Законодавче врегулювання інституту корпоративних договорів та безвідкличної довіреності

В цій статті ми більш детально обговоримо оновлені поняття українського законодавства в сфері діяльності господарських товариств, а саме про «корпоративні договори» та «безвідкличну довіреність».

Саме ці нововведення обіцяють нам нові перспективи у вирішенні проблемних питань які досить часто виникають між учасниками товариства.

Законодавче врегулювання інституту корпоративних договорів та безвідкличної довіреності

Що ж таке корпоративний договір ? За новим законодавством корпоративний договір це такий договір за яким встановлюється порядок відповідно до якого учасники товариства будуть реалізовувати свої права та обов’язки, зокрема, щодо питань які стосуються купівлі або ж продажу частки в статутному капіталі, а також визначатиме випадки, коли таке право або обов’язок виникатиме. Вказаний договір надає учасникам товариства нові можливості у вирішенні питань які так чи інакше виникають в процесі управління товариством та розподілу прибутку.

Щодо форми такого договору то він повинен вчинятися у письмовій формі, окрім цього такий договір не підлягає державній реєстрації та нотаріальному завіренню, проте справжність підписів учасників (засновників ) товариства, які фізичними особами засвідчується у встановленому порядку. Сторонам такого договору важливо знати, що будь-яка інформація визначена безпосередньо у змісті корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційною.

Що стосується строку укладання такого договору, то він може укладатися сторонами як на визначений строк, так і безстроково та починає діяти з моменту визначеному в такому договорі.

Досить важливою умовою корпоративного договору є те, що предметом такого договору не може бути зобов’язання сторони цього договору голосувати за вказівкою органів управління товариства. У випадку якщо учасник входить до складу органів управління товариства та одночасно є стороною корпоративного договору така заборона не встановлюється.

  • Окрім цього зауважимо, що умови договору які суперечать чинним вимогам закону, що регулюють поняття корпоративного договору є нікчемними.
  • Корпоративний договір є обов’язковим лише для його сторін, таким чином порушення умов договору сторонами, не має наслідком визнання недійсним рішення загальних зборів учасників.
  • Слід зауважити, що ніякий майновий еквівалент за укладання такого договору законом не передбачено, і він є повністю безвідплатним.
  • Законом передбачені наступні обов’язки, які покладаються на сторони корпоративного договору:
  • – голосувати безпосередньо на зборах учасників (засновників) товариства у спосіб передбачений корпоративним договором;
  • – погоджувати придбання або відчуження частки за наперед визначеною ціною ;
  • – до настання певних обставин, які передбачені таким договором утримуватися від відчуження часток;
  • – вчиняти інші дії, що пов’язані з управлінням товариством з обмеженою відповідальністю, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи.
  • Тобто, аналізуючи обов’язки, які покладаються на сторони за договором, можна зробити висновок, що нововведення допоможуть значно ефективніше регулювати корпоративні спори, які досить часто виникають між учасниками (засновниками ) товариства.
  • З метою уникнень непорозумінь та підтасовок законодавець встановлює, що договір укладений стороною корпоративного договору на порушення діючого корпоративного договору, є нікчемним, якщо інша сторона за договором знала або мала знати про таке порушення.
  • Серед нововведень закону, абсолютно нове поняття «безвідклична довіреність ».

Безвідклична довіреність видається для виконання або ж забезпечення виконання зобов’язань учасників, які виникли внаслідок укладання корпоративного договору, зокрема щодо права на частку в статутному капіталі або повноважень учасника.

Така довіреність повинна бути нотаріально завірена, припиняється вона у разі припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.

Додатково слід підкреслити, що довіритель за такою довіреністю може зазначити в безвідкличній довіреності, що до закінчення її строку вона не може бути скасована без згоди представника або її скасування можливе лише у випадках, передбачених у такій довіреності.

Не зважаючи на такі позитивні зміни, пов’язані з регулюванням корпоративних відносин, не слід забувати і про можливі прогалин в законі та спекуляції з боку інших сторін договору, тому аби максимально правильно укласти корпоративний договір пропонуємо вам звертатися до нашої команди ЮК «Майоров, Нерсесян та партнери» для більш детальної консультації”.

Законодавче врегулювання інституту корпоративних договорів та безвідкличної довіреності

Источник: http://pravo-porada.com.ua/articles-66/korporativni-dogovori-ta-bezvidklichna-dovirenist-tov-komentar-yurista

Укладання корпоративних договорів: новели законодавства

Законодавче врегулювання інституту корпоративних договорів та безвідкличної довіреності

З 18 лютого 2018 року набрав чинності Закон України від 23 березня 2017 року № 1984-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів” (далі – Закон)

Придбання права на одностороннє розірвання договору

Важливо! Згідно із Законом у Цивільному кодексі України, зокрема, з'явиться нова ст. 658-1, відповідно до якої:

  1. 1. Сторони договору купівлі-продажу можуть домовитися, що одна сторона придбає в іншої право розірвати цей договір в односторонньому порядку.
  2. 2. Договір купівлі-продажу є розірваним, якщо сторона, яка набула відповідне право розірвати договір, протягом визначеного строку не заявить вимогу про виконання договору. Сторони можуть обумовити розірвання договору купівлі-продажу вчиненням цією стороною певних дій або настанням певних обставин протягом визначеного строку або у визначений час.

Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю

Відповідно до нової ст. 51-1 Закону України “Про господарські товариства” договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю визнається договір про особливості реалізації прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю.

За договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю його сторони зобов'язуються реалізовувати у спосіб, передбачений таким договором, права, що надаються учасникам (засновникам) товариства з обмеженою відповідальністю, та/або утримуватися від реалізації зазначених прав.

Договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю може бути передбачено обов'язок його сторін голосувати у спосіб, визначений таким договором, на загальних зборах учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов'язані з управлінням товариством з обмеженою відповідальністю, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи. Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник товариства – сторона договору вправі або зобов'язаний придбати або продати частки у статутному капіталі товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов'язок виникає.

Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю укладається в письмовій формі. Справжність підписів учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю – фізичних осіб на такому договорі засвідчується у встановленому порядку.

Дата набрання чинності договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю визначається цим договором. Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю укладається на визначений строк або безстроково.

Предметом договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю не може бути зобов'язання сторони цього договору голосувати згідно з вказівками органів управління товариства з обмеженою відповідальністю, щодо часток якого укладений цей договір, крім випадків, якщо стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління такого товариства.

Умови договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, які суперечать вимогам ч. 3 ст. 51-1 Закону України “Про господарські товариства”, є нікчемними.

Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю є обов'язковим лише для його сторін.

Договір, укладений стороною договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю на порушення цього договору, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю лише у разі, якщо буде доведено, що інша сторона договору знала або мала знати про обмеження, передбачені договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю.

Інформація про укладення договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю повідомляється такому товариству однією із сторін договору протягом трьох робочих днів з дати його укладення. У такому повідомленні обов'язково зазначаються строк дії та сторони такого договору, а також може зазначатися інша інформація за бажанням сторін договору.

  • Якщо інше не встановлено законом або договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, інформація про зміст договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю не підлягає розкриттю та є конфіденційною.
  • Порушення договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів товариства з обмеженою відповідальністю.
  • Договір між акціонерами товариства
  • Новою ст. 26-1 Закону України “Про акціонерні товариства”, зокрема, передбачається, що:
  1. 1. Договір між акціонерами товариства – це договір, предметом якого є реалізація акціонерами – власниками простих та привілейованих акцій прав на акції та/або прав за акціями, передбачених законодавством, статутом та іншими внутрішніми документами товариства (далі – договір між акціонерами). За договором між акціонерами його сторони зобов'язуються реалізувати у спосіб, передбачений таким договором, свої права та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Договором між акціонерами може бути передбачено обов'язок його сторін голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах акціонерів товариства, погоджувати придбання або відчуження акцій за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин, утримуватися від відчуження акцій до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов'язані з управлінням товариством, його припиненням або виділом з нього нового товариства. Договір між акціонерами може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких акціонер – сторона договору вправі або зобов'язаний придбати або продати акції товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов'язок виникає.
See also:  Про незаконність платіжок транспортування газу!

Договір між акціонерами укладається в письмовій формі. Справжність підписів учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю – фізичних осіб на такому договорі засвідчується у встановленому порядку. Дата набрання чинності договором між акціонерами визначається цим договором. Договір між акціонерами укладається на визначений строк або безстроково.

  1. 2. Предметом договору між акціонерами не може бути зобов'язання сторони цього договору голосувати згідно з вказівками органів управління товариства, щодо акцій якого укладений цей договір, крім випадків, якщо стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління такого товариства.

Умови договору між акціонерами, які суперечать вимогам ч. 2 ст. 26-1 Закону України “Про акціонерні товариства”, є нікчемними.

  1. 3. Договір між акціонерами є обов'язковим лише для його сторін.

Договір щодо прав на акції та/або прав за акціями, укладений стороною договору між акціонерами на порушення цього договору, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони договору між акціонерами лише у разі, якщо буде доведено, що інша сторона договору знала або мала знати про обмеження, передбачені договором між акціонерами.

Інформація про укладення договору між акціонерами повідомляється товариству однією із сторін договору протягом трьох робочих днів з дати його укладення. Публічне акціонерне товариство розкриває інформацію про наявність договору між акціонерами у порядку, встановленому Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок” для розкриття особливої інформації про емітента.

  1. Якщо інше не встановлено законом або договором між акціонерами, інформація про зміст договору між акціонерами не підлягає розкриттю та є конфіденційною.
  2. Порушення договору між акціонерами не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів товариства.
  3. Права сторін договору між акціонерами, засновані на такому договорі, у тому числі право вимагати відшкодування завданих внаслідок порушення договору збитків, стягнення неустойки (штрафу, пені), виплати компенсації (фіксованої грошової суми або суми, що підлягає визначенню в порядку, передбаченому договором між акціонерами), застосування інших заходів відповідальності у зв'язку з порушенням договору між акціонерами, підлягають судовому захисту.
  1. 4. Особа, яка відповідно до договору між акціонерами набула право визначати варіант голосування на загальних зборах акціонерів за акціями товариства, зобов'язана повідомити товариству про набуття такого права, якщо в результаті такого набуття ця особа самостійно або разом із своєю афілійованою особою (особами) прямо або опосередковано отримує можливість розпоряджатися більше ніж 10, 25, 50 або 75 % голосів за розміщеними простими акціями товариства.

Таке повідомлення надсилається в письмовій формі протягом 5 робочих днів з дня набуття права, зазначеного в абз. 1 ч. 4 ст. 26-1 Закону України “Про акціонерні товариства”, але не пізніше дня, що передує дню проведення найближчих загальних зборів акціонерів.

  1. 5. Особа, яка зобов'язана надіслати повідомлення відповідно до ч. 4 ст. 26-1 Закону України “Про акціонерні товариства”, до дати надіслання такого повідомлення має право визначати варіант голосування лише за акціями, кількість яких не перевищує кількості акцій, що належали цій особі до надсилання такого повідомлення. При цьому всі акції, що належать цій особі, враховуються під час визначення кворуму загальних зборів акціонерів.
  2. 6. Договором між акціонерами можуть передбачатися способи забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з такого договору, та заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань.
  3. 7. Права сторін договору між акціонерами, засновані на такому договорі, у тому числі право вимагати відшкодування завданих внаслідок порушення договору збитків, стягнення неустойки (штрафу, пені), виплати компенсації (фіксованої грошової суми або суми, що підлягає визначенню в порядку, передбаченому договором між акціонерами), застосування інших заходів відповідальності у зв'язку з порушенням договору між акціонерами, підлягають судовому захисту.
  4. 8. Кредитори акціонерного товариства можуть укласти договір з акціонерами товариства, за яким акціонери з метою забезпечення охоронюваного законом інтересу таких третіх осіб зобов'язуються реалізувати свої корпоративні права у спосіб, передбачений таким договором, або утримуватися (відмовитися) від їх реалізації, у тому числі голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах акціонерів товариства, узгоджено вчиняти інші дії, пов'язані з управлінням товариством, придбавати або відчужувати акції за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин або утримуватися від відчуження акцій до настання визначених у договорі обставин. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про договір між акціонерами, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Інформація про укладення договору акціонерами публічного акціонерного товариства з кредитором або іншою третьою особою повідомляється товариству однією із сторін договору, яка визначена цим договором як уповноважена здійснити відповідне повідомлення. Таке повідомлення повинно містити відомості та надсилається у строк, передбачені ч. 4 ст. 26-1 Закону України “Про акціонерні товариства”.

Безвідклична довіреність з корпоративних прав

Новими ст. 51-2 Закону України “Про господарські товариства” та ст. 26-2 Закону України “Про акціонерні товариства”, зокрема, передбачається:

  1. 1. У разі якщо довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов'язань учасників товариства/акціонерів, предметом яких є права на акції або повноваження акціонерів, довіритель може зазначити у довіреності, що до закінчення її строку вона не може бути скасована без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність).
  2. 2. Безвідклична довіреність припиняється у разі припинення зобов'язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.
  3. 3. Безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню.
  4. 4. Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено такою довіреністю.

Прикінцеві положення

Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 18 лютого 2018 року (опубліковано: “Голос України” від 17.02.2018 року № 33).

Порядок та умови укладання корпоративних договорів, в якому однією із сторін є держава, господарське товариство, в якому частка держави становить 100 % та (або) юридичні особи, в яких державі або таким господарським товариствам прямо або опосередковано належить 25 і більше % статутного капіталу, визначаються окремим законом.

Законодавче врегулювання інституту корпоративних договорів та безвідкличної довіреності

Источник: https://istina.net.ua/informatsiia/pravo/689-ukladannya-korporativnikh-dogovoriv-noveli-zakonodavstva

Запровадження корпоративних договорів – які зміни для бізнесу? – Юридична Газета

Законодавче врегулювання інституту корпоративних договорів та безвідкличної довіреності Український бізнес уже давно очікував на однозначну відповідь на питання: чи можуть учасники та акціонери українських господарських товариств укладати між собою корпоративні договори (shareholders’ agreements)?

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!
  • Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів”, який був прийнятий Верховною Радою України у другому читанні та в цілому 23 березня 2017 року (“Законопроект”), дає на це запитання ствердну відповідь, передбачаючи право як учасників товариства з обмеженою відповідальністю, так і акціонерів акціонерного товариства укладати корпоративні договори.
  • На дату цієї статті Законопроект направлено на підпис Президенту України.
  • Історичні перешкоди укладенню корпоративних договорів
  • До прийняття Законопроекту, ані учасники товариств з обмеженою відповідальністю, ані акціонери акціонерних товариств не бажали брати на себе ризик укладати корпоративні договори на українському рівні.

Причиною цього була позиція вищих судів, відображена у відповідних роз’ясненнях.

Відповідно до цієї позиції угоди між акціонерами (учасниками господарських товариств) не можуть змінювати норми закону та статуту товариства, обмежувати права інших акціонерів (учасників) товариства.

Крім того, угода про підпорядкування відносин між акціонерами, а також між акціонерами та акціонерним товариством щодо діяльності товариства, іноземному праву, визнавалася нікчемною, оскільки порушувала публічний порядок.

  1. Позиція, висловлена у роз’ясненнях, була підтримана господарськими судами, які розглядали спори щодо корпоративних угод, укладених між учасниками українських господарських товариств (справи компанії МАУ[1] та VAB банку [2]).
  2. Рецепція західних інструментів корпоративного управління
  3. Зміни, що вносяться Законопроектом, надають можливість учасникам та акціонерам українських господарських товариств відійти від імперативних норм українського корпоративного законодавства та врегулювати корпоративні відносини за допомогою інструментів, які вже давно успішно використовуються в найбільш розвинених, з точки зору корпоративного права, іноземних юрисдикціях.
  4. За загальним правилом, предметом корпоративного договору між учасниками або акціонерами є порядок реалізації прав, що надаються учасникам (засновникам) або акціонерам, та/або утримання від реалізації таких прав у спосіб, передбачений корпоративним договором.
  5. Вирішення безвихідних ситуацій (deadlock resolution)

Сторони корпоративного договору зможуть передбачити порядок вирішення т.зв. безвихідних ситуацій, коли жоден з учасників або акціонерів товариства не має достатньої кількості голосів аби ухвалити необхідне рішення без сприяння зі сторони інших учасників або акціонерів.

  • В англійському праві, якому історично підпорядковувалася значна кількість корпоративних договорів стосовно українського бізнесу, відомі, зокрема, такі механізми вирішення безвихідних ситуацій як російська рулетка, техаська (мексиканська) перестрілка, спільний продаж, пут/кол-опціони тощо.
  • Відповідно, сторони корпоративного договору зможуть обрати будь-які із зазначених механізмів для вирішення безвихідних ситуацій, які можуть виникнути в майбутньому.
  • Порядок відчуження акцій
  • У корпоративному договорові можна буде врегулювати, зокрема, такі питання, пов’язані з відчуженням часток/акцій, як:
  1. випадки примусової передачі часток/акцій (involuntary transfer event). Обов’язок передати іншій стороні корпоративного договору частки або акції, зазвичай, виникає у випадку істотного порушення умов такого договору або припинення існування сторони договору внаслідок ініційованої процедури ліквідації або банкрутства;
  2. строк, протягом якого сторони корпоративного договору не мають права відчужувати частки/акції на користь третіх осіб (lock-up period), та/або перелік осіб, на користь яких відчуження часток/акцій забороняється; та
  3. механізми захисту інтересів учасників/акціонерів при відчуженні часток/акцій на користь третіх осіб (різноманітні переважні права купівлі (право першої пропозиції (right of first offer), право першої відмови (right of first refusal), право приєднатися до продажу (tag along) та право змусити продати (drag along)).
See also:  Мы не создаем аналог роскомнадзора: дмитрий тымчук о скандальном законопроекте по блокировке сайтов

Новий механізм забезпечення виконання зобов’язань

Для ефективної реалізації домовленості про голосування певним чином, деяких механізмів вирішення безвихідних ситуацій, а також обов’язку відчужити частки/акції в межах процедури реалізації права першої відмови та права змусити продати. Законопроект запроваджує інститут безвідкличної довіреності з корпоративних прав.

  1. Безвідклична довіреність з корпоративних прав дозволяє учаснику/акціонеру, на користь якого мають бути відчужені частки/акції, здійснити від імені іншого учасника/акціонера-довірителя всі дії, необхідні для такого відчуження.
  2. Відповідно до Законопроекту безвідклична довіреність з корпоративних прав підлягатиме нотаріальному посвідченню та автоматично припинятиметься у разі припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона була видана.
  3. Узгоджене голосування
  4. Законопроект надає можливість сторонам корпоративного договору визначити коло питань стосовно товариства, рішення щодо яких можуть прийматися лише за одностайного голосування всіх сторін договору (reserved matters).
  5. Цей механізм передусім спрямований на захист міноритарного учасника/акціонера, оскільки змушує більш сильного учасника/акціонера залучатися підтримкою міноритарія для прийняття ключових рішень щодо питань корпоративного управління та здійснення бізнесу.
  6. Договори опціону
  7. Нажаль, з фінального тексту Законопроекту була виключена стаття, яка безпосередньо регулювала укладення договорів опціону.
  8. Однак Законопроект опосередковано адресує це питання, надаючи право обумовлювати виконання зобов’язань, реалізацію, зміну та припинення певних прав у договірному зобов’язанні настанням обставин, які залежать від волі сторони договору, тобто мають суб’єктивний характер.
  9. У зв’язці з принципом свободу договору, який закріплений Цивільним кодексом України, право сторін договору обумовлювати виконання договірних зобов’язань суб’єктивними відкладальними обставинами створює правові підстави для укладання договорів опціону.
  10. Законопроект нарешті надасть учасникам та акціонерам українських товариств гнучкість у питаннях врегулювання корпоративних відносин та створить передумови для прямих інвестицій в українські компанії з боку іноземних інвесторів без необхідності створення іноземних холдингових структур.

[1] Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-62/8101-2012 від 29 травня 2014 року.

[2] Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/21992/13 від 29 вересня 2015 року.

Источник: https://yur-gazeta.com/publications/practice/korporativne-pravo-ma/zaprovadzhennya-korporativnih-dogovoriv--yaki-zmini-dlya-biznesu.html

Корпоративний договір і безвідклична довіреність. Податки & бухоблік,

Спочатку скажемо декілька слів щодо термінологічних нюансів. Термінологія чинного законодавства відрізняється від термінології Закону про ТОВ.

Так, Закон про госптовариства в діючій редакції використовує поняття «договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю». Закон про ТОВ «користується» терміном «корпоративний договір».

Якщо порівняти ст. 511 Закону про госптовариства, присвячену договору про реалізацію прав… і ст.

7 Закону про ТОВ, що стосується корпоративного договору, то буде зрозуміло: законодавець вкладав у ці положення практично один і той же сенс.

Хоча відмінності все ж є. Наприклад, Закон про госптовариства дозволяє кредиторам товариства укласти договір про реалізацію прав учасників… з учасниками такого товариства.

  • Про що можна домовлятися в межах такої угоди?
  • Відповідно до неї учасники товариства зобов’язуються реалізувати свої корпоративні права у спосіб, передбачений таким договором, або утриматися (відмовитися) від їх реалізації. У тому числі можна зобов’язати учасників товариства:
  • а) голосувати тим чи іншим чином на загальних зборах;
  • б) узгоджено здійснювати інші дії, пов’язані з управлінням таким товариством;
  • в) придбавати або продавати частки в статутному капіталі товариства за певною ціною або за умови виникнення визначених у договорі обставин.

Оскільки з набранням чинності Законом про ТОВ Закон про госптовариства до ТОВ застосовуватися не буде, то, схоже, учасники таких товариств укладати договори з кредиторами свого ТОВ не зможуть. Принаймні про них тепер нічого не сказано.

Що ж за «фрукт» цей корпоративний договір?

Поняття. Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону про ТОВ корпоративний договір — це договір, відповідно до якого учасники товариства зобов’язуються реалізувати свої права і повноваження певним чином або утриматися від їх реалізації. Його не варто плутати зі статутом. Це два різні документи.

Корпоративний договір безоплатний і оформляється письмово

При цьому Закон про ТОВ нотаріального посвідчення не вимагає. Хоча ніхто не забороняє сторонам передбачити це в договорі.

Недотримання хоча б однієї з вимог тягне за собою нікчемність такого корпоративного договору.

Сторонами цього договору є учасники ТОВ.

Строк дії і момент укладення. Дата укладення і строк дії корпоративного договору визначаються в самому договорі.

Закон про госптовариства містить, на наш погляд, більш вдале формулювання щодо строку дії: договір про реалізацію прав учасника… укладається на певний строк або може бути безстроковим (частина друга ст. 511 Закону про госптовариства). А Закон про ТОВ викликає запитання, а чи може корпдоговір бути безстроковим?

Умови. Крім усього іншого, корпоративний договір може передбачати: (1) умови (порядок визначення умов), на яких учасник має право або зобов’язаний купити/продати частку в статутному капіталі (її частину); (2) випадки, коли таке право або обов’язок виникають.

Зверніть увагу: корпоративний договір не може зобов’язувати учасників проголосувати тим чи іншим чином за вказівкою органів управління товариства. Такий договір вважатиметься нікчемним (ч. 4 ст. 7 Закону про ТОВ).

Конфіденційність. Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним. Проте інше може встановлюватися законом або самим договором.

Наприклад, обмеження конфіденційності не стосуються корпдоговорів, де стороною є держ- або комунальні підприємства. Такі угоди публікуються на сайті відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування (ч. 5 ст. 7 Закону про ТОВ).

Ще один важливий момент: згідно з ч. 6 ст. 7 Закону про ТОВ

договір, укладений стороною корпоративного договору в порушення такого договору, є нікчемним

Але це правило спрацює тільки в разі, якщо інша сторона за «вторинним» договором знала або могла знати про таке порушення.

Тут криється проблема. За загальним правилом, як ми вже сказали вище, положення корпдоговору є конфіденційними.

І як у такому разі третя сторона може знати про порушення домовленостей між учасниками ТОВ? Запитання поки що залишається без відповіді.

Виходить, що більш-менш безпроблемно застосувати це правило «нікчемності» можна лише щодо корпоративних договорів, де стороною є державні або комунальні підприємства. Або ж у такій угоді «зашиті» положення про відсутність заборони на розголошування її положень.

Наприклад, учасник одного з ТОВ продав свою частку третій особі всупереч положенням корпоративного договору з держпідприємством. У свою чергу, держпідприємство теж є учасником цього ТОВ. Ураховуючи те, що такий договір повинен оприлюднюватися на відповідному сайті, договір купівлі-продажу частки вважатиметься нікчемним.

Безвідклична довіреність

Норми про безвідкличну довіреність у Законі про ТОВ і в Законі про госптовариства практично дублюються. Закон про ТОВ додає лише механізм захисту довірителя від недобросовісних дій повіреного (представника) (про це ми детальніше скажемо нижче).

У чому ж суть безвідкличної довіреності з корпоративних прав? Чим вона відрізняється від інших довіреностей?

По-перше, йдеться про довіреності, видані для виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників-сторін корпоративного договору. Предметом останнього мають бути права на частку в статутному капіталі або повноваження учасників.

А по-друге, довіритель зазначає в довіреності, що до закінчення її строку вона не може скасовуватися без згоди представника або може скасовуватися, але лише у випадках, передбачених у самій довіреності.

Безвідклична довіреність з корпоративних прав може бути тільки нотаріально посвідченою

І неважливо, хто є довірителем — юрособа чи фізособа.

Безвідклична довіреність припиняється тоді, коли припиняється і саме зобов’язання, для виконання якого вона видана.

А що коли представник порушить права довірителя? У цьому випадку на вимогу довірителя представник повинен припинити користуватися безвідкличною довіреністю і відмовитися від неї. У разі виникнення спору така довіреність може бути скасована судом.

На нашу думку, це не найефективніший спосіб захисту прав довірителя. Адже недобросовісний повірений може просто ігнорувати подібні вимоги . А це — пряма дорога до суду. При цьому звернення туди ще не гарантує довірителеві захист своїх прав. Їх порушення повіреним потрібно ще довести. Що іноді буває вельми складно.

Безвідклична довіреність видається без права передоручення. Проте інше може передбачатися в самій довіреності (ч. 5 ст. 8 Закону про ТОВ).

See also:  Проверки гоструда незаконны. но штраф компании все равно выпишут

Потрібно визнати: і корпоративний договір, і безвідклична довіреність — гнучкий і дуже зручний інструмент. Але він буде безпечним і корисним лише в руках добросовісних суб’єктів. Утім, як і будь-яке нововведення.

Источник: https://i.Factor.ua/ukr/journals/nibu/2018/april/issue-34/article-36100.html

Аналізуємо новели: безвідклична довіреність з корпоративних прав | Адвокатська фірма GORO legal

Нещодавно набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів”, яким унесено зміни до низки нормативно-правових актів, які регулюють питання корпоративного управління. Так, зміни торкнулися Цивільного кодексу та законів України “Про господарські товариства”, “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про акціонерні товариства”.

Цим Законом, зокрема, запроваджено такі нові для вітчизняного законодавства поняття, як безвідклична довіреність із корпоративних прав, договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю та договір між акціонерами товариства. Аналогічні новації є й у Законі України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”.

Зауважимо, що зазначені зміни відбуваються в рамках співпраці України з Європейським Союзом у сфері корпоративного управління та спрямовані на підвищення його рівня в акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю й наближення до європейських стандартів і правил.Отже, поняття безвідкличної довіреності з корпоративних прав є новелою в українському законодавстві.

Аналіз норми

На цей час у Законі здебільшого йдеться про використання таких довіреностей у відносинах, що виникають із приводу часток (прав на акції) і прав (повноважень) у частині виконання або забезпечення виконання зобов'язань учасників (акціонерів). Проте початок абз.

1 ст. 51 2  Закону України “Про господарські товариства” словосполученням “у разі” натякає на більш широкі можливості використання безвідкличних довіреностей у корпоративних відносинах.Таке ж формулювання трапляється й у Законі України “Про акціонерні товариства”.

Специфічним предметом безвідкличної довіреності з корпоративних прав є виконання або забезпечення виконання зобов'язань учасників товариства, предметом яких є права на частки або повноваження учасників. Така довіреність наділяє кредиторів або їх уповноважених осіб упевненістю у виконанні учасником (боржником) своїх зобов'язань.

Порядок припинення безвідкличної довіреності має бути визначено в самій довіреності.

Так, припинення дії безвідкличної довіреності можливе в разі припинення зобов'язання, на виконання якого її було видано; закінчення строку її дії; наданням згоди уповноваженого представника на скасування довіреності, а також у разі настання обставин, передбачених ст. 248 Цивільного кодексу, окрім скасування довіреності особою, яка її видала.

Безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню навіть у разі її видачі учасником – юридичною особою та не підлягає передорученню третім особам.

Закордонний досвід

У світовій практиці використання безвідкличних довіреностей поширене під час операцій з акціями, що обертаються на відкритому ринку.

Акціонери, які не можуть бути присутніми на щорічних загальних зборах, можуть видавати безвідкличну довіреність, щоб інший акціонер мав право голосувати їхніми акціями (proxy voting, або голосування на підставі довіреності).

У цьому випадку безвідклична довіреність дає гарантії іншим акціонерам, що на момент голосування акціонер, наділений безвідкличною довіреністю, діє повноважно.

Зазвичай строк дії такої довіреності обмежується поточними зборами й припиняється після їх закінчення.

За матеріалами: Юрист & Закон. Аналітичне видання

Источник: https://goro.ua/ua/post/analyze-novels-irrevocable-power-of-attorney-for-corporate-rights

Нові правила корпоративних договорів « Ілляшев та Партнери, юридична фірма

20.03.2018

Ситий В’ячеслав, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Джерело: Цензор

Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів». Чого очікувати засновникам товариств з обмеженою відповідальністю?

  • 18 лютого цього року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів».
  • Зміни були внесені у Цивільний кодекс України, Закони України «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про акціонерні товариства».
  • Ухвалення Закону власники бізнесу та інвестори чекали давно, оскільки відносини щодо так званих корпоративних договорів в Україні були недостатньо врегульовані.
  • Бізнесу доводилося вибудовувати свою корпоративну структуру таким чином, щоб була можливість укласти корпоративний договір відповідно до законодавства тієї країни, де передбачений інститут корпоративних договорів.
  • У деяких випадках під час укладення корпоративних договорів сторони посилалися на загальні положення Цивільного кодексу України щодо свободи договорів, згідно з якими сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням обов’язкових положень законодавства України.
  • Однак судова практика не була усталеною, що створювало додаткові ризики і невизначеність під час захисту прав та інтересів сторін корпоративного договору в українських судах.
  • З 2009 року єдиною нормою, що регламентує право акціонерів укладати акціонерну угоду, була норма абзацу 7 частини першої статті 29 Закону України «Про акціонерні товариства».
  • Проте згодом законодавець визнав неефективність застосування цієї норми у зв’язку з недостатнім законодавчим врегулюванням процедур укладення таких договорів та неузгодженістю з іншими законодавчими актами.
  • У зв’язку з цим, з метою підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю, був розроблений і ухвалений відповідний Закон.
  • Стосовно товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) зміни були внесені до Закону України «Про господарські товариства», який був доповнений двома статтями: про договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю і про безвідкличну довіреність з корпоративних прав.
  • Слід зазначити, що укладення корпоративного договору є правом, а не обов’язком засновників ТОВ, а умови такого договору є обов’язковими тільки для осіб, які його уклали.

Корпоративний договір укладається у письмовій формі, при цьому підписи фізичних осіб повинні бути завірені нотаріально. Про укладення такого договору необхідно повідомити ТОВ.

  1. Якщо інше не передбачено законом або корпоративним договором, інформація про зміст такого договору не підлягає розкриттю і є конфіденційною.
  2. Серед іншого, Закон надає учасникам ТОВ можливість:
  3. • домовитися про спосіб голосування на загальних зборах учасників ТОВ;
    • погоджувати придбання або відчуження корпоративних прав ТОВ за заздалегідь обумовленою ціною;
    • зобов’язати сторону корпоративного договору утриматися від відчуження корпоративних прав ТОВ до настання передбачених договором обставин;
    • визначати умови, на яких учасник ТОВ (сторона корпоративного договору) має право або зобов’язується придбати/продати корпоративні права ТОВ, а також випадки, коли таке право чи обов’язок виникають;
  4. • погоджувати інші дії, пов’язані з управлінням ТОВ, його припиненням або виділенням з нього нової юридичної особи.
  5. Також засновники можуть домовитися про способи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з корпоративного договору, і про відповідальність за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань, керуючись загальними положеннями цивільного законодавства про забезпечення виконання зобов’язання, правові наслідки порушення зобов’язання та відповідальність за таке порушення.
  6. Наприклад, учасник ТОВ, який порушив передбачене корпоративним договором зобов’язання, може бути зобов’язаний виплатити штраф іншій стороні договору.
  7. З метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників ТОВ може видаватися безвідклична довіреність, що не може бути скасована без згоди представника товариства або може бути скасована лише у передбачених у довіреності випадках.
  8. Така довіреність підлягає нотаріальному посвідченню та припиняється у разі припинення зобов’язання, на виконання або забезпечення виконання якого вона була видана.
  9. Наприклад, безвідклична довіреність може бути використана учасниками для забезпечення примусової передачі корпоративних прав ТОВ одним учасником іншому.
  10. Законом не встановлений вичерпний перелік питань, які можуть бути врегульовані сторонами у корпоративному договорі.
  11. Однак зазначено, що предметом договору не може бути зобов’язання сторони договору голосувати відповідно до вказівок органів управління ТОВ, щодо корпоративних прав якого укладено такий договір, окрім випадків, коли стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління такого товариства.
  12. Законом також передбачене право учасників ТОВ укласти договір з кредиторами такого товариства з метою забезпечення інтересів останніх.
  13. До такого договору застосовуються загальні положення про корпоративний договір, а сторони можуть домовитися реалізовувати корпоративні права учасників ТОВ певним чином або утримуватися від їх реалізації, у тому числі:
  14. • голосувати на загальних зборах учасників ТОВ певним чином;
    • узгоджено здійснювати дії, пов’язані з управлінням ТОВ;
    • придбавати або продавати корпоративні права ТОВ за певною ціною, або за умови настання зазначених у договорі обставин;
  15. • утримуватися від відчуження корпоративних прав ТОВ до настання передбачених договором обставин.
  16. Укладення такого договору дає кредиторам ТОВ можливість контролювати господарську діяльність боржника і, таким чином, забезпечити свої інтереси.
  17. Права та інтереси сторін корпоративного договору та договору з кредиторами підлягають судовому захисту.

Таким чином, для упорядкування відносин між учасниками ТОВ Законом вводиться інститут корпоративного договору. Закон є прогресивним і відповідає світовій практиці.

Введення нових інструментів повинне сприяти підвищенню інвестиційної привабливості українських компаній, а також забезпечити власникам бізнесу та інвесторам гнучкість у врегулюванні корпоративних відносин.

Источник: http://attorneys.ua/uk/publications/new-rules-of-corporate-agreements/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*