Закон про тов: нові правила ведення бізнесу

Закон про ТОВ: нові правила ведення бізнесу

Правила гри на правовому полі ведення бізнесу докорінно змінилися

Закон про ТОВ: нові правила ведення бізнесу

Для більшості юристів та підприємців новий закон про ТОВ став знаменною подією, адже корпоративні відносини піднялися на сходинку вище, а бізнесу пророкували захист від рейдерів. Як же складається практика застосування нових правил?

Статут: що не буде зайвим?

Закон «Про господарські товариства», який колись регулював діяльність усіх товариств, мав чималу кількість колізій та розбіжностей, але й новий акт не можна назвати досконалим.

Так, реєстрація установчих документів ТОВ з огляду на саму процедуру не зазнала змін. Але вимоги до форми та змісту статуту докорінно змінилися. Перша редакція статуту товариства, як і раніше, підписується всіма учасниками, але тепер підписи засновників підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

  • Обов’язковими складовими статуту є:
  • • найменування товариства (повне та скорочене);
  • • органи управління та їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;
  • • процедура вступу та виходу з товариства.
  • Тобто нині закон не вимагає вносити до установчих документів інформацію щодо засновників, місцезнаходження, часток у статутному капіталі тощо.

Із цього можна визначити, що основним джерелом усієї інформації про підприємство виступає державний реєстр. Ось це й насторожує, адже нотаріальне посвідчення статуту не дає гарантії від неможливості рейдерського захоплення.

А от недостатня врегульованість чинним законодавством основних аспектів відносин корпоративного права може потягнути за собою виникнення суперечок і різноманітних непорозумінь або ж узагалі унеможливити діяльність товариства.

Побутує думка, що не потрібно вносити відомості про склад учасників товариства, розмір і розподіл часток, що їм належить, до статуту. Мовляв, тоді не доведеться вносити зміни до нього, якщо зміниться склад учасників чи відсоткове співвідношення їх часток. Але на практиці реєстратори просять зазначати хоча б розподіл часток між учасниками.

Звісно, закон такого обов’язку не містить, але це дасть змогу хоч трішки вберегтися від беззаконня. Тим більше що до статуту можна вносити будь-які відомості на розсуд учасників. Головне, щоб він містив інформацію, передбачену чинним законодавством України.

Реєстрація: спрощення, що ускладнює

Багато хто може погодитися, що процедура реєстрації та перереєстрації юридичних осіб та їх установчих документів досить ускладнилась як для самих засновників/учасників, так і для державних реєстраторів.

Для учасників практично всі документи необхідно посвідчувати нотаріально.

Для реєстраторів, якщо товариство змінює склад засновників, місцезнаходження й види діяльності, стало неможливим провести зміни однією дією.

Тепер реєстрація проводиться тільки при внесенні змін до статуту або створенні юридичної особи.

Коли статут та інші документи, передбачені законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», готові, їх слід подати на реєстрацію.

Здійснити дану процедуру можуть як нотаріуси (звісно, якщо вони мають електронні ключі доступу до ЄДР), так і приватні або державні реєстратори (в ЦНАПах).

На практиці ж підприємці стикнулися з величезною проблемою, оскільки протягом року необхідно привести у відповідність статути своїх підприємств. І це стало величезною перепоною на їхньому шляху.

  1. Адже закон установив певні особливості:
  2. • неможливість виходу учасника із часткою 50 і більше відсотків, якщо інші учасники не дадуть на це згоди;
  3. • додаткові обов’язки, що покладаються на орган, який здійснює виконавчі функції (директор/дирекція);
  4. • створення механізму звуження конкуренції для посадових осіб ТОВ;
  5. • зняття обмеження щодо кількісного складу учасників (раніше було 100 осіб, якщо їх стає більше, то необхідно було проводити реорганізацію в акціонерне товариство);
  6. • зміна строку формування статутного капіталу (з одного року до 6 місяців);
  7. • визначення поняття значного правочину.

На всі ці зміни потрібно звернути увагу. По суті, статут повинен відповідати кожній із цих вимог. Решту відомостей можна зазначити в корпоративному договорі — у разі прийняття рішення про його укладення.

Корпоративний договір: вимушений вибір

Отже, ще одним цікавим питанням є поняття корпоративного договору в правовій системі України. У ч.1 ст.7 закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» корпоративний договір визначається як договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації.

Це поняття запозичене з англосаксонської правової системи та є відносно новим для нашої країни. Воно було визначене ще в законах «Про акціонерні товариства» та «Про господарські товариства». Проте корпоративний договір так і не набув популярності та практично не використовувався. Тобто поняття так і залишилося існувати виключно на папері.

Убачається, така ситуація склалася через те, що корпоративні договори не мали чіткої врегульованості законом та їх укладання практично не мало жодного сенсу. Адже положення таких договорів повністю дублювали б установчі документи та чинне законодавство.

З моменту набрання чинності новим актом, який регулює діяльність ТОВ і ТДВ, корпоративні угоди стали більш урегульованими, з’явилася необхідність їх укладання.

Адже в таких договорах можна визначити спосіб голосування, порядок погодження придбання чи відчуження частки в статутному капіталі, прийняти зобов’язання сторін такої угоди не відчужувати корпоративні права ТОВ, допоки не настануть певні обставини, зазначені в договорі, заходи цивільно-правової відповідальності (наприклад сплата штрафу чи неустойки).

При цьому корпоративна угода поширюється лише на тих учасників, які її уклали. Тобто вимагати виконання її умов або притягувати до відповідальності за їх порушення учасника, який не підписав такого договору, є незаконним.

Також позитивним нововведенням є те, що корпоративний договір можна укладати не тільки з учасниками, а й з кредиторами. Адже останні зможуть контролювати господарську діяльність боржника та захистити свої права й інтереси, спираючись на такий договір, у судовому порядку.

У чому ж проявляється позитив при укладенні корпоративної угоди? Перш за все в тому, що вона покликана врегульовувати відносини бізнес-партнерів, аби надалі не виникало непорозумінь і суперечок. Також він дасть змогу виробити структуру роботи підприємства, запланувати чіткий порядок дій та зробити діяльність компанії більш прозорою внаслідок злагодженої взаємодії її учасників.

Також позитивними рисами цих угод є їх безоплатність, проста письмова форма (без обов’язку нотаріального посвідчення) та конфіденційність. Винятком є державні підприємства як сторони корпоративної угоди або юридичні особи, у статутному капіталі яких 25% і більше належить державі. У такому разі договори підлягають оприлюдненню в 10-денний термін з моменту підписання.

Сумнівні можливості

Охарактеризувавши поняття та особливості корпоративних угод, їх позитивні риси, все ж таки виникає питання щодо їх використання в Україні. Насправді такі угоди майже не укладаються, бо мають також сумнівні риси.

Адже зобов’язання перед особами, які не є учасниками товариства, врегульовані дуже розмито, бенефіціари все одно залишаються незахищеними від відчуження частки номінальним учасником.

Через конфіденційний характер покупець у такій ситуації не знатиме, що придбаває частку незаконно, порушуючи умови корпоративного договору.

Поки що створено лише фундамент для розвитку якісних корпоративних відносин, який все одно є досить крихким.

Запровадження корпоративних угод є прогресивною ідеєю та, беззаперечно, кроком уперед, але правове поле для застосування таких договорів поки що є слабким і нестабільним. Тому однозначної відповіді наразі немає.

Далі вже час покаже, наскільки наша корпоративна система зможе злагоджено та продуктивно працювати, піднімаючи економічний та правовий розвиток країни ще на одну сходинку вище.

Судова практика: чекаємо змін

Щодо судової практики з корпоративних спорів, то нині складно її оцінити, вона тільки формується та є нестабільною. Очевидно, що з часом дії нового закону вона зазнає змін. Але найбільш характерними спорами, що стосуються корпоративних відносин, сьогодні є справи щодо набуття корпоративних прав, визначення кворуму загальних зборів, порядку виникнення та припинення корпоративних відносин.

Також поширеними є спори щодо незаконного виключення учасника, стягнення дивідендів, порядку та процедури проведення розрахунків при виході учасника з товариства, спори спадкоємців часток у статутному капіталі.

Щодо останніх, то часто виникають ситуації, коли учасники, які залишилися в ТОВ, не хочуть приймати до свого складу спадкоємців померлого учасника. Тоді виникають численні конфлікти, адже законодавство цього питання не врегульовує.

І тільки в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 дано роз’яснення, як діяти в таких випадках. Указується, що не участь у товаристві підлягає спадкуванню, а лише право на частку в статутному капіталі.

Саме така невизначеність призводила до неоднозначних позицій судів.

Одні вважали, що спадкоємець уходить до складу учасників автоматично через спадкування частки, але тільки в тому випадку, якщо в статуті не йшлося про інше.

Саме тому було важливо процедуру спадкування прописувати в установчому документі.

Другі дотримувалися позиції, що спадкоємець набув лише право, а тому може вступити до ТОВ як повноцінний учасник, тільки коли таке рішення приймуть загальні збори.

Новий закон повністю виключає зазначену суперечність. У ст.23 закону про ТОВ указується, що в разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди інших учасників.

Отже, з упевненістю можна сказати, що зміни вже настали. Чи позитивні вони, поки що визначити важко. Те, що правила гри на полі ведення бізнесу докорінно змінилися, — факт. І лише час та практика покажуть, чи не були вони даремними.

Закон і Бізнес

© Закон і Бізнес

Источник: https://zib.com.ua/ua/print/135024-pravila_gri_na_pravovomu_poli_vedennya_biznesu_dokorinno_zmi.html

Новий Закон про ТОВ: що змінилося

Закон про ТОВ: нові правила ведення бізнесу

Нещодавно був прийнятий закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Він вводить ряд змін у порядок створення та функціонування підприємств, які існують у таких організаційних формах.

Безперечно, найбільш цікавим він є для тих засновників ТОВ та ТДВ, які тільки збираються зареєструвати товариства в найближчий час.

Проте засновникам та учасникам вже діючих товариств теж слід вже зараз, до набрання чинності законом, вивчати його, адже у них буде всього рік на внесення змін до статутів, як цього вимагає закон.  Розглянемо декілька головних нововведень, які встановлює новий закон.

See also:  Щодо роз’яснень норм податкового законодавства при укладенні договору довічного утримання та/або спадкового договору між членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення

Отже, насамперед слід пам’ятати, що з часу набрання чинності законом «Про товаристваз обмеженою та додатковою відповідальністю» (через три місяці після офіційної публікації) втрачають чинність ті положення закону «Про господарські товариства» (далі для зручності називатимемо закони «новий» та «старий» відповідно), які стосуються ТОВ та ТДВ. Проте всі умови статутів ТОВ та ТДВ, які відповідали нормам «старого» закону, зберігають чинність і після початку дії «нового» закону, хоча і протирічать йому. Таким чином, в спорах з контролюючими органами, іншими юридичними чи фізособами товариства можуть посилатися на норми своїх «старих» статутів доти, доки не приведуть їх у відповідність з «новим» законом. Як ми вже зазначали, привести у відповідність з «новим» законом статут треба протягом року з часу набрання законом чинності.

Важливо не припуститися такої помилки при затвердженні змін до діючого статуту ТОВ чи при затвердженні статуту при створенні товариства.

! «Новий» закон містить всього три обов’язкові пункти, які мають бути включені до статуту, а саме:

  • повне та скорочене найменування товариства;
  • органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
  • порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Вся інша інформація визначена як така, що може бути внесена до статуту. Проте не забувайте, що паралельно діятиме і «старий» закон, а його загальні положення поширюються на всі види товариств, в тому числі і на ТОВ та ТДВ, в частині, що не суперечить «новому».

Одним з таких загальних положень є вимоги статті 4 «старого» закону, які стосуються відомостей, які повинні бути в статуті.

Це, зокрема, відомості  про  розмір  та порядок утворення статутного капіталу,  порядок  розподілу  прибутків та збитків, порядок   внесення   змін  до  установчих  документів  та  порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Звертаємо увагу на те, що дана стаття не повністю підлягає застосуванню, адже за «новим» законом порядок підписання статуту та змін до нього визначається законом, а не статутом, як зазначено в статті 4 «старого» закону.

«Новим» законом не обмежується кількість учасників ТОВ (в «старому» законі існувало обмеження до 100 учасників).

Наступним суттєвим питанням, що зазнало змін, є порядок формування статутного капіталу. «Старий» закон містив обмеження в часі щодо терміну сплати учасниками своїх часток в статутному капіталі, а саме: один рік з дня державної реєстрації товариства.

«Новий» закон зменшує цей термін до шести місяців, але надає право учасникам визначити у статуті інший термін. УВАГА!  Таке рішення може бути прийняте виключно одностайним рішенням всіх учасників товариства (саме всіх, а не тією кількістю, яка складає кворум).

Зверніть особливу увагу на цей порядок прийняття рішення загальними зборами, він застосовується при вирішенні багатьох ключових питань діяльності товариства за «новим» законом.

У випадку несплати кимось з учасників товариства своєї частки у встановлений термін, йому надсилається попередження про це і надається додатковий строк для сплати (не більше 30 днів). Попередження надсилає директор ТОВ, він же визначає конкретний строк для сплати (якщо цей строк не передбачений статутом).

  • Якщо і в цей строк частка не буде сплачена, то на вимогу директора скликаються загальні збори, які мають прийняти одне з таких рішень:
  • 1) про виключення учасника, який має заборгованість;
  • 2) про зменшення статутного капіталу на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
  • 3) про ліквідацію товариства;
  • 4) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками.

! Звертаємо вашу увагу на четвертий пункт – це новий варіант вирішення питання, що введений «новим» законом. Пам’ятайте, що голоси боржника при вирішенні питання не враховуються.

Торкнулися зміни й органів управління товариствами. Так, замість ревізійної комісії нагляд за діяльністю директора товариства здійснюватиме наглядова рада. На відміну від ревізійної комісії, передбаченої «старим» законом, створення наглядової ради «новим» законом визнано необов’язковим.

Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства.

Ще однією відмінністю від ревізійної комісії є те, що члени наглядової ради необов’язково мають бути учасниками товариства. З членами наглядової ради укладаються цивільно-правові договори або трудові контракти. З боку товариства ці договори (контракти) підписує уповноважена загальними зборами особа (не обов’язково директор).

За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені.

«Новий» закон містить і абсолютні новації в сфері заснування та діяльності ТОВ та ТДВ. Так, закон вводить такий документ, як корпоративний договір. Цей договір укладається між учасниками товариства і фактично фіксує домовленості щодо узгодження дій для досягнення мети існування товариства.

Зважаючи на те, що корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає, то корпоративний договір можна розглядати як частину статуту.

Зміст договору не підлягає оприлюдненню, і є конфіденційним, якщо інше не передбачено статутом чи законом.

Зазначене не стосується випадків, коли стороною договору є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство або юридична особа, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків якої прямо або опосередковано належить державі або територіальній громаді. В цих випадках договір оприлюднює відповідна юридична особа.

Корпоративний договір не слід плутати з іншою новинкою «нового» закону – договором про створення товариства.

Цей договір може встановлювати порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів тощо.

Зверніть увагу, що всі ці питання переважно стосуються проміжку часу між прийняттям рішення про створення товариства та завершенням формування статутного капіталу. «Новим» законом строк дії цього договору обмежується моментом державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено самим договором.

Зважаючи на коло питань, яке регулює договір, рекомендуємо визначати строк дії «до завершення формування статутного капіталу товариства». Наголошуємо на тому, що договір не є заміною рішення про створення товариства, а лише дозволяє письмово зафіксувати порядок дій під час створення товариства, визначити роль кожного з засновників в цьому процесі.

Як бачите, ситуація, що склалася після прийняття закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», просто таки переповнена різноманітними нюансами правового характеру. На жаль, не позбавлений новий закон недоліків і відвертих суперечностей.

Тому ще раз закликаємо учасників і керівників товариств не відкладати детальне ознайомлення з законом та початок внесення змін до статутів.

Не уникайте також за потреби з’ясування питання, як діяти в тій чи іншій ситуації, допомоги кваліфікованих юристів, таких, як адвокати нашого об’єднання.

Источник: https://gallex.com.ua/statti/novii-zakon-pro-tov-shcho-zminilosia

30 листопада – семінар "Закон про ТОВ та ТДВ. Нові правила господарської діяльності. Основні зміни умів ведення бізнесу" | ЮРЛІГА

30 листопада 2018р. ТОВ “Центр Консалтингових Послуг” запрошує на семінар

“Закон про ТОВ та ТДВ”

Нові правила регулювання здійснення господарської діяльності. Основні законодавчі новішали та зміни умів ведення бізнесу.

Укоопспілка, вул.Хрещатик 7/11, м Київ (ст.м. “Майдан Незалежності”)

Повна програма семінару на сайтіWWW.CKONSULT.COM.UA/TOV або за тел. (044) 361-38-88, 361-58-88

У роботі семінару беруть доля:

Шаді СААД – Директор, ЮК “Saad Legal”. Один з провідних фахівців з корпоративного управління. Більше 12 років успішної юридичної практики. Лекторський стаж – 6 років.

ПАЦЮК ВІТАЛІЙ – Адвокат, Партнер KPD Consulting Law Firm. Спеціалізується в питаннях корпоративного права. Експерт в проведенні юридичного аудиту (Legal Due Diligence).

На семінарі будуть розглянуті наступні блоки питань :

Блок № 1. Корпоративний договір (shareholders' agreement) – новий інструмент управління Товариством з обмеженою відповідальністю.

  • · Що таке корпоративний договір та де він застосовується?
  • · Які зобов'язання сторін може передбачати корпоративний договір?
  • · У якій формі укладати корпоративний договір?
  • · Що таке безвідклична довіреність з корпоративних прав?
  • · Яким чином видача безвідкличної довіреності забезпечує належне виконання зобов'язань за корпоративним договором?
  • · За яких умів безвідклична довіреність може бути скасована.

Блок №2. ТОВ та ТДВ : основні законодавчі новішали та зміни умів ведення бізнесу.

1. Загальні положення.

· Які основні переваги Закону про ТОВ та ТДВ і які можливості він створює для українського бізнесу?

2. Нові вимоги до змісту статуту.

  1. · Яким чином змінилися вимоги щодо змісту статуту Товариства з обмеженою відповідальністю?
  2. · Яким чином оформити статут новоствореного товариства?
  3. · Яким чином внести зміни статуту Товариства з обмеженою відповідальністю?

3. Нові правила формування статутного капіталу.

· Який рядків формування статутного капіталу при створенні товариства передбачає Закон про ТОВ та ТДВ? Яка відповідальність встановлена за несвоєчасне внесення учасником вкладу при формуванні статутного капіталу?

· Яким чином захистити права міноритарного учасника від розмивання його частки у статутному капіталі відповідно до Закону про ТОВ та ТДВ? Чи можливо зафіксувати співвідношення часток учасників у статуті Товариства з обмеженою відповідальністю?

  • · Яким чином здійснюється оцінка некопійчаного вкладу учасника?
  • · Які нові способи збільшення статутного капіталу передбачає Закон про ТОВ та ТДВ?
  • · Чи може нерозподілений прибуток бути джерелом поповнення статутного капіталу товариства?
  • · Яким чином відбувається збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників?
  • · Який рядків повідомлення кредиторів про зменшення статутного капіталу?

4. Нові правила виходу та виключення учасника.

  1. · Яким чином змінилися правила виходу учасника із товариства?
  2. · Який рядків та порядок виплати учаснику вартості його частки у статутному капіталі у разі виходу із товариства?
  3. · Які реєстраційні дії належить вчинити у разі виходу учасника із товариства?
  4. · Чи можливе виключення учасника із товариства?

5. Перехід права на частку учасника.

· Яким чином врегульовано порядок реалізації переважного права учасника на придбання частки іншого учасника відповідно до Закону?

· Чи передбачає Закон про ТОВ та ТДВ автоматичний перехід частки до спадкоємця у разі смерті (припинення) учасника?

· Який порядок звернення стягнення на частку учасника передбачений Законом про ТОВ та ТДВ? Яким чином визначається вартість частки учасника? Чи можуть інші учасники ТОВ придбати частку учасника-боржника, якові реалізує виконавець?

6. Новий порядок виплати дивідендів учасникам товариства.

· Яким чином Закон про ТОВ та ТДВ визначає порядок виплати дивідендів учасникам?

· За рахунок яких джерел надходжень відбувається виплата дивідендів учасникам? Який граничний рядків виплати дивідендів учасникам? За яких умів виплата дивідендів забороняється?

7. Нові правила скликання та проведення загальних зборів учасників.

8. Нові умови створення наглядової ради у ТОВ та ТДВ.

9. Нові умови створення та діяльності виконавчого органу.

10. Суттєво підвищені вимоги щодо добропорядності посадових осіб.

  • · Хто належить до посадових осіб Товариство з обмеженою відповідальністю?
  • · Чи можлива солідарна відповідальність посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю за завдані товариству збитки?
  • · Чи запроваджує Закон про ТОВ та ТДВ механізм обмеження конкуренції для посадових осіб товариства?
  • · Що таке конфлікт інтересів для посадової особини та які шляхи його врегулювання?
  • · Чи зобов'язана посадова особа подавати товариству перелік своїх афілійованих осіб?
  • · Яким чином діє застереження про нерозголошення інформації (Non – disclosure)?

11. Значні правочини та правочини із заінтересованістю.

· Які критерії віднесення правочинів до значних можна встановити у статуті Товариства з обмеженою відповідальністю? Які органи ТОВ уповноважені надавати згоду на вчинення значних правочинів та за яких умів?

· Якими ознаками володіє правочин із заінтересованістю? Яким чином можна регламентувати порядок надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю?

· Чи передбачає Закон про ТОВ та ТДВ можливість наступного схвалення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю?

12. Перелік документів для зберігання, аудит фінансової звітності, договір про припинення ТОВ та ТДВ та Інші питання.

  1. · Які документи повинне зберігати Товариства з обмеженою відповідальністю та хто безпосередньо відповідає за їх збереження?
  2. · За яких умів учасники Товариства з обмеженою відповідальністю мають право вимагати проведення аудиту фінансової звітності?
  3. · Який порядок укладення договору про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю?
  4. · У які рядка та яким чином привести у відповідність Закону статути ТОВ та ТДВ?

Реєстрація на семінари на сайті ckonsult.com.ua або за тел.: (044) 361-38-88, 361-58-88

Источник: https://jurliga.ligazakon.net/ua/events/181851_30-listopada---semnar-zakon-pro-tov-ta-tdv-nov-pravila-gospodarsko-dyalnost-osnovn-zmni-umv-vedennya-bznesu

Новий закон про ТОВ – товариства з обмеженою відповідальністю | ЮК Ділові послуги

Верховна Рада України ухвалила законопроект №4666 «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» 6 лютого 2018 року, і вже під час зустрічі з представниками бізнесу Президент України Петро Порошенко його підписав. Новий закон коригує законодавство від 1991 року, яке не відповідає сьогоднішнім вимогам. Отже бізнес спільнота чекала на нього понад 25 років.

   Сьогодні в Україні діє понад 500 тисяч товариств з обмеженою (ТОВ) та додатковою (ТзДВ) відповідальністю. Це найпоширеніша форма ведення бізнесу в нашій країні.

   Отже, що новий закон дасть засновникам товариства з обмеженою відповідальністю?

Перш за все, в корпоративному договорі вони матимуть змогу, так би мовити, самостійно визначати свою «бізнес-конституцію». Відтепер люди зможуть домовитися про все, що вони вважатимуть за потрібне, щоб убезпечити себе від з’ясовування стосунків у судах, як це було раніше.

Також учасники ТОВ отримали можливість створювати наглядові ради в статутах товариств. До речі, кількість учасників товариства не обмежена.

Новим законом скасовується і вимога вказувати в статуті розмір статутного капіталу, перелік учасників товариства, а також його юридична адреса.

Вся ця інформація міститься винятково в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Встановлено й загальне правило про внесення учасниками вкладів – не пізніше 6 місяців з дня державної реєстрації товариства. Це правило враховує випадки, коли, наприклад, учасники зобов’язуються внести майно, яке не можуть внести одразу, або взагалі таке внесення недоцільне.

Багато дискусій викликав порядок виходу учасника товариства за власним бажанням. Відповідно до нового закону все залежить від розміру частки такого учасника в статутному капіталі. Якщо менше 50% – можна вийти у будь-який час без згоди інших учасників.

Натомість учасники з часткою 50% і більше можуть вийти винятково за згодою усіх інших учасників протягом одного місяця, але після згоди останнього учасника.

Виходить, що право на вихід контролюючого учасника може заблокувати той учасник, що проти цього, і не важливо, якою часткою він володіє.

Водночас законом закріплено, що учасники в статуті можуть передбачити строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності.

Учасник вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації його виходу. При цьому закон не вимагає ані скликання та проведення загальних зборів з питання виходу учасника, ані внесення відповідних змін до статуту товариства.

До того ж, учасник, який виходить з товариства, сам подає державному реєстраторові заяву про вихід з товариства, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Якщо виходить учасник з часткою 50% та більше, додатково реєстратору потрібно подати згоду інших учасників, справжність підписів яких також посвідчується нотаріально.

Одночасно з реєстрацією виходу учасника товариства державний реєстратор вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки. У день реєстрації реєстратор надсилає підприємству та іншим учасникам виписку за результатами реєстрації виходу учасника з товариства.

  • Таким чином, новий закон про товариства з обмеженою відповідальністю процедуру державної реєстрації виходу учасника з товариства максимально спростив.
  • І ще одним позитивним нововведенням закону є те, що вартість частки учасника визначається відповідно до ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства, пропорційно до розміру оплаченої частки такого учасника, а не так, як було раніше, виходячи з балансу підприємства, коли учасник міг отримати виплату, набагато нижчу реальної ринкової вартості.
  • Але, попри безліч досягнень нового закону, дуже суперечливим є вихід з товариства контролюючого учасника, тобто немає законодавчо передбачених механізмів захисту прав такого учасника у випадку зловживань або недобросовісної поведінки інших учасників.
  • Завдяки новому закону стає неможливим виключення міноритарного учасника за так зване систематичне невиконання або неналежне виконання обов’язків, чим раніше «вдало» користувалися так звані рейдери.

Врегулював новий закон і питання спадщини. Норми документа гарантують  надання спадкоємцю тих самих прав, які були у співзасновника ТОВ.

Законопроектом передбачено й регулювання нового для України інструменту, такого, як корпоративні договори, так звані «shareholder agreements». Законодавці сподіваються, що новий закон сприятиме залученню інвестицій в Україну, адже іноземні інвестори, які раніше боялися нашого корпоративного законодавства. Працюватимуть вже за іншими, ліпшими правилами.

  З питань реєстрації ТОВ звертайтеся в компанію «Ділові послуги»

Источник: https://diloviposlugy.kiev.ua/noviy-zakon-pro-tov/html

Новий закон про товариства з обмеженою відповідальністю

Травень 4, 2018

17 червня 2018 року набирає чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року.

Цей Закон є знаковим для ведення бізнесу в Україні, оскільки він вносить суттєві зміни і запроваджує новели у правовому регулюванні створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, які є найбільш численною і найпопулярнішою формою здійснення підприємницької діяльності (після фізичних осіб-підприємців) в Україні.

До прийняття нового Закону діяльність товариств з обмеженою відповідальністю регулювалась Законом України «Про господарські товариства», який було прийнято ще у 1991 році (із наступними численними змінами до нього) і який перестав відповідати реаліям сучасного життя і не дозволяв учасникам товариств з обмеженою відповідальністю вільно врегульовувати питання корпоративних відносин між собою.

Новий Закон вносить численні зміни до регулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, серед яких найважливішими є:

  • передбачено можливість укладати корпоративні договори між учасниками товариств;
  • змінено вимоги до складання установчих документів товариств;
  • введено чіткі механізми прийняття рішень учасниками товариств, зокрема врегульовано питання прийняття рішень шляхом опитування та заочного голосування;
  • передбачено можливість створення наглядової ради у товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю для ефективного контролю за виконавчим органом товариств;
  • запроваджено поняття значних правочинів, які укладаються товариством.

Усі ці нововведення покликані сприяти поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, і зокрема притоку іноземних інвестицій, оскільки запроваджуються нові правові механізми, які дозволять учасникам товариств більш чітко врегулювати відносини між собою при створенні товариства, а також захистити власника від недобросовісних дій менеджменту.

Можливість укладення між учасниками ТОВ корпоративних договорів

Із вступом в дію нового Закону учасники товариств з обмеженою відповідальністю вправі будуть укладати між собою корпоративні договори, за якими вони зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації.

Ця новела є суттєвим нововведенням, оскільки раніше учасники товариств з обмеженою відповідальністю не могли укладати корпоративні договори в межах української правової системи і часто звертались до інших юрисдикцій, де такий інститут отримав правове регулювання (мова йде про укладення корпоративних договорів за участю іноземних учасників ТОВ).

Однак правовий захист учасників ТОВ, які уклали між собою корпоративний договір, що підлягав законам іншої держави, значно знижувався в Україні, оскільки в Україні необхідно було пройти процедуру визнання рішень судового органу іноземної держави або міжнародного арбітражу, що ставало значною процедурною перепоною на шляху захисту прав іноземного інвестора.

Крім того, корпоративний договір дозволяє учасникам ТОВ на власний розсуд врегульовувати широке коло питань взаємин між собою у ході створення і діяльності ТОВ.

Зокрема новий Закон передбачає, що корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає.

Корпоративним договором може бути передбачена відмова від переважного права учасника на придбання частки іншого учасника ТОВ, що продається третій особі.

Новий Закон не зазначає, які ще (крім перерахованих) відносини між учасниками ТОВ можуть бути врегульовані у корпоративному договорі, і ця обставина може бути підставою для дискусій.

Однак на нашу думку, у корпоративному договорі учасники ТОВ можуть врегулювати також питання прав та обов’язків стосовно один одного та їхні обов’язки стосовно товариства; погодження питань щодо відчуження часток у товаристві, у тому числі фіксації обумовленої вартості частки, яка буде продана в майбутньому; обов’язки учасників щодо управлінням товариством, у тому числі щодо призначення менеджменту компанії; встановити порядок вирішення спорів між учасниками товариства, тощо.

Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлене законом або договором (за винятком випадків, коли держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство є сторонами договору).

Окремо хотілося б звернути увагу на таку новелу у законодавстві, як нікчемність договору, укладеного стороною корпоративного договору на порушення такого корпоративного договору, за умови, що інша сторона такого договору знала або могла знати про таке порушення.

З одного боку, така норма нового Закону захищає учасників товариства з обмеженою відповідальністю від договорів, що порушують норми корпоративного договору.

З іншого боку, ця норма закладає небезпечний механізм оскарження інших договорів, які порушуватимуть умови корпоративного договору.

Зокрема, недобросовісні учасники корпоративних договорів можуть посилатись на нікчемність договору з третіми особами, обгрунтовуючи це тим, що такий договір порушує мови корпоративного договору, що може призвести до маніпулювання у господарських відносинах.

Існують також деякі недоліки в правовому регулюванні корпоративних договорів.

Зокрема, новий Закон нічого не говорить про те, що відбуватиметься із корпоративним договором, коли один із учасників вийде із складу товариства або продасть свою частку третій особі.

Такий корпоративний договір автоматично припиниться чи відбудеться автоматична заміна сторони у корпоративному договорі? Це питання, очевидно, потребує додаткового врегулювання, зокрема може бути врегульоване у самому корпоративному договорі.

Корпоративне управління

Цікавим нововведенням нового Закону є скасування кворуму для загальних зборів учасників, без якого загальні збори не мали ухвалювати рішення.

За старим Законом «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 % голосів.

Тому у товариствах, де частки були розподілені між учасниками у пропорції 50/50 (або в іншій пропорції, де одному чи групі учасників належало 50%), дуже часто виникали ситуації, коли діяльність товариства блокувалась якимсь із учасників або групою учасників, які у сукупності володіли 50% часток у товаристві. Наразі обмеження у вигляді кворуму зняте, однак новий Закон містить норму, яка встановлює мінімальну кількість голосів, які необхідні для прийняття того чи іншого рішення.

За новим Законом рішення з більшості питань діяльності товариства приймаються більшістю голосів учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (за винятком питань, щодо яких встановлена інша мінімальна кількість голосів для прийняття рішення).

3/4 усіх голосів учасників необхідні, зокрема, для прийняття рішень щодо внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу, реорганізації або ліквідації товариства. Одностайно учасниками приймаються рішення, зокрема щодо затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника, прийняття рішення про придбання товариством частки учасника.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань діяльності товариства, крім рішень, які відповідно до нового Закону приймаються одностайно.

Таким чином, незважаючи на ліквідацію вимог щодо кворуму на загальних зборах товариства, новий Закон залишає вимоги щодо мінімальної кількості голосів для прийняття того чи іншого рішення.

Відміна кворуму для проведення загальних зборів товариства стала можливою завдяки введенню нових процедур проведення загальних зборів учасників, а саме: відеоконференції, заочного голосування або прийняття рішення шляхом опитування (тобто «дистанційне» проведення загальних зборів).

Нововведення стосовно дистанційного проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю значно спростить управління товариством, де учасниками є нерезиденти, яким часто складно збиратись в одному місці фізично для участі у загальних зборах.

Разом із тим недобросовісні учасники все ще можуть блокувати прийняття рішень, ігноруючи відеоконференції, заочні голосування та письмові опитування.

Тому питання порядку проведення загальних зборів учасників та обов’язки (відповідальність) учасників очевидно варто врегулювати у статуті та корпоративному договорі.

Наглядова рада

Ще одним важливим нововведенням, яке створює додаткові можливості для здійснення контролю учасниками (у тому числі нерезидентами) за виконавчим органом товариства, є запровадження у товариствах з обмеженою відповідальністю наглядової ради (до набрання чинності новим Законом, створення наглядової ради було можливим тільки в акціонерних товариствах).

Наглядова рада контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства.

Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Значні правочини

  • Закон встановлює правила погодження товариством значних правочинів (правочинів, вартість яких перевищує 50% чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу) та правочинів із заінтересованістю (правочиів, які укладаються із визначеними в законі особами (посадовою особою товариства, афілійованою особою тощо).
  • Передбачається, що виконавчий орган товариства не може вчиняти значні правочини і правочини з заінтересованістю за власним рішенням, а має отримати для цього відповідну згоду загальних зборів учасників або наглядової ради товариства.
  • Окрім того посилено відповідальність посадових осіб товариства за несвоєчасне повідомлення товариства про будь-який конфлікт інтересів.

До інших суттєвих нововведень належать:

  • зняття обмеження на максимальну кількість учасників товариства, яка раніше не могла бути більше 100 осіб, що дасть можливість при необхідності реорганізувати акціонерне товариство в ТОВ;
  • суттєво зменшується обов’язковий перелік відомостей, що зазначаються в статуті товариства. Більше не потрібно зазначати в статуті перелік учасників, їх персональні дані, розмір статутного капіталу, розмір часток учасників. Відомостями, які обов’язково повинні зазначатись в статуті, є лише: найменування товариства, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього;
  • вдвічі скорочено строк, який надавався учасникам для внесення свого вкладу при створенні товариства (тепер це не один рік, а шість місяців). Водночас, якщо всі засновники приймуть відповідне рішення, то строк для внесення частки може бути продовжено, чого раніше не допускалось. Також Закон дозволяє учасникам товариства збільшувати статутний капітал без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства;
  • змінено порядок переходу частки до спадкоємця або правонаступника учасника товариства. Раніше спадкоємці володіли переважним правом на вступ до складу учасників товариства, проте лише після того, коли це питання буде вирішено на загальних зборах учасників. Новий Закон передбачає відсутність надання згоди будь-яким органом товариства на прямий перехід частки у власність спадкоємця. Однак, в статуті дозволено встановлювати власний механізм спадкування частки, аж до неможливості спадкування часток учасників взагалі;
  • встановлено нові правила виходу учасника з товариства. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 %, може вийти з товариства у будь-який момент без згоди інших учасників. В свою чергу, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з Товариства лише за згодою інших учасників.

Зауважимо, що протягом одного року з дня набрання чинності новим Законом положення статуту товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що не відповідають новому Закону, будуть чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності новим Законом. Після сплину одного року положення статутів товариств, які не відповідатимуть новому Закону, втратять чинність. Тому аби уникнути такої ситуації учасникам товариств з обмеженою відповідальністю варто подбати про те, аби привести статути своїх товариств у відповідність із вимогами нового Закону.

Загалом, новий Закон, що регулює діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, має позитивно вплинути на роботу товариств з обмеженою відповідальністю, зокрема і завдяки тому, що Закон передає на вирішення самому товариству більшість питань, що стосуються діяльності такого товариства. Новий Закон не встановлює однозначні правила, натомість надає учасникам товариства встановлювати власні процедури, створювати органи корпоративного управління, які потрібні товариству, передбачати можливі шляхи вирішення потенційних корпоративних конфліктів. Тому учасникам товариств з обмеженою відповідальністю варто уже зараз замислитись над тим, аби детально врегулювати усі питання діяльності товариства в установчих документах та корпоративних договорах, використовуючи усі переваги, що надає новий Закон.

Источник: https://dlf.ua/ua/novij-zakon-pro-tovaristva-z-obmezhenoyu-vidpovidalnistyu/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*