Закон про валюту – крок до повної валютної лібералізації

  • Закон про валюту - крок до повної валютної лібералізації
  • Уже зовсім незабаром очікуюються грандіозні нововведення на ринку фінансів, що будуть пов`язані з грошовим обігом як гривні, так і іноземної валюти, бо від сьогодні, 7 лютого 2019 року, в Україні вступає в силу новий закон про валюту і валютні операції.
  • Фінансисти запевняють, що тепер на ринку «буде дозволено все, що не заборонено», адже документ усуває пережитки «радянської» системи контролю над обігом іноземної валюти та змінює правила проведення таких операцій.

Новий закон про валюту і валютні операції, який в першу чергу покликаний лібералізувати ринок, дозволяє українцям переводити більше грошей за кордон, не відкриваючи при цьому банківського рахунку. Також можна буде придбати безготівкову валюту за безготівкову гривню. Крім цього, планується встановити банкомати з доларами і євро. І це ще не все!

Коли реально почне діяти новий закон про валюту і валютні операції, що зміниться, як це позначиться на бізнесі, українських громадянах, чи загрожує країні відтік капіталу та чи рухне гривня? Розбираються експерти проекту «Правова Консультація».

Як новий закон про валюту вплине на ринок капіталу?

Необхідність законодавчої підтримки валютної лібералізації в Україні назріла вже давно, якщо враховуючи, що ринок досі працював за складними, іноді навіть суперечливими законодавчими нормами, які були далекі від європейських практик і ніяк не сприяли прозорості ринку та припливу капіталу в країну.

Фінансові експерти кажуть, що за значущістю для бізнесу новий закон про валюту буде подібним до отримання Україною безвізового режиму, тільки для капіталу.

До цього у нас ринок капіталу жив у 20 столітті, та ось нарешті і для нього настане століття 21-ше, бо новий закон про валюту і валютні операції значно спрощує нормативно-правову базу в сфері валютного регулювання і ведення касових операцій.

Національний банк України (НБУ) вже місяць як опублікував свої документи, які регулюватимуть валютну лібералізацію в країні. Вони засновані на прийнятому в минулому році Законі «Про валюту та валютні операції». Замість 56 нормативно-правових документів, які регулювали цю галузь раніше, регулятор підготував 8.

На сайті Нацбанку можна знайти всі затверджені зміни, які вступлять в силу з 7 лютого.

Зазначимо лише кілька найважливіших з них:

  • валютна лібералізація – скасування індивідуальних ліцензій при інвестуванні за кордон;
  • підвищення порогу до 150 000 UAH для зовнішньоекономічних операцій, для яких скасовується валютний контроль;
  • скасування реєстрації кредитів від нерезидентів;
  • збільшення граничного строку розрахунків за операціями ЗЕД зі 180 до 360 днів.
  1. В цілому, плани НБУ щодо валютної лібералізації виглядають так:
  2. Закон про валюту - крок до повної валютної лібералізації
  3. За багатьма пунктами подальший рух можливий буде тільки після того, як парламент прийме так звані BEPS-закони (закони про протидію розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування), детальніше про них можна прочитати на сайті Мінфіну.
  4. Однією з найбільш явних змін в обслуговуванні клієнтів, які запроваджує новий закон про валюту і валютні операції є дозвіл клієнтам банків-фізичних осіб проводити операції з онлайн купівлі-продажу іноземної валюти, що спонукало всі банки допрацьовувати існуючі системи дистанційного обслуговування клієнтів новим функціоналом.

Що стосується online-продажу валюти, то раніше купити долари або євро можна було в додатку «ПриватБанку», потім цю можливість там закрили через регуляторні обмеженя. Обмін валют в 2019 році має значно полегшитися тим, що вже з 7 лютого функція online-продажу валюти повинна бути доступна у всіх українських банках.

У «Приватбанку» планують запускати продаж валют в «Приват24» з 7 лютого цього року. За словами Іллі Боровова, голови управління електронного бізнесу «Альфа-Банку Україна», команда банку також вже працює над тим, щоб в перший день дозволу клієнти могли купувати та продавати валюту в своєму особистому кабінеті, в інтернет-банку та мобільному додатку.

Олег Гороховський, співзасновник «monobank», також відзначає, що з 7 лютого в мобільному додатку можна буде купувати валюту – долари і євро. «Рішення має прийняти «Universal Bank» (що є партнером «monobank»), але ми все для цього підготуємо. Продаж буде здійснюватися без комісій», – зазначив він.

Нагадаємо, в червні минулого року парламент підтримав закон про валютну лібералізацію в Україні. Валютні операції після набрання ним чинності будуть проводиться без обмежень – обмеження будуть вводитися тільки у відповідь на кризові ситуації.

Як закон про валюту вплине на бізнес та приватних інвесторів?

Цей закон про валюту вже давно очікується як великим бізнесом, так і приватними інвесторами. Наприклад, приватні інвестори в закордонні папери звернуть увагу на скасування е-ліцензій. Крім того, у 10 разів виросте розмір переказу валюти без відкриття рахунку для фізосіб – з 15 до 150 000 UAH.

Якщо порівнювати закон про валюту і валютні операції 2019 із попередніми його інтерпретаціями, то це досить радикальний документ, який зараз на слуху у багатьох. Варто відразу ж зазначити, що багато бізнесменів впевнені в тому, що такі кардинальні зміни – це знак того, що держава довіряє сучасним бізнесменам і дає більше свободи, простору, самостійних дій.

Новий закон і нормативна база дадуть колосальні можливості для розвитку українського бізнесу і допоможуть менше витрачати сил і ресурсів на різна валютні зобов’язання. Особливо це вигідно для представників fintech-компаній. Що стосується останнього, то варто очікувати величезні зміни в сфері бізнесу, які, в принципі, почалися вже в 2018 році.

А ось представникам «сірої зони» бізнесу нічого хорошого цей закон не принесе. Тобто, якщо ви будете проводити такі операції, вам треба буде їх здійснювати з легальними оподаткування коштів, коли ви можете підтвердити походження цих грошей.

Відповідно до нового закону про валюту і валютні операції, з 7 лютого будуть скасовуватися такі обмеження для бізнесу та громадян:

Закон про валюту - крок до повної валютної лібералізації

Мобільний банкінг вже давно став необхідним практично для кожного з українських громадян, тому що тільки користуючись лиже смартфоном, можна легко провести необхідну платіжну операцію.

Цю тенденцію підхопили екварійнг, онлайн-платежі, мікрокредитування, QR та інші.

У 2019 подібних послуг має стати ще більше, бо відтепер жителі країни можуть користуватися іноземною валютою та у них з`явиться більше свободи в сфері бізнесу.

Уряд тримає курс на cashless-економіку.

Саме тому в законодавстві помічені нововведення, бізнес відтепер має виходити на новий рівень, бо з`явиться більше можливостей для співпраці з іншими країнами.

Це великий крок для fintech-компаній, усієї сфери та безготівкової економіки не тільки в ЄС, але і в Україні. Варто відзначити, що це буде великий прорив, який ніяк не має залишитися непоміченим.

В той же час, незважаючи на ряд послаблень, слід зазначити, що новий Закон України “Про валюту і валютні операції” має більше косметичний характер, залишаючи фундаментальні питання без рішень:

  • е-ліцензії будуть заміщені альтернативною системою обмежень: 2 млн євро в рік для юросіб і 50 тис. Євро в рік для фізосіб;
  • Повноцінний доступ до ринку гривні для місцевих юридичних і фізичних осіб як і раніше відсутній;
  • Контроль за валютними операціями де-факто зберігся;
  • Для зарубіжних гравців, які не мають ніякої присутності в Україні, як і раніше немає чітко прописаного порядку доступу до ринку гривні.

Подальші кроки до валютної лібералізації провідні українскі фінансисти бачать в необхідності скасування всіх обмежень на проведення форвардних операцій, можливість арбітражних операцій з гривнею, а також скасування заборони на купівлю іноземної валюти за кредитні кошти.

5 речей, здатних змінити ситуацію на краще:

  • Немає необхідності у валютному контролі за умови, що інвестор або підприємець конвертує власні кошти безготівковим способом, а джерело його коштів є прозорим;
  • Валютний контроль потрібно замінити на фінансовий моніторинг, максимально спростивши безготівкові операції;
  • Скасувати т.з. «перехідний період»;
  • Необхідно контролювати походження коштів і сплату податків. В іншому ж випадку підприємець або інвестор вільний розпоряджатися своїми коштами;
  • Дозволити бізнесу мати фінансові відносини з банками (як мінімум) Євросоюзу. Це дозволить підприємцям, готовим платити податки та показувати прозору звітність, отримувати фінансування за кордоном, легко працювати з контрагентами в Європі та розпоряджатися своєю валютною виручкою.

НБУ очікує ослаблення нагляду за бізнесом і приватним інвестором з боку банків, однак як це буде працювати на практиці, ми дізнаємося вже після того як закон вступить в силу.

Що змінилося для звичайних українців?

Закон про валюту - крок до повної валютної лібералізації

До 2014 року українці, які бажали інвестувати за кордон, повинні були отримати індивідуальні ліцензії від НБУ.

Необхідно було зібрати пакет документів, що підтверджують джерело доходів і цільове використання грошей. Збір документів займав багато часу, але не гарантував отримання ліцензії.

З 2014 і до 2017 року такі операції стали забороненими (крім екстрених випадків, наприклад, лікування за кордоном).

Зараз, щоб зробити інвестиції за кордон, ліцензії вже будуть не потрібні. Інвестувати в нерухомість, цінні папери іноземних компаній, а також відкривати рахунки за кордоном можна за спрощеною процедурою!

Тепер громадяни України зможуть вкладати гроші в цінні папери іноземних компаній на глобальному ринку. Правила інвестування стали для українців такими ж, як і для жителів розвинених країн. Якщо українець має рахунок в іноземному банку, він може знайти інвестиційного брокера, наприклад MaxiMarkets (srp-trade.ru), і почати співпрацю.

Тепер у нас з`явилася можливість купувати акції «Apple», «Alphabet», «Amazon» й інших світових корпорацій. Також українці зможуть працювати з українськими брокерами, у яких є рахунки на закордонних біржах. Їх рахунки поповнюються або через український банк (тоді необхідна ліцензія), або через іноземний – без будь-яких обмежень.

Також Національний банк України прийняв рішення, що пом’якшує валютне регулювання для фізичних осіб. Відтепер українці зможуть вільно відкривати рахунки в закордонних банках і переводити на них іноземну валюту. Єдине, для чого буде потрібна ліцензія – переказ коштів з України на рахунок закордонного банку.

See also:  Неконституційність змін у законі щодо єдиного соціального внеску

З України також можна буде вільно вивозити валюту, щоб покласти її на особистий рахунок в іноземних банках. Однак тут варто враховувати правила перевезення готівки через кордон – сума більше 10 000 євро вимагає письмового декларування в прикордонному органі та наявності документів про зняття грошей з банківських рахунків.

Відтепер можна також буде вільно перераховувати гроші зі своїх рахунків в закордонних банках в Україну.

В цілому, фізособа вже не має звітувати в НБУ про свої інвестиції або операції, що здійснюються з грошима в іноземній валюті за кордоном. Декларувати свої операції повинні будуть тільки фізичні особи-підприємці.

Закон також прибирає зайвий валютний контроль з дрібних операцій. НБУ запропонував зняти контроль з операцій купівлі або переводу валюти за кордон до 150 000 гривень. А це значно полегшить процедури розрахунку українців із закордонними партнерами, підрядниками та замовниками.

Закон про валюту - крок до повної валютної лібералізації

Чого чекати далі?

Новий закон свідчить, що держава вважає, що у населення є великі проблеми, в тому числі і у фізичних осіб, пов’язаних з придбанням або купівлею, продажем валюти. Тому вона намагається збільшити доходи населення за рахунок спрощення цього процессу.

Хочемо підкреслити, що сам закон є дуже позитивним і прогресивним, однак, щоб отримати позитивний ефект для економіки країни, необхідні дієві заходи щодо захисту внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Тільки комплексні консолідовані заходи всіх державних інститутів можуть призвести до фактичного поліпшення інвестиційного клімату і відновлення економіки.

2019 рік буде дуже складним для України. Президентські і парламентські вибори можуть посилити волатильність на валютному ринку, зниження курсу гривні може збільшити інфляційний тиск.

На Україну чекають в поточному році пікові виплати за зовнішнім боргом – необхідно погасити 150,5 млрд UAH внутрішнього та 121,8 млрд UAH зовнішнього боргу (платежі з обслуговування внутрішнього боргу складуть 88,7 млрд UAH, зовнішнього – 56,4 млрд).

Істотними ризиками для платіжного балансу також є можливе погіршення умов торгівлі для України і гальмування в програмі з Міжнародним валютним фондом, який все більш вимогливо ставиться до виконання урядом програми реформ. Тому НБУ все ж доведеться на підставі антикризових постанов зберегти основні обмеження на валютному ринку, відклавши повну реальну валютну лібералізацію на початок 2020 року.

Про новації закону про валюту і валютні операції дивіться також на відео:

Правова Консультація2019-02-07T14:53:30+02:00

Источник: https://www.pravoconsult.com.ua/yak-novij-shok-zakon-pro-valyutu-i-valyutni-operatsiyi-vpline-na-ukrayintsiv/

Новий закон України «Про валюту»: лібералізація чи крок до хаосу?

Закон про валюту - крок до повної валютної лібералізації

2 березня 2018 року Національна рада реформ підтримала для подання на розгляд Верховної Ради України пропозиції Національного банку до проекту Закону України «Про валюту» – єдиного рамкового законодавчого акта, що регулюватиме питання організації валютного регулювання та здійснення валютного нагляду, йдеться у повідомленні регулятора.

Разом з цим чинний Президент україни дав свої коментарі стосовно лібералізації валютного ринку та застосування міжнародної практики.

Новий закон про валюту пвинен замінити декрети початку 90-х, і це буде революційний закон, який лібералізує валютне регулювання відповідно до умов асоціації і нормами Євросоюзу. «Головний принцип закону – дозволено все, що не заборонено», – заявив Порошенко.

Детальніше про законопроект

  • Дійсно, у разі ухвалення законопроекту він замінить застарілий декрет Кабміну «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 1993 року та закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 1994 року.
  • Прийнятий законопроект може стати справжньою валютно-ліберальною революцією для України.
  • Що передбачає законопроект, і як вплине Закон на бізнес, а особливо на ту його незаконну частину, яка стосується виведення капіталу за кордон, а також середньостатистичних законослухняних громадян, якщо він набере законної сили?
  • Вже в першій статті законопроекту ми бачимо (як часто починаються наші нормативно-правові акти) Перелік основних «світлих та вічних «принципів, в цьому випадку- принципів валютного регулювання, а саме:
  • Незалежність монетарної політики держави;
  • Гнучкий валютний курс;
  • Незалежність Національного банку України у формуванні та впровадженні валютної політики;
  • Пріоритет ринкових інструментів валютного регулювання над адміністративними;
  • Свобода проведення валютних операцій;
  • Здійснення державної політики у сфері валютного регулювання і валютного нагляду з метою забезпечення
  • стабільності фінансової системи та платіжного балансу України.

На основі цих принципів і буде здійснюватися подальше регулювання валютного законодавства. Аналізуючи закон, можна зрозуміти, що він є більше основою для подальшого прийняття НБУ підзаконних актів. Тобто, сам законопроект не повністю регулює всі сфери валютного законодавства, але є й зміни, які чітко прописані в законопроекті такі як:

Скасування валютних ліцензій для інвестування за кордон.

Скасують санкції за порушення валютного законодавства компаніями.

Державні органи позбавляються можливості зупиняти діяльність підприємств у разі порушення строків розрахунків за експортними та імпортними операціями.

Законопроектом скасовується норма, передбачена статтею 37 закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», якою передбачено спеціальні санкції для порушників — індивідуальне ліцензування кожної операції або їх заборону.

Банки зможуть вільніше оперувати валютою

Повністю не ясно, які операції з валютою будуть дозволені банківським установам відразу. Проект, ми вже знаємо з інформації вище, декларує принцип «дозволено все, що не заборонено законом». Тут потрібно дочекатись підзаконних актів НБУ, з детальним поясненням, щодо регулювання в цій сфері.

Невідомо, чи зможуть банки пропонувати клієнтам валютні перекази між рахунками, відкривати гривневі рахунки для нерезидентів, купувати іноземні цінні папери або надавати кредити компаніям з інших країн.

Щодо того, як буде виглядати валютний нагляд – знову-таки інформації в законопроекті не міститься .

Звісно, НБУ як регулятор валютного нагляду та банки як суб'єкти первинного фінансового моніторингу матимуть право вимагати від компаній та фізосіб документи за операціями, хоча й зараз вони виконують відповідні функції. А от які саме це будуть документи, чи лібералізується підхід до самих валютних операцій в процесі їх проходження?

Звісно, не слід забувати про наші реалії, про бізнес чесний та не зовсім, про чиновників-корупціонерів і їх офшори, про небажання сплачувати податки та тримати кошти у ненадійній банківській системі.

Тому, на мою думку, з лібералізацією потрібно бути обережними, адже занадто мякі, а особливо неконтрольовані операції можуть призвести до відтоку капіталу за кордон.

Можливо варто першочергово пом'якшувати валютне законодавство в напрямку надходження валюти в Україну та спростити деякі види операцій по розрахункам з закордонними контрагентами, які не є ризиковими

Наразі, чекаємо розгляду законопроекту комітетів та ВРУ. Якщо законопроект швидко ухвалять, уже в 2018 році валютний ринок може стати більш ліберальним, разом з цим – можливо й хаотичним.

Источник: https://investgazeta.ua/blogs/liberalizatsiya-chi-krok-do-khaosu

Навіщо Україні новий закон про валюту та що він дасть?

Ілля НесходовськийЕксперт «Реанімаційного пакету реформ»

Законопроект непоганий і містить певні запобіжники, які стосуються того, що окремі його пункти почнуть діяти після долучення України до ВЕРS.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт «Реанімаційного пакета реформ» Ілля Несходовський, оцінюючи новий законопроект про валюту від НБУ.

«Це важливо, тому що відкриття лібералізації валютного ринку за відсутності належної боротьби з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом, і, відповідно, за відсутності належних механізмів, пов’язаних із тим, що ці капітали можуть виводитися в офшорні зони, може бути для нас дуже загрозливим. Але цей механізм передбачений», – зазначив Несходовський.

  • Відповідні пункти набудуть чинності лише після того, як запрацює відповідний механізм, тому цей законопроект дійсно може сприяти руху капіталів та інвестуванню, додав він.
  • Щодо укріплення гривні, то ситуація складніша, оскільки слід розуміти, що валютний курс на сьогодні формується із суб'єктивних чинників, уточнив економіст.

Закон про валюту - крок до повної валютної лібералізаціїЯк змінювався курс гривні за останні 12 місяців?Гривня продовжує потроху відвойовувати в долара позиції, в той час як євро не перестає дорожчати. «Слово і Діло» підготувало огляд динаміки курсу валют в країні за останні 12 місяців.
8 серпня 2017, 08:30

«Ці чинники формуються, своєю чергою, на платіжному ринку, товарному. Враховуючи те, що в нас суттєво від’ємне торговельне сальдо й платіжний баланс вирівнюється лише за рахунок надходження коштів від заробітчан, говорити про те, що нові валютні правила вплинуть суттєво на укріплення гривні, поки складно», – пояснив експерт.

За його словами, укріплення валюти – питання не стільки закону, скільки ефективності самої економіки України й того, наскільки вона приваблива для інвесторів, кредиторів.

«З іншого боку, перевага законопроекту в тому, що відкриваються нові можливості, наприклад, купівлі іноземних цінних паперів. Документ потрібен. Таким чином ми інтегруємося в світове співтовариство.

Це позитивний фактор, бо за наявності валютних у тому числі бар’єрів, багато хто хоче перетнути їх.

У результаті іммігрує, перебуває там, тому що умови там створені набагато кращі, ніж в Україні», – резюмував Ілля Несходовський.

  1. Зауважимо, що попереднє валютне законодавство ухвалили 25 років тому, в лютому 1993 року.
  2. У НБУ в результаті ухвалення такого закону розраховують на збільшення зовнішньоекономічного обороту.
  3. Огляд динаміки курсу валют у країні за останні 12 місяців – у матеріалі за посиланням.

Источник: https://www.slovoidilo.ua/2018/03/23/pogljad/ekonomika/navishho-ukrayini-novyj-zakon-pro-valyutu-ta-vin-dast

Діє Закон про валюту та валютні операції

  • Закон про валюту - крок до повної валютної лібералізації
  • З 7 лютого 2019 року запрацювала нова система валютного регулювання разом із введенням в дію Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
  • Вона складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.

Дорожня карта валютної лібералізації розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду та передбачає суттєву лібералізацію валютного ринку. Мова йде про покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законодавчих актів, спрямованих на підвищення якості регулювання фінансового ринку та попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни.

  1. Відбудуться такі основні зміни:
  2. збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами зі 180 до 365 днів;
  3. скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
  4. скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції та запроваджується система е-лімітів (для здійснення господарської діяльності  юридичній особі не більше 2 млн. євро протягом календарного року);
  5. скасовується процедура реєстрації резидентами в НБУ зовнішніх запозичень;
  6. скасовуються спеціальні санкції за порушення строків розрахунків (індивідуальний режим ліцензування та призупинення зовнішньоекономічної діяльності);
  7. скасовується щоквартальне декларування валютних цінностей, доходів та майна, що знаходяться за межами України;
  8. дозволяється вільне використання резидентами рахунків в іноземних фінансових установах та здійснення через такі рахунки валютних операцій (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);
  9. дозволяється здійснення операцій за рахунками в українських фінансових установах юридичних осіб-нерезидентів.
  10. Відповідно до Закону №2473 ДФС як орган валютного нагляду здійснюватиме валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
See also:  Зміни до кпк на період дії карантину: аналіз закону, опублікованого 22 квітня 2020 року - protocol

Фінансова санкція за порушення строків розрахунків залишається незмінною. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого статтею 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором чи вартості недопоставленого товару.

Загальний розмір нарахованої пені обмежується і не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Нормативно-правовими актами НБУ збережено обов’язок продажу на валютному ринку надходжень в іноземній валюті. Також банки зобов’язані продати валюту у разі її купівлі та не використання валюти за призначенням, як було зазначено при її купівлі, а також у разі повернення резиденту передплати від нерезидента.

У випадку встановлення граничних строків розрахунків обмеження також стосуються не лише товарів, а й експорту послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав. На сьогодні діючим законодавством обмеження строків розрахунків при експорті послуг поширюється лише на транспортні і страхові послуги.

Також при зміні законодавства необхідно врахувати, що у разі не настання до 07 лютого 2019 року 180-денного строку розрахунків, який було встановлено Законом України №185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за здійсненими раніше експортно-імпортними операціями, банки продовжують здійснювати валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків відповідно до статей 12, 13 Закону № 2473 та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

Водночас, якщо граничні строки розрахунків по операціях з експорту та імпорту товарів, які були встановлені Законом №185 та які до моменту набрання чинності Законом №2473 було порушено, то застосовуються строки і відповідальність за їх порушення у відповідності до вимог Закону №185.

Источник: https://www.ukrainepravo.com/news/ukraine/v-ukrayini-diye-novyy-zakon-pro-valyutu-ta-valyutni-operatsiyi-/

summary

21 червня 2018 р., 17:55

Сьогодні Верховна Рада України підтримала історичну реформу валютного регулювання. За схвалення Закону “Про валюту і валютні операції” у другому читанні та в цілому проголосували 228 народних депутати.

Це рішення парламентарів дає Україні можливість здійснити довгоочікуваний перехід від застарілого та репресивного до свободи проведення валютних операцій без обмежень і за європейським зразком.

“Закон “Про валюту і валютні операції” створить комфортні, прозорі та безпечні умови для ведення бізнесу в Україні і відкриє двері іноземним інвесторам. А українці отримають право інвестувати в цінні папери на глобальних ринках та розміщувати кошти на рахунках будь-яких банків світу”, – підкреслив Голова НБУ Яків Смолій.

Схвалений Закон передбачає, що валютні обмеження будуть скасовані поступово, обережно і за наявності сприятливих макроекономічних умов, щоб не похитнути фінансову стабільність, до настання повної свободи проведення валютних операцій за принципом “дозволено все, що прямо не заборонено законом”. Разом з тим, його прийняття дає Національному банку “зелене світло” для більш швидкої лібералізації валютного регулювання. Найбільш болісні обмеження, наприклад, щодо інвестування за кордон та зовнішньоекономічних операцій, будуть скасовані одразу після набуття чинності Законом.

Водночас, зауважив Голова НБУ, Закон дозволить забезпечити цінову та фінансову стабільність і, відповідно, надійне бізнес середовище. Для цього схвалений Закон дає Національному банку можливість вчасно та ефективно реагувати на ознаки кризи і запобігати її розгортанню незалежно від її природи, відповідно до кращих практик центральних банків світу.

Зокрема, у Законі передбачено, що за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України та інших кризових явищ, що загрожуватимуть фінансовій стабільності, Правління Національного банку зможе приймати рішення про первинне запровадження заходів захисту. Ці обмеження будуть мати тимчасовий характер – до шести місяців.

Також Закон визначає, що для продовження строку дії валютних обмежень або запровадження нового, якщо з дня припинення дії аналогічного попереднього минуло менше ніж шість місяців, наявність ознак кризових явищ має бути підтверджена Радою Національного банку. Крім того, у Законі передбачено підзвітність та публічність Нацбанку під час запровадження заходів захисту, продовження строку їх дії і оцінки результативності їх запровадження.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців перехідного періоду з дня набрання ним чинності.

У тому числі, шість місяців перехідного періоду триватиме доопрацювання нормативно-правових актів Національного банку, після чого НБУ оприлюднить їх для завчасного ознайомлення громадськості.

Цей Закон буде введено в дію через 30 днів після оприлюднення відповідних нормативно-правових актів.

Источник: https://banksonline.com.ua/ukr/news/zakon-pro-valyutu-i-valyutnyye-operatsii-odobren

Валютна лібералізація: Що виграє населення і бізнес?

Валютна лібералізація: Що виграє населення і бізнес?

З відкритих джерел

  • З 7 лютого вступає в силу новий закон “Про валюту і валютні операції” (прийнятий у червні минулого року), який прийшов на зміну Декрету про валютне регулювання, який був прийнятий у далекому 1993 році.
  • Нові норми можна вважати валютною лібералізацією, але зміни не настільки значні, щоб суттєво і швидко поліпшити бізнес-клімат в країні.

Зміни у валютній політиці назрівали давно. Нагадаємо, валютні обмеження були введені ще в 2014 році і вони позиціонувалися як тимчасові заходи, спрямовані на подолання кризових явищ на валютному ринку.

  • Закон “Про валюту”: Плюси і мінуси валютної лібералізації

“Враховуючи, що в 2016-2018 роках економічна ситуація стабілізувалася, валютні резерви були відновлені на рівні початку 2014 року. Проведена реструктуризація за зовнішніми запозиченнями, виплати по них проводяться вчасно.

Український бізнес і іноземні інвестори розраховували на ослаблення наявних обмежень, які, на думку багатьох представників реального сектору економіки, почали стримувати розвиток української економіки”, – каже Олег Паракуда, партнер юридичної компанії SLS Group.

Ключовим досягненням змін у сфері валютного регулювання є перехід від декларацій до реальних кроків. Їх можна охарактеризувати як перехід від концепції “дозволено тільки те, що прямо передбачено законом” до “дозволено все, що не заборонено законом”.

Експерти в цілому позитивно оцінюють прийняті зміни. “Валютне законодавство стало більш структурованим – це буде мати ефект створення “зрозумілих правил гри”.

З іншого боку, в Україні звикли слідувати більше “букві закону”, а не “духу закону”, тому підвищується ризик, що на початковому етапі окремі платежі не будуть пропускати банки без додаткових пакетів документів від клієнтів”, – зазначає Віктор Шулик, директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating. 

Окремі обмеження давно слід було скасувати, оскільки їх ефективність сумнівна, а більшість норм були швидше подразниками, ніж ефективними інструментами. Це в першу чергу стосується операцій громадян з іноземною валютою – обсяги таких операцій незначні (1,5-2 млрд доларів на місяць) порівняно з валютними оборотами бізнесу.

За словами керуючого партнера юридичної фірми Pravovest Гліба Сегіди, валютна лібералізація несе більше послаблень для бізнесу, спрощуючи йому зовнішньоекономічну діяльність, ніж для населення. 

Але не треба забувати, що за НБУ залишається право вводити антикризові заходи, як і раніше. Тому все залежить від стабільності на валютному ринку. Якщо вона збережеться, то Нацбанк і надалі буде вводити послаблення. При девальвації гривні знову будуть вводитися ліміти, обмеження, але не більше ніж на півроку.

Кінцевою метою НБУ залишається зняття всіх обмежень на валютному ринку та перехід до режиму вільного руху капіталу, і регулятор пообіцяв поступово відмовитися від усіх заборон. Втім, це буде залежати від економічної ситуації в країні, а значить ситуація не дуже прогнозована. 

Як відзначають експерти, позитивних моментів від валютної лібералізації для населення небагато, бо найбільш некомфортні обмеження були зняті раніше (низький ліміт на купівлю, продаж тільки по паспорту).

За словами партнера компанії Kreston GCG Артема Ковбеля, їх всього декілька  – підвищення ліміту інвестицій за кордон з 50 тисяч доларів до 50 тисяч євро і можливість онлайн-покупки валюти.

Можна сказати, приємні дрібниці для аудиторії, яка не розлучається зі смартфоном. Це не тільки спрощує життя клієнтам і банкам, але і скорочує ризики крадіжки коштів.

Разом з тим збережений ліміт купівлі валюти населенням – еквівалент 150 тисяч гривень на день, але банківські метали з 7 лютого тепер можна купувати в такому ж обсязі (зараз в тиждень можна придбати не більше 100 грам золота).

“Приватбанк” вже збирається запустити безготівкову купівлю-продаж валюти в терміналах самообслуговування, банкоматах cash-in протягом найближчих трьох місяців. Разом з тим не всі банки відразу запустять нову послугу, деяким потрібно доопрацювати, а інші будуть вивчати попит.

“Населення отримає можливість здійснювати інвестиції за кордон без отримання індивідуальних ліцензій та проходження надмірно ускладнених бюрократичних процедур.

З набранням чинності закону індивідуальні ліцензії будуть замінені на систему електронних лімітів, встановлених на рівні 2 млн євро на рік для юридичних і 50 тисяч євро на рік для фізичних осіб.

See also:  Закон передбачає обов’язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів на всіх стадіях кримінального провадження, в тому числі і в касаційній інстанції (справа № 5-224кс(15)17, 23.11.17)

Для здійснення інвестицій з використанням системи електронних лімітів потрібно буде лише подати необхідні документи в банк і пройти процедури внутрішнього контролю. Новий закон фактично позбавив НБУ функцій ліцензування діяльності по інвестуванню за кордон у межах встановлених лімітів”, – пояснює Олег Паракуда.

В українців з'являється можливість інвестувати за кордон, вкладати в цінні папери іноземних компаній, розраховуватися в інвалюті за полісами страхування життя, а також купувати ОВДП безпосередньо (без участі банку-посередника).

Зі свого боку Гліб Сегіда додає до плюсів для населення збільшення ліміту на перекази за кордон в 10 разів – з 15 тисяч до 150 тисяч гривень в рік в еквіваленті без відкриття рахунку. Це пов'язано з тим, що близько 40% операцій з інвалютою відбуваються саме в зазначених межах. У той же час вони займають лише 2-3% обсягу валютних операцій.

Досить незначним позитивом є те, що відтепер можна без декларування провозити через кордон готівкову валюту або дорогоцінні метали на суму до 10 тисяч євро в еквіваленті. Зараз ця сума становить 10 тисяч доларів. Але на суму перевищення 10 тисяч євро більше не треба надавати документи про походження інвалюти або дорогоцінних металів.

Позитиви для бізнесу

Юридичним особам перепало більше бонусів. Збулася багаторічна мрія багатьох компаній – збільшено строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами. За словами Артема Ковбеля, раніше він становив 180 днів, тепер буде 365.

Якщо раніше компанія, що купує певний товар за кордоном, повинна була оплатити його за передоплатою, отримати і розмитнити товар протягом 180 днів, незважаючи на форс-мажори та інше (інакше будуть штрафи від НБУ), то тепер на це дали вдвічі більше часу.

Безсумнівний великий плюс для всіх юросіб, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність. При цьому вимога щодо обов'язкового продажу надходжень в інвалюті в розмірі 50% залишається.

Важливим нововведенням є скасування індивідуальних ліцензій на валютні операції і їх заміна електронними лімітами – для юросіб це 2 млн євро на рік. Це стане просто величезною підмогою в роботі багатьох компаній. Раніше для кожної покупки акцій на іноземних біржах чи переведення грошей на зарубіжний рахунок доводилося отримувати ліцензію від НБУ.

Термін її видачі при цьому міг займати кілька місяців. Тепер всього бюрократичного лушпиння просто не буде. Потрібно буде лише отримати від будь-якого банку електронну ліцензію.

Не менш важливим є скасування процедури реєстрації зовнішніх позик. “Суть процедури в тому, що компанія, яка отримала кошти з-за кордону, зобов'язана відзвітувати про це державі. Весь цей процес досить складний і громіздкий, займає багато часу. Але тепер компанії вільні від цього, що повинно стимулювати приплив капіталу в Україну. Або хоча б його спростити”, – підкреслює Артем Ковбель.

  • Як заробити на золоті в Україні

  1. У свою чергу Гліб Сегіда також виділяє те, що тепер можна купувати і накопичувати інвалюту на рахунках для виплат за боргами у валюті, і укладати валютні форварди для хеджування експортно-імпортних і боргових операцій, зокрема валютних свопів та NDF (форвард без поставки).

Також скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями на суми до 150 тисяч гривень. Але це більше приємна новина для банкірів, у яких стане менше бюрократичних процедур. 

З іншого боку, якщо для малого бізнесу відсутність моніторингу за операціями, що не перевищує 150 тисяч гривень це плюс, то середні і великі компанії оперують куди більшими сумами. Для них подібна зміна нічого не змінить.

Згідно з законом, весь контроль за фінансовими операціями покладено на банки. Вони вирішують, пропускати вашу валютну операцію чи ні. Це може призвести до посилення контролю, а не навпаки.

Адже за проведення сумнівних транзакцій на банки будуть накладатися великі штрафи і санкції, фінустанови будуть всіма силами уникати цього, в тому числі за допомогою вимог від клієнта максимуму документів, що підтверджують законність його фінансових операцій.

“Ще належить побачити на практиці, як банки будуть трактувати норми закону та підзаконних актів. Я очікую, що з лютого спроститься “бюрократія” по дрібних операціях (населення і МСБ), тоді як по великих операціях ЗЕД мало що зміниться”, – додає Віктор Шулик.

Втім, валютні зміни далекі від повної лібералізації. За словами Олега Паракуда, ще залишаються принципові обмеження для бізнесу, серед яких обмеження на репатріацію дивідендів в інвалюті, продаж корпоративних прав і нелістингових цінних паперів, надання кредитів у нацвалюті нерезидентам, купівля валюти за рахунок кредитних ресурсів та інше.

Український бізнес розраховує, що у зв'язку з поліпшенням макрофінансових показників ці обмеження будуть зняті найближчим часом і введений поживний режим вільного руху капіталів. Мінусом є і те, що Нацбанк вирішив не переглядати ліміти на репатріацію дивідендів іноземних компаній (до 7 млн євро в місяць) та інвестицій (5 млн євро на місяць).

  • У цілому валютна лібералізація частково сприятиме ліквідації схем, які до останнього часу використовувалися при транзакціях і зовнішньоекономічних контрактах.
  • Також вона сприятиме залученню в країну іноземних інвестиції, бо валютні обмеження не викликали в іноземного бізнесу бажання інвестувати в Україну.
  • З іншого боку, перекіс у надходженні валютних коштів з-за кордону може в короткостроковому періоді впливати на курс гривні.
  • Юрій Григоренко
  • Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику “Думка”, ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Источник: https://ua.112.ua/statji/valiutna-liberalizatsiia-shcho-vyhraie-naselennia-i-biznes-479446.html

Закон про валюту і валютні операції: «перше наближення». Бухгалтер 911

Валютне законодавство. Цей Закон покликаний замінити Декрет № 15-93** і Закон № 185***. Окрім них, з 07.02.2019 р. будуть відправлені у небуття й інші нормативні документи сфери валютного регулювання. Повний перелік відкликаних (а також змінених) нормативно-правових актів знайдете в ст. 16 Закону № 2473.

З уведенням у дію цього Закону валютне регулювання здійснюватиметься за допомогою власне Закону № 2473, інших законів України та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону.

Причому питання здійснення валютних операцій, засади валютного регулювання і нагляду регулюватимуться виключно Законом № 2473.

Основні положення Закону. Згідно з PR-кампанією цього Закону його благородна місія — введення повної лібералізації на валютному ринку України, вільного руху капіталу й інших валютних цінностей, правового забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій на території нашої держави. Закон обіцяє відкрити широкі можливості всім учасникам валютного ринку. Так, для банків — проводити валютні операції без додаткових ліцензій, для представників бізнесу — отримувати кредити в нерезидентів без їх реєстрації, а для звичайних громадян — інвестувати валютні цінності за кордон без індивідуальних ліцензій НБУ.

Порівняно з нині чинним Декретом № 15-93, який, за словами голови держави, забороняє все і базується виключно на радянській моделі регулювання валютного ринку, новий Закон повинен «дозволяти все, що не заборонено». У тому числі спростити виведення і виплату дивідендів; відкриття рахунків.

При цьому заборонені будуть лише операції, передбачені законами України, що регулюють відносини у сфері забезпечення національної безпеки; запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення; виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, а також випадків введення НБУ заходів захисту.

Давайте ж розглянемо ключові положення Закону.

НБУ буде уповноважений оперативно застосовувати найефективніші інструменти у відповідь на кризові явища. Саме в цьому полягає принцип ризикоорієнтованості, прозорості, достатності та ефективності валютного регулювання, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 2473.

Продовження дії вжитих заходів стане можливим лише при подальшій наявності ознак кризи, яку повинна буде підтверджувати Рада НБУ.

  • 1) обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті в межах, передбачених нормативно-правовими актами НБУ;
  • 2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (регулюванню цього питання присвячена ст. 13 Закону № 2473);
  • 3) встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу;
  • 4) запровадження дозволів та/або лімітів на проведення окремих валютних операцій;
  • 5) резервування коштів за валютними операціями;

6) заходи відповідно до ст. 71 Закону про НБУ****, виключний перелік яких визначається нормативно-правовими актами НБУ.

Упроваджувати такі заходи регулятор буде за допомогою окремих постанов Правління НБУ.

Також Закон передбачає відсутність валютних обмежень у «спокійний» для економіки час. Такі обмеження, як передбачено, вводитимуться в дію тільки з метою подолання або запобігання кризі і лише на короткий строк.

Але знову ж таки, як буде на практиці — велике питання.

Незважаючи на взятий курс на лібералізацію, не обійдеться без валютного нагляду з боку органів і агентів валютного нагляду (згідно зі ст. 11 Закону № 2473).

Органи валютного нагляду будуть представлені НБУ та ДФСУ, в той час як агентами валютного нагляду будуть уповноважені установи (а саме банки, небанківські фінансові установи й оператори поштового зв’язку, що отримали ліцензію НБУ).

Органи валютного нагляду зможуть проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства суб’єктами здійснення таких операцій.

Санкції за порушення валютного законодавства і порядок їх застосування наведені в ст. 14 та 15 Закону.

Обговорюваний Закон, на думку його авторів, повинен стати необхідною передумовою здатності НБУ підтримувати цінову стабільність, відсутності значних коливань курсу гривні, збільшення привабливості України для іноземних інвесторів, валютної лібералізації та економічного зростання.

Як же буде насправді — покаже час… Але одягати «рожеві окуляри» у зв’язку з прийняттям Закону, напевно, дещо передчасно.

Источник: https://i.Factor.ua/ukr/journals/buh911/2018/july/issue-30/article-37942.html

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*