Зняття недоторканності і закон про лобізм: що передбачає нова антикорупційна стратегія

Зняття недоторканності і закон про лобізм: що передбачає нова Антикорупційна стратегія

20 червня, 15:22

Сьогодні, 20 червня, Конституційний суд України підтримав запропонований президентом Петром Порошенком законопроект щодо скасування депутатської недоторканності. І хоча зміни набудуть чинності тільки з 2020 року, народні обранці вже суттєво напружилися в очікуванні.Про що ж насправді йшлося у документі?

За новою редакцією Законопроекту “Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканості народних депутатів України та суддів)” скасовується частина 1 Статті 80 КУ: “Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканість” та частина 3 статті 80: “Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані”.

Натомість частина 2, де йдеться про те, що нардепи не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп, лишається незмінною.

З цього можна зробити висновок, що без згоди Верховної Ради все ж таки можна притягнути до відповідальності, а от щодо голосування та висловлювання в парламенті – це лишається на совісті народних обранців. Відповідати перед судом доведеться тільки за наклепи та образи.

Прецеденти в країні та особливості

Юристи попереджають: основною загрозою зняття депутатської недоторканності буде те, що депутати стають заручниками виконавчої влади, яка буде робити, що захоче в разі прийняття небажаного для неї рішення. Звідси, якщо вище керівництво захоче когось покарати, сфальсифікувати результати виборів чи призначити свою людину на керівну посаду – це станеться незалежно від того, чи є недоторканність.

Популярні новини зараз Показати ще

Цікаво, що українська політика має кілька випадків позбавлення депутатської недоторканості (яка є, поряд із відсутністю кримінальної відповідальності, частиною депутатського імунітету). До прикладу, ВР зняла недоторканість з нардепа Царьова за заклики до сепаратизму.

Ще один приклад – ситуація із колишнім депутатом від БЮТ Віктором Лозінським, який був визнаний судом винним у вбивстві.

Спочатку депутат сам попросив лишити його недоторканості, аби це не заважало чесно проводити слідство.

Проте вже згодом, 3 липня 2009 року, Верховна Рада позбавила Лозінського усіх депутатських повноважень, після чого Печерський райсуд Києва дав дозвіл на його затримання і доставку його до суду.

Резонансною стала справа Балоги-Домбровського, яких звинуватили у фальсифікаціях під час проведення виборів у одномандатних округах.

Результати були визнані недостовірними, тому Павла Балогу та Олександра Домбровського позбавили депутатської недоторканості: за дорученням тодішнього спікера ВРУ Володимира Рибака, були анульовані картки для персонального голосування та припинення нарахування заробітної плати на рахунки цих двох депутатів.

Відомо, за процедурою розгляду змін до Конституції, ухвалення рішення розділене у часі. Спочатку народні депутати голосують за направлення законодавчих ініціатив до Конституційного суду, а після отримання від нього схвального висновку, голосують за законопроект перший раз, а на наступній сесій – другий раз.

Після Революції Гідності парламентарі уже вдруге розглядають питання про скасування депутатської недоторканності.

Ще на початку 2015 року Порошенко також пропонував у своєму законопроекті позбавити депутатів та суддів недоторканності.

Тоді парламентарі направили документ на розгляд Конституційного суду і отримали висновок, що окремі положення запропонованого законопроекту відповідають Конституції, але разом з тим є низка застережень щодо недоторканності суддів.

Дивіться: Скасування депутатської недоторканності: Рада направила законопроекти до КСУ

Як повідомляв портал “Знай.ua”, Конституційний суд України схвалив президентський законопроект про обмеження недоторканності депутатів Верховної Ради України з 1 січня 2020 року. Згідно рішення. законопроект №7203, який до парламенту вніс президент України Петро Порошенко, не суперечить Конституції.

Всі «блага» правосуддя. Що змінить для депутатів зняття недоторканності

НВ пояснює, що ж передбачає це історичне рішення.

Що важливо знати про новий закон

  • Початково законопроект № 7203 був внесений у Раду п’ятим президентом України Петром Порошенком.
  • Рік тому Конституційний суд визнав його таким, що відповідає Конституції, а у вересні 2018 року Верховна Рада восьмого скликання підтримала ідею в подальшому розглянути саме проект Порошенка про зняття недоторканності (а не альтернативний депутатський).
  • Після обрання президентом Володимир Зеленський, який також обіцяв скасувати депутатську недоторканність, наполіг на тому, щоб Рада розглянула проект закону № 7203 як невідкладний.
  • Новий законопроект вирішили не подавати, щоб не затягувати процес скасування недоторканності, пояснив раніше представник президента у ВР, нинішній перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук.

Що він змінює в Конституції

Прийнятий закон передбачає вилучення двох абзаців зі статті 80 Конституції, які досі забезпечували народним депутатам недоторканність.

Мова йде про наступні речення:

  • «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність»
  • «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».

Відтепер стаття 80 Конституції України матиме такий вигляд:

«Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Що відтепер зміниться для депутатів

Закон набуває чинності з 1 січня 2020 року.

Раніше для того, щоб затримати, заарештувати депутата або притягнути його до кримінальної відповідальності було потрібно три окремих рішення парламенту. Надіслати відповідні подання в Раду міг, наприклад, генеральний прокурор, після чого їх розглядав регламентний комітет парламенту. Лише після цього подання виносилися на голосування в сесійній залі.

Відтепер ця процедура скасовується. Після набуття законом чинності кожного депутата зможуть притягнути до кримінальної відповідальності за будь-які відповідні правопорушення за загальною процедурою — у тому числі в рамках антикорупційних розслідувань.

  1. «Якщо депутат збиває людину, або кришує видобуток бурштину, або робить будь-який кримінальний злочин, він повинен нести відповідальність», — заявив Володимир Зеленський, виступаючи в Раді 3 вересня.
  2. Це стосується і нардепів поточного скликання Ради.
  3. «З 1 січня 2020 року народні депутати перестануть бути недоторканними і будуть користуватися усіма „благами“ правосуддя на рівних з усіма іншими громадянами», — пояснив екс-нардеп Мустафа Найєм.
  4. Однак за депутатами зберегли депутатський індемнітет — тобто нардепи матимуть право вільно виступати і голосувати в парламенті – за це їх не можуть притягнути до відповідальності.

Зеленський підписав другий закон про недоторканність депутатів

Зеленський підписав закон про обмеження депутатської недоторканності
/ фото: ОПУ

See also:  Новый закон о сплите и инициатива ввести автоматизированный арест счетов всех должников – адвокат москаленко

Володимир Зеленський підписав закон, який повинен остаточно обмежити недоторканність народних депутатів. Мовиться про узгодження відповідних змін до Конституції з Кримінальним кодексом і законом про народних депутатів.

За ухвалення закону на засіданні Верховної Ради 18 грудня проголосував 291 парламентар, проти висловились 20 нардепів, ще 59 парламентарів – утрималися.

Важливо: Зняття недоторканості: як і за що каратимуть депутатів

Увага! Напередодні комітет з питань правоохоронної діяльності готував цей законопроєкт до другого читання. Втім, у “Центрі протидії корупції” заявили, що депутати навпаки посилили імунітет.

Як заявили у ЦПК, члени комітету суттєво погіршили початкову редакцію законопроєкту, ускладнивши деякі етапи розслідування проти депутатів. Зокрема, тепер існують такі перепони у розслідуваннях злочинів парламентарів: почати розслідування проти них може лише генпрокурор, а розгляд клопотань слідчих можливе лише за присутності підозрюваного нардепа.

Обидві ці правки Верховна Рада України підтримала під час розгляду законопроєкту.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, ним пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Зокрема з КПК мають виключити норми про депутатську недоторканність.

При цьому проєктом пропонується передбачити особливості притягнення до кримінальної відповідальності нардепа, його затримання, обрання запобіжного заходу та проведення слідчих і негласних слідчих дій.

Закон передбачає, що

  • кримінальне провадження, де ймовірним фігурантом є народний депутат, зможе розпочати виключно генеральний прокурор;
  • генпрокурор повинен буде підтримувати клопотання про дозвіл на затримання нардепа, обрання запобіжного заходу, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов тощо. Вони відповідно до закону обмежують права і свободи депутата, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді;
  • розгляд таких клопотань буде здійснюватися слідчим суддею апеляційного суду, а в кримінальних провадженнях, що належать до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею ВАКС.

Також проєкт пропонує внести зміни до закону “Про статус народного депутата України” та виключити з Регламенту Ради норми про надання згоди на притягнення нардепів до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту.

Фактично, цей законопроєкт є узгодженням внесених змін до Конституції про депутатський імунітет з КПК та законом про статус народного депутата України.

Що таке депутатська недоторканність і як її скасовували?Це гарантія того, що депутата не притягуватимуть до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це парламенту. Завдяки недоторканності депутати мали захист від можливого тиску з боку виконавчої і судової гілок влади – вона убезпечувала від немотивованих кримінальних переслідувань.

Проте, 3 вересня народні депутати Верховної Ради проголосували за зняття депутатської недоторканності більшістю голосів. 11 вересня його підписав президент Володимир Зеленський.

  • Закон про скасування депутатської недоторканності набуде чинності від 1 січня 2020 року.
  • Дивіться відео 24 каналу про зняття депутатської недоторканності:

Скасувати не можна залишити: Як Україна 27 років робить депутатів доторканними

Прихильники вірять, що скасування депутатської недоторканності забезпечить рівність між усіма громадянами, “очистить” парламент і допоможе роботі правоохоронців. Противники побоюються, що це може призвести до диктатури в країні. То що ж таке та недоторканність – привілей чи необхідна умова для роботи нардепів?

Українці відзначають День Конституції. Й одне із найбільш бентежних запитань сьогодні (крім тих, що стосуються чотириденного вікенду й шашликів) – коли нарешті буде внесено зміни до Основного закону і 450 депутатів стануть “доторканними”? Ми спробували розібратися з історією питання і поглянули на міжнародний досвід. Що з того вийшло – читайте далі. 

Що таке депутатська недоторканність?

Це юридична гарантія, яка убезпечує депутатів від кримінального переслідування, арешту та притягнення до відповідальності на рівні зі звичайними громадянами. Головна мета – захист народних обранців від політичних переслідувань, охорона незалежності законодавчої гілки влади.

Депутатська недоторканність поділяється на два види: політичну та кримінальну. У першому випадку депутати не несуть відповідальності за голосування, висловлення поглядів та думок під час виконання своїх професійних обов'язків. Ця категорія називається депутатський індемнітет.

kyiveuromarathon

Кримінальний захист вимагає обов'язкової згоди парламенту щодо переслідування чи арешту нардепа. Імунітет зазвичай діє протягом строку повноважень парламенту з дня обрання чи з дня складання присяги.

Категорія недоторканності вперше була законодавчо закріплена у 1889 році – у Біллі про права англійського парламенту. Крім того, що акт забороняв королю без згоди парламенту видавати нові закони, припиняти чинні, стягувати податки і тримати в мирний час армію, він також проголошував свободу парламентських дебатів, виборів і подачі петицій.

Білль про права завершив “Славну революцію” 1688-1689 років і закріпив перевагу влади парламенту над владою монарха.

З часом інститут недоторканності у різних країнах був значно розширений.

Недоторканність депутатів у різних країнах світу

Недоторканність депутатів є у всіх правових державах, однак її ступінь у кожній країні визначається по-своєму. Наприклад, у Великій Британії, Канаді, Іспанії та Ірландії імунітет нардепів поширюється тільки на цивільні справи. Тобто підозрюваного у кримінальному злочині можуть затримати.

У Німеччині, Австрії, Латвії та Словаччині недоторканність діє і щодо адміністративних справ, у Молдові – щодо всіх правопорушень, окрім спеціально визначених законом.

kyiveuromarathon

У Португалії вона втрачається, якщо за навмисне порушення закону депутату загрожує понад три роки в'язниці, а у Швеції – понад два.

В Австрії, Грузії, Туреччині, Франції та Португалії недоторканним є не тільки депутат, а його офіс, будинок, авто. У Бельгії імунітет мають також міністри, члени регіональних рад. У Німеччині – тільки депутати нижньої палати.

У багатьох країнах член парламенту користується імунітетом тільки під час сесій – у США, Японії, Великій Британії, Ірландії, Бельгії. У США не потрібна згода палати на арешт її члена, якщо йому інкримінується державна зрада, тяжкий злочин або “порушення миру”, що кваліфікується як кримінально-караний проступок.

В Албанії, Туреччині, Білорусі, Хорватії депутатський імунітет не поширюється на випадки вчинення будь-якого тяжкого злочину.

Майже у всіх країнах світу депутат втрачає недоторканність, якщо був затриманий під час скоєння злочину.

Цікавим нюансом також є те, що відмовитися від недоторканності за власним бажанням практично неможливо. Пояснення досить просте: імунітет – це не особистий привілей депутата. Тому дозвіл на позбавлення недоторканності має в кожному окремому випадку надавати парламент. Саме така схема діє і в Україні. Єдиним винятком у Європі є Швейцарія.

See also:  Про незаконність платіжок транспортування газу!

Депутатська недоторканність в Україні

Українські народні обранці мають абсолютну недоторканність: як індемнітет, так і імунітет. Це закріплено ст. 80 Конституції. Тобто для арешту, обшуку особистих речей нардепа, його прослуховування потрібна згода Верховної Ради.

Також парламентарі не несуть юридичної відповідальності за результати голосування чи висловлювання у ВР та її органах, “за винятком відповідальності за образу чи наклеп”.

Однак на гадку не приходить жоден випадок, коли в депутата відбирали імунітет за образу.

Процедура зняття недоторканності в Україні

Щоб позбавити народного обранця імунітету, генпрокурор повинен внести відповідне подання до Верховної Ради. До речі, щодо кожного виду запобіжного заходу потрібні окремі подання.

Після цього народний депутат, щодо якого внесено подання, може надати письмове пояснення у регламентний комітет, який своєю чергою надає свій висновок. Потім питання виноситься на голосування парламентарями.

Украинское фото

Як бачимо, така процедура дає можливість депутату виграти час, аби знайти виправдання або перед голосуванням втекти з країни.

Кого з українських депутатів позбавляли недоторканності?

За часи незалежності недоторканність втратили 17 нардепів. Однак до відповідальності були притягнені далеко не всі.

У 1994 році за зловживання службовим становищем і незаконне вивезення коштів мандат відібрали в Юхима Звягільського.

Ще до рішення парламенту він виїхав до Ізраїлю, де переховувався до 1997 року, аж поки звинувачення не були зняті. Звягільський повернувся не тільки до України, й до Верховної Ради.

У 1999  році за відмивання коштів та привласнення близько 400 млн дол. недоторканності позбавили Павла Лазаренка. За іронією долі, на момент голосування в парламенті він також був поза межами країни. Його затримали вже в США, де він, до речі, просив політичного притулку. Все ж його посадили під арешт. Судовий процес досі триває.

Миколу Агафонова позбавили недоторканності й заарештували услід за Павлом Лазаренком (у 2000 році) як спільника.

Його судили за розкрадання державного майна у великих розмірах та приховування прибутків у закордонних фінустановах.

Через півроку після перебування під арештом екс-депутата звільнили під заставу у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. У 2002 році Агафонов помер від інсульту.

У 2000 році недоторканності заочно позбувся Віктор Жердицький. Його звинуватили в розкраданні грошей, призначених для виплат остарбайтерам Другої світової війни. У німецькій в'язниці він провів майже шість років, після повернення до України оскаржив рішення німецького суду, виграв апеляцію і отримав понад 100 тис. євро компенсації.

У 2009 році ГПУ попросила Раду позбавити недоторканності Віктора Лозінського. Нардеп сам написав заяву, і парламент одностайно її задовольнив. Лозінський став першим, у кого відібрали мандат за вбивство, а не за фінансові махінації.

Вийшов на волю за “законом Савченко”, відсидівши загалом близько п’яти років.

У 2014 році за сепаратизм був позбавлений недоторканності Олег Царьов. Рада дала дозвіл на його затримання та арешт. У 2015 році ГПУ почала процедуру його заочного засудження. Нині він перебуває у розшуку.

У 2015 році в дусі голлівудських фільмів знімали недоторканність з Ігоря Мосійчука. Його звинуватили в хабарництві й затримали прямо у Верховній Раді. Однак згодом Вищий адміністративний суд України визнав незаконною постанову парламенту про зняття недоторканності через порушення регламенту. Мосійчук продовжує працювати нардепом.

У 2015 році нардепа Сергія Мельничука звинуватили у бандитизмі й відібрали мандат. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави, кримінальне провадження проти нього триває.

Того ж року недоторканності позбувся Сергій Клюєв. Йому інкримінують шахрайство, привласнення майна в особливо великих розмірах та зловживання службовим становищем. Із 2015 року перебуває в розшуку СБУ, до 2017 року його також шукав Інтерпол. Суттєво, що він досі залишається народним депутатом України.

У 2016 році Олександра Онищенка звинуватили в організації злочинної схеми, що завдало держав збитків на 3 млрд грн. На час голосування Радою за позбавлення недоторканності, затримання і притягнення до кримінальної відповідальності нардеп перебував за межами України. Оголошувати його в міжнародний розшук Інтерпол відмовився.

У 2016 році Рада дозволила притягти до кримінальної відповідальності нардепа Вадима Новинського. Його звинуватили у викраденні людини. До суду справа так і не дійшла, підозра так і не була вручена, розслідування ГПУ триває. При цьому Новинський продовжує працювати нардепом.

У 2017 році не тільки втратив недоторканність, а й потрапив під арешт Михайло Добкін. Однак через кілька днів він вийшов під заставу. Його підозрюють у шахрайстві та зловживанні службовим становищем.

kyiveuromarathon

Борислава Розенблата позбавили недоторканності у 2017 році за підозрою у зловживанні владою та отриманні хабарів за просування змін до Податкового і Митного кодексів.

Суд обрав йому запобіжний засіб у вигляді застави й одягнув електронний браслет.

Згодом заставу було внесено, термін носіння браслету сплив, а сам Розенблат подав проти України позов до Європейського суду з прав людини. Продовжує роботу в Раді.

Максима Полякова 2017 року позбавили імунітету за аналогічними підозрами, які і щодо Розенблата – у лобіюванні інтересів “бурштинової мафії”. Поляков вніс заставу, але не здав паспорти й відмовився носити електронний браслет. Через що прокуратура вимагає стягнення з нього компенсації в казну держави.

Олеся Довгого позбавили недоторканності того ж року – за зловживання службовими обов'язками задля незаконного відчуження землі. Згодом генпрокурор підписав йому повідомлення про підозру. У грудні 2017 року кримінальну справу проти Довгого було закрито через відсутність складу злочину.

See also:  Щодо роз’яснень норм податкового законодавства при укладенні договору довічного утримання та/або спадкового договору між членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення

У 2018 році Рада дозволила позбавити недоторканності та заарештувати Євгена Бакуліна, якого підозрюють у причетності до справи про так звані “вишки Бойка”, зокрема привласнення понад 3 млрд грн. На момент голосування Бакулін перебував за кордоном. Згодом ГПУ оголосила йому про підозру. На допити він так і не з’являвся. Оголошений у розшук.

У 2018 році позбулася недоторканності також нардеп Надія Савченко. Її звинуватили у підготовці терактів проти вищого керівництва держави. Перебуває під вартою.

Зазначимо, у травні 2018 року генпрокурор Юрій Луценко вніс до Ради подання на зняття недоторканності з депутатів Олександра Вілкула, Дмитра Колеснікова і Сергія Дунаєва. Однак регламентний комітет повернув голові ВР ці подання.

Натомість внесене генпрокурором подання на нардепа Олександра Пономарьова комітет визнав неправомірним.

Не перша спроба: Коли ж в Україні скасують депутатську недоторканність?

За роки незалежності ініціатива про скасування депутатської недоторканності звучала від багатьох народних обранців. Особливо під час виборів. Навіть були спроби – у 2000, 2007, 2014 та 2016 роках. Із президентів відповідну пропозицію підтримував Віктор Ющенко, а Петро Порошенко навіть розробив законопроект.

Фото з відкритих джерел

У 2015 році він пропонував позбавити імунітету нардепів і суддів. Рада направила документ до Конституційного суду, який визнав: окремі положення законопроекту відповідають Конституції, однак є низка застережень щодо недоторканності суддів.

Висловилася щодо законопроекту і Венеційська комісія. Вона погодилася, що сенс в обмеженні депутатської недоторканності є, але потрібно продумати запобіжники проти відкриття політично вмотивованих проваджень щодо нардепів.

Згодом депутати зняли цей законопроект з розгляду.

Влітку 2017 року до Ради було внесено новий законопроект. А восени того ж року свій документ запропонував на розгляд нардепам президент. За своєю суттю вони відрізняються тільки тим, що згідно з ініціативою Порошенка, зміни мають набути чинності з 1 січня 2020 року

8 червня 2018 року КСУ визнав парламентський законопроект таким, що відповідає Конституції. А згодом, 19 червня, аналогічний висновок було винесено і щодо президентського документа. 

Конституційний суд України. Архівне фото
Фото з відкритих джерел

Однак при цьому в КСУ наголосили, що такі зміни можуть вплинути на виконання депутатами їхніх функцій. Тепер для ухвалення закону потрібні 300 голосів депутатів. За прогнозами голови Верховної Ради Андрія Парубія, це може статися вже у вересні. 

Отже, м'яч тепер на полі депутатів. Чи стануть передвиборчі обіцянки реальністю – дізнаємося зовсім скоро. Сподіваємося, що до нових виборів. 

Огріхи антикорупційного законодавства

7 квітня Верховна Рада України прийняла закон про боротьбу з корупцією, який тепер повинен підписати Президент. Цей законопроект тривалий час обговорювався, скорочувався, але, врешті-решт, був прийнятий.

Своєю оцінкою нового антикорупційного законодавства та думками з приводу того, наскільки воно буде сприяти викоріненню корупції в Україні, з “Главредом” поділилися президент Інституту правової політики, екс-міністр юстиції України Микола Оніщук, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та заслужений економіст України, екс-міністр економіки України Віктор Суслов.

“Вистражданий” закон

Автори нового антикорупційного законодавства хоч і не добилися ідеального закону, але все-таки поклали початок протидії корупції в Україні, вважає Микола Оніщук.

“Україна прийняла довгоочікуваний закон, який, сподіваюся, буде підписаний Президентом, і набрання ним чинності не відстрочать”, – зазначив екс-міністр юстиції.

За його словами, закон певною мірою “вистражданий”, оскільки в його розробці брали участь кілька урядів і практично всі політичні сили, представлені в парламенті.

Коефіцієнт корисної дії нового антикорупційного законодавства, на думку Оніщука, становить 75-80% “нормативного позитиву, який могли б отримати, якби народні обранці були принциповішими у підходах до положень, які не знайшли свого відображення в законі”. Проте в цілому цю ініціативу експерт вважає кроком у правильному напрямку.

“Закон визначає низку обмежень для осіб, наділених владними повноваженнями. Наприклад, жорсткі обмеження у сфері використання службового становища з метою одержання неправомірної вигоди і доходів, тобто використання інститутів публічної влади в особистих цілях”, – зазначив Микола Оніщук.

На його переконання, в цьому і полягає основна мета закону про боротьбу з корупцією.

Позитивом закону, на думку Миколи Оніщука, є встановлення обмежень на роботу державних службовців та перебування у відносинах підлеглості родичів державного службовця. “Це завжди традиційно вважалося несумісним з державною службою, але правової, юридичної відповідальності за такі порушення не було”, – додав він.

До позитивів екс-міністр також відніс обов'язковість проведення спеціальних перевірок найманих на роботу. “Це робиться, щоб уникнути випадків, коли владними повноваженнями наділяється особа, яка не має належного освіти або інших ліцензованих прав”, – уточнив експерт.

Норма про декларування доходів і витрат, на думку фахівця, “вихолощена”. “Закон тут діяв половинчасто: визначено необхідність декларування тільки в разі, коли середній річний дохід, або витрати, перевищує 50 тисяч гривень. Але це не поширюється на членів родини або родичів, які не живуть разом з особою, наділеною владними повноваженнями”, – зауважив Оніщук.

Крім того, експерт звернув увагу на те, що закон передбачає створення спеціального органу, який буде координувати боротьбу з корупцією. При цьому він зазначив, що не передбачається наявність органу зі слідчими функціями, який міг би проводити розслідування. А це може негативно позначитися на практиці застосування даного закону і його ефективності, упевнений юрист.

Наостанок Микола Оніщук зазначив, що закон стане ефективним, якщо буде політична воля і належні механізми для її неухильного застосування.

“Закон має застосовуватися однаково по відношенню до всіх, хто є його суб'єктом і об'єктом відповідного контролю, без пільг та привілеїв в залежності від майнового стану, соціального походження, партійної приналежності або приналежності до владних або опозиційних структур”, – зазначив екс-міністр.

Хвороба, яку не викоріниш всю й відразу

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*