Закон україни про вищий антикорупційний суд: коротка аналітика

Закон України Про Вищий антикорупційний суд: коротка аналітика

13 червня, 17:06

  • Офіційне видання Верховної Ради “Голос України” опублікувало закон “Про Вищий антикорупційний суд”.
  • Відтак, уже 14 червня він набуде чинності – наступного дня після оприлюднення.
  • Між тим, “Центр протидії корупції” повідомляє, що в оприлюдненому тексті закону з'явилася правка, яку голова комітету правової політики та правосуддя Руслан Князевич не зачитував у сесійній залі перед ухваленням закону і яку не обговорювали в комітеті.
  • Ця правка встановлює, що апеляції щодо справ НАБУ, які суди вже розглядають зараз, розглядатимуть у судах загальної юрисдикції, а не в Антикорупційному суді.

Закон України Про Вищий антикорупційний суд: коротка аналітика

Ця норма була в тексті правок до закону, розданому в комітеті за годину до голосування, але її не було у запропонованій комітетом редакції порівняльної таблиці до другого читання.
Закон України Про Вищий антикорупційний суд: коротка аналітика

Голова правління ЦПК Віталій Шабунін вважає, що “ця норма – це амністія для всіх ТОП-корупціонерів, чиї справи вже в судах”.

“Це зміна попередніх домовленостей і тексту самого законопроекту прямо перед голосуванням. У погодженій таблиці, викладеній на сайті Верховної Ради, цієї правки не було, і апеляція мала бути в Антикорупційному суді”, – обурився він.

Популярні новини зараз Показати ще

“Тепер же справи Мартиненко, Насірова  та інших одіозних ТОП-посадовців так і залишаться в звичайних судах та, як ми розуміємо, будуть “злиті”, – заявив Шабунін.

Голова Transparency International Україна Ярослав Юрчишин підтримав його: “Необхідно  терміново виправити цю помилку,  проголосувавши за відповідні зміни до закону”.

“Ухвалена норма відкладає винесення остаточних рішень по справах НАБУ ще на кілька років. Ця норма означає, що саме тому президент має невідкладно подати зміни до закону та виправити цю помилку”, – заявив він.

Варто відзначити, що раніше президент Петро Порошенко підписав закон про створення Аyтикорупційного суду. Таким чином, документ набув чинності.

Закон України Про Вищий антикорупційний суд: коротка аналітика

“У вашій присутності я підписую закон України про Вищий антикорупційний суд України”, — сказав Порошенко на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в Києві.

Ключова вимога МВФ

Процес затвердження створення Антикорупційного суду тривав 2,5 роки. Створити антикорупційний суд закликали і глави МЗС країн G7. Також це є умовою для отримання фінансової допомоги від МВФ.

  1. Після чотирьох сесійних днів розгляду поправок і кількох місяців переговорів з Міжнародним валютним фондом і Венеціанською комісією, спірною залишалася правка щодо повноважень Громадської ради у процесі добору суддів, яку так і не узгодили з МВФ.
  2. Згідно з рішенням комітету Ради з питань правової політики та правосуддя, ухваленим 7 червня, до складу громадської ради входитиме не менше 3 міжнародних експертів.
  3. Створення Антикорупційного суду
  • одна з вимог міжнародних партнерів України для подальшої співпраці. Серед його запланованих функцій 
  •  розслідування справ Національного антикорупційного бюро щодо корупції серед високопосадовців.  Серед інших вимо
  • підвищення цін на газ для населення та створення ринку землі.

Антикорупційний суд в Україні

Як відомо, 7 червня Верховна рада підтримала законопроект №7440 про створення в Україні Вищого антикорупційного суду. За відповідне рішення у другому читанні проголосували 315 народних депутатів.

Ухвалення Закону про Антикорупційний суд підтримає економіку УкраїниНагадаємо, раніше портал “Знай.ua” повідомляв, що Парубій підписав закон про Антикорупційний суд.

Закон про Антикорупційний суд набув чинності

Закон України Про Вищий антикорупційний суд: коротка аналітика

  • В Україні в четвер, 14 червня, набув чинності закон про Вищий антикорупційний суд.
  • Напередодні він був опублікований в офіційній газеті Верховної Ради Голос України, а на наступний день після публікації, відповідно до закону, набуває чинності, пише «Слово і Діло».

Антикорупційний суд почне роботу після призначення за результатами конкурсу щонайменше 35 суддів, хоча б 10 з яких повинні бути суддями Апеляційної палати. Гранична кількість суддів буде визначена пізніше.

Антикорупційному суду будуть підсудні кримінальні провадження у корупційних злочинах, підслідних Національному антикорупційному бюро, тільки в тому випадку, якщо розмір предмета злочину або завданих збитків в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний момент – 881 тис. гривень).

  1. Також закон передбачає створення Громадської ради міжнародних експертів, який зможе ветувати кандидатури на посади суддів Антикорупційного суду.
  2. Рада створюється терміном на 6 років Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) і є її допоміжним органом.
  3. Члени Ради призначаються на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.
  4. Членами Громадської ради можуть бути призначені громадяни України або іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, досвід роботи в інших країнах не менше 5 років з процесуального керівництва або здійснення судочинства в справах, пов'язаних з корупцією.

Члени Ради будуть отримувати винагороду в розмірі посадового окладу судді Верховного Суду (зараз – 132,2 тис. гривень), а також компенсацію проживання і проїзду (для непроживаючих в Україні).

  • Рада збирає, перевіряє і аналізує інформацію про кандидатів і надає її ВККС.
  • За ініціативою щонайменше 3 членів Ради скликаються спільно з ВККС засідання.
  • Рішення про відповідність кандидата необхідною вимогою приймається більшістю від загального складу (16 – ВККС і 6 – Рада експертів, всього – 22) за умови, що за таке рішення проголосували щонайменше половини членів Ради (3 з 6).
  • Крім того, встановлюються додаткові гарантії безпеки суддям.
  • Зокрема, суддям Антикорупційного суду, а в разі потреби також членам їхніх сімей надається цілодобова охорона від Служби судової охорони.
  • Житло судді оснащується охоронною сигналізацією і тривожними кнопками сигналізації.
  • Суддею Антикорупційного суду може стати громадянин України, який має стаж роботи на посаді судді, адвоката або науковий стаж (у сукупності – щонайменше 7 років).
  • Не можуть бути призначені суддями Вищого антикорупційного суду особи, які протягом 10 років, що передують призначенню, працювали в правоохоронних органах (в тому числі НАБУ і САП) або займали політичні посади.
  • Нагадаємо, у четвер, 7 червня, Верховна Рада 315 голосами підтримала створення Вищого антикорупційного суду.

Деякі положення даного законопроекту в другому читанні були змінені в результаті консультацій з МВФ. Найбільш дискусійною була норма про вирішальну роль громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів.

Вр ухвалила закон про вищий антикорупційний суд

Закон України Про Вищий антикорупційний суд: коротка аналітика

Верховна Рада схвалила в другому читанні і в цілому президентський законопроект (№7440) про Вищий антикорупційний суд.

Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за таке рішення проголосували 315 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту в четвер.

Зокрема, фракція партії “Блок Петра Порошенка” дала на підтримку законопроекту 123 голоси, “Народний фронт” – 70, “Самопоміч” – 22, “Батьківщина” – 14, “Опозиційний блок” і “Радикальна партія Олега Ляшка” – по 2 голосу кожен. Групи “Воля народу” і “Відродження” дали 18 та 21 голос на підтримку законопроекту відповідно.

Деякі положення законопроекту в другому читанні були змінені в результаті консультацій з МВФ. Найбільш дискусійною була норма про вирішальну роль громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів.

  • Закон визначає порядок проведення конкурсу з відбору антикорупційних суддів.
  • Претенденти на посаду судді подаватимуть до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) документи для участі в конкурсі.
  • Для оцінки доброчесності кандидатів та допомоги в підготовці рішення щодо призначення суддів ВККС на 6 років сформує громадську раду міжнародних експертів.
  • Згідно з остаточними поправками, рада буде складатися з шести членів, а не семи, як це передбачала редакція законопроекту до другого читання.
  • Членів громадської ради призначатиме ВККС на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.
  • Глава комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич з трибуни парламенту перед голосуванням озвучив механізм, як ВККС і рада міжнародних експертів будуть оцінювати відповідність кандидатів в антикорупційні судді встановленим критеріям професійної етики і доброчесності.
  • З ініціативи не менше трьох членів громадської ради міжнародних експертів проводиться спільне засідання ради і ВККС для розгляду питання по конкретному претенденту.
  • Рішення щодо відповідності такого кандидата критеріям доброчесності приймається більшістю від загального складу ВККС і членів громадської ради міжнародних експертів за умови, що за нього проголосували не менше половини членів цієї ради.
  • Крім того, за запитом не менш ніж трьох членів громадської ради перед спільним спеціальним засіданням ВККС і ради може проводитися попередню співбесіду з кандидатами в судді Вищого антикорупційного суду, в якому мають взяти участь не менше 6 членів ВККС.

За словами Р.Князевича, після такої співбесіди може і не виникати необхідність спеціального спільного засідання.

Розмір винагороди члена громадської ради міжнародних експертів встановлюється в розмірі посадового окладу судді Верховного суду. Члени ради, які не проживають постійно в Україні, будуть мати право на компенсацію витрат на проживання та переїзд.

У законі прописано, в якому випадку кандидату віддадуть перевагу, якщо під час конкурсу у нього однакові позиції в рейтингу з конкурентами.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) буде здійснювати правосуддя як перша і апеляційна інстанція в кримінальних виробництвах щодо злочинів, віднесених до його підсудності.

Згідно з текстом законопроекту в редакції другого читання, Вищому антикорупційному суду будуть підпорядковуватися кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, передбачених в примітці ст.45 (1) Кримінального кодексу України, ст. 206 (2), 209, 366 (1) Кримінального кодексу.

See also:  Встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади під час розгляду справ про відшкодування шкоди – позиція вп вс

Серед спеціальних вимог до претендентів на посаду антикорупційного судді – відповідність одному з критеріїв: стажу роботи суддею не менше 5 років, вчений ступінь у сфері права і 7 років стажу наукової роботи, досвід діяльності адвоката, зокрема протягом 7 років представництво в суді або захисту від кримінального обвинувачення або сукупний 7-річний стаж у вищевказаних напрямках.

Є і значний перелік обмежень, коли досвід попередньої роботи не дозволяє претендувати на посаду судді.

Зокрема, це робота останні 10 років в правоохоронних органах України, робота на політичних посадах, наявність представницького мандата, перебування в керівних органах або договірних відносинах з політичною партією останні 5 років.

Крім того, суддями антикорупційного суду не зможуть стати особи, які були членами ВККС або Вищої ради юстиції до вступу в силу закону “Про відновлення довіри до судової влади” і входили до складу Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель до створення електронної системи закупівель.

  1. У законі прописаний порядок забезпечення охорони судді, його сім'ї і житла.
  2. Закон передбачає, що в колегії, як першої, так і апеляційної інстанції, повинен бути один суддя зі стажем роботи 5 років на аналогічній посаді, якщо такий є.
  3. Цей закон передбачає, що протягом 12 місяців з моменту набуття ним чинності буде сформований Вищий антикорупційний суд, який почне свою роботу за умови призначення за результатами конкурсу не менше 35 суддів, зокрема щонайменше 10 – апеляційної палати.
  4. Закон набуває чинності наступного дня після публікації, за винятком деяких положень, які набирають чинності з початком роботи Вищого антикорупційного суду.

Все, що потрібно знати про Вищий антикорупційний суд в Україні

Закон України Про Вищий антикорупційний суд: коротка аналітикаВсе, що потрібно знати про Вищий антикорупційний суд в Україні. ombudsman.gov.ua

Не минуло й двох з половиною років з перших розмов про запровадження фінального антикорупційного органу в Україні, як парламентарії 315 голосами нарешті підтримали законопроект 7440. Так учора, 7 червня, у ВР запустили процес створення Вищого антикорупційного суду.

Що таке антикорупційний суд та для чого він потрібен? Чому він важливий для України та який механізм підбору суддів? Хто ухвалюватиме рішення про прийняття їх на посади? Коли суд почне працювати? Та про що на радощах ухвалення законопроекту забули сказати у ВР? Відповіді на ці та інші питання шукав “Український інтерес”.

Антикорупційна система і місце в ній антикорупційного суду

Тільки ледачий народний обранець не назвав антикорупційний суд “завершальною ланкою в антикорупційній системі України”. Ми вже маємо Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) та Національну агенцію з питань запобігання корупції (НАЗК). Усі ці інституції співпрацюють, але мають різні функції та завдання.

Працівники НАЗК – фіксують порушення, можуть вимагати офіційних пояснень, ініціювати розслідування, вимагати документи чи інші матеріали для проведення перевірок і в цілому формувати державну антикорупційну політику.

Працівники НАБУ – проводять обшуки, можуть отримувати доступ до секретних документів для проведення розслідувань. За необхідності можуть опечатувати приміщення, каси, сховища тощо.

Мають представляти інтереси держави під час слухання міжнародних справ, а також носити та за необхідності застосовувати вогнепальну зброю.

Та найголовніше вони мають доступ до представників найвищих щаблів влади міністрів, депутатів, прокурорів тощо.

А представники САП контролюють роботу детективів НАБУ під час обшуків та можуть виступати в суді захищаючи інтереси держави чи окремих громадян у справах про корупцію.

Простіше кажучи, НАЗК – робить “профілактичні” заходи та контролює, НАБУ – веде розслідування виявлених НАЗК порушень, а САП – перевіряє розслідування НАБУ та представляє їх у суді.

І тепер в Україні має запрацювати останній орган, за рішеннями якого каратимуть тих, кого перевіряє НАЗК і проти кого ведуть розслідування у НАБУ. Власне це – Вищий антикорупційний суд (ВАС).

Для чого потрібен антикорупційний суд та у чому суть?

Ця інституція фактично була частинкою годинника, якої не вистачало для того, щоб його запустити. Найближчим часом до системи антикорупційних органів більше нічого додавати не будуть. Важливо, щоб вже створені інституції  запрацювали злагоджено та ефективно.

“Протягом останніх двох тижнів у законопроект намагались додати такі поправки, які суперечили вимогам МВФ та Венеційської комісії. Але ці поправки не буди ухвалені.

У законі лишились ключові речі: критерії відбору суддів, мінімальна кількість суддів, підслідності суддів і головне – міжнародні експерті ради матимуть ключову роль у підборі суддів”, – коментує ухвалений закон один з найперших лобістів законопроекту народний депутат Мустафа Наєм.

Затверджувати кандидатури суддів Антикорупційного суду буде загальна комісія з 22 членів. Серед них 16 людей – це члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), ще 6 – Рада міжнародних експертів. Для подолання вето необхідно 12 голосів, де щонайменше три – це голоси членів Ради міжнародних експертів.

До речі, за словами першого заступника голови комітету з питань правової політики та правосуддя Леоніда Ємця, міжнародні організації вимагали для затвердження судді на посаду голос лише одного міжнародного експерта. Водночас в ухваленій редакції закону таких голосів потрібно щонайменше три.

“Окрім цього, жоден міжнародний експерт не поставить під сумнів власну, роками напрацьовану, репутацію, віддавши голос за недостатньо кваліфікованого кандидата. А кожен член міжнародної ради, щоб туди потрапити повинен мати щонайменше 5 років досвіду роботи в міжнародних організація по боротьбі з корупцією”, – впевнений Ємець.

Серед правок, які ухвалили, наприклад, під час останнього розгляду комітету – поправка щодо вето. Йдеться про те, що в той момент, коли суддю комісія визнає не доброчесним і накладає вето, тобто кандидат не набирає 12 голосів – він автоматично вибуває з конкурсного процесу. До цього було не зрозуміло, що відбувається з таким кандидатом.

Щодо кількості суддів, вирішили, що спершу мають відібрати 35. Але їх може з часом стати більше, якщо буде забагато справ. Ті, кого добиратимуть, також пройдуть такий відбір, як і перші п’ять десятків суддів.

У Центрі протидії корупції перелічують ще кілька таких основних пунктів закону:

  • Вищий антикорупційний суд діятиме як суд першої інстанції. Тобто, апеляції розглядатиме цілком відокремлена Апеляційна палата цього ж суду, касаційною інстанцією залишиться Верховний Суд.
  • Усім суддям надаватимуть цілодобову охорону. За їх прохання, таку охорону отримають і членам їхніх сімей та навіть просто близькі люди.
  • Новостворений суд займатиметься лише справами топ-корупції, які вже розслідувало НАБУ. Передати ці справи до іншого суду неможливо. Але це не стосується справ, які до створення ВАСу почали вести інші суди.
  • На посади ж антикорупційних суддів можуть претендувати як судді, так і адвокати та науковці. Невиправдані вимоги, на кшталт, міжнародного досвіду із закону виключили. Водночас суддівський досвід у кандидатів стане пріоритетом.

За прогнозами різних народних обранців, Антикорупційний суд можна сформувати за період від 3 до 8 місяців. За процедурою ж, виписаною в законі “Про суд і судоустрій” на цей процес знадобиться щонайменше 7 місяців. Більше деталей буде відомо вже після того, як законопроект підпише Президент і його текст оприлюднять на сайті Верховної Ради. За цим можна слідкувати тут.

Реакція міжнародної спільноти

За словами представниці президента у ВР Ірини Луценко, ухвалення цього законопроект – ще одне підтвердження надійності України, як партнера для міжнародних організацій.

“Україна бере на себе не лише економічні та політичні зобов’язання, а й фінансові. Тобто, якщо ми беремо відповідальність за якийсь процес, то доводимо його до кінця. Ми отримуємо велику підтримку із закордону, тож маємо демонструвати повагу до вимог наших партнерів, зокрема й ухваленням таких законів”, – говорити Луценко.

З її слів, це одна з двох головних вимог для отримання траншу від МВФ. Друга – збалансування тарифів на газ, тобто фактичне їх підвищення. Водночас пані Луценко зазначила, що це зона відповідальності уряду, зокрема прем’єр-міністра, який безпосередньо веде перемовини з міжнародними партнерами.

У німецькому уряді вже привітали український парламент з ухваленням рішення про створення антикорупційного суду.

“Це важливий крок на шляху реформ та сигнал рішучості у боротьбі з корупцією. Німеччина є на боці України і надалі підтримуватиме курс реформ”, – йдеться у офіційній заяві МЗС ФРН.

Окрім Німеччини, з ухвалення закону про Антикорупційний суд Україну привітали у Венеційській комісії .

“З великим задоволенням – сказав би навіть, з великою радістю, – я дізнався про сьогоднішнє рішення Верховної Ради схвалити закон про Вищий антикорупційний суд. Згідно з повідомленнями, схвалений закон відповідає рекомендації Венеціанської комісії”, – йдеться у заяві президента Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.

Варто нагадати, що коли Президент України Петро Порошенко вніс на розгляд ВР законопроект у грудні 2017-го і ухвалили в першому читанні, від міжнародних організацій одразу почався шквал критики.

 У МВФ, Світовому банку та ЄС заявили, що президентський законопроект про Антикорупційний суд порушує зобов’язання України і не відповідає вимогам Венеціанської комісії.

Порошенко ж запевнив, що до другого читання у ВР законопроект удосконалять.

Українські ж експерти на народні депутати називали поданий Президентом проект закону “сирим” та таким, що передбачає створення “ручного суду Порошенка”.

Що ще потрібно, щоб суд запрацював?

Проект закону, який нарешті ухвалили є основним і в ньому вказані всі деталі, від відбору суддів до процесу роботи інституції. Водночас, для того, щоб установа після формування штату почала працювати, Президент України Петро Порошенко має згідно Конституції подати закон з одного речення: передбачити створення Вищого антикорупційного суду із місцезнаходженням у Києві.

See also:  Могут ли протоколы нацполиции быть доказательством коррупции: анализ законодательства

Підготувала Ганна Веретенник, Український інтерес

Закон про Антикорупційний суд набув чинності

Днем раніше документ був оприлюднений на сайті парламентського видання “Голос України”.

Як повідомлялося, 9 червня Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон “Про Вищий антикорупційний суд”, ухвалений парламентом 7 червня. 11 червня закон підписав Президент Петро Порошенко.  

Документ визначає засади організації та діяльності ВАС як вищого спеціалізованого суду в системі судоустрою, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їхньої діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду. 

Згідно з законом, ВАС здійснюватиме правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності), а також шляхом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.

Рада постановила, що суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Тобто його підсудність збігається з підслідністю Національного антикорупційного бюро України.

Згідно із законом, кримінальне провадження у ВАС здійснюється як у суді першої інстанції, так і в апеляційному порядку – колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, “крім випадків коли жодний такий суддя в цьому випадку не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав”.

Парламент також підтримав положення, що кількість суддів цього суду визначається відповідно до Закону “Про судоустрій та статус суддів”.

Читайте також: У комітеті ВР пояснили правку про апеляцію до закону про Антикорупційний суд

Законом встановлений перелік вимог до кандидатів в антикорупційні судді.

Кандидати повинні володіти знаннями, практичними навичками та відповідати одній з чотирьох спеціальних вимог, зокрема мати: стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років; науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років; сукупний стаж (досвід) судді, правознавця чи адвоката щонайменше сім років.

З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям професійної етики, доброчесності, тощо утворюється громадська рада міжнародних експертів у складі 6 членів, які призначаються ВККС виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.

Членам ради експертів на час участі у процедурі відбору кандидатів у судді встановлюється винагорода у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду, що становить 75 прожиткових мінімумів, або 127 тис. грн.

Закон набрав чинності на насутпний день після його опублікування, крім змін до статті 343 ККУ, які набирають чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону є однією з вимог для надання Україні чергового траншу МВФ. Фонд на консультаціях із погодження положень законопроекту наполягав на “вирішальному впливові” на відбір кандидатів у судді громадської ради міжнародних експертів.

В україні набув чинності закон про вищий антикорупційний суд

Впродовж року мають створити новий суд відповідно до цього закону

З відкритих джерел

В Україні набув чинності закон № 2447-VIII про Вищий антикорупційний суд. Вчора документ опублікували в офіційному парламентському виданні “Голос України”.

Закон зобов'язує протягом року сформувати Антикорупційний суд, до складу якого мають увійти принаймні 35 суддів, з яких хоча б 10 – представники Апеляційної палати. Документ пропонує президентові внести до Ради проект закону безпосередньо про утворення нового суду.

Протягом місяця після призначення 35 суддів найстарший з них має скликати збори, на яких визначать дату початку роботи органу та вирішать організаційні питання.

Суддів Антикорупційного суду обиратиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) за допомогою шести членів Ради міжнародних експертів. Тож спочатку треба створити цю Раду.

Членів Громадської ради міжнародних експертів визначить ВККС виключно з кандидатур, які запропонують міжнародні організації, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання корупції. Коли кандидатів буде щонайменше 12, ВККС обере представників Громадської ради на відкритому засіданні.

Міжнародними експертами зможуть стати як іноземці, так і громадяни України. Вимоги – бездоганна ділова репутація, високі моральні якості та досвід роботи за кордоном від 5 років зі здійснення процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді чи здійснення судочинства у справах щодо корупції.

Членів Ради міжнародних експертів призначають на два роки без права знову обіймати таку посаду. Їм виплачуватимуть винагороду з державного бюджету на час участі у процедурах відбору суддів. Сума дорівнює посадовому окладу судді Верховного суду, а це 132 тис. 150 грн у поточному році. Якщо людина проживає за кордоном, має право на компенсацію витрат на житло та переїзд.

Коли буде обрано шістьох членів Громадської ради міжнародних експертів, можна буде переходити до відбору суддів Антикорупційного суду.

Принцип наступний. ВККС оголошує відбір кандидатів, охочі подають документи, ВККС перевіряє їх і допускає до відбіркового іспиту, потім – перевірка на предмет корупції. Ті, хто пройшов цей етап, проходять спецпідготовку та складають відбірковий іспит. За результатами ВККС публікує офіційний перелік кандидатів.

Протягом всього цього часу Рада міжнародних експертів збирає та аналізує інформацію про кандидатів, що її надає ВККС.

Троє міжнародних експертів можуть ініціювати спеціальне спільне засідання, якщо є сумніви у відповідності кандидата посаді.

Перед спільним засіданням ВККС та цієї Ради за запитом трьох міжнародних експертів можуть провести попередню співбесіду із кандидатами, причому там мають бути присутні всі шестеро членів Громадської ради.

“Сумнівний” кандидат зможе обійняти посаду судді Антикорупційного суду, якщо його підтримають на спільному засіданні принаймні 9 представників ВККС та щонайменше троє міжнародних експертів.

Судді Вищого антикорупційного суду повинні мати досвід роботи на посаді судді від 5 років або на посаді адвоката 7 років, або наукової діяльності у галузі права від 7 років. Є ще варіант сукупного стажу на посаді судді/науковця у галузі права щонайменше 7 років. Також у такого судді мають бути знання і навички для здійснення судочинства у корупційних справах.

Не зможуть стати суддями Антикорупційного суду колишні співробітники правоохоронних органів, НАБУ, НАЗК, Антимонопольного комітету, Рахункової палати, Фіскальної служби, Держслужби фінансового моніторингу, ВККС, Вищої ради юстиції тощо.

Суддів Антикорупційного суду планують захищати, а за заявою – і членів їхніх родин (пов'язаних з ними спільним побутом, дружин/чоловіків, дітей та людей, які перебувають під опікою судді).

Передбачені законом зміни до Кримінального процесуального кодексу набудуть чинності, коли почне діяти Вищий антикорупційний суд. Зокрема, там йдеться про підсудність нового органу. Також там є розкритиковані Transparency International норми, відповідно до яких апеляції щодо справ НАБУ буде розглядати не Апеляційна палата Антикорупційного суду, а суди загальної юрисдикції.

Антикорупційна осінь. Про Вищий антикорупційний суд в деталях

5 вересня розпочинає свою роботу Вищий антикорупційний суд. Хто став суддями цієї екстраординарної інституції? Які справи вони будуть розглядати і кого судити? Ключові факти та відповіді в блозі партнера VB PARTNERS, Дениса Бугая.

7 червня 2018 року був прийнятий закон «Про вищий антикорупційний суд» (ВАСУ). Менше ніж за рік, 11 квітня 2019, новообрані судді вже прийняли присягу, обрали керівництво суду та розпочали підготовку до здійснення правосуддя.

Навіщо суд створений, кого він буде судити?

Антикорупційний суд розглядає справи щодо корупційних та пов’язаних із ними злочинів, які відносяться до компетенції Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

Тобто, справи, щодо ТОП чиновників – Президента, депутатів, міністрів, керівників органів влади, губернаторів, прокурорів, суддів, керівників державних підприємств.

 У периметр уваги НАБУ потрапляють і звичайні громодяни, бізнесмени та юридичні особи, але лише якщо вони були учасниками подій, що розслідуються.

Суд складається з  38 суддів: 11 з них –  Апеляційна палата (розглядають скарги на рішення першої інстанції), 21 суддя – перша інстанція, 6 – слідчі судді.

Останні – це судді, які розглядатимуть клопотання детективів під час проведення слідства (дозволи на обшук, доступ до предметів та документів, запобіжні заходи, арешти майна та коштів).

Саме від них залежитиме, де будуть утримуватися підозріванні – у СІЗО чи під домашнім арештом. Вони також будуть визначати розміри застав.

Чотири інструменти мають гарантувати атикорупційність та незалежність нового суду:

  • складний відбір з залученням міжнародних експертів;
  • бюджетна незалежність;
  • висока суддівська винагорода (з урахуванням різних доплат до 160 000 грн.);
  • безпрецедентні заходи безпеки (при необхідності судді та члени їх родини забезпечуються охороною, аж до можливості тимчасового проживання на окремій секретній території, що охороняється).

Коли суд почне розглядати справи?

Суд безпосередньо розпочне свою роботу 5 вересня. Так вирішили судді на своїх зборах. Цей час потрібний, щоб технічно та організаційно підготувати суд до здійснення правосуддя.

  • Із зазначеної дати (1) всі інші суди припиняють приймати клопотання, обвинувальні акти, апеляційні скарги, які підсудні ВАСУ, (2) нерозглянуті клопотання мають передаватися до ВАСУ, (3) всі кримінальні провадження незалежно від стадії розгляду пересилаються до ВАСУ.
  • Якщо узагальнити – всі справи, підслідні НАБУ, незалежно від стадії та місця розгляду, автоматично передаються до Антикорупційного суду, і подальші процесуальні дії можливі лише у цьому суді.
  • Загалом, на сьогодні у судах по всій країні перебуває 140 справ, які були туди направлені за результатами розслідування проведених НАБУ.
See also:  Органи держпраці уповноважені здійснювати перевірку дотримання роботодавцями гарантій трудового законодавства

Паралельно триває дискусія, щодо підсудності ВАСУ справ, які розслідує ДБР. Якщо таке рішення буде позитивним, то це значно перевантажить суд та може нівелювати мету його створення – правосуддя щодо корупційних злочинів.

  1. Хто міг стати суддею Вищого антикорупційного суду і як їх відбирали?
  2. Усі кандидати пройшли безпрецедентні конкурсні випробування у публічному режимі, які тривали півроку.
  3. Право бути суддею отримали не лише діючі судді, а також юристи-науковці та адвокати, які протягом 7 років  мали досвід представництва у судах чи кримінальних провадженнях.
  4. Вхід до конкурсу був закритий для колишніх співробітників правоохоронних органів та окремих органів державної влади, членів Кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя, керівників партій.
  5. Бажаючі стати суддями мали пройти: (1) анонімне письмове тестування – перевірка теоретичних знань, (2) анонімне практичне завдання (підготовка вироку за фабулою, яку отримали безпосередньо на тесті), (3) кількарівневі психологічні тестування, (4) співбесіди та аналіз досьє членами Кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів щодо доброчесності (мораль, чесність, непідкупність), а також наявності знань та практичних навичок.

Документи на участь у конкурсі подали 343 кандидати. Допущено до участі 270 (їх документи відповідали формальним вимогам), з них – 156 осіб успішно склали тестування, а практичне завдання – 113.

До 49 кандидатів з цих 113 виникли питання щодо їх доброчесності та репутації. За результатами аналізу та співбесід: 39 припинили участь у конкурсі, 3 звернулися з заявою про припинення участі з власної ініціативи, 7 довели свою доброчесність.

Таким чином, у фінал вийшов 71 кандидат. Вони були ранжовані у загальний рейтинг відповідно до набраних балів протягом всіх етапів конкурсу. Перші 38 зі списку  і стали суддями (з них 22 раніше працювали суддями, 13 – адвокатами, ще троє – науковці).

У чому особливість відбору суддів до цього суду?  

Ключовою особливістю конкурсу була участь у ньому Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Рада була створена на переконливі та наполегливі прохання західних партнерів України, у тому числі МВФ.

Функція ГРМЕ – оцінювати відповідність кандидатів критеріям доброчесності щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу.

ГРМЕ функціонує у складі 6 осіб. Всі вони іноземці, визнанні спеціалісти з бездоганною  репутацією, які мають досвід роботи більше п’яти років у справах, пов’язаних з боротьбою з корупцією. Вони були запропоновані міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції.

Рада фактично мала право вето щодо будь-якого кандидата. Вони цим скористалися і відсіяли 42 кандидати, які показали достатньо високі результати у конкурсі, але не переконали ГРМЕ, щодо рівня своєї доброчесності.

Слід зазначити, що це екстраординарний підхід, коли держава дозволяє іноземцям прямо впливати на формування судового корпусу.

Безумовно, створення данного органу – крок вперед для українського судочинства і суспільства загалом. Наскільки ефективним буде цей крок – покаже час.

Надії і очікування щодо новоствореного органу високі. Яким буде результат – дізнаємось дуже скоро.

                                                                                                                                          Денис Бугай, адвокат, партнер VB PARTNERS

Яке "але" має закон про Вищий Антикорупційний суд в Україні

Безперечно, найважливіша антикорупційна подія – прийняття Верховною Радою закон про Вищий антикорупційний суд України. За – проголосували 315 народних депутатів. Але, як завжди є кілька “але”.

Апеляції щодо справ НАБУ, які зараз уже розглядаються в судах, відбуватимуться в судах загальної юрисдикції, а не новоствореному Антикорупційному суді. Така норма з’явилася в оприлюдненому тексті закону. Ця правка не була зачитана головою комітету правової політики та правосуддя Русланом Князевичем у сесійній залі перед ухваленням закону та не обговорювалася на комітеті.

 “Серпом по рейтингу”: як зрізати популярність корумпованого депутата

Ця норма з’явилася в тексті правок до закону, розданому в комітеті за годину до голосування, а пізніше у вже оприлюдненому законі. Цієї норми також не було в порівняльній таблиці до другого читання, опублікованій на сайті Верховної Ради.

Тепер закон передбачає, що справи НАБУ, розгляд яких почався в загальних судах першої інстанції, будуть завершені так само в загальних судах. Отже, апеляція відбудеться в обхід Антикорупційного суду.

 Найголовніші антикорупційні новини тижня: НАБУ і Труханов, найбагатші прокурори

Натомість, згідно із попередніми домовленостями з міжнародними партнерами, апеляція справ, які зараз знаходяться на розгляді в загальних судах, мала б відбутися в апеляційній палаті Антикорупційного суду.

Ця норма — це амністія для всіх топ-корупціонерів, чиї справи НАБУ вже передали в суди, таких обвинувачених, я нагадаю, вже більше 200. Тепер же справи Мартиненко, Насірова та інших одіозних топ-посадовців так і залишаться в звичайних судах та, як показує практика, будуть “злиті”.

Крім того, така норма означає, що найближчі вироки проти топ-корупціонерів українці побачать не раніше, ніж через 2-3 роки, бо щонайменше півроку займе створення Антикорупційного суду, ще 1,5-2 роки в двох інстанціях розглядатимуться самі справи, які тільки туди потраплять.

Найшвидше виправити цю помилку може Петро Порошенко. Він все одно має подати законопроект, яким власне утворюватиметься антикорупційний суд. Складатиметься цей проект з одного речення: “Утворити Вищий антикорупційний суд в місті Києві”. Не має проблем дописати в нього ще одне речення, яке і вирішить описану проблему зі вже переданими справами.

Президент пообіцяв подати законопроект про утворення антикорупційного суду вже найближчим часом. Нагадуємо Петру Олексійовичу, що Верховна Рада засідатиме ще лише 3 тижні, тож часу тягати кота за хвоста геть не має.

Якщо раптом, чи то Порошенко подати законопроект не зможе, чи то Верховна Рада його найближчим часом проголосує – створення Антикорупційного суду відкладеться ще на 3 місяці.

Також минулого тижня у Верховній Раді обрали аудитора НАБУ. Депутати надали перевагу восьмидесятирічному Володимиру Василенку замість американсього екс-прокурора Томаса Фаєрстоуна. Останній є нев’їздним в Росію саме через розслідування тамтешніх ТОП-корупціонерів.

Володимир Василенко

До слова, Василенко не планував бути аудитором безкоштовно, як це предбачає закон. Під час співбесіди в Антикорупційному комітеті він заявив: “Працюйте самі на громадських засадах”. При цьому треба визнати, що Василенко має значний досвід міжнародного юриста і не має очевидних плям на репутації. Принаймні ми їх не знайшли. Це залишає надію на його неупередженість. 

Негативний висновок цього аудиту – єдина законна підстава звільнення директора НАБУ Артема Ситника. Про що українські топ-корупціонери марять останніх 2 роки.

Артем Ситник

Надаю, що раніше наші посадовці відмовилися призначати на посади аудиторів НАБУ, наприклад Карлоса Кастресану, який посадив за ґрати половину політичної еліти Гватемали (включно з екс-президетом і трьома мінстрами МВС) і довів до засудження екс-прем’єр міністра Італії Сільвіо Берлусконі.

Так, українські депутати відмовилися призначити на цю посаду аудитора ФБР – Роберта Сторча. Останній, до речі, за подання двох американських Президентів (і Обами, і Трампа) сьогодні здійснює аудит усіх розвідувальних органів США.

Очевидно, що люди рівня і Карлоса Кастресани, і Роберта Сторча лякають українську політичну еліту. Таким тільки спробуй вказувати, який висновок аудиту треба намалювати. Українських аудиторів, я так розумію, і Порошенку, і депутатам, скажімо так, переконувати, буде на багата простіше.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький став нев’їзним в США. Американці анулювали його візу після плівок НАБУ, на яких Холодницький попереджає фігурантів кримінальних проваджень про обшуки, інструктує, що брехати на допитах, та й загалом обіцяє їм захист і безпеку.

Назар Холоницький

Американці дуже рідко анульовують візи українським, пробачте на слові, правоохоронцям. Наприклад, до Холодницького нев’їзними в США ставали лише екс-міністр МВС Януковича – Віталій Захарченко, екс-генпрокурор Януковича – Віктор Пшонка і його заступник Ренат Кузьмін. Одним словом, зустрінете Холодницького у Львові передайте йому, що більшої ганьби й придумати годі.

Єдине, наголошу, Холодницький – не вся Спеціалізована антикорупційна прокуратура. В останній працює багато сильних і чесних прокурорів, які на очах всієї країни розмазували в суді найдорожчих адвокатів.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*