Зміни до законодавства, передбачені законом україни «про вищий антикорупційний суд» (порівняльна таблиця)

ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ  «ПРО ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД» (порівняльна таблиця)

  • В Україні в четвер, 14 червня, набув чинності закон про Вищий антикорупційний суд.
  • Напередодні він був опублікований в офіційній газеті Верховної Ради Голос України, а на наступний день після публікації, відповідно до закону, набуває чинності, пише «Слово і Діло».

Антикорупційний суд почне роботу після призначення за результатами конкурсу щонайменше 35 суддів, хоча б 10 з яких повинні бути суддями Апеляційної палати. Гранична кількість суддів буде визначена пізніше.

Антикорупційному суду будуть підсудні кримінальні провадження у корупційних злочинах, підслідних Національному антикорупційному бюро, тільки в тому випадку, якщо розмір предмета злочину або завданих збитків в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний момент – 881 тис. гривень).

  1. Також закон передбачає створення Громадської ради міжнародних експертів, який зможе ветувати кандидатури на посади суддів Антикорупційного суду.
  2. Рада створюється терміном на 6 років Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) і є її допоміжним органом.
  3. Члени Ради призначаються на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.
  4. Членами Громадської ради можуть бути призначені громадяни України або іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, досвід роботи в інших країнах не менше 5 років з процесуального керівництва або здійснення судочинства в справах, пов'язаних з корупцією.

Члени Ради будуть отримувати винагороду в розмірі посадового окладу судді Верховного Суду (зараз – 132,2 тис. гривень), а також компенсацію проживання і проїзду (для непроживаючих в Україні).

  • Рада збирає, перевіряє і аналізує інформацію про кандидатів і надає її ВККС.
  • За ініціативою щонайменше 3 членів Ради скликаються спільно з ВККС засідання.
  • Рішення про відповідність кандидата необхідною вимогою приймається більшістю від загального складу (16 – ВККС і 6 – Рада експертів, всього – 22) за умови, що за таке рішення проголосували щонайменше половини членів Ради (3 з 6).
  • Крім того, встановлюються додаткові гарантії безпеки суддям.
  • Зокрема, суддям Антикорупційного суду, а в разі потреби також членам їхніх сімей надається цілодобова охорона від Служби судової охорони.
  • Житло судді оснащується охоронною сигналізацією і тривожними кнопками сигналізації.
  • Суддею Антикорупційного суду може стати громадянин України, який має стаж роботи на посаді судді, адвоката або науковий стаж (у сукупності – щонайменше 7 років).
  • Не можуть бути призначені суддями Вищого антикорупційного суду особи, які протягом 10 років, що передують призначенню, працювали в правоохоронних органах (в тому числі НАБУ і САП) або займали політичні посади.
  • Нагадаємо, у четвер, 7 червня, Верховна Рада 315 голосами підтримала створення Вищого антикорупційного суду.

Деякі положення даного законопроекту в другому читанні були змінені в результаті консультацій з МВФ. Найбільш дискусійною була норма про вирішальну роль громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів.

Источник: https://www.slovoidilo.ua/2018/06/14/novyna/polityka/zakon-pro-antykorupczijnyj-sud-nabuv-chynnosti

Оприлюднено проект закону Порошенка про Антикорупційний суд

ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ  «ПРО ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД» (порівняльна таблиця)

Ілюстрація REUTERS

Оприлюднено текст проекту закону про Вищий антикорупційний суд, поданого у Верховну Раду президентом України Петром Порошенком. З документом можна ознайомитись на сторінці законопроекту на офіційному сайті парламенту.

У матеріалах законопроекту зазначається, що цей документ визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності. Також законопроектом передбачається поширити юрисдикцію Вищого антикорупційного суду на всю територію України.

Читайте такожПорошенко вніс в Раду законопроект про антикорупційний суд

«При цьому пропонується утриматися від запровадження на місцевому рівні антикорупційних судів, у місцевих або апеляційних судах – посад антикорупційних суддів чи на місцях – слідчих суддів у антикорупційних кримінальних провадженнях, ураховуючи можливе завантаження та ризик впливу регіональних еліт. Тож законопроектом не передбачено розміщення палат Вищого антикорупційного суду, окремих його суддів у різних населених пунктах», – йдеться в матеріалах проекту закону.

  • Зазначається також, що прийняття закону України “Про Вищий антикорупційний суд” потребуватиме внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України “Про судоустрій і статус суддів України”, “Про Вищу раду правосуддя”.
  • Крім того, наразі документом визначено, що витрати, пов’язані з реалізацією положень закону, здійснюватимуться за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2018 рік.
  • Як повідомляв УНІАН, створення антикорупційного суду є однією з умов продовження співпраці України та її ключового кредитора – Міжнародного валютного фонду.
  • 8 грудня у МВФ закликали Верховну Раду ухвалити законопроект про Антикорупційний суд як першочерговий.
  • У Венеціанській комісії вважають, що єдиним шляхом у боротьбі з корупцією на високому рівні в Україні має стати швидке створення високого спеціалізованого антикорупційного суду, як це передбачено законом «Про судоустрій і статус суддів», судді якого будуть обрані за прозорою процедурою за участю міжнародної спільноти.

22 грудня Президент України Петро Порошенко вніс до парламенту проект закону про Вищий антикорупційний суд. Також глава держави зареєстрував у ВР проект закону про внесення змін до закону “Про судоустрій і статус суддів” у зв'язку з прийняттям закону “Про Вищий антикорупційний суд”. Обидва законопроекти визначені як невідкладні.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Источник: https://www.unian.ua/politics/2319209-oprilyudneno-proekt-zakonu-poroshenka-pro-antikoruptsiyniy-sud.html

Яке "але" має закон про Вищий Антикорупційний суд в Україні

Безперечно, найважливіша антикорупційна подія – прийняття Верховною Радою закон про Вищий антикорупційний суд України. За – проголосували 315 народних депутатів. Але, як завжди є кілька “але”.

Апеляції щодо справ НАБУ, які зараз уже розглядаються в судах, відбуватимуться в судах загальної юрисдикції, а не новоствореному Антикорупційному суді. Така норма з’явилася в оприлюдненому тексті закону. Ця правка не була зачитана головою комітету правової політики та правосуддя Русланом Князевичем у сесійній залі перед ухваленням закону та не обговорювалася на комітеті.

Читайте також: “Серпом по рейтингу”: як зрізати популярність корумпованого депутата

Ця норма з’явилася в тексті правок до закону, розданому в комітеті за годину до голосування, а пізніше у вже оприлюдненому законі. Цієї норми також не було в порівняльній таблиці до другого читання, опублікованій на сайті Верховної Ради.

Тепер закон передбачає, що справи НАБУ, розгляд яких почався в загальних судах першої інстанції, будуть завершені так само в загальних судах. Отже, апеляція відбудеться в обхід Антикорупційного суду.

Читайте також: Найголовніші антикорупційні новини тижня: НАБУ і Труханов, найбагатші прокурори

Натомість, згідно із попередніми домовленостями з міжнародними партнерами, апеляція справ, які зараз знаходяться на розгляді в загальних судах, мала б відбутися в апеляційній палаті Антикорупційного суду.

Ця норма — це амністія для всіх топ-корупціонерів, чиї справи НАБУ вже передали в суди, таких обвинувачених, я нагадаю, вже більше 200. Тепер же справи Мартиненко, Насірова та інших одіозних топ-посадовців так і залишаться в звичайних судах та, як показує практика, будуть “злиті”.

Крім того, така норма означає, що найближчі вироки проти топ-корупціонерів українці побачать не раніше, ніж через 2-3 роки, бо щонайменше півроку займе створення Антикорупційного суду, ще 1,5-2 роки в двох інстанціях розглядатимуться самі справи, які тільки туди потраплять.

Найшвидше виправити цю помилку може Петро Порошенко. Він все одно має подати законопроект, яким власне утворюватиметься антикорупційний суд. Складатиметься цей проект з одного речення: “Утворити Вищий антикорупційний суд в місті Києві”. Не має проблем дописати в нього ще одне речення, яке і вирішить описану проблему зі вже переданими справами.

Президент пообіцяв подати законопроект про утворення антикорупційного суду вже найближчим часом. Нагадуємо Петру Олексійовичу, що Верховна Рада засідатиме ще лише 3 тижні, тож часу тягати кота за хвоста геть не має.

Якщо раптом, чи то Порошенко подати законопроект не зможе, чи то Верховна Рада його найближчим часом проголосує – створення Антикорупційного суду відкладеться ще на 3 місяці.

Також минулого тижня у Верховній Раді обрали аудитора НАБУ. Депутати надали перевагу восьмидесятирічному Володимиру Василенку замість американсього екс-прокурора Томаса Фаєрстоуна. Останній є нев’їздним в Росію саме через розслідування тамтешніх ТОП-корупціонерів.

Володимир Василенко

До слова, Василенко не планував бути аудитором безкоштовно, як це предбачає закон. Під час співбесіди в Антикорупційному комітеті він заявив: “Працюйте самі на громадських засадах”. При цьому треба визнати, що Василенко має значний досвід міжнародного юриста і не має очевидних плям на репутації. Принаймні ми їх не знайшли. Це залишає надію на його неупередженість. 

Негативний висновок цього аудиту – єдина законна підстава звільнення директора НАБУ Артема Ситника. Про що українські топ-корупціонери марять останніх 2 роки.

Артем Ситник

Нагадаю, що раніше наші посадовці відмовилися призначати на посади аудиторів НАБУ, наприклад Карлоса Кастресану, який посадив за ґрати половину політичної еліти Гватемали (включно з екс-президетом і трьома мінстрами МВС) і довів до засудження екс-прем’єр міністра Італії Сільвіо Берлусконі.

Так, українські депутати відмовилися призначити на цю посаду аудитора ФБР – Роберта Сторча. Останній, до речі, за подання двох американських Президентів (і Обами, і Трампа) сьогодні здійснює аудит усіх розвідувальних органів США.

Очевидно, що люди рівня і Карлоса Кастресани, і Роберта Сторча лякають українську політичну еліту. Таким тільки спробуй вказувати, який висновок аудиту треба намалювати. Українських аудиторів, я так розумію, і Порошенку, і депутатам, скажімо так, переконувати, буде на багата простіше.

See also:  Голова конституційного суду станіслав шевчук: чим більше змін основного закону, тим більше абсурду

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький став нев’їзним в США. Американці анулювали його візу після плівок НАБУ, на яких Холодницький попереджає фігурантів кримінальних проваджень про обшуки, інструктує, що брехати на допитах, та й загалом обіцяє їм захист і безпеку.

Назар Холоницький

Американці дуже рідко анульовують візи українським, пробачте на слові, правоохоронцям. Наприклад, до Холодницького нев’їзними в США ставали лише екс-міністр МВС Януковича – Віталій Захарченко, екс-генпрокурор Януковича – Віктор Пшонка і його заступник Ренат Кузьмін. Одним словом, зустрінете Холодницького у Львові передайте йому, що більшої ганьби й придумати годі.

Єдине, наголошу, Холодницький – не вся Спеціалізована антикорупційна прокуратура. В останній працює багато сильних і чесних прокурорів, які на очах всієї країни розмазували в суді найдорожчих адвокатів.

Источник: https://24tv.ua/yake_ale_maye_zakon_pro_vishhiy_antikoruptsiyniy_sud_v_ukrayini_n983655

В україні набув чинності закон про вищий антикорупційний суд

У четвер, 14 червня, в Україні набув чинності закон Про Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Напередодні його опублікували в офіційному виданні Верховної Ради «Голос України».

Закон зобов'язує створити Антикорупційний суд протягом року. Юрисдикція суду поширюється на всю територію України. Законопроектом передбачено, що Антикорупційний суд буде судом першої та апеляційної інстанції. Судді обиратимуться за конкурсом.

Антикорупційний суд почне роботу за умови призначення за результатами конкурсу не менше 35 суддів, не менше 10 з яких повинні бути суддями Апеляційної палати. При цьому гранична кількість суддів буде визначена пізніше.

Також закон передбачає створення Громадської ради міжнародних експертів, яка зможе ветувати кандидатури на посади суддів Антикорупційного суду. Раду терміном на 6 років створює Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС).

Таким чином, ця рада стане допоміжним органом ВККС.

Члени ради призначаються на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.

Членами Громадської ради можуть бути призначені громадяни України або іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, досвід роботи в інших країнах не менше 5 років з процесуального керівництва або здійснення судочинства в справах, пов'язаних з корупцією. Вони отримуватимуть винагороду в розмірі посадового окладу судді Верховного Суду (на цей момент – 132,2 тис. грн), а також компенсацію проживання і проїзду (для тих, хто не проживає в Україні). Рада збирає, перевіряє і аналізує інформацію про кандидатів і надає її ВККС.

Крім того, встановлюються додаткові гарантії безпеки суддям. Зокрема, суддям Антикорупційного суду, а за потреби також членам їхніх сімей надається цілодобова охорона від Служби судової охорони. Житло судді оснащується охоронною сигналізацією і «тривожними кнопками», пишуть «Українські новини».

Суддею Антикорупційного суду може стати громадянин України, який має стаж роботи на посаді судді, адвоката або науковий стаж (у сукупності – не менше 7 років). Не можуть бути призначені суддями Вищого антикорупційного суду особи, які протягом 10 років, що передують призначенню, працювали в правоохоронних органах (в тому числі НАБУ і САП) або займали політичні посади.

Антикорупційний суд розглядатиме справи, якщо предмет злочину або заподіяної шкоди щонайменше в 500 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня – це 881 тис. грн). Деякі зі статей стосуються порушень, пов'язаних з наркотиками або зброєю.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

Верховна Рада ухвалила закон про ВАКС 7 червня..

Источник: https://zaxid.net/v_ukrayini_nabuv_chinnosti_zakon_pro_vishhiy_antikoruptsiyniy_sud_n1459136

Профільний комітет рекомендував Раді ухвалити законопроєкт про зміни в законі про Вищий антикорупційний суд

Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики на засіданні 6 вересня рекомендував парламенту ухвалити за основу й у цілому законопроєкт №1025 про внесення змін до закону про Вищий антикорупційний суд України. Про це повідомила пресслужба Ради.

Голова комітету, нардепка від партії “Слуга народу” Анастасія Красносільська розповіла, що ВАКС повинен буде прийняти приблизно 3,5 тис. проваджень, які зараз розглядають інші суди, але тільки 5% із них розслідувало Національне антикорупційне бюро під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

“Це означає, що фактично Вищий антикорупційний суд, який має у своєму складі 38 суддів, буде заблокований справами, які не стосуються високопосадової корупції”, – сказала вона.

Красносільська нагадала, що законопроєкт пропонує внести зміни, згідно з якими ВАКС прийме справи, досудове розслідування за якими веде чи вело НАБУ і завершила САП, а також усі провадження, досудове розслідування в яких завершено прокурорами САП і судовий розгляд яких судами першої, апеляційної інстанцій не було завершено до дня початку роботи ВАКС. Решту проваджень суд прийме, якщо відомості про них було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від дати початку його роботи.

  • “Пропоновані зміни не змінюють по суті предметну підсудність ВАКС, але встановлюють певну черговість передачі справ для того, щоб зараз суд міг пріоритетно розглядати саме справи високопосадової корупції НАБУ і САП і по цих справах у першу чергу давати результати”, – сказала депутатка.
  • Комітет також запропонував внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, аналогічні тим, які передбачено цим законопроєктом.
  • Закон про створення Вищого антикорупційного суду України ухвалили в червні 2018 року.

11 квітня 2019 року 38 суддів антикорупційного суду склали присягу. 7 травня головою ВАКС обрали Олену Танасевич, її заступником став Євген Крук.

8 липня президент України Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду законопроєкт №10426 “Про внесення зміни до закону України “Про Вищий антикорупційний суд” (щодо початку роботи суду)”. Документ президент визначив як невідкладний.

У пресслужбі глави держави повідомили, що законодавча ініціатива дасть змогу усунути потенційну проблему перезавантаження суддів Вищого антикорупційного суду та забезпечить ефективний розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів чиновників. 29 серпня проєкт закону було відкликано.

Того самого дня було зареєстровано аналогічний проєкт закону №1025.

У Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підтримали цю законодавчу ініціативу.

5 вересня ВАКС офіційно розпочав роботу. Танасевич заявила, що з місцевих судів у ВАКС має надійти понад 3 тис. кримінальних проваджень, із яких тільки 190 – ті, за якими досудове розслідування закінчувало НАБУ під керівництвом САП.

Источник: https://gordonua.com/ukr/news/politics/-profilnij-komitet-rekomenduvav-radi-prijnjati-zakonoproekt-pro-zmini-v-zakoni-pro-vishchu-antikoruptsijnomu-sudi-1252146.html

Закон про Антикорупційний суд набув чинності

Днем раніше документ був оприлюднений на сайті парламентського видання “Голос України”.

Як повідомлялося, 9 червня Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон “Про Вищий антикорупційний суд”, ухвалений парламентом 7 червня. 11 червня закон підписав Президент Петро Порошенко.  

Документ визначає засади організації та діяльності ВАС як вищого спеціалізованого суду в системі судоустрою, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їхньої діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду. 

Згідно з законом, ВАС здійснюватиме правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності), а також шляхом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.

Рада постановила, що суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Тобто його підсудність збігається з підслідністю Національного антикорупційного бюро України.

Згідно із законом, кримінальне провадження у ВАС здійснюється як у суді першої інстанції, так і в апеляційному порядку – колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, “крім випадків коли жодний такий суддя в цьому випадку не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав”.

Парламент також підтримав положення, що кількість суддів цього суду визначається відповідно до Закону “Про судоустрій та статус суддів”.

Читайте також: У комітеті ВР пояснили правку про апеляцію до закону про Антикорупційний суд

Законом встановлений перелік вимог до кандидатів в антикорупційні судді.

Кандидати повинні володіти знаннями, практичними навичками та відповідати одній з чотирьох спеціальних вимог, зокрема мати: стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років; науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років; сукупний стаж (досвід) судді, правознавця чи адвоката щонайменше сім років.

З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям професійної етики, доброчесності, тощо утворюється громадська рада міжнародних експертів у складі 6 членів, які призначаються ВККС виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.

See also:  Стягнення приватбанком кредитного боргу є незаконним, якщо вас обікрали інтернет-шахраї

Членам ради експертів на час участі у процедурі відбору кандидатів у судді встановлюється винагорода у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду, що становить 75 прожиткових мінімумів, або 127 тис. грн.

Закон набрав чинності на насутпний день після його опублікування, крім змін до статті 343 ККУ, які набирають чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону є однією з вимог для надання Україні чергового траншу МВФ. Фонд на консультаціях із погодження положень законопроекту наполягав на “вирішальному впливові” на відбір кандидатів у судді громадської ради міжнародних експертів.

Источник: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2480232-zakon-pro-antikorupcijnij-sud-nabuv-cinnosti.html

Щодо судової реформи: короткий зміст змін до законодавства

Сьогодні, 6 листопада 2019 року, в газеті «Голос України» опубліковано Закон України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі — Закон), який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто завтра, 7 листопада 2019 року, крім норми, яка передбачає врегулювання ситуації, що склалася в частині визначення розміру суддівської винагороди залежно від факту проходження суддями кваліфікаційного оцінювання, в цій частині Закон набирає чинності лише з 1 січня 2020 року.

Що ж змінилося? Для відповіді на це запитання зробимо короткий аналіз опублікованого документа.

Так, Законом:
– передбачено зменшення кількості суддів Верховного Суду до 100 суддів, тобто удвічі.

При цьому на противагу існуючій думці, що в цьому відборі суддів ВС «за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності» зможуть взяти участь судді Верховного Суду України та вищих судів, слід звернути увагу на вжите у п.

5 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону формулювання «проводить відбір суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду із числа суддів відповідних касаційних судів Верховного Суду»;

– зменшується розмір винагороди не лише суддів Верховного Суду (посадовий оклад зменшується з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), але й членів ВРП правосуддя, з огляду на прив’язку винагороди останніх до посадових окладів суддів Верховного Суду та виключення з ч. 2 ст.

21 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» вказівки на встановлення розміру такої винагороди «з коефіцієнтом 1,5». Не оминув у цій частині законодавець і членів ВККС, які не є суддями (абз. 1 ч. 7 ст. 102 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» у ред. Закону), передбачивши їх винагороду «у розмірі посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду» (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Водночас залишив розмір винагороди члена ВККС, який є суддею на рівні «розміру посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5» або на рівні його суддівської винагороди, якщо вона перевищує розмір посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5 (абз. 2 ч. 7 ст. 102 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Інакше кажучи, член ВККС із числа суддів отримуватиме винагороду, значно вищу винагороди не лише членів, які не є суддями, але й членів ВРП, які є суддями;

– встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 7 листопада 2019 року повноваження членів ВККС припиняються та запроваджується новий порядок формування її нового складу, за яким призначення на посади 12 членів ВККС (кількість зменшено з 16 членів) здійснюватиме ВРП за результатами конкурсу.

Вона має утворити конкурсну комісію, до складу якої входитимуть: три особи, обрані Радою суддів України з-поміж її членів; три особи з числа «міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної згідно із законом “Про Вищий антикорупційний суд”». При цьому слід звернути увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 95-1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону рішення конкурсної комісії вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від присутніх членів конкурсної комісії, за умови що три особи з числа тих, які проголосували за це рішення, є міжнародними експертами. Тобто, якщо за рішення проголосувало два міжнародні експерти та дві особи, обрані Радою суддів України, попри прийняття такого рішення більшістю, воно не вважатиметься не прийнятим, оскільки умову, закріплену в цій нормі «три особи з числа тих, які проголосували за це рішення, є міжнародними експертами», не виконано. Схожу конструкцію стосовно прийняття рішення/голосування Комісією з питань доброчесності та етики (до її складу входитимуть три члени ВРП та три міжнародні експерти) містить і ст. 28-1 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону;

-передбачено, що Вища рада правосуддя протягом 90 днів з дня набрання чинності цим Законом має: 1) сформувати за результатами конкурсу склад ВККС за новим передбаченим цим Законом порядком, та 2) ухвалити рішення про затвердження персонального складу Комісії з питань доброчесності та етики на підставі та в межах пропозицій суб’єктів формування такої Комісії, зазначених у ч. 2 ст.

28-1 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону.

У свою чергу ця Комісія протягом 30 днів з дня утворення має перевірити членів ВРП (крім Голови Верховного Суду), призначених (обраних) на посаду до набрання чинності цим Законом, на відповідність критеріям доброчесності, етичних стандартів судді як складової професійної етики члена ВРП, за результатом чого може ухвалити рішення про його звільнення.

Крім того, незважаючи на те, що метою створення Комісії з питань доброчесності та етики є, відповідно до ч.1 ст.

28-1 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону є «забезпечення прозорості і підзвітності членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», вона наділяється низкою інших повноважень, зокрема «здійснення моніторингу інформації про суддів Верховного Суду з метою виявлення дисциплінарних порушень, грубого або систематичного нехтування суддею своїми обов’язками, його несумісності зі статусом судді чи його невідповідності займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна» (п. 6 ч. 8 ст. 28-1 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону). Участь міжнародних експертів у роботі Комісії з питань доброчесності та етики закінчується через шість років з дня набрання чинності цим Законом. При цьому Комісія, як видно з прикінцевих положень Закону, керуватиметься правилами статей 48, 49 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» і користуватися повноваженнями Дисциплінарної палати. 

Закон містить й багато інших новацій.

Тетяна Слуцька

Источник: https://porady.org.ua/schodo-sudovoi-reformi-korotkiy-zmist-zmin-do-zakonodavstva

Український парламент ухвалив закон про Вищий антикорупційний суд

Сьогодні, 7 червня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект про Вищий антикорупційний суд. За відповідне рішення проголосували 315 народних депутатів. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту ВРУ. 

Закон визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їхньої діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Закон визначає Вищий антикорупційний суд як «постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою України, завданням якого є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні».

Юрисдикція Вищого антикорупційного суду, відповідно до закону, поширюється на всю територію України.

Також передбачено, що ВАСУ здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесено до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Відповідно до закону, ВАСУ підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Тобто його підсудність збігається з підслідністю Національного антикорупційного бюро України, – зазначає «Укрінформ».

  • Кримінальне провадження у ВАС здійснюється як у суді першої інстанції, так і в апеляційному порядку – колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, «крім випадків коли жодний такий суддя в цьому випадку не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав».
  • Кількість суддів Вищого антикорупційного суду визначають відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання цього суду, та з окремим встановленням, у межах кількості суддів Вищого антикорупційного суду, кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
  • Для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, з числа суддів цього суду обирають слідчих суддів строком на рік без права переобрання слідчим суддею два роки поспіль.
  • Слідчим суддею не можуть обирати суддю Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
  • Визначення кількості слідчих суддів у Вищому антикорупційному суді, їх обрання, виконання обов’язків судді першої інстанції у Вищому антикорупційному суді здійснюють у порядку, передбаченому в Законі України «Про судоустрій і статус суддів».
See also:  Как закончить догострой силами инвесторов - 2 варианта выхода

Закон також встановлює спеціальні вимоги до судді Вищого антикорупційного суду, до проведення конкурсу на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду.

Зокрема, кандидати в антикорупційні судді повинні володіти знаннями, практичними навичками та відповідати чотирьом спеціальним вимогами: мати стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років, досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років.

Задля того, щоб сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів ВАС критеріям професійної етики, доброчесності, тощо утворюється громадська рада міжнародних експертів.

Згідно з ухваленим законом, «Громадська рада міжнародних експертів виконує свої повноваження у складі семи членів, яких призначає Вища кваліфікаційна комісія суддів України виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України».

  1. Кожна міжнародна організація може запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України не менш ніж двох кандидатів до складу Громадської ради міжнародних експертів.
  2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про призначення членів Громадської ради міжнародних експертів, якщо кількість запропонованих кандидатів щонайменше вдвічі перевищує кількість вакантних місць.
  3. Рішення про призначення членів Громадської ради міжнародних експертів ухвалюють на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке є відкритим.
  4. Членами Громадської ради міжнародних експертів можуть бути призначені «громадяни України чи іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, мають досвід роботи не менше ніж п’ять років із здійснення розслідувань та процесуального керівництва чи здійснення судочинства у справах, пов’язаних з корупцією, в тому числі в інших країнах».
  5. Членів Громадської ради міжнародних експертів призначають на два роки і вони не можуть бути призначені повторно.

Закон визначає особливості статусу суддів Вищого антикорупційного суду, додаткові гарантії їхньої безпеки, порядок проведення моніторингу доброчесності суддів Вищого антикорупційного суду, умови для підвищення рівня їхньої професійної компетентності. Також закон визначає особливості забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду, фінансове забезпечення, вимоги до розміщення Вищого антикорупційного суду.

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін до статті 343 ККУ, які стануть чинними з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону є однією з вимог для надання Україні чергового траншу Міжнародного валютного фонду. Фонд на консультаціях із погодження положень законопроекту наполягав на «вирішальному впливі» на відбір кандидатів у судді громадської ради міжнародних експертів.

Європарламент наступного тижня планує проголосувати резолюцію щодо виділення Україні 1 млрд євро макрофінансової допомоги, але за умови створення антикорупційного суду.

Джерела: rada.gov.ua, ukrinform.ua

Источник: http://www.polukr.net/uk/blog/2018/06/ukrayinskij-parlament-uxvaliv-zakon-pro-vishhij-antikorupcijnij-sud/

Мвф очікує зміни до пенсійної реформи та законопроекту про антикорупційний суд

Міжнародний валютний фонд очікує зміни законопроекту про Антикорупційний суд під час його підготовки до другого читання і закону про пенсійну реформу.

Про це повідомив прес-секретар Фонду Джеррі Райс, передає «Інтерфакс-Україна».

«Лист, який ми направили владі, висловлює стурбованість з приводу невідповідності деяких положень законопроекту зобов'язанням України в рамках програми (EFF – ред) і рекомендаціям Венеціанської комісії. Ми сподіваємося, що влада візьме до уваги позицію МВФ і законопроект буде доопрацьований між читаннями в парламенті», — сказав Райс.

При цьому прес-секретар зазначив, що створення Антикорупційного суду є одним з ключових вимог програми співпраці між Україною і МВФ. Крім цього, Фонд розраховує на внесення деяких змін до пенсійної реформи.

«Законодавство про пенсійну реформу включає низку важливих положень, які необхідні для модернізації пенсійної системи.

Разом з тим, присутні певні вади, які нівелюють передбачуване (законодавством – ред) стимулювання громадян, які працювали більш тривалий термін і зробили великі внески в пенсійну систему.

Це робить пенсійну систему нестійкою, і ми вважаємо, що необхідна певна робота щодо усунення цих вад», — пояснив Райс.

18 січня, Рада не змогла включити до порядку денного сесії законопроект про антикорупційний суд. У Європейському союзі офіційно виступили з критикою української влади через те, що президентський законопроект про Антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

  • Речник ЄС підкреслив, що створення Антикорупційного суду у відповідності до зобов’язань України необхідне також для виконання безвізових вимог.
  • Раніше у Всесвітньому банку заявили про неприпустимість законопроекту про Антикорупційний суд у нинішній редакції.
  • Міжнародний валютний фонд у листі голови місії МВФ до України Рона ван Родена назвав ухвалення президентського законопроекту про Антикорупційний суд у наявній редакції «порушенням зобов’язань перед міжнародними партнерами».
  • Організація Transparency International Україна запропонувала президентові України Петру Порошенку відкликати законопроект №7440 «Про Вищий антикорупційний суд» та внести його з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії.
  • ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Охорона суддів та стандарти ЄСПЛ: головне у проекті Порошенка про Антикорупційний суд

Источник: https://hromadske.ua/posts/mvf-ochikuie-zminy-do-pensiinoi-reformy-ta-zakonoproektu-pro-antykoruptsiinyi-sud

У першому читанні прийнято закон про вищий антикорупційний суд

Прийнято за основу проект Закону “Про Вищий антикорупційний суд” ().

Законопроектом пропонується визначити засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду і спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантій їх діяльності, запровадити модель антикорупційного суду, яка ґрунтувалась б на конституційних принципах верховенства права, рівності всіх громадян перед законом, забезпечувала реалізацію конституційних засад судочинства,  передбачала ефективну діяльність суду та досягнення цілей боротьби із корупцією при залученні оптимального  обсягу бюджетних коштів.

Законопроектом Вищий антикорупційний суд пропонується визначити як постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою України, завданням якого є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов'язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів. Передбачається поширити юрисдикцію Вищого антикорупційного суду на всю територію України та передбачити, що Вищий антикорупційний суд розглядатиме віднесені до його відання справи як суд першої та апеляційної інстанцій.

Перегляд у касаційній інстанції цих справ, а також за нововиявленими та виключними обставинами буде здійснюватися у загальному порядку.

Документом пропонується встановити, що до складу Вищого антикорупційного суду входять судді у кількості, що визначається відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання цього суду, та із окремим встановленням, у межах кількості суддів Вищого антикорупційного суду, кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Проектом пропонується визначити додаткові спеціальні вимоги до суддів Вищого антикорупційного суду, пов'язані з предметною компетенцією Суду та його спеціалізацією щодо розгляду кримінальних проваджень про корупційні злочини.

Прикінцевими та перехідними положеннями передбачається внести зміни, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності, зокрема, членів Громадської ради міжнародних експертів за незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням повноважень), до Кримінального процесуального кодексу (у тому числі стосовно розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, які перебувають на розгляді інших судів) та Закону України “Про Вищу раду правосуддя” (щодо забезпечення прозорості засідань Вищої ради правосуддя, на яких розглядаються питання призначення суддів Вищого антикорупційного суду), що необхідні для реалізації положень законопроекту після його прийняття.

Пропонується закріпити алгоритм дій у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”.

Зокрема, передбачається протягом 12 місяців з дня набрання чинності Законом України “Про Вищий антикорупційний суд” формування Вищого антикорупційного суду, проведення конкурсу на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та на посади інших суддів Вищого антикорупційного суду, а також вирішення низки організаційних питань, пов’язаних з утворенням Вищого антикорупційного суду.

Источник: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-v-pervom-chtenii-prinyat-zakon-o-vysshem-antikorrupcionnom-sude

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*