Зменшення тиску на бізнес: нові законодавчі зміни

25.09.2019 14:00Источник: Медиа портал «Алиби»

ЗМЕНШЕННЯ ТИСКУ НА БІЗНЕС: нові законодавчі зміни  25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес”, який покликаний усунути найпоширеніші способи незаконного впливу на бізнес з боку податкових органів.

Скасовано кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво: статтю 205 виключено з тексту Кримінального кодексу України (КК України).

Відтепер, податкові органи не зможуть використовувати вирок (або навіть матеріали досудового розслідування) щодо посадової особи контрагента за ст. 205 КК України як беззастережний доказ нереальності господарської операції з платником податків. Практика донарахування податкових зобов’язань через фіктивність контрагента, встановлену у межах кримінального провадження, має відійти в минуле.

Зростання мінімальних сум для кримінальної відповідальності за ухилення від оподаткування

Відтепер, для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України сума ухилення від сплати податків має становити не менше 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) = 2 881 500,00 грн. (раніше – не менше 1 000 НМДГ = 960 500,00 грн.)

!!! Таким чином, з 25 вересня 2019 року несплата податків на суму до 2 881 500,00 грн. не є злочином та не переслідується кримінальним законом.

Великим розміром ухилення від сплати податків тепер вважається сума, яка в 5 000 і більше разів перевищують НМДГ = 4 802 500,00 грн. і більше (раніше – 3 000 НМДГ і більше).

Особливо великим розміром вважається сума ухилення, яка в 7 000 і більше разів перевищують НМДГ = 6 723 500,00 грн. і більше (раніше – 5 000 НМДГ і більше).

Підвищення розміру штрафів за ухилення від сплати податків

За умисне ухилення від сплати податків в значних розмірах передбачено штраф від 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів (було від 1 000 до 2 000 НМДГ), а за ті ж дії, вчинені за попередньою змовою або у великих розмірах, – від 5 000 до 7 000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів (були від 2 000 до 3 000 тисяч).

Довідково:

НМДГ = 960,50 грн. (у 2019 році).

Джерело: Law Growth

Юристи пояснили зміни в українському законодавстві щодо зменшення тиску на бізнес

ЗМЕНШЕННЯ ТИСКУ НА БІЗНЕС: нові законодавчі зміни з відкритих джерел

  • Наразі народні
    депутати планують якнайшвидше привести українське законодавство у відповідність
    до норм права ЄС, тому відповідно до цього були внесені зміни до деяких законодавчих
    актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду.
  • Експерти юридичної фірми «Горецький
    і партнери», а також доктор філософії у сфері права Олег Горецький
    спеціально для «Журналіста»
    проаналізували відповідні зміни та пояснили, чого варто очікувати.

Метою законопроекту №2172 є 
удосконалення законодавства в сфері державного ринкового нагляду.
Зокрема, Документ спрямований на зменшення корупційних ризиків діяльності
посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та
інших суспільних інтересів у разі виявлення порушень на ринку нехарчової
продукції, що є небезпечністю, становить ризик та/або не відповідає
встановленим вимогам.

  1. Головними цілями законопроекту є:
  2. –              усунення
    дублювання контролю за окремими видами продукції;
  3. –              забезпечення
    можливості здійснення ринкового нагляду колегіальними органами;
  4. –              уточнення
    видів перевірок, замість існуючих (виїзна/невиїзна/поєднана), що дозволить
    уникнути зловживання службовим становищем;
  5. –              встановлення
    чітких вимог щодо переліку та строків надання документів під час перевірки;
  6. –              скасування
    штрафів за формальні порушення;
  7. –              встановлення
    відповідальності імпортерів та виробників за небезпечну продукцію;
  8. –              встановлення
    більш суворішої відповідальності за недопущення до проведення перевірок та
    невиконання законних вимог посадових осіб, що здійснюють державний ринковий
    нагляд.

Вищезазначений нормативно-правовий акт встановлює
максимальні строки для подання суб’єкту господарської діяльності постанови щодо
накладення штрафу – 16 днів. Відповідні зміни дозволять уникнути випадків
надсилання постанов «заднім числом».

На сьогоднішній день штрафи настільки малі (340 грн), що
суб’єкту господарювання вигідніше сплатити штраф і надалі випускати чи
продавати невідповідну, або навіть небезпечну продукцію, ніж вжити заходів до
того, щоб продукція відповідала встановленим вимогам. Внаслідок цього ринковий
нагляд не досягає своїх цілей. Крім того, зараз стягується дуже багато штрафів
в судовому порядку, розмір їх невеликий, тому майже вся сума стягнутого штрафу
йде на оплату судових витрат.

Якщо Верховна Рада затвердить даний законопроект у другому
читанні, то Україна буде за крок до початку укладення Угоди про оцінку
відповідності та прийнятність промислової продукції. Реалізація Угоди надасть
змогу експортерам маркувати свою продукцію європейським знаком відповідності
(СЕ) та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації.

  • У разі підписання Угоди на території України запрацює
    «промисловий безвіз» у трьох напрямках:
  • 1)            низьковольтне
    опалення;
  • 2)            електромагнітна
    сумісність;
  • 3)            машини і
    опалення.

 Дані зміни є
актуальними для нашої країни, особливо з точки зори створення поглибленої та
всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, яка з часом забезпечить вільний доступ
українських виробників до найбагатшого ринку світу. Аналізуючи результат роботи
парламентарів, можна розраховувати, що проект буде прийнятий у цьому році, тоді
відповідні зміни запрацюють вже у 2020 році.

Матеріал підготовано фахівцями юридичної фірми «Горецький і партнери», а також доктором філософії у сфері права Олегом Горецьким спеціально для «Журналіста».

Читайте також: Юристи пояснили зміни до закону «Про публічні закупівлі» та законодавства у сфері реклами.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today

Парламент прийняв закон щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду

ЗМЕНШЕННЯ ТИСКУ НА БІЗНЕС: нові законодавчі зміни

Нагадаємо, що даний проєкт місяць тому успішно пройшов перше читання, тож сьогодні, з урахуванням рекомендації Комітету, народні депутати прийняли законопроєкт у другому читанні та в цілому з подальшим техніко-юридичним опрацюванням 277 голосами.

Закон вносить зміни в ряд чинних нормативно-правових актів, у тому числі в Кодекс України про адміністративні правопорушення, Господарський кодекс України, Закон України від 05.04.2007 р.

№ 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закон України від 02.12.2010 р. № 2735‑VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Зазначені зміни спрямовані на вдосконалення системи державного ринкового нагляду за безпекою продукції, яка вводиться в обіг та розповсюджується на території України.

Відтак, принципи ринкового нагляду дещо оновлюються, оскільки передбачається, по-перше, скасування штрафів за формальні порушення, по-друге, ліквідація «поєднаних» перевірок та обмеження їх максимальних строків, а також відміна дублювання функцій контролю різними органами ринкового нагляду за одним видом продукції.

Одну з правок, запропонованих та врахованих у тексті проєкту до другого читання, вніс народний депутат Сергій Тарута, нею законодавчо закріплено норму про право суб’єктів господарювання на недопуск посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду. Разом з тим, закон посилює відповідальність за небезпечну продукцію, а також встановлює відповідальність за недопущення інспекторів до перевірки.

Зокрема, Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» доповнено п. 6 ч. 4 ст. 44, яким передбачено, що за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, застосовується фінансова санкція у розмірі до 10 тис.

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А ч. 5 ст.

 44 цього закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Закон набере чинності через 3 міс з дня його опублікування.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Про зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду

  • З 26 березня 2020 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду»
  • Управління Держпраці у Чернігівській області повідомляє суб’єктів господарювання, що 26 березня 2020 року вступає в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду» (далі – Закон).
  • Законом вносяться такі зміни до наступних законодавчих актів:
  • До Господарського кодексу України.

Зміни вносять до ст. 250 ГКУ та передбачається, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій (протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності) не застосовуватимуться до санкцій, передбачених законами України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

  1. До Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
  2. Змінами визначається, що дія цього Закону не поширюватиметься на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.
  3. До Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». 
  4. З-під дії ринкового нагляду виводяться: ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання; об’єкти будівництва, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»; дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та вироби з нього (ювелірні й побутові).
See also:  Государственная монополия на судебную экспертизу в уголовном производстве: «подарок» адвокатам от законодателей

Строк проведення перевірки характеристик продукції збільшено з двох робочих днів до чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції –  з трьох робочих днів збільшено до п’яти робочих днів.

У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб’єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію.

  • Закон доповнено новою статтею 231, в якій визначено порядок оформлення органом ринкового нагляду розпорядчих документів для проведення планової/позапланової перевірки, в тому числі оформлення акту за результатами проведеної перевірки.
  • Відповідно до Закону про ринковий нагляд органи ринкового нагляду здійснюють планові перевірки характеристик продукції, яка розміщена на ринку, у розповсюджувачів та за ланцюгом постачання продукції, характеристики якої не відповідають вимогам, визначають особу що ввела в обіг таку продукцію (виробника або особу уповноважену виробником або імпортера).
  • У зв’язку з цим, суб’єкти господарювання зобов’язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання, який поставив їм відповідну продукцію.
  • У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей Закону про ринковий нагляд особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
  • Прийнятий Закон передбачає, що розповсюджувачі, які надали документацію, що дає змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання, який поставив їм продукцію, за реалізацію продукції що не відповідає вимогам до відповідальності не притягуються, а у разі якщо суб’єкт господарювання не зможе надати таку документацію, то на нього накладається штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 тисяча гривень.
  • У разі створення суб’єктом господарювання перешкод органу ринкового нагляду шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції, до суб’єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу – десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 тисяч гривень.
  • Більш детально про розмір та підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу:
До особи, яка ввела в обіг продукцію До розповсюджувача
введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик 102 000 грн.
повторне (від одного року до трьох років) 340 000 грн.
введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам 51 000 грн.
повторне (від одного року до трьох років) 102 000 грн.
недодержання умов зберігання продукції, (продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам) 34 000 грн.
повторне протягом трьох років 68 000 грн.
невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, щодо
продукції, яка становить серйозний ризик 170 000 грн. 119 000 грн.
продукції, яка не відповідає встановленим вимогам 102 000 грн. 68 000 грн.
усунення формальної невідповідності 51 000 грн. 34 000 грн.
продукції, яка відповідає встановленим вимогам, але становить ризик або небезпеку 34 000 грн
недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд 170 000 грн.

З метою дотримання вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду Управління Держпраці у Чернігівській області наголошує про необхідність для суб’єктів господарювання вимагати у постачальників весь пакет документів на продукцію (договори, товарно-супровідну документацію, декларації про відповідність технічним регламентам) та забезпечити реалізацію лише продукції промаркованої знаком відповідності технічним регламентам.

Це сприятиме розвитку підприємницької діяльності, створенню сприятливих умов для ведення доброчесного бізнесу в Україні та забезпеченню прозорості українського ринку, а також посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Покращення 3.0: чи зменшиться тиск на підприємців

Питання щодо зменшення тиску на бізнес з боку контролюючих органів – не нове і, попри прагнення будь-якої влади його вирішити, і досі залишається актуальним. У той же час новообрана Верховна Рада вже взялася й за цю сферу.

Так, днями народні обранці підтримали у першому читанні законопроект щодо зменшення тиску на бізнес (№1080).

 Наскільки цей документ у разі його прийняття стане дієвим «інструментом» для подолання вищезазначених проблем, пояснив Mind юрист DLA Piper Україна Артем Крикун-Труш.

10 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» № 1080.

Які норми пропонується скасувати

Законопроект пропонує виключити з Кримінального кодексу України статтю 205 «Фіктивне підприємництво», яка передбачає кримінальну відповідальність за створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Наразі розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні за наведеною статтею процесуально дуже легко.

Це дає змогу органам правопорядку використати для тиску на бізнес такі інструменти кримінального процесу як обшук, виїмка первинної документації, допит посадових осіб підприємства, арешт активів тощо.

А після цього ще й використати здобуті докази поза межами кримінального процесу під час вирішення податкових спорів, що спотворює суть і мету кримінальної відповідальності.

Чому потрібні зміни

Так, вказана стаття дуже часто використовується органами правопорядку для створення доказової бази під час притягнення до фінансової відповідальності за порушення норм податкового законодавства.

Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за цією статтею (наприклад, допит керівника підприємства) та відповідний вирок суду використовуються як обґрунтування донарахування грошових зобов’язань платникам податків.

Наприклад, допит керівника фіктивного підприємства долучається контролюючим органом до судової справи при вирішенні податкового спору. Ним обґрунтовується той факт, що нібито операції платника податку з його контрагентом не мають реального характеру.

І суди беруть такий доказ до уваги, вирішуючи спір на його основі не на користь платника податку.

Хоча норми процесуального законодавства встановлюють, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили та суд не може обґрунтовувати свої рішення показаннями, які не дослідив безпосередньо.

Так само для доказування факту нібито нереальності операцій платника податків використовувався й вирок у кримінальних провадженнях за 205 статтею.

При вирішенні податкових спорів суди надають такому вироку преюдиціальне значення та роблять помилковий висновок про нереальність операцій платника податку з його контрагентом в цілому, не досліджуючи конкретні операції за конкретний період діяльності.

Про ухилення від сплати податків

  • Крім того, законопроект пропонує підняти планку у розмірах ненадходження коштів в Примітці до статті 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)».
  • Примітка дає визначення таким поняттям як «значний розмір», «великий розмір» та «особливо великий розмір» суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, що має вагомий вплив на кваліфікацію злочину та відповідно його тяжкість.
  • Що зміниться із прийняттям законопроекту:
Розмір Діюча редакція та сума станом на 2019 рік Законопроект та сума станом на 2019 рік
Значний В тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (960 000 грн) В три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (2,8 млн грн)
Великий В три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (2,8 млн грн) В п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (4,8 млн грн)
Особливо великий В п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (4,8 млн грн) В сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (6,7 млн грн)

Якщо зараз кримінальна відповідальність починалася з 960 000 грн, то, у разі остаточного прийняття законопроекту, найнижча межа становитиме трохи більше ніж 2,8 млн грн.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті

У раді сьогодні розглянуть законопроєкти про зменшення тиску на бізнес і зміни в кримінальному кодексі

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі 13 червня відбувся брифінг голови САП Назара Холодницького та директора НАБУ Артема Ситника. Вони розповіли про резонансну спробу передачі хабаря у рекордній для України сумі – 6 мільйонів доларів.

ASPI news раніше повідомляло, що увечері 12 червня на підземному паркінгу Київської податкової відбулася передача коштів за закриття кримінального провадження, що знаходилось у САП, щодо власника компанії Burisma, міністра екології часів Януковича Миколи Злочевського. Кошти передавали перший заступник Головного управління ДПС у Києві Олександр Ільяшенко і Андрій Кіча, який раніше працював директором із правових питань компанії Burisma. Приймав гроші спеціальний агент НАБУ під прикриттям Євген Шевченко. 

See also:  Зміни до кпк на період дії карантину: аналіз закону, опублікованого 22 квітня 2020 року - protocol

Як виявилось, це була спецоперація САП та НАБУ, про яку вранці 13 червня на екстреному брифінгу розповіли Назар Холодницький і Артем Ситник. На початку заходу Холодницький зазначив: “У САП вже кілька років є відкрите кримінальне провадження проти Злочевського, розслідування якого через певні обставини було припинено.

Нам надійшла конфіденційна інформація, що деякі особи хочуть його закрити за хабар. Сума неправомірної вигоди склала шість мільйонів гривень: п'ять мільйонів призначалися особі, яка мала підписати закриття кримінального провадження, та один мільйон був призначений, так би мовити, посереднику.

Увечері 12 червня після передачі грошей було затримано трьох осіб”. 

Після цього Холодницький запропонував журналістам подивитись, як виглядають шість мільйонів доларів готівкою. Працівники НАБУ винесли кошти у прозорих пакетах, аби присутні могли їх побачити і сфотографувати. 

Кореспондент ASPI news задав учасникам брифінгу кілька питань: “Скажіть, будь ласка, яким чином Ільяшенко опинився у цій схемі, кому саме із співробітників САП мали передати ці кошти, та який запобіжний захід буде просити САП для затриманих? Вже згаданий Шевченко також був посередником у справі про затримання на підозрі у дачі хабаря Вадима Альперіна – на якій стадії розгляд цієї справи? Адже контрабандисти в Одесі як були, так і є”.

Холодницький відповів: “Кошти в юридичному плані призначалися для того, хто міг би прийняти рішення – сторонам інкримінується, що кінцевим отримувачем грошей мав бути керівник САП Холодницький, тобто я.

Як там опинився пан Ільяшенко, ви зможете дізнатися під час обрання запобіжного заходу, ми будемо клопотати, щоб це було тримання під вартою, але, відповідно до вимог КПК, ми будемо змушені пропонувати, як альтернативу, заставу.

Двом учасникам будемо просити заставу у розмірі ста мільйонів гривень, третьому – п'ятдесят мільйонів гривень”.

Питання щодо Вадима Альперіна прокоментував Артем Ситник: “Зараз ця справа готується до передачі до суду. Там великий обсяг матеріалів, в тому числі, отриманих з інших країн.

Зараз ми співпрацюємо із новим міністром фінансів щодо підрахунку остаточної суми збитків для бюджету.

Нагадаю, що у цій справі накладено арешт на 400 мільйонів гривень, які можуть потрапити до бюджету швидше, ніж справа буде розглянута, у випадку вдалої роботи митниці.

Закон щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду набрав чинності

26 березня, набрав чинності Закон № 367-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду». Верховна Рада ухвалила його 12 грудня 2019 року, а Президент підписав 23 грудня 2019 року.

  • Закон спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, а також на посилення захисту споживачів у разі виявлення на ринку небезпечної нехарчової продукції.
  • Документ також сприятиме виконанню зобов'язань України, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС, у частині узгодження українського законодавства у сфері державного ринкового нагляду із законодавством ЄС.
  • Закон усуває дублювання контролю за окремими видами продукції та уніфікує різновиди перевірок нехарчової продукції; встановлює чіткі й прозорі вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб'єктів господарювання щодо переліку та строків надання документів під час проведення перевірки.
  • Згідно з документом перевірка характеристик продукції у її виробників здійснюється лише в разі, якщо наявні документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає визначеним вимогам унаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.
  • Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти іншу продукцію.
  • Закон також передбачає відповідальність суб'єктів господарювання у вигляді штрафів за порушення законодавства у сфері ринкового нагляду.

Водночас встановлюється чіткий термін надсилання суб'єкту господарювання постанови про накладення штрафу.

Визначено, що протокол про вчинення порушень разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи – підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

З-під дії ринкового нагляду виводяться: ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання; об'єкти будівництва, визначені Законом «Про регулювання містобудівної діяльності»; дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та вироби з нього (ювелірні й побутові).

Зеленський підписав закон щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду

2019-12-23 21:26. Новости, новости Украины

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду» № 367-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 12 грудня 2019 року. Про це  повідомляє пресслужба Офісу президента.

Закон спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, а також на посилення захисту споживачів у разі виявлення на ринку небезпечної нехарчової продукції.

Документ також сприятиме виконанню зобов’язань України, передбачених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, у частині погодження українського законодавства у сфері державного ринкового нагляду із законодавством ЄС.

Закон усуває дублювання контролю за окремими видами продукції та уніфікує різновиди перевірок нехарчової продукції, що дасть змогу уникнути зловживань; встановлює чіткі й прозорі вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання щодо переліку та строків надання документів під час проведення перевірки.

Згідно з документом, перевірка характеристик продукції у її виробників здійснюється лише в разі, якщо наявні документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає визначеним вимогам унаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти іншу продукцію. Це дасть змогу сфокусувати перевірку та запобігти зловживанням.

  • Закон також передбачає відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді штрафів за порушення законодавства у сфері ринкового нагляду.
  • Водночас встановлюється чіткий термін надсилання суб’єкту господарювання постанови про накладення штрафу (16 днів після проведення перевірки), що допоможе уникнути випадків надсилання постанов про накладення штрафу заднім числом.
  • З-під дії ринкового нагляду виводяться: ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання; об’єкти будівництва, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»; дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та вироби з нього (ювелірні й побутові).
  • Зазначається, що цей закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Зеленський підписав закон щодо зменшення тиску на бізнес

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду” № 367-ІХ.

Про це повідомляє прес-служба Президента.

Відповідний законопроєкт Верховна Рада прийняла 12 грудня.

У повідомленні йдеться, що цей закон спрямовано на зменшення корупційних ризиків в діяльності посадових осіб, які проводять різні перевірки в сфері бізнесу. Також законом посилюється захист споживачів, якщо вони виявили якісь “небезпечні нехарчові продукти”.

  • Для того, щоб з боку органів нагляду не було великої кількості перевірок, які дублюють одна одну, вирішено встановити чіткі й прозорі вимоги до інспекторів, які проводять перевірки, а також до предмету самих перевірок.
  • Прийти з перевіркою інспектори мають право тільки в тому випадку, якщо у них є документально підтверджений факт того, що “продукція небезпечна, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій або бездіяльності виробника такої продукції”.
  • Коли проводиться перевірка щодо конкретного продукту, то інспекторам заборонено перевіряти якусь іншу продукцію.

“Закон передбачає відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді штрафів за порушення законодавства в сфері ринкового нагляду”, – зазначили в повідомленні.

  1. Якщо під час перевірки було виявлено конкретні порушення, то про них необхідно повідомити протягом 16 днів з дня перевірки.
  2. Інспекторам зі сфери нагляду заборонено перевіряти такі об’єкти: ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання; деякі об’єкти будівництва; дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та вироби з них (ювелірні та побутові).
  3. Закон вступає в силу через три місяці з дня публікації.
  • У жовтні Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкти № 128-IX і № 129-IX які в найближчі два роки істотно змінять роботу бізнесу. #Букви розбиралися, які зміни чекають підприємців.
  • Прем’єр-міністр Олексій Гончарук повідомив, що закон про фізичних осіб-підприємців (ФОП) набуває чинності через рік, і цього часу достатньо, щоб документ відкоригувати.
  • Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет анонсував спрощення роботи фізичних осіб-підприємців з податковою.
See also:  Законодавством не встановлена залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентами платника податку в ланцюгах постачання, (справа № к/800/42834/15, 14.11.17)

Аналіз Закону від 17 липня 2015 року № 655-VIII

Законом України від 17.07.2015  р. № 655-VIII внесено численні зміни до Податкового кодексу з метою зменшення податкового тиску на платників податків.

Що ж саме змінилося? І чи справді податковий тиск на бізнес зменшено?

1) Змінено ознаки безнадійної заборгованості. Тепер безнадійною у податковому обліку визнається не будь-яка заборгованість, а лише та, яка не тільки не перевищує так само розраховані 365400 грн, але й є простроченою понад 180 днів.

Також не потрібно збільшувати фінрезультат до оподаткування понад суму резерву сумнівних боргів, якщо заборгованість фізичної або юридичної особи є простроченою і не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови що дії щодо примусового стягнення майна боржника не привели до повного погашення заборгованості.

Окрім того, додано нову ознаку: заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією. За такою заборгованістю теж не доведеться збільшувати фінрезультат.

2) Вартісну межу для основних засобів підвищено з 2500 до 6000 грн. Проте таку зміну важко вважати позитивною.

Наприклад, до внесених змін придбаний ОЗ, який належав до 4-ї групи ОЗ, вартістю 3000 грн з мінімально допустимим строком корисного використання 2 роки збільшував фінрезультат на суму місячної амортизації, нараховану за бухобліком у розмірі 125 грн (суму визначено за прямолінійним методом). А також зменшував фінрезультат на суму амортизації, розрахованої за ПКУ, на цю саму суму. Тепер, за оновленим критерієм, фінрезультат може тільки збільшитись на суму бухамортизації у разі придбання активу вартістю 3000 грн. А зменшити фінрезультат на суму розрахованої податкової амортизації за нормами ст. 138 ПКУ не вийде, адже такий актив за вартісними ознаками не належить до основних засобів.

Зверніть увагу, що у податковому обліку різниці, які виникають при нарахуванні амортизації ОЗ за новими вартісними критеріями, визначаються з першого числа місяця набрання чинності коментованим законом.

Це означає, що новий вартісний критерій у 6000 грн застосовуватиметься при визнанні активу ОЗ у податковому обліку лише за умови введення його в експлуатацію після набрання чинності цим законом.

ОЗ, які визнані такими у податковому обліку до запровадження нових норм, продовжують амортизовуватися незважаючи на їх невідповідність новому вартісному критерію.

Читати по темі:  Законопроект №1210 – добро чи зло?

3) Платник податків, для якого ПКУ встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає доповнення також в електронній формі. Найцікавішим є те, що доповнення до звітності, як зазначено вище, складають за довільною формою.

Але як це працюватиме на практиці, в умовах, коли жорсткі шаблони електронної звітності розробляє і затверджує ДФСУ і будь-яких довільних електронних форм не може бути за визначенням, покаже час.

Адже, найімовірніше, таку зміну має бути враховано у програмному забезпеченні для формування податкової звітності в електронній формі.

4) Уточнено, що податкова декларація має бути підписана фізичною особою — платником податків або його представником (вилучено уточнення «законним»).

Тобто тепер підписання звітності іншою особою, на нашу думку, не вимагає від фізособи — платника податків нотаріального засвідченого доручення на це.

Підприємець має право видати доручення для підписання податкової звітності (разово або на певні податкові періоди) і засвідчити його власноручно підписом і, за наявності, печаткою. Утім, чи погодяться з таким трактуванням податківці? Чекатимемо на їхні роз’яснення.

5) Якщо податкова декларація надсилається поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу ДПІ не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації (раніше — не пізніше 10 днів).

6) Повноваження з надання узагальнюючих податкових консультацій  тепер передано Міністерству фінансів, який проводитиме періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків, створюватиме на їх базі УПК, які затверджуватиме наказом і оприлюднюватиме, у т. ч. на офіційному веб-сайті Мінфіну, протягом 5 календарних днів з дати затвердження.

Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов’язково повинна містити:

  • опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків,
  • обґрунтування застосування норм законодавства;
  • висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Окрім того, платники податків тепер можуть оскаржити до суду не тільки отриману індивідуальну податкову консультацію, але й УПК. Своєю чергою, Мінфін або податковий орган зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням про скасування консультації надати платнику податків оновлену, з урахуванням висновків суду.

Консультації, крім узагальнюючих, надаються:

  • в усній формі — контролюючими органами;
  • у письмовій або електронній формі — контролюючими органами в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси

7) Тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків з обсягом доходів або операцій до 20 млн грн штрафи, нараховані на суму податкового зобов’язання, яке платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати податкового зобов’язання. Також платникам податків дозволено не нараховувати пеню при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання протягом 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

8) Податкове повідомлення-рішення (далі — ППР) тепер вручатиметься й у разі встановлення факту заниження або завищення суми ПЗ, заявленої у податковій декларації, або суми ПК, заявленої у податковій декларації з ПДВ, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. По суті, винести ППР тепер буде обов’язком контролюючого органу.

Окрім того, заборонено контролюючим та іншим державним органам використовувати акт перевірки в якості підстави для висновків щодо взаємовідносин платника податків з контрагентами в разі, якщо платнику податків за результатами складання акта не вручено податкове повідомлення-рішення. Це сприятиме реалізації права платника податків на оскарження рішення контролюючого органу.

Закон запроваджує загальний порядок прийняття контролюючими органами податкових повідомлень-рішень у разі наявності кримінального провадження.

Це дозволить платнику податків, не чекаючи закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженню, здійснювати оскарження прийнятих рішень за результатами перевірки в межах адміністративної юрисдикції, яка є спеціалізованою в податкових спорах.

9) Конкретизовано вимоги до змісту наказу про проведення перевірки, копія якого пред’являється платникові. Завдяки цьому платнику буде зрозуміло, з якою метою вона проводиться, і чи має вона законні підстави.

Зокрема, підстави для проведення перевірки мають бути чітко визначені нормами ПКУ, а в копії наказу має бути чітко видно, який період діяльності суб’єкта господарювання перевірятиметься. До речі, вичерпний перелік підстав для проведення перевірки передбачено лише для документальних позапланових перевірок.

Підстави проведення перевірок платників податків у межах кримінального провадження, як і раніше, нормами ПКУ жодним чином не обмежені.

10) За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка;

11)  Додають нові підстави для взяття на облік нерезидента у разі отримання ним майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню.

Якщо іноземна компанія не планує створювати відокремлений підрозділ чи постійне представництво нерезидента, такий нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об’єкта.

12) Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Очевидно, якось по-різному ми із законотворцями розуміємо зниження тиску на бізнес! Чому розширення можливості застосувати адмінарешт декларується законотворцями як зменшення тиску?

Нагадаємо, що Закон підписано Президентом 7 серпня.  Набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім пункту 2, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*