Зміни до кпк на період дії карантину: аналіз закону, опублікованого 22 квітня 2020 року – protocol

  • Зміни до КПК на період дії карантину: аналіз Закону, опублікованого 22 квітня 2020 року - Protocol
  • Карантин в Україні продовжено до 11 травня
  • 22 квітня 2020 року Кабінет Міністрів України продовжив карантин до 11 травня 2020 року.
  • Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль пояснив, що при ухваленні рішення уряд спирався на моделювання аналітиків НАН України та дані МОЗ, які свідчать, що пік захворюваності може настати на початку травня, зазначив він.

«Водночас у нас є чіткий план виходу з карантину. Він складається з 5 етапів. Стартову точку цього плану ми називаємо «День К». Для його початку є дві умови. По-перше, якщо протягом 10 днів відсоток виявлених випадків захворювання у країні не змінюється або коливається в межах 5%. По-друге, лікарні заповнені пацієнтами з COVID-19 менш ніж на 50%», – зазначив Шмигаль.

За його словами, «День К» має настати 12 травня.

«Також у нас є важливі завдання до цього часу, над якими ми працюємо: поступово збільшуємо кількість тестувань, покращуємо забезпечення лікарень та медиків, запроваджуємо систему Е-контролю за самоізоляцією як альтернативу обсервації та розроблюємо нові соціальні стандарти. Це насамперед носіння засобів індивідуального захисту, дотримання соціальної дистанції та постійна дезінфекція», – додав він.

  1. Нагадаємо, з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин для боротьби з поширенням коронавірусу.
  2. Набули чинності зміни до КПК на час карантину
  3. 23 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
  4. Пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України викладено у новій редакції:

«20-5. Тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) розглядається питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності – іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Питання про передачу на підставі абзацу п’ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.

Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), якщо він проти цього заперечує.

  • Проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою – дев’ятою статті 336 цього Кодексу.
  • Участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього Кодексу.
  • Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
  • Набув чинності закон про зміни до держбюджету-2020
  • 18 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Згідно із законом, у складі держбюджету утворюється Фонд боротьби з коронавірусом в обсязі 64,7 млрд грн. Ці кошти спрямовуватимуться на першочергові та пріоритетні напрями протидії поширенню COVID-19.

Крім цього, у державному бюджеті додатково передбачено 15,8 млрд грн для доплат до зарплатні медпрацівникам, які протистоять епідемії. Загалом видатки Міністерства охорони здоров'я збільшуються на 16,4 млрд грн.

Щоб підтримати найбільш вразливі верстви населення під час епідемії коронавірусу, документом передбачено 10,6 млрд грн на одноразові доплати до пенсій. Видатки Міністерства соціальної політики збільшуються на 19,5 млрд грн.

Для здійснення непередбачених заходів до резервного фонду направлено додатково 3 мільярди гривень.

Видатки на будівництво та ремонт доріг збережені, тож програма «Велике будівництво», яка покращує українську інфраструктуру та створює нові робочі місця, триватиме. На дорожню інфраструктуру у державному бюджеті закладено майже 70 млрд грн.

  1. Також зміни до державного бюджету не передбачають скорочення видатків, спрямованих на забезпечення оборони й безпеки держави, підтримку агропромислового комплексу.
  2. КСУ визнав конституційною норму закону про Нацполіцію щодо допомоги у разі смерті поліцейського
  3. 22 квітня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційною скаргою Сергія Зінченка щодо конституційності.
  4. 22 квітня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційною скаргою Сергія Зінченка щодо конституційності положень пункту 3 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року.
  5. Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав конституційними положення пункту 3 частини першої статті 97 Закону.
  6. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особі у разі «визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті».
  7. Автор клопотання, який звільнився з поліції за власним бажанням, обстоював позицію, що оспорюваними положеннями Закону «конституційне право на соціальний захист, а саме отримання одноразової допомоги в разі визначення поліцейському інвалідності, дискримінаційно поставлене в залежність від факту підстав звільнення», оскільки «вказана допомога виплачується лише працівникові поліції, якого звільнено по хворобі».

Вирішуючи порушене в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України виходив із того, що одним із заходів соціального захисту поліцейського є виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) поліцейського та втрати ним працездатності. Однак особа, звільнена з поліції, набуває право на отримання такої допомоги лише за наявності обставин, передбачених положеннями пункту 3 частини першої статті 97 Закону.

  • Конституційний Суд України констатував, що держава має широкий обсяг дискреційних повноважень щодо запровадження чи зміни одноразової грошової допомоги як одного з видів соціальних виплат, що прямо не визначені та не конкретизовані в Конституції України.
  • Оскільки право на одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності не є конституційно визначеним правом поліцейського, тому Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади повноважна визначати на власний розсуд конкретні підстави та особливі умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги поліцейському, у тому числі й у разі звільнення його внаслідок втрати працездатності з визначенням інвалідності, що передбачено оспорюваними положеннями Закону.
  • Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення пункту 3 частини першої статті 97 Закону не містять дискримінаційних умов для отримання одноразової грошової допомоги вказаною категорією осіб, а отже, є такими, що відповідають Конституції України.
  • Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
  • Верховна Рада скасувала накладення штрафних балів водіям
  • 24 квітня 2020 року Верховна Рада схвалила Закон України «Про внеВерховна Рада скасувала накладення штрафних балів водіямсення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафних балів».
  • У пояснювальній записці зазначено, що відповідно до статті 27 КУпАП, застосування штрафних балів учасникам дорожнього руху передує застосуванню адміністративного стягнення у виді штрафу.
See also:  Про особливості спадкування земельної ділянки за законом та заповітом

«При цьому досвід розвинутих країн свідчить про інші підходи до застосування штрафних балів, які розглядаються як додатковий стимул для усвідомлення порушником серйозності наслідків у разі систематичного недотримання правил дорожнього руху, у тому числі й шляхом позбавлення права керування транспортним засобом. Застосування більш суворого виду відповідальності відбувається після набрання водієм певної кількості штрафних балів, а не зняття, як передбачено законодавством України.

Ситуація, за якої особа не несе відповідальності за неодноразові порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху не лише не сприяє дотриманню учасниками дорожнього руху встановлених правил, а навпаки, створює почуття безкарності та спонукає до наступних порушень. Це прямо протирічить положенням статті 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення застосовується, зокрема, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами», – зазначили автори закону.

Закон виключає з КУпАП норми щодо дії адміністративного стягнення у виді штрафних балів, що накладається на громадян за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. Зокрема, це стосується пункту 2-1 частини першої статті 24, частини другої статті 27, статті 27-1, а також абзаців других частин першої та другої статті 122 КУпАП.

Источник: https://www.ukrainepravo.com/news/ukraine/naygolovnishe-za-tyzhden-karantyn-prodovzheno-do-11-travnya-diyut-zminy-do-kpk-na-chas-karantynu-i-z/?month=05&year=2020

Продовження карантину до 22 червня: опубліковано постанову КМУ!

Головна Усі новини Суспільство і життя Суспільство, події 21 травня опублікована постанова КМУ №392, якою карантин в Україні продовжено до 22 червня 2020 року Зміни до КПК на період дії карантину: аналіз Закону, опублікованого 22 квітня 2020 року - Protocol

Нагадаємо, що у середу, 20 травня, Уряд підтримав рішення щодо продовження карантину до 22 червня, але з пом'якшенням карантинних обмежень з 22-25 травня. Про це ми повідомляли тут.

21 травня постанова КМУ від 20.05. 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” опублікована в “Урядовому кур'єрі” №94-95. Відповідно з 21 травня 2020 року вона набрала чинності.

Постановою визначено, що:

  • у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, визначені цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції;
  • заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою КМУ № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою;
  • Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб’єктами господарювання на період карантину.
  • Які карантинні обмеження діють надалі?
  • Згідно з Постановою №392, на період дії карантину, зокрема, забороняється:
  • 1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
  • 2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;
  • 3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;
  • 4) відвідування закладів освіти її здобувачами, крім участі у пробному ЗНО, державній підсумковій атестації у формі ЗНО, вступних випробуваннях, єдиному вступному іспиті з іноземної мови, єдиному фаховому вступному випробуванні, атестації у формі тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів “КРОК”, а також здійснення підтвердження кваліфікації моряків, проведення підготовки моряків, членів екіпажів торговельних суден, у тому числі тих, що здійснюють плавання внутрішніми водними шляхами України, та проведення підготовки судноводіїв малих/маломірних суден;
  • 5) проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб, крім:
  • заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування,
  • навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю,
  • навчально-тренувального процесу спортсменів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів;

6) робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів (крім розміщених у них магазинів), діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім:

  • діяльності з надання послуг громадського харчування на відкритих (літніх) майданчиках, у тому числі під тентами, на верандах, за умови дотримання відстані не менш як 1,5 метра між місцями для сидіння за сусідніми столами та розміщення не більш як чотирьох клієнтів за одним столом (без урахування дітей віком до 14 років),
  • діяльності з надання послуг із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос за умови, що суб’єкт господарювання, який провадить таку діяльність, є оператором ринку харчових продуктів відповідно до Закону “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, та за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (зокрема захист обличчя, очей, рук) і використання відвідувачами, крім часу приймання їжі, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;
  • діяльності закладів, які надають послуги з розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
  • діяльності музеїв, музеїв просто неба та історико-культурних заповідників відповідно до подання керівника закладу культури та за рішенням власника (органу управління) без безпосереднього прийому відвідувачів та за умови забезпечення персоналу респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно. За рішенням власника (органу управління) дозволяється прийом відвідувачів за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (захист обличчя, очей, рук) та використання відвідувачами респіраторів без клапанів видиху або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;
  • роботи суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки на відкритому повітрі, у транспортних засобах, житлових будинках, спорудах, приміщеннях (у тому числі приміщеннях, призначених для зйомки аудіовізуальних творів (студії, павільйони), за умови обмеження кількості осіб, які здійснюють кіно- та відеозйомку в одному місці, не більше 50 осіб, обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом, залученим до виробництва аудіовізуального твору, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;
  • проведення у театрах, цирках, концертних організаціях, художніх (мистецьких) колективах за рішенням органів управління репетицій, тренувань та інших заходів, які не передбачають одночасного зібрання великої кількості осіб (до 50 осіб), без глядачів за умови використання учасниками засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;

7) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім перевезення:

  • легковими автомобілями;
  • службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників підприємств, закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров’я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв’язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, суб’єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, та використання таких засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови інформування органів Національної поліції про здійснення перевезення;
  • працівників закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров’я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв’язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, осіб, які виявили бажання бути донорами крові та (або) її компонентів, на підставі посвідчення донора крові та (або) її компонентів або на підставі довідки, що видається донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів, суб’єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, та використання таких засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах;
See also:  Почему «сухой закон» губителен для украины

8) здійснення перевезень пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра;

9) здійснення перевезень пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому).

Дозволяється здійснення акціонерним товариством “Українська залізниця” окремих пасажирських рейсів у внутрішньому залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, а також окремих пасажирських рейсів у міжнародному залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, Міністерством закордонних справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

10) прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують міжнародні пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” або у разі неможливості прийняття та відправлення повітряних суден державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” — через державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Львів” імені Данила Галицького” як резервне. У разі необхідності задоволення державних потреб прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, а також перевезення членів екіпажів морських та річкових суден, що прямують до/з місця своєї роботи, здійснюється за погодженням з відповідним міністерством.

УВАГА! Постановою №392 передбачене поетапне скасування низки карантинних обмежень у регіонах, де це дозволяє зробити епідемічна ситуація. Більше про це – в окремій новині.

Також Постановою №392 затверджено Порядок здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією. Хто підлягає тепер обов'язковій самоізоляції – читайте тут.

Источник: https://news.dtkt.ua/society/community/62624

Зміни до КПК щодо судового контролю на період карантину: прийнято закон

15:46, 13 апреля 2020

На період карантину встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

  • Сьогодні, 13 квітня, на позачерговому засіданні Верховна Рада прийняла Закон №3276 «Про внесення зміни до розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19)».  
  • Передбачається, що тимчасово, на період карантину, встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
  • Законом Розділ XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України доповнено пунктом 20-5, яким передбачається:
  • «Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (окрім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
  • У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) розглядається питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду, про що поставляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Питання про передачу на підставі абзацу п’ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.

Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), якщо він проти цього заперечує.

  1. Проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою-дев’ятою статті 336 цього Кодексу.
  2. Участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього Кодексу.
  3. Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою».
  4. З онлайн-трансляцією засідання Верховної Ради можна ознайомитися за посиланням.
  5. Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що Рада дозволила обробку персональних даних хворих на коронавірус.
  6. Також ми писали, що у Раді знайшли спосіб, як швидко проголосувати за закон про банки.
  7. Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: https://sud.ua/ru/news/laws/166177-zmini-do-kpk-schodo-sudovogo-kontrolyu-na-period-karantinu-priynyato-zakon

Карантин в Україні триватиме до 24 квітня: що можна робити, а що заборонено

В Україні на загальнонаціональному рівні продовжили карантин через коронавірус до 24 квітня. На цей час забороняють проведення масових заходів, зупиняють навчальний процес у школах та університетах, змінюють роботу транспорту. Більше про обмеження на час карантину в Україні – читайте у матеріалі 24 каналу.

12 березня в Україні ввели загальнонаціональний карантин, щоб зупинити поширення коронавірусу. 

Важливо Як карантин вплине на українську економіку: прогноз бізнесу

За 2 тижні карантину в Україні запровадили чимало обмежень. Так, Україна закрила свої кордони для іноземців; припинила міжнародне авіа- та залізничне сполучення; заборонили здійснювати будь-які туристичні мандрівки; закриті усі культурні, розважальні, спортивні заклади, ресторани, кафе тощо. Працюють лише аптеки, продуктові магазини, АЗС, банки та страхові компанії.

Схвалюючи постанову про продовження карантину, Кабінет Міністрів України вніс зміни до цілої низки інших постанов, які стосувалися обмежень. Втім останні залишаються практично незмінними. 

Під час карантину в Україні діють заборони про:

  • освіта: учням, студентам чи будь-кому іншому, хто здобуває освіту певного ступеня, заборонено відвідувати заклади освіти;
  • робота ресторанів і кафе: закладам громадського харчування досі заборонено приймати клієнтів, як і розважальним закладам, фітнес-центрам, закладам культури, торговельного і побутового обслуговування населення;
  • громадський транспорт: заборонено перевезення пасажирів у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, а також авіаційному сполученні;
  • функціонування пунктів пропуску на кордоні: до 24 квітня закрито пункти пропуску на міжнародних кордонах України, на адмінмежі з Кримом і на лінії розмежування на Донбасі.
See also:  Вссу: встановлення банком у кредитному договорі плати за надання кредиту суперечить чинному законодавству, тому подібна умова договору може бути визнана недійсною

Водночас у цей час в Україні дозволено:

  • діяльність закладів харчування з послугою доставки їжі;
  • перевезення легковими автомобілями;
  • перевезення службовими або орендованими автомобілями підприємств за погодженням з поліцією;
  • перевезення у міських маршрутках, автобусах, тролейбусах і трамваях людей, які займатимуть не більш як половину місць у салоні.

Крім того, дозволено діяльність закладів, які працюють у сферах:

  • торгівлі продуктами, ліками, пальним, насінням, кормами для тварин тощо;
  • банківська і страхова діяльність;
  • медична і ветеринарна практика;
  • техобслуговування і ремонт автомобілів;
  • ремонт комп'ютерів;
  • поштовий зв'язок.

Що заборонено в Україні через коронавірус / Інфографіка 24 каналу

25 березня Кабінет Міністрів вирішив продовжити карантин ще на місяць – до 24 квітня. Усе тому, що коронавірус швидко поширюється територією України, вже є летальні випадки.

Важливо! Станом на 26 квітня в Україні зафіксували 156 випадків коронавірусу. На жаль, 5 осіб померли. Проте є й хороші новини: одужав чернівчанин, який першим захворів на Covіd-19 в Україні.

Також 25 квітня уряд запровадив режим надзвичайної ситуації по всій Україні.

Надзвичайна ситуація демонструє нам, що ми маємо швидке розповсюдження вірусу по всій країні. Наразі ми маємо динаміку, яка дозволяє тримати ситуацію під контролем, – сказав глава МВС Арсен Аваков.

Карантин і режим НС передбачають:

  • заборону масового пересування вулицями;
  • заборону на зібрання великих груп понад 10 людей;
  • громадяни зобов’язані носити маски;
  • інфікованих на коронавірус українців, які відмовляються від дотримання ізоляції та лікування, будуть госпіталізовувати примусово;
  • усі приміщення, дороги та тротуари мають проходити ретельну дезінфекцію.
  • Окрім того, уряд пропонує до 27 березня повністю зупинити будь-який пасажирський рух через кордони України в обидва боки.
  • Що передбачає режим надзвичайної ситуації / Інфографіка 24 каналу
  • Також через місячний карантин і надзвичайну ситуацію в Україні скасовують або переносять більшість важливих подій.

Святкування Великодня

Через карантин святкування Великодня у 2020 році, яке припадає на 19 квітня, буде значно обмежене.  Президент Володимир Зеленський вже обговорив цю тему з керівниками усіх церков в Україні. 

Великдень зазвичай збирає у церкві багато людей. Серед них і ті, хто приїхав з-за кордону. Якщо якийсь обряд вимагає присутності людей, то треба обмежувати кількість прихожан. Усі очільники церков погоджуються з цим, – зазначив Зеленський.

Для безпеки людей під час святкування, держава почала готувати план “Великдень вдома”. Він передбачає: 

  • Можливість розміщення патрулів біля храмів та церков.
  • У разі великого скупчення людей священники мають проводити бесіди з парафіянами та роз'яснювати їм, що збиратися натовпами небезпечно не лише для них самих, а й для здоров’я тих, хто навколо.

Цікаво Великдень 2020: як коронавірус вплине на святкування Пасхи

Окрім того, Православна церква України та Українська греко-католицька церква розробляють різні версії, як проходитиме Великдень і як правитимуть літургії в страсний тиждень. 

Рекомендації УГКЦ на час карантину:

  • Людям похилого віку та з дітьми надати перевагу домашній молитві;
  • Вірянам дозволяється не цілувати ікони;
  • У Велику п’ятницю не робитимуть жодних процесій – ні в храмі, ні поза ним;
  • Плащаницю можна винести зі святилища прямо до Божого гробу та встановити обмеження перед самою плащаницею, щоб віруючі не підходили для її цілування. 
  • У неділю Великдень необхідно служити, по можливості, надворі. Не робити процесій – ні в храмі, ні довкола храму.
  • Освячувати лозу у Квітну неділю та святити паски й великодні страви на Пасху лише надворі. Освячувати їх можна у Великодню суботу стільки часу, скільки це буде потрібно.

Рекомендації ПЦУ на час карантину:

  • настоятелям храмів, головам релігійних громад суворо дотримуватись правил карантину;
  • обмежити присутність на богослужінні віруючих до 10 осіб;
  • у храмах дотримуватися санітарних норм: прибирати, протирати ікони та інші святині, ручки вхідних дверей спеціальними дезінфікуючими розчинами;
  • ікони, хрести, розп'яття – достатньо звершити поклон і перехреститися, не цілуючи їх;
  • запровадити, де це можливо, трансляцію богослужінь через мережу, заохочуючи парафіян до звершення домашньої молитви.

Зупинка навчання і перенесення ЗНО

Через коронавірус в Україні призупинили навчальний процес у дитсадках, школах та університетах. Проте нудьгувати вдома школярам та студентам не доводиться. Для більшості з них організували дистанційне навчання, а вчителі та викладачі проводять онлайн-лекції та уроки.

Наразі невідомо, як саме учні та студенти будуть надолужувати пропущений навчальний процес. Проте деякі з нардепів не виключають, що навчання у школах можуть продовжити влітку, якщо через карантин діти пропустять, як мінімум, місяць навчального року.

До теми Вступ 2020 переносять на нові дати: деталі

Дещо складнішою є ситуація для абітурієнтів, які цього року планують складати ЗНО. Реєстація на нього пройшла у період з 3 лютого до 24 березня. Попередньо тести мали відбутись в кінці травня – на початку червня. Проте у зв'язку з карантином ЗНО переносять, а нові дати тестування наразі невідомі.

Цьогорічне ЗНО потрібно буде переносити на більш пізні дати. Однак воно обов’язково відбудеться. Сподіваюсь, що до кінця цього тижня вже зможемо представити їх суспільству з чітким таймінгом, – розповів заступник міністра освіти Єгор Стадний.

Зауважимо, абітурієнти можуть зареєструватись на участь в іспитах з 11 предметів, з яких є три обов'язкові: українська мова і література, математика або історія України (на вибір) та ще один предмет на вибір.

У новому форматі проведуть і пробне ЗНО, яке мало відбутися на початку квітня. Наразі спосіб для тестування в умовах карантину розробляє Міністерство освіти та науки України спільно з Українським центром оцінювання якості освіти.

Робота транспорту

Через карантин в Україні вже не працює метро, не курсують міжміські маршрутки та поїзди, а в трамваях і міських маршрутках діють обмеження на кількість пасажирів. Зокрема, в одному вагоні одночасно можуть перебувати не більш як 10 людей, усі вони зобов'язані користуватися засобами особистого захисту. 

Важливо У яких містах таксі возить лікарів на роботу безкоштовно

Окрім того, в Тернополі, Сумах, Чернігові, Луцьку, Чернівцях, Одесі та інших великих містах зупинили роботу громадського транспорту. Там комунальний транспорт виконуватиме лише спецрейси для працівників, які забезпечують життєдіяльність міста.

Водночас у Києві та Дніпрі в громадський транспорт можна потрапити лише за спецперепусткою. Їх можуть отримати медпрацівники, правоохоронці, працівники сфери ЖКГ, співробітники продуктових магазинів, поштових служб, банківські працівники та деякі інші категорії населення.

Спецперепустка для проїзду у громадському транспорті Києва / фото Анастасії Кримової (24 канал)

До слова, мер Києва Віталій Кличко заявив, що, згідно з рішенням Кабміну, роботу метро в Києві призупинено до 3 квітня. Але є ймовірність, що обмеження продовжать, якщо існуватиме небезпека для людей.

 
Які додаткові обмеження діють у Києві / Інфографіка 24 каналу

Закриті ресторани, ТРЦ і кінотеатри

На початку карантину в Україні одразу заборонили роботу ресторанів, кафе, закладів швидкого харчування. Вони закриті для відвідувачів, проте більшість з них працюють на доставку.

Також роботу припинили кінотеатри по всій країні, серед яких “Планета кіно” і Multiplex.

Цікаво Де легально дивитись кіно: онлайн-кінотеатри з найкращими фільмами

Наразі по всій країні закриті і великі торгово-розважальні центри, де завжди було велике скупчення людей. Там можуть працювати лише продуктові маркети. 

25 березня тимчасово призупинив роботу і найбільший український гірськолижний курорт Буковель. Там більше не приймають туристів і закрили усі сервіси. Щодо людей, які забронювали проживання в готелях Буковелю на найближчий період, то їм потрібно звернутися в адміністрацію комплексу.

Окрім того, у тих закладах, які працюють під час пандемії, встановлені спеціальні позначки, за якими повинні стояти відвідувачі. Відстань між такими позначками – 1 – 2 метри.

Можуть. Усе залежить від ситуації, яка буде в Україні з поширенням коронавірусу. Влада не виключає: якщо в державі різко почне збільшуватися кількість хворих – карантин можуть продовжити і після 24 квітня.

Водночас розглядають й оптимістичний варіант. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль відзначив, що карантин можуть скасувати раніше, якщо не буде спалаху Covid-19.

Ми пройдемо цей виклик, і якщо це станеться швидше, аніж 24 квітня, то ми скасуємо карантинні заходи та надзвичайну ситуацію достроково, – наголосив Шмигаль.

Дивіться відео: як вберегтись від коронавірусу

Источник: https://24tv.ua/karantin_do_24_kvitnya_2020_ukrayina_obmezhennya_zmini_n1300460

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*