За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн22 грудня при проведенні рибоохоронного рейду інспекторами Азоврибоохорони спільно з працівниками Державної прикордонної служби України та Національної поліції були виявлені порушники. Інцидент стався в Білосарайській затоці Азовського моря. Громадяни на катері «Волга» з підвісним двигуном «Ямаха 300» займалися незаконним ловом риби забороненими знаряддями лову – 4 сітками. Під час з’ясування обставин та перевірки документів було встановлено, що вони відсутні.

Порушники виловили риби в кількості: піленгас – 398 шт. або 630 кг, калкан азовський – 24 шт. або 10 кг та молодь осетра російського, занесеного до Червоної книги України – 17 шт. або 25 кг.

Сума завданих рибному господарству збитків склала Читать далее

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн09 грудня 2016 року оперативною групою Донецькрибоохорони було проведено рибоохоронний рейд на продовольчому ринку міста Костянтинівка та на річці Казенний Торець. На ринку було затримано трьох громадян, які здійснювали збут живої риби без документів, що підтверджують законність її придбання та походження. У правопорушників природоохоронного законодавства вилучено 40 кг піленгасу та 25 кг карася. За даними фактами складено три адміністративних протоколи за ч. 1 ст. 88 – 1 КУпАП. Цього ж дня поблизу міста Костянтинівка при проведенні рейду по річці Казенний Торець було затримано двох громадян, які знаходились на березі річки із забороненими знаряддями лову – «косинка». По даним фактам складено два адміністративних протоколи за ч. 3 ст. 85 КУпАП.

10 грудня 2016 року співробітниками Донецькрибоохорони під час проведення рейду було виявлено Читать далее

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грнКиївський рибоохоронний патруль продовжує боротьбу з ННН-рибальством у Київській області. 6 вересня в масштабний рейд Канівським водосховищем вийшли одразу дев’ять груп патрульних.

Розпочали о 5 годині ранку. Незабаром одна з груп отримала повідомлення про виявлення браконьєра в одній із заток Дніпра поруч з Переяслав-Хмельницьким. Порушник тільки вийшов на воду, але за допомогою сіток встиг наловити 18 кілограм риби.

Рибні патрульні на місці склали протокол за частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рибалці був нарахований штраф в розмірі Читать далее

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грнПротягом червня-серпня 2016 року співробітниками Тернопільрибоохорони проведено більше 60 рейдів за здійсненням державного контролю у сфері рибоохоронної діяльності на внутрішніх водоймах. Із залученням громадських інспекторів та громадськості області було проведено 14 рейдів, з них викрито та задокументовано 14 порушень Правил любительського і спортивного рибальства.

За ч.3 ст.85 КУпАП зафіксовано 6 порушень Правил любительського і спортивного рибальства. За грубі порушення Правил любительського і спортивного рибальства, відповідальність за які передбачено ч.4 ст.

85 КУпАП, затримано 8 порушників. Вилучено близько 48 кг незаконно добутої риби та 8 шт. заборонених знарядь лову. Лише по 2 справах нараховано збитки рибному господарству на суму більше 31 тис. грн.

Матеріали справ направлено на розгляд в суди.

На порушників накладено 2352 грн штрафів по адміністративних справах, стягнуто штрафів на суму – Читать далее

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн4 вересня співробітники Управління оперативного реагування «Рибоохоронний патруль» спільно з Річковою поліцією м. Києва провели рибоохоронний рейд на річці Десна. Поблизу Деснянського водозабору було виявлено групу осіб, що здійснювали незаконний рибний промисел.

Правопорушники здійснювали вилов трьома сітками довжиною 223 метри; виловили рибу та річкові мідії в кількості: сом – 1 шт., судак – 2 шт., йорш-носар – 3 шт., плітка – 2 шт., карась – 2 шт.

, синець – 4 шт., окунь – 1 шт., лящ – 2 шт., рак – 1 шт., плоскирка – 43 шт., мідія річкова – 39 шт. У порушників вилучено рибу та гумовий човен.

Сума збитків завданих рибному господарству склала Читать далее

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн31 серпня близько 6 години ранку під час опрацювання акваторії в Білоцерківському районі біля села Тришки було затримано браконьєрів, що здійснювали вилов забороненими знаряддями лову – сітками.

За приблизними підрахунками довжина сіток складає 400 метрів. Порушники виловили риби в кількості: карась – 132 шт., лящ – 46 шт., судак – 18 шт., сазан – 6 шт., товстолоб – 5 шт. Сума збитків завданих рибному господарству склала 22 100 грн.

Нагадаємо, Управління створено з метою оперативного реагування на інформацію щодо порушення законодавства з питань охорони водних біоресурсів на території всієї України. Протягом минулого місяця співробітники Управління оперативного реагування провели низку заходів щодо виявлення ННН-рибальства у Харківській та Івано-Франківській областях.

«Закликаємо громадськість і надалі інформувати Держрибагентство про порушення правил рибальства, ваша інформація є дуже цінною в нашій роботі та допоможе навести порядок на водоймах», – наголосив начальник управління Володимир Пономаренко.

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн

Джерело: darg.gov.ua

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грнНа повідомлення від громадськості щодо численних випадків порушення правил рибальства в забороненій зоні Світловодської ГЕС Держрибагентсво направило оперативну групу для проведення рибоохоронних заходів. 18 серпня 2016 року о 05-50 ранку в акваторії Дніпродзержинського водосховища в Світловодському районі Кіровоградської області було затримано громадянина, які займався незаконним ловом риби з веслового човна забороненими знаряддями лову – 5 сітками.

У порушника виявлено та вилучено: водні біоресурси (плотва – 477 шт., карась – 97 шт.; судак – 9 шт.; плоскирка – 47 шт.; чехоня – 1шт.), загальною вагою 105 кг.
Сума завданих рибному господарству збитків склала 48 518 грн. На громадянина складено протокол за ч.4 ст. 85 КУпАП.

Читать далее

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грнНа повідомлення щодо численних випадків порушення правил рибальства на Кременчуцькому водосховищі Держрибагентсво направило туди оперативну групу для проведення рибоохоронних заходів. 17 серпня 2016 року о 07-00 на Кременчуцькому водосховищі в акваторії Сулинського заказника, Глобинського району Полтавської області групою було затримано двох громадян, які займалися незаконним ловом риби з човна забороненими знаряддями лову – 58 сітками.

У порушників виявлено та вилучено: водні біоресурси (карась – 278 шт., лящ – 255 шт., сазан – 12 шт., судак – 37 шт., щука – 1 шт., плоскирка – 29 шт., білизна – 1 шт., плітка – 2 шт., синець – 1 шт. загальною вагою 346 кг), сітки – 58 шт., човен «Казанка-2», мотор «Evinrude».

Сума завданих рибному господарству збитків склала Читать далее

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн4 затримання, вилучення 300 кг незаконно добутого карася, затримання порушників, що ловили рибу забороненими «ятерями» та сітками з жилки, встановлений факт продажу риби без документів на ринку м. Українка, 2 погоні за порушниками – так пройшли оперативні заходи Київського рибоохоронного патруля на Київщині з 22 по 24 липня.

23 липня, в суботу, рибні патрульні викрили порушника, що забороненими знаряддями лову – більше ніж десятком «ятерів» виловив 313 кг карася або 3726 рибин, чим завдав рибному господарству збитки на суму більше 63 тис грн. Порушник рибалив на р. Супій, в районі міста Яготин.

Близько 5 години ранку оперативна група рибного патруля Київщини затримала його під час здійснення незаконного вилову риби та викликала на місце події працівників Національної поліції.

Спільно вони вилучили свіжовиловлену рибу, заборонені знаряддя лову, гумовий човен «Колібрі», підвісний двигун «Mercuri», автомобільний причіп, автомобіль Лада Гранта, кисневі балони та бочку для зберігання риби. Відносно порушника складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст.

85 КУпАП (Грубе порушення правил рибальства).

«Матеріали буде передано до суду для подальшого прийняття рішення згідно з чинним законодавством, – повідомив керівник Київського рибоохоронного патруля Володимир Мухін, – Нагадуємо всім рибалкам, згідно з Правилами любительського і спортивного рибальства рибалкам-любителям дозволено виловлювати 3 кг риби на день, а для вилову риби у промислових масштабах потрібно отримати відповідні дозвільні документи у Держрибагентстві. Без таких документів вилов 300 кг риби є незаконним, по-суті браконьєрством, і передбачає відповідальність перед законом. Відповідальність чекає і на всіх тих порушників, що ловлять рибу незаконними знаряддями лову».

В той же день рибоохоронні патрульні провели рейд на ринку м. Українка з метою перевірки наявності документів на збут свіжовиловленої риби. Під час нього було затримано громадянина, який Читать далее

29 березня працівниками Азоврибоохорони спільно з прикордонною заставою «Бердянськ» було затримано човен, який здійснював незаконний вилов риби механізованою драгою. Інцидент стався на узбережжі Бердянської затоки Азовського моря в районі с. Луначарське Бердянського району.

На судні було виявлено незаконно добуту рибу – 90 450 особин бичка, вагою 2,5 тонн. Своїми незаконними діями браконьєри завдали збитків рибному господарству України на суму 3 075 300,00 грн.

«Це наймасштабніше правопорушення, завдане браконьєрами за останні 2 роки. Хочу подякувати інспекторам Азоврибоохорони за ефективну роботу. Таке варварське винищення риби, особливо перед Читать далее

Штрафи та відповідальність за незаконний вилов риби

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн

Які види відповідальності передбачено в законодавстві України для рибалок і браконьєрів? Хто такі браконьєри та коли настає компенсація завданих збитків? Про це розповіла начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області Оксана Кулинич. 

Хто такі браконьєри та чим вони займаються?

Браконьєри — це ті, хто добувають біоресурси незаконними способами лову. За ці діяння передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. В Україні це Закони: «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про захист тварин від жорстокого поводження». Діють і правила мисливства, рибальства та інші законодавчі й нормативні акти. 

See also:  Особа, народжена на території україни від осіб, які на законних підставах проживають на території україни, має законні підстави для її документування паспортом громадянина україни (справа № к/800/27293/16, 22.11.17)

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн

“Щорічно в Україні затримують близько 100 тис. порушників Правил рибальства. До того ж, їхня кількість постійно зростає.

Рибне браконьєрство заохочується погано контрольованим продажем рибальських браконьєрських снастей на ринках, а в Інтернеті існує чимало сайтів, де розповідають, як самостійно можна змайструвати найстрашнішу браконьєрську сучасну зброю — електровудку”, — прокоментувала Оксана Кулинич.

Щорічно в Україні у рибних браконьєрів вилучають близько 100 тис. заборонених снастей, проте на руках у них є близько 10 млн сіток та інших браконьєрських снастей.  Через браконьєрство і безконтрольне рибальство в найближчі роки можуть зовсім зникнути тарань, минь, підуст, карась золотий. У цілому ж запаси риби у водах України з 1996 р. по 2001 р. впали в 12 разів.  

Покарання за не значне порушення Правил любительського рибальства

Це порушення, пов’язані з кількістю снастей та гачків, ловом під час нерестової заборони, ловом в забороненому місці тощо. Такі адміністративні злочини потрапляють під дію статті 85 КУпАП України.

Згідно з її першої частиною, штраф для пересічних громадян складе від 34 до 51 гривні (якщо без улову), а по третій частині від 51 до 170 гривень (з уловом). На посадових осіб виписують 170-510 гривень.

Під цим розуміють використання браконьєрських знарядь лову і порушення норми вилову. На таких порушників чекає стаття 85 пункт 4 та протокол на суму від 340 до 680 гривень.

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн

Покарання за грубе порушення Правил любительського та спортивного рибальства

Незаконний видобуток біоресурсів, який заподіяв істотну шкоду державі. Електровудочки, сітні, вибухові, отруйні знаряддя лову тощо тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Стаття 249 КК України це штраф від 1700 до 3400 гривень або обмеження волі на строк до 3-х років, з конфіскацією знарядь, видобутого, транспортних засобів.  У разі повторного порушення передбачена друга частина Статті 249.

Це штраф від 3400 до 6800 грн, обмеження свободи до 3-х років або позбавлення волі на той самий строк. Таких порушників також чекає конфіскація знарядь лову, засобів пересування і всього незаконно добутого улову.

Такса за незаконно добуті ресурси

“Треба пам’яати про те, що ловлячи рибу в незаконний спосіб, окрім порушення закону, завдається непоправна шкода природі, за що також доведеться заплатити.

Згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України, за кожен екземпляр виловленої в незаконний спосіб рибини доведеться сплатити нанесені збитки!, — зазначила Оксана Кулинич.

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн

Також адміністративна відповідальність покладається на тих, хто бажає підзаробити з продажу незаконних знарядь лову та незаконно добутих водних біоресурсів.

Так, за виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції призначається штраф у розмірі від 153 до 357 гривень з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.

За рекламу чи розповсюдження заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу — штраф на громадян у розмірі від 850 грн до 1700 грн, на посадових осіб рекламодавця або розповсюджувача реклами — від 1700 грн до 4250 грн. За порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу — штраф у розмірі від 510 грн до 1700 грн із конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

  • Полтавський рибоохоронний патруль
  • #Кримінал
  • 16 липня 2018, 11:01 1200

Варто знати! Відповідальність за порушення правил рибальства в Україні (документ)

Багато хто з браконьєрів добре знає, яку міру відповідальності він понесе за свої протизаконні дії. Проте, не усі замислюються у скільки вони будуть «оцінені» під час розгляду матеріалів про адмінправопорушення у разі затримання співробітниками рибоохорони.

Два рази на рік риби масово скупчуються в великі зграї: перший раз – навесні перед нерестом і другий – пізньої осені поблизу зимувальних ям. Цим і намагаються скористатися браконьєри. Тому всім хто хоче спробувати незаконний вилов риби варто пам’ятати  про розміри штрафів, встановлені за порушення чинного природоохоронного законодавства у сфері охорони водних біоресурсів.

Починаючи з листопада до весняно-літньої заборони на зимувальних ямах забороняється любительське, спортивне та промислове рибальство. Це передбачено пунктом 8.3 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об‘єктах України, пунктом 4.14.3 Правил любительського і спортивного рибальства, за погодженням Інституту рибного господарства НААН України.

В кожній області України період та місця зимувальних ям визначаються індивідуально, залежно від погодних умов. З переліком та датами заборони можна ознайомитись за посиланням: http://darg.gov.ua/_perelik_zimuvaljnih_jam_na_0_0_0_3066_1.html  

Зимувальна яма – місце масового скупчення риб у заглибленнях дна річок і озер в зимовий період. При зниженні температури у водоймах нижче 8 градусів починається зимова міграція до місця зимівлі.

Для збереження рибних ресурсів згідно із Правилами рибальства у зимовий період, Держрибагентством вводиться заборона на лов риби на зимувальних ямах.

За порушення правил рибальства на зимувальних ямах передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності.

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грнЗа нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність виглядає наступним чином:

— за ознаками ч.3 ст.85 – «порушення правил рибальства» – штраф у розмірі від 34 грн. до 170 грн. і попередження;

— за ознаками ч.4 ст.

85 – «грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову)» – штраф у розмірі від 340 грн. до 680 грн., з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 (в додатку), за кожен екземпляр, виловленої у незаконний спосіб рибини прийдеться сплатити нанесені збитки.

Наприклад: за карася сріблястого — 17 грн., верховодку (уклія) – 17 грн., лина – 119 грн., краснопірки — 68 грн., амура білого — 255 грн., білизни – 255 грн., ляща – 170 грн, сазана – 306 грн., тарані (плітки) – 85 грн., товстолоба – 255 грн., чехоні – 136 грн., сома – 425 грн., судака звичайного – 510 грн., окуня – 17 грн., щуки – 340 грн. рака — 25,5 грн.

За один екземпляр незаконно добутих, знищених або пошкоджених водних біоресурсів з числа видів, занесених до Червоної книги України: стерляді — 48 000 грн., осетра російського – 48 000 грн., карася золотого — 330 грн.

Виявляється, що риба, яка плаває водними просторами, не така вже й «безкоштовна»

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грнБажаючим підзаробити на продажу незаконних знарядь лову та незаконно добутих водних біоресурсів також слід пам’ятати про настання адміністративної відповідальності:

— за ч.1 ст.85-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції» – штраф у розмірі від 153 грн. до 340 грн. з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення;

— за ч.2 ст.

85-1 – «реклама чи розповсюдження заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу» – штраф на громадян у розмірі від 850 грн. до 1700 грн., на посадових осіб рекламодавця або розповсюджувача реклами — від 1700 грн. до 4250 грн.;

— за ч.1 ст. 88-1 – «порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу» – штраф у розмірі від 510 грн. до 1700 грн. з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої;

— за ч.2 ст.

88-1 – «порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України», — штраф у розмірі від 1700 грн. до 3655 грн., з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу.

Але і це ще не все. Річ в тому, що особливо злісні порушники можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої Кримінальним кодексом України.

Зокрема, статтею 249 ККУ передбачено, що незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом у розмірі від 1700 грн. до 3400 грн.

See also:  Гражданское партнерство vs законный брак

, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею — караються штрафом від 3400 грн.

до 6800 грн. або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. Особливо це стосується любителів делікатесної «червонокнижної» риби та електровудок.

Зазначимо, що за ініціативи Держрибагентства планується збільшення розміру штрафів. Наприклад, за порушення Правил рибальства зараз штраф складає 34-170 грн. Планується, що мінімальний штраф за такий вид порушення буде 1700 грн. За певні види порушень, наприклад, за вилов риби з використанням електровудок чи вибухових засобів буде передбачена виключно кримінальна відповідальність.

Так, Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримало ініціативу Держрибагентства щодо проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду».

«Пропонується внести зміни до статті 249 Кримінального кодексу України, статей 85, 86-1, 87, 91-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 39 ЗУ «Про тваринний світ», статті 22 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

Ці зміни дозволять посилити покарання за порушення громадянами та посадовими особами правил рибальства, а саме: порушення правил використання об’єктів тваринного світу, порушення правил рибальства; експлуатацію на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням; порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин; перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів, перевищення затверджених лімітів (квот) та нормативів використання водних біоресурсів.

Також законопроект уточнює повноваження органів та осіб, які здійснюють державний нагляд у сфері охорони, раціонального використання і відтворення водних біоресурсів, що дозволить здійснювати рибоохоронні заходи на більш високому рівні» – зазначив Голова Держрибагентства Ярослав Бєлов.

  • Тобто, проект закону передбачає кримінальну відповідальність за грубі порушення, за які раніше загрожувало виключно адміністративне покарання.
  • За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн
  • Якщо Ви стали свідком фактів порушення природоохоронного законодавства на водоймах, негайно повідомляйте про них за телефонами Гарячої Лінії, до правоохоронних або природоохоронних органів.

Телефон і електронна адреса «Гарячої Лінії» Держрибагентства України: 0-800-50-52-50, е-mail: darg@darg.gov.ua

Управління оперативного реагування “Рибоохоронний патруль”: (044) 486-26-95

В додатку: Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України

За нанесені збитки рибному господарству вилучили автомобіль

За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн

За збитки, нанесені рибному господарству, правопорушник розплатиться власним автомобілем, інформує Чернігівський рибоохоронний патруль.

Відповідно до вироку Чернігівського апеляційного суду від 11.12.2019, автомобіль ВАЗ 21099, який належить громадянину, що завдав державі збитків на суму понад 17 тис. грн, конфісковано в дохід держави як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 ККУ.

Ще 14 травня 2019 року державними інспекторами Чернігівського рибоохоронного патруля спільно з Національною поліцією на озері в урочищі «Глейок», поблизу с. Шестовиця Чернігівського району, викрито грубе порушення Правил рибальства.

Два мешканця м. Чернігів за допомогою 6 од. сіток незаконно виловили 54 кг риби: плоскирка — 165 екз., синець — 50 екз., карась сріблястий — 19 екз., плітка — 15 екз., окунь — 8 екз., судак — 5 екз., білизна — 4 екз. і по 1 екз.

ляща, щуки, чехоні та в’язя.

Збитки, завдані рибному господарству України, склали 17 646 грн.

На правопорушників оформлено протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Адміністративні матеріали направлені до Чернігівського районного суду для притягнення винних осіб до відповідальності. Вилучено рибу (54 кг), заборонені знаряддя лову (6 од.), гумовий човен та автомобіль ВАЗ 21099. Нацполіцією відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Чернігівський районний суд визнав громадян винними у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 ККУ (вирок від 19.09.

2019) та призначив покарання – на кожного порушника накладено штраф у розмірі 1 700 грн. У власність держави конфісковано гумовий човен, заборонені знаряддя лову, незаконно добуту рибу.

З автомобіля знято арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова та повернуто власнику.

Збитки, завдані рибному господарству України, правопорушники добровільно відшкодували на користь Іванівської сільської ради Чернігівської області.

Не погоджуючись із вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу в частині вирішення питання про долю автомобіля ВАЗ 21099 як речового доказу у кримінальній справі, так як даний автомобіль фактично був знаряддям вчинення правопорушення — на момент затримання правопорушників у багажнику автомобіля знаходилися заборонені знаряддя лову та незаконно виловлена риба.

Розглянувши повторно матеріали справи, Чернігівський апеляційний суд дійшов до висновку, що автомобіль ВАЗ 21099 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 ККУ, тому підлягає конфіскації в дохід державі.

Інформаційно:

За незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо заподіяно істотну шкоду, порушники можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 249 ККУ.

Дана стаття передбачає накладення штрафу від 1 700 до 3 400 грн або обмеженням волі на строк до трьох років з конфіскацією знарядь, засобів промислу, всього добутого.

Якщо вищезгадані дії були вчинені за допомогою вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, тягнуть за собою накладання штрафу у розмірі від 3 400 до 6 800 грн або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь, засобів промислу, всього добутого.

В Управлінні Держрибагентства у Чернігівській області функціонує телефонна «гаряча лінія»: (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57. Про порушення Правил любительського і спортивного рибальства та порядку придбання чи збуту риби прохання повідомляти за вказаними номерами телефонів.

Держрибагентство пропонує збільшити штрафи за порушення в десятки разів

Деталі Дата: 10.09.2015 За незаконну рибалку – штраф та відшкодування збитків рибному господарству у сумі 3 468 грн

Згідно інформації Державного агентства рибного господарства України, проблема порушення правил рибальства потребує комплексного підходу. У рамках процесу реформування галузі Держрибагентство пропонує втілити ряд заходів із посилення відповідальності за порушення правил, в тому числі кримінальної, а також підвищити суми штрафів.

У Держрибагентстві зазначають, що порушення правил рибальства сьогодні здебільшого регулюється КУпАП, а кримінальна відповідальність передбачена виключно за грубі порушення. Це також є проблемним аспектом чинного законодавства, оскільки у законодавстві відсутні чітко визначені критерії «грубих порушень», що дозволяє майже всі діяння кваліфікувати як адміністративні правопорушення.

Для вирішення існуючих проблем Держрибагентство підготувало проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду» (зміни до ККУ – ст. 249, КУпАП – ст. 85, ст. 85 (1), ст. 86-1, ст. 87, ст. 88 (3), ст. 90, ст. 91-2 та уточнення положень Законів України «Про тваринний світ» та «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»).

Законопроектом агентство має намір посилити відповідальність за порушення правил рибальства, вимог охорони середовища їх перебування, шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування, а також забруднення, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних та гідромеліоративних робіт.

Зокрема, запропоновано ввести кримінальну відповідальність за частину грубих порушень, які були здійснені особливо небезпечним шляхом (електроловів, промисел із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових та отруйних речовин). Крім того, до ст. 249 додається п.3 та п.4.

Відповідно до них, ті рибалки, які перебуватимуть на водоймі чи у прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями лову, отримають покарання у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 3 років.

На рибалок, які здійснюватимуть вилов риби з використанням електровудки, вогнепальної зброї, вибухових чи отруйних речовин буде накладено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. 

Держрибагетство пропонує збільшити суми штрафів за правопорушення в десятки разів. За незаконне зайняття рибним промислом сума підвищується з 100-200 неоподаткованих мінімумів (1 700 – 3 400 грн.) до 2 тис. – 5 тис.    (34 тис. – 85 тис. грн).

За діяння, що спричинили тяжкі наслідки – від 3 400 – 6 800 грн. збільшується до 119 000-255 000 грн.

Крім того, надається чітке роз’яснення поняття тяжких наслідків як таких, що у 500 і більше разів перевищують неподатковий мінімум доходів громадян, тобто 8 500 грн. і більше. 

У проекті змін до КУпАП також суттєво підвищується відповідальність за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, в тому числі і для посадових осіб. За порушення правил рибальства (ст. 85, ч. 1) штраф збільшується з 34-170 грн. до 680-2 550 грн. для громадян та з 170-510 грн.

до 3 400 – 5 100 грн. для посадових осіб. В ч. 5 даної статті вводиться поняття повторного грубого порушення, за яке передбачено штраф від 400 до 750 неоподаткованих мінімумів (6 800 – 12 750 грн.) з конфіскацією засобів вчинення правопорушення.

See also:  Які зміни у використанні земель колективної власності відбудуться у новому році: аналіз закону

Для посадовців штраф є у 2 рази вищим: 13 600 – 25 500 грн.

Окремо законом передбачено покарання за здійснення днопоглиблювальних робіт без дозволу. До цієї категорії підпадають особи, які без проведення експертизи виконують будівельні роботи, видобувають пісок чи гравій, прокладають кабелі, трубопроводи та інші комунікації, що впливають або можуть вплинути на стан рибного господарства. Сума штрафу за ст. 87 складає від 8 330 до 16 830 грн. 

Окремо виділяються порушення щодо вилову осетрових видів риб як національного надбання України. Нововведенням є відповідальність за незаконне ввезення, вивезення, зберігання з метою збуту та торгівлю осетрових.

Такий вид порушення тепер тягне за собою штраф від 700 до 1 300 неоподаткованих мінімумів (11 900 – 22 100 грн.).

За повторне порушення, вчинене протягом року штраф збільшується вдвічі – 1 600 – 2 500 неоподаткованих мінімумів, що складає 27 200 – 42 500 грн.

Як рибалкам-промисловикам, так і рибалкам-любителям, що перевищують ліміт на використання природних ресурсів, відтепер доведеться також платити більше, згідно зі ст. 91-2: від 153 до 510 грн, раніше сума штрафу складала 51 – 306 грн.

Відповідальність за порушення правил рибальства у нерестовий період

З 1 квітня розпочалась нерестова заборона на вилов риби.

Правила лову риби під час нересту передбачають: вилов лише з берега, лише в межах населеного пункту, лише дозволеними знаряддями лову – 1 вудкою/донкою з одним гачком або спінінгом, з дотримання норм вилову – до 3 кг/день на людину, лише в дозволених місцях; рибалка в природних нерестовищах і на території зимувальних ям категорично заборонена.

В період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добувати будівельні матеріали (видобування піщано-гравійної суміші, розчистка русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо), проводити змагання із спортивного рибальства, проводити підводне полювання, пересування плавучих засобів (човнів). Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства в цей час дозвіл на використання плавальних засобів мають тільки органи, що займаються охороною водоймищ.

За порушення правил рибальства під час нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення правил рибальства, в тому числі і за пересування плавзасобів в період нересту по воді, передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, за рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел тощо) передбачено штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність – штраф 3400 – 6800 грн або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушник змушений буде відшкодувати збитки за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. В кожної рибини є своя ціна. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.

2011, встановлено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди за кожний екземпляр незаконно впійманої рибини в грн: судак – 510, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб, білизна – 255, плітка, синець, клепець – 85, карась сріблястий, окунь і верховодка – 17, лящ – 170, лин – 119 грн.

, краснопірка – 68 грн., підуст, плоскирка – 34 грн. Незаконний вилов видів водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 510 грн з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб – від 510 до 850 грн. з конфіскацією незаконно добутого.

За один екземпляр незаконно добутих, знищених або пошкоджених водних біоресурсів з числа видів, занесених до Червоної книги України, поширених на території Чернігівської області, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030, передбачені компенсація: за йоржа носаря – 165 грн, карася золотого – 330 грн.

, міноги української – 74 грн., стерляді – 48 000 грн., марени дніпровської – 820 грн., миня річкового – 330 грн.

Чернігіврибоохорона закликає громадян бути відповідальними та дотримуватись визначених правил рибальства та режиму тиші на воді.

Чернігіврибоохорона

Президент підписав закон про посилення покарання за незаконну вирубку лісу

Про це повідомляє прес-служба Державного агентства лісових ресурсів України.

“Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», згідно з яким у кілька разів підвищаться штрафи та зростуть строки позбавлення волі за незаконну вирубку лісу, знищення лісових культур та молодняку. Закон набуде чинності з 1 січня 2019 року”, – йдеться у повідомленні.

  • Зазначається, що зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».
  • Так, незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, карається накладенням штрафу на громадян від п’ятнадцяти (255 грн) до тридцяти (510 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від сімдесяти п’яти (1275 грн) до ста п’ятдесяти (2550 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • За ті самі дії, вчинені повторно, громадян штрафуватимуть на суму від тридцяти (510 грн) до шістдесяти (1020 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від трьохсот (5100 грн) до шестисот (10200 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • Крім того, переміщення через кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивезення за межі митної території України, каратиметься позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Повторне порушення або порушення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади, або права займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. За такі дії організованою групою чи в особливо великому розмірі чекає покарання позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

У разі заподіяння істотної шкоди (що у дві тисячі й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян – понад 34 000 грн) накладатиметься штраф у розмірі від тисячі (17 000 грн) до тисячі п’ятисот (25500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк. Якщо такі дії будуть вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, в інших особливо охоронюваних лісах, вони каратимуться штрафом від тисячі п’ятисот (25 500 грн) до двох тисяч (34 000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Незаконна порубка або перевезення, зберігання та збут лісу, що спричинили тяжкі наслідки (наслідки, які у п’ять тисяч (85 000 грн) і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян – ред.) каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Читайте також: Гірські ОТГ очікують збільшення бюджетів шляхом оподаткування лісових земель

Окрім того, закон обмежує внутрішнє споживання українських лісоматеріалів необроблених 25 мільйонами кубічних метрів на рік.

Уряду доручається розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*