Закон про національне бюро фінансової безпеки: 15 ключових положень

Закон про Національне бюро фінансової безпеки: 15 ключових положеньЗакон про Національне бюро фінансової безпеки: 15 ключових положеньЗакон про Національне бюро фінансової безпеки: 15 ключових положеньЗакон про Національне бюро фінансової безпеки: 15 ключових положень

Шановні читачі та експерти!

Останнім часом у пресі та на інтернет-ресурсах дуже жваво обговорюється тема створення Національного бюро фінансової безпеки України. Звучить дуже багато думок з цього приводу. Висловлюються небайдужі прості громадяни, бізнесмени, експерти. А ще – гучні опоненти нашої ідеї, які, на жаль, далеко не завжди зважено і вдумливо обґрунтовують власні думки.

Однак все, що відбувається навколо проекту НБФБ, надало нам, авторам Концепції створення нового органу фінансової безпеки, унікальну можливість ще раз переконатися: ми – на вірному шляху.

Нас часто питають: «Чим ваш підхід відрізняється від альтернативного?» (маючи на увазі пропозиції команди міністра Олександра Данилюка по створенню СФР). Ми відповідаємо: «Усім».

Ми не критикуємо проект Закону про Службу фінансових розслідувань, пропонований Міністерством фінансів. Ми наголошуємо на перевагах нашого підходу.

А тепер – усе по порядку. Перш ніж розпочати роботу над Концепцією створення в Україні органу, що провадитиме фінансові розслідування за світовою моделлю, ми задали собі низку важливих запитань.

Перше – а що таке реформа? Та й, зрештою, що насправді треба реформувати? Чи це просто має бути заміною одних «некорупціонерів» на інших?

Друге – що не так в роботі діючих правоохоронних органів? Що впливає на їх корумпованість?

Третє – як насправді виглядає криміногенна ситуація у вітчизняній економіці? Які існують кримінальні схеми й технології? Що ж робить їх такими невразливими? Яким чином побудована кримінальна інфраструктура в економіці та що створює підґрунтя для її існування?

  • А ще – чому, розслідуючи податкові та інші злочини у сфері публічних фінансів, правоохоронці ЗАВЖДИ втручаються в діяльність СПД?
  • І найголовніше – чи можна запропонувати таку модель організації діяльності, яка могла б відповідати сучасним вимогам та очікуванням суспільства?
  • «Гідра в тіні». Кому це вигідно

Аналізуючи теперішню ситуацію, ми з’ясували, що правоохоронні органи фактично не протидіють системним злочинам. Їх царина – лише окремі злочинні прояви. Але чому? Є дві ключові причини.

Перша – пов’язана з самим функціонуванням системних кримінальних схем.

Друга – ми стали нащадками старої системи організації поліцейської діяльності, що побудована на системі тотальних перевірок, без прив’язки до аналізу ризиків, суб’єктів господарювання та інших осіб, щодо причетності до скоєння злочинів.

Наслідком цього є корупція, створення правового підґрунтя для функціонування кримінальних схем та кримінальної інфраструктури, тиск на бізнес. Системні схеми фактично виключають конкурентні умови ведення бізнесу, штучно створюють ситуацію, за якої вести чесний бізнес просто неможливо.

  1. Результат – 55% СПД ухиляються від сплати податків, 45% їх уникають, використовуючи схеми агресивного податкового планування.
  2. Використання системних схем є фактично прихованою монополізацією ринку. І дійсно:
  1. Протиправними діями скорочується час на «заробляння» грошей.
  2. У зв’язку з нездатністю підприємців функціонувати в конкурентних умовах, штучно монополізується ринок, нейтралізуючи інших його учасників.
  3. Формується корупційний ринок державних послуг та соціальних благ.
  4. Неконкурентні умови примушують інших учасників ринку діяти у незаконний спосіб.
  5. Зайва державна регуляція економічних відносин створює хороші умови праці лише для учасників кримінального ринку тощо.
  6. Правоохоронні, контролюючі органи нейтралізуються шляхом підкупу окремих представників або призначенням підконтрольної особи.

До речі, рентабельність СПД, що не працюють з бюджетними коштами, складає лише 10%. Саме тому багато політичних сил та бізнесменів намагаються просувати до «державного корита» виключно підконтрольні собі структури.

Як сьогодні розслідують фінансові злочини в Україні?

Звернемо увагу на діючу модель розслідування податкових злочинів. Як ми вже наголошували, вона побудована у тій чи іншій мірі на системі перевірок СПД. Результат – 70% кримінальних проваджень закриваються.

Це фактично і є корупційні ризики, тиск на бізнес, а якщо додати до цього проведення ініціативних заходів, що не закінчуються відкриттям кримінальних проваджень, то такі ризики значно збільшуються.

Представники законодавчої та виконавчої влади звертали увагу на три зони ризику в цій моделі. Перша – це безпосередньо перевірки; друга – акти; третя – судово-економічні експертизи в межах кримінального провадження.

Зверніть увагу, як вони намагалися вирішити це питання:

У першому випадку – встановлення мораторію на перевірки.

У другому – запровадження податкової преюдиції до статті 212 ККУ як умова до початку кримінального переслідування.

іншими словами – встановлення того факту, що, мовляв, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) вважатиметься злочином у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеної у рішенні контролюючого органу, у порядку та строки, передбачені ПК України, після завершення процедури адміністративного та судового оскарження такого рішення (у разі подання скарги платником податку).

Третє – заборона будь-яких перевірок в межах кримінального провадження (виключенням є норма, визначена у ст. 78.1.11. ПК України щодо наявності рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

На перший погляд – цілком логічні кроки, однак є декілька «але»:

  1. Кримінальне процесуальне законодавство прописане саме під таку модель розслідування, да і податковий кодекс не може мати нічого спільного з досудовим розслідуванням.
  2. Запровадження таких новел не вирішує питання виводу бізнесу з тіні. Адже виходить, що продовжуючи тиск на бізнес, держава ніяким чином не бореться з системними схемами вчинення злочинів.
  3. Не визначені механізми стимулювання СПД до ведення бізнесу у правовий спосіб та чесної сплати податків.
  4. Нема механізмів викриття та нейтралізації кінцевих бенефіціарів кримінальних схем.
  5. Не з’ясовано, у який спосіб буде вирішуватись питання щодо усунення правового та іншого підґрунтя функціонування кримінальних схем.
  6. Як оцінити суми збитків, спричинених злочином, в межах кримінального провадження, без права перевірки юридичних осіб?
  7. Не запропонована альтернативна модель боротьби, зокрема розслідування злочинів. Нема практичного інструментарію для протидії злочинності та багато ін. Іноді практичні працівники просто не можуть діяти у іншій спосіб.
  • Що пропонуємо ми?
  • Створена нашим авторським колективом ILP модель (Intelligence Led Policing) передбачає абсолютно новий підхід до процесу боротьби зі злочинами.
  • Крім того, запровадження сучасної форми організації правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, сприятиме зниженню корупційних ризиків.
  • Переваги ILP моделі:
  1. Первинна інформація буде отримуватись за рахунок доступу до інформаційних масивів, а не за рахунок контакту з СПД (перевірок контролюючого органу).
  2. Рекомендації аналітика стосуватимуться не тільки протидії конкретним протиправним проявам. Вони сприятимуть усуненню причин та умов існування системного кримінального явища.

3 Аналітичні моделі не тільки пояснюватимуть характер кримінальної події у теперішньому, але й будуть здатні спрогнозувати їх розвиток у майбутньому.

  1. Правоохоронці будуть максимальному відстороненими від «переднього краю» (контакту з СПД) без шкоди для розслідування.
  2. Співвідношення контактних дій (перевірки, обшуки, вилучення, допити) до безконтактних (аналіз даних) зменшиться в десятки разів, зберігаючи при цьому результативність.
  3. Сформовані на підставі аналізу висновки будуть побудовані не на практичному досвіді (не дивлячись на його важливість), а на системі розрахунків ризиків та загроз.
  4. Аналітична діяльність стане своєрідним фільтром, аналітик повинен зосереджуватись лише на ризикових об’єктах та кримінальній інфраструктурі.
  5. Аналітичні висновки формуватимуться тільки на основі фактів (уникаючи необґрунтованих припущень).
  6. Рекомендації, сформовані аналітиком, сприятимуть підвищенню обґрунтованості та ефективності прийняття управлінських рішень.
  7. Скоротиться час, фінансові видатки та обсяг людського ресурсу, задіяного у виявленні та розслідуванні злочинів.
  8. Аналітика буде йти поруч з оперативно-розшуковою діяльністю, особливо кримінальною розвідкою. Аналітик розвантажить детектива та надасть конкретні рекомендації щодо розслідування кримінального провадження.

Не впевнений – не обганяй

Наші опоненти дійсно праві: не тільки Литва, але й інші держави отримали право на реформування саме податкової системи України. А це не лише створення органу, що буде опікуватись фінансовою безпекою держави. Європа делегувала литовцям та іншим учасникам ЄС право також на реформування нашої Генеральної прокуратури в частині процесуального керівництва над новоствореним органом.

See also:  Що передбачає антиколомойський закон

Проте ми хочемо наголосити на одній речі. У перехідних положення проекту Закону «Про СФР» (саме його в ЗМІ називають «проектом Данилюка») є один цікавий пункт. Він змушує глибоко засумніватись: а чи самі автори проекту насправді впевнені у ефективності роботи своєї СФР?

Цитую: «У разі неможливості протягом одного року з моменту набрання чинності цього Закону здійснення Службою фінансових розслідувань функції досудового розслідування, підслідність кримінальних проваджень визначається Генеральним прокурором (його заступниками) або уповноваженими ними прокурорами».

Насамперед ми намагаємося зрозуміти мету цієї норми. Дійсно, бувають різні форс-мажорні обставини, однак найбільшим недоліком запропонованого законопроекту є невизначеність. Яку ж саме модель боротьби зі злочинами ви пропонуєте?

Постскриптум

Сподіваюсь, ми були коректними у наших висловлюваннях. Адже наше завдання – не займатися пустою балаканиною або образами, які ні до чого гарного не приведуть. Ми за об’єднання всіх зусиль навколо спільної мети – змінити в Україні все на краще.

Далі, в наших нових публікаціях, ми презентуємо громадянам України 15 ключових базових положень законопроекту «Про НБФБ» та поступово пройдемо по кожному з них. І дамо відповідь на ваше часте запитання: «А чому поки ніхто не бачив сам законопроект про Національне бюро фінансової безпеки?».

Не бачив – тому що передусім нам потрібна згода усього топ-менеджменту країни на запровадження реформ у сфері захисту «державного гаманця». А без цього обговорювати тему створення реальних механізмів боротьби з мега-крадіями просто немає сенсу.

З повагою, В’ячеслав НЕКРАСОВ, спiвавтор «Концепції створення Національного бюро фінансової безпеки України»

Источник: https://stoimost.info/u-chomu-perevagi-natsbyuro-finansovoyi-bezpeki/

Tery Tavrenko: Дещо про законопроект № 8157 – "Про Національне бюро фінансової безпеки України"

“Добре для Уряду, погано для бізнесу”, це перший висновок, який напрошується після першого знайомства із законопроектом № 8157 – “Проект Закону про Національне бюро фінансової безпеки України” http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf35…http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf35…

Зважаючи на великій відсоток бізнесу, що перебуває у тіні, таке бюро справді є потрібним. Хоча, на мою досить суб’єктивну думку, спочатку треба було створити привабливий інвестиційний клімат, а вже потім шукати тих, хто реально ухиляється від сплати податків. З позитивного – у Бюро більше уваги приділятиметься вивченню та аналізу інформації. При цьому, законопроектом встановлюється заборона будь-якого тиску на працівників Бюро. І, разом із тим, підрозділами внутрішньої безпеки здійснюється моніторинг способу життя працівників Бюро. Тобто, законопроект є дуже вдалим для тих Держав, де дотримуються законів, і не застосовується адміністративний тиск. Разом із тим, встановлюється незалежність детективів Бюро. Хотілося б, щоб у проекті було чіткіше прописано, що підставою для оперативно-розшукової діяльності працівників Бюро є лише і виключно аналітичні продукти (див. ст.18 Проекту). Воно, ніби й так зрозуміло, але щоб вже точно не було двозначного трактування. Не подобаються норми п.13 ст.6 та ст.50 Законопроекту У п.13 ст.6 сказане таке:

Закон про Національне бюро фінансової безпеки: 15 ключових положень

Ніби, нічого страшного, але чи можна бути певними, що ці “таємні агенти” будуть людьми високоморальними? Приміром, залучить детектив до виконання таємного завдання менеджера, який повідомить керівництву фірми, що контрагенти – люди чесні і є в ЄДР. А потім, виявиться, що менеджер, заради помсти (чи з інших міркувань) нічого не перевірив, а постачальниками були – так звані “фіктарі”.

Відповідальність нестиме директор, ясна річ. У ст.50 пропонується громадянам надавати до Бюро заяви та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Хоча детективи Бюро розберуться, що до чого, але зайве відволікання платника податків від господарської діяльності може спокушати його нечесних конкурентів до написання заяв.

Це особливо вдарить по малому бізнесу, головно, підприємцям.

Законопроектом № 8157 вноситься і низка нововведень до інших Законів. Детальніше тут: https://site.ua/tery.tavrenko/12316-za-motivami-porivnyalnih-tablits-zakonoproektu-pro-natsionalne-byuro-finansovoyi-bezpeki-ukrayini/

Зауважу, що автори законопроекту вказували, що кримінальна справа може бути порушена лише тоді, коли податкові зобов’язання будуть узгоджені. Тобто, за наявності податкового повідомлення-рішення, справа може бути порушена лише тоді, коли апеляційний адміністративний суд відмовить платнику податків у задоволенні позову. Разом із тим, на мою суб’єктивну думку, у законопроекті слід чітко вказати (написати визначення) що таке – узгоджене податкове зобов’язання. Адже, у ст.212 Кримінального кодексу також йдеться про узгоджене податкове зобов’язання. А це може бути й сума перерахованого до бюджету податку, на підставі поданої декларації. Тобто, якщо платник задекларував суму податку і не перерахував її до бюджету своєчасно, у такого платника можуть виникнути проблеми. Детективи Бюро точно матимуть знання у сфері економіки, галузі права або галузі інформаційних технологій, європейських стандартів у сфері протидії фінансовим та податковим злочинам (ст.58). Це, безперечно є кроком уперед. Ще 1 позитив – працівників Бюро буде не більше 4 тис. І зарплати, звичайно всіх цікавлять зарплати. Від 17 прожиткових мінімумів (далі – ПрМін) детективу (в 2018 році – 29954 грн.) до 50 ПрМін – директору Бюро (в 2018 році – 88100 грн.). А між детективом та директором є ще низка посад, із різними розмірами зарплати. Відповідальність працівників Бюро є дисциплінарною (ст.77) і має діапазон від догани до звільнення. Добре для економіки, що дисциплінарним проступком працівника Бюро є також вчинення дій, що викликають сумнів в об’єктивності, неупередженості та незалежності працівника НБФБ при виконанні покладних на нього службових обов'язків, а також в його чесності та непідкупності. Хто контролює Бюро:Закон про Національне бюро фінансової безпеки: 15 ключових положень

Особиста думка. Законопроект є доволі збалансований і в ньому пропонуються важелі для того, щоб Бюро та його працівники були незалежні. Це доволі добрий законопроект для демократичного суспільства.

Скажімо, для декого з наших сусідів (назва одного з яких скорочується, як “РФ”) цей законопроект був би ідеальним для встановлення суспільної покори. Разом із тим, конкурс для обрання працівників Бюро є тим механізмом, що убезпечує Бюро від нечесних і непорядних осіб.

І, як особу, що прагне більшої свободи для бізнесу, мене дещо непокоять зміни, що вносяться до інших законів, зокрема до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Збільшення відповідальності за не надання повного переліку первинних документів на запит Бюро (хочеться щоб в Законі був виписаний повний перелік документів, що Бюро може вимагати), або за ухилення від сплати податків є – непоганим, але лише за умови, коли всі працівники Бюро – не зловживають своїми правами, а економіка країни – зростає.

І наостанок – на тлі блокування ПН/РК без суду, законопроект № 8157 – про Бюро, виглядає достатньо демократичним…

Источник: https://site.ua/tery.tavrenko/12438-descho-pro-zakonoproekt-n-8157---pro-natsionalne-byuro-finansovoyi-bezpeki-ukrayini/

Як працюватиме Національне бюро фінансової безпеки України

У Верховній Раді зареєстровано законопроект від 19.03.2018 р. № 8157 «Про Національне бюро фінансової безпеки України».

  • Метою документу є створення організаційно-правових засад діяльності Національного бюро фінансової безпеки України (далі — Бюро), головним завданням якого є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом побудови на основі використання нових ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому.
  • Зокрема, законопроектом виокремлено 12 таких концептуальних положень.
  • Завданням Бюро є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом захисту державних фінансів на вході до бюджету, при розподілі бюджетних ресурсів, протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, виявленню активів, одержаних від підслідних економічних злочинів.
  • Незалежність Бюро від усіх державних інституцій, з метою мінімізації корупційних ризиків та уникнення впливу на діяльність Бюро всіх державних органів та їх посадових осіб, що прямо або опосередковано беруть участь у процедурах наповнення державного бюджету та/або розподілу і використання його коштів.
  • З метою захисту бізнесу від необґрунтованого втручання у господарську діяльність, необґрунтованого кримінального переслідування та задля зниження корупційних ризиків змінюються підстави для початку кримінального провадження за статтями, що відносяться до підслідності Бюро (узгодженість несплачених до бюджету грошових зобов'язань, наявність аналітичного висновку щодо вчинення відповідного кримінального правопорушення).
  • Підзвітність Бюро Верховній Раді України та Президентові України.
  • Встановлення виключної підслідності Бюро злочинів, пов’язаних з захистом публічних фінансів.
  • Конкурсна система відбору кандидатів на  всі посади в Бюро, крім посад у підрозділах забезпечення діяльності бюро.
  • Законодавче закріплення права Бюро на формування власних та отримання доступу до інформаційних ресурсів інших державних органів з метою аналізу наявної в них інформації, он-лайн моніторинг ризиків та забезпечення аналітичними продуктами органів досудового розслідування, формування рекомендацій для органів влади всіх рівнів у разі виявлення ризиків створення підґрунтя для розвитку негативних тенденцій у сфері публічних фінансів.
See also:  Податкове законодавство порушують 60% роботодавців, які перевірялися дфс

Формування процесу досудового розслідування на основі ILP моделі (Intelligence Led Policing), керованого аналітикою. В основу процесу прийняття управлінських рішень на прикладі європейського досвіду закладається система аналізу ризиків та загроз.

  1. На Бюро покладено виконання кримінально-процесуальної, оперативно-розшукової та адміністративної функцій.
  2. Модель боротьби з кримінальними проявами передбачатиме:
  3. запровадження інститутів з особливого порядку кримінального переслідування в економічній сфері, спрямованих на стимулювання добровільної сплати податків, що враховують факт відшкодування особою спричинених державі або громаді збитків та її відмову від подальшого вчинення аналогічних злочинів;
  4. запровадження особливого порядку реєстрації в ЄРДР заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро фінансової безпеки України.

Бюро створюється як новий орган, наділений виключною компетенцією боротьби з економічними злочинами. Його створення відбуватиметься незалежно від перебігу процедур ліквідації податкової міліції, але супроводжуватиметься частковим обмеженням компетенцій Національної поліції МВС України та СБУ в питаннях боротьби зі злочинами у сфері економіки.

Законопроектом передбачено, що загальна чисельність працівників Бюро не може перевищувати чотирьох тисяч осіб. Тобто, залежно від стану криміногенної ситуації в економіці країни, загальна чисельність працівників може бути меншою від граничного рівня зазначеного в законопроекті.

Источник: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100007471-yak-pratsyuvatime-natsionalne-byuro-finansovoyi-bezpeki-ukrayini

Національне бюро фінансової безпеки України: ключові позиції | Lойер

Автор законопроекту, голова комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, народний депутат Ніна Южаніна написала на своїй сторонці Facebook:

У день започаткування НБФБ податкова міліція зникне. Для її ліквідації необхідно провести певні процедури, що потребують часу.

Наприклад: закінчити всі розпочаті податковою міліцією кримінальні провадження, звільнити працівників, передати майно, вирішити безліч інших юридичних, адміністративних та господарських питань.

Всі ці ліквідаційні процедури повністю відносяться до повноважень уряду, зокрема Міністерства фінансів.

НБФБ пропонується створити як єдиний орган, метою діяльності якого буде протидія злочинам, що прямо чи опосередковано завдають шкоди публічним фінансам. Тобто він створюється для боротьби з тими хто розкрадає бюджетні кошти: – прямо з бюджету, – через несплату податків, – чи будь-яким іншим способом, – хто будує злочинні фінансові схеми, – та спотворює конкурентне середовище,

– хто несе реальну загрозу фінансовій безпеці держави.

Тиск на бізнес зменшиться хоча б через те, що передбачені законопроектом норми не дозволятимуть порушувати кримінальні провадження у випадках, коли відсутні докази фактичного нанесення державі значних збитків або такі збитки вчасно відшкодовано. Не можливим буде кримінальне переслідування підприємців на підставі не підтверджених повідомлень по несплату податків, не узгоджених актів та довідок податківців (сьогодні це 80% роботи податкової міліції) або державних аудиторів.

Такий підхід закріплено в законопроекті внесенням відповідних змін до Кримінального та Кримінального Процесуального кодексів (абз. 4 змін до статті 214 КПКУ).

Щодо кількості контролюючих органів, то більше їх не стане — зі створенням НБФБ існування податкової міліції стане незаконним та недоцільним.

Прикінцевими положеннями вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо передачі до компетенції НБФБ всіх злочинів у сфері публічних фінансів та заборони всім правоохоронним органам виходити за межі своїх повноважень.

Це означає, що у зв’язку із розслідуванням економічних злочинів підприємці будуть мати справу лише з одним НБФБ.

  • Створення НБФБ як окремого незалежного органу саме з такими функціями та повноваженнями обґрунтовано тим, що: – функціонування податкової міліції у складі ДФС України, на жаль, надає можливість використовувати її для тиску на бізнес. Крім того, за європейською практикою державний орган, що адмініструє сплату податків, не повинен мати правоохоронних функцій, саме тому що це несе високі корупційні ризики; – в Україні назріла необхідність об’єднання в єдиному правоохоронному органі функцію протидії злочинам як у сфері наповнення бюджету, так і у сфері витрачання бюджетних коштів, використання та збереження державного майна та інші питання фінансової безпеки держави, які сьогодні розпорошені між різними правоохоронними органами;
  • – правоохоронний орган, створений для протидії злочинам у бюджетній сфері, повинен бути максимально незалежним від всіх державних органів, які за своїм функціоналом є розпорядниками бюджетних коштів.
  • Враховуючи рівень корупції в Україні, НБФБ не може бути підпорядкований ні КМУ, ні жодному з центральних органів виконавчої влади.

І ключове. Як це відобразиться на бізнесі? НБФБ повинен сконцентрувати свою увагу на системних злочинах у сфері публічних фінансів, які несуть суттєву загрозу державі.

Принцип роботи НБФБ, закріплений нормами законопроекту, передбачає протидію злочинам у бюджетній сфері не шляхом переслідування окремих суб’єктів господарювання, як це робиться сьогодні податковою міліцією, а через: – виявлення системних негативних явищ та процесів в економіці, – розкриття механізмів їх виникнення та функціонування, – збирання доказів та фактів щодо злочинних схем, на яких вони грунтуються, – виявлення їх реальних фігурантів,

  1. а вже потім, на підставі глибоких аналітичних досліджень, — порушення кримінальних проваджень відносно конкретних осіб учасників таких злочинних схем.
  2. Впровадження таких норм повинно призвести до припинення безпідставного переслідування сумлінних суб’єктів господарювання та одночасно зробити невідворотнім покарання тих, чиї корисні наміри та діяння несуть загрозу фінансовій безпеці державі.
  3. Законопроект містить норми, які дадуть можливість не порушувати кримінальне провадження по відношенню до тих, хто помилився, але виправив свою помилку, відшкодувавши державі завданий збиток та сплативши передбачені законом штрафи та фінансові санкції.
  4. Думаю, що такій підхід матиме позитивний вплив на бізнес.
  5. Зі змістом законопроекту можна ознайомитися за посиланням.

Новини Новини Новини

Источник: https://loyer.com.ua/uk/natsionalne-byuro-finansovoyi-bezpeki-ukrayini-klyuchovi-pozitsiyi/

Бюро фінансової безпеки президента

Днями персональна веб-сторінка голови податкового комітету парламенту Ніни Южаніної, певно, отримала рекордну кількість відвідувань.

Причина — проект закону про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ). Наразі акт доступний лише на цій сторінці.

Якщо ви ще не переглянули проект, раджу це зробити. Він пропонує низку суперечливих новацій, які торкнуться кожного.

Ключова загроза проекту в тому, що він пропонує надати “економічному блоку” СБУ нове обличчя. Статус, місія та завдання НБФБ яскраво свідчать, що бюро буде працювати за зразком “економічних” підрозділів СБУ.

Іншими словами, сфера компетенції НБФБ чітко не окреслена і може стосуватися будь-якої економічної активності підприємців та будь-якої фізичної особи. Проект пропонує наділити НБФБ повноваженнями з автоматизованого збору величезного масиву найрізноманітнішої інформації про фізичні та юридичні особи.

See also:  Как и почему отменяют уголовную статью о незаконном обогащении чиновников

Згідно з проектом закону, НБФБ отримає доступ не лише до всієї фінансової, податкової та майнової інформації про підприємства, а й до персональних відомостей — інформації з реєстру виборців та міграційних реєстрів, даних про сертифікати електронних цифрових підписів та кредитних історій.

Хоча автори проекту це заперечують, але з положень документа чітко випливає: навіть банківська і страхова інформація повинна надаватися НБФБ без судового рішення. Як, до речі, і будь-які інші дані, які має намір отримувати НБФБ.

Уся зібрана інформація, включаючи архівну та отриману в ході оперативно-розшукової діяльності, буде становити інформаційний фонд НБФБ. Бюро не тільки оперуватиме нею на власний розсуд, але й зможе робити на її основі аналітичні продукти, замовити які можуть будь-які державні органи.

Інакше кажучи, інформація НБФБ може стати основою для рішень інших органів влади. Такі повноваження дозволяють робити висновок, що НБФБ покликане замінити “економічний блок” СБУ. Саме СБУ розсилає квазі-аналітичні документи, якими змушує інші органи влади втручатися в економічну діяльність підприємств.

Про апетити НБФБ говорить і те, що проект пропонує віднести до компетенції бюро справи про розтрату бюджетних коштів, які зараз підслідні НАБУ. Отже, проект має на меті забрати у НАБУ левову частку їхніх кримінальних проваджень.

Тобто НБФБ стежитиме за економічною активністю приватних осіб та компаній і витіснить НАБУ із сфери контролю за публічними фінансами. Справи на зразок “рюкзаків Авакова”, “розстрочок Насірова” та “проекту “Стіна” вестиме НБФБ.

Хто ж контролюватиме цього монстра? Упевнено відповідаю: точно не суспільство. Закладені у проекті механізми громадського контролю найбільш слабкі з-поміж тих, що діють в інших органах правопорядку, НАБУ чи Державному бюро розслідувань.

Тим не менш, у НБФБ таки буде стейкхолдер. Ним неодмінно стане президент, оскільки проект пропонує суттєво узалежнити НБФБ від президента та інституцій, які прямо підконтрольні главі держави.

Зокрема, всупереч Конституції президент наділяється повноваженнями щодо організації конкурсу з призначення керівника бюро, членів конкурсної комісії з відбору керівника бюро, призначення та звільнення керівника цього відомства. Проект також передбачає, що НБФБ підзвітне парламенту та президенту.

Не забуваємо, що президент не лише доручив розробити цей законопроект, а має намір особисто внести його до парламенту. Зрештою, проект наштовхує на думку, що в недалекому майбутньому найвідомішим політичним гаслом стануть слова: “Почую про економічні активи та активність кожного”.

Володимир ПЕТРАКОВСЬКИЙ, екс-прокурор, менеджер групи “Реформа органів правопорядку” РПР, StateWatch

Источник: https://www.ukrrudprom.com/digest/Byuro_fnansovo_bezpeki_prezidenta.html

Законопроект про Національне бюро фінансової безпеки України

На сайті Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики для ознайомлення та надання пропозицій розміщено законопроект «Про Національне бюро фінансової безпеки України».

Згідно з текстом законопроекту метою створення та діяльності НБФБ є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом побудови та дієвого функціонування системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому.

НБФБ матиме як аналітично-інформаційні, так і слідчо-оперативні підрозділи, які будуть безпосередньо займатися розслідуванням злочинів. Значний акцент у документі робиться саме на аналітичних функціях органу. Відповідно до концепції Нацбюро буде збирати і систематизувати інформацію в сферах публічних фінансів, аналізувати дані, оцінювати ризики і напрацьовувати сценарії з їх мінімізації.

  • Також орган буде наділений правом вживати заходів з відшкодування завданих державі збитків, розшукувати і заарештовувати кошти.
  • НБФБ буде незалежним органом зі спеціальним статусом, підзвітним Верховній Раді України та Президенту України.
  • Працівники НБФБ не можуть бути членами політичних партій, рухів та громадських об’єднань, що мають політичні цілі.
  • До структури НБФБ входять центральний апарат, підпорядковані йому територіальні органи та Тренінговий центр.

Загальна чисельність працівників НБФБ не може перевищувати 4 тис. осіб.

  1. НБФБ має доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.
  2. Обгрунтованість висновків, що містять аналітичні продукти аналітично-інформаційних підрозділів НБФБ, визначатимуть колегії НБФБ у центральному апараті і територіальних підрозділах.
  3. Також у складі НБФБ функціонуватимуть підрозділи власної безпеки, до складу яких будуть входити підрозділи внутрішньої безпеки, кібербезпеки та фізичного захисту.

Спеціальну підготовку кандидатів на зайняття вакантних посад в НБФБ, перепідготовку та підвищення кваліфікації його працівників здійснюватиме Тренінговий центр. За результатами підготовки у Тренінговому центрі кандидат на зайняття вакантної посади в НБФБ складає іспит.

Для забезпечення прозорого добору кадрів на посади в НБФБ утворюються постійно діючі Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії органів НБФБ.

Директор НБФБ призначається Президентом України строком на п’ять років. Одна й та сама особа не може бути Директором НБФБ більш ніж два строки поспіль.

  • Верховна Рада України може звернутися до Президента з пропозицією про відставку Директора НБФБ після заслуховування його звіту за ініціативою 150 народних депутатів.
  • Директор НБФБ щороку у 45-денний строк після закінчення календарного року подає письмовий щорічний звіт Верховній Раді України та Президенту України щодо стану фінансової безпеки держави, результатів роботи НБФБ стосовно виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів.
  • Звіт Директора НБФБ розглядається Верховною Радою України та Президентом України протягом 60 календарних днів з дня отримання такого звіту.
  • Фінансове забезпечення діяльності НБФБ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також за рахунок коштів, передбачених міжнародними договорами України та проектами міжнародної технічної допомоги.
  • До працівників НБФБ належать особи начальницького складу, державні службовці та працівники, які працюють за трудовими договорами.

Трудовий контракт про проходження служби з особами, які вперше приймаються на роботу в НБФБ, укладається одноразово строком на один рік. Питання щодо укладання нового контракту з працівником НБФБ або продовження терміну трудового контракту вирішує Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія шляхом атестування.

Оплата праці працівників НБФБ встановлюється на рівні, що повинен, серед іншого, забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків, підтримувати високу конкурентоспроможність посад в НБФБ на ринку праці.

Так, у центральному апараті нового органу оклад директора НБФБ становитиме 50 (станом на 1 січня 2018 р. 85 тис. грн.), директора департаменту — 35 (59,5 тис. грн.), старшого детектива — 21 (35,7 тис. грн.

) розмірів прожиткових мінімумів.

У регіональних підрозділах оклади керівника, начальника управління та старшого детектива становитимуть відповідно 35, 25 і 19 розмірів прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

  1. Контроль за діяльністю НБФБ здійснюється комітетами Верховної Ради України, до предметів відання яких належать питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та питання податкової та митної політики.
  2. Нагляд за додержанням НБФБ законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування здійснює Генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів.
  3. Для забезпечення цивільного контролю за діяльністю НБФБ при центральному апараті НБФБ та при кожному територіальному органі НБФБ утворюються ради громадського контролю.
  4. Прикінцевими положеннями до закону передбачено внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу законів про працю України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про Комітети Верховної Ради України» та інших законодавчих актів з метою забезпечення належного функціонування НБФБ.
  5. Джерело: Громадська організація “Всеукраїнське об'єднання підприємців малого та середнього бізнесу “Фортеця”

Источник: http://chp.com.ua/all-news/item/54770-zakonoproekt-pro-natsionalne-byuro-finansovoji-bezpeki-ukrajini

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*