Закон про еско – нові можливості для україни

Верховна Рада України 16 січня ухвалила новий закон «Про повну загальну середню освіту». За відповідне рішення проголосували 327 народних депутатів.

  • Документ передбачає низку новацій, що мають вплинути на розвиток шкільної освіти.
  • Зокрема, в Україні буде започаткована педагогічна інтернатура, з директорами шкіл та вчителями-пенсіонерами укладатимуться строкові контракти, учні отримають можливість обирати свою освітню траєкторію.
  • Також законом передбачені фінансова автономія шкіл, можливості для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів тощо.

Якими є основні новації Закону для учнів?

Гарантії рівного доступу до освіти.

 Так, Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.

 Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і гарантується учням.

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту» та  встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.

Вибір предметів учнями. Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Це також новація новоприйнятого Закону, ці періоди – найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Більше прав для учнівського самоврядування. Закон передбачає:

  • чіткі повноваження учнівського самоврядування;
  • право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;
  • право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою. Як анонсувалось раніше, Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах.

Дана новація – результат деталізації положень Закону “Про освіту”.

Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.

Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.

Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

  • материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
  • у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
  • зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

Якими є основні новації Закону для вчителів?

Реальна педагогічна автономія вчителя у:

  • створенні програм;
  • розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);
  • підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Більші можливості для зростання зарплати вчителя. Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.

“Це лише окремі кроки у напрямі збільшення зарплати вчителя. Цьогоріч Міністерство освіти і науки планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів”, – відзначила Ганна Новосад.

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.

Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів. Так, новий Закон  встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов’язки, яких набувають учителі у разі її  успішного проходження.

Якими є основні новації Закону для батьків?

Безпечніше середовище для дітей.

 Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу.

Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.

Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.

 Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу.

Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

Якими є основні новації Закону для освітніх управлінців?

Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами. Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

Нові підходи до призначення директорів шкіл. Згідно з Законом «Про освіту», директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.

Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі та чесні механізми виборів директорів.

З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія.

Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

  1. Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.
  2. При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

Фінансова автономія шкіл. Новоприйнятий Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на:

  • формування структури закладу та штатного розпису;
  • встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
  • оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
  • оплату підвищення кваліфікації педпрацівників;
  • укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.

реформа середньої освіти

Освіта.ua 16.01.2020

Источник: https://osvita.ua/school/reform/69526/

Впровадження ЕСКО-проектів в Україні: правова основа готова? – Юридична Газета

Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та юридичною компанією-членом Американської торговельної Палати Sayenko Kharenko проведено практичний семінар стосовно застосування законодавства України щодо ЕСКО-проектів: «Створення ефективної правової основи для впровадження ЕСКО-проектів в Україні». Учасники заходу ознайомилися із поточними та майбутніми програмами з енергоефективності в Україні, із успішним досвідом ринку енергосервісу за кордоном та взяли участь в обговоренні важливих питань та потенційних можливостей для впровадження ЕСКО-проектів в Україні.

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Серед іншого, із практичними порадами щодо застосування Закону України “Про публічні закупівлі” в контексті регулювання ЕСКО-проектів в Україні, присутніх ознайомив старший юрист юридичної фірми Sayenko Kharenkо Юрій Драганчук.

Так, за словами юриста, профільний закон про ЕСКО встановлює особливості закупівлі енергосервісу. Показник ефективності енергосервісного договору визначається основним критерієм оцінки конкурсних пропозицій під час закупівлі енергосервісу (питома вага – не менше 75%).

За підтримки ЄБРР було розроблено Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (щодо механізму закупівлі енергосервісу) № 4549 від 29.04.2016 року. Документ було прийнято Верховною Радою в першому читанні та рекомендовано Комітетом з питань промислової політики та підприємництва до другого читання.

Законопроектом приведено термінологію у відповідність до нового Закону України «Про публічні закупівлі», передбачено нові особливості процедури закупівлі енергосервісу, а також внесено зміни, спрямовані на прискорення практичної масштабної реалізації ЕСКО-механізму.

See also:  Скандал с законом об образовании: гройсман поручил растолковать его евросоюзу

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

При цьому пан Драганчук відзначає, що у відповідності із положеннями чинного Закону про ЕСКО, закупівлі енергосервісу можливо здійснювати лише щодо одного об’єкта, що належить до сфери управління одного розпорядника бюджетних коштів. Замовники мають можливість застосовувати всі кваліфікаційні критерії до учасників процедури закупівлі, передбачені основним законом про закупівлі.

Натомість запропонованими змінами впроваджується можливість закупівлі енергосервісу як щодо окремого будинку, будівлі, споруди, так і щодо групи будівель (споруд), комплексу, що належать до сфери управління одного або декількох розпорядників бюджетних коштів. А також передбачені кваліфікаційні «канікули» для ЕСКО-компаній до 1 січня 2022 року.

  • Крім того, положеннями чинного Закону про ЕСКО не визначено уповноважену особу/орган для прийняття рішення про проведення процедури закупівлі та затвердження базового річного рівня споживання ПЕР.
  • Закон про ЕСКО – нові можливості для України
  • Запропонованими змінами передбачено, що виконавчий орган місцевої ради або місцевий орган виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності) або ЦОВВ, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності) прийматиме рішення про проведення процедури закупівлі та затверджуватиме базовий річний рівень споживання ПЕР у встановленому порядку.
  • Торкаючись питання підготовки тендерної документації за положеннями вищезгаданого Проекту Закону, юрист відмічає, що тендерна документація має містити:
  • – інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;
  • – один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників (не застосовується до 2022 року);
  • –  базовий річний рівень споживання ПЕР та житлово-комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі за тарифами на дату оголошення про проведення процедури закупівлі;
  • –  повну інформацію про об'єкт енергосервісу;
  • –  перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв, якщо замовником прийнято рішення включити інші критерії, крім показника ефективності енергосервісного договору;
  • – строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 робочих днів з дати розкриття тендерних пропозицій;
  • –  інформацію про мову, якою мають бути складені тендерні пропозиції;
  • – зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
  • – ПІБ, посаду та адресу посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками процедури закупівлі;
  • – формулу розрахунку показника ефективності енергосервісного договору.
  • Крім того, тендерна документація має містити вимоги про зазначення учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції такої інформації:
  • – пропонований строк енергосервісного договору;
  • – щорічні платежі виконавцю енергосервісу, розраховані з урахуванням пропонованого строку дії енергосервісного договору;
  • – щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу;
  • – рівень скорочення споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, який має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії енергосервісного договору;
  • – фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу;
  • – ціна енергосервісного договору.

Щодо електронного аукціону під час процедури закупівлі енергосервісу, юрист наголосив, що у Prozorro розкривається інформація про показники NPV (розраховуються Prozorro за формулою розрахунку показника ефективності енергосервісного договору, визначеною замовником у тендерній документації). Аукціон на підвищення NPV шляхом скорочення учасниками пропонованого строку енергосервісного договору та/або щорічних платежів виконавцю енергосервісу проводиться у три етапи в режимі реального часу. «На кожному етапі учасники вносять дані в Prozorro щодо розміру скорочення пропонованого строку енергосервісного договору та/або щорічних платежів виконавцю енергосервісу і Prozorro перераховує їх у відсоткове значення (крок у % від запропонованого учасником значення NPV), що не може бути нижчим від мінімального кроку у %, встановленого замовником», – пояснює Юрій Драганчук.

Щодо можливостей закупівлі енергосервісу через Prozorro, юрист відзначив, що за підтримки ЄБРР командою Prozorro було розпочато написання технічного завдання щодо впровадження в електронну систему закупівель особливостей закупівлі енергосервісу. Очікується, що закупівлі енергосервісу через Prozorro будуть можливими вже у середині 2017 року.

Серед інших важливих змін, що пропонуються законопроектом, Юрій Драганчук назвав: створення можливості проведення однієї процедури закупівель уповноваженим замовником (для спрощення процедур закупівель для декількох розпорядників); продовження строків для погодження істотних умов енергосервісного договору та укладення договору після вибору переможця торгів (60 робочих днів); надання можливості замовнику відмінити торги у випадку відмови у погодженні (затвердженні) істотних умов енергосервісного договору.

Источник: https://yur-gazeta.com/publications/events/vprovadzhennya-eskoproektiv-v-ukrayini-pravova-osnova-gotova.html

Що таке ЕСКО-договори, або як зробити ваш дім енергоефективнішим

18 липня, 2017, 14:01 Закон про ЕСКО – нові можливості для України Енергоефективність – новий всеукраїнський тренд, що зумовлений не просто модою, а й необхідністю, адже з новими тарифами економити життєво необхідно. Завдяки ж впровадженню системи ProZorro, цей тренд має всі шанси стати реальністю вже сьогодні

І хоча зараз тільки середина літа, варто вже замислюватися над енергозбереженням, бо ж недарма в народі кажуть: готуй сани влітку.

Тривалий час наша держава фактично не переймалася створенням реальних механізмів швидкого переходу на курс енергоефективності,  але все ж краще пізно, ніж ніколи.

Тому прийняття законопроекту “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”, є справжньою перемогою.

Цей закон створює правові засади для реалізації енергосервісних договорів.

сь що говорить з приводу цього голова Держенергоефективності Сергій Савчук: “Це ще одна перемога! Прийнято закон, який відкриває шлях для широкомасштабної термомодернізації дитсадків, шкіл, лікарень тощо.

Відтепер ЕСКО-компанії матимуть абсолютно всі законодавчі підстави для роботи в бюджетній сфері, укладення ЕСКО-договорів та залучення свого капіталу у впровадження енергоефективних заходів у закладах соціальної сфери”.

Що ж таке ЕСКО-контракти?

Це механізм, що дозволяє звичайному споживачу ресурсів значно скоротити витрати на енергоресурси та модернізувати енргообладнання без значних інвестицій зі свого боку.

Енергосервісний договір передбачає здійснення енергосервісними (ЕСКО) компаніями енергоефективних проектів (мається на увазі оновлення системи опалення, освітлення, утеплення будівель) за кредитні кошти інвестора, в ролі якого можуть виступати міжнародні фінансові інституції, зменшення плати за енергоносії не менше, ніж на 20%, і погашення отриманої позики за рахунок економії витрат на енергоресурси (за обов’язкової умови, що тариф для споживачів залишається незмінним).

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Популяризація ЕСКО-контрактів (енергосервісних договорів) не просто усуває основні перешкоди залучення приватного капіталу в енергоефективність об'єктів соціально-гуманітарної сфери, але є зеленим світлом для  енергоощадних проектів у житлово-комунальному секторі, де потенціал капіталовкладень становить 225 млрд гривень, а економія газу в сфері централізованого теплопостачання може сягнути 2,25 млрд куб м/рік.

Як укладатимуться договори?

За допомогою cистеми публічних закупівель ProZorro здійснюватиметься надважливий громадський контроль, бо все повинно бути відкрито та чесно. До того ж, аналогів таким закупівлям немає ніде в світі – наш досвід буде інноваційним. Вже сьогодні розроблено спеціальний модуль для центральної бази даних ProZorro, що поступово впроваджуватиметься на електронних торговельних майданчиках системи.

Як буде проходити аукціон із запровадженням ЕСКО-контрактів?

Всі ми вже звикли до електронних тендерів: виграє той, хто пропонує кращу ціну. Проте відкриті торги з укладанням ЕСКО-договору матимуть дещо видозмінену процедуру: переможцем стає не той, хто пропонує найнижчу ціну, а той, хто керується найвищим коефіцієнтом економії, розрахованим за формулою енергоефективності.

Критеріями відбору переможця традиційно будуть цінові (75% від загального результату) і, традиційно, нецінові показники (терміни впровадження тощо), що становитимуть  25% у процесі відбору.

Тому основною перевагою потенційних виконавців буде не нижча ціна, а саме пропозиція збільшення енергоефективності замовника. Все решта у процедурі ProZorro залишається схожим: як  гарантування проведення тендеру, так і  контроль за виконанням договору.

Чому  нижча ціна не може бути якісним показником у відкритих торгах такого типу? Очевидно, що на ринку енергоресурсів найнижчу ціну може запропонувати постачальник який незаконно видобуває ресурси, використовуючи нелегальну працю та не піклуючись про модернізацію виробництва, тому віднині конкурентні переваги матимуть саме інноваційні постачальники, які опікуються не миттєвою вигодою, але роботою на майбутнє.

Хто отримує користь від ЕСКО-контрактів, або кому вигідна енергоефективність?

Часто ми не замислюємося над тим, що використовуємо ресурси не зовсім економно – нас це відверто не хвилюює. А дарма, бо користь від енергоефективності отримують усі. Це дуже легко проаналізувати  на прикладі буденної історії.

На освітлення вулиці N міська влада витрачає 200 тисяч гривень в місяць, а за умов ефективного енерговикористання,  витрати скоротяться вдвічі – до 100 тисяч гривень. Із них якась частка йде на работу по енергоконтракту.

Зекономлені кошти залишаються в бюджеті –  вигідно всім: владі, інвестору, який отримує гарантовані виплати, та мешканцям міста, адже невитрачені кошти можуть бути використані для підвищення  соціальних стандартів. Користь для держави, бізнесу та громадян.

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Навіщо це бізнесу?

Яка користь вкладати свої кошти в соціальну сферу та які існують ризики? Як вдало зауважила Наталія Шимко, заступник директора Департаменту держзакупівель МЕРТ це – “інвестиція з державною гарантією”.

Бізнес отримує всі необхідні виплати зі спеціального фонду, що поповнюється за рахунок економії бюджетних коштів.

Звичайно, що інвестицій без ризиків немає, але тут вони мінімізовані через законодавче регулювання питання.

Бізнес інвестує, отримуючи гарантовані виплати, держава – економить бюджетні кошти й стає більш енергетично незалежною, громадяни ж отримують  енергоефективне житло  та підвищення соціальних стандартів.

Тож чи потрібні ЕСКО-договори Україні? Безумовно, бо це реальна можливість  не просто “залатати” державний бюджет, а й отримати значну фінансову та енергетичну  вигоду. Головний “недолік” ЕСКО в очах українського корупціонера полягає в тому, що з їхньою допомогою не надто поживишся з державного бюджету (особливо, якщо тендер буде по-справжньому proZorим).

Адже якщо той чи інший проект не дасть економії, ЕСКО, згідно з угодою, зазвичай просто не отримує грошей. Водночас зрозуміло, що цей “недолік” – значна й принципова перевага для держбюджету, а отже, – і для суспільства. Тому нам є над чим замислитися і над чим працювати. А ЕСКО в Україні – бути!

Антон Припіченко – керівник майданчика SmartTender.biz

Источник: https://espreso.tv/news/2017/07/18/scho_take_esko_dogovory_abo_yak_zrobyty_vash_dim_energoefektyvnishym

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

Закон про ЕСКО – нові можливості для України

1 липня 1994 року був введений в дію Постановою ВР № 75/94-ВР від 01.07.94 Закон України «Про енергозбереження».

Цей нормативний акт визначив правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об’єднань, організацій, розташованих на території України, а також для громадян.

Метою закону про енергозбереження стало регулювання відносин між господарськими суб’єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов’язаних з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виготовленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій і громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних та фізичних осіб у сфері енергозбереження. Цей Закон став першим нормативно-правовим актом в Україні, направлений на підвищення ефективності у сфері енергозбереження.

See also:  Как закончить догострой силами инвесторов - 2 варианта выхода

В Європі питання енергоефективності і енергозбереження гостро постало ще в 70-х роках минулого століття після великої нафтової кризи. Те, що відбувається в Європі нині – це лише вдосконалення реалізованого за останні 40 років.

На міжнародному рівні в США, Канаді, Китаї, Індії, а особливо серед країн ЄС (в Німеччині, Фінляндії, Франції, Естонії, Болгарії) значна увага приділяється забезпеченню підвищення енергоефективності в потенційно проблемних місцях за рахунок кінцевого споживання.

Поліпшення кінцевого використання енергії забезпечує економію енергоресурсів, рентабельність використання та розвиток інноваційних рішень в стимулюванні до енергоефективності постачальників/виробників енергії.

В Україні найбільшими кінцевими споживачами енергії є промисловий сектор та домогосподарства. Якщо порівняти втрати енергії на різних етапах, то понад 40% тепла втрачається в процесі його кінцевого споживання – у житловому фонді.

За експертними оцінками, в Україні бюджетні будівлі споживають від 130 до 250 кВт*год/м2 теплової енергії, тоді як в країнах ЄС цей показник значно нижчий і становить від 50 до 80 кВт*год/м2. Причинами такого високого рівня споживання енергії в Україні є як первинні недоліки проектування будівель, так і довготривала експлуатація.

Тільки в 2011 році державний бюджет витратив на ці потреби 15,8 млрд. грн. Однак, у зв'язку з відсутністю фінансування на рівні державного та місцевого бюджетів на здійснення енергоефективних заходів, підвищення енергоефективності залишається лише декларативним елементом програм розвитку.

На жаль, питання введення ЕСКО-механізмів у бюджетній сфері в Україні все ще потребує законодавчого уточнення. Це проблема для реалізації проведення термо-модернізації бюджетних установ із залученням кредитних ресурсів під муніципальні гарантії.

Низький рівень енергоефективності давно і справедливо вважається проблемою номер один української економіки.

Тому, введення у травні 2015 року в дію Закону про ЕСКО – «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» є досить актуальним.

Суть цього законодавчого акту полягає в тому, що енергоефективні заходи в державних і муніципальних будівлях, а також у житловому приватному секторі, впроваджуються енергосервісними компаніями (ЕСКО), як українськими, так й іноземними, за власні чи запозичені кошти на умовах енергосервісного договору.

Що таке ЕСКО? Це енергосервісна компанія, сукупний механізм, що дозволяє споживачу значно скоротити витрати на енергоресурси. ЕСКО – це можливість без значних інвестицій зі свого боку модернізувати енергообладнання, оскільки фінансування всіх витрат бере на себе приватна енергосервісна компанія, що укладає зі споживачем контракт.

Таким чином, за рахунок залучення приватного капіталу через запровадження механізму надання енергосервісних послуг дозволить протягом десятиріччя комплексно вирішити питання енергозбереження в бюджетній сфері.

Фінансування енергозберігаючих проектів дасть можливість охопити більшу кількість об’єктів і зменшити поточні видатки бюджетів на утримання будівель.

Цьому і буде сприяти прийнятий закон, який має забезпечити ефективне виконання державних програм з підвищення енергоефективності.

Запровадження ЕСКО в умовах підвищення цін на пальне та енергоресурси, тільки в державних установах дасть можливість знизити споживання газу вдвічі, а в цілому – економить для бюджету до 3 млрд. грн на рік. Проведені технічні вдосконалення мають продовжити на 15-20 років термін експлуатації будівель.

Положення Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізаціїті» тісно переплітаються із нормативними актами, які потребують внесення змін. Це Закон України «Про енергозбереження», Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про здійснення державних закупівель», Бюджетний кодекс України.

Вказана законодавча база та, зокрема, закон про ЕСКО відкривають перед Україною нові можливості. По-перше, це підвищення ефективності використання енергоресурсів як у промисловості, так і серед домогосподарств, бюджетних установ.

По-друге, це економія коштів, як бюджетних, так і коштів підприємств та громадян. По-третє, залучення інвестицій в енергозберігаючі проекти.

Крім того, співпраця з енергосервісними компаніями дасть змогу використовувати в Україні передові технології, які вже напрацьовані країнами ЄС.

Взагалі ринок ЕСКО в Україні знаходиться на початковому рівні і напрямок енергетичних контрактів поки більш розвинений у промисловій сфері. То ж нині складаються всі умови для розширення поля діяльності енергосервісним компаніям.

Співробітництво з енергосервісними компаніями на рівні уряду сприятиме раціоналізації використання енергоресурсів. Саме енергомодернізація в сфері промисловості сприятиме зменшенню енергоємності виробництва та, в результаті, зниження його собівартості, що в свою чергу позитивно вплине на експортні можливості України.

Источник: https://protocol.ua/ru/zakon_pro_esko_novi_moglivosti_dlya_ukraini/

Київ гостро потребує нових механізмів енергозбереження, які можуть запрацювати лише після удосконалення Закону про Еско – Ігор Ніконов

Ринок енергосервісу може залучити понад $2,5 млрд інвестицій тільки у Києві. А через 3-4 роки зменшити реальне споживання енергоносіїв на 40-50%, що істотно знизить потребу держави в іноземній валюті.

За підрахунками радника голови КМДА Ігоря Ніконова, для цього потрібно лише удосконалити Закон України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів субʼєктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».

Таку позицію він висловив інтернет-виданню «Українська правда».

На думку Ігоря Ніконова, протягом останніх років найсуттєвіші витрати місцевих бюджетів йдуть на оплату тепло- і енергоресурсів бюджетних установ – поліклінік, шкіл, дитячих садків.

Тому українські міста, серед яких насамперед Київ, гостро потребують нових механізмів енергозбереження, які дозволять досягти одразу кількох цілей – скоротити бюджетні витрати на енергоносії, оновити комунальний фонд, залучити до вирішення цієї проблеми приватних інвесторів. Одним з таких механізмів може стати енергосервісний договір.

«Суть енергосервісного контракту полягає в тому, що енергосервісна компанія за власний рахунок установлює індивідуальні теплові пункти, замінює вікна, утеплює фасади тощо, досягаючи при цьому економії енергоресурсів, а замовник енергосервісу (місто) відшкодовує компанії проведені заходи за рахунок досягнутої економії. І так до повної окупності. До того ж, після закінчення енергосервісного контракту, місто витрачає менше бюджетних коштів на утримання такого обʼєкту. Впровадження цього механізму в Києві мало б колосальні переваги для комунальної сфери і при цьому без збільшення бюджетних витрат», – переконаний радник голови КМДА.

За його словами, це дало б змогу більшості бюджетних установ утеплити фасади, покрівлю, здійснити модернізацію системи опалення і надало б можливість змінити зовнішній вигляд будівель. А з іншого боку – оживило б підприємницьке середовище і надало нові можливості для приватних інвестицій.

«Але, на жаль, ідею так і не вдалося втілити в життя, причиною чого послужила невдача на законотворчому терені.

Внаслідок тривалої роботи фахівців, серед яких, на жаль, не були належним чином представлені муніципалітети, 9 квітня 2015 року було прийнято Закон України з багатообіцяючою назвою «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів субʼєктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (далі – Закон про Еско). І хоча назва Закону говорить про «масштабну енергомодернізацію», але, на жаль, норми і механізми, передбачені цим законодавчим актом, кажуть про неможливість досягнення заявленої мети. Тож не дивно, що майже рік потому з дня прийняття ми не можемо спостерігати жодного успішного запуску проекту», – констатує Ігор Ніконов.

На його думку, до Закону треба внести наступні зміни: збільшити максимальний термін енергосервісного договору з 10 до 15 років, з ціни договору доцільно зняти обмеження у вигляді зафіксованої певної суми та прив’язати до обсягу економії в Гкал або кВ (при цьому нівелюється ризик нестабільності національної валюти і частково покриваються валютні ризики інвестора), вибір енергосервісної компанії має йти не шляхом проведення тендера, як передбачено нині, а в результаті проведення конкурсу.

«З огляду на сказане можна з упевненістю стверджувати: енергосервіс згідно з чинним Законом про Еско, на жаль, працювати не буде ніколи. У той же час еско-механізм повинен запрацювати, його можлива користь і ефективність для комунального сектора незаперечна. Єдине, що необхідно зробити, це переписати чинний Закон, застосувавши принципово новий підхід», – підсумував Ігор Ніконов.

Источник: https://kyivcity.gov.ua/news/kiv_gostro_potrebuye_novikh_mekhanizmiv_energozberezhennya_yaki_mozhut_zapratsyuvati_lishe_pislya_udoskonalennya_zakonu_pro_esko__igor_nikonov/

ЕСКО-процедура – лайфхак для держсектору

Позначка ртутного стовпчика спускаються все нижче, а держбюджет лишає бажати кращого, тож держпідприємствам варто поквапитися з утепленням й у держави є приємні новини

Починається опалювальний сезон, а держбюджет лишає бажати кращого, тож варто поквапитися з рішенням, як утеплити своє приміщення. Енергозбереження в цьому випадку – це більше, ніж сучасний тренд, а справді дієвий хід. Особливо, коли справа стосується держпідприємства, якому просто гріх не економити.

23 жовтня я брав участь у прес-конференції на тему “Крок України до енергоефективності: укладання ЕСКО договорів через систему електронних публічних закупівель ProZorro”. Серед запрошених – представники Кабміну, Верхновної Ради, бізнесу.

На прес-конференції ми розповіли про ЕСКО-контракти, які вже більше 20 років застосовуються у ЄС, а відтепер доступні і для державних установ України.

Державні підприємства отримали можливість закуповувати енергосервісні послуги через ProZorro. Це гідний вияв українського електронного врядування і нової опції системи електронних закупівель ProZorro.

Що таке ЕСКО-процедура?

Енергосервісний договір передбачає здійснення енергоефективних проектів (наприклад, оновлення системи опалення, освітлення, утеплення будівель) за допомогою енергосервісних (ЕСКО) компаній. ЕКСО-процедура – це “утеплення” в кредит – чим скоріше підприємство знизить витрати на тепло, тим більше грошей отримає.

Що важливо – це все може відбуватися за кредитні кошти інвестора. Як варіант, інвестором може виступати міжнародна фінансова інституція.

Тобто ЕСКО-процедура – це така новація у сфері держзакупівель, що дозволяє державному підприємству утеплити будинок за рахунок інвестора. Віднині держпідприємство стає найбільш зацікавленим у економії через новації.

У подальшому виникає закономірний ефект важливий для населення – потрібно менше платити за комунальні послуги.

За даними Урядового порталу, тільки бюджетних будинків, які потребують енергомодернізації, налічується біля 90 тисяч. Упровадження ЕСКО-процедур дозволить економити до 700 млн. кубів газу в рік, а ще – електрику і тепло.

See also:  Суд: блестящая работа адвоката несинова: незаконно осуждённый на 8 лет с конфискацией по ст. ст. 307, 309 кк освобождён после двух лет пребывания под стражей в зале суда

Як це працює?

Фінансування бере на себе найнята енергосервісна компанія, що укладає зі споживачем контракт. Модернізація виконується за проектом «під ключ».

Уряд моделює типову ситуацію так: інвестор утеплює фасад, міняє вікна, дах, систему опалення, утеплює підвальні приміщення, завдяки чому школа вдвічі скорочує споживання тепла, а отже — оплату за тепло: витрачає вже не 500 тис. грн., а 250 тис. грн. При цьому бюджет оплати, як і раніше, закладає 500 тис. грн.

, щоб 250 тис. з них повернути інвестору. Таким чином, за 10 років інвестору повертаються всі вкладені ним кошти з певною рентабельністю, а далі підприємство вже платить менше.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов ілюструє всю суть ЕСКО-процедур наочним прикладом. Уявіть реальну ситуацію: школа витрачає на комунальні послуги умовно один мільйон гривень на рік.

Інвестор вкладає свої кошти, рахунок стає – 600 тисяч гривень. Школа продовжує платити 1 млн, але 10% економії йде місцевим органам влади, решта сплачується інвестору для компенсації його витрат і прибутку.

Через 3-5 років після виплати, рахунок зменшується з 1 млн. до 600 тис.

“Замовник повертає інвестиції залежно від досягнутої економії енергоресурсів, якщо ЕСКО не досягли економії — оплачені послуги не будуть”, — стверджує директор Департаменту стратегії реформування та розвитку ЖКГ Мінрегіону Наталія Олійник.

Що каже закон?

За станом на сьогодні, в державі є всі правові засади для реалізації енергосервісних договорів. Справи регулює Закон “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”.

Що варто врахувати?

Є два етапи енергоефективних проектів за участі ЕСКО: інвестиційний та експлуатаційний. Договори з енергосервісу – це договори, де клієнт і ЕСКО зацікавленні в досягненні одного результату, тому як правило, будь-які розбіжності без проблем врегульовуються сторонами.

Енергосервісна компанія зазвичай здійснює розрахунок замовника за таким порядком:

  1. Витрати на придбання обладнання та його експлуатацію (утримання та баланс) несе ЕСКО,
  2. Отримана економія споживаних енергоресурсів у вартісному вираженні розподіляється між замовником та компанією у відсотковому співвідношенні, зазначеному у контракті,
  3. Встановлене обладнання передається замовнику по закінченню контракту за залишковою чи викупною ціною.

Які перспективи?

Бізнес інвестує, отримуючи гарантовані виплати, держава економить бюджетні кошти й стає більш енергетично незалежною, громадяни ж отримують енергоефективне житло та підвищення соціальних стандартів.

Тендер на закупівлю енергосервісного контракту передбачає: переможцем стає той, хто керується найвищим коефіцієнтом економії, що розраховують за формулою енергоефективності. Таким чином, йдеться про створення ринку на засадах чистої конкуренції. Адже переваги у тендерних змаганнях матимуть саме інноваційні постачальники, які мислять стратегічно.

Просування ЕСКО-договорів – це зелене світло для енергоощадних проектів у ЖКГ, де потенціал капіталовкладень становить 225 млрд гривень, а економія газу в сфері централізованого теплопостачання може сягнути 2,25 млрд куб м/рік.

Отже, після дев’яти місяців робота із реалізації ЕСКО-контрактів у ProZorro, Україна стала першою країною в світі, яка проводить тендери на енергосервісні контракти онлайн. З 13 жовтня перші 30 тендерів вже є в системі і вільно доступні для відстежування й аналізу. Це колосальний крок для України не лише внутрішньо політично, а й на міжнародній арені.

Источник: https://nv.ua/ukr/biz/experts/esko-procedura-layfhak-dlya-derzhsektoru-2083629.html

Україна переглядає Угоду про Асоціацію з ЄС: нові можливості

Уже в наступному 2020 році відносини між Україною та ЄС можуть вийти на новий рівень. Принаймні, такі цілі ставить перед собою Київ: максимально заглибитися в економічну інтеграцію з Євросоюзом.

Щоб виконати настільки амбітне завдання, український уряд пропонує Брюсселю внести зміни до Угоди про Асоціацію. Та попрацювати наступного року над тим, щоб вийти на промисловий і митний безвіз.

Що означають ці ініціативи для нашої економіки, як свої завдання бачить Україна та які преференції розраховує отримати, наскільки до цього готові в Європі – розглянемо докладніше.

Цілі України: секторальне зближення з Європою

Чинну Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС було підписано в 2014 році. Це відкрило зону вільної торгівлі і значно збільшило товарообіг, пізніше запрацював безвізовий режим.

У Києві впевнені, прийшов час для перегляду Угоди. Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба вважає, Угоду необхідно актуалізувати виходячи із сьогоднішніх реалій та можливостей обох економік. Так як поточні показники товарообігу практично досягли своєї межі.

В уряді не приховують, що кінцевою метою є повна політична та економічна інтеграція з ЄС. Однак на поточному етапі важливо зосередитися на тих секторах економіки, які вигідно консолідувати. Цифровий ринок, енергетичний сектор, екологію, торгівлю і тд. Саме успішна економічна інтеграція підготує грунт для політичного поглиблення зв’язків з Європою.

В цілому Кабмін визначив секторальну консолідацію з ЄС у таких сферах:

  • Митниця, фінанси та оподаткування, конкуренція, підприємництво, сектор фінансових послуг;
  • юстиція, соціально-гуманітарна сфера;
  • енергетика та енергоефективність;
  • цифровий сектор, технології, інновації, наука;
  • транспорт;
  • екологія.

Промисловий і митний безвіз

Перегляд Угоди в Києві називають модернізацією, яку хочуть направити на конкретні сфери співпраці:

«Ми дуже обережно приводимо Угоду у відповідність із реальністю. Ми не хочемо розібрати її на деталі, а потім знову складати, бо це надзвичайно складний процес з точки зору політичних ризиків. Ми будемо точково підходити до проблемних питань та їх вирішувати»

Головним чином модернізація спрямована на те, щоб досягти промислового і митного «безвізового режиму». Під промисловим безвізом розуміють торгівлю на підставі Угоди АСАА (Про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів).

Україна

У Кабміні розповіли про виконання Угоди про асоціацію України з ЄС

Цей документ визначає умови промислового товарообігу всередині ЄС. Подібна угода з Києвом дозволила б торгувати промисловою продукцією з Європою в рамках єдиних правил і вимог.

Митний безвіз – це спрощення митних процедур для компаній, які пройшли стандартизацію за європейськими нормами і отримали статус авторизованих економічних операторів. Відповідний закон про АЕО в Україні вже прийнято. І завдання нашої митної служби впровадити це законодавство у відносини з ЄС і надалі реалізувати взаємне визнання статусів АЕО.

«Митний безвіз – це інтеграція нашої митниці в системи митниць ЄС таким чином, щоб український експортер, який має статус авторизованого економічного оператора, міг перевозити товар з України в, наприклад, Німеччину, так само, як з Київської до Житомирської області»

Перегляд торгових квот

Щоб розвинути свій експертний потенціал в країни Євросоюзу, Україна хотіла б перегляду нетарифних бар’єрів у торгівлі.

«Ми не ставимо собі завдання за всяку ціну збільшити квоти. Наше завдання – знайти новий баланс у нашій торгівлі»

Така позиція обґрунтована тим, що поточні квоти і мита діють на підставі торгових показників фактично 14-річної давності. Тому вони об’єктивно вимагають перегляду.

Позиція ЄС

Європейський Союз в цілому схвально дивиться на економічне поглиблення з Україною. Це підтримують на найвищому рівні в ЄС. Однак, з огляду на поточне небажання Євросоюзу обговорювати перспективу повноцінного членства, щодо ініціативи зміни Угоди про Асоціацію, висловлюється обережно.

Приблизно це звучить так: важливими є принципові моменти щодо інтеграції, все інше – справа техніки. Як пише DW, Брюссель має намір діяти прагматично і розмірено:

«У Брюсселі сприймають бажання України укласти ACAA як надзвичайно амбітне. Адже для такої угоди необхідний дуже високий рівень довіри, тобто ЄС повинен бути впевненим, що товари в Україні виробляються по таких же стандартах, що і в Євросоюзі. Показово, що Брюссель погодився відправити не оціночну, а попередню оціночну місію в Україну – щоб ні у кого не виникло враження, що ЄС взяв на себе хоч якісь зобов’язання просуватися у напрямку промислового безвізу для України»

Візит оціночних місій ЄС

За підсумками переговорів в рамках Комітету Асоціації Україна-ЄС, які пройшли у листопаді, Брюссель на початку 2020 року направить до Києва попередню оціночну місію. Її завданням буде проаналізувати українську систему оцінки відповідності промислової продукції на практиці.

Якщо попередня місія схвалить результати перевірки, ЄС надішле в Україну повноцінну оціночну місію для підписання Угоди АСАА і запуску промислового безвізу. Що стосується митного безвізу, також був узгоджений план подальших дій. Головним чином, Україна повинна інтегрувати митне законодавство ЄС в національне.

Інші сектори для інтеграції

Київ готовий запропонувати й інші інтеграційні ініціативи. Угода про Асоціацію в сфері юстиції передбачає захист персональних даних, боротьбу з відмиванням грошей і корупцією, питання перетину кордонів. Мета такого документа в тому, щоб спростити вихід українських експортерів на ринки ЄС.

Інтеграція у цифровій сфері викликає обопільний інтерес. Європейський Союз почав створювати єдиний е-ринок уже після підписання Асоціації з Україною. Тому актуальним для сторін є розгляд цієї інтеграційної ініціативи.

Плани на 2020 рік

Для України майбутній рік буде насиченим на реформи. Щоб говорити про модернізацію Угоди з ЄС, пишуть експерти, потрібно підготуватися. Це не тільки законодавчі новели, які дозволять рухатися в напрямку промислового і митного безвізу.

Це також підготовка до торговельної лібералізації за поточними товарними позиціями, аналіз імпортних квот і торговельних режимів для всього асортименту товару, який сьогодні заходить на ринки ЄС з України.

«Якщо розглядати імпортні тарифні квоти ЄС на усі 36 товарних позицій продукції АПК з України, то потрібно ретельно проаналізувати по кожній тарифній лінії, що більше обмежує наших виробників: сам розмір квоти, тариф в рамках квоти, тариф поза квотою, механізм розподілу квоти. Згідно з результатами аналізу слід пропонувати обґрунтовані варіанти модифікації торгових режимів для тих чи інших видів продукції: можливо, для деяких товарних груп можна спробувати прибрати тарифні квоти і замінити їх зниженим імпортним тарифом? Можливо, для іншого продукту варто говорити про розширення обсягу тарифної квоти або зміну механізму її адміністрування?»

Експерти вітають курс уряду на поглиблення економічної інтеграції. Модернізація Угоди про Асоціацію цілком можлива, вважають вони, так як Україна вже перебуває на тому рівні, який цю системну інтеграцію дозволяє.

Українські компанії можуть працювати за тими ж принципами і правилами, як це роблять європейці на своїх ринках. Завдання амбітні, але цілком реалізовані. А те, яким чином це буде закріплено в Угоді, питання технічне.

Источник: https://ua.news/ua/ukraina-peresmatrivaet-soglashenie-ob-assotsiatsii-s-es-novye-vozmozhnosti/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*