 Кримінального процесуального кодексу експертиза проводитиметься судовим експертом чи експертною установою  лише за дорученням слідчого судді чи суду , наданим на клопотання сторони кримінального провадження або без такого клопотання, за ініціативою цих органів.   

See also:  Мы не создаем аналог роскомнадзора: дмитрий тымчук о скандальном законопроекте по блокировке сайтов

Раніше судову експертизу могло бути проведено безпосередньо за зверненням сторони кримінального провадження.

Але ж відтепер слідчий або прокурор, які призначали судові експертизи власними постановами, матимуть звернутися до слідчого судді для призначення судової експертизи. Ці положення послідовно розвинуті у статтях 243-244 та інших КПК.

Треба мати на увазі, що вказані нововведення набувають чинності через три місяці після набрання чинності законом № 2147-VIII.             

ДУМКА  

Можна очікувати на більш системний підхід до призначення судових експертиз, виключення неоднозначних експертних висновків, що робились на замовлення сторони захисту та обвинувачення у випадках, коли експертам надавались на дослідження різні документи (скажімо, адвокат замовляв судову експертизу на підставі лише певної частини копій документів слідства, що були у його розпорядженні). Тепер треба в установленому процесуальним законодавством порядку довести слідчому судді те, що питання з якого необхідна експертна думка, є по-перше, істотним для кримінального провадження, а по-друге – для його вирішення необхідні спеціальні знання. При цьому слідчий суддя самостійно визначає експерта чи експертну установу, яким доручає проведення експертизи.   

НОВЕЛА 6  

З 01.01.2018 встановлено єдину вартість однієї експертогодини для проведення судових експертиз.

Замість їхнього ранжування за складністю та, відповідно, вартістю (як воно було в останні роки), відтепер вартість однієї експертогодини складатиме 143 гривні та обраховуватиметься залежно від фактично витраченого часу на проведення судової експертизи.

 Насамперед це стосується експертних установ Мінюсту, які на підставі відповідних калькуляцій обраховують витрати на проведення судової експертизи. Водночас, інші експертні установи та окремі експерти використовують вказану вартість як певний “орієнтир” для визначення вартості своїх експертиз.  

ДУМКА

Вказаний підхід до ціноутворення у НДУСЕ шляхом встановлення єдиної вартості однієї експертогодини зробить ще більш прозорою процедуру розрахунку вартості судових експертиз.  

Надалі спробуємо проаналізувати законодавчі зміни у контексті системного аналізу глибинних змін усіх процесуальних кодексів. А як воно все працюватиме покаже практика…

Система судово-експертних установ України

  • Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
  • До державних спеціалізованих установ належать:
  • науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
  • науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;
  • експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
  • Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Атестовані відповідно до закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до Реєстру[11].

  1. На даний час в Україні діють вісім науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту[12]:
  2. 1) Днiпропетровський науково-дослiдний iнститут судових експертиз
  3. 2) Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз
  4. -Луганське відділення Донецького НДІСЕ
  5. 3) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз
  6. -Вінницьке відділення Київського НДІСЕ
  7. -Житомирське відділення Київського НДІСЕ
  8. -Тернопільське відділення Київського НДІСЕ
  9. -Черкаське відділення Київського НДІСЕ
  10. -Чернігівське відділення Київського НДІСЕ
  11. 4) Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз
  12. 5) Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз
  13. -Волинське відділення Львівського НДІСЕ
  14. 6) Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз
  15. -Кіровоградське відділення Одеського НДІСЕ
  16. -Миколаївське відділення Одеського НДІСЕ
  17. -Херсонське відділення Одеського НДІСЕ

7) Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. M.С. Бокаріуса

  • -Полтавське відділення Харківського НДІСЕ
  • -Севастопольське відділення Харківського НДІСЕ
  • -Сумське відділення Харківського НДІСЕ
  • 8) Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
  • У системі Міністерства внутрішніх справ України створено мережу експертно-криміналістичних служб (Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ) та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ), де проводяться різні види криміналістичних експертиз, дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, автотехнічні, пожежно-технічні (обставин і механізму пожеж) та деякі інші.

У системі Міністерства охорони здоров’я України зосереджені судово-медичні та судово-психіатричні установи. Мережа судово-медичних установ складається з різних за своїм рангом бюро судово-медичних експертиз. Такі експертизи також проводяться співробітниками кафедр судової медицини вищих навчальних закладів.

45+46. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.

Відповідно до ЗУ «Про судову експертизу» (1994 р.) судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з Наказом Мін’юсту 1998 р.

Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі – експертизи та дослідження) судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі – експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Кримінально-процесуальним ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), Цивільним процесуальним ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ), Господарським процесуальним кодексами України ( 1798-12 ), Кодексом України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ), Митним кодексом України ( 92-15 ), Законами України “Про судову експертизу” ( 4038-12 ), “Про виконавче провадження” ( 606-14 ), іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

  1. Судова експертиза має бути старанно підготовлена. Процес підготовки експертизи містить такі основні елементи:
  2. 1) збирання необхідних матеріалів;
  3. 2) вибір моменту призначення експертизи;
  4. 3) визначення предмета судової експертизи;
  5. 4) формулювання питань експерту;
  6. 5) вибір експертної установи або експерта.
See also:  Вс роз’яснив порядок застосування статті 23 закону україни «про іпотеку» та права іпотекодержателя

Збирання необхідних матеріалів. Такими матеріалами насамперед є досліджувані об’ єкти (речові докази, жива особа, труп або його частини та ін.), відносно яких слідчий (суд) повинен з’ясувати певні питання. Досліджувані об’єкти збираються у ході проведення слідчих (судових) дій (оглядів, обшуків, виїмок та ін.) з додержанням встановлених законом правил.

У деяких випадках експерту необхідно надавати так звані зразки порівняльного матеріалу. Під зразками для експертного дослідження слід розуміти матеріальні об’єкти, що надаються експерту для порівняння з об’єктами, що ідентифікуються або діагностуються.

Це можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, проби крові, слини, зразки шрифту друкарської машинки, які використовуються в процесі проведення експертиз як порівняльні матеріали при дослідженні рукописів, предметів з відбитками рук, ніг, зубів, паперів та інших об’ єктів, що надаються експерту для дослідження.

Слідчий збирає зразки в процесі таких слідчих дій, як огляд, обшук, виїмка або шляхом безпосереднього відібрання їх у обвинуваченого, підозрюваного, свідка або потерпілого. Так, відповідно до ст.

199 КПК у разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження. При цьому одержання зразків для порівняльного дослідження є процесуальною дією, яка полягає в одержанні порівняльних матеріалів для експертного дослідження.

Для відібрання або вилучення зразків слідчий може використовувати допомогу спеціаліста. Про відібрання зразків складається протокол.

На відміну від речових доказів зразки для порівняльного дослідження не пов’язані з розслідуваною подією і безсумнівно походять від конкретного об’єкта. Зразки повинні мати репрезентативність (достатність кількості та якості) та порівняльність (можливість порівняння).

За способом одержання зразки поділяються на дві групи: вільні та експериментальні. Вільні зразки виключають можливість будь-якого умисного викривлення ознак досліджуваного об’єкта.

Ці зразки створено або одержано поза зв’язком з розслідуваною кримінальною справою і, як правило, до її порушення (наприклад, особисте листування особи, в якої відбираються зразки, її щоденники та інші рукописні документи, виконані до порушення кримінальної справи).

Експериментальні зразки — це зразки, спеціально одержані для проведення цієї конкретної експертизи.

Вибір моменту призначення експертизи. За загальним правилом судова експертиза повинна бути призначена своєчасно. Своєчасність призначення експертизи забезпечується плануванням цієї слідчої дії.

  • Визначаючи момент призначення експертизи, слід ураховувати:
  • 1) властивості та стан об’єктів експертного дослідження;
  • 2) необхідність та можливість одержання порівняльних зразків;
  • 3) особливості експертного дослідження (складність, наявність відповідних методик, час проведення тощо);
  • 4) слідчу ситуацію.

Вибір моменту призначення експертизи передбачає визначення її місця у системі інших слідчих дій. Призначення та проведення експертизи зумовлені тактичними міркуваннями. Визначення часу призначення експертизи пов’язане з особливостями розслідуваного злочину, слідчою ситуацією, наявністю або відсутністю необхідних матеріалів для призначення експертизи.

Визначення предмета судової експертизи. Предмет експертизи — це ті обставини, які можуть бути з’ясовані в процесі експертного дослідження, та фактичні дані, які встановлюються на основі спеціальних знань і дослідження матеріалів справи. Предмет експертизи визначається питаннями, поставленими перед експертом, слідчим або судом.

Формулювання питань експерту. Згідно із законом перед експертом можуть бути поставлені тільки такі питання, для вирішення яких необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

Існують Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення експертиз (затверджені наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5), які містять типові переліки питань стосовно різних видів експертиз.

Такі переліки питань є орієнтуючими.

  1. Питання експерту повинні відповідати таким основним вимогам:
  2. 1) не виходити за межі спеціальних знань експерта і не мати правового характеру;
  3. 2) бути визначеними, конкретними та короткими;
  4. 3) мати логічну послідовність;
  5. 4) характеризуватися повнотою та мати комплексний характер.

Вибір експертної установи або експерта. Вибір експертної установи здійснюється з урахуванням виду експертизи, об’єктів дослідження та характеру питань, які підлягають вирішенню. В Україні існує система судово-експертних установ, в яких проводяться судові експертизи. Э також — проведенні експертизи поза експертною установою.

  • Слыдчий судя розглядаю клопотання про залучення експерта. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що:
  • 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
  • 2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
  • .



Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*